У тимчасово окупованому Криму російські військові отримують пальне раніше ніж місцеві жителі. Після прибуття бензовозів на заправки окупанти РФ можуть забирати пальне ще до продажу цивільним. На цьому тлі на півострові розвивається чорний ринок бензину.

Про це в етері Вечір.LIVE повідомив заступник постійного представника президента України в АР Крим, Денис Чистіков.

Пріоритет для російських військ

Денис Чистіков стверджує, що коли на АЗС надходить нова партія пального, військовослужбовці РФ фактично отримують перевагу перед цивільним населенням. Він зазначає, що ситуація особливо помітна у північних районах півострова, де зосереджено значну кількість військових підрозділів.

“Коли приїздить паливозаправник на певні АЗС, то в першу чергу під’їздять російські військовослужбовці. Вони можуть забрати до половини того палива, яке було доставлено, і при цьому нехтують будь-якими чергами”, — сказав він.

Нелегальні схеми з паливом у Криму

На тлі дефіциту в Криму почали з’являтися і нелегальні схеми продажу бензину. Частину пального перепродають через посередників, а окремі партії реалізують безпосередньо з бензовозів.

“Є інформація, що паливо можна придбати у перекупів. Уже працюють схеми, через які порушують кримінальні справи за шахрайство. Крім того, пальне продають просто з бензовозів, але його вартість у два-три рази вища за офіційну”, — додає Денис Чистіков.

Він пов’язує нинішні проблеми із наслідками ударів по військовій логістиці Росії на окупованих землях. Раніше на території півострова працювали великі склади паливно-мастильних матеріалів, однак після атак їхня роль суттєво зменшилася. Тепер паливо доводиться постійно завозити з території Росії.

“Фактично Російська Федерація зараз змушена працювати з коліс. Паливо вже не надходить зі сховищ, а завозиться безпосередньо з території Росії. Це створює додаткові труднощі для забезпечення півострова”, — сказав Чистіков.

Система QR-кодів і обмеження за кількістю

Через нестачу бензину окупаційна влада почала вводити обмеження для населення. У Севастополі запровадили систему QR-кодів, а на один автомобіль є обмеження за кількістю літрів пального на добу. 

“На сьогодні встановлено ліміт у 20 літрів на кожний транспортний засіб. Також біля АЗС працюють представники влади, які контролюють продаж пального та перевіряють, щоб його не купували повторно”, — зазначив Денис Чистіков.

Паливна криза б’є по селах

Найбільше паливна криза б’є по сільських районах. Через дефіцит скорочуються автобусні маршрути між селами та райцентрами, а також виникають ризики для аграрного сектору під час збору врожаю.

Паралельно місцеві жителі почали активно запасатися продуктами тривалого зберігання. За інформацією представництва президента в АР Крим, у магазинах швидко розкуповують крупи, сіль та цукор.

“Є питання щодо збирання врожаю на території Криму. Також люди почали робити запаси продуктів першої необхідності, побоюючись подальшого погіршення ситуації”, — каже Честіков.

Раніше Новини.LIVE писали, що після ударів по логістичних маршрутах російські війська змінили напрямки постачання. Частину трафіку вони перекинули в район Армянська, намагаючись зменшити ризики нових уражень. Однак ці маршрути також залишаються вразливими, оскільки проходять через низку мостів і технічних переправ.

Також Новини.LIVE повідомляли, що внаслідок регулярних атак на російські нафтопереробні заводи в окупованому Криму та деяких регіонах РФ уже почався дефіцит бензину. Головними цілями для наших захисників стали російські підприємства нафтопереробки, військові заводи та важливі логістичні вузли.

Про це в.о. голови Конституційного суду України (КСУ) Олександр Петришин повідомив під час Міжнародної науково-практичної конференції “Конституційна стійкість України в умовах війни: освіта, наука та європейське майбутнє”, присвяченої 30-й річниці Конституції України, передає кореспондент Укрінформу.

