Політика
Мережко назвав актуальне питання щодо залучення Європи до мирних перемовин
Залучення країн Європейського Союзу до мирних переговорів лише зміцнить позиції України і посилить тиск на Росію. Проте наразі постає питання щодо того, як залучити Європу до переговорного процесу з технічної точки зору.
Про це повідомив народний депутат, голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко у коментарі Укрінформу.
«Я вважаю, що залучення Франції та Великої Британії до процесу переговорів – це абсолютно правильний крок, оскільки Європа є важливим гарантом нашої безпеки, надає значну допомогу, включаючи військову та матеріальну підтримку, що навіть перевищує допомогу Сполучених Штатів», – зазначив він.
Водночас парламентарій висловив думку, що Україна вже має статус кандидата на вступ до ЄС, «тобто ми майже є членами Євросоюзу, тому він повинен активно долучатися до переговорного процесу».
Мережко також підкреслив, що учать європейських країн у перемовинах була б корисною для української сторони, «однак наразі США обрали модель так званої “шатл-дипломатії”, тому питання полягає в тому, як залучити Європу до цього процесу з технічної точки зору».
«Я вважаю, що залучення Європи лише зміцнить позиції України і посилить тиск на Росію», – акцентував він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Європу за столом переговорів будуть представляти Франція і Велика Британія.
Туреччина й Україна могли би сприяти об’єднанню деяких європейських акторів для забезпечення регіональної безпеки.
Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу проректор Університету Кадір Хас (Туреччина), професор кафедри міжнародних відносин доктор наук Мітат Челікпала.
“Останні події зближують Туреччину та Україну з Європою. За нинішніх обставин складно повністю покладатися на американську адміністрацію, оскільки США мають власні пріоритети. В Ізраїлю також свої політичні інтереси та стратегічне бачення, які багато країн не обов’язково поділяють. Те, що турбує багатьох акторів у регіоні, – це єдність західних країн щодо їхнього бачення безпеки”, – сказав Челікпала.
Експерт наголосив, що у перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні країни мали певний рівень єдності та визначили спільну стратегію безпеки, “однак тепер ця єдність ослабла”.
“Питання полягає в тому, чи могли б Туреччина та Україна допомогти об’єднати деяких європейських акторів і заохотити їх серйозніше поставитися до регіональної безпеки”, – зазначив Челікпала.
Одним із можливих безпекових підходів він вважає розробку регіональної системи безпеки разом із такими країнами, як Польща, Болгарія, Румунія та держави Балтії, водночас зберігаючи співпрацю зі Сполученими Штатами й НАТО.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив про важливість не допустити дальшого розгортання війни на Близькому Сході.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук закликав, зокрема, представників окремих державних органів утриматися від гучних заяв, що порушують презумпцію невинуватості та завдають шкоди репутації українського парламенту як інституції.
Про це він написав на сторінці у Фейсбуку, передає Укрінформ.
” Я закликаю всіх, і особливо представників окремих державних органів, утриматися від гучних заяв, що порушують презумпцію невинуватості та завдають шкоди репутації Верховної Ради України як інституції”, — зазначив Стефанчук.
Голова парламенту зазначив, що Верховна Рада як єдиний орган законодавчої влади діє виключно в межах і в спосіб, передбачені Конституцією. Він акцентував: у суспільстві завжди була і буде критика політиків. За його словами, це нормальний демократичний процес. Водночас, наголосив він, є межа між критикою і цілеспрямованою дискредитацією інституції.
“На жаль, за роки незалежності в Україні сформувалася певна культура “хейту депутата”, яка останнім часом набирає катастрофічного характеру. Кількість маніпулятивних докорів, дискредитаційної критики, некоректних висловлювань, звинувачень у всіх смертних гріхах, персональних образ, що лунають у бік народних депутатів, подекуди переходить межі здорового глузду та пристойності”, — написав парламентар.
Стефанчук нагадав, що йдеться про тих народних депутатів, переважна більшість з яких 24 лютого 2022 року, в умовах повної невідомості та прямої загрози столиці, зібралися у центрі Києва, аби виконати свій конституційний обовʼязок та забезпечити безперебійне управління державою.
“Це саме ті народні депутати, які після подання заявки до Європейського Союзу ухвалили всі необхідні закони, щоб Україна якнайшвидше набула статусу країни-кандидата, а після цього відкрила перемовини про своє членство в ЄС. Це саме ті народні депутати, які своїм голосуванням виконали головні міжнародні вимоги, аби Україна отримала необхідні фінанси від партнерів та втримала економічну стабільність під час війни”, — зазначив він.
Голова ВРУ констатував: є народні депутати, до яких мають питання органи правопорядку.
“Але і тут хочу нагадати, що це стало можливим тільки після того, як у 2019 році саме цей склад парламенту добровільно зняв з себе депутатську недоторканність і перестав бути членом “елітного парламентського клубу”, — наголосив він.
Стефанчук відмітив, що зняття недоторканності не скасовує базового принципу права — презумпції невинуватості.
“Ніщо не дає права будь-кому вішати на людину ярлик злочинця, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, у грудні Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру п’ятьом народним депутатам — учасникам злочинної групи у Верховній Раді, яка забезпечувала отримання неправомірної вигоди за голосування.
Фото: ВР
Обіцянку лідерів Європейського Союзу про кредит у розмірі 90 мільярдів євро Україні буде виконано, навіть якщо Угорщина блокує перші виплати.
У цьому президент Франції Еммануель Макрон запевнив у п’ятницю на спільній пресконференції з українським лідером Володимиром Зеленським в Парижі, передає кореспондент Укрінформу.
«Рішення про кредит у 90 мільярдів – це рішення, яке ми ухвалили разом, з огляду на воєнний контекст, який не змінився. Тож ми повинні виконати взяті на себе зобов’язання і реалізувати ухвалене рішення. Це зобов’язання буде виконано, і я кажу це тут рішуче та чітко», – підтвердив Макрон.
Він додав, що, у разі розбіжностей, «обов’язком» кожної країни є виконання обіцянок та політичних зобов’язань. При цьому Макрон вважає, що ситуацію з угорсько-словацьким блокуванням позики слід «заспокоїти», а нафтогін «Дружба» відремонтувати.
«Я думаю, що потрібно заспокоїти дискусію щодо того, що сталося. Прозорість і швидке проведення робіт мають допомогти зняти напруження в цій дискусії. Але я розділяю ці два питання і з однаковою рішучістю ставлюся до кожного з них. Саме над цим ми й працюватимемо найближчими днями й тижнями», – пояснив глава Франції.
Нагадаємо, У Франції заявили, що працюватимуть зі словацькими й угорськими партнерами, щоб знайти вихід із ситуації з нафтогоном «Дружба», що заважає розблокувати виділення кредиту від ЄС у 90 мільярдів. Водночас там вважають, що між цими питаннями не має бути «прив’язки».
-
Одеса1 тиждень agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Одеса1 тиждень ago
Атака дронів на Одещину: пошкоджена портова інфраструктура
-
Одеса1 тиждень ago
Відключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Події1 тиждень agoФільм «Мавка. Справжній міф» виходить у міжнародний прокат
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорив із королем Йорданії ситуацію на Близькому Сході
-
Війна1 тиждень agoСили оборони уразили військові склади та логістичні об’єкти росіян на окупованих територіях України
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Одеса1 тиждень ago
Чого одесити очікують від весни 2026 року