Заяву опубліковано на сайті МЗС РФ 1 травня.

Росіяни звинуватили Збройні сили України в обстрілі вранці 1 травня FPV-дронами “російського цивільного об’єкта” — ринку в місті Олешки на тимчасово окупованій території в Херсонській області, внаслідок якого нібито загинули та були поранені мирні люди.

“Сьогоднішня злочинна акція київських головорізів також на совісті західних спонсорів, які постачають їм озброєння і фінанси. Цілком очевидно, що за марними та безпідставними домаганнями “київського режиму” і сил, які підтримують його на Заході, на так зване відновлення України в кордонах 1991 року стоїть людожерський інстинкт винищення всього російського. Зрозуміло, Росія ніколи не допустить реалізації такого сценарію”, — написали у відомстві РФ.

Офіцер Сил оборони Херсона Руслан Михайлевський в коментарі Суспільному повідомив про атаку дронами на російських військовослужбовців у тимчасово окупованих Олешках. Пізніше в Силах оборони Херсона спростували заяви окупантів про масований удар ЗСУ по Олешках та розповіли, що внаслідок удару загинули двоє й отримали поранення п’ятеро військових РФ, а цивільне населення не постраждало.

Український журналіст Денис Казанський зазначив, що на поширеному гауляйтером окупованих територій у Херсонській області України Володимиром Сальдо відео помітно удар по групі російських військових.

“На відео добре видно, що дрон вдарив точно в групу військових, які тусувалися за ларьком. Ніхто з цивільних не постраждав і жодних 20 поранених, про які набрехав Сальдо, не було теж. А ось військові були філігранно ліквідовані, що підтвердили самі росіяни”, — написав журналіст.

OSINT-дослідники з WarArchive у своєму Telegram-каналі також зауважили, що на території ринку в Олешках серед цивільних людей знаходилися російські солдати, які прикривалися мирними людьми.

“Щоб уникнути жертв серед мирного населення, українські сили застосували FPV-камікадзе для точкових ударів. У результаті місце перебування ворога знищено, ліквідовано п’ятьох окупантів, які спокійно курили сигарети”, — написали аналітики.

Повернення окупованих територій у переговорах з РФ

Видання The Wall Street Journal (WSJ)18 квітня писало, що спецпредставник президента США з питань Близького сходу і головний перемовник у контактах з РФ щодо війни в Україні Стів Віткофф назвав роль ТОТ в мирній угоді ключовою. При цьому він припустив, що українська сторона може “менше піклуватися” про деякі окуповані території, оскільки там нібито переважає російськомовне населення. Президент України Володимир Зеленський у відповідь зазначив, що Віткофф повторює російські наративи, і наголосив, що Київ не визнаватиме тимчасово окуповані території російськими за жодних умов.

23 квітня журналісти WSJ писали з посиланням на джерела в дипломатичних колах, що влада Франції та Великої Британії готова до втрати частини територій України “де-факто” заради припинення вогню.

Допис депутат Верховної Ради від фракції “Європейська солідарність” опублікував у своєму Telegram-каналі.

“Сил та здоровʼя Стерненку”, — написав нардеп.

Гончаренко заявив, що існує перелік людей, яких в Україні намагаються ліквідувати росіяни.

“Прямо зараз є список людей, на яких полюють росіяни. Все досить серйозно. Тому будьте обережні”, — написав парламентар.

Він також схвально відгукнувся про роботу Служби безпеки України.

Замах на Сергія Стерненка: деталі

Одразу після допису про замах Стерненко у своєму Telegram-каналі повідомив, що має легке поранення й загрози його життю немає, а нападницю затримали співробітники СБУ.

В пресслужбі відомства також повідомили, що на Стерненка напали з вогнепальною зброєю, і нападницю було затримано на місці.

Попередні замахи на Стерненка

На активіста Сергія Стерненка було вчинено три напади у 2018 році. За словами одесита, третій напад стався пізно ввечері 24 травня біля його будинку. Двоє чоловіків — Іван Кузнецов та Олександр Ісайкул — нанесли йому ножове поранення, а також активіст отримав струс мозку. Іван Кузнецов під час сутички також отримав поранення ножем, від якого помер. Олександру Ісайкулу вдалося втекти. Проти Сергія Стерненка відкрили справу щодо перевищення необхідної самооборони, яку Приморський районний суд міста Одеси закрив 26 грудня 2023 року.

Після початку повномасштабного вторгнення активіст і блогер Сергій Стерненко зайнявся волонтерством і почав збирати гроші на ударні дрони для Сил оборони України.

Нагадаємо, 20 квітня Сергій Стерненко повідомляв, що РФ почала застосовувати “Шахеди” для коригування ударів і розвідки.

