Зараз, 3 серпня, на Одещині пролунали два потужні вибухи. Їх було чутно й в самій Одесі. Росія вчергове спрямувала на місто ракети типу “Онікс”. Інформації про наслідки наразі немає.

Про це повідомляють моніторингові канали, передає Новини.LIVE.

Вибухи на Одещині

Сьогодні, 3 серпня, на Одещині пролунала серія потужних вибухів. Росіяни атакували регіон ракетами. Повітряні сили повідомляли про загрозу балістичного озброєння. Згодом додали, що швидкісна ціль летить у напрямку Чорноморська. Моніторингові канали уточнювали, що РФ запустила дві ракети типу “Онікс”.

ОНОВЛЕНО 12:50: Російські війська атакували транспортну інфраструктуру Одеської області. Унаслідок обстрілу на території одного з об’єктів спалахнула пожежа. За попередніми даними, постраждали шестеро людей, троє з них потребували госпіталізації.

Постраждалим надають необхідну медичну допомогу. На місці також тривають роботи з ліквідації наслідків атаки.

ОНОВЛЕНО 12:24: Кількість постраждалих унаслідок російського удару по об’єкту транспортної інфраструктури на Одещині зросла до 10 людей. Четверо з них госпіталізували до лікарні. Стан одного постраждалого лікарі оцінюють як важкий, ще у трьох він середньої тяжкості.

Що таке “Онікс”

“Онікс” — російська надзвукова протикорабельна крилата ракета. Її розробляли насамперед для ураження кораблів, однак Росія також використовує ці ракети для ударів по наземних цілях в Україні.

Ракета може летіти на великій швидкості, через що її складніше вчасно виявити та перехопити. “Онікс” запускають, зокрема, з берегових ракетних комплексів “Бастіон”. Росія неодноразово застосовувала ці ракети для атак по Одеській області.

Особливістю “Онікса” є можливість польоту на дуже малій висоті на кінцевій ділянці траєкторії. Це зменшує час на реакцію засобів протиповітряної оборони.

Тиск на Одещину

Росія продовжує тиснути на Одещину, регулярно атакуючи портову та припортову інфраструктуру. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, ворог використовує комбіновані удари із застосуванням дронів і ракет різних типів. Мета таких атак — послабити морську логістику України, ускладнити роботу портів та створити додаткові ризики для міжнародних перевізників. Це також може впливати на роботу зернового коридору та морський експорт.

Водночас Москва намагається завдати удару по економічних можливостях України та змусити операторів відмовлятися від роботи з українськими портами. Окремою загрозою залишається період збору врожаю, коли морські шляхи мають особливе значення для експорту зерна. Братчук також заявив, що Україна має ресурси для ударів по російській портовій та припортовій інфраструктурі, яка використовується у війні, зокрема в Азовському та Чорному морях.

Бомбосховища в Одесі

Побачити повний перелік сховищ можна за допомогою онлайн-мапи. На ній окремо зазначено близько 200 звичайних укриттів та 135 протирадіаційних бомбосховищ у різних районах міста. Також можна побачити, де є найближчий паркінг.

Під час тривоги всі паркінги міста мають бути відкритими для всіх охочих. Блокувати входи до бомбосховищ заборонено.

Якщо вхід до бомбосховища закритий чи ним неможливо з інших причин користатися, то слід звернутися за розв’язанням цієї проблеми до єдиного центру звернення громадян за номером “15-35”. Також можна зателефонувати до поліції або до рятувальних служб.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські окупанти атакували безпілотниками Подільський район Одеської області. Унаслідок удару постраждали двоє дітей — 12-річна дівчинка та її 6-річний брат. Обох госпіталізували з уламковими пораненнями до обласної дитячої лікарні.

Також Новини.LIVE писали, що російські війська вдень, 1 серпня, атакували Одесу ударними дронами. Під ударом опинився житловий масив міста. Внаслідок атаки постраждали троє чоловіків, двоє — у важкому стані. 

Про це повідомив військовослужбовець на своїй сторінці в Instagram.

