Яким буде розвиток будівельного ринку Одеси після війни і що потрібно робити вже сьогодні, щоб залучати інвестиції? Це питання стало центром дискусії, що відбулася на ODESA INVESTMENT CONGRESS 2026. Захід зібрав ключових девелоперів, підприємців, юристів та представників інвестиційної спільноти.

Тематика охопила низку важливих аспектів: від девелопменту та нових бізнес-моделей до юридичних гарантій для інвесторів. Водночас у багатьох виступах неодноразово лунали такі теми, як довіра, управління ризиками, кадровий потенціал і стратегічне бачення розвитку Одеси.

Саме вони окреслили загальний настрій конгресу.

Особлива увага була прикута до девелопменту — галузі, яка навіть в умовах війни залишається однією з найбільш пріоритетних для більшості приватних інвесторів у міську економіку.

CEO SPATIUM Group Олександр Селезньов запропонував подивитися на девелопмент ширше, ніж на будівництво лише житла. На його думку, сучасні проєкти стають більш привабливими та дохідними, якщо в них із самого початку закладається ідея мультифункціональності.

«Чим більше об’єднань різних напрямків діяльності, тим, як не дивно, стійкішим стає кінцевий результат. Ми успішно міксуємо готельний бізнес, медицину та девелопмент, і саме такий продукт зараз запускаємо».

За словами Селезньова, Одеса наразі не перенасичена інвестиційними проєктами. Навіть відносно невеликий обсяг капіталу, що можна залучити до цього процесу, здатен створити потенціал для подальшого зростання ринку.

Тему довіри до забудовника продовжив CEO будівельної компанії STIKON Анатолій Рагулін. Для нього основним чинником надходження інвестицій є не лише фінансування, а й спроможність компанії стабільно працювати.

«Найголовніше сьогодні, коли ми говоримо про сталий потік інвестицій, — це людський потенціал».

Рагулін звернув увагу, що компанії, які мають власні ресурси та повний цикл будівництва, здатні підтримувати темпи робіт навіть у складних умовах. Саме це, на його думку, формує довіру покупців і партнерів.

Практичний бік управління ризиками окреслив CEO будівельної компанії «Гефест» Василіс Бумбурас.

«Найбільший ризик сьогодні — непередбачуване зростання собівартості будівництва».

Бумбурас розповів, що компанія мінімізує цей ризик, закуповуючи основні будівельні матеріали ще на старті проєктів. Водночас, за його словами, поряд із воєнними викликами для інвесторів не менш важливою залишається передбачуваність правил роботи галузі.

CEO Well-Being Contech Марк Кестельбойм запропонував ширший, майже філософський, погляд на Одесу як середовище, у якому ці інвестиції мають працювати.

Він нагадав про результати дослідження, проведеного у 2023 році, згідно з яким Одеса опинилася серед українських міст із найнижчим рівнем оптимізму.

«Більшість звикла сприймати місто біля моря як осередок гостинності, гумору та легкого ставлення до життя. Але дослідження показало зовсім іншу картину. Фактично Одеса посіла останнє місце за індексом оптимізму».

На думку Кестельбойма, за роки війни місто суттєво змінилося. Майже 300 тисяч одеситів виїхали. Натомість цей простір поступово заповнюється новими жителями, з іншими сценаріями існування та економічними потребами.

«З’явився новий мешканець, новий покупець, новий споживач».

Такі об’єктивні зміни, на думку Марка Кестельбойма, потребують іншого підходу до розвитку міста.

«Ми повинні створити новий економічний клімат і запропонувати нові продукти».

Кестельбойм також нагадав про довоєнні спроби сформувати в Одесі нові точки економічного зростання — від заявки на проведення Expo 2030 до розвитку ІТ-кластера. За його словами, окремих проєктів уже недостатньо.

«Без об’єднання бізнесу і без стратегічного бачення ми не досягнемо бажаного результату. Наше завдання — не лише залучати інвестиції. Ми повинні створювати нові продукти та середовище, у якому людям буде комфортно жити».

Ще один аспект розвитку ринку представив співзасновник Harmony Development Олег Чербаджи. Він звернув увагу на зміну попиту, який дедалі частіше виходить за межі центральної частини міста.

«Інвестор купує не лише будинок. Він купує концепцію».

За словами фахівця, сучасна приміська забудова, розташована за 15–20 хвилин від Одеси, може запропонувати покупцям якість життя, яку дедалі складніше забезпечити у щільній міській забудові.

«Інвестиційно привабливим є не лише центр Одеси, а й увесь Одеський регіон».

Завершила дискусію тема правових механізмів захисту інвесторів.

Кандидат юридичних наук, адвокат і керуючий партнер юридичної компанії «ДЕ-ЮРЕ» Григорій Тріпульський звернув увагу, що поряд із безпековими ризиками інвестори оцінюють і юридичну визначеність проєктів. Він наголосив на важливості елемента довіри між усіма сторонами цього процесу. Передусім йдеться про прозорість механізму фінансування, державну реєстрацію прав інвесторів та використання escrow-рахунків — спеціальних рахунків, на яких кошти покупця резервуються до виконання забудовником визначених договором зобов’язань.

Попри різні підходи до розвитку ринку, більшість учасників говорили не стільки про будівництво чи окремі інвестиційні проєкти, скільки про умови, за яких бізнес готовий інвестувати в Одесу. Передбачувані правила гри, професійні команди, довіра між учасниками ринку та довгострокове бачення розвитку міста становлять базу для досягнення успіху.

Саме ці теми звучали протягом ODESA INVESTMENT CONGRESS 2026 і, схоже, визначатимуть економічний порядок денний Одеси найближчими роками.

