Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на співзасновницю і головну редакторку видавництва Мар’яну Савку.

“Ми не знищуємо тираж книжки Жоеля Діккера, але припиняємо видавати нові книжки і купувати права на твори цього автора”, – пояснила Савка.

Вона також зазначила, що шкодує про те, що видавництво друкувало книжку “Повний безлад” кінорежисера Вуді Аллена.

“На щастя, (в нашому репертуарі її) вже давно нема. Як і жодної шани до цього автора з повним безладом у голові”, – зазначила Савка.

Жоель Діккер — швейцарський письменник, який пише французькою мовою. Засновник і головний редактор видавництва Rosie&Wolfe, у якому виходять друком тільки його книжки. Живе і працює у Женеві. Є автором романів “Справа Аляски Сандерс”, “Загадка кімнати 622”, “Книга Балтиморів”, “Зникнення Стефані Мейлер”, “Правда про справу Гаррі Квеберта”. Книжки Діккера перекладені понад 40 мовами світу.

Критикувати Діккера почали влітку 2025 року після того, як українські читачі з’ясували, що у книжках письменника можна помітити чимало згадок про Росію і посилань на російську літературу. Публічно першою на це звернула увагу авторка телеграм-каналу “Алінарія про книжки”, яка проаналізувала відеозвернення письменника.

У 2021 році Діккер у своєму зверненні до росіян зазначив, що “має привʼязаність до Росії через своє коріння”. Крім того, він записував ще декілька звернень до своїх читачів з Росії. У тому ж 2021 році Діккер у ще одному зверненні до російського видавництва назвав його “рідним домом”, а у 2023 записав відео “спеціально для російських фанатів”, у якому анонсував вихід книжки “Справа Аляски Сандерс”.

У 2024 році у російському видавництві Corpus вийшов роман “Дикий звір”. Цю ж книжку анонсувало “Видавництво Старого Лева” у квітні 2025 року.

У відповідь на критику видавництво надіслало листа агентці Жоеля Діккера з проханням висловити свою позицію щодо російсько-української війни.

Як повідомляв Укрінформ, 24 серпня американський актор і режисер, власник чотирьох “Оскарів” Вуді Аллен узяв віртуальну участь у Московському міжнародному тижні кіно. Він долучився до панельної дискусії, яку модерував режисер Федір Бондарчук. Аллен пояснив своє рішення небажанням “припиняти творчі дискусії”.

Фото: facebook/Joël Dicker

Як повідомляв Укрінформ, у червні СБУ заочно повідомила Юнусову про підозру.

Юнусов був довіреною особою очільника Кремля Володимира Путіна на президентських виборах у 2012, 2018 і 2024 роках, брав участь у його інавгурації та заходах з нагоди святкування перемоги на “виборах”.

Крім того, він підтримував російську агресію, окупацію Криму та порушення фундаментальних прав України на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

Задокументовано, що фігурант взяв участь у щонайменше сімох пропагандистських концертах на українському півострові, які були спрямовані на легітимізацію окупації Криму.

На підставі доказів, зібраних слідчими СБУ, Юнусову оголошена підозра за ч. 2 ст. 332-1 Кримінального кодексу України (порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди державним інтересам, вчинене повторно).

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми готували цю подію рік і привезли до Києва понад 90 фільмів. Я впевнена, що кожен знайде у програмі стрічку, яка відгукнеться саме йому. ..Ми задумували фестиваль як міст між Бессарабією та центром України. Та сьогодні дорога до Бессарабії ускладнена, тому вирішили провести фестиваль у столиці – як «амбасаду Бессарабії», – розповіла засновниця та директорка фестивалю ОКО Тетяна Станєва.

Фільмом відкриття стала стрічка «Мертва квітка» – авторський проєкт Станєвої про українську Бессарабію, збереження традицій бессарабських болгар та зимової обрядовості в умовах повномасштабної війни. На фестивалі відбулася світова прем’єра фільму.

«Герої фільму – мешканці села Криничне, мого рідного села… Я дуже сподіваюся, що воно не залишиться тільки у цій стрічці, що ця культура матиме змогу відродитися після закінчення війни», – зазначила режисерка.

На початку мистецької події було відкрито мурал «Кінострічка життя» сестер Фельдман, а також виставки української художниці Лесі Бабляк, болгарського фотографа Івана Шишиєва та спільноти Ukraїner.

Гостей зустрічали перформанси з болгарськими кукерами та українською маланкою – як символічний культурний діалог.

«Культура – не витрата, а інвестиція. Вона формує ментальність і код нації, вибудовує ідентичність і виховує патріотизм. І це єдина мова, яку розуміють всі народи, якою найуспішніше розмовляють і будують мости різні держави. Ось куди ми маємо вкладати всі ресурси, щоби будувати правильну стратегію розвитку країни та майбутнього», – зазначив президент кінофестивалю «ОКО», голова наглядової ради Віктор Куртєв.

За його словами, «ОКО» вже шостий рік веде справжній міжкультурний діалог і займається культурною дипломатією в Болгарії. Як представник етнічної спільноти бессарабських болгар він запрошує на український фестиваль з болгарським акцентом, щоб «пізнати всю різноманітність нашої культури».

Цьогоріч Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» презентує 90 стрічок 24 мовами із 52 країн і 5 континентів. До програми увійшли 7 тематичних секцій, у кожній з яких визначатимуться володарі гран-прі та нагород за етнографію. У конкурсі короткого метру буде окремий приз за найкращий короткометражний український та/або болгарський фільм. Серед хедлайнерів – стрічки, відзначені преміями «Оскар» та BAFTA, учасники та переможці провідних світових кінофорумів, таких як Sundance, Роттердам, Берлінале, Канни, Венеція, Локарно, Торонто, IDFA. Програму доповнюють обрані стрічки з національних кінофестивалів, зокрема КМКФ «Молодість», Docudays UA та Одеського міжнародного кінофестивалю (ОМКФ).

Етнографічний кінофестиваль «ОКО» розпочався у Києві світовою прем’єрою / Фото: Євгеній Король

До 10 вересня проходитимуть кінопокази та тематичні дискусії у столичному Будинку кіно. 8-14 вересня відбудуться кінопокази в Одесі, 12-13 вересня частину конкурсної програми «Український короткий метр» зможуть побачити мешканці Кам’янця-Подільського. 12-14 вересня пройде заключна частина української програми і нагородження переможців у Болграді Одеської області, а 3-11 жовтня покази повної програми, нагородження переможців міжнародної програми OKO GLOBAL відбудуться у столиці Болгарії Софії.

Фільми конкурсної програми оцінюватиме міжнародне журі, до складу якого увійшли кінопрофесіонали, дослідники, фольклористи, антропологи, митці та представники міжнародної культурної спільноти.

Фестивальні стрічки демонструватимуться офлайн. Деякі фільми глядачі зможуть подивитися у межах онлайн-показів на платформах MEGOGO (у вересні на території України) та Neterra.TV (у жовтні в Болгарії).