Суспільство
МКСК не виключає «російського сліду»
МКСК не виключає, що у незаконному встановленні табличок на пам’ятнику та братській могилі воїнам УПА на горі Монастир поблизу с. Верхрата у Польщі є російський слід. Це збіглося з початком пошукових робіт в с. Пужники та може свідчити про намір зірвати ці роботи.
Про це в телеефірі сказав заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос, передає Укрінформ.
“Встановлення цієї таблички збіглося дивним чином з початком робіт в Пужниках. І ми між собою, коли спілкувалися із польськими колегами, не виключали так званого російського сліду в цій всій історії для того, щоб зірвати ці роботи, зіпсувати взагалі атмосферу і хід підготовки до цих робіт”, – сказав Наджос.
Він нагадав, що міністри культури України та Польщі виступили зі спільною заявою, в якій засудили такі незаконні дії. Польська влада демонтувала незаконно встановлені таблички.
“Отже, менш ніж за тиждень, інцидент ми вважаємо повністю вичерпаним. Було засуджено такі дії і, власне, сама табличка демонтована. Нам здається, що це знову-таки чергова ознака того, що обидві країни без політизації і без емоцій рухаються в правильному напрямі”, – сказав Наджос.
Як повідомлялося, 24 квітня в Тернопільскій області на місці зниклого села Пужники розпочали ексгумацію тіл польських громадян, які загинули у 1945 році. Роботи проходять у межах українсько-польської співпраці, спрямованої на спільне осмислення історичних подій Другої світової війни. Перед цим на горі Монастир поблизу с. Верхрата у Польщі на пам’ятнику та братській могилі воїнам УПА невідомі встановили незаконні таблички. 21 квітня 2025 року, поліцією Польщі було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину передбаченого ст. 261 Кримінального кодексу Республіки Польща (наруга над пам’ятником чи іншим громадським місцем, встановленим для вшанування історичної події чи вшанування особи), а також ст. 288 КК РП (знищення чужої речі). 28 квітня 2025 року Реставратор пам’яток культури Підкарпатського воєводства видав наказ про усунення таблички, встановленої сторонніми особами на території гори Монастир. Дії було виконано відповідно до чинного законодавства та з урахуванням вимог охорони культурної спадщини.
Міністерства культури України та Республіки Польща у спільній заяві рішуче засудили факт вандалізму щодо українського місця пам’яті на горі Монастир, наголосивши на необхідності негайного усунення всіх незаконно встановлених елементів.
У новому навчальному році очікується близько 240 тис. першокласників, а загалом навчання в українських школах розпочнуть 3 млн школярів.
Про це в телеефірі сказала членкиня Комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту Ірина Борзова, передає кореспондент Укрінформу.
«У новому навчальному році в українських школах буде навчатися 3 мільйони дітей, і до першого класу піде орієнтовно 240 тисяч маленьких дівчат та хлопчиків. І це, на жаль, на 10% менше, ніж минулого року», – сказала Борзова.
Вона нагадала, що школи мають право працювати очно лише за наявності укриття.
«На сьогодні 11 375 закладів освіти будуть працювати очно і мають укриття», – зазначила Борзова.
Водночас, за її словами, через повітряні тривоги неможливо точно спрогнозувати кількість школярів, які навчатимуться офлайн.
За її даними, орієнтовно 2,2 млн школярів навчатимуться очно, ще 700-800 тис. – у змішаному форматі. Близько 200 тис. учнів, які проживають на прифронтових територіях, навчатимуться повністю дистанційно.
Також дистанційно навчатимуться 400 тис. українських школярів, які перебувають за кордоном.
За словами Борзової, у столиці, за даними місцевої влади та МОН, 95% шкіл готові до очного навчання. Водночас вона нагадала, що батьки мають право обирати формат навчання.
«Батьки мають право обрати формат навчання. Якщо вони вважають, що на сьогодні є небезпека для дитини і неможливо, навіть якщо в школі є укриття, навчатися очно, вони можуть написати заяву і перевести дитину на дистанційне навчання. Відповідно, місце за дитиною буде зберігатися», – сказала Борзова.
За її словами, заклади освіти індивідуально ухвалюватимуть рішення щодо очного, дистанційного або змішаного формату навчання.
Як нагадала Борзова, у 2026 році з державного бюджету виділили 5 млрд грн на реконструкцію та будівництво нових укриттів. Уже цього року побудували або реконструювали 113 таких об’єктів. Ще 20 об’єктів нині готують до введення в експлуатацію.
У 49 прифронтових громадах, за її даними, встановили понад 840 мобільних укриттів при школах. У Харківській та Запорізькій областях працюють метрошколи та підземні заклади освіти. Загалом їх нині понад 100.
Як повідомлялося, за даними КМДА, у столиці опрацювали різні формати можливої організації навчального процесу в школах — від проведення уроків в укриттях до дистанційного навчання. Також розглядають можливість роботи у другу зміну.
Фото ілюстративне
Бюджет Одеської міської територіальної громади за перше півріччя 2026 року отримав 10,19 млрд грн доходів. Водночас станом на 1 липня гарантований борг міста за міжнародними інфраструктурними проєктами перевищив 1,23 млрд грн.
Центр публічних розслідувань проаналізував видатки Одеси та з’ясував, за якими проєктами місто має боргові зобов’язання.
Виконавчий комітет Одеської міської ради розглянув звіт про виконання бюджету громади за перше півріччя 2026 року.
Уточнений річний план доходів на 2026 рік становить 18,51 млрд грн. За шість місяців місто отримало 10,19 млрд грн, виконавши 55,1% річного плану.
Без урахування трансфертів до загального фонду надійшло 7,32 млрд грн — 106,2% від запланованого на цей період. Таким чином, бюджет отримав додатково понад 424,46 млн грн. Порівняно з першим півріччям 2025 року надходження загального фонду зросли на 1,12 млрд грн, або 18,1%.
Найбільшим джерелом доходів залишився податок на доходи фізичних осіб. За пів року він приніс 4,04 млрд грн — на 598,1 млн грн більше, ніж за аналогічний період торік. Загалом податкові надходження становили 6,70 млрд грн.
Видатки бюджету за перше півріччя склали 8,58 млрд грн, або 46% річного плану. З цієї суми 7,81 млрд грн припало на загальний фонд, а 766,1 млн грн — на спеціальний. Порівняно з першим півріччям 2025 року видатки зросли на 1,17 млрд грн, або 15,8%.
На захищені видатки спрямували 5,01 млрд грн. Найбільше — майже 3,99 млрд грн — витратили на оплату праці з нарахуваннями. Ще 484,9 млн грн становили видатки на соціальне забезпечення, 323,3 млн грн — на комунальні послуги та енергоносії.
На оборону та безпеку в бюджеті передбачили 780,1 млн грн, з яких за перше півріччя використали 494,6 млн грн. Зокрема, 461,8 млн грн спрямували на відсіч російської агресії, національну безпеку та цивільний захист.
Водночас місто має понад 1,23 млрд грн гарантованого боргу. Основна частина зобов’язань припадає на два міжнародні інфраструктурні проєкти.
Також в Одесі у першому півріччі 2026 року на виконання міської цільової програми розвитку житлового господарства витратили 55 мільйонів з 600 запланованих. Водночас департамент просить ще 65 мільйонів додаткового фінансування на модернізацію ліфтів.
Трамвай №7 в Одесі відновлює рух за маршрутом
Джерело
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Гайден Панеттьєрі – Кличко зробив заяву в особливий день
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкрилася виставка картин, на яких зображена військова техніка ЗСУ
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400