Про це йдеться в матеріалі видання Politico.

Видання зазначає, що польські націоналісти перетворюють ставлення до приблизно 1,5 млн українців на політичне питання, використовуючи суперечки щодо соціальних виплат та історії.

Під час президентської кампанії 2025 року політики почали звинувачувати українців у тому, що вони нібито користуються польською системою за рахунок держави. Цього літа президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського найвищої державної нагороди країни після рішення українського президента назвати військовий підрозділ на честь Української повстанської армії.

Антиукраїнська риторика посилюється напередодні парламентських виборів восени 2027 року. Праві та ультраправі політики виступають проти соціальних виплат українцям і закликають переглянути підтримку України.

Соціолог професор Рафал Панковський вважає, що попри загальну підтримку України серед багатьох поляків, ситуація змінюється.

“Популістська антиукраїнська риторика створила сприятливий ґрунт для нападів, перетворивши велику й помітну меншину на мішень”, — сказав він.

За даними опитування CBOS, симпатія поляків до українців знизилася з 51% у 2023 році до 29% у січні 2026-го. Водночас частка тих, хто ставиться до українців негативно, зросла до 43%.

На тлі цього почастішали випадки агресії. У липні у Вроцлаві двоє українців — 20-річна Анастасія та її 21-річний партнер Максим — зазнали побиття біля магазину. У серпні українця атакували в трамваї у Познані.

Польська поліція зафіксувала 180 повідомлень про злочини на етнічному ґрунті проти українців у першій половині 2026 року. Це на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Польський уряд на початку 2026 року створив 50 спеціалізованих прокурорських груп для розслідування злочинів на ґрунті ненависті. У період з лютого до червня до суду передали 283 справи, у понад 80% з них потерпілими були українці.

Прем’єр-міністр Дональд Туск закликав президента Навроцького публічно виступити проти насильства.

“Ми маємо вести рішучу боротьбу з цим насильством, тому що бандити, хулігани та ця насильницька патологія набралися сміливості через політичне покровительство”, — заявив Туск.

Водночас посол України в Польщі Василь Боднар закликав політиків не використовувати українське питання для політичної боротьби. Він наголосив на необхідності позитивної комунікації між політиками, медіа та представниками влади.

Нагадаємо, прокуратура Радома в Мазовецькому воєводстві повідомила про напад на трьох українців. За даними слідства, спочатку п’яний чоловік почав говорити з ними про Волинську трагедію, після чого покликав ще вісьмох поляків і підбурив їх до нападу на українців.

Раніше Фокус також повідомляв про інцидент у Варшаві. За словами матері постраждалої, на українську дівчину напали через її акцент і вдарили по обличчю. Унаслідок удару вона втратила два передні зуби.

Літак Реткліффа затримався у Ризі та вилетів пізно увечері 26 серпня, а перед цим він говорив з Кремлем про атаку на країни Балтії, розповіли джерела двох американських медіа — The Wall Street Journal та Politico. Журналісти поговорили з трьома співрозмовниками, імена яких не вказані. Згідно з їхніми заявами, ішлося про напад РФ на не вказану країну Балтії та про надання підтримки Ірану.

Джерела WSJ розповіли, що метою візиту Реткліффа було попередження Москві не атакувати НАТО. Зауважується, що поїздка сталась після інформації розвідок про намір Путіна перевірити рішучість альянсу “шляхом обмеженого нападу (limited assault/incursion)” на країну-союзника. При чому напад мав відбутись “у найближчі кілька років”: у матеріалі не назвали, яка країна могла потрапити під удар та коли саме це може статись.

Тим часом два джерела Politico говорили про гіпотетичний напад на Естонію, Латвію та Литву, який Путін може провести через “глухий кут” на війні в Україні. Один з цих анонімних співрозмовників та ще один британський посадовець заявили, що ішлося також про “тиск на Росію з метою скорочення військової та економічної підтримки Ірану”. Медіа нагадало, як у листопаді 2021 року у Москву літав тодішній глава ЦРУ Бернс, а вторгнення в Україну почалось через три місяці.

“Зустріч мала на меті, головним чином, застерегти Росію від будь-яких ескалаційних дій проти країн Балтії”, — навело медіа слова одного з анонімних співрозмовників.

