Суспільство
Криголам «Ноосфера» завершив четвертий антарктичний сезон

Український науково-дослідний корабель “Ноосфера” завершив четвертий антарктичний сезон і повернувся до порту Кейптауна у Південно-Африканській Республіці.
Про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці.
“Завершився найактивніший – четвертий антарктичний сезон українського науково-дослідницького криголама “Ноосфера”. Після майже п’яти місяців роботи судно повернулося до порту Кейптауна (ПАР) вчора, 10 травня 2025 року”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у НАНЦ, за цей час команда “Ноосфери” здійснила рекордних п’ять рейсів в Антарктику, а найбурхливішу на планеті протоку Дрейка перетинала десять разів. Загалом судно пройшло більше ніж 20 тисяч морських миль, що еквівалентно понад 37 тисячам кілометрів. Це, зауважили в НАНЦ, майже дорівнює довжині екватора Землі.
Цей шлях був подоланий, щоб забезпечити перезмінку річних 29 і 30 українських антарктичних експедицій, а також доправити до станції “Академік Вернадський” і назад сезонну експедицію, яка виконувала завдання на станції упродовж антарктичного літа.
Також були проведені спільні рейси з експедиціями антарктичних програм Польщі, США, Іспанії і Чехії. У НАНЦ підкреслили, що ці рейси були виконані коштом зазначених держав та дали Україні більше можливостей забезпечити потреби власної програми, зокрема доправляти до “Вернадського” додаткові вантажі і фахівців.
Крім того, були виконані низка геологічних, океанографічних і метеорологічних досліджень. У межах міжнародного проєкту OCEAN:ICE українські науковці вперше запустили шість аргобуїв, які вже активно збирають інформацію про течії у Південному океані. Також українські вчені вперше провели одночасне радіозондування атмосфери з “Вернадського” і “Ноосфери”, щоб більше дізнатися про процеси утворення хмар та опадів та їхній вплив на океан, морський лід і танення льодовиків.
“Пишаємося, що навіть в умовах повномасштабного вторгнення РФ ми не тільки лишаємося частиною світової науки та продовжуємо дослідження в Антарктиці та Південному океані, а й за рахунок збільшення міжнародної співпраці додали нові напрями досліджень й отримали додаткові можливості. Тож цей сезон став рекордним не лише за кількістю рейсів, а й колаборацій з іноземними партнерами”, – зазначив директор НАНЦ Євген Дикий.
У НАНЦ зауважили, що через російську агресію “Ноосфера” поки не може повернутися в порт приписки – Одесу. Тому перебуватиме у порту тимчасової дислокації – Кейптауні.
Як поінформували у НАНЦ, насичену програму четвертого сезону виконали два українські капітани родом з Одеської області: Павло Панасюк та Андрій Старіш. Павло водить “Ноосферу” ще з її першої антарктичної місії 2022 року. Для Старіша це був перший сезон у ролі капітана.
У НАНЦ подякували капітанам за зважене планування рейсів, навігацію за складних умов, уміння уникати штормів та інноваційний підхід до виконання наукової програми.
Як зауважили в НАНЦ, із січня 2022 року до травня 2025 року “Ноосфера” успішно відпрацювала чотири антарктичні сезони.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня команда 29 Української антарктичної експедиції вирушила додому, а 30-та стала повноправним господарем на станції “Академік Вернадський”.
Фото: Національний антарктичний науковий центр, Facebook
Суспільство
Мінцифри працює над інтеграцією штучного інтелекту у «Мрію»

В Україні триває підключення шкіл до освітньої платформи «Мрія», наступне завдання – впровадити у ній ШІ-тьютора для створення індивідуальних освітніх траєкторій для учнів.
На цьому під час п’ятого Саміту перших леді та джентльменів на тему «Освіта, що моделює світ» наголосив перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає кореспондент Укрінформу.
Саміт перших леді та джентльменів у Києві / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ
«Сьогодні вже близько 2 100 шкіл приєдналися до «Мрії». До кінця року, думаю, їх буде вже до 3 000, а у 2026 році йтиметься, напевно, про 6 000 – 7 000 шкіл. Наступне наше завдання, над якими ми вже працюємо, – це побудова індивідуальних освітніх траєкторій для дітей. Ми хочемо, щоб у кожного учня з’явився свій е-тьютор, який буде допомагати будувати і проходити цю освітню траєкторію. Інтеграція штучного інтелекту може допомогти нам пришвидшити цей шлях», – сказав Федоров.

