Напередодні Дня прикордонника України, який відзначається 30 квітня, у Києві під час спеціального заходу вшанували військовослужбовців Державної прикордонної служби.

Просвітницький захід «Стежини прикордонної звитяги» провела в Укрінформі Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

На ньому виступили військовослужбовці-прикордонники, які розповіли історії зі свого бойового минулого й сьогодення, про виконання важких бойових завдань в умовах повномасштабної війни.

Героїчні історії військовослужбовців ДПСУ увійшли до книжкової серії «Шлях до Перемоги 2022–2025», яку презентували під час заходу.

Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання прикордонників, які загинули на російсько-українській війні.

Представники Верховної Ради подякували прикордонникам за службу й від імені Голови ВР Руслана Стефанчука вручили іменні годинники військовослужбовцям ДПСУ, які відзначилися у бойових діях.

Під час заходу відбувся виступ артистів Академічного ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України.

День прикордонника України відзначається 30 квітня. Це професійне свято встановлене згідно з указом Президента від 27 квітня 2018 року «з метою вшанування мужності та героїзму захисників державного кордону України, враховуючи внесок прикордонників у боротьбу за незалежність України».

Читайте також: Зеленський нагородив почесною відзнакою 25-й прикордонний загін

Як повідомляв Укрінформ, за даними ДПСУ, армія РФ не полишає спроб перевіряти українську оборону на різних ділянках, намагаючись розширити свою зону контролю.

У Києві на спеціальному заході вшанували прикордонників / Фото Юлія Овсяннікова, Укрінформ

1 / 31

Президент Володимир Зеленський нагородив почесною відзнакою 26-у окрему авіаційну ескадрилью Державної прикордонної служби України.

Фото Укрінформу можна купити тут

Новий виток соняшникової олії в Чорне море, який стався внаслідок російської атаки порту Чорномосрьк в Одеській області, найбільше загрожує перелітним птахам, які невдовзі мають повертатися в регіон та починати гніздування.

Про це повідомив еколог Владислав Балінський, який зазначив, що попри зусилля ліквідаторів витоку пляма рухається.

“Офіційні служби зафіксували пляму безпосередньо в акваторії порту розміром 400 на 200 метрів — на момент першого огляду бони ще утримували розлив. На знімках наступного ранку, після того як віджимний вітер розігнав олію у відкрите море, я оцінюю загальну площу забруднення морської поверхні приблизно в 40 квадратних кілометрів — і це без урахування площі Сухого лиману. Пляма продовжує рухатися”, – розповів еколог.

Владислав Балінський зазначив, що це вже третій такий виток олії в Чорне море й скоріш за все наступними, для кого це стане смертельно небезпечним стануть морські коники. 

Річ у тім, що рослинна олія хоча й не отруює воду за кілька тижнів під впливом сонця, кисню і солі полімеризується і осідає на дно. Накопичується у западинах між кам’яними грядами – там, де зимують морські коники та де ростуть мідійні банки. Мідії поглинають цю масу через фільтрацію. Морські коники у стані зимового заціпеніння, імовірно, задихаються, коли піднята штормом маса блокує їхні ніжні зябра.

“Це моя гіпотеза на основі польових спостережень — вона потребує лабораторного підтвердження, але поки що нічого кращого для пояснення того, що я бачив у січні, у мене немає”, – пояснив еколог.

Для птахів механізм інший. Олія склеює пір’я і знищує його теплоізолюючі властивості — птах тоне і замерзає у будь-якій воді.

“Після місяців роботи разом з орнітологами я дійшов до висновку, який звучить контрінтуїтивно: рослинна олія для птахів, схоже, небезпечніша за мазут. Мазут відмивається. Рослинна олія, судячи з усього, руйнує структуру пера глибше і на довше — принаймні так виглядає на практиці”, – заявив Владислав Балінський.

Еколог вважає, що такі атаки на резервуари із соняшниковою олією стали системою: “Три удари по цивільній харчовій інфраструктурі. Три розливи харчового продукту в морі. Передбачуваний екологічний результат щоразу. Це не побічні збитки — це задокументована схема”.

Кирило Бойко

Інтернет-видання «Махала» продовжує розповідати про життя сіл Бессарабії – тих місць, про які рідко пишуть, але які складають справжню картину країни. Від Болграда до Нових Троян – понад 40 кілометрів дорогою. За вікном автомобіля – рівний степ, широке небо і тиша, яку рідко почуєш у місті. 

Історія Нових Троян сягає початку XIX століття. Село було засновано на березі річки Великий Катлабух. Переважна більшість мешканців – болгари. Є, звичайно, і представники інших національностей, але саме болгарська громада формує характер цього місця: його говірку, кухню і свята.

Сьогодні в селі зареєстровано 3 870 мешканців. У 1990-х роках ця цифра перевищувала 4 500 – відтік людей, який торкнувся більшості українських сіл, не оминув і Нові Трояни. Народ тут, як кажуть самі мешканці, чесний, гостинний і працьовитий. 

Село живе і розвивається – це помітно навіть за короткий візит. У Нових Троянах є своя пекарня і кафе, працює ліцей, садок та Будинок культури.  Два роки тому відкрили нову амбулаторію, де ведуть прийом пацієнтів два лікарі.

Більше про життя у селі розповіли у відео.