Зараз, 3 серпня, на Одещині пролунали два потужні вибухи. Їх було чутно й в самій Одесі. Росія вчергове спрямувала на місто ракети типу “Онікс”. Інформації про наслідки наразі немає.

Про це повідомляють моніторингові канали, передає Новини.LIVE.

Вибухи на Одещині

Сьогодні, 3 серпня, на Одещині пролунала серія потужних вибухів. Росіяни атакували регіон ракетами. Повітряні сили повідомляли про загрозу балістичного озброєння. Згодом додали, що швидкісна ціль летить у напрямку Чорноморська. Моніторингові канали уточнювали, що РФ запустила дві ракети типу “Онікс”.

ОНОВЛЕНО 12:50: Російські війська атакували транспортну інфраструктуру Одеської області. Унаслідок обстрілу на території одного з об’єктів спалахнула пожежа. За попередніми даними, постраждали шестеро людей, троє з них потребували госпіталізації.

Постраждалим надають необхідну медичну допомогу. На місці також тривають роботи з ліквідації наслідків атаки.

ОНОВЛЕНО 12:24: Кількість постраждалих унаслідок російського удару по об’єкту транспортної інфраструктури на Одещині зросла до 10 людей. Четверо з них госпіталізували до лікарні. Стан одного постраждалого лікарі оцінюють як важкий, ще у трьох він середньої тяжкості.

Що таке “Онікс”

“Онікс” — російська надзвукова протикорабельна крилата ракета. Її розробляли насамперед для ураження кораблів, однак Росія також використовує ці ракети для ударів по наземних цілях в Україні.

Ракета може летіти на великій швидкості, через що її складніше вчасно виявити та перехопити. “Онікс” запускають, зокрема, з берегових ракетних комплексів “Бастіон”. Росія неодноразово застосовувала ці ракети для атак по Одеській області.

Особливістю “Онікса” є можливість польоту на дуже малій висоті на кінцевій ділянці траєкторії. Це зменшує час на реакцію засобів протиповітряної оборони.

Тиск на Одещину

Росія продовжує тиснути на Одещину, регулярно атакуючи портову та припортову інфраструктуру. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, ворог використовує комбіновані удари із застосуванням дронів і ракет різних типів. Мета таких атак — послабити морську логістику України, ускладнити роботу портів та створити додаткові ризики для міжнародних перевізників. Це також може впливати на роботу зернового коридору та морський експорт.

Водночас Москва намагається завдати удару по економічних можливостях України та змусити операторів відмовлятися від роботи з українськими портами. Окремою загрозою залишається період збору врожаю, коли морські шляхи мають особливе значення для експорту зерна. Братчук також заявив, що Україна має ресурси для ударів по російській портовій та припортовій інфраструктурі, яка використовується у війні, зокрема в Азовському та Чорному морях.

Бомбосховища в Одесі

Побачити повний перелік сховищ можна за допомогою онлайн-мапи. На ній окремо зазначено близько 200 звичайних укриттів та 135 протирадіаційних бомбосховищ у різних районах міста. Також можна побачити, де є найближчий паркінг.

Під час тривоги всі паркінги міста мають бути відкритими для всіх охочих. Блокувати входи до бомбосховищ заборонено.

Якщо вхід до бомбосховища закритий чи ним неможливо з інших причин користатися, то слід звернутися за розв’язанням цієї проблеми до єдиного центру звернення громадян за номером “15-35”. Також можна зателефонувати до поліції або до рятувальних служб.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські окупанти атакували безпілотниками Подільський район Одеської області. Унаслідок удару постраждали двоє дітей — 12-річна дівчинка та її 6-річний брат. Обох госпіталізували з уламковими пораненнями до обласної дитячої лікарні.

Також Новини.LIVE писали, що російські війська вдень, 1 серпня, атакували Одесу ударними дронами. Під ударом опинився житловий масив міста. Внаслідок атаки постраждали троє чоловіків, двоє — у важкому стані. 

Про це повідомив військовослужбовець на своїй сторінці в Instagram.

Він заявив, що мати багато років жила у Польщі та приїхала в Україну, щоб побачитися із сином. За його словами, під час поїздки у неї виник конфлікт із пасажирами, після чого її нібито вдарили та висадили з автобуса.

Військовий також стверджує, що нападники вимагали у його матері $500. В іншій історії він написав, що, за його словами, поліція “не за матір, а за тих дебілів”. Також він заявив, що до ситуації можуть бути причетні колишні військові.

На підтвердження своїх слів чоловік опублікував фото матері із синцем під оком. Військовий також заявив, що ситуацію, на його думку, намагаються сфальсифікувати та представити так, щоб звинуватити його матір. Він написав про спроби інкримінувати жінці дві статті.

Ситуацію також прокоментував друг військового. Він заявив, що чоловік, який, за його словами, бив жінку, “зробив із себе жертву при поліції”, а також вимагав $500.

“На цьому місці могла опинитися будь-яка інша мама когось із вас”, — написав він.

Пізніше військовий заявив, що ситуація ще не завершена і залишається під контролем. Він подякував за розголос та написав, що спочатку хотів розповісти про подію лише своїм підписникам.

Поліція ситуацію наразі не коментувала.

Нагадаємо, у липні 2026 року в Києві вчительку ліцею оштрафували на 3400 гривень за використання російської мови під час уроку. Скаргу до мовного омбудсмена подав батько учня першого класу, який заявив про порушення мовних прав дітей. Педагог визнала порушення та сплатила штраф того ж дня.

Наприкінці липня у Дрогобичі на Львівщині стався конфлікт між дорослими та підлітками через російську музику. За словами місцевої мешканки Марти Коци, після зауваження про музику дорослі жінки ображали та побили підлітків. Поліція встановила учасників конфлікту та розпочала перевірку.