Історії про навколосмертні переживання розбурхують живих і, схоже, в людському мозку справді відбувається щось унікальне, коли ми відчуваємо наближення смерті. І все ж, незважаючи на свідчення про навколосмертні переживання, моменти, що оточують смерть, все ще значною мірою залишаються для нас загадкою, особливо коли йдеться про сам процес вмирання, пише Science Focus.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нещодавно вчені почали досліджувати, що відбувається в останню мить життя, збираючи дані про активність мозку в пацієнтів, які помирають. Використовуючи електроенцефалограму (ЕЕГ), дослідники можуть спостерігати зміни мозкової активності в моменти, що передують смерті.

Зазначимо, що результати нової роботи вчених поки що попередні, проте вони показують характерні сплески скоординованої нейронної активності, які вказують на те, що в нашому мозку за секунди до смерті відбувається справді щось важливе. Автори також вважають, що розуміння цієї активності надалі може розвіяти міфи про процес вмирання, а також пояснить деякі загадки свідомості.

Вивчення смерті — непросте завдання, особливо, коли йдеться про мозок. Люди, які померли, не можуть повернутися, щоб описати пережитий досвід, а вивчення тих, хто перебуває в процесі вмирання — доволі складне, не кажучи про етичні проблеми.

Деякі вчені використовують сканування мозку, інтерв’ю та інші медичні дані людей, які пережили навколосмертний досвід — наприклад, зупинку серця. Однак це може не відображати справжню смерть, принаймні з точки зору мозку.

Як помирає мозок

Попередні дослідження вже показали, що клітини головного мозку володіють запасом енергії, що дозволяє їм функціонувати протягом короткого часу навіть після припинення кровотоку. Простими словами, сигнал тривоги кардіомонітора фактично ще не означає смерть мозку.

За словами нейрохірурга і нейробіолога з Луїсвілла, доктора Аджмаоа Земмара, справжня смерть мозку настає пізніше — імовірно, більш ніж через хвилину після зупинки серця. Коли мозок перестає отримувати кисень — стан, відомий як гіпоксія, — запускається каскад подій: спочатку відбувається сплеск активності, що, як вважають учені, є спробою виживання; потім слідує період низькочастотної мозкової активності; за ним слідує пряма лінія кардіомонітора.

Відомо, що в якийсь момент клітини головного мозку починають відмирати. Цей процес починається з деполяризації, за якої нервові клітини втрачають свій електричний заряд. Це спонукає мозок вивільняти нейромедіатори, а також іони натрію, калію та кальцію, серед іншого. Вважається, що саме цей процес може бути причиною потужного сплеску активності, що спостерігається на ЕЕГ-знімках мозку тварин після смерті.

За словами доктора Земмара, цей сплеск також називають “хвилею смерті”, і її переважно спостерігали в дослідженнях на тваринах, але вважають, що вона також може проявлятися й у людей.

У результаті вчені дійшли висновку, що якщо людина щось і відчуває під час цього процесу, ймовірно, це відбувається на початку — під час початкового сплеску мозкової активності. На відміну від “хвилі смерті”, ця активність високо скоординована і, ймовірно, є усвідомленим досвідом, який переживають ті, хто пережив навколосмертний досвід, і ті, хто дійсно помер. Утім, учені все ще не знають цього напевно.

Нове дослідження смерті

Цей сплеск мозкової активності став предметом нової роботи команди з Мічиганського університету. Вчені проаналізували дані чотирьох пацієнтів. Які померли під наглядом ЕЕГ та електрокардіограм (ЕКГ) у нейрореанімації. У цих пацієнтів, усі з яких були непритомними, записи ЕЕГ зафіксували безперервний запис мозкової активності в хвилини і секунди, що передували смерті мозку.

Результати показали, що у двох із чотирьох пацієнтів перед смертю спостерігалися незначні зміни мозкової активності або їх повна відсутність. Але показання ЕЕГ у двох інших пацієнтів зафіксували значні сплески гамма-хвиль, які розпочалися лише через кілька секунд після відключення від апаратів штучної вентиляції легенів.

