Таку думку під час презентації дослідження «Небезпека в стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства» в Укрінформі висловила засновниця і фактчекерка ініціативи «НотаЄнота», викладачка кафедри онлайн-медіа КНУ ім. Т. Шевченка Альона Романюк.

«Насправді я, коли мене запрошують розказати, як фактчекити і так далі, кажу: будь ласка, не спростовуйте, якщо ви знайшли, наприклад, якусь сторінку, якихось пару десятків підписників і три десятки лайків – будь ласка, не спростовуйте. Ви таким чином поширюєте цей контент на свою аудиторію. Є сенс спростовувати те, що дійсно вже завірусилося, стало максимально великим – тоді є сенс спростовувати окремі кейси», – сказала вона.

Окремо аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк відзначив, що у ЦЕДЕМ виокремили низку цілей клікбейтних сторінок, створених передусім задля поширення російської пропаганди та дезінформації.

«Як вони працюють: спершу з’являється типовий клікбейтний контент, як, наприклад, військові, які одружилися, але їх ніхто не привітав. Так формується певна база, аудиторія, яка взаємодіє з таким типом контенту. Потім їй починають підсовувати контент на політичні теми. І так формується ще більш стійкий зв’язок з цими клікбейтними сторінками. Згодом сторінка проявляє своє справжнє обличчя і починає поширювати вже відверту російську пропаганду та дезінформацію», – сказав він.

За його словами, іншою ціллю для окремої категорії клікбейтних сторінок є поширення радянської ностальгії, де схема дії аналогічна з попередньою, пояснив аналітик.

«Також є сторінки, які мімікрують під новинні видання і згодом поширюють певні типи політичного контенту. Такі сторінки також спочатку публікують типовий клікбейтний контент на релігійну або військову тематику. А після того вже з’являється контент політичного характеру, не завжди найвищої якості тощо», – заявив представник ЦЕДЕМ.

Бурдяк зазначив, що окрім цього, існують клікбейтні сторінки, ціллю яких є перенаправлення трафіку з Фейсбуку/Телеграму на інші платформи/Телеграм-канали тощо.

«Інша ціль, яку переслідує частина клікбейтних сторінок – це кошти», – сказав він.

Як повідомлялося, у МВС Польщі застерегли суспільство від російських фейків про підготовку «українського нападу на Польщу». 

Верховна Рада України 21 жовтня ухвалила рішення про присвоєння звання Героя України Олександру Гордієнку — депутату Херсонської обласної ради, Голові Асоціації фермерів та приватному землевласнику, який загинув від російського дрона 5 вересня 2025 року.

Про це стало відомо з результатів голосування у Верховній раді України.

Рішення парламенту стало можливим завдяки петиції, оприлюдненій його донькою Аліною Гордієнко 8 вересня. Петиція швидко набрала необхідні понад 25 тисяч голосів. Тепер, після 271 голосу ”за” у Верховній Раді, Президент України має підписати відповідний указ.

Олександр Гордієнко, який народився 1967 року на Херсонщині, з 1992 року займався аграрною справою неподалік Берислава. Після деокупації правобережжя Херсонщини він став справжнім символом незламності.

Його донька Аліна розповідає, що Олександр самотужки розмінував тисячі гектарів полів, вивізши понад 5000 протитанкових мін. Він рятував техніку та працівників від обстрілів, використовуючи засоби РЕБ.

За свою унікальну боротьбу з ворожою авіацією, що включала знищення дронів рушницею, Гордієнко отримав на Херсонщині прізвисько ”Фермер Рембо”. Загалом він збив понад 200 російських дронів.

Життя Олександра Гордієнка обірвалося внаслідок удару російського дрона у селі Урожайному Бериславського району 5 вересня 2025 року, де він отримав несумісні з життям поранення.

Символічно, що лише за кілька днів до трагедії — 2 вересня 2025 року — Олександр Дмитрович брав участь у зустрічі з Премʼєр-міністеркою України Юлією Свириденко, де обговорювалися проблеми фермерів в умовах війни.

Катерина Глушко

24 Канал з посиланням на портал Travels.in.ua кличе вас до Одеського національного художнього музею. Він працює у палаці Потоцьких-Наришкіних, який вважають однією з найперших визначних пам’яток архітектури у цьому місті.

Варте уваги Де на Чернігівщині можна прогулятися палацом, куди приїжджав Тарас Шевченко

Що варто знати про палац Потоцьких-Наришкіних?

Його експозиція розташована у старовинному розкішному палаці. Його графиня Ольга Потоцька (у шлюбі Наришкіна), донька Станіслава та Софії Потоцьких, будувала з 1823 по 1826 роки. Самим спорудженням курував Франческо Боффо – архітектор з Італії.

Перед нами – типова дворянська садиба. Вона виконана у стилі класицизму та виділяється двоповерховим центральним корпусом. Ця споруда має бічні флігелі, з’єднані округлими галереями.

До нинішніх днів вдалось зберегти художнє оформлення стелі, паркет і мармурові підлоги з інкрустацією. Цікавий також підвал споруди, адже тут облаштували штучну печеру з гротом. Власне, вона з’єднана з одеськими катакомбами підземними ходами.

Звернімо увагу! Одеський міський голова Григорій Маразлі у 1888 році придбав цей палац. Через 11 років – у 1899 році – тут відкрили Музей витончених мистецтв з ініціативи Одеського товариства образотворчих мистецтв.

Палац Потоцьких-Наришкіних в Одесі / Фото Alex Levitsky & Dmitry Shamatazhi

У цьому музеї зберігалася неабияка колекція усіх видів образотворчого мистецтва. Тут і живопис, і графіка, і скульптура, і декоративно-прикладне мистецтво, і іконопис.

Майже два роки тому музей постраждав під час російської масованої ракетної атаки по історичному центру Одеси. У споруді пошкоджень зазнали стіни та водогін високого тиску, а також були вибиті шибки та скло.

Якщо ви плануєте навідатись до цього музею, то варто ознайомитись з його робочими годинами. Графіком роботи поділились в інстаграмі Одеського національного художнього музею. Він працює:

• у середу, четвер та неділю з 11:00 по 18:00

• а також п’ятницю та суботу з 11:00 по 19:00.

У музеї зазначають, що основну колекцію сховали. І глядачам нині доступні тимчасові виставки. Але ми все одно закликаємо завітати та подивитись як на сам палац, так і підтримати музей та його співробітників.

Це цікаво! Музей кличе 4 жовтня на показ і обговорення фільму “Вкорінені”. Він створений на основі інтерв’ю про пам’ять національних спільнот і корінних народів нашої держави. За цим посиланням можна зареєструватись на показ.

Що варто побачити на Одещині?

• Якщо ви таки плануєте навідатись до Одеси, то помандруйте також областю. До прикладу, навідайтесь до Тилігульського лиману, що на межі Одеської та Миколаївської областей. Його вважають одним з найглибших і найчистіших в Україні.

• І якщо ми вже заговорили про “най”, то ось вам найбільший замок в Україні. Мовиться про Аккерманську фортецю, розташовану у Білгород-Дністровському. Вона займає площу у приголомшливі 10 гектарів.

• До слова, Аккерманська фортеця цікава ще й тим, що потрапила до нашої підбірки замків з привидами. Дізнайтесь, кого ви можете побачити, відвідавши її.