Заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній на пресконференції в Укрінформі наголосив, що це один з перших кроків в наближенні загального змісту освіти до професії.

«Ми вже три роки намагаємося побудувати таку систему загальноосвітніх знань, щоб вони були наближені до тої професії, яку обрали здобувачі, і щоб це було цікавіше, корисніше і так далі. Ми віримо, що у перспективі це буде стосуватися абсолютно всіх предметів старшої профільної школи, що це буде охоплювати математику, фізику, і всі предмети будуть наближеними і покривати конкретні приклади, кейси, задачі, проекти в тих сферах, які будуть вивчатися. А зараз це класний приклад того, як умовно англійська мова може наближатися до потреб конкретної професії», – наголосив Завгородній.

Він висловив переконання, що в результаті у студентів не лише підніметься рівень англійської мови, але й збільшиться мотивація до її вивчення.

За словами директорки ГО «GoGlobal» Тетяни Ковриги, наразі йдеться про застосування іноземної мови в 16 робітничих професіях. До того ж і застосунком, і матеріалами можуть користуватися не тільки здобувачі освіти професійно-освітніх закладів, але й люди, які вже сьогодні працюють в професії, або ж ті, хто готовий до перекваліфікації.

Вона також поінформувала, що застосунок уже доступний зі смартфона у Play Market та App Store.

«Мобільний застосунок PROSKILLS – це інструмент для вивчення мови, орієнтований на абсолютно реальні робочі ситуації, доступний від сьогодні уже зі смартфона в Play Market, в Apple Store, в будь-який час він дозволяє проходити по уроках і зробити це максимально в комфортному середовищі для кожного здобувача освіти або людини, яка працює в професії. Загалом мобільний застосунок є частиною комплексного підходу перезавантаження до матеріалів вивчення англійської мови в закладах професійно-технічної освіти», – зазначила Коврига.

Вона додала, що система навчання охоплює, окрім мобільного застосунку, який може бути доступний абсолютно всім, також посібник для викладача англійської мови і для студентів.

За словами Ковриги, презентований продукт вже пройшов апробацію в закладах професійно-технічної освіти і більше тисячі студентів скористалися матеріалами.

Також вона повідомила, що у застосунку представлені спеціальності з чотирьох секторів економіки. Серед них: адміністратор, бармен, кухар, офіціант, тракторист, механік, машиніст сільськогосподарських машин, лаборант, будівельник, електрик, електрозварювальник, машиніст будівельних машин, логіст, провідник, водій, касир, водій міжнародних пасажирських перевезень тощо.

«Здавалося просто не дуже реалістичним, що англійська потрібна електрику, але ми бачимо і точно знаємо, що так, вона потрібна, тому що сьогодні світ технологій рухається страшенно швидко і це точно те, що можна і буде використовуватися», – наголосила Коврига.

«Сьогодні можуть ним користуватися уже люди, які змінюють професію. І, як на мене, це відкриває досить великий потенціал особливо з урахуванням перекваліфікації, з роботою з ветеранами. І дійсно тут великий потенціал стосовно й інших галузей, інших професій, тому що ми стартуємо тільки з 16 професій, але ми точно готові продовжувати цю роботу», – зазначила Коврига.

Заступник міністра поінформував, що наразі Міносвіти визначило 11 напрямків, де можна застосовувати аналогічний підхід зі створенням застосунків.

Своєю чергою регіональна директорка FCA в Україні Патриція Марущак наголосила, що пишається фінансуванням такого важливого проєкту та співпрацею з Міністерством освіти.

«Ми тісно співпрацювали і це справжнє задоволення бачити результат цього проєкту. Ми раді, що цей продукт вже активний і люди вже його використовують», – наголосила Марущак.

За словами генеральної директорки директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ірини Шумік, презентовані матеріали будуть рекомендовані для використання в освітньому процесі в закладах професійної, фахової передвищої освіти.

«Ми зараз працюємо над тим, щоб ці матеріали були у відкритому широкому доступі, тому що дійсно ці матеріали не тільки для навчання в закладах освіти, а можуть бути використані фахівцями, які приходять у сферу або які працюють в сфері», – зазначила Шумік.

Як повідомляв Укрінформ, голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак в інтерв’ю Укрінформу зазначив, що ринок праці вже зараз демонструє високий попит і конкурентну оплату праці для випускників закладів професійно-технічної освіти. Відповідні спеціалісти потрібні для відбудови країни.

Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

Зимовий сезон 2022/23 року для Одеси видався складним – через регулярні російські обстріли по енергетичній інфраструктурі місто переважно всі зимові місяці сиділо без світла. До того ж після обстрілів нерідко містянам вимикали воду та опалення. 

Саме після тої важкої зими повномасштабної війни, за ініціативи ПРООН, донори передали Одесі необхідну кількість когенераційних установок для підтримки критичної інфраструктури – води та тепла – навіть в умовах блекаута. Станом на листопад 2025 року Одеса отримала 13 когенераційних установок, але з них місцева влада спромоглась встановити лише одну. Тож, зимовий період 2025/26 місто знову провела в надскладних умовах. 

Чому так сталось, досліджував Інтент. 

Плану “Б” немає

Одеситка, редакторка Інтенту Євгенія Генова живе в радянській багатоквартирній дев’ятиповерхівці в Пересипському районі. Таких будинків в Одесі сотні. Опалення – централізоване. Його постачає, зокрема котельня “Північна-2”:

“Величезний плюс моєї квартири – вона однокімнатна. Тож невеликий простір дозволяє нам геть не замерзнути, коли тепла немає“.

За словами Євгенії, у 2022 році вона, як і інші одесити, стикалась переважно з відсутністю електрики. В опалювальному сезоні 2025/2026 до цього додались ще й перебої з постачанням води та тепла:

“У нас є великий чат, на який підписані жителі мікрорайону. Ми жартуємо між собою, коли холодні батареї: гей, китайська стіна – це будинок перед котельнею, – чи йде дим, подивіться? Часто дим не йшов“.

Котельня “Північна-2”. У 2023 році там впала 100-метрова труба внаслідок негоди. ФОТО: Суспільне.Одеса

У грудні 2025 року російські ракети та шахеди влучили в кілька підстанцій, внаслідок чого жителі Пересипського району більше 5 діб були без світла. Й майже стільки ж часу в будинках не було опалення:

“Звісно, ми зрозуміли, що наша котельня не має ніякої альтернативи, жодного резервного живлення. Умовного плану “Б” не має. Від цього страшно. На щастя, тоді було не дуже холодно на вулиці. У квартирі без опалення температура трималась на рівні 15-16 градусів. Це не дуже комфортні умови”.

Євгенія зазначає, що у сусідів, у кого більша площа квартири, температура опускалась ще нижче. До того ж відразу з’являлась сирість. Хоча це й небезпечно, люди вмикали газові конфорки, щоб трохи підвищити температуру у квартирі. В кого немає газу у квартирі, відповідно й цієї можливості немає.

В січні 2026-го ситуація повторилась – внаслідок російських обстрілів зникло не лише світло, а ще й вода та опалення. На той час на вулиці трималась мінусова температура. За словами Євгенії, тоді опалення не було більше доби:

“Це обговорюється в соцмережах. Це створює додаткову напругу. Від цього локальні перекриття дороги”.

Вночі 12 лютого 2026 року Одеса знов була під атакою. Значних пошкоджень зазнала енергетична інфраструктура. Синхронно зі зникненням світла сотні тисяч абонентів міста залишились без води, 200 будинків – без опалення. Майже на добу. Локально проблеми з водою не могли налагодити ще декілька діб. А після нічного обстрілу 16 лютого постраждав уже Київський район. У морози без світла, опалення та води на декілька діб залишились тисячі абонентів.

Солодкі обіцянки

Після складного зимового періоду у 2022-2023 роках допомогу в вирішенні питання забезпечення критичних об’єктів інфраструктури, як то тепло- та водопостачання, пообіцяли західні партнери. Так, 6 листопада 2024 року стало відомо про передачу Одесі першої газопоршневої когенераційної установки в рамках програми ПРООН. Ініціативу змогли запустити завдяки підтримці урядів Норвегії, Швеції та Японії. Тож місту дороге обладнання передали безкоштовно.

“Особливістю нашого міста є відсутність власної генерації всередині, що призводило до тривалих блекаутів, коли місто залишалося без світла по декілька діб. Саме тому надане обладнання є надзвичайно важливим – це перший крок у реалізації проєкту створення розподіленої генерації в місті, щоб забезпечити мешканців надійним доступом до тепла, світла та води”, – розповідала тодішня заступниця тодішнього одеського міського голови Ганна Позднякова.

