Події
На території заповідника «Києво-Печерська лавра» 21 пам’ятка перебуває в незадовільному стані

На території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 21 пам’ятка перебуває в незадовільному стані, ще 23 пам’ятки не мають охоронних договорів.
Як передає Укрінформ, про це йдеться в звіті робочої групи Міністерства культури та стратегічних комунікацій, повідомляє пресслужба МКСК.
Зазначається, що 25 травня за ініціативи МКСК був організований престур до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», під час якого заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв і начальник відділу контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Олексій Жуков ознайомили журналістів зі станом пам’яток архітектури, розташованих на території заповідника.
У відомстві нагадали, що заповідник є складовою об’єкта Всесвітньої культурної спадщини «Свята Софія та Києво-Печерська лавра у Києві» та входить до переліку 8 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні.
Всього на території заповідника розташовані 140 пам’яток архітектури, з яких 44 – пам’ятки національного значення, 96 — місцевого та одна пам’ятка археології. У штатному розписі заповідника працюють 503 співробітники.
Як повідомив журналістам Бєляєв, з березня 2025 року в заповіднику працювала робоча група МКСК, яка вивчала стан обліку, використання та збереження державного майна, що перебуває в управлінні заповідника, а також меж і режимів використання території та буферної зони об’єкта культурної спадщини.
Так, за результатами звіту встановлено, що заповідник не забезпечив повного виконання робіт та заходів зі збереження історико-культурної та архітектурної спадщини, а також ефективного використання державного майна.
Об’єкти культурної спадщини утримуються в неналежному санітарному, протипожежному та технічному стані. Зафіксовані численні порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
Одним з виявлених порушень була, зокрема, неправильна реставрація Троїцької надбрамної церкви, що була зведена у XII столітті. Її дерев’яні сходи були замінені на кам’яні, а під час робіт нашкодили розпису храму.
«Загалом 21 пам’ятка архітектури, з-поміж розташованих на території заповідника, перебуває в незадовільному або частково незадовільному стані. Одна – в аварійному. Ще чотири пам’ятки перебувають на реставрації, однак реставраційні роботи зупинені і впродовж 2024-2025 років не проводилися. Не укладені охоронні договори на 23 пам’ятки культурної спадщини, що ставить їх під загрозу руйнування та знищення», – поінформував журналістів Бєляєв.
За його словами, минулого року на реставраційні роботи заповідника було виділено з держбюджету понад 17 млн грн, але вони не були використані та повернулись до бюджету.
Як зауважили у міністерстві, на початку травня 2025 року за результатами перевірки генеральному директору Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максиму Остапенку була оголошена догана. А 21 травня 2025 року з урахуванням рекомендацій звіту робочої групи МКСК був виданий наказ про його звільнення.
«Звіт робочої групи МКСК, складений за результатами перевірки діяльності Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», відображає оцінку стану забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах культури, охорони культурної спадщини та музейної справи. Також він містить низку рекомендацій, насамперед щодо незаконного перебування ченців Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічий монастир) УПЦ та інших прописаних у заповіднику», – підкреслили у відомстві.
Як зазначається, МКСК неодноразово доносило Остапенку необхідність розвитку заповідника «Києво-Печерська лавра» не лише як місця проведення різних медійних заходів, а й як до унікального, найбільшого музейного комплексу в Східній Європі.
«Заповідник свого часу був створений саме для цього — охорони та належного використання пам’яток, що розташовані на території Києво-Печерської лаври. Збереження та відновлення пам’яток було передбачено обов’язками контракту гендиректора, однак вони не були виконані», – наголосили у міністерстві.
Як повідомляв Укрінформ, 21 травня Міністерство культури та стратегічних комунікацій своїм наказом звільнило генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка. Рішення було ухвалене на підставі доповідної записки директора Департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Володимира Шорнікова.
Своєю чергою Остапенко повідомив у Фейсбуці, що його звільнили «без пояснень і попереджень».
Перше фото: скріншот із відео
Події
В одеському музеї покажуть дамські сумочки

Виставка колекції Наталії Осадчук у Домі Блещунова. Музей ім. О.В. Блещунова презентує виставку «Всесвіт дамської сумочки», створену на основі приватної колекції художниці, колекціонерки та реставраторки Наталії Осадчук (Одеса). Від кінця ХІХ до початку ХХІ століття — у 22 сумочках і понад 130 автентичних аксесуарах, ця виставка відкриває світ жінки через найінтимніші й найкрасномовніші деталі повсякдення. Виставка працює з 11 серпня по 10 вересня.
Події
В Києві відкрилася інсталяція «Світ очима Шевченка»

