Події
На території заповідника «Києво-Печерська лавра» 21 пам’ятка перебуває в незадовільному стані
На території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 21 пам’ятка перебуває в незадовільному стані, ще 23 пам’ятки не мають охоронних договорів.
Як передає Укрінформ, про це йдеться в звіті робочої групи Міністерства культури та стратегічних комунікацій, повідомляє пресслужба МКСК.
Зазначається, що 25 травня за ініціативи МКСК був організований престур до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», під час якого заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв і начальник відділу контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Олексій Жуков ознайомили журналістів зі станом пам’яток архітектури, розташованих на території заповідника.
У відомстві нагадали, що заповідник є складовою об’єкта Всесвітньої культурної спадщини «Свята Софія та Києво-Печерська лавра у Києві» та входить до переліку 8 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні.
Всього на території заповідника розташовані 140 пам’яток архітектури, з яких 44 – пам’ятки національного значення, 96 — місцевого та одна пам’ятка археології. У штатному розписі заповідника працюють 503 співробітники.
Як повідомив журналістам Бєляєв, з березня 2025 року в заповіднику працювала робоча група МКСК, яка вивчала стан обліку, використання та збереження державного майна, що перебуває в управлінні заповідника, а також меж і режимів використання території та буферної зони об’єкта культурної спадщини.
Так, за результатами звіту встановлено, що заповідник не забезпечив повного виконання робіт та заходів зі збереження історико-культурної та архітектурної спадщини, а також ефективного використання державного майна.
Об’єкти культурної спадщини утримуються в неналежному санітарному, протипожежному та технічному стані. Зафіксовані численні порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
Одним з виявлених порушень була, зокрема, неправильна реставрація Троїцької надбрамної церкви, що була зведена у XII столітті. Її дерев’яні сходи були замінені на кам’яні, а під час робіт нашкодили розпису храму.
«Загалом 21 пам’ятка архітектури, з-поміж розташованих на території заповідника, перебуває в незадовільному або частково незадовільному стані. Одна – в аварійному. Ще чотири пам’ятки перебувають на реставрації, однак реставраційні роботи зупинені і впродовж 2024-2025 років не проводилися. Не укладені охоронні договори на 23 пам’ятки культурної спадщини, що ставить їх під загрозу руйнування та знищення», – поінформував журналістів Бєляєв.
За його словами, минулого року на реставраційні роботи заповідника було виділено з держбюджету понад 17 млн грн, але вони не були використані та повернулись до бюджету.
Як зауважили у міністерстві, на початку травня 2025 року за результатами перевірки генеральному директору Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максиму Остапенку була оголошена догана. А 21 травня 2025 року з урахуванням рекомендацій звіту робочої групи МКСК був виданий наказ про його звільнення.
«Звіт робочої групи МКСК, складений за результатами перевірки діяльності Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», відображає оцінку стану забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах культури, охорони культурної спадщини та музейної справи. Також він містить низку рекомендацій, насамперед щодо незаконного перебування ченців Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічий монастир) УПЦ та інших прописаних у заповіднику», – підкреслили у відомстві.
Як зазначається, МКСК неодноразово доносило Остапенку необхідність розвитку заповідника «Києво-Печерська лавра» не лише як місця проведення різних медійних заходів, а й як до унікального, найбільшого музейного комплексу в Східній Європі.
«Заповідник свого часу був створений саме для цього — охорони та належного використання пам’яток, що розташовані на території Києво-Печерської лаври. Збереження та відновлення пам’яток було передбачено обов’язками контракту гендиректора, однак вони не були виконані», – наголосили у міністерстві.
Як повідомляв Укрінформ, 21 травня Міністерство культури та стратегічних комунікацій своїм наказом звільнило генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка. Рішення було ухвалене на підставі доповідної записки директора Департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Володимира Шорнікова.
Своєю чергою Остапенко повідомив у Фейсбуці, що його звільнили «без пояснень і попереджень».
Перше фото: скріншот із відео
Лувр уперше оприлюднив фотографії корони імператриці Євгенії — дружини Наполеона III, яку було пошкоджено під час пограбування музею в жовтні минулого року.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BBC.
