Як передає Укрінформ, про це глава уряду повідомила в Телеграмі за підсумками зустрічі з Цахкною.

«Нам потрібне обладнання, яке можна швидко встановити, і підтримка партнерів, які розуміють терміновість цих рішень. Естонія готова долучитися до відновлення нашої енергетичної інфраструктури», – зауважила Свириденко.

Серед обговореного було також використання заморожених російських активів для фінансування відбудови.

Прем’єрка наголосила, що Україна з партнерами просуває принцип, за яким Росія зможе претендувати на свої активи лише після повного відшкодування заподіяних Україні збитків.

Реєстр завданих збитків, нагадала Свириденко, уже створений. Це стане юридичною основою для майбутніх репарацій.

«Очікуємо, що політичне рішення щодо репараційного кредиту буде ухвалено вже до кінця року», – зазначила глава уряду.

Під час зустрічі сторони приділили увагу також пілотним концесійним проєктам у Житомирі та створенню з IFC фонду для розвитку публічно-приватного партнерства. Окремий напрям – будівництво дата-центрів в Україні.

Свириденко висловила вдячність естонським колегам за всебічну підтримку євроінтеграційних прагнень України.

Вона підкреслила, що Естонія є відданим союзником, який послідовно підтримує Україну на всіх напрямах – енергетичному, гуманітарному та цифровому.

Як повідомляв Укрінформ, Естонія виділила 150 тисяч євро на підтримку енергосистеми та Фонду підтримки енергетики України.

Фото: Телеграм / Юлія Свириденко

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на картку закону на сайті парламенту.  

Відповідно до закону, Національна установа розвитку (НУР) – це державна спеціалізована інституція зі статусом “банку банків” та чітким мандатом на відновлення й структурну трансформацію економіки. Її головна місія – реалізація програм кредитування для відбудови країни.

Закон передбачає подолання проблем із фінансуванням релокованого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах, бізнесу внутрішньо переміщених осіб, а також проєктів з підвищеним рівнем ризику.

Також документ створює механізми залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти.

Підтримка передусім надаватиметься малому та середньому підприємництву, яке опинилося у складних умовах, але має потенціал для відновлення та розвитку.

Окремо передбачено можливість підтримки інших категорій осіб, у тому числі фізичних, які не мають доступу до фінансування на адекватних умовах.

Крім того, закон містить положення, які запускають програму страхування військових ризиків у прифронтових регіонах, про що давно просять бізнес і прості громадяни.

Як повідомляв Укрінформ, 8 жовтня парламент ухвалив у закон, який передбачає створення Національної установи розвитку для фінансування відбудови економіки країни. 

Фото: ОП

Про це Сибіга заявив на спільній з естонським колегою пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Естонська підтримка охоплює всі види діяльності: від оборони і безпеки до цифрових технологій, гуманітарних програм, реформ і відновлення… Підтвердженням цього також є готовність (Естонії – ред.) прийняти одну з наступних конференцій з питань відновлення України. Сьогодні ми підписали відповідний документ», – сказав глава української дипломатії.

Очільник МЗС Естонії своєю чергою поінформував, що йдеться про Конференцію з відновлення України в Таллінні у 2027 році.

За його словами, підписання меморандуму про її проведення у той час, коли війна триває, є дуже важливим.

«Я сподіваюся, що до того часу, вона закінчиться», – зазначив Цахкна.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна у понеділок, 27 жовтня, прибув із візитом до української столиці.

Фото Укрінформу можна купити тут