В Одесі військовослужбовця ТЦК засудили за катування та незаконне позбавлення волі чоловіків під час мобілізаційних заходів. Суд встановив два епізоди, під час яких людей без законних підстав силоміць саджали до службового мікроавтобуса та везли до територіального центру комплектування. Одного з потерпілих дорогою били й залякували.

Про це йдеться у вироку Приморського районного суду Одеси від 16 вересня, передає Новини.LIVE.

Реклама

Чоловіка схопили біля Київського ринку

Згідно з матеріалами справи, засуджений проходив військову службу та був відряджений для участі у мобілізаційних заходах в Одесі. Він входив до групи оповіщення, яка працювала без поліцейських. Як зазначив суд, її учасники не мали повноважень самостійно затримувати людей та примусово доставляти їх до ТЦК. Одна з силових мобілізацій сталася уранці 13 квітня біля Київського ринку на проспекті Князя Ярослава Мудрого. Чоловіка без законних підстав силоміць посадили до службового Renault Master та повезли до територіального центру. 

У цій самій групі перебував військовослужбовець, якому Приморський районний суд Одеси виніс окремий вирок днем раніше. Саме за участь у цьому та інших епізодах його засудили до п’яти років і одного місяця позбавлення волі.

Під час поїздки нинішній засуджений разом з іншим учасником групи застосовував до чоловіка насильство. За матеріалами суду, він бив потерпілого руками, ногами та палицею по голові, обличчю й тулубу, вимагав назвати персональні дані та надати інформацію про інших осіб призовного віку. Також фігурант справи погрожував чоловікові подальшим сексуальним насильством. Один з учасників групи знімав те, що відбувалося в автомобілі, на телефон та погрожував прострелити потерпілому ногу у разі непокори, після чого його доставили до ТЦК.

Переслідували чоловіка на Генуезькій

Інший епізод стався 10 квітня близько 22:25 на вулиці Генуезькій. Вищезазначені працівники ТЦК почали переслідувати чоловіка, а один з учасників групи розпилив йому в обличчя сльозогінний засіб. Коли потерпілий почав задихатися, його силоміць посадили до Renault Master. Дорогою він продовжував задихатися та зрештою знепритомнів. Потерпілого в такому стані доставили до ТЦК для проходження військово-лікарської комісії.

Суд призначив покарання

На відміну від військовослужбовця, якому вирок винесли 15 вересня лише за незаконне позбавлення волі та викрадення людей, цього учасника групи суд визнав винним також у катуванні. Він уклав із прокурором угоду про визнання винуватості, на яку погодилися потерпілі. За незаконне позбавлення волі та викрадення людини суд призначив п’ять років позбавлення волі, а за катування — сім років. За сукупністю злочинів остаточне покарання становить сім років ув’язнення. Також протягом трьох років він не матиме права працювати у підрозділах РТЦК та СП на посадах, пов’язаних із мобілізаційними заходами.

Насильство під час мобілізації в Одесі

Обидва вироки стосуються епізодів, які стали частиною ширшого розслідування щодо дій груп оповіщення в Одесі. Новини.LIVE писали, що ще 16 червня ДБР повідомило про викриття групи, учасників якої підозрювали в незаконному доставленні, утриманні, побитті та залякуванні військовозобов’язаних. Тоді слідство повідомляло про шістьох працівників районного ТЦК та трьох представників громадської організації. Фігурантам обрали тримання під вартою без можливості внесення застави.

Розслідування на цьому не завершилося. 12 серпня ДБР повідомило про підозру ще чотирьом працівникам районного ТЦК. За даними слідства, йшлося про незаконне утримання громадян та застосування до них насильства під час мобілізаційних заходів.

Через кілька днів ДБР оприлюднило результати ще одного етапу розслідування. 18 серпня правоохоронці заявили про викриття двох груп оповіщення одного з районних ТЦК та СП на Одещині, до яких входили десять військовослужбовців. Слідчі на той момент задокументували 15 епізодів насильства: за версією ДБР, до людей застосовували силу, їх били, використовували сльозогінний газ та примусово доставляли до ТЦК.

При цьому нинішні вироки не є першими судовими рішеннями у справах, пов’язаних із цими подіями. Так, Новини.LIVE раніше писали, що в Одесі ще одного військовослужбовця ТЦК засудили до ув’язнення за катування та незаконне позбавлення волі чоловіка під час мобілізаційних заходів. Потерпілого силоміць витягли з під’їзду, застосували сльозогінний засіб, били у службовому автомобілі та повезли до територіального центру для проходження ВЛК.

Росія практично припинила використовувати бойові кораблі у відкритій акваторії Чорного моря. Вони вже четвертий місяць залишаються у пунктах базування, а активність підводних човнів фактично зведена нанівець. Проблеми виникли й із цивільним судноплавством та морською логістикою до окупованого Криму.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука в етері телемарафону “Ми — Україна”.

Реклама

Російські кораблі у пунктах базування

За словами Дмитра Плетенчука, протягом усього літа 2026 року російські бойові кораблі жодного разу не виходили з пунктів базування. Така ситуація зберігається вже четвертий місяць.

“Станом на зараз це вже четвертий місяць, коли вони не виводять кораблі в море. Навіть застосування, які були поодинокі, від одного до трьох разів на місяць, відбувалися безпосередньо з гаваней”, — розповів Дмитро Плетенчук.

Речник ВМС додав, що росіяни наразі не наважуються виводити бойові кораблі у відкрите море.

