Політика
МЗС України вітає санкції США проти мережі, що допомагала Ірану виробляти безпілотники
Міністерство закордонних справ України вітає рішення США запровадити санкції проти шістьох юридичних та двох фізичних осіб, причетних до забезпечення військово-промислового комплексу Ірану компонентами, необхідними для виробництва БПЛА.
Про це йдеться у коментарі МЗС України, передає Укрінформ.
“Україна підтримує такі дії та поділяє підхід Сполучених Штатів Америки щодо протидії загрозам з боку Ірану. Вважаємо збільшення тиску виправданим засобом обмеження доступу до іранського озброєння з боку країн, які порушують міжнародну безпеку та світовий правопорядок”, – наголошує зовнішньополітичне відомство.
Зазначається, що Україна дотримується у власній політиці аналогічної позиції. Міністерство нагадало, що в травні 2023 року Верховна Рада схвалила запровадження секторальних спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів до Ірану терміном на 50 років, які, зокрема, мають на меті обмежити доступ підприємств іранського ВПК до товарів військового призначення та подвійного використання.
МЗС укотре закликало керівництво Ірану припинити постачання до Росії БпЛА, компонентів їх виробництва та інших видів озброєння, які регулярно та цілеспрямовано використовуються державою-агресором для атак проти мирних українських міст і громад, ударів по обʼєктах критичної інфраструктури та терору проти цивільних людей.
“Поглиблена військово-технічна співпраця Москви та Тегерана створює неприйнятні загрози як для Європи, так і для Близького Сходу, а отже, тиск на ці два режими сприятиме зміцненню безпеки та стабільності в обидвох регіонах”, – наголосили у зовнішньополітичному відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, 1 квітня уряд Сполучених Штатів оголосив про запровадження санкцій проти міжнародної мережі, яка забезпечувала поставки Ірану компонентів для його програми з незаконного виробництва безпілотних літальних апаратів.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та єврокомісарка з питань розширення Марта Кос обговорили подальшу фінансову підтримку України та ухвалення необхідних для цього рішень.
Як передає Укрінформ, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.
За його словами, він провів зустріч із Кос дорогою до Мадрида, де візьме участь у XII Іберо-Американському парламентському форумі.
Сторони обговорили подальшу фінансову підтримку України, роботу Верховної Ради в умовах постійних російських атак, ухвалення необхідних рішень та подальше просування реформ.
Стефанчук подякував Кос за високу оцінку роботи Верховної Ради і незмінну підтримку України.
Як заявив Стефанчук, “позиція чітка: Європейський Союз і надалі стоятиме поруч з Україною на шляху реформ та європейської інтеграції”.
“Для нас важливо зберігати цей темп — ухвалювати необхідні рішення, зміцнювати державу і крок за кроком наближати повноправне членство України в Європейському Союзі”, – підкреслив Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив про ризик недоотримати 29,5 мільярда доларів від міжнародних партнерів та ініціював на 12 жовтня засідання Верховної Ради для розгляду законопроєктів, необхідних для отримання цих коштів.
Фото: Ruslan Stefanchuk/Фейсбук
Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль у вівторок під час виступу на осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми завершимо процедуру ратифікації приєднання Німеччини до Компенсаційної комісії до кінця року й докладаємо зусиль, щоб Спеціальний трибунал також був створений якомога швидше”, – заявив Вадефуль.
За його словами, Рада Європи відіграє важливу роль у створенні механізмів відповідальності Росії за агресію проти України, документуванні злочинів та забезпеченні права постраждалих на відшкодування збитків. Міністр назвав три основні елементи цієї системи: Реєстр збитків, Міжнародну компенсаційну комісію та Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України.
Відповідаючи на запитання депутатів ПАРЄ, глава німецького МЗС підтвердив готовність Берліна надати необхідне фінансування для створення та функціонування відповідних механізмів.
“Ми, безумовно, готові зробити фінансовий внесок, який припадає на Німеччину”, – зазначив він.
Як повідомлялося, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної компенсаційної комісії є окремими складовими міжнародних зусиль із забезпечення відповідальності Росії. Трибунал має розглядати питання індивідуальної кримінальної відповідальності за злочин агресії, тоді як компенсаційний механізм призначений для відшкодування збитків, завданих війною.
Німеччина разом із європейськими партнерами наголошує на важливості негайного впровадження Україною реформ, узгоджених у дорожній карті щодо верховенства права та 10-пунктовому плані пріоритетних реформ («план Качка-Кос»).
Про це заявила заступниця посла Німеччини в Україні Катрін Бухгольц на заході з нагоди приєднання нових донорів до Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), передає кореспондент Укрінформу.
«Посилення боротьби з корупцією та утвердження верховенства права в Україні є ключовим пріоритетом для нашого уряду. Як виконавча, так і законодавча гілки влади України мають відіграти в цьому свою роль. Разом із нашими європейськими партнерами ми наголошуємо на важливості негайного впровадження пріоритетних реформ, узгоджених у дорожній карті щодо верховенства права та «плані Качка-Кос», – зазначила Бухгольц.
Вона зауважила, що незалежність та ефективність антикорупційних інституцій мають бути захищені надійними й сталими інституційними гарантіями. Заступниця посла також висловила сподівання, що Україна повною мірою здійснить необхідні реформи для зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією.
«Вже багато досягнуто, але цей прогрес необхідно зберегти. Не можна допустити відкату», – застерегла дипломатка.
Зокрема, Бухгольц згадала про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки та Державну антикорупційну програму, які мають бути ухвалені якнайшвидше, необхідність формування складу судових установ на засадах професійної компетентності і з залученням незалежних експертів; забезпечення прозорості і відсутності корупції при відбудові України, а також підтримку громадянського суспільства в Україні.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос вкотре висловила сподівання, що решта кластерів у переговорах про вступ України до ЄС буде відкрита якнайшвидше.
На переконання Єврокомісії, Україна виконала всі умови, необхідні для офіційного відкриття всіх кластерів. Рішення про відкриття має бути ухвалене консенсусною згодою всіх країн-членів ЄС. Раніше застереження щодо швидкого відкриття всіх шести кластерів висловлювала Угорщина. Станом на сьогодні відкрито два кластери – перший і шостий.
Фото: Радіо Хартія
-
Одеса6 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця
-
Усі новини1 тиждень agoу чому помічник Apple випередив ChatGPT (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Події1 тиждень agoУкраїнська режисерка Таню Муіньо зняла рекламний ролик iPhone 18 Pro
-
Суспільство7 днів ago“Вони обрали Україну”: діти, які вирішили … — публікація
-
Події1 тиждень agoСин супермоделі Сінді Кроуфорд помер у віці 27 років