Про це заявила дослідниця, старший науковий співробітник з питань України та Росії в Інституті стратегічних досліджень IRSEM (Франція) Селін Маранжи на конференції в Берліні, присвяченій європейській інтеграції України, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Деякі перешкоди можуть завадити процесу інтеграції до ЄС. Проблема корупції, безсумнівно, є однією з них. Якщо ми хочемо допомогти Україні досягти прогресу на шляху до ЄС та покінчити з пострадянським безладом, ми маємо бути безкомпромісними щодо верховенства права та громадянських свобод, навіть під час війни. «Жорстка любов» – це найкраща послуга, яку ми можемо запропонувати Україні та її активному громадянському суспільству», – заявила експертка.

На її переконання, вступ України до ЄС матиме стратегічне значення. Це означатиме, що Кремль не зміг досягти своєї мети ні в Україні, ні в решті Європи. Це означатиме, що ця війна на виснаження не змогла знищити Україну до такої міри, що Київ буде змушений прийняти «нейтралізацію» та «денацифікацію». Якщо Україна зможе зберегти свій повний суверенітет після закінчення цієї непримиренної війни та не буде змушена прийняти нав’язану угоду, яка обмежує її можливості вибору альянсів, військові можливості, це буде перемога для України, вважає експертка.

Крім того це також означатиме, що Кремль не зміг стримати європейців від підтримки України, незважаючи на свою стратегію ескалації.

Меренжи вважає, що у Франції відбулася реальна зміна сприйняття: зараз є розуміння, що вступ України до ЄС зміцнить майбутню архітектуру європейської безпеки не лише в Центральній та Східній Європі, але й на всьому континенті.

«Вони (росіяни – ред.) використовують стратегію ескалації в усіх сферах, поєднуючи стратегічні сигнали, гібридну війну, інформаційну війну, гібридні атаки, жорстокість, маніпуляції, примус та залякування, включно ядерне, щоб змусити нас, по суті, припинити допомагати Україні. Тож, якщо Україні вдасться пережити цю війну та інтегруватися до ЄС, це буде справжньою перемогою і для нас», – підкреслила Маранжи.

Вона додала, що членство України в ЄС означатиме і те, що Кремль не зміг нав’язати своє бачення європейської безпеки, яке, як і в радянські часи, передбачає закон сильнішого та визнання сфер впливу. Саме тому дуже важливо захищати принцип суверенної рівності держав.

«Коли російська влада заявила, що вона проти вступу України до НАТО, але не проти її вступу до ЄС, вона, на мій погляд, просто бреше», – висловила свою думку експертка, нагадавши, як Москва рішуче виступила проти Угоди про асоціацію України з ЄС ще у 2013 році. Вона також переконана, що війна проти України не є для Росії самоціллю, вона переслідує грандіозний план – зруйнувати НАТО та знищити або послабити ЄС через цю війну та гібридну війну в Європі.

«Якщо ми стверджуємо, що це їхня справжня мета, то нам потрібно забезпечити перемогу для України», – підкреслила Маранжи, зазначивши, що в її країні Україну все частіше розглядають як першу лінію оборони проти Росії.

Експертка також вважає, що всі якимось чином застрягли у війні на виснаження, тож потрібно щось зробити, щоб розірвати це «коло виснаження». Крім того, на карту поставлені зобов’язання Вашингтона щодо суверенітету України та європейської безпеки. Ось чому після інциденту в Овальному кабінеті Лондон і Париж просували ідею надання гарантій безпеки Україні та створення Коаліції охочих.

«Я не думаю, що російський президент готовий до будь-яких серйозних переговорів, і я думаю, що він продовжуватиме свою війну на виснаження, скільки зможе. Тому важливо, з одного боку, бути дуже твердим щодо санкцій, а з іншого боку, посилити нашу позицію стримування та бути послідовним і єдиним у Європі», – підсумувала Маранжи.

