Українські воїни продовжують нищити військові об’єкти у тимчасово окупованому Криму. Цього разу під вогнем опинилися системи ППО, десантний катер і база безпілотників. Частину техніки окупантів знищили, іншу — серйозно пошкодили.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Військово-морські сили України.

Реклама

Операція в Криму

Підрозділи Військово-морських сил ЗСУ разом із бійцями Сил спеціальних операцій провели успішну операцію на території тимчасово окупованого Криму. Українські військові завдали точних ударів по кількох важливих цілях російської армії. За даними військових, під час атаки було уражено три російські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир-С1”. Також ліквідовано одну мобільну вогневу групу окупантів, яка прикривала ці позиції.

Крім того, у селищі Новоозерне українські сили влучили у швидкісний десантний катер проєкту БК-16. Це невелике судно російські військові використовують для перекидання десанту та диверсійних груп. Ще один удар припав по військовій інфраструктурі на аеродромі Кіровське. Там було уражено місце зберігання ударно-розвідувальних безпілотників “Оріон”. За інформацією військових, повністю знищено чотири станції управління цими дронами.

“Злагоджена та точна робота продовжує давати успішний результат. Планомірно знищуємо логістику та бойовий потенціал ворога у глибокому тилу”, — йдеться у повідомленні.

Що відомо про техніку РФ

“Панцир-С1” — російський зенітний ракетно-гарматний комплекс протиповітряної оборони. Він поєднує ракети та автоматичні гармати й призначений для знищення літаків, вертольотів, крилатих ракет і безпілотників на малих і середніх дистанціях.

БК-16 — швидкісний десантний катер російського флоту. Його використовують для перевезення військових, висадки морського десанту, патрулювання та диверсійних операцій біля узбережжя. Катер має високу швидкість і може перевозити озброєних бійців.

Нагадаємо, ми повідомляли, що БпЛА Центру спецоперацій “Альфа” СБУ відкрили сезон весняних ударів по військових об’єктах у Криму. Уражено виробничі цехи АТ “Євпаторійський авіаційний ремонтний завод”, а також місця дислокації техніки та особового складу в Пушкіне, поруч з аеродромом Джанкой. 

Також ми писали, що протягом лютого 2026 року під удари потрапили кораблі, катери, авіаційна техніка та елементи ППО РФ. Серед уражених об’єктів — сторожовий корабель, морський буксир і вертоліт Ка-27.

В Одесі запропонували перенести міський зоопарк до парку Савицького. Ідею висунули місцеві активісти, пояснюючи її замалими вольєрами та застарілими умовами утримання тварин. Директор зоопарку Ігор Бєляков виступив проти такого плану. За його словами, під час війни реалізувати проєкт майже неможливо.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на допис директора зоопарку Ігоря Білякова.

Реклама

Перенесення зоопарку

Одеські активістки Олександра Гарбарь та Анжеліка Карапетян запропонували створити новий зоопарк у парку Савицького. За їхньою ідеєю, на нинішній території мають залишитися лише птахи, а для інших тварин хочуть збудувати новий сучасний комплекс. Після завершення робіт їх планують повернути до нового зоопарку. Автори ініціативи вважають, що так можна вирішити проблему невеликих вольєрів і застарілих стандартів утримання, які сформувалися ще десятки років тому.

“На території нинішнього зоопарку пропонують залишити тільки птахів, а для всіх інших тварин побудувати новий зоопарк у парку Савицького”, — написав Біляков.

Нереальність ідеї

Директор Одеського зоопарку Ігор Бєляков заявив, що сама ідея розширення виглядає привабливо, але реалізувати її зараз практично неможливо. За його словами, будівництво нового зоопарку з нуля потребує мільярдів гривень і стабільного фінансування, якого під час війни немає. Окрема проблема — перевезення тварин. Такий процес складний і небезпечний, особливо для старих або великих тварин. Зокрема, слониха Венді вже у похилому віці і може не пережити переїзд.

Бєляков також нагадав, що за останні роки в зоопарку з’явилися нові просторі вольєри для багатьох видів тварин. Їх вдалося побудувати за кошти від продажу квитків, і роботу з модернізації можна продовжувати поступово на нинішній території.

