Про це пресслужба держагентства повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Майже 30 тисяч мешканців двох громад Дніпропетровщини будуть забезпечені стабільним водопостачанням та сучасною системою водовідведення. Після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році низка населених пунктів залишилася без надійного джерела питної води. У 2025 році тут розпочали будівництво нової інфраструктури. Сьогодні обидва проєкти вже на фінальній стадії», – йдеться в повідомленні.

В одній із громад, де проживає близько 18 тисяч людей, і до складу якої входить 35 населених пунктів, підрядники прокладають 8,8 км трубопроводу водопостачання та майже 2 км зовнішніх мереж каналізації.

Ключовим об’єктом будівництва є насосно-фільтрувальна станція потужністю 1 500 кубометрів води на добу. У перспективі її продуктивність може бути збільшена до 3 000 кубометрів. Наразі станція готова на 99%. Збудовано під’їзні дороги, влаштовано асфальтове покриття на території, завершено роботи з облаштування резервуара чистої води.

Прокладено трубопроводи сирої та чистої води, а також каналізаційні мережі. Наразі на об’єкті тривають завершальні роботи – благоустрій території та пусконалагодження обладнання.

Ще один проєкт реалізується в громаді, де проживає 11 тис. людей та до складу якої входить 14 населених пунктів. Тут завершуються роботи з прокладання 1,57 км трубопроводу водопостачання та 5,25 км зовнішніх каналізаційних мереж.

Насосно-фільтрувальна станція на цьому об’єкті матиме потужність 1 000 кубометрів води на добу з перспективою збільшення до 3 000 кубометрів. Її готовність вже становить 87%. Наразі триває влаштування полів фільтрації та впорядкування території. Старе асфальтове покриття демонтоване. Наступні етапи – укладання нового асфальту та облаштування під’їзних доріг до об’єкта.

Після реалізації проєктів громади отримають повноцінну інфраструктуру не лише водопостачання, а й водовідведення, якого не було у більшості населених пунктів.

Як повідомлялося, МКП «Миколаївводоканал» втрачає 40% води під час транспортування до споживачів через зношені мережі, а торік це стало причиною збитків підприємства на 500 млн грн.

Про це заявив Премʼєр-міністра Литви Міндаугас Сінкявічюс на спільній з Премʼєр-міністром України Сергієм Корецьким пресконференції в Києві, передає Укрінформ.

«Що конкретно Литва планує робити? Ми і вчора, і сьогодні обговорювали, що ми готові надати вашій енергетичній інфраструктурі трансформатори, надати допомогу з локомотивами», – сказав він.

Сінкявічюс додав, що Литва хоче продовжувати ініціативи з конкретної допомоги фізичним особам, передаючи засоби для опалення, продукти.

«Ми будемо думати над цим, не лише як уряд, але і як все литовське суспільство, яке вже не одну акцію таку проводив. Я думаю, ми і надалі такі акції будемо проводити», – відзначив глава уряду.

Як повідомляв Укрінформ, 13 вересня прем’єр-міністри України і Литви під час зустрічі в Луцьку обговорили подальшу підтримку енергетики України та бізнесу, зокрема перспективи запровадження страхування воєнних ризиків.

Про це повідомляє пресслужба Мінфіну, передає Укрінформ.  

“Ключовими темами діалогу стали забезпечення фінансових потреб державного бюджету у 2026 – 2027 роках, використання знерухомлених російських активів, імплементація структурних реформ та підготовка до наступних засідань Української платформи донорів”, – йдеться в повідомленні.

Також під час зустрічі сторони обговорили можливі механізми покриття потреб України у міжнародному фінансуванні.

Зауважується, що окрему увагу учасники приділили стану впровадження структурних реформ. Українська сторона наголосила на незмінній відданості виконанню взятих на себе зобов’язань у межах програм співпраці з ЄС та МВФ. Координація та імплементація цих заходів відбувається за допомогою «Матриці реформ» – урядового інструменту моніторингу, який наразі містить 546 умов і рекомендацій від міжнародних партнерів.

Також сторони скоординували позиції напередодні наступної зустрічі у межах Української платформи донорів, яка відбудеться наприкінці вересня у Брюсселі. Очікується, що головним питанням порядку денного стане обговорення бюджетних перспектив та потреб України у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік. Франція, як постійний член Платформи, відіграє важливу роль у мобілізації ресурсів та координації міжнародних зусиль для підтримки фінансової стійкості України.

Як повідомлялося, з 24 лютого 2022 року пряма бюджетна підтримка України від Франції сягнула близько 400 млн євро. Зокрема, французька сторона спрямувала 200 млн євро грантового фінансування на проєкти відновлення критичної інфраструктури в межах Recovery Support Fund, надала гарантії обсягом 50 млн євро для підтримки ліквідності АТ “Укрзалізниця” та 50 млн євро для забезпечення закупівлі газу НАК “Нафтогаз України”. Також Франція зробила внески до Чорнобильського фонду ЄБРР, Фонду підтримки енергетики України та Українського фонду відновлення.

Фото: Мінфін