Передача когенераційних установок Одесі. ФОТО: Одеська міська рада

Разом із трьома іншими установками, що вже на той час прямували до міста, генераційна потужність Одеси мала б бути підвищена на 13,2 мегавата. Тобто забезпечити щонайменше 450 тисяч мешканців Одеси надійним доступом до критичних послуг. Це малро б покрити приблизно 45% енергетичних потреб міста у водопостачанні, опаленні та водовідведенні, за винятком водозабору. Але це лише теоретичні  розрахунки. Реальність виявилась геть іншою.

У квітні 2025-го року в одеській мерії відзвітували про те, що місто отримало від міжнародних партнерів 11 газопоршневих когенераційних установок, з яких 4 потужні, 7 – менш потужні, для квартальних котелень. На той час першу установку на 3,3 МВт вже начебто запустили. Це коштувало місту понад 43 мільйонів гривень і додаткова оплата супутніх робіт. Щодо інших, то міська влада запевняла: проводяться роботи з монтажу ще 5 установок. Роботи масштабні та вартісні. Вони включають прокладання кабельних ліній, спорудження фундаментів, підключення до зовнішніх газових та електричних мереж. 

Всього місто очікувало від партнерів 16 газопоршневих когенераційних установок загальною потужністю 31,8 МВт. Цього, за розрахунками, достатньо, щоб забезпечити електроенергією всю критичну інфраструктуру міста. Ексмер Одеси Геннадій Труханов підкреслював, що до нового опалювального сезону 2025/26 місто повинно встигнути встановити та підключити максимальну кількість установок, забезпечивши їхнє підʼєднання не лише з котельнями, а й з іншими об’єктами критичної інфраструктури.

Але до опалювального сезону одеська міська влада спромоглась встановити лише одну установку. А сам Труханов і Позднякова, яка довгий час очолювала КП “Теплопостачання міста Одеси” (ТМО) й опікувалась питанням встановлення когенераційних установок на посаді заступника міського голови, перед стартом опалювального сезону залишились без управлінських крісел. Геннадія Труханова ще й позбавили українського громадянства через наявність російського. 

На папері та в реальності 

В листопаді 2025 року, коли опалювальний сезон уже розпочався, в департаменті міського господарства повідомили: ТМО отримало 13 когенераційних установок сукупною потужністю 21,243 МВт від міжнародних партнерів. Але з них встановлена лише одна на 3,3 МВт. Всі інші – досі не підключені. 

Яка ситуація з когенераційними установками в місті зараз, достеменно невідомо, адже КП “Теплопостачання міста Одеси” на наш повторний запит не відповіло. Але, судячи з тривалих вимкнень тепла в місті після зникнення електрики внаслідок обстрілів, все передане обладнання досі так і не запустили.

Так само невідомо, чи має резервне живлення одеський водогін, яким опікується приватна компанія “Інфоксводоканал”, пов’язана із колишнім міністром екології часів президентства Януковича Миколою Злочевським. В компанії відмовились відповідати, посилаючись на те, що ця інформація з обмеженим доступом. Однак тривале відключення води після обстрілів енергетичної інфраструктури підказує про брак резервного живлення на об’єктах компанії.

На сесії Одеської міської ради 25 лютого 2026 року директор департаменту міського господарства Леонід Гребенюк, фактично, визнав, що опалювальний сезон 2025/26 місто проходить лише з однією когенераційною установкою:

“Одна (когенераційна установка – ред.) працює ще з минулого опалювального сезону. Є сьогодні когенераційні установки, які ми отримали з фонду, які не працюють, але відбуваються процес монтажу, пуско-налагоджувальні роботи. Ми розраховуємо на те, що вони будуть у опалювальному сезоні 2026/27 працювати“.

Руйнування енергетичного об’єкта в Одесі 3 лютого 2026 року. ФОТО: ДТЕК Одеські електромережі

Експерт з енергетики Вадим Гламаздін у коментарі “Інтенту” зазначив, що проєкт ПРООН мав на меті допомогти заживлювати критичну інфраструктуру – котельні, очисні станції, а також насоси водопостачання та водовідведення – навіть у ситуації блекаута: 

“Якби цей проєкт був би реалізований у місті, то мешканці мали б можливість отримувати певні сервіси навіть в умовах критичної ситуації з електроенергією. На жаль, проєкт не завершений досі”.

