Суспільство
Миколаївський нардеп з люксовими годинниками та готівкою отримав мільйон від держави Анонси
Народний депутат з Миколаївщини Артем Чорноморов, який декларує сотні тисяч доларів готівкою та годинники люксових брендів, отримав з державного бюджету понад мільйон гривень компенсації на оренду житла.
Центр публічних розслідувань виявив, що у своїй декларації за 2024 рік Чорноморов не вказав дружину та її майно, хоча раніше в документі фігурували її автомобілі. Єдиними офіційно зазначеними членами сім’ї залишилися двоє синів – Лев та Владислав, які, ймовірно, проживають у Німеччині.
Чорноморов має земельну ділянку 2500 м² у селі Покровка на Миколаївщині, придбану ще у 2014 році, та житловий будинок у Миколаєві площею 95,3 м², набутий у 2016 році. Також у його розпорядженні є ще одна земельна ділянка у Миколаєві (639 м²), яка належить міській раді, але використовується депутатом.
Крім того, нардеп орендує кімнату площею 25 м² у Києві – у готельному комплексі “Національний” при Верховній Раді. У декларації вказано ще одне житло у Миколаєві – 22,8 м², яке належить іншій особі, проте ним користується сам депутат та його діти.
Також цікаво, що Чорноморов з 2022 року володіє правами на будинок, записаний на громадянку Німеччини – Хельгу Дітмер.
У декларації нардепа – дві дорогі моделі годинників:
- Rolex Datejust – придбаний ще у 2013 році
- Breguet Classique – з’явився у власності у 2015 році.
Обидві марки – елітні та можуть коштувати десятки тисяч доларів.
Ще у 2023 році в Чорноморова було п’ять автівок, серед яких Audi, Lexus і Hyundai, але у новій декларації залишилися тільки дві:
- Lexus RX 350 (2006 р.) – придбаний у 2015 році
- BMW 518I (1980 р.) – куплений у 2020 році за 49 000 грн.
Інші автівки, які раніше належали або перебували у користуванні нардепа, зникли з декларації.
За минулий рік депутат отримав:
- 737 204 грн зарплати від Управління справами Апарату Верховної Ради України
- 1 054 620 грн компенсаційних виплат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень.
Також Чорноморов має значні готівкові кошти – 170 000 доларів США, а ще банківський рахунок в АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК”.
Попри це, він продовжує отримувати з бюджету компенсацію на житло, хоча має власну нерухомість та значні заощадження.
Також народний депутат Олександр Пасічний, який представляє Миколаївщину у Верховній Раді, оприлюднив свою декларацію за 2024 рік. Згідно з документом, він володіє кількома об’єктами нерухомості, зокрема нежитловими приміщеннями, квартирами та земельними ділянками в Миколаєві.
А родина начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма за рік суттєво наростила свої фінансові активи, а основним новим джерелом доходу став продаж криптовалюти.
Комітет з премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності визначив лауреатів 2026 року.
Про це повідомляється на сайті Державного комітету телебачення та радіомовлення, передає Укрінформ.
Зазначається, що цього року на здобуття премії подали 15 творів.
За результатами голосування лауреаткою у номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» стала журналістка, письменниця та членкиня редколегії тижневика «Слово Просвіта» Галина Дацюк за збірку публіцистичних творів «Світло повертається».
У номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» переміг творчий колектив у складі Юрія Макарова, Володимира Ладижця, Олесі Моргунець-Ісаєнко та Романа Синчука за документальний фільм «Будапешт. Бомба під незалежність», присвячений історії підписання Будапештського меморандуму та його наслідкам для України.
Лауреатами у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» стали Юлія Чаплінська, Марина Люта та Анастасія Алєксєєнко за документальний проєкт «Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили». Проєкт розповідає про Революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності через архівні записи та спогади учасників подій.
У номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» перемогу здобув професор факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Степан Кость за навчальний посібник «Антиукраїнський Голодомор 1932-1933 років: причини і наслідки, уроки і медійний дискурс».
Премію присуджують щорічно до дня народження Івана Франка (27 серпня) у розмірі 10 тис. грн кожна за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Як повідомляв Укрінформ, Національне видавництво дитячої літератури «Веселка» розпочало прийом конкурсних робіт на здобуття літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки у 2026 році.
Фото: Держкомтелерадіо
У Миколаївській області створили Південноукраїнську міську військову адміністрацію. Її очолив колишній начальник Снігурівської МВА Іван Кухта.
Про це йдеться в указі та розпорядженні президента України Володимира Зеленського.
Згідно з Указом Президента України від 2 липня 2026 року №573/2026, утворено Південноукраїнську міську військову адміністрацію Вознесенського району Миколаївської області.
Документом також доручено Генеральному штабу Збройних сил України та Миколаївській обласній державній адміністрації здійснити заходи, пов’язані зі створенням нової військової адміністрації відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
Водночас розпорядженням президента №78/2026-рп начальником Південноукраїнської міської військової адміністрації призначено Івана Васильовича Кухту.
Указ та розпорядження набрали чинності з дня їх опублікування.
Раніше Інтент писав, що у Південноукраїнську можуть запровадити військову адміністрацію через тривалу неспроможність міської ради проводити сесії та ухвалювати важливі для громади рішення.
Іван Кухта з 2022 року очолював Снігурівську міську військову адміністрацію після деокупації Снігурівки. До цього він був головою Снігурівської районної державної адміністрації, депутатом Миколаївської обласної ради VII та VIII скликань, а також у 2019 році балотувався до Верховної Ради від “Аграрної партії України”, однак не був обраний.
Інтент аналізував декларацію Кухти та дізнався, що він володіє кількома земельними ділянками, частками в кількох товариствах, автівками та має значну суму готівки.
Перед тим у своїй декларації посадовець вказав зарплату в розмірі 212 441 гривню, а також доходи від двох товариств, одне з яких займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів.
Суспільство
Як зробити місто кращим? Досвід молодіжної ініціативи «Sprint» у Роздільній – Rayon.in.ua
Молодь Роздільнянської громади об’єднала зусилля з місцевими комунальниками, аби оновити центральний парк міста та привернути увагу до проблеми нищення майна.
За фінансової підтримки Товариства Червоного Хреста України активісти реалізували власну ініціативу, в рамках якої пофарбували паркові лавки, зробивши зону відпочинку більш охайною, комфортною та привабливою для жителів.
Про це Район.Роздільна дізнався із офіційного повідомлення Роздільнянської районної організації Українського Червоного Хреста. Представники організації зазначають, що цей захід став можливим завдяки молодіжній ініціативі «Sprint», де учасники під керівництвом волонтерів самостійно розробляли ідеї для позитивних змін.
«Одним із таких успішних проєктів став проєкт “Вандалізм” спрямований на формування дбайливого ставлення до громадського простору та залучення молоді до покращення благоустрою громади».
Координували масштабний молодіжний захід волонтери Юлія Марченко та Данііл Сушій. Під час мозкових штурмів юнаки та дівчата визначали найбільш актуальні проблеми Роздільнянщини, а найкращі та найперспективніші ідеї отримали грантову підтримку на втілення від Червоного Хреста.
-
Політика4 дні agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Відбудова1 тиждень agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Суспільство4 дні agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Спорт6 днів agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Усі новини1 тиждень agoкраїни, куди краще поїхати, якщо вам не подобається спека
-
Політика1 тиждень agoВ окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі завершили консервацію даху Успенського собору