Російські дрони дедалі частіше становлять загрозу не лише для Одещини, а й для сусідніх країн. Безпілотники порушують повітряний простір Молдови та Румунії, а в Чорному морі під ударом опиняються цивільні судна. Через це питання спільного захисту неба й морських шляхів стає дедалі важливішим для всього регіону.

Про це в ефірі Radio NV розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.

Реклама

Дрони біля Одещини

Росія поступово розширює територію своїх повітряних атак. Спочатку ракети та безпілотники лише наближалися до кордонів Молдови й Румунії. Згодом вони почали порушувати повітряний простір цих держав. На думку речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, такі випадки не можна пояснювати лише випадковими відхиленнями від маршруту. Він переконаний, що Росія свідомо створює загрозу сусіднім країнам.

“Це не про те, що летить до Ізмаїла і випадково потрапив на територію Румунії або Молдови. Ні, це летить до Румунії, це летить до Молдови”, — наголосив Сергій Братчук.

Загроза сусідам

Черговим прикладом став російський ударний безпілотник, про який повідомила президентка Молдови Майя Санду. За її інформацією, дрон порушив повітряний простір країни та впав неподалік житлових будинків і енергетичного об’єкта. Братчук вважає, що Росія вже не просто перевіряє реакцію сусідніх держав, а створює безпосередню небезпеку для їхнього населення.

“Це вже загрози, прямі безпосередні загрози нашим державним союзникам і партнерам”, — зазначив речник УДА.

Спільний захист неба

На думку Братчука, Україні, Молдові та Румунії необхідно домовитися про спільні дії проти російських повітряних загроз. Румунія має більше технічних можливостей для протидії дронам, тоді як Молдова потребує додаткової підтримки. Водночас українські сили продовжують знищувати безпілотники, які можуть становити небезпеку і для сусідніх держав. Однак окремих дій кожної країни недостатньо.

“Все-таки має бути алгоритм спільної взаємодії, спільного захисту, спільної оборони цих питань. Тобто так, Україна багато чого збиває, буде збивати те, що вийде, можливо, до Молдови і Румунії, але має бути якийсь єдиний алгоритм і процес”, — пояснив Братчук.

Небезпека в морі

Окремою проблемою залишається безпека цивільного судноплавства в Чорному морі. Болгарія, Румунія та Туреччина створили спільну групу для боротьби з морськими мінами. Проте Братчук поки не бачить достатніх результатів такої співпраці. Він наголосив, що через бойові дії повноцінне розмінування моря залишається складним завданням. Водночас міни продовжують загрожувати суднам, зокрема поблизу морських шляхів до українських портів.

“Я поки що не бачу, можливо, не всієї інформації від військового командування, якоїсь такої спільної, результативної протидії мінуванню Чорного моря”, — сказав речник.

Атаки на судна

Крім мін, небезпеку для кораблів становлять російські морські та повітряні дрони. Братчук наголосив, що від таких атак страждають цивільні екіпажі, до складу яких входять громадяни різних держав. Особливу увагу він звернув на Туреччину, яка має потужні військово-морські сили та могла б відігравати важливу роль у захисті судноплавства. Водночас речник визнав, що не має повної інформації про маршрути російських безпілотників у цьому районі.

“Що стосується повітряних ударних дронів, це ж не перша ситуація і далеко не остання. Ми це теж маємо прекрасно розуміти”, — попередив Братчук.

Оборона Чорного моря

Братчук переконаний, що без спільної системи захисту загроза для чорноморських держав зберігатиметься. Йдеться не лише про збиття безпілотників, а й про захист цивільних суден та протидію морським мінам. На його думку, Румунія, Болгарія й Туреччина мають посилювати співпрацю, адже російські атаки вже виходять за межі українських територіальних вод.

“А що до Румунії, Болгарії, то очевидно, дійсно має бути спільний захист”, — підсумував речник Української добровольчої армії.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.

Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.

На узбережжі Чорного моря в Одеській області помітили незвичних пернатих гостей. Невеликі білі побережники пересуваються пляжами зграйками та шукають їжу біля води. Ці птахи долають величезні відстані, адже гніздяться далеко за Полярним колом. У Тузлівських лиманах вони з’являються під час сезонних перельотів.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на еколога Івана Русева.

Реклама

Птахи на Одещині

Під час обстеження чорноморського узбережжя фахівці Національного природного парку “Тузлівські лимани” зустріли білих побережників (Calidris alba). Екологи досліджували вплив війни Росії проти України на довкілля, коли побачили невеликі зграйки птахів. Вони рухалися вздовж берега, тримаючи між групами відстань приблизно 40–50 метрів.

Білий побережник — невеликий птах із родини баранцевих. Його особливість у тому, що він гніздиться в одних із найпівнічніших районів планети. Місця розмноження цього виду знаходили в арктичній тундрі приблизно за 960 кілометрів від Північного полюса.