Кремль та Білий дім прямо не підтвердили публікації медіа про те, що Реткліфф застеріг РФ від нападу на країни Балтії. Тим часом в акаунті X російського ідеолога Олександра Дугіна з’явився допис, у якому чітко вказано, що Росія шантажує Захід і вимагає “віддати” Україну.

Візит директора ЦРУ у РФ — що сталось 25 серпня

Зазначимо, Фокус писав про візит директора ЦРУ у Москву, який стався 25 серпня. Спершу у мережі з’явилась інформація про загадковий літак С-17 ВПС США, який зранку приземлився у Ризі, а потім вилетів у бік російської столиці. Згодом медіа повідомили, що це Джон Реткліфф прилетів у РФ. Речник Путіна Пєсков спершу говорив, що нічого не чув про літак та главу ЦРУ, але потім визнав візит. Зі слів Пєскова, зустрічі з російським диктатором не була, а Реткліфф говорив з “колегою” зі спецслужб РФ. Візит директора ЦРУ тривав близько восьми годин: з 10 до 18 год 25 серпня. Далі він вилетів у Ригу та пробув там ще добу: причина затримки не відома.

26 серпня медіа опублікували кілька версій щодо причин візиту глави ЦРУ у Москву. Серед них були припущення про те, що говорили про загрозу для країн Балтії (про гібридну чи повномасштабну війну) та про підтримку Ірану, якому Москва може передати ядерні технології). Білий дім повідомив, що Реткліфф доповів про поїздку Трампу, а глава Білого дому підтвердив візит, назвав його “рутинним” і пояснив, що ішлося про можливість завершення війни в Україні.

Нагадуємо, Фокус зібрав думки експертів щодо візиту директора ЦРУ у Москву: серед іншого, згадала про переддень російського вторгнення.

Така ідея політику спала на думку, оскільки Штати “не очікують подальшого ведення бізнесу з Онтаріо”. Про це трамп традиційно написав у соцмережі Truth Social.

Онтаріо — озеро, розташоване на кордоні штату Нью-Йорк та однойменної провінції Канади. Це найсхідніше і найменше за площею з п’яти Великих озер у Північній Америці. Провінція Онтаріо — найгустонаселеніша в Канаді, де розташована автомобільна промисловість країни.

Загрози перейменувати якісь спірні географічні об’єкти на свою честь чи честь Америки не нові для Трампа. Так, у січні минулого року він заявив, що перейменує Мексиканську зливу в Американську затоку і підписав відповідний указ.

У березні цього року він збирався перейменувати Ормузьку протоку на Протоку Трампа у разі перемоги у війні з Іраном. Вже у квітні президент США опублікував змінену версію карти Близького Сходу, де Ормузька протока перейменована на “Протоку Трампа”, а півтора тижні тому взагалі заявив, що планує встановити повний контроль Вашингтона над Ормузькою протокою.

Повертаючись до Канади, зазначимо, що напруженість між двома країнами наростає: у понеділок Трамп закликав канадських лідерів “підкоритися”, інакше на них чекають наслідки “набагато ГІРШЕ”, ніж існуючі мита. Прем’єр-міністр Марк Карні звинуватив Вашингтон у спробі підкорити Канаду.

Трамп також пригрозив запровадити нові 50% мита на канадські автомобілі, автозапчастини та сталь, а раніше зробив те ж по відношенню до ряду товарів, які виробляє та експортує Канада.

У свою чергу Карні заявив, що торгові вимоги США показують, що Вашингтон хоче “знищити наші основні галузі промисловості”, включаючи автомобілебудування, сталеливарну та алюмінієву промисловість.

Ініціативу Трампа про перейменування озера Онтаріо Карні наразі не коментував.

Канада та Сполучені Штати мають одні з найбільших торгових зв’язків у світі, з глибоко інтегрованими ланцюжками поставок в автомобільній, енергетичній, сільськогосподарській та обробній промисловості, що робить затяжну торгову війну потенційно дорогою для підприємств та працівників з обох боків кордону.

Підприємства та споживачі опинилися у скрутному становищі, стикаючись з невизначеністю щодо того, наскільки можуть зрости ціни.

Нагадаємо, Канада загрожує США блекаутом.

Також повідомлялося, що Трамп звинуватив Канаду у лісових пожежах у США.