Зазначимо, що гамма-хвилі — найвисокоточніші мозкові хвилі, зазвичай пов’язані з вищими рівнями свідомої обробки інформації. Ця скоординована мозкова активність спостерігалася у скронево-тім’яно-потиличних ділянках мозку, які вчені зазвичай пов’язують зі свідомістю.

Виявилося, що отримані результати суперечать загальноприйнятим науковим уявленням. За словами провідної авторки дослідження, нейробіологині, докторки Джимо Борджигін, раніше вважалося, що в передсмертний період мозок по суті здається. Однак нове дослідження показує, що безпосередньо перед смертю мозок на короткий час “гіперактивується”, особливо в гамма-діапазоні.

Утім, варто зазначити, що не всі дослідження, які вивчають пацієнтів, що помирають, виявляють ці сплески активності ЕЕГ, що заінтригувало вчених — чому вони з’являються лише іноді? За словами докторки Борджигін, невідомо, що в цей момент переживають люди, проте вони з колегами вважають, що їм вдалося виявити навколосмертний досвід.

Дані також вказують на те, що в цей момент особливо активуються ділянки мозку, пов’язані з пам’яттю. Це узгоджується з повідомленнями про те, що люди, які пережили навколосмертний досвід, переживають події зі свого життя або бачать близьких людей. Якщо “хвиля смерті” дійсно викликає спогади, це може бути не так погано, як вважалося раніше.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що доведено, що мертвий мозок можна “повернути до життя”, але є заковика: відкриття спантеличило вчених.

Раніше Фокус писав про те, що смерть — ще не кінець: тепер це підтвердила математична модель.

Вона здобула найбільшу можливу кількість балів — по 10 балів від глядачів та журі. Водночас “Суспільне” розповіло, скільки саме глядачів проголосували за переможницю.

Як відбувається процес вибору переможця

Традиційно, за правилами Нацвідбору, представник України на “Євробаченні” визначається спільним голосуванням глядачів та журі. І журі, і глядачі розставляють десятку фіналістів від 1 до 10 місця.

Глядацьке голосування відбувалося в мобільному застосунку Дія та за допомогою СМС.

Водночас, якщо підсумкова кількість балів є рівною, то перевагу має той учасник, який отримав більше балів від глядачів.

Як голосували глядачі в Дії

У застосунку “Дія” під час глядацького голосування у прямому ефірі проголосували 208 391 українець. Голоси розподілились так:

1. LELÉKA — 54 830 голосів — 26,311%;
2. LAUD — 35 189 голосів — 16,886%;
3. Jerry Heil — 33 034 голоси — 15,852%;
4. KHAYAT — 17 144 голоси — 8,227%;
5. Mr. Vel — 15 809 голосів — 7,586%;
6. The Elliens — 14 363 голоси — 6,892%;
7. Molodi — 12 400 голосів — 5,95%;
8. Monokate — 11 963 голоси — 5,741%;
9. Valeriya Force — 7 928 голосів — 3,804%;
10. “ЩукаРиба” — 5 731 голос — 2,75%.

Як проголосували глядачі в СМС-голосуванні

У СМС-голосуванні взяли участь 19 209 осіб. Їхні голоси за фіналістів конкурсу розподілились так:

1. LELÉKA — 5 220 голосів — 27,17%;
2. Jerry Heil — 2 687 голосів — 13,99%;
3. LAUD — 2 674 голоси — 13,92%;
4. KHAYAT — 1 863 голоси — 9,7%;
5. Mr. Vel — 1 713 голосів — 8,92%;
6. The Elliens — 1 640 голосів — 8,54%;
7. Molodi — 1 115 голосів — 5,8%;
8. Monokate — 939 голосів — 4,89%;
9. “ЩукаРиба” — 715 голосів — 3,72%;
10. Valeriya Force — 643 голоси — 3,35%.

