Про це заявив журналістам міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми зараз також виступаємо за зустріч, аби отримати нову динаміку цю дипломатичну Президент Зеленський – Путін. Ми попросили про це турків, ми попросили ще певні столиці. Ми до турків адресно звернулися. Але якщо інша столиця, крім Москви та Білорусі, організує таку зустріч, ми поїдемо. І для нас це важливо», – сказав він.

Як повідомлялося, в інтерв’ю Axios Зеленський заявив, що найкращий спосіб досягти прориву в питанні території — це особиста зустріч Путіна з ним.

Раніше Сибіга заявляв в інтервʼю Укрінформу, що Україна прагне закінчення війни, Президент Зеленський готовий до зустрічі з Путіним. Щодо можливості проведення такої зустрічі, зокрема за участю Трампа та Ердогана, Україна звернулася до Туреччини.

Про це повідомляється у Телеграмі глави держави, передає Укрінформ.

Зазначається, що Президент України вперше мав розмову з президентом Чилі і привітав його зі вступом на посаду.

«Детально обговорили всі можливі напрями для поглиблення двосторонньої співпраці між нашими країнами. Україна вже має 10-річні безпекові домовленості з трьома країнами Близького Сходу, і ми готові до такого ж партнерства із Чилі. Говорили й про співробітництво в металургійній галузі, сільському господарстві, розвідці корисних копалин. Домовилися, що наші команди обговорять наступні кроки», – йдеться у повідомленні.

У ході зустрічі Зеленський подякував Касту-Рісту за підтримку України і приєднання до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.

Він також висловив сподівання, що Чилі приєднається до травневого саміту, присвяченого українським дітям.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів низку зустрічей у Латинській Америці та готує активізацію роботи українських представництв у регіоні.

Фото: ОП

Про це повідомив слідчий суддя, передає Укрінформ.

«Слідчий суддя постановив: у задоволенні скарги захисника Тимошенко адвоката Гаєвського на повідомлення про підозру – відмовити», – сказав він.

Ця ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати ВАКС протягом 5 днів з дня її оголошення.

Як повідомляв Укрінформ, 14 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне антикорупційне бюро України повідомили Тимошенко про підозру за пропозицію надання неправомірної вигоди народним депутатам.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у 33 млн грн. Була внесена вся сума застави.

12 січня ВАКС арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловіку народної депутатки, Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Тойота Лендкрузер 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.

13 березня слідчий суддя ВАКС продовжив до 13 травня строк дії обовʼязків, покладених на Тимошенко.