“Зі зрозумілих причин спадає зацікавленість громадян Білорусі та Російської Федерації, натомість зростає частка громадян держав Південної та Південно-Східної Азії, Латинської Америки (Колумбія, Бразилія) та Кавказького регіону”, – сказала вона.

Очільниця ДМСУ поінформувала, що найбільшу кількість дозволів на застосування праці (працевлаштування) у 2025 році одержали громадяни Туреччини (1 408), Індії (946), Узбекистану (936), Азербайджану (605), Бангладеш (600), Китаю (516), Пакистану (374), Колумбії (335), Великої Британії (311) та США (248).

“На цю десятку країн припадає 64% усіх виданих у 2025 році дозволів”, – уточнила Науменко.

Вона повідомила, що європейські країни (Велика Британія, США, Німеччина, Польща) представлені здебільшого фахівцями ділового сектору, країни Азії – переважно у будівництві, виробництві, сфері послуг.

Очільниця ДМСУ, говорячи щодо біженців, зазначила, що Україна не є країною масового пошуку міжнародного захисту. “За січень-квітень 2026 року подано лише 16 заяв від 19 осіб про статус біженця/додатковий захист – тобто це менше п’яти осіб на місяць. Загальна чисельність біженців і осіб з додатковим захистом (2 378 на кінець 2025 року) практично не змінюється протягом останніх років”, – зазначила Науменко.

Водночас вона зауважила, що бачать міграційні ризики з боку громадян Бангладеш. “Я… досить обережно і з застереженням ставлюся до громадян Бангладеш і бачу в них ризики для нашої міграційної служби”, – сказала очільниця ДМСУ.

Науменко пояснила, що Бангладеш – це перенаселена бідна країна, державна політика якої – виштовхувати власних громадян за кордон. “Це означає, що коли бангладешці потрапляють в будь-яку іншу країну, повернути їх назад через посольство Бангладеш – фактично неможливо. І що я маю робити з цими особами в Україні? Як я маю їх накопичувати, легалізувати і так далі? І чому повернення цих громадян додому має лягати на плечі нашого пересічного платника податків?” – зазначила вона.

Очільниця ДМСУ повідомила, що при цьому після глибокого вивчення питання вона абсолютно не боїться громадян Пакистану, які є більш кваліфікованими працівниками. “Коли людина вже має певну кваліфікацію або може швидко вчитися, мабуть, з нею варто контактувати і підбирати їй якісь пропозиції на ринку вакансій”, – сказала вона.

Науменко поінформувала, що навіть маючи дозвіл на працевлаштування, щоб потрапити в Україну, громадянину країни, з якою Україна має візовий режим, потрібно спочатку отримати візу типу D – національну візу на працевлаштування. Для цього людина має звернутися до українського посольства у своїй країні, пояснила глава ДМСУ. “І перший контроль іноземців відбувається на рівні консульської установи – це перевірка пакету документів, які подає іноземний громадянин. Активну участь в цьому бере і Служба безпеки України з точки зору національної безпеки”, – повідомила вона.

Науменко додала, що наприклад, минулого року громадяни Бангладеш отримали 600 дозволів на працевлаштування, при цьому було оформлено лише 32 візи D і сім посвідок. Голова ДМСУ поінформувала, що щодо пакистанців за цей період було оформлено 374 дозволи, 29 віз та сім посвідок, індійців – 946 дозволів, 344 візи і 220 посвідок.

Як повідомлялося, в Україні розробили проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року.

Фото: Rashid Sadykov on Unsplash

Антикорупційні органи після майже трирічної паузи повернулися до справи ексголови Верховного суду Всеволода Князєва з Миколаєва. Підозри також отримали троє чинних суддів Верховного суду та один суддя у відставці, яких слідство пов’язує зі схемою отримання хабарів за рішення на користь бізнесмена Костянтина Жеваго.

Про це повідомило видання Бабель. 

НАБУ і САП активізували розслідування однієї з найгучніших корупційних справ у судовій системі — справи колишнього голови Верховного суду, уродженця Миколаєва Всеволода Князєва. Підозри оголосили трьом діючим суддям Верховного суду — Ірині Григор’євій, Жанні Єленіній та Ігорю Желєзному, а також судді у відставці Олександру Прокопенку.

За версією слідства, у 2023 році судді Великої палати Верховного суду могли отримати хабарі за ухвалення рішення в інтересах власника групи “Фінанси і кредит” Костянтина Жеваго. Обшуки провели у приміщеннях Верховного суду, а також за місцем проживання та в автомобілях фігурантів.

Справу Князєва НАБУ і САП публічно презентували ще у травні 2023 року. Тоді правоохоронці заявили про викриття масштабної схеми у Верховному суді, через яку за потрібні рішення передавали мільйонні хабарі. Самого Князєва затримали під час отримання частини коштів.

За даними слідства, загальна сума хабаря становила близько 2,7 мільйона доларів. Частину цих грошей, як вважають правоохоронці, розподілили між окремими суддями Великої палати. Під час обшуків у деяких із них виявили мічені купюри.

Окрему увагу слідство приділяє судді Ігорю Желєзному, який раніше працював разом із Князєвим у Миколаївському окружному адміністративному суді. У НАБУ вважають, що саме через давні зв’язки він був наближений до колишнього голови Верховного суду.

Наразі Вищий антикорупційний суд обирає підозрюваним запобіжні заходи. Прокурори просять для фігурантів багатомільйонні застави.

Як писав Інтент, 15 травня 2023 року детективи НАБУ затримали голову Верховного суду України Всеволода Князєва за підозрою в отриманні хабаря.

Князєв — уродженець Миколаєва, закінчив Миколаївський гуманітарний інститут Українського державного морського технічного університету та Одеську національну юридичну академію. 

Пленум Верховного суду України вже 16 травня висловив йому недовіру у зв’язку з оприлюдненням НАБУ повідомлення про імовірне вчинення суддею корупційних діянь.

Під час засідання ВРП звернули увагу на пояснення Князєва щодо грошей, що були вилучені у його кабінеті. Він повідомив, що його кабінет не є режимно-секретним об’єктом і що туди може прийти фактично будь-хто.

Анна Бальчінос