Одеса
На Одещині побудують бомбосховище за 96 мільйонів
Бомбосховище, покажчик. Фото ілюстративне: Центр публічних розслідувань
У Крижанівському ліцеї Фонтанської громади Одеської області відремонтують цивільне бомбосховище. На роботи планують витратити 96 мільйонів гривень.
Про це Новини.LIVE дізналися з тендеру, який виклали у електронну систему закупівель Рrozorro.
Читайте також:
Строки виконання
Подати заявки підрядники можуть до 28 березня. За умовами тендеру, бомбосховище має не тільки захищати від небезпеки, але й бути обладнаним усім необхідним для шкільного та позакласного навчання. Завершити роботи мають до 1 вересня 2027 року.
Вже не перший тендер
Додамо, у Крижанівському діцеї вже намагалися побудувати бомбосховище наприкінці 2024 року. Тоді переможцем стала компанія з реєстрацією у Донецькій області “Аквалайт”. Але договір не уклали через невідповідність у документах. Тому аукціон наразі проводять повторно.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про ремонт будинку, який був пошкоджений в результаті ворожих обстрілів. А також про укриття за 30 мільйонів.
Одеса
Урожай 2026 на Одещині: чи буде Україна з хлібом у наступному році
Трактор в полі. Фото: Новини.LIVE
На Одещині цьогоріч зібрали непоганий урожай — у середньому 4,5 тонни зернових із гектара. Але з новою посівною виникли труднощі: спочатку аграріям заважала посуха, потім почалися затяжні дощі. У результаті засіяли приблизно на 90 тисяч гектарів менше, ніж торік. До того ж зерно складно продати за вигідною ціною, а добриво й пальне дорожчають. Тепер аграрії готуються до зими, від якої багато в чому залежатиме врожай наступного року.
Про осінню посівну на Одещині, проблеми аграріїв та перспективи врожаю 2027 року — в ексклюзивному матеріалі Новини.LIVE з директоркою Селекційно-генетичного інституту Національної академії аграрних наук України Раїсою Вожеговою.
Реклама
Урожай 2026
Урожай 2026 року на Одещині виявився досить непоганим. Середня врожайність зернових культур в області становила 4,5 тонни з гектара. Зокрема, пшениці зібрали 4,5 тонни, ячменю — 5,5 тонни, а гороху — понад 2 тонни з гектара. Однак осіння посівна кампанія проходить за складних погодних умов, які впливають на терміни проведення польових робіт.
“Посівна кампанія 2026 року незвичайна і відрізняється тим, що весь вересень і половина жовтня були дуже посушливі, і тому деякі кампанії, деякі господарі не намагалися сіяти в дуже сухий ґрунт. А з середини жовтня і по сьогоднішній день, вже майже місяць, 4 тижні, йдуть дощі і дуже велика кількість опадів випала. І тому такий незвичайний рік”, — каже директорка Селекційно-генетичного інституту Раїса Вожегова.
Посівна на Одещині
Оптимальні строки сівби озимих культур завершилися 15 жовтня, однак не всі господарства Одещини встигли виконати заплановані роботи. За словами експертки, порівняно з минулим роком в області залишаються недосіяними близько 90 тисяч гектарів. Можливість продовжити роботу залежить від ситуації в конкретних районах області.
Читайте також:
“Ці дощі затримують закінчення нашої посівної кампанії. Але саме головна проблема — це воєнні дії, які відбуваються в нашій країні. Тому що всі проблеми економічні, політичні, кліматичні пов’язані між собою”, — зазначає Раїса Вожегова.
Через війну аграрні господарства стикаються з нестачею працівників, адже значна частина чоловіків пішла захищати Україну. Додаткові труднощі створюють обмеження в роботі портів, які ускладнюють реалізацію вирощеної продукції.
“Є проблеми з експортом нашої продукції, тому ціна на неї майже вдвічі менша, ніж могла би бути, а навпаки на дизпалива, на добрива, на засоби захисту рослин ціни дуже високі. Тому це дуже заважає нашим аграріям і вчасно сіяти, і отримувати достойний врожай”, — пояснює директорка Селекційно-генетичного інституту.
