Connect with us

Суспільство

МКСК не виключає «російського сліду»

Published

on



МКСК не виключає, що у незаконному встановленні табличок на пам’ятнику та братській могилі воїнам УПА на горі Монастир поблизу с. Верхрата у Польщі є російський слід. Це збіглося з початком пошукових робіт в с. Пужники та може свідчити про намір зірвати ці роботи.

Про це в телеефірі сказав заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос, передає Укрінформ.

“Встановлення цієї таблички збіглося дивним чином з початком робіт в Пужниках. І ми між собою, коли спілкувалися із польськими колегами, не виключали так званого російського сліду в цій всій історії для того, щоб зірвати ці роботи, зіпсувати взагалі атмосферу і хід підготовки до цих робіт”, – сказав Наджос.

Він нагадав, що міністри культури України та Польщі виступили зі спільною заявою, в якій засудили такі незаконні дії. Польська влада демонтувала незаконно встановлені таблички.

“Отже, менш ніж за тиждень, інцидент ми вважаємо повністю вичерпаним. Було засуджено такі дії і, власне, сама табличка демонтована. Нам здається, що це знову-таки чергова ознака того, що обидві країни без політизації і без емоцій рухаються в правильному напрямі”, – сказав Наджос.

Читайте також: Під час пошукових робіт у селі Пужники знайшли останки 30 осіб – Наджос

Як повідомлялося, 24 квітня в Тернопільскій області на місці зниклого села Пужники розпочали ексгумацію тіл польських громадян, які загинули у 1945 році. Роботи проходять у межах українсько-польської співпраці, спрямованої на спільне осмислення історичних подій Другої світової війни. Перед цим на горі Монастир поблизу с. Верхрата у Польщі на пам’ятнику та братській могилі воїнам УПА невідомі встановили незаконні таблички. 21 квітня 2025 року, поліцією Польщі було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину передбаченого ст. 261 Кримінального кодексу Республіки Польща (наруга над пам’ятником чи іншим громадським місцем, встановленим для вшанування історичної події чи вшанування особи), а також ст. 288 КК РП (знищення чужої речі). 28 квітня 2025 року Реставратор пам’яток культури Підкарпатського воєводства видав наказ про усунення таблички, встановленої сторонніми особами на території гори Монастир. Дії було виконано відповідно до чинного законодавства та з урахуванням вимог охорони культурної спадщини.

Читайте також: У Польщі на могилі воїнів УПА демонтували провокативну плиту, у справі поки нікого не затримали

Міністерства культури України та Республіки Польща у спільній заяві рішуче засудили факт вандалізму щодо українського місця пам’яті на горі Монастир, наголосивши на необхідності негайного усунення всіх незаконно встановлених елементів.



Джерело

Суспільство

Від укусів змій цього року постраждали 50 українців

Published

on



З квітня до серпня в Україні було зафіксовано 50 звернень по медичну допомогу через укуси змій, серед постраждалих – 15 дітей.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці Центр громадського здоров’я.

Переважна більшість таких випадків зареєстрована на Львівщині – 31. Дев’ять нападів змій зафіксовано у Полтавській області, вісім – у Житомирській, по одному – у Закарпатській та Кіровоградській областях.

Загалом це на 18 випадків менше, ніж за аналогічний період минулого року.

У ЦГЗ нагадують, що змій можна зустріти в болотистій місцевості, на зарослих берегах водойм, у горах, степах чи лісах. Щоб убезпечитися, вирушаючи на природу, слід одягати щільні штани та заправляти їх у високі черевики. Перш ніж сісти на камінь, колоду чи хмиз, рекомендується постукати по них палицею – це допоможе налякати змію та відігнати її зі сховку. У разі зустрічі зі змією не можна робити різких рухів – потрібно дати тварині можливість спокійно відповзти.

Читайте також: На Львівщині дитина та двоє дорослих постраждали від укусів змій

«Навіть якщо ви боїтеся змій, не вбивайте їх – вони відіграють важливу роль в екосистемі», – наголошують у Центрі громадського здоров’я.

Як повідомляв Укрінформ, медики попереджають про сезонний ризик поширення лептоспірозу через міграцію гризунів.

Фото: pixabay



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У морі біля Одеси підірвалося цивільне судно » СrimeZone

Published

on


У Чорному морі неподалік узбережжя Одеси цивільне судно підірвалося на невстановленому вибуховому пристрої.

Цю інформацію у коментарі Суспільному підтвердив речник ВМС ЗС України Дмитро Плетенчук.



За його словами, ніхто з членів екіпажу не травмувався. Наразі триває огляд судна, і ймовірно, воно зможе продовжити рух власним ходом.

“Ми робимо все необхідне для того, щоб максимально забезпечити відповідний рівень цивільного судноплавства безпечним.

Читайте також: На Дністрі гідроскутер врізався у туристичне судно, двоє людей у лікарні

Проте, незважаючи на це, іноді подібні інциденти можуть мати місце”, — сказав Плетенчук.



Джерело

Continue Reading

Одеса

ЮНЕСКО для Одеси під час війни — що змінилося та чим допомагає місту

Published

on


Табличка про внесення історичного центру Одеси до ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE

Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?

Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?

Реклама

Читайте також:

Одеса в ЮНЕСКО

Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.

 “Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.

Одесит Анатолій про фінансування від ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE

Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.

 “Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.

Одеситка Світлана про охорону історичної спадщини Одеси. Фото: Новини.LIVE

Пам’ятники без захисту

На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.

 “Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.

Місцева жителька Олена про захист міста. Фото: Новини.LIVE

Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.

 “Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.

Одесит Артем про байдужість ворога до механізмів врегулювання конфлікту. Фото: Новини.LIVE

Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.

 “Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.

Місцева жителька Світлана про те, як ЮНЕСКО має допомагати Одесі. Фото: Новини.LIVE

​​​

Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.

Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.