Під час пограбування зловмисники викрали з Лувру ювелірні вироби на суму близько 88 млн євро, однак діамантову корону вони залишили. За даними музею, артефакт був “сильно деформований”, оскільки злодії намагалися витягнути його через вузький отвір у скляній вітрині.
У музеї зазначили, що корона “майже неушкоджена” та може бути повністю відновлена. Пошкодження виникли після того, як злодії впустили її на землю під час втечі з Лувру.
У короні відсутній один з восьми золотих орлів, які її прикрашали, але вона зберегла 56 смарагдів і всі, окрім 10, з 1354 діамантів.
Зазначається, що артефакт 19-го століття буде відновлено до її первісного стану “без необхідності реконструкції”.
Для нагляду за реставрацією було обрано експертну комісію на чолі з керівником музею Лоуренсом де Каром.
Сім інших викрадених ювелірних виробів, включаючи діамантову тіару, що належала Євгенії, а також намиста, сережки та брошки, досі не знайдені.
Як повідомляв Укрінформ, французька прокуратура прозвітувала, що усі четверо членів угруповання, підозрювані у зухвалому пограбуванні Лувра в жовтні, затримані та перебувають за ґратами в очікуванні суду.
Фото: Louvre Museum
На цьогорічній виставці сучасного мистецтва у Венеції Україну представить художниця Жанна Кадирова з проєктом «Гарантії безпеки» та скульптурою «Олень» із центрального парку міста Покровська.
Про це розповіли учасники Венеційської бієнале від України в межах діалогової платформи в Українському Домі в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Бетонну скульптуру «Олень» авторства української художниці Жанни Кадирової у центральному парку міста Покровська на Донеччині демонтували влітку 2024 року з наближенням бойових дій та евакуацією міста. Ця скульптура стане візитівкою українського павільйону на цьогорічній бієнале у Венеції. Але шлях «Оленя» не обмежується лише участю у бієнале.
«Минулої осені розпочався тур “Оленя”, який називається “З Покровська до Венеції”. Ми стартували з Києва від моєї майстерні. Потім були селище Ясіня, міста Івано-Франківськ і Львів, після цього “Олень” перетнув кордон і опинився у Білостоку в Польщі на моїй персональній виставці. І звідти він помандрує далі по містах Європи – аж до Венеції», – зазначила авторка проєкту художниця Жанна Кадирова.
Скульптура стане центром українського проєкту “Гарантії безпеки”, присвяченого 30 річниці Будапештського меморандуму на цьогорічній бієнале у Венеції.
«Усталений світовий порядок та уявлення про нього має бути переосмислено. Україна бере на себе роль сказати, що гарантії безпеки не працюють і мають бути інші. І наш павільйон буде говорити саме цією мовою. Ми сподіваємося, що “Оленя” буде поставлено там, де ми хочемо і його буде видно з усіх усюд», – зазначила комісарка національного українського павільйону на виставці у Венеції, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
З організаторами бієнале у Венеції домовилися, що скульптуру «Оленя» розташують на набережній одного з каналів «міста на воді». Скульптуру буде підвішено на крані машини, якою її везли від самого Покровська, що символізуватиме «підвішений стан» української культури через війну.
Скульптура «Олень» від 2019 року стояла в Покровську на модернізованому постаменті від радянського літака, і стала своєрідною візитівкою міста.
Як повідомлялося, авторка скульптури «Олень» Жанна Кадирова – українська художниця і скульпторка. Учасниця групи “Р.Е.П.” (“Революційний Експериментальний Простір”), яка виникла під час української Помаранчевої революції в Києві 2004 року. Її роботи були представлені на численних виставках по всьому світу.
Як повідомляв Укрінформ, LXI Міжнародна виставка сучасного мистецтва – Венеційська бієнале відбудеться з 9 травня по 22 листопада 2026 року, де Україну представить художниця Жанна Кадирова із проєктом «Гарантії безпеки». Кураторами виступу є Ксенія Малих та Леонід Марущак. Основний акцент проєкту – рефлексія на тему війни, пам’яті та безпеки, зокрема через евакуйовану з Покровська скульптуру «Олень».
