Події
На території заповідника «Києво-Печерська лавра» 21 пам’ятка перебуває в незадовільному стані
На території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 21 пам’ятка перебуває в незадовільному стані, ще 23 пам’ятки не мають охоронних договорів.
Як передає Укрінформ, про це йдеться в звіті робочої групи Міністерства культури та стратегічних комунікацій, повідомляє пресслужба МКСК.
Зазначається, що 25 травня за ініціативи МКСК був організований престур до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», під час якого заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв і начальник відділу контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Олексій Жуков ознайомили журналістів зі станом пам’яток архітектури, розташованих на території заповідника.
У відомстві нагадали, що заповідник є складовою об’єкта Всесвітньої культурної спадщини «Свята Софія та Києво-Печерська лавра у Києві» та входить до переліку 8 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні.
Всього на території заповідника розташовані 140 пам’яток архітектури, з яких 44 – пам’ятки національного значення, 96 — місцевого та одна пам’ятка археології. У штатному розписі заповідника працюють 503 співробітники.
Як повідомив журналістам Бєляєв, з березня 2025 року в заповіднику працювала робоча група МКСК, яка вивчала стан обліку, використання та збереження державного майна, що перебуває в управлінні заповідника, а також меж і режимів використання території та буферної зони об’єкта культурної спадщини.
Так, за результатами звіту встановлено, що заповідник не забезпечив повного виконання робіт та заходів зі збереження історико-культурної та архітектурної спадщини, а також ефективного використання державного майна.
Об’єкти культурної спадщини утримуються в неналежному санітарному, протипожежному та технічному стані. Зафіксовані численні порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
Одним з виявлених порушень була, зокрема, неправильна реставрація Троїцької надбрамної церкви, що була зведена у XII столітті. Її дерев’яні сходи були замінені на кам’яні, а під час робіт нашкодили розпису храму.
«Загалом 21 пам’ятка архітектури, з-поміж розташованих на території заповідника, перебуває в незадовільному або частково незадовільному стані. Одна – в аварійному. Ще чотири пам’ятки перебувають на реставрації, однак реставраційні роботи зупинені і впродовж 2024-2025 років не проводилися. Не укладені охоронні договори на 23 пам’ятки культурної спадщини, що ставить їх під загрозу руйнування та знищення», – поінформував журналістів Бєляєв.
За його словами, минулого року на реставраційні роботи заповідника було виділено з держбюджету понад 17 млн грн, але вони не були використані та повернулись до бюджету.
Як зауважили у міністерстві, на початку травня 2025 року за результатами перевірки генеральному директору Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максиму Остапенку була оголошена догана. А 21 травня 2025 року з урахуванням рекомендацій звіту робочої групи МКСК був виданий наказ про його звільнення.
«Звіт робочої групи МКСК, складений за результатами перевірки діяльності Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», відображає оцінку стану забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах культури, охорони культурної спадщини та музейної справи. Також він містить низку рекомендацій, насамперед щодо незаконного перебування ченців Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічий монастир) УПЦ та інших прописаних у заповіднику», – підкреслили у відомстві.
Як зазначається, МКСК неодноразово доносило Остапенку необхідність розвитку заповідника «Києво-Печерська лавра» не лише як місця проведення різних медійних заходів, а й як до унікального, найбільшого музейного комплексу в Східній Європі.
«Заповідник свого часу був створений саме для цього — охорони та належного використання пам’яток, що розташовані на території Києво-Печерської лаври. Збереження та відновлення пам’яток було передбачено обов’язками контракту гендиректора, однак вони не були виконані», – наголосили у міністерстві.
Як повідомляв Укрінформ, 21 травня Міністерство культури та стратегічних комунікацій своїм наказом звільнило генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка. Рішення було ухвалене на підставі доповідної записки директора Департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Володимира Шорнікова.
Своєю чергою Остапенко повідомив у Фейсбуці, що його звільнили «без пояснень і попереджень».