Попри затримку посівної, стан озимих культур на Одещині наразі не викликає значного занепокоєння. Господарства, які встигли провести сівбу до початку дощів, уже отримали непогані сходи. Водночас перспективи пізніх посівів залишаються невизначеними, адже їхній розвиток залежатиме від погодних умов узимку.
“А те, що не встигли ще посіяти, чи пізні посіви, і те, що ми ще будемо досівати, мабуть, то вже будемо бачити, як вони будуть розвиватися. Це буде залежати від погодних умов зими. У нас, на жаль, нема таких довгострокових прогнозів, і ніхто не знає, як буде проходити перезимівля наших озимих культур”, — зазначає експертка.
Селекція та насінництво
Після складного аграрного сезону особливого значення набуває правильний вибір культур для вирощування на Півдні України. Науковці працюють над адаптацією сільського господарства до нових умов, зокрема досліджують придатність сортів для різних ґрунтів і технологій вирощування у зв’язку з кліматичними змінами, від яких найбільше страждає регіон.
“В першу чергу треба звертати увагу на ті культури і на ті сорти, які посухостійкі, і які мають коротший період вегетації. Це скоростигли сорти, щоб вони встигли дозріти і дати врожай до настання спеки. Для півдня України в першу чергу потрібно, щоб були посухостійкі сорти, скоростигли сорти і культури, які в нашій зоні будуть давати максимальний урожай”, — пояснює Раїса Анатоліївна.
За словами науковиці, дефіциту посівного матеріалу в Україні немає. Виробництвом оригінального насіння займаються установи Національної академії аграрних наук, зокрема Миронівський інститут пшениці та Селекційно-генетичний інститут. Їхні розробки призначені для різних регіонів країни.
“Ті культури і ті сорти треба вирощувати тієї селекції, яка знаходиться на цій території. Тому ми и випробовували і французькі, і немецькі сорти, наприклад, озимі культури пшениці, ячменю, але в наших умовах України на першому місці по зерновим, зернобобовим культурам стоїть саме селекція вітчизняна. Є в нас по кукурудзі, по соняшнику, і, звісно, конкурують іноземні сорти, американські, вони вирощуються в нас і дають непогані результати також”, — розповідає директорка інституту.
Окреме питання захист сортів від шкідників і хвороб. Увагу аграрії мають приділяти фітосанітарному стану озимих посівів, адже зміни погодних умов можуть сприяти активності організмів, які їм шкодять.
“Цей рік показує, що в нас достатньо вологи і достатньо високі температури. Якщо порівняти, у нас опадів за півмісяця жовтня випало по різним районам від 1,5 норми до 3,5 місячної норми. І температура повітря в цьому місяці в нас на 2 градуси вища, ніж середньобагаторічна. Тому умови сприятливі для розвитку таких хвороб, як злакова муха, тля, цикадки”, — зазначає науковця.
Для боротьби зі шкідниками господарства проводять обробку посівів інсектицидами. Однак через високі ціни на засоби захисту рослин аграрії хотіли б зменшувати витрати на вирощування культур. Одним із напрямів такої роботи є запобігання ураженню рослин ще на початкових етапах їхнього розвитку.
“Від сорту, від роботи селекціонерів залежить, зможемо ми зекономити наші препарати чи ні. Тому що в нас є селекція в інституті, в нас є інфекційні фони, в нас є цілий відділ фітопатології, ентомології, який саме проводить дуже великий аналіз, проводять моніторинг, випробують наші всі сорти на інфекційних фонах, саме на стійкість до хвороб, на стійкість до шкідників в тому числі. Але в першу чергу ми створюємо сорти стійкі до хвороб. І якщо сорт стійкий до хвороб, то вже на цій обробці цих сортів препаратами від хвороб ми можемо зекономити в тому числі”, — пояснює Раїса Вожегова.
Зрошення на Півдні
Для господарств Півдня України забезпечення полів водою залишається одним із головних технологічних завдань. Там, де є можливість, аграрії використовують свердловини та наземне краплинне зрошення, яке дозволяє економніше витрачати водні ресурси.
“Ну, ви знаєте, що південь України без зрошення, а зрошення –— це гарантоване отримання урожаю, продукції. І на півдні України зрошення — це питання номер один. На превеликий жаль, після підриву Каховської ГЕС, питання з зрошенням в нас на півдні здається дуже гостро”, — наголошує експертка.