Попри таке далеке походження, побережників можна зустріти на морських узбережжях багатьох країн світу. Поза сезоном розмноження вони проводять значну частину часу на піщаних пляжах, де знаходять їжу.

Полювання біля хвиль

Птахи виживають завдяки незвичному способу харчування. Невеликі зграйки швидко бігають уздовж води, повторюючи рух хвиль. Щойно хвиля відступає, побережники підбігають до мокрого піску та хапають дрібних безхребетних, яких виніс прибій.

Основу їхнього раціону становлять маленькі рачки, молюски та черв’яки. Іноді білі побережники шукають їжу разом з іншими куликами, зокрема малими та чорногрудими побережниками.

Для Національного природного парку “Тузлівські лимани” цей вид є перелітним. Найчастіше його можна побачити під час сезонних міграцій, хоча окремі птахи зрідка залишаються тут зимувати.

Що відомо про білих побережників

Білі побережники — справжні мандрівники серед птахів. Вони розмножуються в Арктиці, а на зимівлю вирушають до узбереж різних континентів. Деякі долітають навіть до Південної Америки, Африки та Австралії. Довжина тіла дорослого птаха становить приблизно 20–21 сантиметр. Його легко впізнати за коротким чорним дзьобом і чорними ногами. Забарвлення змінюється залежно від сезону. Влітку спина та голова набувають рудуватих відтінків, а взимку птах стає переважно світло-сірим і білим.

Ще одна цікава особливість — гніздування. Самки відкладають яйця в невеликі заглиблення просто на землі серед арктичної тундри. Зазвичай у кладці чотири яйця. Птахи можуть залишатися майже нерухомими, коли до гнізда наближається хижак, щоб не привертати його уваги.

Під час міграцій побережники іноді збираються у великі зграї. У разі небезпеки вони одночасно злітають і різко змінюють напрямок руху. Така поведінка допомагає їм рятуватися від хижих птахів.

Як повідомляли Новини.LIVE, у Тарутинському степу на Одещині продовжують відновлювати популяцію європейського хом’яка, який перебуває під загрозою зникнення. Цього року до природного середовища випустили ще понад 15 тварин. Фахівці сподіваються, що це допоможе зміцнити місцеву популяцію рідкісного виду. Хом’як європейський занесений до Червоної книги України.

Також Новини.LIVE писали, що у Національному природному парку “Тузлівські лимани” вода в окремих солоних водоймах набула коричневого та іржавого відтінку. Причиною цього стали мікроорганізми, які активно розмножуються у надсолоній воді з настанням спеки.

У Татарбунарах Одеської області пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну не демонтували, а сховали після скандалу з його відновленням. Раніше пошкоджений монумент відремонтували, хоча він втратив статус пам’ятки культурної спадщини. Тепер активісти знову звернули увагу на долю погруддя та дії місцевої влади.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на ГО “Деколонізація.Україна”.

Реклама

Скандал з пам’ятником

За словами активістів, рішення сховати пам’ятник Пушкіну, ухвалили після суспільного розголосу навколо відновлення монумента.

“Після скандалу з реконструкцією пам’ятника Пушкіну вони вирішили не проводити демонтаж, а його заховати”, — зазначили в організації.

Активісти також поставили під сумнів доцільність збереження цього об’єкта. Вони наголошують, що після втрати охоронного статусу пам’ятник можна демонтувати.

Чому монумент не знесли

19 лютого 2026 року Міністерство культури України виключило пам’ятник Олександру Пушкіну та історичне місце, де він зупинявся, у Татарбунарах із Державного реєстру нерухомих пам’яток України. У березні міська рада повідомляла, що очікує на офіційний висновок Українського інституту національної пам’яті. Водночас монумент не демонтували.

Наприкінці вересня 2026 року активісти заявили, що пошкоджене погруддя не знесли, а відремонтували. Після цього міська рада заперечила свою причетність до робіт.

Хто відновив погруддя

У міськраді пояснили, що ремонт провів місцевий житель, який мешкає неподалік від пам’ятника. Чоловік робив ремонт у власному будинку, і в нього залишився цемент. Побачивши, що з погруддя відвалюється тинькування, він вирішив самостійно закрити тріщини та відновити пошкоджені частини. За його словами, він зробив це, аби монумент не завалився.

У міській раді також наголосили, що бюджетні кошти на ці роботи не витрачали. Дії місцевого жителя там пояснили його особистою ініціативою, заперечивши ідеологічний, політичний чи проросійський підтекст.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі не набрали необхідної підтримки дві петиції, які стосувалися заміни пам’ятника російському поету Олександру Пушкіну. Одна з них пропонувала встановити на Приморському бульварі бюст президента США Дональда Трампа, інша — пам’ятник українському режисеру Антону Птушкіну. Обидві ініціативи не зібрали потрібної кількості голосів.

Також Новини.LIVE писали, що тінь Олександра Пушкіна в історичному центрі Одеси зафарбували комунальники. Однак активісти продовжують вимагати позбавлення від усіх пам’яток стосовно російського поета.