Молода картопля — відмінне джерело вуглеводів та клітковини. На відміну від старої, багатша на вітамін С і має втричі більше калію і магнію. Проте аграрії кажуть, що стара картопля — то харч, а молода — забава. Тож Фокус дізнався актуальні ціни на таку “забаву”, а також з’ясував, коли з’явиться корисна молода українська картопля і чи варто чекати на зниження цін.

Україна побила рекорд з імпорту картоплі

Як повідомив аналітик плодоовочевого ринку проєкту EastFruit Євген Кузін, від липня 2024 року по березень 2025-го Україна імпортувала 83 тис. тонн продовольчої картоплі, що є рекордним показником не лише останніх чотирьох сезонів, а й одним із найвищих за всю історію.

“Більше картоплі Україна імпортувала тільки в сезонах 2019/20 (з російського і білоруського ринків) та 2020/21 (з Євросоюзу). Зараз картоплю ввозять або з країн ЄС (урожай 2024 р.), або з Єгипту (новий урожай)”, — додав він.

Протягом сезону ціни на картоплю значно коливалися: зростали, відносно стабілізувалися, а з кінця березня почали знижуватися через розпродаж залишків запасів. Зараз, в квітні, споживачі стали заглядатися вже на молоду картоплю у супермаркетах та ринках, констатуючи, що український продукт — набагато дорожчий за імпортний.

Ціни на картоплю оновлено: скільки тепер коштує продукт

Станом на 30 квітня українська молода картопля у супермаркетах та на ринках коштує 95-140 грн/кг, імпортна (зазвичай єгипетська чи з Ізраїлю) — 36-42 грн/кг.

Звичайну (урожай 2024 року) картоплю наразі можна придбати в середньому за 33 грн/кг.

У супермаркетах Metro ціна кілограму старої картоплі — 29,90 грн, в Auchan — 29,8 грн, а в Megamarket вартість досягає 39 грн.

Як зазначив у коментарі Фокусу голова ФГ “Аделаїда” Сергій Рибалко, ціни на молоду картоплю у квітні традиційно вищі, адже обумовлені способом її вирощування. Наразі такий продукт можна назвати унікальним. Але через тиждень-два, в середині травня і потім у червні, ціни на молоду картоплю підуть на спад.

“Українська молода картопля, яку продають зараз, вирощується в теплицях, тож має дуже низький врожай і досить високу ціну. Це перша картопля, вирощування якої потребує великих затрат. У травні молода картопля з-під агроволокна матиме мінімум в два рази нижчу ціну. До того ж, все залежить від попиту. Як кажуть аграрії, “помідор — то харч, а диня — то забава”. Так ось стара картопля — то харч, а молода — то забава. Люди не купують багато молодої картоплі, а беруть помірно, аби скуштувати. Споживання такої картоплі в Україні мізерне — близько 5 тонн на день. Дуже багато такої картоплі через високу ціну не з’їдається, пропадає. Тож цей продукт — не загального споживання”, — пояснив експерт у коментарі Фокусу.

Щодо імпортної картоплі, яка зараз представлена на прилавках супермаркетів, то вона не є молодою, а вирощувати її набагато дешевше, каже аграрій.

“Єгипетська або європейська — це не молода картопля. Це картопля, яка вирощується у звичайних умовах і витрати на яку є мінімум втричі меншими, ніж на справжню молоду. Тому вся різниця саме в цьому. Просто йдеться про різні види продукції”, — пояснив Сергій Рибалко.

Фокус також поцікавився прогнозом на майбутній врожай картоплі в Україні, і хоча аграрії одностайно проти загадування на майбутнє, деяке порівняння з минулим роком експерти все ж зробили.

“Станом на зараз цьогорічна ситуація набагато гірша за попередній період 2024-го. Але що буде, подивимося. Попереду — дуже довгий сезон і надавати прогноз зарано”, — додав Сергій Рибалко.

Важливо

Щодо майбутньої ціни картоплі, то, як повідомив у матеріалі Agroreview Олександр Ніколаєв, директор фермерського господарства «Рось-2008», ціна восени 2025 року коливатиметься в діапазоні 28–30 гривень за кілограм, що відповідає минулорічним показникам. Раніше Держстат оцінював, що в 2024 році в Україні картоплю посадили на площі близько 1 млн га. Але порівняно з 2023 роком врожайність господарств впала вдвічі. Причинами стали несприятливі погодні умови: приморозки в травні, зливи у червні і спека в серпні. Саме це найбільше вплинуло на врожай картоплі минулого сезону, а також спричинило зростання ціни овочу.