Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
У Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського 4 – 6 вересня проходитиме четвертий щорічний фестиваль японської культури «Японська осінь».
Організатором є Українсько‑японський центр КПІ ім. Ігоря Сікорського, який відзначає 20-річчя діяльності, повідомляє Укрінформ.
Програма охоплює заходи, спрямовані на поглиблення знань про мову, історію, культуру, літературу та національні традиції Японії.
Програмою передбачені виставки «Історія сумо» та «Розвиток сумо в Україні», фотовиставки, тематичні експозиції традиційних мистецтв (ікебана, бонсай, ошібана, темарі тощо), демонстрації та майстер-класи з бойових мистецтв (сумо, айкідо, карате, кендо, кюдо тощо), концерти традиційних інструментів.
Також заплановані вистава ракуго (традиційний японський театр одного актора), презентації та майстер-класи з японської мови та мистецтв, лекції на теми українсько-японського бізнес-співробітництва, японського театру та інші.
«Японія за ці роки війни продемонструвала себе не просто партнером, а великим і надійним другом нашого народу. Вона у найскладніші періоди не відверталася від нашого народу, а робила все, щоб підтримати нас технологічно і навіть ментально», – зазначив ректор КПІ Андрій Мельниченко.
Новопризначений посол Японії в Україні Йо Осумі зі свого боку подякував за виставки, присвячені сумо, ікебані та аспектам японської підтримки для України.
«Хочу сказати українським друзям, що японський народ сильно поважає українців. Я особисто дуже поважаю українців за те, що вони продовжують щодня з мужністю боротися», – зазначив дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, 1 вересня заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко прийняв копії вірчих грамот у новопризначеного посла Японії в Україні Йо Осумі.
Міністерство культури створило Координаційний центр з евакуації загрожених колекцій.
Про це на брифінгу повідомила віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Станом на сьогодні, спочатку повномасштабного вторгнення, нам вдалося евакуювати 750 000 музейних експонатів. В контексті всіх викликів ця кількість насправді є невеликою, але наші зусилля стануть більш системними, після того, як уряд встановив чіткі правила евакуації, прийнявши постанову №229, яка зобов’язує нас евакуйовувати цінності з музеїв, які знаходяться в межах 50 км до лінії бойового зіткнення. Щоб здійснювати це і виконувати умови і положення постанови, ми маємо мати врешті-решт руки, бачення, стратегію, як це робити. І сьогоднішня презентація Координаційного центру евакуації загрожених колекцій є, власне, той приклад, як наша місія трансформуються в конкретні практичні кроки”, – сказала Бережна.
Як нагадав на презентації перший заступник міністра культури України Іван Вербицький, Міністерство культури оновило правила евакуації музейних колекцій на основі рекомендацій Європейської комісії
Зокрема, евакуацію музейних колекцій та цінностей регулюють два документи – постанова уряду № 229, ухвалена у лютому 2026 року та законопроєкт № 14391, який схвалений Верховною Радою в першому читанні, додав він.
“Законопроєкт передбачає, що під час воєнного стану евакуація здійснюється. відповідно до положення визначення відповідної постанови Кабінету Міністрів і, власне, встановлює відповідальність всіх, хто є власниками, органами управління музеїв цієї агломерації. Так само законопроєкт може ввести поняття депозитарій. Депозитарії – це окремі інституції, створені для, власне, збереження музейних колекцій, в тому числі евакуйованих. І так само законопроєкт може врегулювати питання евакуації музейних колекцій за кордон”, – розповів Вербицький.
Наразі, як нагадав він, серед причин вивезення музейних предметів за кордон є експонування або реставрація.
Як зазначив Вербицький, наразі Мінкульт проаналізував інформацію щодо кількості музеїв в 50-кілометровій зоні від лінії бойового зіткнення, кількості музейних предметів, а також необхідних обсягах сховищ в місцях збереження, куди музейні колекції можуть бути релоковані, також проведено аудит 131 потенційного місця збереження в 10 областях, та наголосив на необхідності координації взаємодії між музеями, звідки евакуюють музейні колекції, і місцями збереження, налаштування цієї взаємодії, врахування всіх аспектів в кожному випадку.
“Ми сподіваємося, що наступного року будемо мати можливість також бюджетних інвестицій для того, щоби обладнати ці постійні місця збереження”, – зазначив він.
Як розповіла на презентації директорка Координаційного центру з евакуації загрожених колекцій Ольга Сало, завданням координаційного центру буде консультаційна підтримка щодо всіх етапів евакуації, експертна підтримка, вирішення локальних питань, супровід всього процесу переміщення цінностей. Передбачена можливість залучати до процесу оцінки ризиків та евакуації вузькопрофільних фахівців, реставраторів.
Також фахівці Центру будуть оцінювати спроможність сховищ розмістити ту чи іншу колекцію, необхідність облаштування їх спеціальним обладнанням тощо, координувати процес евакуації між адміністрацією музею, місцевою владою та приймаючою стороною.
Як наголосила Сало, приватні колекції не перебувають у сфері відповідальності Координаціного центру з евакуації загрожених цінностей.
Музеї можуть звернутися до Центру за номером гарячої лінії +380770152755 або заповнити заявку онлайн.
“Сьогодні ми починаємо роботу центру. Пріоритет – фронтові райони, але консультації доступні для всіх музеїв. Підзвітність і координація з Міністерством культури, конфіденційність, безпека даних зі зрозумілих причин і гнучкість та зворотний зв’язок – це важливий пункт для нас”, – сказала Сало.
Координаційний центр з евакуації загрожених колекцій діятиме за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Як повідомляв Укрінформ, приміщення Національного художнього музею України пошкоджено внаслідок російської атаки. Музей було зачинено на невизначений термін.
У Києві на станції метро «Площа Українських Героїв» відкрили фотовиставку «Руки, що тримають Незалежність», присвячену захисникам і захисницям України.
Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.
«Ці світлини – історія про людей, чия мужність, стійкість і відданість стали опорою української державності та свободи», – йдеться у повідомленні.
Експозиція відтворює різні миті прифронтового життя – від запеклої боротьби до коротких хвилин перепочинку, нагадуючи, що Незалежність України щодня виборюється руками її захисників і захисниць.
Організаторами фотовиставки є командування 1-го Центру інформаційно-комунікаційної підтримки Сухопутних військ Збройних сил України.
Ознайомитися з експозицією можна до 29 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, до 8 вересня у вестибюлі станції метро «Золоті ворота» триватиме фотовиставка «Вдома мені не бути», присвячена пам’яті мандрівника, вчителя і військовослужбовця Пилипа «Cody» Аверенкова, який загинув у квітні 2025 року, захищаючи Україну.
Фото: kyivcity.gov.ua
-
Політика1 тиждень agoЗеленський запевнив, що робота з американською стороною для досягнення миру триває
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника КП
-
Одеса1 тиждень agoПомер депутат Одеської міськради Дмитро Танцюра: що відомо
-
Суспільство1 тиждень ago
Безжально побив товариша до смерті та ліг спати – в Одесі затримано жителя Вінниччини
-
Події1 тиждень agoМартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий український актор переніс операцію: що сталося (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили оборони спростували заяву росіян про захоплення Писарівки на Сумщині
-
Суспільство1 тиждень agoНа Львівщину з Люксембурга привезли надгробну плиту голови Проводу ОУН Андрія Мельника