При цьому Гламаздін наголошує, що передача обладнання – це лише частина проєкту. Для його реалізації потрібно вкласти чималі гроші на встановлення цього обладнання. Це має забезпечити міський бюджет:

“Обладнання – це в кращому випадку половина вартості, а то і взагалі 30%. Решта – це роботи: проєктування, будівництво, монтаж тощо, отримання ліцензій. До того ж треба розуміти, що передане обладнання не призначено для забезпечення електрикою осель мешканців Одеси. За термінами встановлення однієї когенераційної установки займає приблизно 3-4 місяці”.

Експерт пояснює, що в міста немає власної генерації, хоча в Одесі є ТЕЦ, але наразі вона не працює на подачу електроенергії. Станція зараз належить державній компанії “Нафтогаз України” й потребує масштабної модернізації. Щодо можливості забезпечити місто необхідним обсягом електроенергії з власних джерел Гламаздін зазначає, що технічно наразі це майже неможливо. Хоча власна генерація дуже потрібна:

“Одеса – складний регіон. Не лише з точки зору електроенергії, хоча тут тупикова частина високовольтних мереж, всього три підстанції, які регулярно під російською атакою. При цьому в Одесі достатньо великий обсяг споживання. До того ж місто – тупиковий регіон з точки зору газопостачання. Відповідно щоб запустити газову генерацію в тому обсязі, щоб заживити все місто, газу може не вистачити. Треба робити реконструкцію газової мережі. Також є питання: як роздати вироблену електрику, адже стан розподільчих мереж теж незадовільний”.

Але вирішувати всі ці проблеми необхідно. На думку експерта, для забезпечення власної генерації в Одесі потрібно модернізувати, а фактично побудувати нову ТЕЦ, додатково закупити та найголовніше встановити когенераційне обладнання там, де це можливо. Але всі ці проєкти потребують величезних витрат. А ще – часу на реалізацію. Йдеться про мільйони доларів і роки на поставку обладнання та проведення робіт.

Яка кількість електроенергії потрібна місту, щоб покрити всі потреби, невідомо – компанія “ДТЕК Одеські електромережі”, що займається в регіоні системою розподілу електрики, відмовилась відповідати навіть на запитання щодо потреб у світлі до повномасштабного вторгнення. Начебто це інформація з обмеженим доступом.

Що по грошах

У системі електронних закупівель Prozorro станом на початок лютого 2026 року можна знайти 79 договорів, які підвантажило КП “Теплопостачання міста Одеси“, пов’язані із встановленням на котельних міста когенераційних установок, переданих міжнародними партнерами. З них не всі договори були успішні, а деякі – це незначні суми на підготовчі послуги та роботи чи придбання будматеріалів для облаштування обладнання. Всього за цей час КП “ТМО” уклало угод, повязаних із встановленням когенераційних установок, на загальну суму більше 105 млн грн. 

Перший договір, пов’язаний з встановленням когенераційних установок в Одесі, датований 26 лютого 2025 року. При цьому першу установку передали на початку листопада 2024-го. Очевидно, що про її передачу тодішня одеська міська влада знала заздалегідь, але чомусь не підготувалась до швидкого запуску. При цьому у Prozorro немає жодного договору про закупівлю для міста безпосередньо когенераційних установок, щоб забезпечити мешканців Одеси додатковим джерелом електроенергії. 

Наприклад, у столиці, яка також потерпає від ворожих обстрілів по енергетиці й пережила складний зимовий період без опалення внаслідок руйнації енергетичних об’єктів, ще у 2024 році провели закупівлю 9 когенераційних установок на суму 1,1 млрд грн, про що повідомило видання “Наші гроші”. Харків, який живе під регулярними російськими обстрілами й також, як і Одеса, отримав низку когенераційних установок від міжнародних донорів, додатково купує електрогенераційне обладнання коштом міського бюджету. Зокрема влітку 2025 року харківський метрополітен уклав угоду на купівлю п’яти когенераційних установок вартістю більше 260 млн грн. І це не єдиний такий укладений договір у Харкові. 

