Українцям доводиться чекати у черзі на пункті пропуску “Шегині-Медика” по декілька годин. Про це повідомляє паблік “Типовий Львів”.

У мережі опублікували світлину з купою людей, які у стоять у т.зв. “сервісній зоні” на кордоні, очікуючи своєї черги.

Такі скупчення фіксують по обидві сторони, як на Львівщині, у ПП “Шегині”, так і у польському селі Медика Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства.

Українці, як наголошується, по обидва боки кордону змушені чекати своєї черги під пекучим сонцем декілька годин.

За даними Держприкордонслужби, біля ПП утворилася черга з понад 200 пішоходів та 35 легкових авто. Усі інші пункти пропуску на кордоні з Польщею, а саме “Ягодин”, “Устилуг, “Угринів”, “Рава-Руська”, “Грушів”, “Краківець”, “Смільниця” та “Нижанковичі” пропуск пішоходів не здійснюють.

Сервіс “НаКордоні” також повідомляє про значні черги, які утворилися на КП. На подолання кордону доведеться витратити понад 5 годин.

У спеціалізованій групі, у якій українці діляться останніми новинами та ситуацією, яка склалася на ПП “Шегині-Медика” констатують, що черга утворилася “величезна”.

Раніше повідомлялося, що з 15 червня на польському пункті пропуску “Медика” триватиме ремонт дорожнього покриття.

Також Фокус писав, що впливає на швидкість перетину кордону.

Смерть Чака Рассела відбулась у будинку в місті Сан-Дієго, Каліфорнія, ідеться у матеріалі медіа TMZ. Журналісти дізнались, що в цей будинок викликали пожежників, оскільки виявили непритомного чоловіка. Родина кінорежисера поспішає до резиденції Рассела, щоб дізнатись про причини раптового інциденту.

Медіа не навели інших деталей смерті режисера Чака Рассела. Єдина додаткова інформація — підтвердження від його адвоката, написало медіа Variety.

На трагічну подію відреагував Джим Керрі, який зіграв головну роль у голлівудському блокбастері “Маска”. Актор сумує через втрату талановитого режисера, який умів створити особливо приязну атмосферу на знімальному майданчику.

“Я вважаю за привілей, що працював із Чаком Расселом, який під час зйомок “Маски” створив на своєму майданчику жваву, дитячо-радісну атмосферу чуда й товариськості”, — навело Variety коментар Керрі.

У мережі також можна відшукати коментар композитора Біра Макрірі (Bear McCreary), який був другом Чака Рассела і якого шокувала його раптова смерть.

“Він був візіонерським кінематографістом, який, я вважаю, щойно розпочав нову главу у своїй насиченій кар’єрі. Я сумуватиму за нашими довгими розмовами про кіно та музику”, — написав Макрірі, який є автором музики для фільмів “Ходячі мерці”, “Володар перснів: Персні влади”, “Зореліт “Бойовий Крейсер Галактика” та інших.

Смерть режисера — що відомо про Чака Рассела

Чак Рассел — 74-річний голлівудський кінорежисер, який став відомим завдяки успішному продовженню фільму жахів “Кошмар на вулиці В’язів”. Третю частину зняли у 1987 році: вона мала високі касові збори та визнання глядачів. Наступний успішний кейс — це стрічка “Крапля” (The Blob, 1988). У фільмі ідеться про позапланетну речовину, яка нищить все на своєму шляху та розповзається землею. Інші кінохіти — це “Маска” з Джимом Керрі у головній ролі, “Стирач” з Арнольдом Шварценеггером, “Цар скорпіонів” тощо. Останній фільм — стрічка 2024 року “Відьомська дошка” (Witchboard), яка виявилась провальною: на зйомки пішло 15 млн дол., а збори — 500 тис. дол.

Зазначимо, Фокус писав про смерть режисера Джеймса Берроуза, автора культових серіалів “Теорія великого вибуху” та “Друзі”. Трагічна подія сталась 19 червня. 7 січня стало відомо про смерть режисера Бела Берра. Бел Тарр — це відомий угорський режисер, який зняв фільми “Сатантанго” і “Гармонії Веркмейстра”.

Нагадуємо, медіа повідомляли про смерть інших режисерів. Наприклад, 21 липня на війні РФ проти України загинув актор та режисер Євген Бушмакін. Тим часом у червні стало відомо про це одну втрату — пішов з життя режисер Светислав “Бата” Недич, який зняв серіали “Століття Якова” та “Лікар Філатов”.

Днями на YouTube-каналі ексміністра закордонних справ Дмитра Кулеби з’явилося відео з коментарем щодо продовження війни та погіршення ситуації в Україні. Громадський діяч заявив, що на українців чекають перебої з продуктами і що попереду — важкий етап війни.

“У нас починається тотальна війна, і це велика біда. І у нас, і у них буде достатня кількість ракет і дронів, щоб методично підривати економіку один одного. І попереду дуже непрості часи з точки зору банального повсякденного життя”, — пролунало на відео.

За прогнозами Кулеби, тепер почнуться перебої з продуктами, оскільки відбуватимуться пограбування та підпали, все згоратиме.

“Я, звичайно, вірю, що все буде добре, але зараз настає дуже важкий етап”, — заявив колишній міністр.

До суворої зими порадив готуватися й голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут, який рекомендував виїхати в села, невеликі містечка або за кордон. Що тут говорити, якщо сам президент України Володимир Зеленський висловив незадоволення темпами виконання “планів стійкості”, розроблених для підготовки країни до зимового періоду.

Якщо до відключення світла, води та опалення люди більш-менш підготувалися, зробили запаси — від генераторів, портативних зарядних пристроїв та зарядних станцій до газових пальників і запасів води, — то, за рекомендацією Кулеби, потрібно ще запастися продуктами харчування. Наскільки патова може бути ситуація з продуктами цієї зими в аграрній країні — питання, звичайно, цікаве.