Він заявив, що мати багато років жила у Польщі та приїхала в Україну, щоб побачитися із сином. За його словами, під час поїздки у неї виник конфлікт із пасажирами, після чого її нібито вдарили та висадили з автобуса.

Військовий також стверджує, що нападники вимагали у його матері $500. В іншій історії він написав, що, за його словами, поліція “не за матір, а за тих дебілів”. Також він заявив, що до ситуації можуть бути причетні колишні військові.

На підтвердження своїх слів чоловік опублікував фото матері із синцем під оком. Військовий також заявив, що ситуацію, на його думку, намагаються сфальсифікувати та представити так, щоб звинуватити його матір. Він написав про спроби інкримінувати жінці дві статті.

Ситуацію також прокоментував друг військового. Він заявив, що чоловік, який, за його словами, бив жінку, “зробив із себе жертву при поліції”, а також вимагав $500.

“На цьому місці могла опинитися будь-яка інша мама когось із вас”, — написав він.

Пізніше військовий заявив, що ситуація ще не завершена і залишається під контролем. Він подякував за розголос та написав, що спочатку хотів розповісти про подію лише своїм підписникам.

Поліція ситуацію наразі не коментувала.

Нагадаємо, у липні 2026 року в Києві вчительку ліцею оштрафували на 3400 гривень за використання російської мови під час уроку. Скаргу до мовного омбудсмена подав батько учня першого класу, який заявив про порушення мовних прав дітей. Педагог визнала порушення та сплатила штраф того ж дня.

Наприкінці липня у Дрогобичі на Львівщині стався конфлікт між дорослими та підлітками через російську музику. За словами місцевої мешканки Марти Коци, після зауваження про музику дорослі жінки ображали та побили підлітків. Поліція встановила учасників конфлікту та розпочала перевірку. 

Про це у Телеграмі інформує САП, передає Укрінформ.

«Прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк» та ще 5 осіб – експрацівників банківської установи, підозрюваних у заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів, що належали банку», – йдеться у повідомленні.

За версією слідства, протягом січня – березня 2015 року один із власників ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку розробив злочинний план заволодіння коштами банківської установи.

Як зазначається, для реалізації свого злочинного умислу обвинувачений залучив 5 працівників банку, серед яких колишні: голова правління; заступник керівника напряму – директор департаменту міжбанківського дилінгу, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПАТ КБ «ПриватБанк»; заступник голови правління – директор казначейства; начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та заступник керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк».

За даними САП, схема злочину полягала у штучному створенні організованою групою зобов’язання банку виплатити одній із підконтрольних компаній понад 9,2 млрд грн за нібито зворотний викуп власних облігацій за завищеною вартістю шляхом підробки відповідних документів.

Частина цих коштів, а саме понад 446 млн грн, була легалізована шляхом перерахування під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів на особистий рахунок кінцевого бенефіціара ПАТ КБ «ПриватБанк» через низку фінансових операцій з підконтрольними компаніями. Надалі вони були внесені ним до статутного капіталу банку з метою виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПриватБанк». Рештою коштів зловмисники розпорядилися на власний розсуд.

Як повідомлялося, 7 вересня 2023 року НАБУ оголосило колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПриватБанку Ігорю Коломойському і п’ятьом членам організованої ним групи підозру в заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн.

‎23 вересня 2025 року прокурори Офісу генерального прокурора направили до суду обвинувальний акт стосовно Коломойського, колишнього акціонера ПриватБанку, а також екскерівника столичної філії цього банку. Матеріали стосовно ще п’ятьох учасників угруповання виділені в окремі кримінальні провадження.

‎Окрім того, 2 вересня 2023 року Бюро економічної безпеки і Служба безпеки України оголосили Коломойському підозру ще за двома статтями Кримінального кодексу: ст. 190 (шахрайство) та ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

Працівники БЕБ і СБУ інкримінують Коломойському легалізацію упродовж 2013-2020 років понад пів мільярда гривень шляхом виведення їх за кордон із використанням інфраструктури підконтрольних банківських установ.

З вересня 2023 року Коломойський перебуває під вартою.