Крім того, штучний інтелект, інтегрований у «Мрію», допоможе, на думку Федорова, нівелювати існуючу різницю в навчанні в різних регіонах, яка залежить від доступу до освітніх ресурсів.
«Наше завдання – відкрити рівний доступ для всіх. І штучний інтелект також може допомогти у цьому. І ми вже навчаємо національну велику мовну модель на даних Всеукраїнської школи онлайн, яка є важливим проєктом нашої освітньої екосистеми. Ми навчили цю модель на всьому контенті, який сьогодні використовується в школі, в підручниках тощо. І зараз основна задача – навчити її, щоб вона стала справжнім наставником та помічником для дітей», – додав перший віцепрем’єр.
Він висловив сподівання, що Україна стане однією з перших у світі, яка масштабує цю ідею на школи всієї країни.
Як повідомлялося, освітня платформа “Мрія” стала частиною програми Google.org Fellowship та отримає 1,5 млн дол. на розвиток цифрової освіти в Україні.
Перше фото: Мінцифри
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Одещина посіла друге місце за кількістю наказів про стягнення аліментів Анонси

Щонайменше 99 тисяч наказів на стягнення аліментів було ухвалено українськими судами за останні 5 років. Найбільше таких наказів було ухвалено у 2021 році – 27 251 наказ. Станом на вересень 2025 року було ухвалено 12 714 таких наказів, зокрема, 948 – на Одещині.
Про це повідомляє Опендатабот.
Кількість судових наказів про стягнення аліментів в Україні поступово скорочується. 99 909 таких рішень було винесено судами з 2021 року по серпень 2025-го. Найбільше таких рішень було зафіксовано у 2021 році — 27 251 наказ. Проте вже у 2024-му їх поменшало на чверть — до 20 504.
12 714 наказів було винесено українськими судами за 8 місяців 2025 року. Це на 6% менше, ніж за той самий період торік, та на 28% менше, ніж у 2021-му. Понад 13% з них цьогоріч винесли на Дніпропетровщині.
Цьогоріч найчастіше суди стягують аліменти за наказами у Дніпропетровській області: там винесли 1 654 рішення — 13% від загальної кількості по країні. Наслідують Одещина із 948 наказами (8%), Харківщина — 837 (7%), Київщина — 810 (6%), та Львівщина — 772 (6%). Сукупно на ці п’ять регіонів припадає майже 40% усіх судових наказів в Україні цьогоріч.
Варто зазначити, що мова йде про кількість ухвалених наказів, а не про виконанні та фактично сплачені кошти — тобто лише ті випадки, коли суд уже виніс документ, з яким можна йти до виконавчої служби.
Заяву про видачу судового наказу підготувати простіше, ніж повноцінний позов, і це економить час та ресурси стягувача. Але за наказом неможливо стягнути додаткові витрати на дитину, лише половину прожиткового мінімуму на дитину або частку від доходу, ще й в обмеженому розмірі. Якщо дитина потребує додаткових витрат, то у таких випадках все одно доведеться звертатися до суду з позовом.
Проте основною перевагою наказного провадження є його оперативність: позивач швидко отримує судове рішення, яке одночасно є і виконавчим документом — закон на це відводить 5 днів, за які можна пред’явити його до виконання. Натомість судовий розгляд у позовному провадженні може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців.
Суспільство
Женился всего месяц назад: на фронте погиб воин из Измаила

Женился всего месяц назад: на фронте погиб воин из Измаила
Джерело
-
Усі новини1 тиждень ago
МУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Усі новини6 днів ago
названо 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Війна1 тиждень ago
Люксембург долучиться до ініціативи закупівлі у США зброї для України
-
Політика1 тиждень ago
Це показує, що він слабкий
-
Війна1 тиждень ago
В Україні у середу переважно без опадів, вдень до +32°
-
Усі новини1 тиждень ago
Багаті туристи бронюють розкішні вілли в Лос-Анджелесі за роки до Олімпіади 2028
-
Політика1 тиждень ago
Припинення вогню як частина мирної угоди можливе за серйозних безпекових гарантій Україні
-
Політика1 тиждень ago
Науседа закликав Коаліцію охочих вийти на новий рівень, а не просто обмінюватися думками