Скільки носіїв “Калібрів” залишилося у Росії

Попри зниження активності Чорноморського флоту, Росія все ще має кораблі, здатні запускати крилаті ракети. За даними Дмитра Плетенчука, йдеться щонайменше про два підводні човни типу “Варшав’янка” та два малі ракетні кораблі проєкту “Буян-М”.

“Давайте рахувати, що у них мінімум два підводних човни залишаються — “Варшав’янки”, і два надводних кораблі проєкту “Буян-М”. Це малі ракетні кораблі. Максимальний сумарний залп до 32 може доходити“, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Росіяни зазвичай не залучають таку кількість носіїв одночасно. Активність підводних човнів, за словами речника ВМС, фактично зведена нанівець, оскільки для запусків їм необхідно виходити в море.

Судна уникають російських портів

Проблеми РФ не обмежуються військовим флотом. Рух цивільних суден до російських портів Чорного та Азовського морів також суттєво скоротився. За словами Дмитра Плетенчука, судна, які мали прямувати до російських портів, накопичуються в Мармуровому морі. Така ситуація триває вже не перший тиждень, а місць для якірної стоянки стає недостатньо.

“Ті судна, які йшли в порти на Азові і в Чорному морі російські, у кого були вказані такі координати кінцеві, вони зараз накопичуються в Мармуровому морі. Це не перший вже відбувається тиждень”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

За його словами, заходи суден до російських портів залишаються поодинокими, а обсяги експорту через чорноморські порти РФ впали в рази.

Поромне сполучення з Кримом не відновили

Росія також має проблеми з морською логістикою між своєю територією та окупованим Кримом. Інформації про відновлення поромного сполучення наразі немає.

“Якщо брати морську логістику, інформації щодо відновлення роботи поромного сполучення наразі не надходило. Ймовірніше за все, досі цей спосіб перевезення морської логістики відсутній”, — сказав Дмитро Плетенчук.

Частину навантаження взяв на себе Кримський міст. Однак російські військові, за словами речника ВМС, не ризикують повноцінно використовувати його для перевезення небезпечних і великогабаритних вантажів, зокрема броньованої техніки та значних обсягів пального.

Російська авіація у Криму знову активна

Інша ситуація з російською авіацією. Наразі літаки на аеродромах окупованого Криму експлуатуються у штатному режимі. До них під час окремих атак долучаються літаки з інших російських пунктів базування. Раніше через удари по морській логістиці кількість вильотів із Криму суттєво скорочувалася. В окремі дні замість кількох десятків вильотів фіксували лише одиниці.

Раніше Новини.LIVE писали, що у Чорному морі вперше в історії відбувся бій між морськими безекіпажними катерами. Український Sargan 3000 вступив у протистояння з російським МБеК та знищив його. Операцію ВМС України провели спільно з Головним управлінням розвідки.

Також Новини.LIVE повідомляли, що росіяни намагаються додатково захистити свої кораблі від виявлення та атак, використовуючи незвичне маскування. На корпусах суден з’являються чорні ділянки, контрастні кольори та малюнки, які мають змінювати їхній силует.

На Одещині розпочинають дослідження річки Когильник та її приток, щоб визначити штучні перешкоди, які найбільше заважають природній течії. Фахівці обстежать сотні кілометрів водних шляхів та з’ясують, які застарілі дамби, греблі й інші споруди доцільно прибрати.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Rewilding Ukraine.

Реклама

Ситуація з річкою Когильник

Когильник — це степова річка завдовжки 243 кілометри. Вона бере початок у Молдові, протікає півднем України та впадає в озеро Сасик. Разом із притоками річка утворює екологічний коридор між степовими територіями та Чорним морем. Нині природний водний режим Когильника порушений.

Лише в українській частині басейну відомо про понад 50 наявних або потенційних перешкод. Серед них — дамби, греблі, шлюзи та інші гідротехнічні споруди. Частина цих об’єктів застаріла, пошкоджена або вже не використовується. Водночас вони можуть перешкоджати вільній течії, ускладнювати переміщення риби та змінювати водний режим.

Що планують зробити для відновлення

Rewilding Ukraine за підтримки Open Rivers Programme розпочинає дослідження басейну Когильника. Щоб встановити, які штучні перешкоди найбільше впливають на річку та усунення яких із них матиме найбільший ефект для відновлення природної течії. Команда має обстежити 120 кілометрів української частини Когильника та понад 324 кілометри його основних приток.

Фахівці проведуть інвентаризацію гідротехнічних споруд та оцінять їхній стан. Після цього визначать ключові перешкоди, створять ГІС-базу та підготують план ліквідації зайвих споруд і відновлення Когильника. В організації наголошують, що йдеться поки саме про обстеження та визначення споруд, які доцільно усунути, а не про вже ухвалене рішення демонтувати всі наявні дамби чи греблі.

Досвід відновлення Когильника надалі планують використати для роботи з іншими малими та середніми річками України й сусідніх країн.

Ситуація з водою на Одещині

Раніше Новини.LIVE писали, що ситуація з водними ресурсами на Одещині у 2026 році вже неодноразово ставала критичною. Влітку через обміління Дністра на окремих ділянках рівень води опускався до найнижчих показників за весь час спостережень, а в серпні через маловоддя Катлабух довелося примусово наповнювати водою з Дунаю. Проблеми фіксують і на інших водоймах: екологи попереджали про погіршення стану Ялпуга та Сасика, де посухи, спека, забруднення та порушений водообмін створюють ризики для водних екосистем.