Політика
МЗС України вітає санкції США проти мережі, що допомагала Ірану виробляти безпілотники
Міністерство закордонних справ України вітає рішення США запровадити санкції проти шістьох юридичних та двох фізичних осіб, причетних до забезпечення військово-промислового комплексу Ірану компонентами, необхідними для виробництва БПЛА.
Про це йдеться у коментарі МЗС України, передає Укрінформ.
“Україна підтримує такі дії та поділяє підхід Сполучених Штатів Америки щодо протидії загрозам з боку Ірану. Вважаємо збільшення тиску виправданим засобом обмеження доступу до іранського озброєння з боку країн, які порушують міжнародну безпеку та світовий правопорядок”, – наголошує зовнішньополітичне відомство.
Зазначається, що Україна дотримується у власній політиці аналогічної позиції. Міністерство нагадало, що в травні 2023 року Верховна Рада схвалила запровадження секторальних спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів до Ірану терміном на 50 років, які, зокрема, мають на меті обмежити доступ підприємств іранського ВПК до товарів військового призначення та подвійного використання.
МЗС укотре закликало керівництво Ірану припинити постачання до Росії БпЛА, компонентів їх виробництва та інших видів озброєння, які регулярно та цілеспрямовано використовуються державою-агресором для атак проти мирних українських міст і громад, ударів по обʼєктах критичної інфраструктури та терору проти цивільних людей.
“Поглиблена військово-технічна співпраця Москви та Тегерана створює неприйнятні загрози як для Європи, так і для Близького Сходу, а отже, тиск на ці два режими сприятиме зміцненню безпеки та стабільності в обидвох регіонах”, – наголосили у зовнішньополітичному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, 1 квітня уряд Сполучених Штатів оголосив про запровадження санкцій проти міжнародної мережі, яка забезпечувала поставки Ірану компонентів для його програми з незаконного виробництва безпілотних літальних апаратів.
Вищий антикорупційний суд обрав ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.
Про це оголосив слідчий суддя, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Клопотання задовольнити частково. Застосувати до підозрюваної Мудрої Ірини Романівни запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Визначити Мудрій заставу у розмірі 20 млн грн», – сказав суддя.
У разі внесення застави на ексзаступницю керівника ОП буде покладено низку обов’язків: прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, прокурора САП; не відлучатися з Києва і Київської області без дозволу детектива, прокурора; повідомляти детективів НАБУ, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Окрім того, вона муситиме утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які використовуються ТОВ «Будмонтажсервіс», ТОВ «Філософія девелопмент» тощо»; здати на зберігання документи для виїзду за кордон; носити е-засіб контролю.
У коментарі журналістам після засідання на запитання про те, чи має вона кошти на заставу, Мудра відповіла: «Я спробую знайти цю суму. У мене є багато друзів і багато контактів».
Як повідомляв Укрінформ, ВАКС 21 серпня розпочав судове засідання з обрання запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить ВАКС арештувати Мудру з можливістю внесення застави у 150 млн грн.
19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ряду посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.
Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.
19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП.
Згодом Мудра заявила, що сама подала заяву про звільнення.
20 серпня у НАБУ поінформували, що напередодні також повідомили про підозру учасникам злочинної організації, діяльність якої, серед іншого, була спрямована на заволодіння об’єктами нерухомості, іншими активами юридичних осіб шляхом несанкціонованого втручання в роботу інформаційних мереж Міністерства юстиції, підроблення судових рішень та документів про право власності.
Удари по нафтопереробних заводах та логістичних складах у РФ збільшують відсоток росіян, які бажають завершення війни.
Про це на пресконференції після саміту Коаліції охочих у Києві заявив президент Фінляндії Александер Стубб, відповідаючи на питання про його ставлення до українських ударів по російським НПЗ та мережам онлайн-торгівлі, передає Укрінформ.
Стубб вважає, що для перемоги у цій війні партнерам України необхідно надавати Україні підтримку для нарощування її потенціалу для завдання ударів вглиб території держави-агресора із застосуванням як ракет, так і безпілотників.
“Причина цього дуже проста. Це збільшує вартість і ціну війни для Росії. І ми бачимо це в тому сенсі, що зараз 65% населення Росії хоче закінчити цю війну, а удари по логістичних центрах, таких, як Wildberries, додають ще 10%в”. Отже, якщо ваше запитання полягає в тому, чи вважаю я, що це розумна військова стратегія з боку України, я відповідаю: так, безумовно”, – підкреслив Стубб.
Він додав, що це єдиний спосіб змусити Росію сісти за стіл мирних переговорів.
Президент Фінляндії також окремо відзначив високу фінансову вартість війни для України.
“Звичайно, ми маємо знайти для цього рішення”, – наголосив Стубб.
Як повідомляв Укрінформ, президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що ЄС узяв до уваги поточні фінансові потреби України та залишається зосередженим на виплаті коштів у рамках Кредиту на підтримку України.
Фото архівне
Фото Укрінформу можна купити тут
Україна готова підтримати ініціативу Туреччини щодо взаємного мораторію на атаки на цивільні судна, торговельні порти та енергетичну інфраструктуру у Чорному морі.
Про це посол України в Туреччині Наріман Джелялов сказав на пресбрифінгу в Анкарі з нагоди 35-ї річниці Незалежності України, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Україна готова підтримати ініціативу Туреччини, яка передбачає взаємний мораторій на атаки на цивільні судна, торговельні порти та енергетичну інфраструктуру у Чорному морі… Чорне море має бути не полем війни, а морем миру, торгівлі та співпраці», – сказав Джелялов.
Посол України в Туреччині наголосив, що Україна виступає за гарантування свободи цивільного судноплавства та закликає судновласників, операторів і екіпажі зважати на воєнні ризики й дотримуватися навігаційних попереджень.
«Українська сторона готова співпрацювати з турецькою стороною, щоб сприяти з’ясуванню обставин відповідних подій та забезпеченню безпеки цивільного морського транспорту», – сказав Джелялов.
Посол вказав, що від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або знищила щонайменше 1054 об’єкти портової інфраструктури України; було зафіксовано атаки на 232 цивільні судна, понад 30 із них – лише влітку 2026 року. Внаслідок цих атак загинули або були поранені 307 громадян України та інших держав.
Як повідомляв Укрінформ, Туреччина на початку серпня закликала Україну та Росію створити механізм для оголошення мораторію на взаємні обстріли суден у Чорному морі. Туреччина також обмежила рух комерційних суден у бік Чорного моря з огляду на збільшення кількості атак у цьому регіоні.
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Усі новини5 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoЗСУ привітали Польщу з Днем війська
-
Події1 тиждень agoУкраїнський фільм «Потяг «Червона Рута» покажуть у Канаді
-
Події1 тиждень agoнайбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
-
Одеса1 тиждень agoАтака РФ на Одещину: 13 постраждалих, світло повернули 128 тисячам сімей
-
Суспільство1 тиждень ago
Атака на Одещину – зруйнована взуттєва фабрика