Події
На найбільшій книжковій виставці Австрії представили українські видання
У Відні розпочала роботу виставка-ярмарок Buch Wien – найбільша літературна подія в Австрії та одна з найбільших книжкових виставок Центральної Європи.
Як передає кореспондент Укрінформу, наша країна тут представлена власним національним стендом, який організовано українсько-австрійським літературним проєктом LiterAktiv спільно з проєктом FreeArt за підтримки ColorWay EU.
“Ми раді, що можемо представити українську літературу європейській аудиторії саме зараз – у час, коли голос культури важливіший ніж будь-коли. Книги об’єднують людей, спонукають до роздумів і формують образ країни далеко за її межами”, – сказала в коментарі агентству керівниця FreeArt Ольга Кристюк.
Якщо торік основна увага української участі у Buch Wien була зосереджена на присутності вітчизняних видавництв, то цього року фокус буде на перекладах нашої літератури німецькою мовою. На відвідувачів українського стенду чекає найповніша на сьогодні колекція сучасних і класичних українських творів у німецькому перекладі від понад 20 видавництв з Австрії, Німеччини та Швейцарії.
У столиці Австрії відкрилася виставка-ярмарок Buch Wien / Фото: Тетяна Омельченко
Крім того, на стенді (Halle D, стенд B08) буде представлено інноваційний онлайн-каталог німецькомовних перекладів української літератури, створений платформою Читомо у співпраці з Craft Magazine – “Chapter Ukraine”.
Близько 70 % книг на українському стенді будуть у німецькому перекладі, 20% – в українському оригіналі та 10% – англійською мовою. Серед українських видань є бестселери та нагороджені твори, зокрема, рекомендовані до перекладу Українським інститутом книги та Українським інститутом у Німеччині. До цих видань додаються брошури з уривками, перекладеними німецькою мовою.
Усі книги можна придбати безпосередньо на стенді – їх реалізовуватиме український дистриб’ютор TheMova Book Store.
“Ідея продавати зі стенду переклади українських книжок відносно нова, вперше я це спробувала зі згоди організаторів українського стенду в Лейпцигу цього року. Продаж був такий успішний, що ми одразу домовилися про втілення цієї ідеї у Франкфурті та Відні в цьому році, а також у Лейпцигу у 2026 році. Оскільки у Відні LiterAktiv співорганізовує стенд, ми мали більше місця і змогли залучити навіть більше німецьких, австрійських та швейцарських видавництв, ніж це було на більших Лейпцизького та Франкфуртському книжкових ярмарках”, – зазначила кураторка LiterAktiv Ганна Гнедкова.
Поруч із цим, Україна буде представлена на Buch Wien 2025 читаннями, дискусіями та бесідами з авторами, серед яких Юрій Андрухович, Таня Малярчук та Ольга Волинська.
Окремо наш національний стенд запрошує на захід “Нова українська поезія війни в перекладі”, який пройде у суботу, 15 листопада. Його організовано у співпраці з Посольством України в Республіці Австрія.
“У центрі уваги будуть вірші сучасних українських авторів та авторок, таких як Вікторія Амеліна, Максим Кривцов, Ярина Чорногуз, Валерій Пузік та інших – тексти, які переосмислюють мову війни та опору і показують, як література фіксує пам’ять у реальному часі”, – додала Ганна Гнедкова, яка буде головним спікером на заході.
Виставка-ярмарок Buch Wien, яка щороку збирає тисячі видавців, авторів, читачів та літературознавців з усього світу, триватиме до 16 листопада, вже традиційно у виставковому центру Messe Wien. Цьогоріч захід присвячено глобальним викликам, ролі культури в часи змін та новим літературним голосам Європи.
Як повідомляв Укрінформ, після кількарічної перерви Україна торік була знову представлена на Buch Wien окремим стендом з книжки від наших провідних видавництв.
У 2024 році ярмарок відвідала рекордна кількість книголюбів – 65 тисяч.
Фото: Тетяна Омельченко
Помер японський письменник Рю Муракамі, чиї гострі твори досліджували секс, насильство та молодіжну культуру і були перекладені різними мовами по всьому світу.
