Відбудова
Компенсаційну комісію для постраждалих від агресії РФ можуть запустити у 2027 році
Компенсаційна комісія, яка розглядатиме подані заяви постраждалих внаслідок російської агресії по суті та визначатиме обсяг компенсації для кожного випадку, може розпочати роботу у 2027 році.
Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу сказала заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра.
“Варто наголосити, що створення Компенсаційної комісії – це тривалий процес, який вимагає часу та значних міжнародних зусиль. Ми розпочали переговорний процес щодо створення комісії одразу після початку роботи Реєстру збитків у квітні 2024 року. На сьогодні ми вже маємо остаточно затверджений текст Конвенції про створення Компенсаційної комісії. Офіційне відкриття конвенції до приєднання планується провести 16 грудня 2025 року. До конвенції має приєднатись не менше 25 країн і наповнити щонайменше половину бюджету, аби розпочався процес практичної реалізації положень конвенції та дійсного створення Компенсаційної комісії. З огляду на це ми говоримо про початок роботи Комісії не раніше 2027 року”, – пояснила Мудра.
Вона також зазначила, що розгляд заяв по суті можливий лише після запуску Комісії — орієнтовно з середини 2027 року. Водночас, вона наголосила, що компенсації — це не лише про гроші, а й про міжнародне визнання відповідальності Росії.
“Розгляд заяв по суті стане можливим тільки після запуску роботи Компенсаційної комісії, а тому це орієнтовно середина 2027 року. Хочу зазначити, що присудження компенсацій це, звісно, важлива складова міжнародного процесу забезпечення репарацій, однак не варто забувати про те, що це також важливий крок у притягненні Російської Федерації до відповідальності за міжнародно-протиправні дії проти України. Тому ми робимо все можливе, аби пришвидшити не тільки безпосередньо процес виплат, але й звершення справедливості”, – сказала вона.
“Також українцям вкрай важливо прямо зараз подавати заяви до Реєстру збитків. Чим більше заяв в Реєстрі, тим швидше можна буде отримати компенсації”, – додала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, до кінця року у Міжнародному реєстрі збитків будуть відкриті всі 43 категорії, заяви на компенсацію зможуть подати як фізичні, так і юридичні особи, які постраждали від російської агресії на території України, в тому числі іноземці.
Відбудова
«Укрзалізниця» отримала від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення інфраструктури
АТ «Укрзалізниця» отримало від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення залізничної інфраструктури.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
«5 пікапів та 5 вантажних фургонів – це транспорт для колійників, зв’язківців та енергетиків. Їхня робота — якнайшвидше відновити пошкоджену інфраструктуру та рух поїздів після російських атак», – йдеться в повідомленні.
Передача автомобілів стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та німецьких партнерів. Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.
Як повідомлялося, Німеччина у межах широкого пакета підтримки передала «АТ Укрзалізниця» 13 автівок для реагування після обстрілів.
Відбудова
Колишні урядовці назвали основні виклики у відновленні України
Колишні високопосадовці у минулих українських урядах назвали ключові напрямки розвитку повоєнної України та пов’язані з цим виклики.
Про це висловилися Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко та Анатолій Толстоухов під час міжнародної пресконференції «Мир від сьогодні і назавжди».
На думку українського державного і політичного діяча, президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України (2001–2002 рр.) Анатолія Кінаха – однією з найбільших загроз для України після закінчення війни стане державна інституційна криза.
«Одним із головних викликів і безпрецедентною загрозою є зниження інституційної дієздатності української держави. Починаючи з ефективності, професіоналізму, державницьких позицій, які стали величезним дефіцитом у системі державного управління. Вміння діяти, захищати, відновлювати державу стратегічними програмно-цільовими методами, навколо яких треба об’єднуватися всім, незалежно від політичного кольору й міжособистісних відносин. Це матиме найпринциповіше значення після завершення війни, що стане ще більшим іспитом, ніж війна», – вважає Кінах.
Головним фактором розвитку української держави після війни стане її економіка та бізнес, який уже зараз інвестує у розвиток вітчизняної економіки – зазначив український підприємець, меценат, позаштатний радник керівника ОП, ексголова Національного банку України, ексвіцепрем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.