Перше фото: Жанна Кадирова
Фото в тексті: Павло Багмут/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оприлюднило список претендентів на здобуття літературної премії імені Олеся Гончара у 2026 році.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Держмистецтв.
Цьогоріч на здобуття премії, яку присуджують за кращі літературні твори, що утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України, подали заявки 24 кандидати.
Так, у 2026 році на звання лавреата премії імені Олеся Гончара претендують:
- Ірина Белан – роман «Граппіг. Kumedno», видавничий дім «Орландо»;
- Леся Бернакевич – роман «Мужчина, з яким нічого не було», видавництво «Простір-М»;
- Галина Вердиш (літературний псевдонім Галина Верд) – збірка «Сни війни», видавництво ВД «АДЕФ-Україна»;
- Сергій Деркач – роман «Янголи бога війни», ТОВ «Гамазин»;
- Галина Дудка – збірка поезії «Світи мені сонцем», видавництво «Щек»;
- Ірина Іваськів – збірка оповідань і повістей «Євдокія», видавництво «Дружко»;
- Євген Ільїн – роман «Реліквія», видавець Федоров О. М., «Друкарський двір Олега Федорова»;
- Олександр Карпенко – роман-фентезі «Землі безсмертників», видавництво «Український пріоритет»;
- Костянтин Коверзнєв – роман «Останнє Різдво перед кінцем світу», видавництво «Терен»;
- Анжела Левченко – збірка поезії «Між вічністю і миттю на межі», ФОП Цюпак А.А.;
- Леонід Лейдерман – роман-мозаїка «Сім’я Шойхетів, або Пересипська симфонія», видавництво «Політехперіодика»;
- Євдокія Макаренко – роман «Грішна», ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк»;
- Олександр Мимрук – збірка поезії «Річка з назвою птаха», «Видавництво Старого Лева»;
- Інна Михайлова (літературний псевдонім Їнка Сяньчина) – збірка поезії «Ґрааль», видавничий дім «Гельветика»;
- Надія Позняк – збірка поезії «Прикордонного міста малесенький рай : життєва проза – поезія війни», видавничо-виробниче підприємство «Мрія»;
- Галина Половенко – роман «Життя як уламки скла», видавництво Ірини Гудим;
- Юлія Присяжна, упорядниця – збірник публіцистичних статтей «З глибин думками повернусь», видавництво ПАІС;
- Сергій Савюк – роман «Щоденник бойового медика», видавництво «Гамазин»;
- Людмила Смолярова (літературний псевдонім Міла Смолярова) – збірка новел «Дим», видавництво «Темпора»;
- Андрій Стебелєв – збірка нарисів «Художнє слово на Вінниччині», ПП «ТД «Едельвейс і К»;
- Анатолій Сухобрус – історична драма «Симоненків Подзвін», портал UkrDramaHub;
- Тетяна Чудновець – роман «Подоляночка. Незломима», видавничий дім «Орландо»;
- Василь Шкіря – збірка «За тиждень до весни», всеукраїнське державне видавництво «Карпати»;
- Світлана Щиголєва – поетизована адаптація трагедії «Павло Полуботок. Наказний гетьман України», видавництво «Майдан».
Розглядатиме заявки та подані твори й обиратиме лавреата Комітет з присудження премії. Про результати повідомлять на офіційному сайті Держмистецтв та на сторінках у соцмережах.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році лавреаткою премії імені Олеся Гончара стала письменниця Олена Пшенична за роман «Там, де заходить сонце».
Фото ілюстративне
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень ago
Наслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Суспільство1 тиждень ago
В Сергіївці оголосили ще один 102-мільйонний аукціон на відновлення :: Новини :: Центр публічних розслідувань
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ
-
Суспільство1 тиждень agoСуд арештував білоруську шпигунку, яка раніше працювала журналісткою в Києві
-
Одеса1 тиждень ago
У Пересипському районі Одеси під завалами знайшли загиблого