“Переміщення великої кількості диких тварин — надскладна і дуже ризикована справа. Спроба перевезти нашу слониху Венді у її віці може стати фатальною”, — наголосив директор зоопарку.

Скандали з зоопарком

Навколо Одеського зоопарку тривають скандали та перевірки. Активісти подали низку скарг до правоохоронців, зокрема через будівництво котельні для слоновника. У 2024 році міськрада виділила близько 5 млн грн на нове опалювальне обладнання, щоб тварини не мерзли взимку. Згодом з’ясувалося, що акти виконаних робіт підписали ще до їх завершення. Гроші перерахували підряднику, але обладнання на той момент не запустили. Через це правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом розтрати коштів, а суд наклав арешт на будівлі зоопарку. У керівництві зоопарку такі звинувачення відкидають. Там заявляють, що проти установи ведеться інформаційна кампанія, яка має дискредитувати заклад і завадити його роботі.

Нагадаємо, ми повідомляли, що територія Одеського зоопарку опинилася під загрозою забудови. Забудовник вже кілька років претендує на землю, де може з’явитися готель або інший об’єкт. Звіринець переживає складні часи, а коштів на розширення вольєрів і підтримку території бракує.

Також ми писали, що у Національному природному парку “Тузлівські лимани” на Одещині помітили перші зграї рожевих фламінго. Птахи прилетіли з боку Чорного моря наприкінці лютого. Екологи сподіваються, що цього року їм вдасться успішно загніздитися.

В Одесі вшанували день народження Тараса Шевченка. Люди зібралися біля пам’ятника поетові у Шевченківському парку. Там поклали квіти. Учасники говорили про значення творчості Кобзаря для сучасної України.

Про це повідомляють журналісти Новини.LIVE з місця події.

Реклама

Вшанування Шевченка

В Одесі відбувся пам’ятний захід до дня народження Тараса Шевченка в однойменному парку. До пам’ятника поетові містяни принесли квіти. Під час зустрічі звучали різні твори Кобзаря. Учасники говорили про те, що його слова і сьогодні залишаються актуальними та часто по-новому відкриваються під час війни. Один із учасників заходу, Микола, прочитав вірш Шевченка “Молитва” і наголосив, що творчість поета інколи трактують по-різному.

“Іноді Шевченка подають так, ніби він закликає до ненависті. Але насправді його слова народжені любов’ю до свого народу, до тих “малих рабів німих”, яких він хотів возвеличити”, — сказав він.

Шевченкові слова під час війни

Під час заходу також говорили про те, як ідеї Шевченка перегукуються із сучасною боротьбою України. Учасники зазначали, що прагнення свободи, про яке писав поет, залишається важливим і сьогодні. Одеситка Ганна нагадала відомі рядки Кобзаря про любов до України та молитву за неї у найтяжчі моменти.

“Свою Україну любіть, любіть її во время люте, в остатню тяжкую минуту за неї Господа моліть. Дай Боже навчитися так”, — сказала вона.

Що відомо про Шевченка

Тарас Шевченко — український поет, художник і громадський діяч, якого вважають однією з ключових постатей української культури. Він народився 9 березня 1814 року в родині кріпаків на Черкащині. У 1838 році друзі викупили його з кріпацтва, після чого Шевченко зміг навчатися та займатися творчістю.

Найвідомішою його книжкою стала поетична збірка “Кобзар”. У своїх творах Шевченко писав про свободу, долю України та життя простих людей. За свої погляди поета переслідувала влада Російської імперії — у 1847 році його заарештували та відправили на заслання із забороною писати й малювати.

Сьогодні Тараса Шевченка вважають символом української культури та боротьби за незалежність, а його твори залишаються актуальними для багатьох поколінь українців.

Нагадаємо, ми повідомляли, що сьогодні, 9 березня, вшановують день народження Тараса Шевченка — поета, що став символом України. Його творчість справила величезний вплив на розвиток української літератури, культури та національної самосвідомості.

Також ми писали, що очільник Офісу Президента України Кирило Буданов у день народження Тараса Шевченка, 9 берехня, опублікував звернення, в якому назвав Кобзаря постаттю, що об’єднує українське прагнення до свободи. У своєму дописі він згадав рядки із знаменитого вірша “Заповіт” та наголосив, що Україна щодня виконує цей заклик у боротьбі проти ворога.