Політика
Мережко назвав актуальне питання щодо залучення Європи до мирних перемовин
Залучення країн Європейського Союзу до мирних переговорів лише зміцнить позиції України і посилить тиск на Росію. Проте наразі постає питання щодо того, як залучити Європу до переговорного процесу з технічної точки зору.
Про це повідомив народний депутат, голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко у коментарі Укрінформу.
«Я вважаю, що залучення Франції та Великої Британії до процесу переговорів – це абсолютно правильний крок, оскільки Європа є важливим гарантом нашої безпеки, надає значну допомогу, включаючи військову та матеріальну підтримку, що навіть перевищує допомогу Сполучених Штатів», – зазначив він.
Водночас парламентарій висловив думку, що Україна вже має статус кандидата на вступ до ЄС, «тобто ми майже є членами Євросоюзу, тому він повинен активно долучатися до переговорного процесу».
Мережко також підкреслив, що учать європейських країн у перемовинах була б корисною для української сторони, «однак наразі США обрали модель так званої “шатл-дипломатії”, тому питання полягає в тому, як залучити Європу до цього процесу з технічної точки зору».
«Я вважаю, що залучення Європи лише зміцнить позиції України і посилить тиск на Росію», – акцентував він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Європу за столом переговорів будуть представляти Франція і Велика Британія.
Політика
Сирський заявив про дисбаланс у закупівлях озброєння за часів Федорова в Міноборони
Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про розбіжності з ексміністром оборони Михайлом Федоровим через закупівлі озброєння, зазначивши, що той надавав перевагу окремим видам дронів всупереч потребам Генерального штабу, що спричинило дефіцит інших засобів на фронті.
Як передає Укрінформ, про це він в інтерв’ю BBC News Україна.
«Так от, проблема була в тому, що якраз міністр оборони проводив закупівлю певних видів озброєння, в першу чергу дронів, і віддавав перевагу певним видам цих дронів, ігноруючи потреби армії, які надавались Генеральним штабом», – сказав Сирський.
За його словами, потреби армії визначає Генеральний штаб на підставі заявок, які надходять із військ. Під час планування закупівель вивчають тенденції застосування озброєння, його ефективність і необхідність для війська. Відповідно до цих потреб формують план закупівель і фінансування.
Сирський водночас зауважив, що через розбіжності між закупівлями та реальними потребами військ виник значний дисбаланс, зокрема щодо наземних роботизованих платформ.
«Ми постачали п’ять-шість відсотків, це стосувалось далекобійних боєприпасів, наприклад для артилерії. Тобто от в цьому була проблема. Звичайно, це питання розглядалося на ставках, от в чому в нас були непорозуміння», – пояснив колишній головнокомандувач.
Він наголосив, що проблема полягала не в самій закупівлі дронів, а в нерівномірному розподілі коштів на забезпечення армії. За його словами, військовий бюджет розподіляється Генеральним штабом і погоджується з відповідними структурами та Міністерством оборони. Фінансування має забезпечувати синхронні закупівлі різних видів необхідного військам озброєння й техніки.
«А він (ексміністр оборони Михайло Федоров – ред.) робив такий перекіс, тобто він вважав, що він краще знає наші потреби, що можна не звертати уваги на наші потреби, і він фінансував, наприклад, дрони на весь рік. А закупка, наприклад, тих же НРК або інших зазначених видів, вона не проводилась, і виходив дефіцит», – стверджує Сирський.
Він додав, що фронт має забезпечуватися збалансовано. Окрім безпілотників, військам потрібні наземні роботизовані комплекси (НРК), пікапи, мотоцикли, квадроцикли, багі та ударні безпілотники. Водночас закупівлі й постачання озброєння потребують часу, оскільки між фінансуванням і виробництвом є затримка.
За словами Сирського, проблеми виникали й з постачанням самих дронів, які не надходили в повному обсязі. «От суть проблеми була – не враховувалися інтереси військ, от конфліктна ситуація в чому була», – заявив він.
