Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Фестиваль «Книжкова країна. Загадкова», який мав відбутися в Києві 17-20 вересня, перенесли на квітень через безпекову ситуацію в столиці.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці фестивалю в Інстаграмі.
«Ми дуже чекали на цю зустріч. Готували програму, великий книжковий ярмарок, нові активності й сюрпризи. Працювали над фестивалем щодня й до останнього вірили, що вже зовсім скоро зустрінемося з вами на ВДНГ. Але, на жаль, не все залежить від нас. Через безпекову ситуацію в столиці ми змушені перенести “Книжкову країну. Загадкову” на весну», – ідеться в дописі.
Також організатори заходу зазначили: «Ми знаємо, як сильно ви чекали на ці чотири дні книжок, зустрічей, розмов і відкриттів. І нам особливо шкода, що цього разу нам доведеться трохи зачекати».
У команді фестивалю вірять, що найближчі місяці підуть на користь: видавництва зможуть відновитися після атак і підготувати нові книжки, автори – завершити рукописи, а друкарні – надрукувати нові наклади. «А ми зробити фестиваль ще більш масштабним, цікавішим та наповненим», – додали організатори.
Як повідомляв Укрінформ, раніше організатори заходу зазначали, що у Національному комплексі «Експоцентр України» (ВДНГ) у Києві 17-20 вересня уже вшосте мав відбутися фестиваль «Книжкова країна».
Фото: Книжкова країна
У Кам’янці-Подільському 1 вересня відбувся прем’єрний показ документального фільму «Валерій Одайник. Щоденники війни» про ветерана, майора ЗСУ, викладача 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» Валерія Одайника, який втратив на війні обидві ноги і знайшов себе в адаптивному спорті.
Про це Укрінформу розповів режисер стрічки Андрій Заєць.
«Документальний фільм «Щоденники війни. Валерій Одайник» розповідає про життєвий шлях українського військовослужбовця, майора Збройних сил України, ветерана російсько-української війни, призера Invictus Games 2025 та Strong Spirits Games, викладача та спортсмена із Кам’янця-Подільського. Валерій Одайник під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку в січні 2023 року дістав важке мінно-вибухове поранення. Він пережив клінічну смерть і втратив обидві ноги, але завдяки неймовірній праці та силі духу, пройшовши тривалу реабілітацію та протезування, активно зайнявся адаптивним спортом та його популяризацією серед ветеранів війни», – зазначив Заєць.
За його словами, фільм створено не для комерційного розповсюдження, а з метою благодійної підтримки українських захисників. У межах показів відбуватиметься збір коштів на розвиток матеріально-технічної бази для реабілітації поранених військовослужбовців 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» та членів їхніх родин. Нині вже вдалося зібрати 150 тис. грн.
Прем’єра документального фільму відбулася у день шостої річниці створення 143 об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля».
8 та 11 вересня відбудуться благодійні покази стрічки в Кам’янці-Подільському.
Документальний фільм «Валерій Одайник. Щоденники війни» відібраний на 29-й Міжнародний кінофестиваль «SPORTFILM Liberec», який відбуватиметься в Чехії з 30 вересня по 4 жовтня, де його також покажуть.
Заєць додав, що благодійні покази будуть розширювати, аби зібрати 3 млн грн для реабілітаційного центру військової частини.
Режисер, продюсер, оператор, монтажер та композитор документального фільму «Валерій Одайник. Щоденники війни» фільму – Андрій Заєць. Головний саундтрек для стрічки створив гурт «Експансія» з Кам’янця-Подільського.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 2 вересня в межах Одеського міжнародного кінофестивалю відбудеться премʼєра історичної драми Лукаша Палковського «Санаторій Горького: Поєдинок».
Американська акторка та лауреатка престижної премії «Оскар» Джуліанн Мур отримає на кінофестивалі Цюриха (Швейцарія) відзнаку за досягнення у кіноіндустрії.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
«Джуліанн Мур — одна з видатних акторок американського кіно. Вона володіє надзвичайною універсальністю і знову і знову примудряється захоплювати нас своїми яскравими відтворенням персонажів, яких вона грає. Незалежно від того, в якому фільмі ми її бачимо, ми вболіваємо за її персонажів», — заявив генеральний директор Цюрихського кінофестивалю Крістіан Юнген.
Зазначається, що на кінофестивалі Мур отримує нагороду «Золота ікона» за життєві досягнення під час її кінокар’єри та нещодавньої головної ролі у фільмі «Дебют», показ якого відбудеться на самому фестивалі.
Упродовж кінокар’єри, яка триває вже понад три десятиліття, Мур працювала з видатними режисерами сучасного кіно, серед яких – Роберт Альтман («Короткі історії»), Пол Томас Андерсон («Ночі в стилі бугі», «Магнолія»), брати Джоел та Ітан Коени («Великий Лебовскі») та Тодд Гейнс («Безпека», «Далеко від раю», «Травень, грудень»).
Серед найвідоміших фільмів Мур — «Все ще Еліс» (2014), за який вона здобула найпрестижнішу кінопремію «Оскар» у категорії «Найкраща жіноча роль».
Попередніми лауреатами премії «Золота ікона» у Цюриху були всесвітньо відомі актори Кейт Вінслет, Сильвестр Сталлоне та Шерон Стоун.
22-й Цюрихський кінофестиваль триватиме з 24 вересня по 4 жовтня.
Як повідомляв Укрінформ, провідна іспанська акторка й лауреатка премії «Оскар» Пенелопа Крус отримає відзнаку за досягнення у кіно на кінофестивалі Торонто у Канаді.
Фото: Jennifer 8. Lee / WikiPortraits
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Відбудова1 тиждень agoна Херсонщині за тиждень погодили житлових сертифікатів на ₴183 мільйони
-
Суспільство1 тиждень agoРосія атакувала склад із зерном і готельний комплекс на Одещині
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника КП
-
Суспільство1 тиждень ago
Безжально побив товариша до смерті та ліг спати – в Одесі затримано жителя Вінниччини
-
Події1 тиждень agoМартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно
-
Війна1 тиждень agoВ Одесі армія РФ влучила в будівельний гіпермаркет