Події
На Тернопільщині відбувся благодійний фестиваль пам’яті Героя України Віктора Гурняка
У селі Кобзарівка на Тернопільщині відбувся благодійний фестиваль “Гарт”, присвячений пам’яті добровольця батальйону “Айдар”, фотокореспондента, пластуна, волонтера, Героя України Віктора Гурняка, який загинув на фронті.
Організували захід його батьки та друзі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Найперше мета нашого фестивалю – це пам’ять про тих Героїв, яких вже немає з нами, але вони назавжди залишаються в наших серцях. Вони віддали кожному з нас стукіт свого серця. Тож ми повинні про них завжди пам’ятати. Також сьогодні ми розповідаємо про тих Героїв, які зараз нас захищають і завдяки яким ми можемо жити, мріяти і розбудовувати свою країну. Маємо ціль під час фестивалю зібрати 200 тисяч гривень для Третього армійського корпусу”, – зазначила організаторка заходу Марія Гурняк.
Благодійний фестиваль пам’яті Героя України Віктора Гурняка / Фото: Юлія Томчишин
На території фестивалю облаштували кілька локацій, присвячені життю та захопленням Віктора Гурняка, його цінностям.
“Ми показали, яким було життя Віктора, про що він мріяв, що найбільше любив. Він дуже хотів, щоб Україна була завжди вільна, незалежна, сильна, міцна і єдина”, – додала Гурняк.
Найперше відвідувачі звертали увагу на світлини, зроблені під час Революції гідності та на фронті. На кількох десятках фото протистояння на Майдані, біль втрат, обличчя українських добровольців, які стали на захист України проти російських окупантів.
Поряд із фотовиставкою стіл, на якому зібрані пам’ятні речі Віктора – його пластовий одяг, нагороди, грамоти, книги про нього.
“Це нагороди нашого сина, які він отримав як волонтер та як військовий. Зокрема, орден “За мужність” 3 ступеня, звання Героя України, яке він отримав за те, що він евакуював багато поранених військових з поля бою. Також тут є каска, яку Віктор мав на Майдані, його фото у соняхах, яке він зробив під час повернення з Іловайська. Ми роздрукували багато фотографій з життя сина і запропонували учасникам фестивалю, хто себе впізнає на цих знімках, забрати їх з собою”, – розповів тато Віктора Петро Гурняк.
Аби зібрати кошти для захисників під час події організували благодійний ярмарок. Всі охочі могли придбати футболки із зображенням Віктора, сувенірну продукцію, хустки, принт до яких розробила донька захисника Юстина, солодощі, які приготувала Марія Гурняк.
“Такі заходи дуже важливі. Адже важливо берегти пам’ять і допомагати нашим військовим. Я купила собі хустину, свічки, солодощі і ще планую задонатити. Хочеться підтримувати наших захисників, щоб вони там відбували наше тепло і вдячність”, – зазначила тернополянка Жанна Балдюк, яка у 2023 році втратила на війні сина Артура-Артема.
Фестиваль об’єднав рідних, друзів та колег Віктора Гурняка, ветеранів та військових, волонтерів, родини загиблих захисників.
“Віктор був надзвичайно творчою і креативною людиною, до кожної справи мав нестандартний підхід. Одного разу він придумав фестиваль пластового кіно. Навчав дітей знімати на аналогові камери та монтувати відео. Для нього важливо було відобразити цей світ, зафіксувати щось важливе для людей, творити”, – поділився спогадати друг Віктора Гурняка пластун Микола Бігус.
На фестивалі облаштували фотозону з маскувальної сітки. Відвідувачам за донати вручали спеціальні стрічки, які наприкінці заходу вони могли пов’язати на сітку. Згодом створений спільно виріб мають передати військовим.
Неподалік фотозони – стіл пам’яті, де всі охочі могли написати імена дорогих людей, яких вони втратили, згадати про них і вшанувати їх пам’ять, запаливши свічку.
Під час заходу відбувалася панельна дискусія “Документування війни” за участі фотографині та документалістки Зоряни Стельмах та креативної продюсерки “Суспільного” та авторки книги “Є пульс!” про поліцейських-парамедиків Донеччини Зоряни Биндас. Також українська журналістка та документалістка Ірина Вовк презентувала книгу «Віктор Гурняк» із серії «Справжні герої», у якій зібрала спогади рідних і друзів про Віктора.
Наприкінці фестивалю виступив гурт «ЩукаРиба». На завершення вечора запалили ватру.
Як повідомляв Укрінформ, на Тернопільщині пройде фестиваль пам’яті Героя України Віктора Гурняка.
