Різка критика курсу та риторики власної адміністрації – так віцепрезидент США Джей Ді Венс відреагував на нищівну поразку республіканців на проміжних виборах. При цьому, як зазначає The New York Times, не виключено, що він діяв за згодою Дональда Трампа.

У дописі в соцмережах Венс визнав, що чимало виборців, які раніше підтримували президента, цього разу віддали голоси кандидатам від Демократичної партії. Серед причин він назвав війну, інфляцію та запит на зміну характеру відносин США з Ізраїлем.

Кожна з цих тез розходиться з позицією самого Трампа. Президент послідовно захищає війну з Іраном, побоювання щодо зростання вартості життя називає “вигадкою” й демонструє тісний союз з Ізраїлем.

За словами джерела, обізнаного з їхньою розмовою, перед публікацією Венс показав текст президенту й отримав схвальну реакцію. Через кілька годин Трамп заявив журналістам, що оцінка віцепрезидента “значною мірою правильна”, хоча продовжив наполягати на необхідності війни, сказавши, що в нього “не було іншого вибору”, окрім як ударити по Ірану.

“Слова віцепрезидента фактично дистанціюють його від рішень Дональда Трампа в критично важливий політичний момент”, – пише видання.

Відколи Венс став кандидатом у віцепрезиденти в парі з Трампом, багато хто бачив у ньому головного претендента на роль наступника. Після провальних для республіканців результатів у партії почалося переосмислення майбутнього, і допис Венса, на думку NYT, показує готовність відійти від президента заради власної політичної перспективи.

Утім, Марк Шорт, який був главою апарату віцепрезидента Майка Пенса, вважає, що виграшного варіанта тут немає.

“Ризик очевидний: Трамп може сприйняти це болісно, і тоді Венс втратить свого головного захисника та союзника, – каже Шорт. – А якщо Трамп не образиться, то Венс все одно не заробить очок в очах противників Трампа, які запитають: “Чому ж ти нічого не змінюєш?””.

Раніше повідомлялося, що після поразки республіканців Дмитро Пєсков згадав про “миротворчі зусилля” Трампа й анонсував новий раунд переговорів, а питання впливу Конгресу назвав внутрішньою справою США. У Кремлі сподіваються, що президент не відмовиться від переговорів щодо завершення війни Росії проти України після втрати республіканцями контролю над обома палатами.

Також повідомлялося, що обмежений усередині країни Трамп компенсуватиме це за кордоном. Такий прогноз дає Sky News. Попереду в президента розслідування, бюджетні обмеження й політичний глухий кут, тоді як у зовнішній політиці його повноваження майже не звужені.

Крім того, 3 листопада республіканці зазнали масштабної поразки на проміжних виборах. Демократи здобули більшість в обох палатах Конгресу – Палаті представників і Сенаті. Новий склад парламенту розпочне роботу 3 січня 2027 року, і для Трампа це означає втрату контролю над законодавчою владою на останні два роки президентства. Що це змінить для американських санкцій проти Росії, аналізує фахівець з комунікацій Максим Гардус.

Деякі заяви європейських лідерів про російську загрозу, на думку американських посадовців, шкодять безпеці континенту – і саме тому Пентагон попросив кількох союзників по НАТО змінити тон. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на чотирьох людей, обізнаних із ситуацією.

Серед тих, хто отримав такі сигнали – Литва, Латвія та Естонія. Співрозмовники агентства говорили на умовах анонімності й уточнили, що прохання передавали під час двосторонніх зустрічей. Чи йшлося про це з іншими європейськими урядами, невідомо.

“Приватні розмови між союзниками є саме приватними, тому ми не коментуватимемо ці твердження”, – відповів на запит агентства представник Пентагону.

Увагу американських посадовців привернули публічні тези європейців про те, що Росія загнана в кут і через загальмований наступ в Україні вдається до дедалі відчайдушніших дій.

Одним із тих, хто передавав ці сигнали, був керівник політичного напряму Пентагону Елбрідж Колбі – ключова фігура в перегляді чисельності американських військ у Європі. Хто ще був залучений, Reuters встановити не змогло. Жоден зі співрозмовників – трьох європейських посадовців і одного американського, не казав, що поради звучали в конфронтаційній манері.

За словами одного з них, Колбі нещодавно сказав представникові однієї з балтійських країн, що Росію не варто “штрикати”, і навів як приклад невдалої риторики публічні порівняння Росії із “загнаним у кут щуром”. Якої саме заяви стосувалося зауваження, незрозуміло. Reuters нагадує, що наприкінці вересня премʼєр-міністр Естонії Крістен Міхал назвав Володимира Путіна “щуром у кутку”, припустивши, що той вдається до диверсій у Європі через загрузання в Україні.