«Більшість бізнесу в Україні ставить собі сьогодні за мету не просто вижити, а думає про розвиток, про інвестиції, збираючи невеликі гроші і вже вкладаючи їх у розвиток. Мир – це насамперед економічна сила. Ми зараз працюємо з аналітиками над тим, щоб створити довгострокову програму розвитку економіки України. І дуже хотілося б, щоб ця програма працювала не на один склад уряду чи одного президента, а щоб вона стала стратегією економічного розвитку на 15-20 років», – сказав Тігіпко.
У відновленні повоєнної України ключовою інституцією стане громадянське суспільство – переконаний український державний діяч, політик і науковець, міністр Кабінету міністрів України (1997-2020) Анатолій Толстоухов.
«Ключовою платформою для відновлення України стає громадянське суспільство з його особистостями. І ми повинні говорити про це чимдалі гучніше. Будувати нову Україну мають не лише українці тут, а й в усьому світі», – наголосив Толстоухов.

Під час заходу обговорювали роль громадянського суспільства, міжнародних організацій, бізнесу та дипломатії для досягнення справедливого й сталого миру.
Як повідомляв Укрінформ, аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні.
Фото Укрінформу можна купити тут
Відбудова
у 14 областях реалізують проєкти із водопостачання
В 14 областях України у межах планів стійкості реалізують 30 проєктів водопостачання для більш надійного забезпечення понад 10 мільйонів людей.
Як передає Укрінформ, про це міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.
«Вода має бути в домівках навіть тоді, коли Росія атакує критичну інфраструктуру. З цим розрахунком готуємо системи водопостачання до зими: будуємо нові водогони, створюємо резервні джерела води та живлення для водоканалів», – зазначив він.
Калашник побував на будівництві водогону в Бучанській громаді Київської області, який з’єднає Гаврилівку, Луб’янку, Блиставицю, Бучу та Ворзель.
Зазначається, що станом на зараз вже прокладені 12 кілометрів труб, а загалом проєкт передбачає майже 20 кілометрів водогону в дві нитки, нові свердловини, насосні станції та станції очищення води.
«Для людей результат вимірюється стабільною подачею води належної якості. Для громади дві нитки водогону — це також резерв, який допоможе зберегти водопостачання, якщо одну з ділянок доведеться ремонтувати», – додав він.
Також міністр зазначив, що робота триває в різних регіонах. Зокрема, частину проєктів реалізують самі громади, частину – Агентство відновлення.

Як приклад він навів Одеську обасть, де будують два групові водогони для 29 населених пунктів, у яких проживають понад 68 тисяч людей. Це близько 218 кілометрів магістральних водогонів і майже 385 кілометрів мереж у населених пунктах.
Крім того, за словами Калашника, у Дніпропетровській області Агентство відновлення завершує будівництво систем водопостачання для майже 30 тисяч жителів 49 населених пунктів. «Після руйнування Росією Каховської ГЕС ці громади втратили надійне джерело води. Нові водогони й насосно-фільтрувальні станції мають вирішити цю проблему», – зауважив він.
«Масштаб роботи значно більший за окремі об’єкти. У межах планів стійкості реалізуються 30 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони передбачають майже 900 кілометрів нових водогонів, резервні водозабори, електроживлення та обладнання для автономної роботи водоканалів», – поінформував міністр.
За його даними, після завершення ці рішення мають забезпечити надійніше водопостачання для понад 10 мільйонів людей.
«До зими маємо завершити об’єкти, які вже на фінальній стадії, та забезпечити резервне живлення діючих систем. Водночас будуємо захист об’єктів водопостачання – разом із новими водогонами, а не після їх запуску. Під час атак система має продовжувати працювати, а якщо виникнуть пошкодження – давати змогу швидко відновити подачу води», – підсумував Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області триває будівництво двох групових водопроводів, які забезпечуватимуть питною водою 68 тисяч мешканців 29 населених пунктів регіону.
Фото: Микола Калашник/Фейсбук
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Війна1 тиждень agoЗеленський підтвердив удари по ключовому підприємству нафтової промисловості у Московському регіоні