Когенераційна установка. ФОТО: Одеська міська рада

За словами експерта аналітичного центру “Діксі Груп” Євгена Магльованого, низка міст України вже з початком повномасштабного вторгнення, а деякі – й до, активно встановлює когенераційне обладнання. Серед них Хмельницький, Житомир, Черкаси, Вінниця, Львів, Старокостянтинів. За словами експерта, в цих містах фахівці об’єднують когенераційні установки в локальну мережу, що робить постачання електроенергії децентралізованим і більш стійким:

“Когенераційні установки контейнерного типу потрібно приєднати до газу, електрику провести, залити фундамент. Це досить швидко можна зробити – за 2-3 місяці”, – стверджує Магльований в коментарі “Інтенту”. 

Натомість в Одесі цього не зробили і за півтора роки, з наявним обладнанням.  

Нас також зацікавило питання, хто саме встановлює обладнання в Одесі, чи то пак мав би встановлювати, згідно з проведеними закупівлями.  Ми з’ясували, що для встановлення тої єдиної установки, яка працює в місті, у липні 2025-го КП “ТМО” без проведення відкритих торгів уклало відповідну угоду. Вартість робіт склала 43,8 млн грн. Підряд отримала компанія “Південьенергомонтаж”.

За словами Магльованого, така вартість для встановлення когенераційної установки потужністю 3,3 МВт ринкова:

“Інсталяція одного кіловату – це десь 300-400 доларів. Я виходжу з такого розрахунку. Чим більше потужність установки – тим дешевше”. 

Компанію “Південьенергомонтаж” зареєстрували у 2017 році в Одесі. ТОВ “Південьенергомонтаж” досить часто отримує бюджетні підряди. Загальна сума підписаних договорів з 2016 року – майже 170 мільйонів бюджетних гривень, з них чимала частка від КП “ТМО”. Власниками компанії значаться три особи – запорожець Андрій Онищенко, одесити Андрій Щербін і Микола Заброцький. Останній колись був директором уже неіснуючого колективного підприємства “Електропівдензахідмонтаж-11”. Ця компанія також отримувала бюджетні підряди. Дружина Заброцького Юлія до 2020 року працювала начальником відділу в “Укренерго”.

Обслуговує встановлену когенераційну установку київська компанія “КТС інжиніринг”. Без проведення відкритих торгів із цією компанією КП “ТМО” уклало договір на 5,2 млн грн. Дія контракту – до кінця травня 2026-го. В лютому цього року з компанією уклали ще одну угоду на 4 млн грн на послуги з обслуговування та ремонту когенераційної установки до кінця року. ТОВ “КТС інжиніринг” отримує бюджетні підряди майже по всій території України, підписавши з 2016 року угод на загальну суму майже 475 млн грн. 

В вересні 2025 року КП “ТМО” уклало договір на будівництво розподіленої генерації на базі газопоршневих когенераційних установок на іншій котельні міста. Вартість робіт 7,3 млн грн. Відкриті торги підприємство не проводило. Роботи мають завершитись лише в кінці 2026 року. Виконувати підряд довірили одеській компанії “КБ теплоенерго”. 

Цю компанію зареєстрували у 1999 році. Власницею підприємства наразі значиться жителька Одеси Валентина Іщенко. Левова частка угод ПП “КБ теплоенерго” саме з ТМО,  а загалом підприємство з 2016 року отримало підрядів від бюджетних замовників на загальну суму понад 90 млн грн.  

Справи кримінальні

При цьому компанія “КБ теплоенерго”, як і вже згадуване вище ТОВ “Південьенергомонтаж”, фігурує у кримінальному провадженні щодо можливої розтрати бюджетних коштів при виконанні робіт на замовлення комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси”. 

Слідство вважає, що посадові особи КП “ТМО”, діючи за попередньою змовою з суб`єктами господарювання, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснюють привласнення бюджетних коштів, шляхом внесення до актів виконаних будівельних робіт, завідомо неправдивих відомостей про обсяги виконаних робіт в умовах воєнного стану. Нагадаємо, встановлювала когенераційну установку в Одесі за десятки мільйонів гривень компанія “Південьенергомонтаж” на замовлення комунального підприємства. 