Продукти будуть, але за іншою ціною

Після заяв колишнього міністра економісти дійшли однозначного висновку: не всі рекомендації варто дотримуватися й виконувати. І не варто реагувати на кожен гучний заклик блогера. Будь-яку інформацію потрібно фільтрувати, перевіряти, аналізувати, керуючись холодним розумом, а не просто реагувати на гарячі заголовки та гучні слова, які хтось вимовляє з єдиною метою — отримати більше переглядів.

“Хочу заспокоїти: продовольчої кризи в Україні точно не буде. Єдиний період в історії, коли в Україні була продовольча криза, — це штучний масовий голодомор. Якщо не буде штучного голодомору, а ми розуміємо, що його не буде, бо незабаром не буде самого джерела цього голодомору — Росії в її нинішньому вигляді, — то жодної продовольчої кризи в Україні не буде”, — сказав Фокусу економіст Андрій Новак.

За його словами, у нас дуже багато виробників і продавців, усі види продовольчої продукції є у вільному доступі в усіх торговельних мережах України, у будь-яких торговельних точках різного масштабу. Тому всі ці заяви на кшталт “все пропало, тікайте кудись, щось робіть” слід сприймати лише як метод дешевого популістського привернення уваги. Інша справа, що ціни на продукти будуть зростати. Від цього нікуди не дітися, підкреслює економіст.

“Вартість зміниться, оскільки інфляція — це постійний процес. Він відбувається у всіх країнах світу, за винятком рідкісних періодів, коли спостерігається дефляція. Для країни, що перебуває у стані війни, якою досі є Україна, інфляція у нас, відверто кажучи, дуже помірна”, — підкреслює Новак.

Продукти будуть, але ціна буде іншою. І вона буде різною. Зараз, наприклад, у сезон, ціни на багато овочів і фруктів навіть знижуються.

Дефіцит продуктів в Україні: хто хоче — може запасатися на майбутнє

Дефіциту продуктів в Україні не буде, впевнений економіст Олег Пендзин. Але ніхто не забороняє людям робити запаси, і багато хто це робить. До того ж, що б Кулеба не говорив, минулого року українці посіяли багато продовольчих культур і повністю забезпечили себе на всю зиму. Цього року це також сталося.

“Насправді, якщо розібратися, люди бояться не дефіциту, а того, що у них не буде грошей на продукти. Але виробники не будуть задирати ціни до небес, бо це нікому не вигідно — ніхто не купуватиме, а викидати нераціонально”, — каже Фокусу економіст.

Тому, за словами Пендзіна, паніку скасовуємо. Не варто слухати Кулебу — він втручається у сферу, в якій ніколи не розбирався. Хто хоче, той може запасатися продуктами — це ваше право, але робіть це не зі страху, а з особистих звичок чи для зручності.

Але єдина реальна проблема, яка зараз існує в Україні, — за словами економіста, полягає в тому, що країна виробляє набагато більше зерна, ніж споживає, а через блокування портів зерно подешевшає настільки, що аграрії працюватимуть у збиток.

Україні не загрожує голод, оскільки зерно важко вивезти

Загалом цього року Україна збере менше зернових, ніж минулого року, приблизно на 2–3%. Однак якщо щодо пшениці та жита падіння буде суттєвим, то воно буде компенсоване кукурудзою. Тому говорити про голод в Україні не доводиться, стверджує економіст і ексрадник президента Олег Устенко.

“Цього року Україна збере близько 70 млн тонн зерна. Для внутрішнього споживання нам вистачить приблизно 15 млн тонн. Решта призначена для експорту. Проблема не в тому, що нам немає чого їсти, а в тому, що ми можемо не вивезти зерно на світовий ринок. А це критично важливо для 450–500 мільйонів людей у світі, які залежать від нашого зерна”, — підкреслює економіст у розмові з Фокусом.

Раніше ми вивозили зерно через морський коридор — 5–7 мільйонів тонн на місяць. Зараз, за словами Устенка, порти фактично закриті. Альтернатива — залізниця, але через неї ми можемо вивезти максимум 1,5–2 мільйони тонн на місяць. Щоб вивезти весь обсяг, знадобиться близько 25 місяців. Крім того, європейські країни, де у 2027 році відбудуться вибори, можуть обмежити навіть транзит українського зерна. Це створює колосальні ризики для світового ринку.

При цьому в Україні буде надлишок зерна, оскільки його нікуди вивозити, вважає економіст. Це призведе до зниження внутрішніх цін на зерно та, можливо, на м’ясо-молочну продукцію, оскільки тваринники купуватимуть дешеве зерно на корм. Однак вартість збирання врожаю зростає: дорожчає паливо, складно заправляти техніку, багато ризиків через обстріли та дрони. Також можливі проблеми з логістикою та електроенергією, але підприємства харчової промисловості належать до критичної інфраструктури і, найімовірніше, продовжать працювати навіть за песимістичного сценарію.

“Отже, голоду в Україні не буде. Але він може виникнути в тих країнах, які залежать від імпорту зерна. Ціни на світовому ринку зростатимуть, а внутрішні ціни в Україні — падатимуть. Парадокс полягає в тому, що врожай є, але його нічим вивезти”, — зазначив експерт.

Як заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький, станом на 23 липня судна тимчасово припинили заходити в чорноморські порти України через загрозу російських атак. Таке рішення ухвалили самі судновласники, а не українська держава.

Водночас високі ціни на паливо, за яких українські аграрії провели посівну кампанію, можуть призвести до подорожчання продуктів харчування наприкінці літа та восени 2026 року. Найбільше це може позначитися на вартості базових товарів, зокрема цукру та гречки.