Городненський ліцей з початковою школою та гімназією 7 грудня 2025 року провів благодійний ярмарок на підтримку Збройних Сил України. Учасникам вдалося зібрати 27 236 гривень, які передали військовим.

Зібрані кошти розподілили між двома військовими підрозділами. 88–му окремому батальйону морської піхоти передали 12 236 гривень, а бригаді «Хижак» Департаменту патрульної поліції України – 15 тисяч гривень.

У проведенні благодійного заходу взяли участь адміністрація закладу, вчителі, учні та їхні батьки. Спільними зусиллями шкільна громада змогла зібрати значну суму для підтримки українських захисників.

Організатори ярмарку подякували всім учасникам за активність та небайдужість. Збройним Силам України побажали витримки і скорішої Перемоги над ворогом.

Такі благодійні ініціативи освітніх закладів стали важливою формою підтримки армії та демонстрацією патріотизму молодого покоління.

Різдво Христове в українській традиції — не просто календарна дата чи родинна вечеря. Це свято, яке об’єднує сім’ю, повертає до внутрішнього спокою та наповнює сенсами, особливо в умовах війни. У час постійної тривоги та втрат Різдво для багатьох стає опорою — духовною, моральною і людською.

Про глибший зміст свята, підготовку до нього та силу традицій журналісти Новини.LIVE говорили зі священником Василем Вирозубом.

Реклама

Суть святкування Різдва 

Різдво є першим християнським святом, яке несе в собі основу всієї віри. Саме через народження Христа людина отримує надію на спасіння та вічне життя. У цьому святі поєднуються радість, мир і відчуття близькості Бога до людини. Особливо гостро це відчувається в періоди випробувань, коли кожне світле слово набуває більшої ваги. Священник Василь Вирозуб впевнений — сучасне спрощене сприйняття Різдва як лише святкової вечері звужує його справжній зміст. Насправді це тривалий період духовної й культурної підготовки, який починається задовго до Святвечора. Свято вбирає в себе як християнські, так і давні народні традиції, створюючи особливу атмосферу містичної участі кожного в події народження Христа.

“Різдво не повинно обмежуватися лише 12 стравами. Це свято ввібрало в себе величезну культуру, дохристиянські й християнські традиції. Ми стаємо учасниками цього містичного дійства, яке починається ще зі святого Миколая і веде нас до таїнства приходу Бога на землю”, — зазначає священник Василь Вирозуб.

Різдво постає як процес, а не лише один вечір у календарі. Воно поступово налаштовує людину на інший ритм — спокійніший, уважніший до ближніх і до себе. У цьому процесі важливу роль відіграють не тільки обряди, а й внутрішній стан людини. Саме тому свято залишається живим і актуальним незалежно від обставин.

Народження Ісуса Христа 

Окремо священник звертає увагу на те, як саме Христос прийшов у світ. Не з силою і страхом, а тихо, в убогості, серед простих людей. Саме в цьому, і полягає глибокий сенс Різдва — Бог не нав’язує віру, а пропонує людині свободу вибору.

“Господь прийшов у світ тихо — не в царські палати, а в ясла. Він дав людині волю: бути праведною чи грішною. І цим показав, що любов і віра не можуть бути примусом”, — говорить священник.

Цей приклад смирення стає особливо промовистим у сучасному світі, де часто домінує сила та агресія. Різдвяна історія нагадує: справжні зміни починаються не з примусу, а з внутрішнього вибору. Саме через свободу людина приходить до віри, співчуття і відповідальності. У цьому полягає актуальність Різдва для кожного покоління.

Різдво під час війни

В умовах повномасштабної війни Різдво, за словами отця Василя, набуває ще глибшого значення. Святкувати легко, коли все добре, але справжня сила віри проявляється саме в час біди. Сьогодні українці, зберігаючи традиції, фактично чинять тихий спротив злу.

“У час війни це свято стає ще ціннішим. Ми не маємо дозволити ворогу забрати радість Різдва у наших дітей. Наші воїни тримають фронт, а ми тут тримаємо світло, тепло і любов у наших родинах”, — наголошує священник.

Різдво сьогодні — це не втеча від реальності, а спосіб її витримати. Через свято дорослі намагаються зберегти для дітей відчуття безпеки й радості. Навіть у складних умовах люди прагнуть передати наступним поколінням світло, а не страх. І в цьому — ще один вимір різдвяної надії.

Підготовка до Різдва 

Підготовка до Різдва, має бути не лише зовнішньою, а й внутрішньою. Вона починається з молитви, посту, сповіді та причастя. Водночас важливою є і матеріальна складова — прибирання дому, підготовка святкових атрибутів, турбота про близьких.

“Ми готуємося до Різдва і духовно, і матеріально: молитвою, постом, покаянням, прибиранням дому, турботою про родину. Сучасне Різдво — мультикультурне, воно поєднує стародавні та теперішні традиції”, — пояснює священник.

У цій підготовці важливий не масштаб, а зміст. Навіть прості дії — наведення порядку чи спільна молитва — набувають символічного значення. Вони допомагають родині налаштуватися на спільність і взаємну підтримку. Саме з таких дрібниць формується атмосфера справжнього свята.

Сила родинної молитви

Окреме місце у різдвяній традиції займають символи — дідух, кутя, свічка, сіно під скатертиною. Вони зберігають пам’ять про предків і водночас спрямовані в майбутнє. Через ці елементи родина не просто відтворює обряд, а відчуває тяглість поколінь.

“Коли сім’я збирається за столом, насамперед звучить молитва. Кутя — символ достатку і життя, а вся вечеря — це прохання до Бога про мир, злагоду і процвітання”, — підсумовує священником Василь Вирозуб.

У цій спільній молитві й тиші Святвечора концентрується сенс Різдва. Не страви є головними, а єдність і вдячність. Саме так, переконаний отець Василь, формується родинна пам’ять і передається віра. І саме ці прості, але глибокі речі допомагають українцям вистояти навіть у час війни.

Традиції святкування Різдва 

Традиції святкування Різдва в Україні поєднують християнські обряди та давні народні звичаї, що формувалися століттями й збереглися донині. Святкування розпочинається у Святвечір, коли до появи першої зірки родина дотримується посту, а згодом сідає за стіл із 12 пісними стравами, головною з яких є кутя з пшениці, меду та маку; під скатертину кладуть сіно як символ народження Христа. В оселі ставлять дідуха — сніп із колосся, що уособлює добробут, урожай і пам’ять про предків. У день Різдва українці відвідують святкове богослужіння, після чого піст завершується й починаються родинні застілля та гостювання. Невід’ємною частиною свята є колядування, коли діти й дорослі співають колядки, бажаючи господарям здоров’я й достатку, а також вертеп — театралізовані різдвяні вистави з біблійними та народними мотивами. Різдвяні святкування тривають кілька днів і сприймаються як час родинної єдності, духовного оновлення та збереження національних традицій.

Отже, різдвяні традиції в Україні є не лише відображенням християнської віри, а й важливою компонентом національної ідентичності, що об’єднує родини та цілі громади. Через спільну молитву, святкову вечерю, колядування й шанування предків українці зберігають духовний зв’язок між поколіннями та передають культурну спадщину, яка навіть у складні часи залишається джерелом єдності, надії й тепла.

Раніше ми писали, що в Одесі зняли різдвяний кліп на легендарний “Щедрик”.  А також, про те наскільки подорожчали різдвяні страви в порівняні з минулим роком.