Зазначається, що ініціатива спрямована на вирішення одного з найбільш складних і небезпечних етапів розмінування – екскавації, яка нині переважно виконується вручну та займає до 60-80% часу сапера.

«Україна вже продемонструвала світу спроможність свого інноваційного сектору відповідати на одні з найскладніших викликів в умовах війни. Саме тому ми звертаємося до українських інноваторів із викликом розробити нові технічні рішення для екскавації наземних мін – одного з найбільш складних етапів гуманітарного розмінування», – зазначила Едлін Левін, CEO американської неприбуткової організації Minesight, яка реалізує челендж.

До участі запрошують інженерів, стартапи, дослідницькі команди та компанії у сферах робототехніки, машинобудування, агро- і будівельних технологій. Учасники мають запропонувати рішення, яке зменшить потребу в ручній екскавації, працюватиме в польових умовах, підвищить безпеку саперів і буде придатним до масштабування.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Безкаравайний наголосив, що Україна формує новий підхід до гуманітарного розмінування через технології, ринок і відкритість до інновацій, підкресливши потребу у рішеннях, які можна швидко тестувати, масштабувати та впроваджувати для забезпечення безпеки саперів і громадян.

Учасники челенджу отримають доступ до фінансування розробки прототипів, менторської підтримки від експертів у сфері розмінування, польових тестувань, можливостей подальшого впровадження та масштабування рішень.

Сама ж ініціатива стартує з онлайн Kick-off події, де організатори представлять проблему, технічні вимоги, критерії відбору, етапи реалізації та можливості для учасників. Реєстрація на цей етап відкрита до 8 квітня. Після участі в події команди зможуть офіційно подати свої ідеї.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів спростив для агровиробників доступ до державного фінансування на гуманітарне розмінування їхніх земель.

Він керував лікарнею, коли її зайняли російські військові — тепер за це отримав вирок. Суд заочно призначив 10 років ув’язнення колишньому заступнику директора медзакладу на Херсонщині за співпрацю з окупантами.

Про це повідомила пресслужба Херсонської обласної прокуратури. 

За даними  слідства, у липні 2022 року, під час тимчасової окупації, чоловік погодився очолити захоплену лікарню, де російські військові облаштували госпіталь. Вони використовували приміщення закладу для проживання та лікування своїх військовослужбовців.

Згодом він перереєстрував медустанову за російським законодавством під назвою “Бериславська центральна районна лікарня” та, обійнявши посаду так званого головного лікаря, фактично керував її діяльністю. Засуджений організовував роботу персоналу, підписував документи, взаємодіяв з окупаційною адміністрацією та забезпечував функціонування лікарні в системі, створеній державою-агресором.

Суд визнав винним заступника директора Бериславської центральної районної лікарні у колабораціонізмі та призначив йому 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 

Крім ув’язнення, засудженому заборонено протягом 15 років обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у державних органах і місцевому самоврядуванні, зокрема в медичних закладах. Вирок ухвалили заочно — реальний строк покарання він відбуватиме після затримання. Досудове розслідування проводили співробітники СБУ в Херсонській області.

Також поки Херсон перебував під окупацією, в захопленому університеті запустили навчання за російськими стандартами — з новими програмами та викладачами. Однією з тих, хто долучився до цього процесу, за даними слідства, стала місцева науковиця, якій нині повідомили про підозру. Правоохоронці встановили, що 58-річна кандидатка технічних наук прийняла пропозицію представників окупаційної адміністрації та почала працювати в цьому закладі.

Анна Бальчінос

Ключові моменти:

• В Одесі зараз бензин А-95 коштує приблизно від 67,99 до 70,99 грн/л, дизель — від 67,99 до 73,99 грн/л.
• Найчастіше подорожчання пояснюють різким зростанням світових цін на нафту та нафтопродукти, а також факторами, як-от курс валют, логістика і податки.
• Антимонопольний комітет України направив учасникам ринку запити і дав три дні на офіційні пояснення щодо підвищення цін.

В Україні підвищуються ціни на пальне

На внутрішньому ринку знову спостерігається підвищення вартості пального. На заправках Одеси популярний бензин А-95 продається в діапазоні приблизно 67,99–70,99 грн за літр. Дизельне пальне пропонують за ціною від 67,99 до 73,99 грн/л, а преміальні марки бензину вже коштують понад 78 грн за літр. Ціна автогазу становить близько 41 грн/л.

Подібні рівні цін відображені й у великих національних мережах автозаправок.

За темою: Заправлятися стало дорожче: в Одесі різко зросли ціни на бензин та дизель

Стан ринку пального та реакція влади

У мережі автозаправних комплексів OKKO зазначають, що вартість пального в Україні сильно залежить від світових котирувань на нафту та готові нафтопродукти. Останнім часом ціни на міжнародних ринках помітно зросли: за деякі дні вартість дизелю на зовнішніх майданчиках піднялася більш ніж на 240 доларів за тонну.

Оскільки країна імпортує значну частину пального, коливання на світовому ринку оперативно впливають на внутрішні ціни. На вартість також впливають курс валют, умови логістики та податкове навантаження.

У представників мережі кажуть, що паливо закуповується щодня за актуальними ринковими цінами, тож нові поставки одразу відображаються на цінниках. Крім того, подібна тенденція підвищення цін наразі простежується в багатьох європейських державах та інших частинах світу.

Окремою проблемою називають обмежені можливості створення великих запасів пального. На відміну від країн ЄС, які можуть мати стратегічні резерви, що покривають довготривале споживання, українські компанії не завжди можуть накопичувати великі обсяги через ризики безпеки та можливі атаки на нафтобази. Водночас постачання відбувається у плановому режимі, тому наразі загрози дефіциту немає.

На ситуацію вже відреагували представники влади. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що такий стрімкий стрибок цін важко однозначно пов’язати з подіями на зовнішніх ринках, зокрема з військовими діями в Ірані, зважаючи на часові проміжки між подією та її впливом на ціноутворення.

«Різке зростання цін на паливо, яке продається на роздрібному ринку, має обмежений причинно-наслідковий зв’язок із війною в Ірані, враховуючи часовий лаг», — йдеться у повідомленні депутата.

За його словами, у воєнний час бізнес у паливній сфері повинен враховувати соціальну відповідальність і не використовувати паніку для отримання надприбутків.

Три дні на пояснення

Антимонопольний комітет України розпочав перевірку ринку. Голова відомства Павло Кириленко повідомив, що операторам ринку направлені офіційні запити з переліком необхідних роз’яснень.

АЗС мають надати вичерпні пояснення причин підвищення цін на світлі нафтопродукти — зокрема на бензин, дизель та скраплений газ — у строк до трьох днів.

«Ці вимоги мають дуже стислі терміни. Три дні надано всім учасникам ринку світлих нафтопродуктів, щоб отримати офіційну інформацію щодо причин підвищення цін на нафтопродукти, зокрема на скраплений газ», — зазначив Кириленко в ефірі «Суспільне новини».