Більше наших фото можна купити тут
Новий випуск спільного проєкту Укрінформу та Українського інституту національної пам’яті «Правда чи міф. Совєтська епоха» буде присвячений українському поету, шістдесятнику та одному з лідерів Народного руху України Івану Драчу.
У новому епізоді голова УІНП Олександр Алфьоров і журналістка Укрінформу Ярина Скуратівська спробують відповісти на запитання, чи був Іван Драч людиною радянської системи, чи одним із тих, хто наближав відновлення незалежності України. Чому поет-шістдесятник, який певний час вірив у радянські ідеали, згодом став одним із лідерів демократичних змін?
Автори проєкту розкажуть про драматичний вибір поета після протесту під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у 1965 році, його покаянний лист, участь у русі шістдесятників, відносини з радянською владою та шлях до лідерства в НРУ.
У випуску також ітиметься про те, чи означало офіційне визнання радянською владою співпрацю із системою, чому українські інтелектуали нерідко були змушені шукати компроміси для виживання та яку роль у відновленні української державності відіграли представники різних середовищ – від безкомпромісних дисидентів до тих, хто діяв усередині радянської системи.
Цей епізод програми пропонує поглянути на постать Івана Драча без чорно-білих оцінок, спираючись на історичні факти, контекст епохи та свідчення сучасників.
Новий випуск проєкту «Правда чи міф. Совєтська епоха» вийде у вівторок, 28 липня, о 17:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький доручив Мінкульту і Мінфіну підготувати механізм державної підтримки книговидавничої галузі.
Як передає Укрінформ, про це Корецький повідомив у Фейсбуці.
“Росія системно знищує українське книговидання. Росіяни постійно атакують друкарні, видавництва та книжкові склади. Лише за липень знищені 1,5 мільйона примірників українських книжок, а збитки обчислюються сотнями мільйонів гривень”, – зазначив Корецький.
Під час атаки 19 липня одна із друкарень втратила виробничі приміщення та понад 400 тисяч шкільних підручників. Постраждали й інші підприємства галузі.
“Навіть в умовах обмежених бюджетних ресурсів держава знайде можливість підтримати українську книгу. Це допоможе підприємствам відновити роботу, поповнити фонди публічних бібліотек і зберегти спроможність українського книговидання”, – наголосив Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, понад 1,5 мільйона книжок і підручників українських видавництв знищені внаслідок російських атак у липні.
Фото Укрінформу можна купити тут
В Україні вийшла пʼята антологія сучасної української та кримськотатарської літератури про Крим з найкращими творами п’ятого конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri”, що відбувся 2024 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на спізасновника літературного проєкту Аліма Алієва.
Антологія має назву Bizimkiler, що із кримськотатарської перекладається як “Наші”.
За словами Алієва, саме так кримські татари означують своїх людей, які є частиною безпечного простору, навіть якщо цей простір крихкий.
Як уточнила співорганізаторка проєкту, письменниця Анастасія Левкова, серед тем творів у цій книжці – викрадені та зниклі кримчани, політв’язні, спогад про історика Олексу Гайворонського (1974–2023), спогади про дитячу травму – втрату собаки, повернення кримських татар до рідного Криму, мотив вигнання зі спільноти, а також любовна історія на фестивалі у Коктебелі.
Крім того, до антології включена нова номінація “Есеїстика” українською та кримськотатарською мовами із пʼятого конкурсу. Серед перекладів представлені твори Ліни Костенко, Івана Франка, Юсуфа Болата, Сейрана Ібрагімова, Богдана Лепкого, Османа Османова та Майє Сафет.
“Перша презентація відбудеться у Києві на фестивалі “Кримський інжир/Qırım inciri”, 21-22 серпня. Тими ж днями – і нагородження переможців цьогорічного конкурсу, і ще багато цікавих заходів. Програму скоро оголосимо”, – зауважила Левкова.
“Кримський інжир/Qırım inciri” – це українсько-кримськотатарський літературний проєкт, що був заснований у 2018 році та має розвинену інфраструктуру у формах конкурсу, фестивалю та антології. Проєкт покликаний сприяти поширенню та розвитку кримськотатарської мови та літератури, актуалізувати тему Криму та кримських татар в українській літературі, сприяти появі взаємних перекладів для глибшого взаємного пізнання двох культур.
Як повідомляв Укрінформ, переможців п’ятого літературного конкурсу “Кримський інжир/Qırım inciri” оголосили 30 серпня 2024 року.
Фото: ppu.gov.ua
-
Одеса7 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство4 дні ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події5 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події5 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Україна3 дні agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Події1 тиждень agoкнижковий фестиваль BestsellerFest оголосив програму