Як повідомлялось, міжнародна конференція «Геополітичний переломний момент? – Україна та майбутнє ЄС», організована Фондом Конрада Аденауера та аналітичним центром Liberale Moderne, відбулась у Берліні за участі експертів, політиків, дипломатів з різних країн.

Фото Укрінформу можна купити тут.   

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак на зустрічі з тимчасовою повіреною у справах США в Україні Джулі Девіс заявив, що гучні корупційні справи мають привести до реальних результатів, а не бути використаними задля дестабілізації ситуації у країні.

Як передає Укрінформ, про це вони написали у соцмережі Х.

Глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен, яка також є чинною главою ОБСЄ, написала в соцмережі Х, що під час російської атаки Київ зазнав найбільших обстрілів, що призвело до загибелі та поранення людей та масштабних руйнувань. Вона висловила співчуття постраждалим та родинам загиблих.

«Фінляндія однозначно засуджує постійні атаки Росії на цивільне населення та цивільну інфраструктуру. Міжнародне гуманітарне право встановлює тверде зобов’язання: цивільне населення має бути захищене постійно. Росія має нести відповідальність за свої постійні порушення міжнародного гуманітарного права», – зазначила Валтонен.

Міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл висловив солідарність із народом України, який «зіткнувся з черговою масованою нічною атакою Росії».

«Росія навмисно знищує українські енергетичні об’єкти по всій країні. Цьому потрібно покласти край. Ми повинні збільшити підтримку України та посилити тиск на Росію», – написав він.

А очільник Міністерства оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, говорячи про атаку по Києву, підкреслив, що «Путін не хоче вести переговори про мир, а використовує терор, щоб зламати український народ».

«Агресія та терор не повинні оплачуватись Європою. Це зробить усю Європу менш безпечною. Усі країни повинні повністю підтримувати Україну», – йдеться в його дописі.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський зазначив, що атака на цивільне населення та інфраструктуру тривала «безперервно п’ять годин і одинадцять хвилин».

«Під час нічної атаки Києва російські війська вбили кількох людей і поранили вагітну жінку. Путін не хоче миру, і саме тому Україні потрібна наша підтримка – вона також бореться за нас», – наголосив він.

Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде написав, що «поки міжнародна спільнота збирається у Варшаві, щоб просунути відбудову України, Росія розпочинає нові жахливі напади на мирних жителів у Києві».

Він зауважив, що це «різкий контраст і нагадування про те, що насправді має на увазі Росія, коли заявляє про готовність відновити «мирні» переговори».

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила про неможливість “нормалізації російської агресії” та підтвердила підтримку боротьби українського народу.

«Жахливі сцени в Києві після вчорашнього безперервного, невибіркового бомбардування житлових районів Росією», – написала Мецола у мережі Х.

МЗС Латвії також засудило атаку Росії, назвавши її «кривавою військовою машиною Кремля, яка знову прорвалася до Києва». Там зазначили, що РФ завдавала цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема по житлових будинках, лікарні та школі.

«Варварство Кремля не знає меж, воно відверто зневажає гідність і людяність. Єдиною правильною реакцією є повна підтримка України та максимальний тиск на Росію», – написали у відомстві.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, коментуючи останню атаку, зауважив, що «російська жорстокість в Україні не має меж».

«Ми стоїмо з Україною. Ми допомагаємо відновити енергетичну інфраструктуру України та наполягаємо на довгостроковій підтримці, використовуючи заморожені російські активи. Ми не заспокоїмося, доки не буде зупинено російську агресію проти України», – написав він.

Як повідомляв Укрінформ, кількість постраждалих унаслідок масованої атаки російських військ на Київ зросла до 30 осіб, відомо також про п’ятьох загиблих. У Деснянському районі столиці на місці удару триває пошукова операція.

У ніч проти 14 листопада російська армія атакувала Україну 430 безпілотниками й 19 ракетами, більшість з яких – балістичні. Основним напрямком удару був Київ.

Наслідки атаки зафіксовані у дев’яти районах столиці.