Як проголосували журі Нацвідбору

До складу журі “Нацвідбору-2026” увійшли:

• Руслана — переможниця Євробачення-2004;
• Zlata Ognevich — співачка та сонграйтерка;
• Євген Філатов — український композитор і співак;
• Віталій Дроздов — генеральний продюсер медіахолдингу “ТАВР Медіа”;
• Костянтин Томільченко — режисер і хореограф-постановник.

Від журі фіналісти отримали наступні бали:

1. LELÉKA — 10
2. LAUD — 9
3. Jerry Heil — 8
4. Mr. Vel — 7
5. Monokate — 6
6. KHAYAT — 5
7. Valeriya Force — 4
8. “ЩукаРиба” — 3
9. Molodi — 2
10. The Elliens — 1 бал.

За підсумками голосування глядачів та оцінювання журі перемогу здобула LELÉKA. Вона представить Україні на Євробачення, яке пройде в травні у Відні.

• Перший півфінал відбудеться 12 травня;
• Другий півфінал — 14 травня;
• Гранд-фінал — 16 травня.

Раніше Фокус пояснював, що у Lelѐka, яка їде на Євробачення, з’явились дуже великі проблеми.

Нагадаємо, що промова співачки Руслани викликав бурхливу реакцію мережі через слова на підтримку виконавиці Lelѐka, яка виграла Нацвідбір до пісенного конкурсу. Юзери вимагають провести повторне голосування через вплив на результати.

До цього на Origin Stage презентували пісні всіх фіналістів українського відбору на Євробачення-2026. На сцену не вийшла лише Monokate (Катерини Павленко), яка поїхала на музичну конференцію в Нідерланди.

Фокус вів текстову трансляцію Нацвідбору, ведучими якого цього року стали Тимур Мірошниченко та Леся Нікітюк.

Причиною такого вчинку став виступ співачки, яка є членом журі та закликала голосувати за конкурсантку. На думку користувачів мережі, це є порушенням умов конкурсного відбору, пише УНІАН.

Водночас в соцмережах згадують, що минулого року з журі Нацвідбору виключили солістку гурту “Go_A” Катерину Павленко. Тоді співачка робила репост матеріалу, що одному з гуртів Литви сподобалися учасники “Ziferblat”.

В коментарях нагадують, що тоді вчинок Павленко розцінили як пряму підтримку одного з учасників відобру. Водночас заклик співачки Руслани залишили у етері.

Згодом на обурення в мережі відреагували організатори конкурсу. У оприлюдненій заяві йдеться про те, що під час фіналу Нацвідбору члени журі “діляться враженнями від виступів артистів, надають як негативні, так і позитивні коментарі”.

“Серед інших Руслана позитивно відгукнулась про виступ LELÉKA із закликала обрати саме її. Такий коментар не порушує правил Національного відбору та є особистою позицією Руслани”, — резюмується в заяві.

Реакція соцмереж

У коментарях до постів “Суспільного”, яке проводило трансляцію націвідбору, на організаторів і співачку посипався шквал негативних реплік. Найбільше підтримки отримали наступні:

• “Попахує фальсифікацією”;
• “Журі постійно агітували за неї. Хіба це за правилами? І чому так мало часу дали на голосування ? Під час блекаутів…”;
• “Суспільне, тут попахує дискваліфікацією даної учасниці, що за пропаганда на судівській лаві, хто таке допустив?”;
• “Потрібне нове голосування, яке буде тривати не 5 хвилин!”;
• “А де відео з Русланою? Це за правилами — закликати до голосування ? Чому немає офіційного коментаря?”.

Раніше Фокус розповідав про те, як проходить Нацвідбір до Євробачення. Україна обере свого представника чи представницю на пісенний конкурс, яке пройде в травні у Відні.

Згодом стало відомо, що було оголошено переможця Нацвідбору на Євробачення. Перемогу в Нацвідборі здобула Lelѐka. За пісню Ridnym глядачі та професійне журі віддали найбільше голосів.