Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Мовлення.

27 жовтня, у День української писемності та мови, тисячі людей по всьому світу писали радіодиктант.

Автором тексту став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

У прямому ефірі диктант читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка та волонтерка Даша Астафʼєва.

“Лист, який не закінчується”:

“Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: “міцно любити”. Уяви собі! Не “дуже”, не “гіперсильно”. Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово “останній”. Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди”.

Як зауважили в Суспільному, написання слова “зеесушного” у варіанті “ЗСУшного” не вважається помилкою.

Станом на 28 жовтня відео Радіодиктанту на Ютуб-каналі Українського Радіо у співавторстві з каналами Суспільне Новини та Суспільне Культура отримало 562 тисячі переглядів, що є найкращим показником за всі роки трансляцій Радіодиктанту (з 2020 року). На Ютуб-каналі Українського Радіо повну трансляцію Радіодиктанту в середньому одночасно дивилось 78 тисяч людей, а максимум одночасних переглядів склав 113 тисяч. Чат трансляції зібрав понад 272 тисячі реакцій та більш ніж 21 тисячу повідомлень. Трансляцію Радіодиктанту національної єдності на телеканалі Суспільне Культура подивились 244 тисячі українців (віком від 4 років).

Як повідомляв Укрінформ, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності був започаткований командою Українського радіо у 2000 році задля єднання навколо мови. Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови у всьому світі.

Національне інформаційне агентство “Укрінформ” доєдналося до проведення Радіодиктанту національної єдності і запросило спільноту до своєї пресзали. До написання диктанту долучилися військовослужбовці, українські актори, письменники, музиканти та громадські діячі.

У Бахчисараї тимчасово окупованого Криму росіяни планують відтворити військовий табір часів російської імперії у Ханському палаці.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Art news.

У Christie’s підтвердили, що продаж цієї картини Клімта, написаної у період з 1915 до 1916 року, гарантовано. Полотно перебувало в одній приватній колекції протягом майже трьох десятиліть, а ім’я продавця не розголошується.

Пейзаж Litzlbergkeller буде виставлений на вечірньому аукціоні, присвяченому мистецтву XX та XXI століть, 17 листопада.

У травні 1997 року ця робота Клімта була продана на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку родині нинішнього власника за рекордні 14,7 мільйона доларів. З урахуванням інфляції, на сьогодні це приблизно 30,9 мільйона доларів. На той час картина була виставлена під назвою Litzlbergkeller am Attersee, під якою вона також була відома. Тоді картина потрапила на торги зі спадщини Сержа Сабарського, співзасновника Нової галереї у Нью-Йорку.

Картину австрійського митця виставлять на продаж в аукціонній залі Christie’s у Рокфеллер-центрі після короткої подорожі (27-29 жовтня) до виставкової зали аукціонного дому в Гонконзі.

З 1900 року і аж до своєї смерті у 1918 році Клімт часто проводив літо в австрійській сільській місцевості на березі озера Аттерзеє, яке зображене на полотні. На картині видно краєвид з акцентом на пивоварню та готель Litzlberg Cellar на північному березі, де художник зупинявся протягом перших кількох літ, проведених у цій місцевості. Однак картина була написана через 10 років після його переїзду до котеджу на південному березі озера.

За даними Christie’s, художник частково базував композицію на власних спостереженнях через телескоп з протилежного берега, а частково на видах з листівок. Робота була виконана на замовлення банкіра та підприємця Отто Прімавесі.

Робота «Літцльбергкеллер» виставлялася на стінах таких музеїв та установ, як Віденська сецесія, Будинок художників у Відні, Королівські музеї витончених мистецтв у Брюсселі, Палаццо Строцці у Венеції, музеї Кунстгаус у Цюріху та Музей Леопольда у Відні.

Рекордна ціна за твір Клімта на аукціоні становить 236,4 мільйона доларів: саме стільки було сплачено в листопаді минулого року на торгах Sotheby’s у Нью-Йорку за його «Портрет Елізабет Ледерер». Шість із десяти найдорожчих робіт австрійського художника, проданих на аукціонах, були пейзажами.

Як повідомляв Укрінформ, картину Клода Моне «Іриси» продали на аукціоні Sotheby’s у Парижі за 50 млн євро з урахуванням комісій. Полотно стало найдорожчим твором мистецтва, будь-коли проданим з аукціону у Франції.

Фото: Christie’s