У словацькому місті Сніна 16 вересня сталася пожежа на території колишнього підприємства “Вихорлат” у приміщеннях компанії ZVS Holding, яка спеціалізується на виготовленні боєприпасів. Про це повідомляє словацьке інформаційне агентство TASR. Інформацію про пожежу агентству підтвердило Крайське управління Пожежно-рятувального корпусу в Пряшеві, а міністр оборони Словаччини Роберт Калінак заявив, що займання, ймовірно, сталося під час реконструкційних робіт.

Перші повідомлення про займання надійшли близько 12:00 за місцевим часом. За інформацією Крайського управління пожежно-рятувального корпусу в Пряшеві, горів дах виробничої будівлі на вулиці Строярській на території ZVS Holding. Над містом піднявся густий чорний дим, який було видно з різних районів Сніни.

До гасіння вогню залучили 16 рятувальників та сім одиниць спеціальної техніки. За словами речниці Оперативного центру Служби швидкої медичної допомоги Петри Клімешової, внаслідок інциденту ніхто не постраждав, а викликів медиків на місце події не знадобилося.

Міська влада Сніни через соціальні мережі закликала жителів, які перебувають поблизу підприємства, обмежити перебування на вулиці, закрити вікна та двері, а також вимкнути кондиціонери, рекуператори та інші системи, які забирають повітря ззовні.

“Просимо мешканців не наближатися до місця пожежі та дотримуватися вказівок служб, які працюють на місці”, — повідомила міська влада.

Пізніше з’явилася додаткова інформація від групи CSG, до якої входить ZVS Holding. За словами представника компанії Андрея Чіртека, пожежа виникла на даху будівлі під час реконструкційних робіт, які виконувала зовнішня підрядна компанія.

Працівників підприємства евакуювали. За інформацією компанії, ніхто не постраждав, а пожежу локалізували. На місці продовжили роботи з остаточного гасіння спільно з пожежниками.

Втім, виробництво на об’єкті тимчасово призупинили. Точний розмір збитків наразі встановлюють.

Міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк повідомив, що за попередніми даними зайняття сталося під час планових реконструкційних робіт. Він наголосив, що основне виробниче обладнання не постраждало, оскільки в тій частині цеху, де виник вогонь, безпосереднє виготовлення продукції не здійснювалося.

“Там відбувається реконструкція цеху, і під час ремонтних робіт, ймовірно, виникла пожежа. У цьому приміщенні працюють із металом та виготовляють металеві снаряди”, — зазначив Роберт Каліняк, припустивши, що причиною могло стати недотримання правил безпеки під час зварювальних робіт.

Водночас міністр не став називати остаточну причину займання. Серед можливих варіантів він згадав роботи зі зварюванням, але наголосив, що передчасно робити остаточні висновки. За його словами, у відповідній частині підприємства працюють із металом і виготовляють металеві корпуси боєприпасів.

Наразі фахівці продовжують з’ясовувати остаточні причини та обставини виникнення пожежі на оборонному об’єкті.

Яке значення має підприємство

ZVS Holding є частиною словацької оборонної промисловості. Офіційні документи компанії зазначають, що виробничі потужності в Сніні працюють як внутрішній постачальник компонентів для спеціального виробництва. Основна діяльність ZVS Holding охоплює, зокрема, велико- та середньокаліберні боєприпаси.

Міністерство оборони Словаччини раніше повідомляло, що на підприємстві ZVS Holding у Сніні запустили нову виробничу лінію для 155-мм артилерійських боєприпасів.

Підприємство також планує розширення виробництва. За даними словацьких Hospodárske noviny, інвестиція на понад 31 млн євро має збільшити річне виробництво корпусів боєприпасів приблизно зі 100 тисяч до 330 тисяч, а кількість працівників — приблизно з 220 до 400.

У CSG водночас заявили, що не очікують впливу пожежі на виконання зобов’язань перед замовниками, оскільки група має виробничі потужності у Словаччині та інших країнах.

Нагадаємо, 24 липня у російському Кірові після удару спалахнула пожежа на підприємстві “Авіатек”, яке працює на російський авіаційно-оборонний комплекс. Завод бере участь у виробництві ЗРК “Тор” і постачає компоненти для ракет Х-101 та іншої військової техніки РФ.

Також ми писали, що у Санкт-Петербурзі 8 червня сталася пожежа в ангарі на вулиці Мінеральній поблизу заводу “Арсенал”. За даними російського МНС, площа займання становила близько 400 кв. м, а попередньо причиною міг стати вибух хімічних реагентів; водночас пізніше стало відомо, що ангар не належав території самого заводу “Арсенал”.

У Палаті представників США з’ясовуватимуть, чому весілля старшого сина американського президента, Дональда Трампа-молодшого, профінансував російський олігарх Умар Кремльов, якого вважають наближеним до російського диктатора Володимира Путіна. Приводом для перевірки стало журналістське розслідування ProPublica, а конгресмени хочуть зрозуміти, чи не намагалася родина Трампа отримувати вигоду від свого становища. Про це повідомляє Axios.

