Connect with us

Події

На Херсонщині через бойові дії пошкоджені пів тисячі пам’яток археології

Published

on


На території Херсонської області розташовані 7,5 тисяч пам’яток археології, пів тисячі з них пошкоджені через бойові дії, зокрема зафіксоване часткове руйнування двох сотень курганів на тимчасово окупованому лівобережжі.

Як передає Укрінформ, про це розповів заступник начальника обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Денис Сікоза, повідомляє Суспільне.

За його словами, на території Херсонської області представлені майже всі відрізки історії України. Це поховальні споруди – кургани, їх переважна більшість у південних степах, а також короткострокові стійбища і поселення народів, які мешкали в різні епохи: від мисливців на мамонтів та доби бронзи до часів козаччини.

«Було дуже багато кочовиків. Кімерійці, скіфи, сармати, гуни, і середньовічні кочівники включно із Золотою Ордою і татарами. А також представлені пам’ятки осілості – це хора античної Ольвії, і в нас на території Херсонської області входили майже всі городища нижньодніпровського варіанту пізньо-скіфської культури. Також у нас було представлено дуже багато черняхівських пам’яток», – додав Сікоза.

З нових часів, зауважив він, – це фортеця Тягинь, добре знана на всю Україну. Там розташовані декілька археологічних шарів, які відносять і до доби скіфської, пізньоскіфської, золотоординської, литовської й татаро-турецької. Також були представлені дві незатоплені Січі – Кам’янська та Олешківська.

Читайте також: Оцифрування культурної спадщини допоможе сучасним архітекторам – МКСК

За словами археолога, після підриву російськими військовими Каховської ГЕС оголились сотні археологічних пам’яток, які були затоплені під час будівництва водосховища. Перед зведенням ГЕС їх досліджували, але це були «точкові уколи». Зокрема, під водою опинились городища ольвійської хори, поселення пізніх скіфів та часів Київської Русі.

«На державному рівні прийняли рішення, що будемо досліджувати ці території, коли туди можливо буде прийти археологам. У нас відкрилась Таванська переправа, яку теж можна буде дослідити, але це справа прийдешніх поколінь, тому що навіть якщо закінчаться бойові дії, то розмінування цієї території займатиме не один десяток років. І ми не знаємо, будуть затоплювати чи ні», – зауважив Сікоза.

Музейники поповнюють колекціїї новими експонатами Фото: Суспільне Херсон

Крім того, археолог акцентував, якщо її будуть затоплювати, то потрібна програма, яка розрахована на кілька десятків років, щоб дослідити сотні пам’яток і багато з них стосуються саме української державності, бо це майже всі Січі.

За його словами, майже всі пам’ятки осілості перебувають на лінії бойового зіткнення. Так, на тимчасово окупованому лівобережжі поховальні споруди давніх народів армія РФ часто використовує для облаштування своїх бойових позицій.

Читайте також: На Харківщині руйнується старовинний маєток, де гостював Сковорода

«Ми це перевіряємо, і буває таке, що пам’ятку просто обстрілюють без видимої причини. Так у нас постраждала Кам’янська Січ включно з хрестом Костя Гордієнка, Червономаяцьке городище і дуже-дуже багато городищ», – підкреслив археолог.

Також він зазначив, що на лівобережжі Херсонщини за допомогою дистанційного моніторингу мають підтвердження про пошкодження понад 200 курганів. Тож після закінчення війни потрібно буде розробляти програму з їх дослідження, це має бути цільова програма, на яку будуть виділяти кошти, оскільки дуже великий обсяг, що стосується дослідження створу Каховської ГЕС та пам’яток, пошкоджених війною.

«Можуть бути зруйновані шари, перерізані, наприклад, бліндажем або пошкоджена споруда чи поховання. Якщо їх не дослідити, вони зруйнуються, і ми втратимо відомості», – підсумував Сікоза.

Як повідомляв Укрінформ, на тимчасово окупованій території Херсонщини загарбники проводять незаконні розкопки з «дозволами» на ці дії російського зразка.

Перше фото: Кам’янська Січ, архівне

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Події

Оголосили конкурс на здобуття фотопремії імені Анацького

Published

on



Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило конкурс на здобуття премії у сфері фотомистецтва імені Миколи Анацького у 2027 році.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

У міністерстві зауважили, що премія присуджується 14 січня до дня народження військового і талановитого фотографа Миколи Анацького, який залишив після себе безцінні свідчення війни.

Нагорода присуджується за вагомий внесок у розвиток і популяризацію українського мистецтва фотографії, а також професійне висвітлення та фіксацію подій сучасної історії України.

Як зазначається, премія присуджується у двох номінаціях: документальна (репортажна) фотографія та художня фотографія (за одиничні або серії фоторобіт).

До участі приймаються роботи, створені та оприлюднені упродовж останніх п’яти років.

