Ситуація в Чорному морі залишається напруженою, але контрольованою. Російський флот майже не виходить у море, натомість робить ставку на авіацію та повітряні патрулі. Українські сили продовжують завдавати ударів по військових об’єктах в окупованому Криму.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Зміна дій РФ у морі

Російська активність у морі суттєво знизилась, однак повітряний компонент залишається постійним. Водночас росіяни продовжують тримати авіацію над акваторією Чорного моря та навколо Криму. Українські удари по військових об’єктах змушують противника коригувати свою тактику.

“Виходів у море і отримування кораблів в морі не спостерігається в принципі”, — зазначив речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Авіація РФ

Навіть за відсутності морських операцій російська авіація залишається активною в регіоні. Вона виконує функції спостереження та реагування на українські удари. Такий режим дозволяє противнику частково компенсувати втрату морської ініціативи.

“Вони все одно знаходяться фактично 24 на 7 в повітрі навколо Криму”, — пояснив Плетенчук.

ППО в Криму

Останнім часом все частіше з’являються новини про успішні влучання по стратегічних об’єктах у Криму. Це свідчить про те, що російська система протиповітряної оборони на півострові має серйозні прогалини. Українські військові методично знищують “очі” ворога, що робить їхні ракети та зенітні установки безпорадними. За словами Плетенчука, росіяни намагаються відновлювати втрати, але це відбувається нестабільно. Особливо вразливими залишаються радіолокаційні засоби. ​

“Вчора ППО окупантів критично прорядили, і цей процес перманентний. У них є прогалини в ешелонах захисту. Ми нищимо засоби радіолокаційного огляду, адже без них решта заліза втрачає сенс”, — пояснює речник ВМС.

Нічна атака по Одесі

Цієї ночі росіяни завдали удару по Одесі дронами-камікадзе. Під удар потрапили набережна Ланжерона, житлові райони та цивільна інфраструктура. Пошкоджено багатоповерхові будинки, готель і автомобілі. Відомо щонайменше про 13 поранених. ​

“Зараз відносно тихо, але вночі було не дуже. Є влучання по будинках. На нашому рахунку щодоби десятки “шахедів”, бо ворог не залишає Одещину в спокої”, — підсумував Плетенчук.

Як повідомляли Новини.LIVE, українські розвідники уразили два великі десантні кораблі РФ у Севастополі. Разом із ними знищено й важливу радіолокаційну станцію. У ВМС кажуть, що це серйозно б’є по можливостях ворога в морі та послаблює його ППО. Водночас загроза ракетних ударів із моря нікуди не зникла.

Також Новини.LIVE писали, що так званий Кримський міст, який росіяни звели у 2018 році, щоб з’єднати окупований ними півострів з РФ, після ударів уже не виконує ті функції, які мав на початку повномасштабної війни. Наразі його можливості для перевезення техніки та пального суттєво обмежені.

Про це свідчать дані моніторингу, який провела Національна спілка журналістів напередодні Всесвітнього дня свободи слова, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу НСЖУ.

Як зазначається, моніторинг НСЖУ базується на перевірці даних з відкритих джерел, прямих контактах із постраждалими та інформації від державних органів.

Ідеться про верифіковані випадки російських фізичних атак, які безпосередньо вплинули на роботу журналістів і медіа – обстріли, удари дронів, руйнування інфраструктури та житла. Онлайн-погрози чи інші нефізичні форми тиску до цього моніторингу не входять, уточнили в НСЖУ.

За цей період зафіксовано 38 інцидентів у цивільній медіасфері, зокрема:

• 21 випадок пошкодження або знищення житла журналістів;
• 7 випадків руйнування або пошкодження редакцій і медіаінфраструктури;
• 9 випадків, коли журналісти потрапили під атаки під час виконання роботи;
• 1 випадок поранення цивільного журналіста.

Окремо НСЖУ фіксує втрати серед медійників, які служать у Силах оборони України – за цей же період вісім журналістів загинули на фронті.

«Картина однозначна: ударні дрони стали головною загрозою для журналістів. FPV-дрони, “Шахеди” та інші безпілотники дозволяють атакувати не лише біля лінії фронту – небезпечними стають і відносно тилові регіони», – наголосили в НСЖУ.