Перше фото: скріншот із відео
Події
У Києві презентували проєкт із цифровізації та популяризації творчості композитора Віталія Кирейка
Творчість видатного українського композитора, народного артиста України Віталія Кирейка отримала нове життя завдяки оцифруванню нотної спадщини, виданню партитур і створенню студійних звукозаписів.
Про це йшлося під час презентації проєкту «Нові обрії збереження, цифровізації та виконавської інтерпретації симфонічного доробку Віталія Кирейка», яка відбулась в Укрінформі.
Як зазначили організатори, попри великий творчий доробок Кирейка, багато його партитур залишалися невиданими — і лише тепер повертаються до виконавського життя.
Наукова кураторка проєкту, кандидатка мистецтвознавства, доцентка Національної музичної академії України Ірина Шестеренко зауважила, що це вже другий етап масштабної ініціативи.
За її словами, торік було реалізовано проєкт із цифровізації усієї творчої спадщини Кирейка. Нинішній присвячений збиранню та виданню його рукописних партитур. Також уперше здійснено аранжування його творів для різних оркестрів, зокрема для оркестру Нацгвардії України, повідомила вона.
Арткуратор проєкту, голова громадської організації Perfect Art Group Олександр Цегольник зазначив, що всі матеріали вже доступні на сайті: https://kyreyko.com/
Це понад 5 тисяч відсканованих сторінок і більш ніж 3 тисяч сторінок набраного тексту. Усі видання можна завантажити у форматі PDF, роздрукувати й вільно користуватися ними, сказав він.
Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак наголосив, що в умовах війни особливо важливо зберігати українську культуру, бо без неї буде постійна загроза національній державності. “Цей проєкт робить українську культуру сильнішою і демонструє всьому світові, що ми маємо не лише фольклор. Це інтелектуальна музика, яка відповідає кращим світовим творам”, – підкреслив Червак.
Голова ГО «Культурна асамблея» Олександра Кирюшина анонсувала презентацію аудіозапису романсу-реквієму «Запалим пам’яті свічу», написаного Кирейком у 2016 році.
Як уточнила Шестеренко, це був останній романс Кирейка і він присвячений пам’яті жертв Голодомору. За її словами, незабаром також представлять інші записи творів композитора, зокрема «Реве та стогне Дніпр широкий».
На заході в Укрінформі презентували нові друковані видання та студійні записи, створені за участю Академічного ансамблю пісні й танцю Нацгвардії України, оркестру Головного управління Нацполіції в Київській області та Національного камерного ансамблю «Київські солісти».
Як повідомлялося, Віталій Кирейко (1926–2016) — український композитор, народний артист України, автор понад 300 творів: опер, балетів, симфоній, камерних і вокальних композицій. Серед його найвідоміших опер — «Лісова пісня», «У неділю рано зілля копала», «Марко в пеклі», «Бояриня» та «Вернісаж на ярмарку».
Перше фото з домашнього архіву Віталія Кирейка
Фото в тексті: Данило Антонюк, Укрінформ
У тимчасово захопленому армією РФ Маріуполі росіяни знищили частину унікальної мозаїки Віктора Арнаутова «Підкорювачі Космосу».
Про це у Телеграмі повідомив очільник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко, передає Укрінформ.
Він зазначив, що при ремонті будівлі «Будинок зв’язку» росіяни планували повністю демонтувати мозаїку, але через піднятий маріупольцями резонанс, відмовились – навіть прозвітували про «десяток реставраторів з Росії, що прибули її рятувати».
Андрющенко опублікував фотографії з міста, де видно, як росіяни «реставрують» цю мозаїку, значна частина якої вже знищена отаким «ремонтом».
«Зараз будівлю відкрито ззовні. Росіяни уникають фільмувати саме мозаїку – чому? Тому, що значну частину її просто фізично знищено. Ось фото доказ за вчора (26 жовтня – ред.). Номером один позначено знищену частину. Номер два – невідновлену. Ну а в цілому стан «реставрації» бачите самі», – написав під фотографіями Андрющенко.