Зокрема, в одній з судових ухвал, датованої кінцем 2025 року, йдеться про директора ТОВ “Південьенергомонтаж”, яким, судячи з документів, є Андрій Онищенко. Він, зазначено в ухвалі, в офісному приміщенні на другому поверсі розважально-оздоровчого комплексу “ARK SPA PALACE” на Генуезькій, 1а “проводив зустрічі з посадовими особами розпорядників бюджетних коштів одеської міської ради”. 

На цих зустрічах, згідно з матеріалами слідства, він обговорював механізми привласнення бюджетних коштів та передавав частину вже привласнених коштів. Крім цього директор компанії в ресторані “Vinobroteria” проводив зустрічі з посадовцями, де обговорював умови проведення капітальних робіт і розмір “відкатів”. Розслідування правоохоронці розпочали восени 2024 року. 

Ресторан “Vinobroteria” й раніше “світився” у кримінальних провадженнях, пов’язаних із колишньою міською владою. Як повідомляв “Інтент”, декілька генераторів, переданих місту донорами безкоштовно, були знайдені в цьому ресторані, власницею якої на той час значилась Ольга Гриценко. У ЗМІ її називали “дівчиною” тодішнього мера Одеси Геннадія Труханова. 

Також один генератор з переданої як гуманітарна допомога партії виявили за місцем проживання заступника колишнього директора одеського департаменту міського господарства Віталія Цуренка, в самого ексмера та на автомийці CARat. Правоохоронці вилучили 15 генераторів, ще 29 зберігались у КП “Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство” та не використовувались. 

ARK SPA PALACE. ФОТО: Agoda

Не менш цікавим місцем є й “ARK SPA PALACE”. Колись юридично за цим спа центром стояло одеське ТОВ “Арк спа”, яке наразі реорганізоване. З 2012 року директоркою компанії була донька екс мера Одеси Труханова Катерина. Пізніше центром, судячи з документів, опублікованих на офіційному сайті, оперувала компанія “СКВО”, яка вже припинила свою діяльність. Нею також колись керувала Катерина Труханова разом із бізнес-партнером колишнього мера Андрієм Іванчо, писало видання “Слідство-інфо”. Зараз центром “ARK SPA PALACE” оперує ТОВ “Аркспа”. Цю фірму зареєстрували у 2021 році. Її власником значився такий собі Захар Петровицький. Наразі він один з обвинувачених у справі заволодіння майном громади на суму понад 11 млн грн. Організатором схеми привласнення нерухомості слідство називає депутата одеської міської ради від партії Труханова “Довіряй ділам” Олександра Матвєєва. Він – у розшуку, а Петровицькій – на лаві підсудних.      

Скриншот сайту судової влади

Якщо підтвердиться те, про що йдеться в розслідуванні правоохоронців, це пояснює таку повільну та відверто провальну роботу з встановлення переданих місту когенераційних установок. Можливо, колишня влада міста просто довго не могла поділити кошти. Але для одеситів це обернулось важким зимовим періодом не тільки з тривалими відключеннями електрики, а ще й без опалення та води. Навіть у морози.

Здійснено за підтримки програми “Сильніші разом: Медіа та Демократія”, що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією “Незалежні регіональні видавці України” (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.

Олена Чернишова

5 березня представники Ізмаїльської райдержадміністрації, Ізмаїльського управління водного господарства, рятувальники ДСНС та представники територіальних громад провели виїзний огляд дамби шлюзу “Репіда” – ІСРЗ на 97-му кілометрі річки Дунай. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на Ізмаїльську РДА.

Під час обстеження зафіксовано руйнування захисного покриття укосу русла річки, виконаного за технологією “Bontec” — жорсткого покриття з геотекстильною опалубкою та монолітним бетоном. Найбільших пошкоджень зазнала ділянка довжиною близько 60 метрів.

Окрім цього, через коливання рівня води та насичення ґрунтів вологою відбувається руйнування земляної частини дамби, яка захищає територію розташування артезіанських свердловин, що забезпечують водою місто Ізмаїл, а також села Броска і Матроска.

За даними фахівців, ширина берми становить 11 метрів, однак уже розмито 8 метрів — залишилося лише 3. Для порівняння, торік було розмито 5 метрів, що свідчить про погіршення ситуації. Стан дамби наразі оцінюють як критичний.

Щоб запобігти можливій аварії та не допустити виникнення надзвичайної ситуації в регіоні, фахівці наголошують на необхідності будівництва дублюючої дамби.