Перевірку ініціював конгресмен Роберт Гарсія, провідний демократ у Комітеті з нагляду. 15 вересня він надіслав листи главі апарату Білого дому Сьюзі Вайлз і самому Трампу-молодшому.

“Демократи в Комітеті з нагляду розслідують численні способи, якими родина Трампа намагалася збагачуватися завдяки своїй близькості до президента Дональда Трампа”, – йдеться у зверненні до глави адміністрації Білого дому Сьюзі Вайлз.

Від Білого дому політик хоче отримати всі документи та листування з Трампом-молодшим, пов’язані з Кремльовим. Сина президента він просить передати повний перелік гостей, дати контактів з олігархом, а також переписку з Білим домом чи розвідкою щодо нього. Гарсія наголосив, що розслідування ProPublica “може бути найсерйознішим звинуваченням проти вас на сьогодні”. Якщо в листопаді демократи повернуть собі більшість у палаті, саме він може очолити розслідування в Конгресі.

Напередодні, 14 вересня, ProPublica повідомило, що президент Міжнародної боксерської асоціації Кремльов витратив сотні тисяч доларів на свято, яке відбулося 24 травня на Багамах. Олігарх оплатив оренду одного з двох приватних островів і феєрверки, хоча статки нареченого оцінюють у $300 млн. Серед гостей були й росіяни.

У команді Трампа-молодшого факт оплати не спростували, назвавши Кремльова “особистим другом Дона”, але “не людиною, з якою він має ділові відносини”. Пресслужба олігарха повідомила про давнє знайомство та запевнила, що він “ніколи не обговорював політичні питання зі своїми американськими друзями та знайомими”. Дружина Трампа-молодшого Беттіна Андерсон в Instagram назвала “прикрим” те, що особисту подію трактують як політичну чи зловісну. “Для дружби не потрібен політичний мотив”, – додала вона.

Нагадаємо, раніше з’ясувалося, що витрати на весільне святкування Трампа-молодшого на спеціально орендованому острові взяв на себе російський олігарх Умар Кремльов. Журналістка Марія Ульяновська звернула увагу на резонне питання: чому син американського президента погодився на допомогу від людини з оточення Путіна і чи може така щедрість бути безкорисливою.

Крім того, Беттіна Андерсон, яка стала дружиною Дональда Трампа-молодшого на Багамах, охарактеризувала витрати олігарха як “надзвичайно щедрий весільний подарунок“.

Про це йдеться у матеріалі Forbes.

Видання зазначає, що на тлі війни Росії проти України Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан і Киргизстан посилюють відносини з Китаєм у сфері оборони.

Казахстан уже придбав китайські ударні безпілотники Wing Loong-1 та військово-транспортні літаки Y-8F-200. Також країна вела переговори щодо закупівлі навчально-бойових літаків K-8W та транспортних літаків.

У серпні Узбекистан, за даними видання, отримав чотири китайські багатоцільові бойові літаки. Країна також придбала китайські зенітні ракетні комплекси. Туркменістан закупив аналогічні системи ППО та інші далекобійні комплекси, Таджикистан отримав броньовану техніку, а Киргизстан — військові машини та обладнання.

Паралельно Китай нарощує економічну присутність у регіоні. Торгівля Китаю з п’ятьма країнами Центральної Азії зросла з понад $70 млрд у 2022 році до $106 млрд у 2025 році.

Однією з причин посилення оборонної співпраці з Китаєм стали санкції проти Росії через повномасштабне вторгнення в Україну. Обмеження ускладнили роботу російського оборонного сектору та доступ до іноземних компонентів, необхідних для виробництва частини військової техніки.

За даними Forbes, країни Центральної Азії через це почали звертатися до Китаю як до альтернативного постачальника озброєнь. При цьому китайська військова продукція не підпадає під аналогічні санкційні обмеження.

Водночас Росія зберігає значний політичний та економічний вплив у Центральній Азії. Казахстан, Таджикистан і Киргизстан залишаються членами Організації Договору про колективну безпеку, а Москва продовжує підтримувати контакти з країнами регіону.

Втім, Китай поступово заходить у сферу, де Росія десятиліттями фактично домінувала, — торгівлю зброєю та військову співпрацю з країнами Центральної Азії.

Нагадаємо, аналітики зазначають, що для Китаю Росія передусім є постачальником сировини. Москва експортує до Пекіна нафту, газ та інші природні ресурси, нерідко за зниженими цінами. Водночас Кремлю не вдалося домогтися від Китаю згоди на будівництво газопроводу “Сила Сибіру — 2”, що, на думку експертів, демонструє реальний характер відносин між країнами.

Російська делегація порушувала питання проєкту під час переговорів у травні 2026 року, але сторони не досягли домовленості, попри наполягання Володимира Путіна на підписанні угоди. Російській стороні також дали зрозуміти, що повертатися до обговорення проєкту не варто, доки Москва не погодиться з умовами Пекіна.

Зрештою наступного дня Росія та Китай підписали 42 угоди й декларацію, однак домовленості щодо “Сили Сибіру — 2” серед них не було.