Політика
Кубілюс розповів про розділ, присвячений Україні
«Окрім всіх пріоритетів, яких ми маємо досягати для зміцнення нашої оборони та спроможностей, для нас пріоритетом є також посилення підтримки України. Це військова допомога – поставки артилерії, боєприпасів, систем протиповітряного захисту, дронів, іншого обладнання, забезпечення тренувань. Це також пряма підтримка для промисловості, доступ до космічних програм ЄС і навіть більше. Саме тому ми запропонували утворити нову, спільну з Україною оперативну групу для координації всіх наших зусиль з підтримки України», – зазначив представник Єврокомісії.
Він наголосив, що представлена лідерам ЄС кредитна програма SAFE (Security Action for Europe) місткістю 150 мільярдів євро надає країнам-членам нові можливості працювати з Україною та підтримувати українську оборонну промисловість.
«Від початку повномасштабної війни ми надали Україні близько 50 мільярдів євро військової допомоги – такі цифри близькі до допомоги, що надійшла від Сполучених Штатів. Але якщо рахувати, скільки ми надавали Україні кожного року, наша підтримка буде меншою за 0,1 відсотка від сукупного ВВП. Тож ми можемо – і маємо – зробити набагато більше. Немає необхідності повторювати, що сьогодні Україна воює та обороняє не лише себе, а й захищає всіх нас», – зауважив Кубілюс.
Він наголосив, що невипадково один з ключових розділів «Білої книги» присвячено Україні.
«Ми не робимо більше жодної відмінності у питаннях безпеки між Європейським Союзом і Україною. І це дуже важливий крок уперед. Формально ми продовжуємо говорити про український шлях до ЄС, але у деяких питаннях відбувається справжній прорив, особливо у тих сферах, де ми були уражені поточною безпековою кризою», – сказав єврокомісар.
Як повідомлялося, під час Спеціальної Європейської ради 6 березня лідери країн ЄС визначили стратегічні напрямки зміцнення європейської оборони, нарощування спроможностей оборонної промисловості та погодилися з необхідністю значного збільшення витрат на оборону як на рівні ЄС, так і на національному рівні. Глави держав та урядів ЄС також підтвердили непохитну підтримку України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що мери та очільники громад нестимуть персональну відповідальність за виконання планів стійкості, і визначив три пріоритети для проходження зими.
Як передає Укрінформ, про це глава держави заявив під час засідання Ради національної безпеки та оборони.
«На жаль, є відставання в частині міст і регіонів. Персональна відповідальність за те, щоб це надолужити й виконати плани стійкості», – сказав Зеленський з приводу виконання визначених планів стійкості для областей і громад.
Він підкреслив, що пріоритетів для проходження зими на сьогодні три: посилення захисту критичної інфраструктури, забезпечення потрібної кількості та якості укриттів і бомбосховищ та збільшення антибалістичних спроможностей.
«Вдячний тим посадовцям і представникам органів місцевого самоврядування, які дійсно дбають про українців та свої громади», – наголосив Президент.
Як повідомляв Укрінформ, у межах підготовки до осінньо-зимового періоду 2026/2027 кожен регіон напрацював план енергетичної стійкості з деталізацією по об’єктах та заходах.
Фото: ОП
Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які завдали шкоди приміщенню дипломатичної місії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє LRT.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має доказів того, що РФ навмисно атакувала її посольство в Києві під час ракетних ударів минулого тижня, які пошкодили дипломатичну місію.
«Ні, у нас немає такої інформації», – сказав Будріс в інтерв’ю щоденній діловій газеті Verslo žinios, опублікованому сьогодні.
«Виходячи з того, що нам відомо на даний момент, ми вважаємо, що пошкодження не було випадковим у тому сенсі, що ракети влучили дуже близько до наших приміщень, але ми не вважаємо, що саме посольство було їх ціллю», – сказав він.
У попередніх коментарях для LRT TV щодо інциденту Будріс припустив можливість навмисної атаки РФ на литовське посольство.
В інтерв’ю Verslo žinios Будріс сказав, що поблизу посольства не було видимих військових чи інших стратегічних цілей, хоча теплову електростанцію, розташовану приблизно за 1,5 кілометра від посольства, неодноразово обстрілювали російські війська.
«Ця електростанція могла бути їх ціллю, але удари припали дуже близько до нас», – сказав він.
Міністр заявив, що РФ залишається відповідальною згідно з міжнародним правом за забезпечення безпеки дипломатичних місій, та що Литва вимагає компенсації за завдану шкоду.
«Шкода очевидна. Вікна в нашому посольстві були розбиті, а дах пошкоджено», – сказав Будріс.
«Ми не залишимо це як є. Те, що РФ робить у Києві, атакуючи об’єкти, які не мають нічого спільного з військовими цілями, є злочином», – наголосив литовський урядовець.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що у ніч на суботу, 1 серпня, російські війська випустили по Україні 35 ракет, з яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників.
У столиці постраждали сім районів, пошкоджені 18 житлових будинків, школа, будівля посольства Литви та об’єкти інфраструктури.
Фото: MFA
Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга закликав партнерів якнайшвидше ухвалити рішення про надання Україні ракет-перехоплювачів для захисту цивільного населення.
Про це Сибіга написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Він зазначив, що за ніч Росія атакувала Київ та область понад двома десятками балістичних ракет, убивши щонайменше 17 і поранивши понад 40 людей.
«Російські удари не мають відпусток, тож не може бути пауз у підтримці України з боку партнерів та тиску на агресора. Кожна ракета-перехоплювач має значення. Це інструменти, що рятують життя, і я вкотре закликаю всіх партнерів прискорити ухвалення всіх відповідних рішень», – заявив очільник МЗС.
Він додав, що Росію потрібно позбавляти можливостей виробляти ці засоби балістичного терору. «У цьому звʼязку додаткові жорсткі санкції – критичні та невідкладні», – наголосив Сибіга.
Він також застеріг від будь-якого хибного морального прирівнювання агресора та держави, що захищається.
«Російські атаки не можуть виправдовуватися нічим, включно з будь-якими діями України. Натомість Україна має повне право завдавати ударів по легітимних військових цілях у Росії у межах самооборони відповідно до статті 51 Статуту ООН», – підкреслив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, російські загарбники з вечора 4 серпня атакували Україну чотирма протикорабельними ракетами “Циркон”/”Онікс”, 24 балістичними ракетами “Іскандер-М”/С-400 та 115 ударними БПЛА. ППО збила / подавила 98 ворожих дронів на півночі, півдні та сході країни.
У Київській області через російську атаку 14 людей загинули і 22 зазнали поранень.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика6 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася