Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
В Українсько-японському центрі КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрилася виставка класичних японських гравюр укійо-е та робіт сучасних українських митців «Воїни та квіти».
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
В експозиції представлені оригінальні гравюри укійо-е японських художників ХІХ століття Утаґави Кунійоші, Утаґави Кунісади та Утаґави Тойокуні, графічні роботи українських митців Оксани Стратійчук і Дмитра Кришовського, а також композиції в техніці ошібани майстринь Валентини Процько та Катерини Борисової.
Як зазначалося на відкритті виставки, у багатьох культурах поєднання образів воїна та квітів є символом пам’яті, незламності духу та любові до Батьківщини. У японській традиції воїн і квітка разом уособлюють водночас єдність і дуальність буття, неперервність та вічне оновлення життєвого циклу. Адже квітка, що проростає на полі бою, символізує нерозривність цього циклу та торжество життя над руйнуванням.
“У нашій експозиції все взаємопов’язано. На гравюрах зображено баталії та відомих самураїв середньовічної Японії. Щоб стати воїнами, вони мали пройти тривале навчання, частиною якого було вивчення каліграфії, а також створення композицій ікебани та ошібани», – сказала координаторка проєктів Українсько-японського центру Ганна Омельченко.
Під час екскурсії виставкою вона розповіла про представлені гравюри. Своєю чергою, українська художниця Оксана Стратійчук поділилася історією створення графічної серії «Листи з Японії», а Катерина Борисова розповіла про власні композиції в техніці ошібани – створення картин та аплікацій за допомогою засушених пресованих рослин (квітів, листя, кори, трави та пуху).
Виставка «Воїни та квіти» триватиме до 31 липня. Вхід вільний.
Мистецтво японської гравюри укійо-е («картин плинного світу») сформувалось на тлі економічного піднесення Едо (нині Токіо). Технологія створення гравюр була завезена з Китаю для ілюстрування буддійських текстів, проте в 17 столітті гравюри набули неабиякої популярності і їх почали створювати для масового споживача – дрібних самураїв, торговців, мешканок міст, молоді. Первісні ілюстрації були чорно-білими – використовувалась лише туш, але розвиток технологій дозволив митцям не обмежуватися тільки одним кольором. Японською графікою укійо-е надихалися провідні європейські митці XIX–XX століть, особливо представники течій імпресіонізму та постімпресіонізму (Вінсент ван Гог, Клод Моне, Едгар Дега і т.д.)
Як повідомляв Укрінформ, в Японії на благодійному заході зібрали майже 200 тисяч єн для України.
Про це у Косові розповів журналістам художник-кераміст, засновник студії «Горно» Сергій Дутка, передає кореспондент Укрінформу.
За словами Дутки, так звані сирні коники в кераміці виготовляє його старший син, а сам він керує проєктом і випалює. Фігурки створюють у вигляді стилізованого сирного коника. Цей проєкт вже зайшов у перші чотири магазини однієї із всеукраїнських мереж супермаркетів. Для цієї ж мережі створюють косівські свічники, тарілки та інші вироби.
«Всі речі створюємо вручну. Найбільшим попитом користуються коники», – зазначив Дутка.
За його словами, керамічні вироби він створює із глини зі Слов’янська. Кераміст додав, що через активні бойові дії тепер її складно завозити. «Я взимку закупив п’ять тонн, щоб мені вистачило на певний час. Це був єдиний завод в Україні. Там обіцяють локалізувати виробництво в інших регіонах», – зауважив Дутка.
Тепер із цієї глини він виробляє ще й посуд із зображенням динозаврів. За його словами, це новий спосіб захопити людей красою косівської кераміки, бо батькам подобається керамічний посуд, а їхнім дітям – зображення на ньому.
У 2024 році традиція сирної пластики увійшла до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Косівська мальована кераміка – традиційний народний гуцульський промисел, один з різновидів української кераміки. Вирізняється складною технологією виготовлення та особливими малюнками. 12 грудня 2019 року Косівську мальовану кераміку внесли до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.
Як повідомляло агентство, на Прикарпатті з’явиться церква з інтер’єром у стилі Косівської кераміки.
Найбільше заявок на проєкт з підтримки українського культурного продукту “Тисячовесна” подано за напрямком аудіовізуальних шоу та відео для соцмереж.
Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна під час презентації перших результатів державної ініціативи «Тисячовесна», передає кореспондент Укрінформу.
“2634 заявки – це та кількість заявок, яка прийшла на цей проєкт, та кількість заявок, з якою будуть працювати наші експерти…. Вас особливо, напевно, цікавить, скільки заявок було подано по кожному напрямку. І тут нашим незмінним, найяскравішим чемпіоном є аудіовізуальні шоу та відеоролики на соціальних мережах”, – сказала Бережна.
За її словами, за цим напрямком надійшло 554 заявки.
Міністерка зазначила, що загалом автори проєктів запросили близько 15 млрд грн фінансування, що на 480% перевищує бюджет програми. За її словами, найвищий рівень конкуренції зафіксували у сферах неігрового кіно, анімації та дитячого контенту, де обсяг запитуваного фінансування приблизно вдесятеро перевищує наявні можливості програми.
Бережна зауважила, що близько 20% заявників є дебютантами.
“Це сигнал для тих людей, які зараз за кордоном. Про те, що в Україні можна створювати та можна бути успішним…Це гарний сигнал для українців тут, що варто залишатися, творити і бути відповідальним за свою державу”, – сказала міністерка.
За її словами, понад 60% поданих проєктів містять прямі або метафоричні згадки про повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Вона додала, що найменша заявка програми – 1005 гривень, найбільша – 438 454 697 гривень.
Також від одного апліканта було подано 11 заявок на різні напрямки програми.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна». Ціль ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.
У бюджеті на 2026 рік на програму закладені 4 мільярди гривень. З них 2,6 мільярда гривень заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. Інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – 1 мільярд гривень, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько 300 мільйонів гривень.
Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок тривав до 4 червня, з 10 червня по 21 липня – відбуватиметься експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Події4 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова6 днів agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини6 днів agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки
-
Війна1 тиждень agoІз Білорусі залітають «Шахеди» й «Гербери», але нарощення військ біля кордону немає
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловіки Ірини Білик – що відомо про її особисте життя
-
Події1 тиждень agoОголосили претендентів на здобуття премії імені Григорія Кочура