Дональд Трамп у публікації на Truth Social звинуватив понтифіка в тому, що той “слабкий у боротьбі зі злочинністю і жахливий у зовнішній політиці”, а пізніше заявив журналістам, що не є “фанатом” першого “американського Папи”. Лев XIV, який вирушив до Алжиру, повідомив журналістам, що не хоче вступати в дискусію з Трампом, але продовжить сприяти миру, пише ВВС.

Папа Римський заявив журналістам на борту свого літака, що прямував до Алжиру, що він бачить себе не в ролі політика, а миротворця.

“Я не боюся адміністрації Трампа і не боюся голосно заявляти про послання Євангелія, адже саме для цього я тут, і саме для цього існує Церква. Я не хочу вступати в дискусію з Трампом. Занадто багато людей сьогодні страждають у світі. Занадто багато невинних людей гине. І я думаю, хтось повинен встати і сказати: є кращий спосіб із цим впоратися”, — заявив Папа журналістам.

Як правило, глава Ватикану рідко безпосередньо коментує заяви світових лідерів. Але заради президента США він зробив виняток.

У США проживає понад 70 мільйонів католиків, що становить близько 20% населення. Серед них — віцепрезидент Трампа Джей Ді Венс.

Заяви Трампа пролунали в той момент, коли понтифік вирушив у 11-денну поїздку до Африки, свою другу велику закордонну поїздку з моменту обрання минулого року.

Раніше президент США заявляв, що Папі Римському “варто було б узяти себе в руки” і що він “слабкий у питаннях ядерної зброї”, вочевидь, маючи на увазі спроби Тегерана стати ядерною державою, які називаються однією з причин війни США та Ізраїлю з Іраном.

Він також припустив, що понтифіка обрали “тому що він американець”.

“Якби я не був у Білому домі, Лев не опинився б у Ватикані”, — заявив Трамп, зазначивши, що Папа “не дуже добре справляється зі своєю роботою”.

Папа Римський неодноразово публічно засуджував глобальні конфлікти і закликав до деескалації на Близькому Сході.

Коли Трамп пригрозив Ірану, заявивши, що “сьогодні вночі загине ціла цивілізація”, він відповів, що ця заява “абсолютно неприйнятна”.

Папа Римський також розкритикував жорстку імміграційну політику Трампа.

Черговий скандал Трампа і Ватикану послідував за новиною про те, що папського нунція викликали в Пентагон, де йому довелося вислуховувати погрози. Це не був офіційний візит, який набув розголосу завдяки журналістам.

Тим часом Дональд Трамп укотре висловив невдоволення НАТО і попередив Іран, що Сполучені Штати здатні практично миттєво знищити країну.

З’являється все більше доказів спроб прем’єр-міністра Віктора Орбана “розвернутися на схід” та економічно і політично зблизити Угорщину з Росією, повідомляє Politico 8 квітня. Згідно з документами, складеними російським урядом та отриманими POLITICO, угорський уряд підписав угоду з Росією про розширення економічних, торговельних, енергетичних та культурних зв’язків між двома країнами.

Що передбачає план співпраці Будапешта і Москви

Ця угода чітко підкреслює, наскільки близькими прагнуть стати Будапешт і Москва. Згідно з документами, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто та міністр охорони здоров’я Росії Михайло Мурашко підписали 12-пунктний план. План визначає напрямки співпраці: текст, який раніше не оприлюднювався, визначає ступінь узгодження дій двох урядів у таких різноманітних сферах, як ядерне паливо, освіта та спорт.

Хоча угорський прем’єр хизується своїми тісними зв’язками з Кремлем, його суперник на виборах Петер Мадяр стверджує, що це його “ахіллесова п’ята”, звинувачуючи уряд Орбана у “відвертій державній зраді” через його зв’язки з Москвою.

Грудневий саміт у Москві був 16-м засіданням Російсько-Угорської міжурядової комісії з економічного співробітництва (МУК), яка була створена у 2005 році. З того часу комісія збирається приблизно щорічно або в Росії, або в Угорщині.

Згідно з одним із документів, Росія та Угорщина на зустрічі в Москві 9 грудня 2025 року “розглянули актуальні питання двосторонньої торговельно-економічної співпраці, спільної діяльності в енергетичному секторі, промисловості, охороні здоров’я, сільському господарстві, будівництві та інших сферах, що становлять взаємний інтерес, а також у культурно-гуманітарній сфері”.

Вони також наголосили на важливості “розвитку довгострокових, взаємовигідних зв’язків між двома країнами у сферах, що становлять взаємний інтерес”.

“Двостороння співпраця Угорщини керується національними інтересами, а не тиском, спрямованим на підпорядкування вкрай упередженим ліберальним мейнстрімним ЗМІ. Продовжуйте упереджену роботу!”, — відповів Сіярто на запитання про зміст документів та їхній вплив на політичну траєкторію Угорщини.