Про це повідомила The Japan Times, передає Укрінформ.
«Ми глибоко засмучені звісткою про передчасну смерть Рю Муракамі, який протягом усієї своєї кар’єри незмінно створював епатажні твори, орієнтовані на молоду авдиторію», – йдеться у заяві видавництва Gentosha, оприлюдненій у п’ятницю, 23 жовтня.
Муракамі було 74 роки.
Серед найвідоміших творів письменника – його дебютний роман «Усі відтінки блакитного», у якому змальовано моральне розкладання молоді, яка загрузла в наркотиках і сексі. У 1976 році ця книжка принесла автору одну з найпрестижніших літературних нагород Японії.
У романі 1980 року «Діти з камери схову» йдеться про дітей, яких залишили в камерах схову на вокзалі, та про їхнє подальше виживання, а в книжці 1997 року «Суп місо» описано занурення туриста в атмосферу токійського кварталу «червоних ліхтарів».
Як повідомляв Укрінформ, після важкої хвороби на 67-му році життя помер письменник Сергій Батурин (Онищенко), член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.
Фото: Dimanaiv – Own work, CC BY-SA 4.0
Український інститут книги та онлайн-книгарня MEGOGO Books підбили підсумки проєкту «Знакові видання Незалежності: 35 книжок, які ми обираємо разом», присвяченого 35-річчю відновлення Незалежності. Перше місце в читацькому голосуванні посів психологічний трилер Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє УІК.
Голосування тривало з 7 вересня до 6 жовтня на сайті MEGOGO Books. Читачі обирали від 1 до 35 книжок і видавничих серій із довгого списку 100 позицій, який попередньо сформували 40 експертів зі сфер літератури, культури та медіа. Загалом читачі віддали 168 889 голосів.
Як зауважили в УІК, фінальний список об’єднав різні жанри, покоління авторів і способи осмислення нашого спільного досвіду. До нього увійшли сучасні романи, зокрема жанрова література, твори про війну, історичну пам’ять та українську ідентичність, поетичні збірки, нонфікшн і фундаментальні видання класиків.
Зазначається, що про високий запит на сучасну жанрову літературу свідчить лідерство роману Павлюка, який посів першу позицію за результатами читацького голосування. Також серед фіналістів опинилися трилогія Павла Дерев’янка «Літопис Сірого Ордену», цикл Макса Кідрука «Нові темні віки» та медичний трилер Андрія Сем’янківа «Танці з кістками».
Крім того, помітне місце у списку посідають книжки, присвячені українській історії, культурі та переосмисленню минулого. Серед них – «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані, «Брама Європи» Сергія Плохія, «Мова-меч» Євгенії Кузнєцової та «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» Радомира Мокрика.
Вагомий акцент читачі зробили й на книжкових серіях, що відкривають українську літературну спадщину та повертають до культурного обігу важливі прозові й поетичні твори.
Так, у короткому списку опинилися зібрання творів Василя Стуса, Лесі Українки, Тараса Шевченка, а також серії української класики, які актуалізують не лише хрестоматійні, а й ті тексти, які раніше активно не видавались.
Як зауважили в інституті, одразу декілька авторів здобули більше однієї позиції у короткому списку: Сергій Жадан – три, Оксана Забужко – дві як авторка і одна – як упорядниця, Ліна Костенко і Євгенія Кузнєцова – по дві, Іван Малкович одна як автор і чотири – як упорядник книжкових серій.
Список 35 знакових видань Незалежності:
- «Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіон Павлюк;
- «Гемінґвей нічого не знає», Артур Дронь;
- «За Перекопом є земля. Кримський роман», Анастасія Левкова;
- Трилогія «Літопис Сірого Ордену», Павло Дерев’янко;
- «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», Вахтанг Кіпіані;
- Цикл «Нові темні віки» (дві книжки), Макс Кідрук;
- «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності», Сергій Плохій;
- Серія «Українська поетична антологія» (31 книжка, упорядник Іван Малкович);
- Серія «Vivat Класика» (24 книжки, упорядниця Ярина Цимбал);
- «Записки українського самашедшего», Ліна Костенко;
- «Маруся Чурай», Ліна Костенко;
- «Мова-меч. Як говорила радянська імперія», Євгенія Кузнєцова;.