Він нагадав, що мозаїка «Підкорювачі Космосу» Віктора Арнаутова – це світовий культурний спадок. «Це наш спільний (умовно) спадок з РФ з радянського періоду. Того, за який вони «борються». І саме вони його знищили. Варвари 21 сторіччя», – додав Андрющенко.
Як повідомлялося, у тимчасово захопленому Маріуполі у 2024 році російські окупанти розпочали демонтаж будівлі «Будинку зв’язку», під загрозою знищення була унікальна мозаїка – монументальне панно 1964 року авторства маріупольця Віктора Арнаутова «Підкорювачі космосу».
Віктор Арнаутов (23.11.1896 р. – 22.03.1979 р.) – український радянський художник-монументаліст; член Спілки радянських художників України. Народився на Дніпропетровщині, юні роки жив у Маріуполі, з 1920 року – в еміграції. Викладав у Стенфордському університеті, був заслуженим професором факультету мистецтв. Він створив панно для метро і приміщення Всесвітньої бібліотеки в Сан-Франциско. У 1963 році переїхав до СРСР і прийняв радянське громадянство. Жив у Жданові (нині Маріуполь), де створив три роботи, одна з яких – «Підкорювачі Космосу».
Фото: Telegram/Маріупольська міська рада
У Львові 2 листопада розпочнеться XV міжнародний органний фестиваль, у межах якого протягом місяця у Львівському органному залі відбудеться 18 концертів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Напередодні його офіційного відкриття, 1 листопада о 21:00, відбудеться передвідкриття фестивалю – концерт при свічках знаного органіста з Вінниці Георгія Куркова.
Цьогорічний фестиваль проходитиме під гаслом «Музика, що дарує світло і натхнення». Зокрема, упродовж місяця відбудеться 18 концертів за участі 13 органістів із України та інших країн.
Окрім солістів Львівського органного залу – Олени Мацелюх, Світлани Позднишевої, Ольги Стрілецької, Марка Новаковича, Віталія Дворового – на фестивалі гратимуть запрошені органісти з інших країн та міст: Ярослав Врублевський (Польща, Варшава), Домінікас Дігімас (Вільнюс, Литва), Георгій Курков (Вінниця), Тетяна Жук-Сєдова (Київ), Валерія Балаховська (Київ), Наталія Лендєл (Ужгород), Світлана Бардаус (Чернівці), Ольга Чундак (Ужгород).
Під час XV Львівського міжнародного органного фестивалю звучатимуть великі симфонічні прем’єри, унікальні поєднання органа з іншими інструментами, відеоартом та електронікою.
Ознайомитися з програмою музичної події можна за посиланням.
Львівський міжнародний органний фестиваль започаткований 2007 року Львівським академічним будинком органної та камерної музики. Спочатку фестиваль проводився що два роки. За цей час на сцені Львівського органного залу виступали провідні органісти Європи та відбувалися цікаві колаборації.
В останні роки Львівський органний зал проводить фестиваль щорічно, навіть попри повномасштабну війну Росії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, хор «Гомін» Львівського органного залу планує виконати та записати всі хорові твори композитора Миколи Леонтовича до його 150-річчя, яке відзначатиметься у 2027 році.
Фото: lvivconcert.house/
-
Одеса1 тиждень agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Війна3 дні agoБронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи
-
Суспільство3 дні ago
На Одещині хочуть ввести локальні оповіщення про повітряні тривоги – для окремих районів
-
Усі новини1 тиждень agoнезвичайне відкриття у Таїланді (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина Клопотенка – шеф-кухар показав романтичні кадри
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна зможе швидко відбудуватися після завершення війни
-
Україна1 тиждень agoнаступного тижня в Україні очікуються хвиля похолодання і багато дощів
-
Події6 днів agoУ Берліні розпочався Український кінофестиваль