Сирський також заперечив, що висував Федорову ультиматуми, про які той заявляв, пояснюючи обставини звільнення.
«Та ні, ніяких, я взагалі на фронті в цей час був. Я дізнався, коли він сказав, що я якісь там ультиматуми робив, я якраз перебував на Лиманському напрямку і був на командному пункті однієї з бригад, коли я це почув», – розповів колишній головнокомандувач.
Коментуючи слова Президента Володимира Зеленського про те, що військові відповідають за операції на полі бою, а Міністерство оборони – за забезпечення, Сирський заявив, що вже пояснив причини непорозумінь і не має наміру повертатися до цього питання.
«Право звільняти з посади – це право Президента, він прийняв відповідне рішення. Його рішення абсолютно в межах його повноважень», – сказав він.
Сирський також прокоментував протести, які почалися після звільнення Федорова, серед вимог учасників яких було і його звільнення. За словами колишнього головнокомандувача, на той час він перебував на фронті й не розумів, чому ситуацію пояснювали конфліктами та ультиматумами.
«Це рішення Президента, його повноваження, він звільняє з посади, я ж не виводив людей на вулиці. Я отримував рішення Президента, він переговорив, зрозуміло все. Тобто кожний повинен мати свою гідність. І розуміння», – підсумував колишній головнокомандувач.
Як повідомляв Укрінформ, 22 липня Сирський заявив, що залишає посаду головнокомандувача ЗСУ, яку обіймав майже 2,5 роки, та підбив підсумки своєї роботи на посаді.
Фото: ОП
Політика
Болгарія закликає до мораторію на атаки на торговельні судна у Чорному морі
В інтересах країн Чорноморського регіону та ЄС – працювати над мораторієм на атаки на торговельні судна, зокрема для забезпечення безпеки перевезень українського зерна.
Про це сказала міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова-Чамова в коментарі журналістам перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі 12 жовтня, передає Укрінформ.
«Нам справді потрібно працювати над мораторієм на атаки на торговельні судна. Це питання стосується не лише нас, а й усіх країн регіону», — сказала Петрова-Чамова.
За її словами, це не питання лише регіональної політики, а питання, яке має бути у фокусі країн ЄС, бо впливає і на них.
Петрова-Чамова зазначила, що наявні морські коридори не настільки безпечні, як хотілося б, тому необхідно комплексно вирішити питання припинення атак на торговельні судна.
«Це, безумовно, дуже важливо для України, але також і для наших партнерів – країн, які отримують зерно з України», – сказала міністерка.
Вона закликала до політичного рішення, яке забезпечить припинення атак на його перевезення.
Петрова-Чамова також звернула увагу на роботу над Чорноморським центром морської безпеки спільно з Румунією. На її переконання, ситуація потребує більш скоординованих зусиль, адже безпека Чорного моря стосується всього Європейського Союзу.
Міністерка також зазначила про важливість залучення Грузії як чорноморської держави до обговорення безпеки регіону, зокрема визначивши конкретні сфери, в яких країна може відігравати важливу роль.
Як повідомляв Укрінформ, Папа Римський Лев XIV закликав Росію та Україну забезпечити безпечне транспортування зерна через Чорне море.
Фото: unsplash
Політика
Зеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин
Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений сьогодні Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».
Така інформація міститься у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради, передає Укрінформ.
«Повернуто з підписом від Президента України», – зазначається у картці.
Як повідомляв Укрінформ, 12 жовтня Верховна Рада 266 голосами ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України», який допоможе розблокувати два переговорні кластери для вступу до ЄС.
Закон розширює можливості навчання мовами корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, зберігаючи при цьому українську як основну мову освітнього процесу.
Подальші кроки після ухвалення закону про нацменшини узгодили на зустрічі міністри закордонних справ України та Угорщини Андрій Сибіга й Аніта Орбан.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень agoОдеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Події1 тиждень agoТараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток
-
Війна3 дні agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
