Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Події
Українсько-канадська письменниця стала лавреаткою премії Amazon Canada за перший роман
Канадська письменниця українського походження Марія Рева стала лавреаткою Amazon Canada First Novel Award 2026 за роман Endling, що вийшов у видавництві Knopf Canada.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Назва роману перекладається як «останній представник біологічного виду», а авторка використовує його як метафору: вимирання природи та знищення людей і культури внаслідок російського вторгнення в Україну.
«Починається подорож усього життя через країну на порозі війни: троє розлючених жінок, вантажівка з викраденими холостяками та Лефті – останній у своєму роді равлик, який має останній шанс урятувати свій вид», – ідеться у анотації до книжки.
Головна героїня роману Endling – науковиця Єва, яка намагається врятувати рідкісних равликів, мандруючи лісами й долинами, тоді як родина тисне на неї, вимагаючи «осісти» й створити сім’ю. Але Єва вже має власну стратегію виживання: вона зустрічається з іноземцями, які приїздять до України у пошуках «традиційних» дружин, і використовує ці побачення, аби фінансувати свої дослідження.
Паралельно у романі розгортається історія Насті та її сестри Соломії, які працюють у тій самій шлюбній індустрії, вдаючи наречену та перекладачку. Та насправді вони розшукують свою матір – активістку, яка зникла після протестів проти цих «романтичних турів».
Членкиня журі премії Енн Флемінг назвала Endling «витонченим, багатошаровим і блискучим» романом, який, за її словами, водночас є смішним, винахідливим, чесним і несподіваним.
Роман Реви обрали з короткого списку, до якого також увійшли Кейт Кейлі (Property), Джон Клейтор (Nowhere), Антоніо Майкл Даунінґ (Black Cherokee), Кайл Едвардс (Small Ceremonies) та Бен Ладусер (I Remember Lights).
Марія Рева – українка родом із Херсонської області. Семирічною дитиною, у 1997 році, вона переїхала до Канади. Виросла у Ванкувері та навчалася в США.
Amazon Canada First Novel Award відзначає дебютні романи канадських авторів. У 2026 році премію вручили вп’ятдесяте. Преміальна програма існує з 1976 року, а серед її попередніх лавреатів, зокрема, Майкл Ондатже, Джой Когава, В. П. Кінселла, Ніно Річчі, Рогінтон Містрі, Мішель Ґуд і Алісія Елліотт.
Як повідомляв Укрінформ, роман Марії Реви Endling у 2026 уже здобув премію імені Гордона Берна та був номінований на Дублінську літературну премію, а раніше був присутнім у лонглисті Букерівської премії 2025 року.
Фото: Anya Chibis
Події
У Латвії відкрили фотовиставку, присвячену українським прикордонникам
У Ризі відбулася презентація фотовиставки Державної прикордонної служби України «Обличчя кордону».
Про це повідомила Держприкордонслужба, передає Укрінформ.
«Фотовиставку ДПСУ «Обличчя кордону» представили у столиці Латвії під час міжнародної конференції Riga StratCom Dialogue 2026. Експозиція знайомить міжнародну авдиторію з українськими прикордонниками, які з перших днів повномасштабного вторгнення беруть участь у відсічі російській агресії, виконують бойові завдання та щодня захищають державний кордон», – йдеться у повідомленні.

До експозиції увійшли фотографії й особисті історії військовослужбовців, що розкривають їхню мужність, професіоналізм і відданість обов’язку. Представлення проєкту стало можливістю донести правду про боротьбу України за свободу та показати внесок прикордонників у безпеку Європи.

У ДПСУ нагадують, що проєкт уже експонували в Україні та за кордоном, зокрема у США, де він викликав значний інтерес міжнародної авдиторії.

Як повідомляв Укрінформ, у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилася виставка «Омега: у небі, на землі, у (на) воді», присвячену воїнам Центру спеціального призначення Національної гвардії України «Омега».
Фото: ДПСУ
Події
Художниця Анна Полат представила на виставці в Анкарі пейзажі української природи
На виставці робіт учнів відомого турецького аквареліста Орхана Гюрела в Анкарі були представлені пейзажі української художниці Анни Полат, яка живе та працює в турецькій столиці.
Загалом художниця представила сім робіт, повідомляє кореспондентка Укрінформу.
«Для мене було важливо представити українські пейзажі. Одна з робіт переносить нас в українське село на світанку: над землею ще піднімається туман, а крізь дерева вже пробиваються сонячні промені. Я дуже хотіла, щоб усі присутні могли хоча б візуально перенестися на нашу землю та помилуватися її красою», – розповіла Анна Полат (Скоробагатько).
Окрім українських пейзажів, художниця також створює акварельні роботи, присвячені природі Туреччини.
Майстер-класи Орхана Гюрела для професійних художників тривали протягом року. На підсумковій виставці учні майстра представили як роботи, створені під час занять, так і власні твори, написані поза межами майстерні.

«Основною тематикою виставки стали природні та міські пейзажі. Акварель – це королева живопису, яка потребує постійного вдосконалення майстерності. Кожен художник працює у власному стилі, і я прагнула показати техніку пошарового живопису, тоді як на майстер-класах ми переважно використовували техніку малювання “по мокрому”», – зазначила художниця.
За словами Полат, українська школа акварельного живопису відрізняється від стилю Орхана Гюрела, тому на виставці вона представила роботи, виконані саме в традиціях української акварельної школи.

Орхан Гюрел є одним із найвідоміших турецьких майстрів акварельного живопису. Його роботи експонувалися на міжнародних виставках у багатьох країнах світу; його авторська школа акварелі вважається однією з провідних у Туреччині та об’єднує художників із різних країн.
Виставку відвідали посол України в Туреччині Наріман Джелялов з дружиною Левізою, голова Української спілки в Анкарі Ірина Амбаркютюкоглу та членкині спілки, поціновувачі творчості української художниці.
Як повідомляв Укрінформ, українська художниця Анна Полат (Скоробагатько) у жовтні минулого року в Стамбулі представила на виставці «Образи поза часом» чотири унікальні роботи про історичну спадщину, старовинні символи та коди українців.
Фото з архіву художниці
-
Усі новини6 днів agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини5 днів agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини5 днів agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Політика6 днів agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Усі новини6 днів ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події1 тиждень agoУ Києві стартував «Книжковий Арсенал»
-
Усі новини7 днів agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Події4 дні agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