Використання сучасних агротехнологій дозволяє господарствам ефективніше працювати на зрошуваних землях. Обмеженість же водних ресурсів змушує аграріїв переглядати підходи до землеробства, поєднуючи різні технології вирощування культур залежно від доступності поливу.
“І є технології, можна отримувати два, інколи і три урожаї в рік на одному ж тому самому полі. А в першу чергу зараз, коли в нас немає такої можливості зрошувати все, що ми маємо бажання, то нам треба підбирати саме посухостійкі культури й сорти. І оцю вологу, яка зараз випадає в якості дощів, опадів, то нам треба її дуже раціонально і ефективно використовувати в тому числі”, — пояснює директорка Селекційно-генетичного інституту.
Окрім нестачі води, серйозною проблемою для сільського господарства Півдня України залишається погіршення стану ґрунтів. До наслідків кліматичних змін додається вплив бойових дій, зокрема забруднення земель внаслідок обстрілів. Це створює додаткові ризики для вирощування сільськогосподарських культур, якості продукції та економічної стабільності господарств.
“Зараз під час війни у нас грунти потерпають від снарядів і відбувається велике забруднення грунтів. Ми про це не кажемо, ми цього не помічаємо, але це є також. І все в комплексі відображається на якості нашої продукції, на ведення нашого сільського господарства в цілому і в кінці кінців — і на економіці господарства, і на вирішенні нашої продавочої безпеки в цілому”, — зазначає науковиця.
Аграрна наука під час війни
Війна вплинула і на аграрні господарства, і на роботу наукових установ, які займаються селекцією, відновленням родючості ґрунтів, технологіями зрошення та механізацією. Науковці також стикаються з нестачею працівників, зростанням вартості пального, добрив і засобів захисту рослин. Додаткові труднощі виникають під час закупівель необхідних матеріалів через тендерні процедури.
“По-перше, це недостача фінансування, тому що ми розуміємо, що зараз в першу чергу все фінансування йде на війну, на підтримку наших військових і на оборону нашої країни. І тому наші науки, наші інститути, вони також страждають в недостатку фінансування. По-друге, ми знаходимося в таких же умовах, як будь-яке господарство. На наші поля також прилітають, в нас теж є небезпека”, — розповідає Раїса Анатоліївна.
Попри складні умови, селекційна робота в Україні триває. Одним із завдань залишається пошук економічно вигідних альтернатив традиційним зерновим культурам. Цей напрям відіграє важливу роль для господарств, які через обмежені можливості експорту та низькі закупівельні ціни змушені переглядати структуру виробництва.
“Ми підбираємо такі нішеві культури, які, можливо, з не таким великим врожаєм, але вони дуже рентабільні. Зараз ми шукаємо виходи, як нам, коли не працюють порти, коли нема експорту, а нам треба пропонувати нашим виробникам щось нове, розумієте, щоб воно було ефективно і рентабельно. Тому науки не стоять на місці, ми працюємо”, — зазначає директорка Селекційно-генетичного інституту.
Перспективи врожаю 2027 року залишаються невизначеними. За словами науковиці, сильні зимові морози можуть вплинути на накопичену в ґрунті вологу, а навесні посівам загрожуватимуть можливі посухи та пилові бурі. Питання продовольчої безпеки залежить й від наявних запасів сільськогосподарської продукції.
“Який рік станеться, ми ще не можемо сказати, але я впевнена, що Україна буде з урожаєм при будь-яких умовах. Я впевнена, що голоду ніколи в нас не буде. В нас є, до речі, зараз запаси, багато господарств тримають свій урожай цього року, тому що вони не можуть його реалізувати. Нема достойної, нормальної ціни, нема реалізації, і тому урожай, скажімо так, фонди в нас є”, — наголошує Раїса Вожегова.
Майбутнє українського агросектору
Нестача працівників, високі виробничі витрати та труднощі з реалізацією продукції залишаються основними перешкодами для розвитку українського сільського господарства. Ці проблеми впливають на фінансові можливості господарств, планування наступних посівних кампаній та перспективи аграрного виробництва загалом.
“Для того, щоб наші аграрії стабільно працювали, в першу чергу, треба, щоб завершилась війна. Ну, а по-друге, я вважаю, що якщо завершиться війна, то вже почне і відроджуватись наша економіка. А воно все взаємопов’язане”, — зазначає науковиця.