“Україна після того, як ми прийняли Конституцію, стала конституційною демократією, що є надзвичайно важливим кроком на шляху до європейської спільноти. Разом з тим ми розуміємо, що конституційний процес в Україні не завершений. Він продовжується і буде й надалі продовжуватися, особливо у контексті нашого вступу до європейської спільноти як повноцінного члена європейського співтовариства”, – заявив Петришин.

Він нагадав, що КСУ стоїть на сторожі Конституції.

“І з кожним роком складається все більше враження, що День Конституції стає для нас усе більше таким всенародним святом. Шана, яку ми надаємо Конституції, свідчить про те, що вона перестала вже бути виключно письмовим документом, виключно набором параграфів, розділів тощо. Вона входить в життя людей, кожної людини”, – сказав в.о. голови КСУ.

Він вважає, що не випадковим є те, що українська Конституція і проблеми, які пов’язані з нею, постійно у центрі дискурсу і всередині держави, і на міжнародній арені.

“І Конституція завжди нагадує нам, що Україна була, є і буде державою вільних людей. Державою, яка має свою історію, гідність, європейську ідентичність (що надзвичайно важливо), свою землю, своє майбутнє у сім’ї європейських народів”, – зазначив Петришин.

Як повідомлялося, у суботу, 28 червня, в Україні відзначають День Конституції. Це – єдине державне свято, закріплене в самій Конституції.

Депутат Одеської районної ради Павло Шандра задекларував 719 тисяч цифрових доларів (USDT) на суму понад 32,4 мільйона гривень.

Як повідомили аналітики платформи Опендатабот, таким чином він посів друге місце в Україні за задекларованою сумою цієї валюти.

Павло Шандра є бенефіціаром низки компаній, які займаються продажем ліків, наданням в оренду нерухомості та комп’ютерним програмуванням.

Також в декларації депутата є: нежитлове приміщення площею 135,3 квадратного метра, нежитлове приміщення дружини – 73,9 квадратного метра, офіс-магазин дружини – 107,5 квадратного метра, квартира, якою депутат володіє на 25% площею 157,6 квадратного метра, квартира дружини – 40 квадратних метрів. Ще чотири нежитлових приміщення загальною площею у 315,6 квадратного метра депутат придбав у 2025 році.

З транспорту в родини: Range Rover Evoque 2019 року випуску, яким володіє дружина депутата, Toyota RAV4 2015 року випуску самого Павла Шандри, яку він придбав у 2024 році та ще Mercedes-Benz EQS 450 2022 року випуску, яким депутат користується з 2024 року. Ця автівка належить Тетяні Цимпіловій, яка володіє 75% однієї з квартир депутата.

Тетяна Цимпілова також у 2025 році зробила депутату подарунок вартістю 400 тисяч гривень. Також доходи його родини складалися з: 5,6 тисячі відсотків з банківського вкладу, заробітна плата дружини на одному з його підприємств – 80,6 тисячі гривень, 6,9 тисячі гривень соціальних виплат дружині. Сам депутат заробив торік 3 мільйони 778,4 тисячі гривень від підприємницької діяльності, 120 тисяч від надання майна в оренду, 412,8 тисячі гривень зарплати на одному зі своїх підприємств, 18 тисяч доходу від відчуження нерухомого майна.

Заощадження в родини різноманітні: 120,4 тисячі гривень Павло Шандра зберігає на банківських рахунках, також в банках він тримає 50,9 тисячі доларів США. Готівкою він зберігає 150 тисяч гривень та 268 тисяч доларів США, ще 40,2 мільйона гривень депутат позичив третім особам. 

Дружина також позичала кошти, але скромніше – 308,3 тисячі гривень, має готівкові заощадження – 213,5 тисячі доларів США, а також невеликі суми у гривні, доларів, євро та турецькій лірі в банках.   

Найбільші обсяги криптодоларів (USDT) задекларувала голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош — понад 1 мільйон USDT, що еквівалентно майже 46 мільйонам гривень. Третім став директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Максим Кисельов, який задекларував 647 тисяч USDT вартістю понад 29,1 мільйона гривень.

Кирило Бойко