Там також повідомили, що найбільше інцидентів припало на березень – 18 випадків, тобто майже половина від усіх зафіксованих за чотири місяці. Значна частина – наслідок масованих атак дронами, які одночасно зачіпали різні області.

Географія ударів – щонайменше 11 регіонів. Найвищий рівень ризику – у Дніпропетровській області: 9 із 21 випадку пошкодження житла і 4 із 7 атак на редакції та медіаінфраструктуру.

«Окремі історії добре показують, як виглядає ця небезпека в реальності. 17 березня знімальну групу “Суспільне Дніпро” переслідував російський FPV-дрон під час роботи – попри бронежилети з написом PRESS. Завдяки детектору дронів журналісти встигли сховатися», – повідомили в НСЖУ. «Оператор FPV точно бачив, що перед ним журналісти, і цілеспрямовано направив дрон», – розповів кореспондент Роман Михальчук.

Подібну ситуацію пережив головний редактор харківської газети «Зоря» Василь Мирошник, коли повертався зі зйомок у прифронтовій громаді: «Я бачив на екрані детектора власну машину – прямо під дроном». Йому вдалося врятуватися лише завдяки швидкій реакції.

Окремо – ситуація з полоненими. Щонайменше 28 українських журналістів залишаються в російській неволі, і за цей період не було жодного звільнення, нагадали в НСЖУ.

«Ми бачимо, що правила безпеки, які працювали роками, більше не гарантують захисту. Дрони дозволяють переслідувати журналістів і роблять їх вразливими навіть далеко від фронту. Це пряме порушення міжнародного гуманітарного права – і воно має отримати чітку міжнародну реакцію», – зауважив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Напередодні Всесвітнього дня свободи слова НСЖУ закликала уряди, міжнародні організації та професійні об’єднання посилити тиск на Росію, підтримати документування злочинів проти журналістів, розширити програми безпеки для медійників та активізувати зусилля для звільнення журналістів із полону.

Як повідомляв Укрінформ, у лікарні в Німеччині померла журналістка Яна Шкарлат, яка 7 квітня зазнала тяжких поранень під час атаки російських безпілотників у Прилуках Чернігівської області.

Перше фото: Суспільне Одеса

На Херсонщині судитимуть двох учасників незаконного збройного формування рф, яких обвинувачують у державній зраді, участі в нзф та жорстокому поводженні з цивільним населенням.

Як повідомляє Херсонська обласна прокуратура, обвинувальний акт вже скерували до суду.

За даними слідства, влітку 2022 року під час окупації Херсону обвинувачені вступили до створеної окупантами структури так званої служби безпеки області, організованої за зразком російських спецслужб. Один із них очолив підрозділ спецоперацій, інший обійняв посаду оперативника.

Фігуранти переслідували місцевих жителів за проукраїнську позицію, незаконно позбавляли їх волі та утримували у підвальних приміщеннях у нелюдських умовах.

Слідство встановило, що в липні 2022 року вони викрали жителя Херсона та допитували його із застосуванням тортур. Чоловіку погрожували розстрілом, приставляли пістолет до голови та імітували постріл. Під час подальших допитів його катували електричним струмом і били.

Потерпілий провів у незаконному ув’язненні понад місяць, зазнаючи систематичного фізичного насильства та втрати свідомості. У серпні його викинули на одну з вулиць міста.

У вересні 2022 року обвинувачені затримали ще одного чоловіка, якого звинуватили у нібито наведенні ударів. Його також катували електрострумом і жорстоко били.

Зафіксовано, що подібних тортур зазнавали й інші люди. Ув’язнених тримали в антисанітарних підвалах без світла, ліжок і нормальних умов. Деяких приковували до батарей та обмежували доступ до елементарних потреб.

Наразі обвинуваченим загрожує тривале позбавлення волі.

Нагадаємо, у Каховці під час окупації цивільного чоловіка майже два тижні тримали в підвалі та катували, вибиваючи “зізнання“. У жорстокому поводженні підозрюють двох учасників псевдополіції, яким уже заочно оголосили підозру.

Андрій Колісніченко