Про це він повідомив в інтерв’ю Укрінформу.

«Ми активно розслідуємо цю справу. Є проблеми, пов’язані з виконанням великої кількості доручень про надання міжнародно-правової допомоги у різних юрисдикціях, серед яких є досить складні, де швидко не вдасться отримати результат. Але загалом прогрес очевидний і наступний результат у справі «Мідас» не забариться», – сказав він, коментуючи подальше розслідування у справі «Мідас».

На уточнювальне запитання, чи означає “наступний результат у справі” оголошення підозр фігурантам розслідування, Клименко відповів, що НАБУ і САП не анонсують підозри.

Очільник САП також розповів, що справу «Мідас» розслідують десять детективів Першого головного підрозділу НАБУ, а на початковому етапі до розслідування була залучена велика кількість детективів бюро. Процесуальне керівництво у провадженні здійснюють двоє прокурорів.

Щодо того, чи підслідні НАБУ і САП працівники Офісу Президента, Клименко зауважив, що підслідність визначається за посадою, розміром неправомірної вигоди та сумою завданих збитків.

“За посадою вони нам не підслідні, але можуть бути підслідні за розміром неправомірної вигоди. Наприклад, якщо керівник Офісу Президента або його заступники отримали хабар у понад 40 тисяч доларів, то вони будуть підслідні НАБУ, попри те що займають таку посаду», – зазначив Клименко.

Очільник САП також вважає, що Державна служба фінансового моніторингу не надає належної допомоги у розслідуванні справи «Мідас».

«Більшу частину взаємодії з Держфінмоніторингом здійснює НАБУ, але, на мою думку, належної допомоги не надає. Ми повинні бачити конкретний результат, а не просто узагальнені матеріали, які ні про що не свідчать, а лише констатують, що кошти прийшли з точки А в точку Б.

Коли я раніше працював детективом НАБУ, і ми взаємодіяли з Держфінмоніторингом, то отримували від них величезну кількість інформації. І не лише про транзакції. Вони давали інформацію про наявність у фігурантів справ паспортів інших держав, про пов’язаних з ними осіб і підприємства. Вони навіть блокували активи за кордоном. Наразі всього цього в діях Держфінмоніторингу немає. Я думаю, що все залежить від бажання допомогти або не допомогти», – сказав він, відповідаючи на запитання, чи надає Держфінмоніторинг належну допомогу у розслідуванні цієї справи.

Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада 2026 року НАБУ заявило про спецоперацію “Мідас” із викриття корупції у сфері енергетики.

Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом. НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних.

Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.

Як повідомив проєкт “Схеми”, отримали підозру бізнесмен, співзасновник студії “Квартал-95” Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я “Карлсон”), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”), виконавчий директор з безпеки Енергоатому Дмитро Басов (“Тенор”) і ще четверо “працівників” так званого бекофісу з легалізації коштів – Олександр Цукерман (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко і Людмила Зоріна.

П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Міндіч та Цукерман виїхали з України.

13 листопада Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана.

28 листопада у рамках розслідування справи «Мідас» НАБУ провело обшуки у тодішнього голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Крім того, обшуки провели у секретаря РНБО Рустема Умєрова.

Фото: Данило Антонюк / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

У Миколаєві за підтримки Програми розвитку ООН почали частковий демонтаж багатоквартирного житлового будинку за адресою Євгенія Логінова 54 (Крилова).

Про це стало відомо з брифінгу заступника директора Департаменту житлово-комунального господарства міської ради Ігора Набатова 22 січня.

За словами Набатова, реалізація проєкту з демонтажу пошкоджених багатоквартирних будинків почнеться на початку 2026 року. Тривалий час місто не могло розпочати ці складні роботи ні власними силами, ні за допомогою партнерів. Зокрема, представники ПРООН (UNDP) кілька разів оглядали об’єкт, але спочатку відмовлялися через високу технічну складність. Проте наразі в тендерну документацію ПРООН окремо включено роботи з часткового демонтажу, і цей об’єкт планують реалізувати одним із перших.

Після того як зруйнований під’їзд частково розберуть, Департамент ЖКГ проведе технічну експертизу конструкцій. Саме цей висновок фахівців визначить подальшу долю будинку: чи обмежаться частковим демонтажем, чи під’їзд доведеться зносити повністю.

Набатов підкреслив, що між Департаментом та ПРООН уже досягнуто домовленості про паралельну роботу. Щойно розпочнуться демонтажні роботи, Департамент одразу підпише договір на технічне обстеження. Такий підхід дозволить максимально ефективно використовувати спецтехніку та уникнути її простою у разі, якщо експертиза підтвердить необхідність повного знесення під’їзду.

Історія відновлення будинку на Крилова, 54 тягнеться з вересня 2022 року, коли будівля зазнала значних руйнувань внаслідок ворожого удару ракетами С-300. Ситуація тривалий час залишалася у глухому куті: у жовтні 2023 року мешканці напівзруйнованої багатоповерхівки офіційно відмовилися від демонтажу пошкодженої частини.

На той момент у Департаменті житлово-комунального господарства визнавали, що не мають готового юридичного чи технічного рішення для подолання цього опору та розв’язання проблеми.

Катерина Глушко