“Ми вам допомагаємо. Американці тут. Просто не будьте гучними. Не шуміть”, – так інший європейський посадовець описав зміст цих розмов

Ще на одній зустрічі Пентагон радив естонській делегації бути “стриманою” в комунікації. Міністерства оборони Литви, Латвії та Естонії на запити агентства не відповіли, а в НАТО від коментарів відмовилися.

Ці сигнали відображають дискусію в НАТО про те, як публічно говорити про все наполегливішу Росію. Частина західних посадовців вважає, що акцент на загрозі грає на руку Кремлю, який прагне посіяти страх і підірвати підтримку України. Інші переконані, що уряди мусять бути відкритими, аби виборці розуміли, яких витрат і жертв потребує стримування Москви. Особливо тепер, коли Росія, ймовірно, пришвидшує приховану кампанію диверсій. Сама Росія причетність до такої кампанії заперечує.

Один з європейських посадовців назвав пораду Пентагону доброзичливою, але незрозумілою. Розвідки балтійських держав останні місяці, навпаки, оцінювали ймовірність перевірки Росією союзницьких зобов’язань НАТО як невисоку. Натомість інші розвідки Альянсу публічно попереджали, що диверсійна активність може різко зрости.

Прохання надходять у момент, коли адміністрація Дональда Трампа знову намагається домогтися завершення війни шляхом переговорів. Цей підхід поєднує стимули для Росії, зокрема послаблення санкцій, із тиском на Україну – від Києва вимагають припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі.

Паралельно Москва відновила атаки, причетність до яких заперечує. У середу прокуратура Німеччини повідомила про затримання двох громадян Білорусі за підозрою в підготовці підпалу будівлі або об’єкта критичної інфраструктури в районі Нюрнберга. У вересні німецький уряд звинуватив Росію у спробі атаки дронами на аеропорт Лейпциг/Галле. Ці звинувачення Москва відкинула.

Водночас американські посадовці обговорюють із Росією можливі бізнесові угоди як частину мирних зусиль, що в Європі викликає неоднозначну реакцію: багато хто там наполягає на подальшій економічній ізоляції Кремля. А Пентагон переглядає свою військову присутність на континенті – наслідком може стати істотне скорочення контингенту. У Вашингтоні наголошують, що європейські члени НАТО мають брати більше відповідальності за власну оборону, оскільки США зосереджуються на Близькому Сході, Латинській Америці та Східній Азії.

Раніше повідомлялося, що речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив, чому Росія не погоджується на замороження лінії фронту: за його словами, РФ потрібне не тимчасове припинення вогню, а “повноцінний мир в Україні”. Він також заявляв, що саме відновлення тристоронніх переговорів ще не означатиме припинення вогню.

Також повідомлялося, що Сеул поступово відновлює зв’язки з Москвою й надсилає підсанкційні танкери з дизелем, тоді як відносини з Києвом різко погіршилися. Така зміна курсу все більше непокоїть європейських союзників Південної Кореї.

У соціальних мережах з’явилося відео, на якому видно, як люди на березі річки звинувачують осіб у військовій формі в тому, що вони намагалися втопити чоловіка, який перетнув кордон між Україною та Молдовою. У Державній прикордонній службі України повідомили, що під час затримання порушника кордону з Молдовою стався інцидент. Проводиться службове розслідування. Прокуратура Молдови відкрила кримінальне провадження через незаконне перетинання кордону. Фокус розбирався в ситуації.

Згідно з повідомленням Прикордонної поліції Республіки Молдова, 15 жовтня 2026 року поблизу села Голошниця двоє українських прикордонників на моторному човні перетнули українсько-молдавський кордон, намагаючись затримати громадянина України.

Молдавська поліція затримала обох українських прикордонників для проведення передбачених законом процесуальних дій. Матеріали справи передано до прокуратури, яка дала вказівку порушити кримінальну справу за фактом незаконного перетину державного кордону.

У коментарі для “Української правди” речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко підтвердив інцидент на кордоні та заявив, що триває службове розслідування.

За словами Демченка, українські прикордонники у Вінницькій області виявили, що чоловік намагається переплисти річку Дністер і потрапити до Молдови. Під час затримання чоловік чинив опір. У човна, на якому перебували українські прикордонники, відмовив мотор, і його прибило до молдавського берега. Там група осіб погрожувала прикордонному загону та витягла човен на берег. Чоловік, який перетнув кордон, був затриманий молдавською поліцією.

Нагадуємо, що за кордоном не завжди можна уникнути мобілізації. Сам по собі статус тимчасового захисту не робить українця військовозобов’язаним в іншій європейській країні, але правила в різних державах відрізняються. Є країна, де закон за певних умов допускає військовий обов’язок навіть для іноземців.

Також нагадуємо, що Росія, можливо, готується до війни з НАТО. Москва почала заповнювати бази зберігання бронетехнікою після того, як вони були спустошені протягом перших двох років повномасштабної війни з Україною.