Тилігульський лиман — одна з найчистіших водойм півдня України. Саме тут, на території Визирської сільської ради, сьогодні формується новий туристичний напрямок. Узбережжя громади простягається на десятки кілометрів і його потенціал лише починає розкриватися. Перші кроки з благоустрою вже зроблено — організовані зони відпочинку в селах Калинівка та Кордон. Їх одразу оцінили постійні відвідувачі. Але щоб туризм розвивався системно, важливо розуміти, що саме цінують люди, які приходять і приїжджають до лиману — пляжники, туристи, рибалки.

Шість-сім років тому Тилігульський лиман справді переживав критичний період. Рівень води впав настільки, що постала загроза утворення тут трьох відокремлених озер. Побудова дамби, що відновила обмін води з Чорним морем, яку ініціював депутат Одеської обласної ради Олег Кутателадзе, стала переломним моментом. Лиман почав наповнюватися, а екосистема — відновлюватися.

Успіх рибалок — важлива частина локальної економіки, але лиман сьогодні приваблює й іншу аудиторію. Туристи шукають тишу, мінімальний антропогенний вплив, чисту воду і можливість відпочити на природі без зайвої комерціалізації.

Попит на рекреацію на березі Тилігульського лиману росте щороку. І Визирська громада вже розробляє стратегію розвитку туристичного напряму: від екостежок та оглядових майданчиків до створення умов для кемпінгу та водного спорту. Для рибалок це не тільки робота, а й спосіб життя. Для туристів — можливість побути наодинці з природою. А для місцевої влади — шанс перетворити унікальний природний ресурс на сучасний та екологічно відповідальний туристичний простір.

Чоловіка, який за гроші погодився закласти вибухівку під авто в центрі Одеси, засудили до восьми років ув’язнення та оплати збитків. Вибух пошкодив чотири машини й травмував водія.

Про це стало відомо з матеріалів Єдиного державного реєстру досудового розслідування.

Реклама

Як готувався теракт

На початку лютого 2025 року уродженець Херсона через Telegram познайомився з невстановленою особою. Той запропонував йому за 3000 доларів закласти вибухівку під автомобіль в Одесі.

Замовник взяв на себе організацію теракту: обрати місце й час вибуху, визначити автівку та переказати гроші виконавцю. Чоловік погодився і, за даними слідства, у період з 17 по 19 лютого отримав на банківську картку частину обіцяної суми.

На ці кошти він у торгових точках Одеси та через інтернет придбав компоненти для саморобного вибухового пристрою. В орендованій квартирі він зібрав вибухівку в металевому чайнику, обклеїв його металевими гайками та під’єднав кнопковий телефон для дистанційного підриву.

Чоловік влаштував теракт

20 лютого чоловік прийшов на вулицю Семінарську в Одесі. На автостоянці біля будинку №6 він побачив Lexus GX470 чорного кольору, поставив рюкзак із вибухівкою під передню частину автомобіля та залишив двір.

Поряд він встановив смартфон, щоб зняти все на відео. Пізніше невстановлена особа зателефонувала на прикріплений до вибухового пристрою телефон — і стався вибух. У результаті якого постраждали чотири автомобілі.

За результатами оцінки збитків найбільше постраждав Lexus GX470 — вартість його пошкоджень перевищила 719 тис. грн. Автомобіль Peugeot 308 зазнав руйнувань на понад 373 тис. грн, а його власник отримав легкі тілесні ушкодження. Збитки Hyundai Sonata становили понад 261 тис. грн, тоді як Peugeot Bipper отримав пошкодження на суму трохи понад 49 тис. грн.

Загалом підрив авто завдав майнової шкоди на суму близько 1,4 млн грн.

Яке покарання за теракт

Суд визнав чоловіка винним у скоєнні терористичного акту й ухвалив вирок — 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна на користь держави. Окремо суд задовольнив цивільні позови потерпілих та зобов’язав засудженого відшкодувати матеріальну шкоду. Також з чоловіка стягнуто 34 701 грн витрат на проведення експертиз. 

Нагадаємо, на Одещині триває розшук двох чоловіків, яких слідство вважає причетними до вбивства далекобійника. Також ми писали, що в Одеській області син убив матір.

Про це заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов повідомив Укрінформу.

Білорусь передала Україні 114 цивільних громадян, серед них – українці / Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

“Сьогодні, завдяки результативним домовленостям та спільній роботі, відбувся важливий гуманітарний захід: Білорусь передала Україні 114 цивільних громадян, серед яких – українці. Ця подія стала можливою внаслідок попередніх перемовин із білоруською стороною, на запит та за активного сприяння американських партнерів та, звісно, роботи Координаційного штабу”, – йдеться у повідомленні.

З українського боку операцією керував безпосередньо на місці генерал-лейтенант Кирило Буданов.

Серед повернених – українські цивільні особи, які утримувалися на території Республіки Білорусь. Наймолодшому зі звільнених українців – 25 років, його дружину було повернено раніше. Це цивільні громадяни, яких утримували та звинувачували у співпраці з українськими спецслужбами.

Крім того, передано також громадян Білорусі,  які були ув’язнені із політичних мотивів та відбували тривалі терміни. Серед них – відомі білоруські діячі, зокрема Марія Александрова, Віктор Бабаріко, журналістка Марина Золотова та інші. Після надання медичної допомоги та за їхнім бажанням, звільнені білоруські громадяни будуть доставлені до Польщі та Литви.

У ГУР висловили вдячність американським партнерам, особисто Президенту Дональду Трампу, спеціальному посланнику Президента США у Білорусі Джону Коулу та заступнику помічника держсекретаря США з питань Європи Крістоферу Сміту за їхню плідну роботу щодо повернення наших громадян як із Білорусі, так і з території РФ. “Без їхньої особистої участі сьогоднішнє успішне звільнення цивільних громадян було б неможливим”, – підкреслили у розвідці.

ГУР також відзначає “продовження конструктивної співпраці з білоруською стороною в гуманітарних питаннях, що стосуються повернення громадян України та звільнення інших цивільних осіб”.

Усі звільнені українські та іноземні громадяни обов’язково отримають необхідну допомогу.

Як повідомлялося, 22 листопада Україна повернула з Білорусі 31 цивільного громадянина.