Попри труднощі, українські аграрії продовжують забезпечувати країну зерном, а науковці працюють над збереженням і підвищенням урожайності. За словами Раїси Вожегової, наявні запаси зерна та потенціал вітчизняного сільського господарства дають підстави з оптимізмом оцінювати продовольче забезпечення країни в майбутньому.
“Я впевнена, що і Україна, і Одеса будуть з хлібом і сьогодні, і наступний рік, і завжди. Я в цьому навіть не можу сумніватися”, — підсумовує Раїса Вожегова.
Українські аграрії довели, що здатні збирати високі врожаї навіть у найскладніших умовах. Та виростити зерно — це ще пів справи. Його потрібно продати за гідною ціною, покрити витрати й підготуватися до наступного сезону. На Одещині аграріям доводиться ще й пристосовуватися до примх погоди та нестачі води. Тож головне сьогодні — створити умови, за яких господарства зможуть нормально працювати, заробляти й надалі забезпечувати країну хлібом.
Раніше Новини.LIVE розповідали, як за останні десять років скоротилися площі виноградників на Одещині. Регіон залишається головним центром виноградарства в Україні, хоча за цей час втратив понад третину насаджень.
Також Новини.LIVE писали, як війна та масштабні забруднення впливають на екосистему Чорного моря. Науковці фіксують наслідки витоків олії, нафтопродуктів і руйнування Каховської ГЕС, однак повністю оцінити стан моря поки не можуть.
Одеса
В Одесі пояснили, як передавати показники газу: що змінилося
Людина перевіряє газовий лічильник. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
В Одесі та області споживачам газу не потрібно встановлювати нові застосунки чи змінювати звичний спосіб передачі показників лічильників. В АТ “Одесагаз” відреагували на інформацію про нові сервіси та пояснили, як правильно подавати дані. Компанія продовжує приймати показники через сайт, особистий кабінет, месенджери й телефон.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на АТ “Одесагаз”.
Реклама
Як передати показники газу
За інформацією АТ “Одесагаз”, останнім часом поширюються повідомлення про зміну способів передачі показників газових лічильників через онлайн-сервіси та застосунок “КУБ”. Проте для споживачів, яких обслуговує компанія, нічого не змінилося.
Передати дані можна кількома способами:
- через онлайн-форму на сайті АТ “Одесагаз”;
- в особистому кабінеті споживача;
- через Telegram- або Viber-боти, посилання на які є на сайті компанії;
- за телефоном колцентру (048) 705-39-09.
Встановлювати нові застосунки або змінювати звичний спосіб передачі показників не потрібно.
Читайте також:
Коли подавати дані лічильника
Показники газового лічильника необхідно передавати щомісяця з 1 до 5 числа включно. Це правило діє навіть тоді, коли мешканці не користувалися газом або показники залишилися незмінними. Якщо дані вчасно не надійдуть, оператор може визначити обсяг споживання розрахунковим способом. Через це в платіжці може з’явитися сума, яка не відповідає фактичному використанню газу. Тому в компанії радять не пропускати встановлені терміни та передавати актуальні показники щомісяця.
Своєчасна передача даних допомагає правильно визначати обсяг використаного газу. “Одесагаз” приймає показники лічильників і передає інформацію постачальнику, який на її основі формує рахунок за спожите паливо.
Вартість газу в листопаді
Для побутових клієнтів ГК “Нафтогаз України” у листопаді 2026 року діє фіксований тариф — 7,96 грн за кубометр газу з ПДВ. Ціна встановлена на період із 1 травня 2026 року до 30 квітня 2027 року включно.
Окремо мешканці оплачують розподіл газу. Для побутових споживачів АТ “Одесагаз” тариф становить 1,09 грн за кубометр без ПДВ, або 1,308 грн із ПДВ.
Раніше Новини.LIVE розповідали, коли в Одесі почнуть подавати тепло до житлових будинків. Опалювальний сезон у місті стартував 9 листопада, проте підключення відбувається поступово. Великі котельні планують запускати з 16-17 листопада. За попереднім графіком, більшість одеситів має отримати тепло 18-20 листопада.
