Суспільство
МКСК не виключає «російського сліду»
МКСК не виключає, що у незаконному встановленні табличок на пам’ятнику та братській могилі воїнам УПА на горі Монастир поблизу с. Верхрата у Польщі є російський слід. Це збіглося з початком пошукових робіт в с. Пужники та може свідчити про намір зірвати ці роботи.
Про це в телеефірі сказав заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос, передає Укрінформ.
“Встановлення цієї таблички збіглося дивним чином з початком робіт в Пужниках. І ми між собою, коли спілкувалися із польськими колегами, не виключали так званого російського сліду в цій всій історії для того, щоб зірвати ці роботи, зіпсувати взагалі атмосферу і хід підготовки до цих робіт”, – сказав Наджос.
Він нагадав, що міністри культури України та Польщі виступили зі спільною заявою, в якій засудили такі незаконні дії. Польська влада демонтувала незаконно встановлені таблички.
“Отже, менш ніж за тиждень, інцидент ми вважаємо повністю вичерпаним. Було засуджено такі дії і, власне, сама табличка демонтована. Нам здається, що це знову-таки чергова ознака того, що обидві країни без політизації і без емоцій рухаються в правильному напрямі”, – сказав Наджос.
Як повідомлялося, 24 квітня в Тернопільскій області на місці зниклого села Пужники розпочали ексгумацію тіл польських громадян, які загинули у 1945 році. Роботи проходять у межах українсько-польської співпраці, спрямованої на спільне осмислення історичних подій Другої світової війни. Перед цим на горі Монастир поблизу с. Верхрата у Польщі на пам’ятнику та братській могилі воїнам УПА невідомі встановили незаконні таблички. 21 квітня 2025 року, поліцією Польщі було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину передбаченого ст. 261 Кримінального кодексу Республіки Польща (наруга над пам’ятником чи іншим громадським місцем, встановленим для вшанування історичної події чи вшанування особи), а також ст. 288 КК РП (знищення чужої речі). 28 квітня 2025 року Реставратор пам’яток культури Підкарпатського воєводства видав наказ про усунення таблички, встановленої сторонніми особами на території гори Монастир. Дії було виконано відповідно до чинного законодавства та з урахуванням вимог охорони культурної спадщини.
Міністерства культури України та Республіки Польща у спільній заяві рішуче засудили факт вандалізму щодо українського місця пам’яті на горі Монастир, наголосивши на необхідності негайного усунення всіх незаконно встановлених елементів.
У новому випуску програми Укрінформу «Є Розмова» ітиметься про те, що робить держава, аби повернути додому мільйони українців після закінчення війни, а також про можливість отримання українського громадянства іноземцями, які воюють у ЗСУ.
Гостею програми стала голова Державної міграційної служби Наталія Науменко.
В інтерв’ю вона також роз’яснила, чому держава не планує масштабно залучати трудових мігрантів до відбудови країни.
«Держава на сьогодні не планує масштабно залучати трудових мігрантів на відбудову економіки України. Водночас міграційне законодавство України відповідає європейському, і працевлаштування іноземців є однією із законних підстав для їхнього в’їзду та перебування в Україні», – зазначила Науменко.
Вона також розповіла, як Україна врегулювала статус іноземців, які захищають нашу державу зі зброєю в руках.
«Громадяни інших країн, які уклали контракт зі Збройними силами України, через рік служби можуть отримати дозвіл на постійне проживання або подати документи на громадянство України», – пояснила голова ДМС.
У програмі піде мова і про те, скільки українців нині перебувають за кордоном та чи є реальні прогнози щодо їхнього повернення; як працює множинне громадянство і чи звільняє воно від військового обов’язку, а також як держава реагує на порушення закону іноземцями. Зокрема, ведуча і гостя програми обговорять нещодавній випадок побиття українки в Одесі громадянином Туреччини.
Прем’єра нового випуску програми відбудеться о 15:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Суспільство
Підтверджено перебування у російському полоні майже 2 тисяч цивільних ,— омбудсман Анонси
У російському полоні офіційно підтверджено перебування 1978 цивільних громадян України, однак реальна кількість заручників може бути значно більшою. Крім того, у реєстрі зниклих безвісти перебувають понад 16 тисяч цивільних.
Про це під час пресконференції повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, цифра у 1978 осіб стосується лише верифікованих цивільних, щодо яких є підтверджені дані.
«За нашою інформацією, у російському полоні перебувають 1978 верифікованих цивільних. Ми чітко розуміємо, що в Росії залишаються й неверифіковані цивільні заручники. Яка їхня кількість — можемо лише здогадуватися», — зазначив Лубінець.
Омбудсмен наголосив, що в реєстрі зниклих безвісти наразі перебуває понад 16 тисяч цивільних осіб, а скільки ще українців незаконно утримує Росія без офіційного підтвердження, наразі невідомо.
Водночас 27 червня Україні вдалося повернути з російського полону ще сімох цивільних, яких російські військові затримали у 2022 році.
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки з російського полону вдалося повернути 9606 українців — як військових, так і цивільних.
Раніше Інтет писав, на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей було викрадено щонайменше 395 людей, з яких 103 – представники кримськотатарського народу.
Влітку окупанти на Херсонщині вдруге викрали з власної квартири в тимчасово окупованій Каховці, редакторку місцевої газети Жанну Кисельову. Вперше жінку силовики рф забирали у вересні 2022 року і “майже місяць тримали на підвалі”. Де її утримують зараз, досі не відомо.
За даними Міністерства оборони України, в російському полоні після повномасштабного вторгнення кремля в Україну загинули щонайменше 177 українських в’язнів. За словами представниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторії Цимбалюк, чим більше часу полонені проводять у російських в’язницях, тим ближче вони до смерті. Також вона зазначила, що через відсутність міжнародного контролю реальна кількість смертей у російських в’язницях, ймовірно, набагато більша.
За інформацією, озвученою головою Одеської обласної державної адміністрації Олегом Кіпером, в ніч на 22 червня агресор здійснив атаку на цивільне судноплавство у Чорному морі за допомогою ударних безпілотних літальних апаратів. Унаслідок цієї ракетно-дронової операції пошкодження отримали три торговельні судна, які курсували до портів Одещини.
Наслідки атаки
Зокрема, Олег Кіпер повідомив:
- Одне з влучань припало на суховантаж, що прямував до одеського регіону.
- Внаслідок обстрілів загинув громадянин Єгипту, який перебував на борту постраждалих суден.
Про подію інформує ресурс ТЕПЛОДАР.BIZ.UA, детально висвітлюючи обставини нападу і причинені збитки цивільній морській інфраструктурі південного регіону України.
Таким чином, в результаті нічної агресії з використанням безпілотних ударних систем територія Чорного моря зазнала значної небезпеки для торговельного флоту Одещини, що негативно вплинуло на роботу портової галузі та безпеку моряків.
-
Політика3 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство3 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Усі новини1 тиждень agoВолодимира Путіна побачили на старих фото 1920 та 1941 — його запідозрили в безсмерті
-
Усі новини1 тиждень agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
-
Спорт5 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека