Як передає Укрінформ, про це повідомив Полтавський краєзнавчий музей у Фейсбуці.

Композиція складається з триптиха та п’яти декоративних тарелей із зображеннями Посейдона та морського світу. Під час ремонту басейну панно списали з балансу лікарні та демонтували. Після звернення громадської організації «Двіж Лаб» медзаклад дозволив забрати мистецький твір.

Колектив «Двіж Лаб» публікував в Інстаграмі інформацію, що панно знайшли серед будівельного сміття.

Авторство композиції вдалося встановити завдяки підказкам художниці-керамістки, доцентки Інни Гуржій та народного художника України, професора Олександра Левадного. Вони визначили, що її створив полтавський художник-кераміст Василь Мельник.

Василь Мельник (1928-2015) був членом Національної спілки художників України. Він працював у галузі монументальної кераміки, фарфору та декоративного мистецтва. Його твори експонувалися на міжнародних виставках у Франції, Болгарії та Польщі, а нині зберігаються в музеях Києва, Полтави та інших міст.

Як повідомляв Укрінформ, мозаїчне панно «Птаха» роботи Алли Горської і Віктора Зарецького в селі Гельмязів Черкаської області внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення.

Фото: Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського

Про це вона сказала в інтерв’ю Укрінформу.

“У Нідерландах досі складно позбутися наративу про Росію як “старшого брата” України. Також у старих книгах про Радянський Союз багато різних народів і країн помилково описані саме як “Росія”, – сказала вона.

За її словами, у Нідерландах багато говорять про власне колоніальне минуле, але майже не розглядають Росію через призму колоніалізму. Водночас історія свідчить про тривалу політику захоплення територій, зміни назв міст, переписування історії та придушення національних еліт, зокрема в Україні.

“Також, попри санкції, через різні країни й обхідні схеми до Росії і далі надходять гроші, які, окрім іншого, допомагають фінансувати її пропаганду. У Нідерландах досі недостатньо розуміють, як працює російська пропаганда, і надто часто сприймають Росію як “незбагненну” країну з особливою “російською душею”. Саме такі міфи заважають краще розуміти Україну й інші країни, які після розпаду СРСР отримали можливість самостійно розповідати правду про свою історію та свою ідентичність”, – сказала вона.

Вона також наголосила, що “є величезна нестача знань, тож разом із Франкою Гуммельс (нідерландською історикинею, журналісткою-фрилансеркою, редакторкою та письменницею, – ред.) ми тепер готуємо до виходу книгу. Вона матиме назву “За фасадом”, тому що Росія здебільшого – це красивий фасад”.

Письменниця зазначила, що “зовні в них досі є Ермітаж, усе це “Лебедине озеро” тощо. Дотепер залишається відчуття, ніби між Нідерландами та Росією існує якийсь повітряний міст. А насправді між ними – глибока прірва. Ми не знаємо України. Люди казали: “Це відстала країна. Там усі варвари”. Ні, це не так. У Києві ще у 2016 році на автобусних зупинках були точки доступу до інтернету та Wi-Fi. Це було неймовірно. У нас тоді нічого схожого не було”.

Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі прем’єр Нідерландів та президентка Європарламенту обговорили підтримку України.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Одеська міськрада у Телеграмі.

Відвідувачам представили історію палацу від кінця XVIII століття до сьогодення. Експозиційний маршрут розповідає про заснування міста, будівництво палацу та його власників – від Ольги Потоцької (Наришкіної) і родини Юревичів до Григорія Маразлі. Також в експозиції представили матеріали про виставку домоустрою 1895 року, заснування музею, Другу світову війну та наслідки ракетного удару восени 2023 року.

У музеї показали вцілілі фрагменти фасаду та інтер’єрного оздоблення палацу, пошкоджені внаслідок ракетного удару. Їх зберігають для майбутньої реставрації.

В експозиції також з’явилися 3D-моделі будівлі, які демонструють її архітектурні зміни за понад століття, та інтерактивні панелі з архівними документами, кресленнями й планами Одеси.

Окрему інсталяцію створили для тунелів і печери грота. Автори Дмитро Ерліх та Ілля Петров переосмислили підземний простір через звук. Грот свого часу створив архітектор Олександр Бернардацці за мотивами «Божественної комедії» Данте.

Екскурсії оновленим маршрутом розпочинаються 3 жовтня.

Як повідомляв Укрінформ, до фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського передали керамічну композицію Василя Мельника, яку раніше активісти знайшли серед будівельного сміття.

Фото архівне: ONFAM/Одеський національний художній музей, Facebook