Про це повідомляє LRT, передає Укрінформ.

Напередодні голосування голова парламентського Комітету з питань закордонних справ Ремігіюс Мотузас назвав створення комісії важливим і своєчасним кроком у зміцненні принципів міжнародного права.

«Ратифікуючи цю конвенцію, ми також підтверджуємо нашу солідарність з Україною, підтримуємо справедливість і принцип повного відшкодування збитків. Ми робимо свій внесок у міжнародну систему, яка прагне забезпечити, щоб ці злочини не залишилися безкарними», – сказав Мотузас.

Зазначається, що Литва підписала конвенцію в Нідерландах у грудні, а країну представляв міністр закордонних справ Кястутіс Будріс.

Внесок Литви до бюджету Міжнародного реєстру збитків цього року становитиме трохи більше 27 тис. євро.

Як повідомлялося, Конвенцію було відкрито до підписання 16 грудня 2025 року під час Дипломатичної конференції високого рівня в Гаазі. Тоді її підписали 35 держав та Європейський Союз – рекордна кількість підписантів, що засвідчила безпрецедентну міжнародну солідарність з Україною.

Конвенція є другим компонентом міжнародного компенсаційного механізму, поряд із Реєстром збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, та майбутнім компенсаційним фондом.

Компенсаційна комісія створюється як незалежний міжнародний орган у межах інституційної системи Ради Європи. Вона розглядатиме заяви про відшкодування збитків, втрат і шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, та визначатиме суму компенсації у кожному конкретному випадку.

У квітні цього року Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.

Окрім України, Конвенцію вже ратифікували Естонія, Латвія та Ісландія.

Фото: Генштаб ЗСУ

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна та Угорщина відкривають нову сторінку у відносинах, яка ґрунтується на взаємоповазі та довірі.

Відповідне рішення підтримало 218 членів Плакати представників, що розблокувало можливість остаточної підтримки для законопроєкту. Про це повідомив член Палати представників від Республіканської партії Дон Бейкон у X.

Крім надання допомоги Україні законопроєкт передбачає також введення жорстких санкцій проти Росії.

Остаточне голосування за затвердження законопроєкту очікується вже сьогодні, 4 червня.

“Це наш “момент Черчилля”, і ми маємо витримати це випробування”, — наголосив конгресмен.

Загалом проєкт The Ukraine Support Act передбачає надання Україні військових кредитів на суму 8 мільярдів доларів, продовження дії Ініціативи з надання безпекової допомоги Україні (USAI) до 2027 року та запровадження додаткових санкцій проти Росії.

Тим часом Держсекретар США Марко Рубіо зазначив, що адміністрація Трампа завершує новий пакет військової допомоги Україні на суму 400 мільйонів доларів.

Завдяки механізму допомоги, Пентагон зможе закуповувати обладнання та боєприпаси безпосередньо у американських оборонних підрядників.

За його словами, новин щодо цього варто очікувати найближчим часом.

Раніше стало відомо, що двопартійна група сенаторів США надіслала листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою розблокувати 600 млн доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі.

Перед цим голова комітету у закордонних справах Палати представників США республіканець Браян Маст заявляв, що Україна навряд отримає новий пакет фінансової допомоги. Натомість Конгрес може підтримати новий пакет санкцій проти Росії через їхнє вторгнення до України.

Раніше повідомлялося, що європейські країни не здатні повністю замінити військову підтримку США, яка зупинилася після приходу до влади Дональда Трампа. За даними Швейцарії, обсяг європейської допомоги впав майже вдвічі за останні місяці.

Також Фокус розповідав, що Білий дім проігнорував заклики Києва не продовжувати скасування санкцій щодо російської нафти, яка вже знаходилася у морі.