Наприкінці листопада 84-річна Кеті Елкін вирушила разом із чоловіком до пустелі в американському місті Прескотт, штат Аризона, щоб прогулятись. Замість того, щоб піти популярною туристичною дорогою, вони звернули на покриту бур’янами стежку, де натрапили на запилений Samsung Gusto 2, пише CNET.

Спочатку жінка хотіла віддати телефон сусідському хлопчику, який любить розбирати електроніку. Але коли вона принесла його додому, то вирішила спробувати увімкнути пристрій, використавши один зі своїх старих кабелів. На диво, їй це вдалося.

“Я не могла повірити, коли він почав заряджатися. “Я подумала: “О Боже, цікаво, кому належить цей телефон?” І ось тоді почалася таємниця”, — згадує Елкін.

Повідомлення на телефоні вказували на те, що він належав жінці на ім’я Медді, яка працювала в кафе, ймовірно, мала родинні зв’язки в Чикаго, орендувала житло та була завзятою туристкою. Останнє повідомлення було позначено як субота, 16 травня. Як виявилось, 16 травня припадало на суботу у 2020 та 2015 роках.

Елкін вирішила зателефонувати за номером, підписаним як “тато”, але ніхто не відповів. Їй довелося залишити повідомлення. Через десять хвилин телефон задзвонив, але на іншому кінці дроту був не чоловік, а сама Медді. Як виявилось, вона приїхала до Чикаго відвідати батька на свята. Жінки розмовляли близько 10 хвилин, протягом яких виявилось, що телефон був загублений у 2015 році.

“Вона була вражена. Ми обидві були вражені”, — сказала Елкін.

Як зазначають у виданні, Samsung Gusto 2 пролежав у пустелі ціле десятиліття. На відміну від деяких частин Аризони, у Прескотті яскраво виражені всі чотири пори року з мінусовими температурами, палючою спекою, снігопадами та літніми штормами. Тож цей телефон продемонстрував вражаючу витривалість, не притаманну більшості сучасних моделей.

Нагадаємо, легендарний телефон Nokia повернувся у 2026 році з новими функціями.

Фокус також повідомляв, що iPhone 11, випущений у 2019 році, вразив камерою і продуктивністю.

Відповідні домовленості щодо можливості отримання виведеного з експлуатації обладнання та його оперативного доставлення в Україну було досягнуто в рамках засідання Міжнародного енергетичного агентства, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.

“Устаткування буде переміщено і швидко змонтовано. Йдеться про щонайменше шість виведених з експлуатації ТЕЦ і ТЕЦ, які будуть передані Україні. Так зможемо швидко відновити роботу зруйнованих ворогом ключових станцій. Вони забезпечать українців теплом”, — написав він у соцмережах.

Кількома днями раніше Шмигаль пояснив, як відбувається процес того, щоб забирати обладнання з ТЕЦ і ТЕС у країнах Східної Європи. Для цього українські фахівці самостійно проводять оцінку, аналіз обладнання, а потім приймають рішення про те, що треба забирати, якщо така можливість є.

За його словами, Україна має серйозні потреби в обладнанні для ремонтів теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей. Для фінансування цих потреб у спеціальному Фонді енергетичної підтримки було зібрано 1,8 мільярда євро від партнерів.

Зі свого боку енергоексперт Олександр Харченко стверджував, що енергетичним компаніям не вистачає обладнання для ремонту пошкоджених російськими ударами об’єктів. За його словами, запас на складах уже вичерпано.

Зазначимо, з кінця січня почалися регулярні удари ЗС РФ по українських теплостанціях у Києві, Київській області та в інших регіонах України.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко заявляв, що для відновлення ТЕЦ-4 у столиці, яка практично повністю знищена, може знадобитися кілька років і приблизно 600-700 млн євро.

У розмові з кореспондентом ВВС Джеремі Боеном Півненко зазначив, що стратегічною метою є повернення усіх українських земель, навіть якщо на це піде багато часу. Він підкреслив, що військову перемогу не обов’язково досягнути швидко, але вона залишається кінцевим завданням, заради якого варто тримати оборону.

Генерал також наголосив, що на сьогодні Україна не готова поступатися територіями. Хоч припинення вогню обговорювати можливо, добровільна здача земель не розглядається. Водночас він зауважив, що українські військові виконали б наказ Верховного Головнокомандувача, але населення не сприйняло б такі кроки, враховуючи втрати та страждання, які вже зазнала країна.

“Тому що ми правова країна. Але ж як сприйме це населення нашої країни і взагалі тоді навіщо було починати оборонятися?… Це можна було і тоді домовитися і віддати просто, наприклад, Луганськ і Донбас і на цьому закінчити війну, образно кажучи. Ми дуже багато втратили свого населення і території для того, щоб просто так зупинитися і просто так віддати територію”, — заявив військовий.

Щодо боротьби з чисельно переважаючим противником Півненко підкреслив, що ключовим є економічний тиск та підтримка партнерів з Європи та США. Він пояснив, що кількістю вбитих солдатів війну не виграти, проте дії України вже завдають удару по російській економіці і ускладнюють відновлення після конфлікту.

“Післявоєнний період для них буде ще важчим, тому що треба буде пояснювати своєму народу, для чого взагалі ця війна була і для чого скільки втрат. Ми знаємо цілий регіон, де немає вже людей, в принципі, призовного віку”, — зазначив Півненко.

Генерал також прокоментував твердження Дональда Трампа про нібито неминучу поразку України без швидкого припинення вогню. За словами військового, країна здатна воювати ще роками.

“Ну не зовсім. Ми можемо ще воювати декілька років 100%. Але ж я вважаю, що загалом війни повинні закінчитись. Взагалі на цій планеті і взагалі вбивати людей заради територій і ресурсів — це для нас дуже незрозуміла історія. Це повинно закінчитись”, — зазначив Півненко.

Він підкреслив, що українці втомилися від війни, але для них головне – визначити її справжню ціну. В цілому, припинення вогню може стати компромісом, але добровільна відмова від територій залишається неприйнятною.

До цього видання Reuters писало, що попри амбіції президента США Дональда Трампа завершити російсько-українську війну до літа 2026, реалізувати цей намір буде непросто, оскільки Росія не хоче укладати мир.

Ба більше, у звіті Інституту вивчення війни йшлося, що російський диктатор Володимир Путін не демонструє готовності до швидкого завершення війни проти України та вірить у витривалість економіки РФ