У столичному парку імені Тараса Шевченка відкрили інсталяцію “Світ очима Шевченка”.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Як зазначила на відкритті інсталяції співзасновниця однієї з організацій-ініціаторів – ГО “Україна WOW” Юлія Соловей, український поет є світовим рекордсменом серед культурних діячів за кількістю встановлених памʼятників. Йому поставлено 1167 монументів на чотирьох континентах.
Інсталяція “Світ очима Шевченка” – це пʼятиметрова скульптура поета. Всередині знаходяться 20 інтерактивних вічок, через які можна побачити різні куточки світу “очима Шевченка”. Це ті локації, де встановлені памʼятники українському поету.
“Зараз, як ніколи, актуально, коли через велику війну мільйони українців розкидані світом, підсвічувати те, що нас об’єднує. Бо культура і любов до рідного краю – це те, що єднає поза простором і поза часом. Загалом ми відзняли 80 локацій в 37 країнах світу. До цього було залучено понад 100 людей, зокрема, працівників наших посольств”, – розповіла Соловей.
Інсталяція буде відкрита для відвідувачів з 5 по 15 серпня.
В Києві відкрилася інсталяція “Світ очима Шевченка” / Фото: Павло Багмут. Укрінформ
Після цього інсталяція стане одним з експонатів інтерактивної виставки Ukraine WOW, яку відкриють до Дня Незалежності на залізничному вокзалі Києва.
Проєкт реалізований спільно ГО “Україна WOW” та Visa у партнерстві з Міністерством закордонних справ України.
Як повідомляв Укрінформ, у червні в Києві відкрили інсталяцію “Тіні присутності”, присвячену зниклим безвісти.
Події
Біля Галича археологи виявили залишки дороги часів Княжої доби

Біля Галича археологи виявили залишки дороги, яку вимостили за часів Княжої доби. Вона вела до Церкви Святого Пантелеймона.
Про це кореспонденту Укрінформу розповів молодший науковий співробітник відділу археології Національного заповідника «Давній Галич» Андрій Фіголь.
«Ми виявили залишки старої дороги. Вона пошкоджена, є фрагменти річкової гальки. Дорога вимощена через сад до гори, на якій стоїть Храм Святого Пантелеймона, приблизно у 12-13 столітті, часи Княжої доби», – зазначив Фіголь.
За його словами, фрагменти дороги мають ширину близько 1,2 – 1,3 м. Не виключено, що дорога могла бути частково зруйнована через зсуви ґрунту.
Також повідомляється, що на давньому шляху вже знайшли середньовічну підкову та фрагменти кераміки.
«Це фрагменти керамічного посуду Княжої доби, 12-13 століття. Типова кераміка того часу із залишками піску», – зазначив Фіголь.
На переконання ученого секретаря Національного заповідника «Давній Галич», кандидата історичних наук Андрія Стасюка, ця знахідка може стати ще однією туристичною принадою в Галичі.
«Ця дорога, ймовірно, з’єднувала Храм святого Пантелеймона із середньовічною пристанню Давнього Галича, де нині стоїть сучасне місто. Якщо вдасться її законсервувати, то вона може стати елементом просторового експонування. Адже не всюди в Україні можна побачити дорогу, яка була вимощена 800 чи 600 років тому. Водночас, ця знахідка є підтвердженням різних гіпотез про комунікаційні шляхи Давнього Галича, бо зараз на цьому місці немає навіть стежки», – зауважив Стасюк.
Він додав, що ця знахідка дає уявлення про те, як ділянки середньовічного Галича були з’єднані між собою.
Нині науковці планують продовжити розкопки, аби з’ясувати довжину дороги і її призначення.
Церква Святого Пантелеймона — єдиний і найстаріший із храмів Галицького, а пізніше і Галицько-Волинського князівства, що зберігся до сьогодні і представляє галицьку школу архітектури княжого періоду. Пам’ятка архітектури національного значення. Збудована наприкінці 1180-х -1194 років князем Володимиром Ярославичем як православна церква.
Як повідомляло агентство, раніше біля Галича археологи знайшли глиняні фігурки епохи «раннього заліза».
Фото надав Андрій Фіголь, відділ археології НЗ Давній Галич
-
Відбудова4 дні ago
На Чернігівщині повністю відновили 82 заклади освіти
-
Суспільство7 днів ago
ДБР розслідує загибель чоловіка, який стрибнув із мосту під час перевірки ТЦК Анонси
-
Усі новини1 тиждень ago
Помер Жан-Поль Дюбуа – що відомо про відомого актора
-
Війна4 дні ago
По всій Україні оголошували повітряну тривогу через зліт МіГ-31
-
Відбудова4 дні ago
Уряд спрямував Агентству відновлення 319,2 мільйона залишків із фонду ліквідації наслідків агресії РФ
-
Відбудова3 дні ago
Катерина Осадча, засновниця благодійного фонду
-
Події7 днів ago
ГУР презентувало фільм «Дорога смерті» про операцію «Легіону Свободи» на Запоріжжі
-
Політика1 тиждень ago
Китай вимагає скасувати санкції РНБО: у Зеленського назвали головну умову