Висувати кандидатів можуть органи державної влади та місцевого самоврядування, заклади культури й освіти, творчі спілки, громадські та професійні об’єднання, інші юридичні особи відповідного спрямування, а також фізичні особи шляхом самовисування.

Грошова винагорода становить 20 тис. грн.

Документи приймаються до 15 листопада 2026 року через Реєстр заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури в електронному кабінеті претендента.

У разі об’єктивної неможливості подати документи через Реєстр їх можна надіслати в електронній формі на пошту [email protected].

Читайте також: Підсумки проведення мистецьких конкурсів програми «Тисячовесна»

Детальні умови конкурсу, перелік необхідних документів та порядок подання заявки доступні за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів започаткував премію у сфері фотомистецтва імені фотографа Міністерства внутрішніх справ Миколи Анацького, який загинув під час авіакатастрофи у Броварах Київської області у січні 2023 року.



Джерело

Continue Reading

Події

Уряд ухвалив постанову про компенсацію оренди книгарням у невеликих громадах

Published

on



Кабінет міністрів України ухвалив постанову про компенсацію оренди для книгарень із невеликих громад та підтримку книжкової сфери.

Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністера культури Тетяна Бережна повідомляє у Фейсбуці.

“Продовжуємо створювати механізми для підтримки книжкової сфери. Запускаємо компенсацію оренди для книгарень у невеликих громадах. Уряд ухвалив постанову, яку підготувало Міністерство культури України”, – написала Бережна.

Книгарні зможуть спрямувати компенсовані кошти на закупівлю книжок або оплату вже проданих видань.

Як пояснила Бережна, так підтримка дійде і до книгарів, і до видавництв, які швидше отримають кошти за книжки.

На першому етапі програмою зможуть скористатися книгарні, які працюють у громадах до 100 тисяч жителів. Заяви щокварталу прийматиме Український інститут книги.

Перші виплати заплановані на перший квартал 2027 року – за оренду в четвертому кварталі 2026 року.

Дату старту прийому заявок і детальні умови УІК оголосить окремо.

Бережна зауважила, що після російських атак цього літа книжкова галузь втратила понад третину річного накладу. “Допомагаємо видавцям і книгарям продовжувати роботу, щоб українські книжки доходили до читачів у кожній громаді”, – додала віцепрем’єрка.

Читайте також: У Києві через російську атаку пошкоджена книгарня видавництва «Ранок»

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури, благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation, Український інститут книги та міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” оголосили старт збору коштів на нову грантову програму, спрямовану на підтримку малих видавництв.

Фото: КМУ



Джерело

Continue Reading

Події

У Польщі відбудеться 11-й Фестиваль українського кіно

Published

on



У Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

Варшавська частина фестивалю протягом тижня проходитиме у кінотеатрах Atlantic, Amondo та в Центрі кінокультури імені Анджея Вайди. Загалом кінофестиваль Ukraina! 11. Festiwal Filmowy відвідає 12 польських міст, серед яких також Вроцлав, Краків, Познань, Люблін, Перемишль, Бельсько-Бяла, Слупськ, Зелена Гура, Лодзь, Гданськ та Гливиці.

На цьогорічний конкурсний відбір надійшло близько 150 фільмів. Програма охопить три конкурси: повнометражних ігрових фільмів, документального кіно та короткометражних фільмів.

До конкурсу короткометражних фільмів відібрані 23 стрічки – ігрові, документальні та анімаційні.

Серед перших оголошених фільмів:

«За Перемогу!» Валентина Васяновича – антиутопія про повоєнну Україну та пошуки себе в новій реальності. Фільм відзначили Platform Award на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, а на 17-му Одеському міжнародному кінофестивалі стрічка здобула одразу три нагороди;

«Дівія» Дмитра Грешка – фільм-спостереження про катастрофічний вплив російського вторгнення на навколишнє середовище України та про те, як природа чинить опір цій агресії;

«Втомлені» Юрія Дуная – історія ветеранів Люби і Андрія, які вчаться жити з фізичними й психологічними наслідками війни. Стрічка здобула гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» у 2025 році;

Nice Ladies Марії Пономарьової – історія найстаршої в Україні команди черлідингу з Харкова, учасницям якої 50+.

Читайте також: Фільм про молоде покоління українців «Чорні соняшники» посів друге місце на фестивалі у Торонто

Як підкреслили у Держкіно, Ukraina! Festiwal Filmowy відкриває сучасну Україну через різні історії та погляди – особисті й суспільні, досвід міграції та розлуки, пошуки ідентичності й роздуми про майбутнє, а також вплив війни на довкілля.

Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі відбувся перший Міжнародний Кримський кінофестиваль, присвячений 100-річчю кримськотатарського кінематографа.

Фото: Держкіно



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.