Також Новини.LIVE писали про загрозу тривалого блекауту в Одесі. Енергетичний експерт Андріан Прокіп попередив, що росіяни можуть спробувати від’єднати місто від об’єднаної енергосистеми. Одеса залежить від електропостачання з інших регіонів і має недостатньо власних генерувальних потужностей. За найгіршого сценарію відключення світла може тривати до двох тижнів.
Крім того, журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, чи підтримують вони безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Частина містян вважає, що під час війни така ініціатива допомогла б людям заощаджувати. Інші сумніваються, чи вистачить міському бюджету грошей на утримання транспорту без оплати від пасажирів.
Одеса
Одещина без світла: росіяни 14 листопада атакували підстанцію ДТЕК
Наслідки атаки на енергооб’єкт в Одеській області. Фото: ДТЕК Одеські електромережі
Вранці 14 листопада росіяни знову вдарили по енергетичній інфраструктурі Одещини. Цього разу під ударом опинився об’єкт ДТЕК на півночі області, через що майже 50 тисяч родин залишилися без електрики. Енергетики вже розпочали ремонт, однак швидко повернути світло буде складно. Обладнання на цьому об’єкті неодноразово зазнавало пошкоджень.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на ДТЕК Одеські електромережі.
Реклама
Коли повернуть світло
За інформацією ДТЕК Одеські електромережі, влучання сталося у Подільському районі. Фахівці змогли розпочати ремонт лише тоді, коли дозволила безпекова ситуація. Спочатку вони взялися оглядати вціліле обладнання та розбирати завали. Тепер енергетики працюють над відновленням пошкодженого об’єкта.
В компанії кажуть, що роботи можуть затягнутися, адже росіяни вже неодноразово обстрілювали цей об’єкт. Після попередніх атак на його відновлення щоразу був потрібен тривалий час. Ситуацію ускладнюють повітряні тривоги, які заважають ремонтним бригадам працювати безперервно. Коли саме електропостачання відновлять для всіх споживачів, у компанії поки не повідомили.
Графіки відключень на Одещині
Крім наслідків ранкової атаки, 14 листопада в Одеській області діють стабілізаційні відключення світла. Відповідну команду ДТЕК отримав від Укренерго. Графіки можуть змінюватися протягом доби, тому жителям області радять перевіряти інформацію за своєю адресою. Це стосується як планових відключень, так і орієнтовних термінів відновлення електропостачання після обстрілів. Дізнатися, коли має з’явитися світло, можна через сайт ДТЕК Одеські електромережі, Telegram-бот або Viber.
Читайте також:
Раніше Новини.LIVE писали про загрозу тривалого блекауту в Одесі. Енергетичний експерт Андріан Прокіп попередив, що росіяни можуть спробувати від’єднати місто від об’єднаної енергосистеми, пошкодивши ключові лінії електропередачі. Одеса особливо вразлива через своє географічне розташування та нестачу власної генерації, тому значною мірою залежить від електроенергії з інших регіонів. Якщо окупантам вдасться порушити ці сполучення, місто може залишитися без стабільного електропостачання на кілька днів, тиждень або навіть два тижні. Експерт наголосив, що подібна загроза існує також для Києва, Дніпра, Чернігова, Сум і Харкова. В Одесі тривале знеструмлення може вплинути не лише на освітлення будинків, а й на водопостачання, адже для роботи насосів потрібна електрика.
Також Новини.LIVE повідомляли про початок опалювального сезону в Одесі. Тепло почали подавати 9 листопада, спершу до шкіл, дитсадків і лікарень. Великі котельні планують запуститися 16-17 листопада. За попереднім графіком, більшість житлових будинків має бути підключена до опалення 18-20 листопада.
Крім того, Новини.LIVE розповідали про наслідки атаки росіян на Одесу 13 листопада. Окупанти вбили двох людей, ще семеро зазнали поранень. П’ятьох постраждалих госпіталізували, один із них перебував у важкому стані. Росіяни пошкодили приватні будинки, автомобілі та ветеринарну клініку.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Відбудова5 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова6 днів agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Суспільство1 тиждень agoУ Криму знову дефіцит бензину: на АЗС запроваджують кар…
-
Одеса7 днів agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoу Києві відкриють благодійну виставку сучасного українського мистецтва