- «Спитайте Мієчку», Євгенія Кузнєцова;
- «Інтернат», Сергій Жадан;
- «Абетка», автор і упорядник Іван Малкович;
- Серія «Неканонічний канон» (40 книжок, упорядниця Віра Агєєва);
- «Ukraїner: Країна зсередини», Богдан Логвиненко;
- «Жадан. Усі вірші. 1993–2023», Сергій Жадан»;
- «Солодка Даруся», Марія Матіос;
- «Василь Стус. Повне зібрання творів у 6 томах, 9 книгах», упорядники Михайлина Коцюбинська і Дмитро Стус;
- Серія «100 казок» (3 книжки, упорядник Іван Малкович);
- «Леся Українка. Повне академічне зібрання творів у 14 томах»;
- «Танці з кістками», Андрій Сем’янків;
- «Польові дослідження з українського сексу», Оксана Забужко;
- «Музей покинутих секретів», Оксана Забужко;
- «Бунт проти імперії: українські шістдесятники», Радомир Мокрик;
- «Ворошиловград», Сергій Жадан;
- Серія «Розстріляне відродження. Вибрані твори» (16 книжок, упорядники Осип Зінкевич, Володимир Панченко, Олександр Ушкалов, Надія Білик, Наталія Гавдіда, Оксана Танюк, Олеся Омельчук, Анатолій Ткаченко, Дана Ткаченко, Ростислав Мельників;
- «Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у 12 томах»;
- Серія «Улюблені вірші» (3 книжки, упорядник Іван Малкович);
- «Вірші з бійниці», Максим «Далі» Кривцов;
- «Доця», Тамара Горіха Зерня;
- «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші», Володимир Вакуленко-К.;
- «Амадока», Софія Андрухович;
- «Століття Якова», Володимир Лис.
Окремим напрямом проєкту стало опитування в застосунку «Дія», присвячене знаковим українським книжкам, виданим у 2022–2026 роках. У межах цієї номінації користувачі обирали книжку, яка, на їхню думку, заслуговує на спеціальну відзнаку читацьких симпатій, з-поміж 15 номінованих видань.
Переможцем стала «Колонія» Макса Кідрука, яка отримала 23% (14 052) голосів. Загалом у «Дії» свій голос віддали 60 596 користувачів.
Як повідомляв Укрінформ, українська поетка й перекладачка Галина Крук стала лауреаткою заохочувальної поетичної премії Горста Бінека 2026 року. Нагороду вручать 2 грудня в Баварській академії мистецтв у Мюнхені.
Український інститут національної пам’яті планує провести пошукові роботи на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» у 2026 році.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це голова УІНП Олександр Алфьоров сказав під час наукової конференції “Биківнянський злочин: механізм убивства, виконавці, жертви, комеморіація”.
“Сподіваємось, що наші плани реалізуються, і цього року ми встигнемо ще провести пошукові роботи на території Биківнянського заповідника. Так, це складно, але ми маємо пошановувати своїх співгромадян, які знайшли там спокій, точніше, не шукаючи, знайшли його. І цього року ми запланували це, фінанси знайдемо і відкриємо за довгий час знову ті шари землі, які й досі тримають дуже багато таємниць”, – сказав Алфьоров.
Він наголосив на важливості подальшого дослідження місць поховань жертв радянських репресій, збереження історичної пам’яті та підтримки установ, які займаються вивченням злочинів тоталітарного режиму.
Алфьоров підкреслив, що дослідження радянських злочинів має значення для осмислення сучасної російської агресії проти України та інформування міжнародної спільноти про тяглість російської репресивної політики.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Ласків Люблінського воєводства (Польща) завершилися пошукові дослідження на православному кладовищі, під час експедиції виявили останки понад 40 осіб.
Фото: Павло Багмут, Укрінформ
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Одеса5 днів ago
В Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
-
Війна1 тиждень agoППО протягом дня знешкодила 125 зі 138 російських дронів
-
Суспільство1 тиждень agoШколи самі визначатимуть формат навчання з урахуванням безпекової ситуації та умов в укриттях