Енергетика, освіта і торгівля: що саме узгодили сторони

Серед узгоджених між Москвою та Будапештом пунктів було зобов’язання “змінити негативну тенденцію у двосторонній торгівлі” після того, як обсяги перевезень товарів скоротилися в результаті санкцій ЄС проти Росії, запроваджених у відповідь на війну Росії в Україні.

Угода відкриває можливості для російських компаній розпочати нові проекти з виробництва електроенергії та водню в Угорщині, а також тіснішу співпрацю у сфері нафти, газу та ядерного палива.

Будапешт погодився вивчити питання зміцнення російськомовної освіти в країні шляхом імпорту вчителів з Росії, а також посилення взаємного визнання кваліфікацій та відкриття програм обміну для аспірантів.

Угорський уряд підтримував поточні програми обміну в усіх сферах, від спорту до циркового мистецтва. Будапешт робив це попри те, що Москву постійно звинувачують у використанні культурних подій для поширення своїх наративів про війну в Україні. Обидві сторони підтримали план дій на 2026-2027 роки щодо спільної співпраці у сфері спорту.

Нагадаємо, що угорські слідчі оприлюднили відео, на якому, за їхньою версією, один із співробітників Ощадбанку нібито підробляв документи просто у вбиральні. У матеріалах йдеться про інкасатора, якого затримали разом із іншими членами бригади на території Угорщини.

Раніше ми також інформували, що Ощадбанк заявив про фальсифікацію відео, оприлюдненого угорською стороною. У банку наголосили, що в ролику використано маніпулятивні субтитри та змінений контекст, які не відповідають реальному змісту запису.

Як повідомляє російське видання “Интерфакс” із посиланням на заяву губернатора Мурманської області Андрія Чибіса під час оперативної наради, серед загиблих був командувач 45-ї армії ВПС і ППО Північного флоту генерал-лейтенант Олександр Отрощенко.

За словами Чибіса, він зустрічався з Отрощенком за кілька днів до трагедії. Раніше губернатор також повідомляв, що серед жертв катастрофи були військовослужбовці Північного флоту. Він зазначив, що родинам загиблих нададуть необхідну допомогу та підтримку.

Загалом, катастрофа сталася 31 березня під час планового польоту поблизу села Куйбишеве Бахчисарайського району в окупованому Криму. За наявними даними, загинули шестеро членів екіпажу та 23 пасажири.

Як пише видання, за фактом аварії відкрито кримінальне провадження за статтею про порушення правил польотів. Попередньою причиною катастрофи в Міністерстві оборони РФ назвали технічну несправність. Водночас, за інформацією джерел, літак міг врізатися у скелю.

Окрім цього, як повідомляє Telegram-канал “Новости Мурманска и Области”, під час наради в уряді регіону окремо вшанували пам’ять військовослужбовців Північного флоту, які загинули внаслідок цієї авіакатастрофи. Дані про інших пасажирів наразі не оприлюднено.

До цього, видання ВВС писало, що його загибель підтверджували військовослужбовці Північного флоту, а також мешканка Сєвєроморська, яка втратила внаслідок цієї ж катастрофи родича.

Олександр Отрощенко — що про нього відомо

Як йдеться у відкритих джерелах, Олександр Отрощенко — радянський і російський військовий льотчик та воєначальник, який обіймав низку керівних посад у структурі військової авіації РФ. Він народився 21 березня 1962 року в Ставрополі, мав звання генерал-лейтенанта та вважався заслуженим військовим льотчиком Російської Федерації.

У різні роки очолював морську авіацію Чорноморського та Північного флотів, а згодом став командувачем 45-ї армії ВПС і ППО Північного флоту. У 2024 році його призначили командиром змішаного авіаційного корпусу Північного флоту. За наявною інформацією, у 2014 році він брав участь в анексії Криму, а пізніше — у російській військовій операції в Сирії.

Аварія літака Ан-26 у Криму — деталі

Увечері 31 березня над тимчасово окупованою територією Криму зник зв’язок із російським військово-транспортним літаком Ан-26, який виконував плановий політ. За попередньою інформацією, на його борту перебували близько трьох десятків осіб.

Зокрема, як розповів військовий експерт, колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов, літак Ан-26, який розбився у тимчасово окупованому Криму, ймовірно вилітав із військового аеродрому Бельбек поблизу Севастополя та зазнав катастрофи одразу після зльоту.

Крім того, Фокус писав, що OSINT-аналітики виявили перший некролог на офіцера, який загинув внаслідок аварії літака Ан-26 у Криму. Зокрема, публікація вказує на те, що в авіакатастрофі дійсно могли загинути старші офіцери Збройних сил РФ.