Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Події
Театр Франка та «Азов» готують спільну виставу за поемою Гомера
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у співпраці з 1-м корпусом НГУ «Азов» розпочав роботу над виставою «Одіссея. Меотида».
Про це про це йдеться у пресрелізі, наданому Укрінформу.
Над постановкою спільно працюють команда театру та військовослужбовці «Азова», режисер вистави Іван Уривський. Це буде сучасне сценічне переосмислення поеми Гомера, у якому шлях підрозділу постає як сучасна українська Одіссея. Вистава поєднує класичний текст у перекладі Бориса Тена зі свідченнями оборонців Маріуполя.
«Історія оборони Маріуполя розказана ЗМІ очима цивільних. А що відбувалось із воїнами, які брали на себе найважчу ношу боротьби? Призма театру дозволяє менше говорити про цифри та події і звернутись до людської душі. Що там відбувається з почуттями? Саме розповідаючи про почуття, ми розказуємо історії справжніх людей», – зазначив автор п’єси, військовослужбовець 1-го корпусу НГУ «Азов» Олексій Доричевський (Фіш).
Вистава метафорично переосмислює сучасний український досвід через один із ключових європейських міфів про повернення додому, вписуючи українську історію у ширший культурний контекст: повернення до себе та до власної ідентичності.
Дія вистави «Одіссея. Меотида» розгортатиметься у двох вимірах: побутовому світі Пенелопи та героїчному світі Одіссея, які зустрінуться у просторі віри. На шляху героя з’являтимуться різні істоти й перешкоди, образи яких створюють за допомогою роботизованих механізмів та штучного інтелекту. Поєднання у постановці античності й останніх технологічних досягнень підкреслюватиме необхідність в усі часи дбати про безпеку свого дому.
Для «Азова» Маріуполь є символічною Ітакою: місцем заснування та точкою майбутнього повернення.
«Настав час засобами мистецтва, передусім театру, який здатен через образи, історичні паралелі та впізнавані світові міфи доносити важливі меседжі, формувати для майбутніх поколінь наратив стійкості й вибореного права на вільну, незалежну, демократичну європейську державу!» – наголосив генеральний директор – художній керівник Театру Франка Євген Нищук.
У виставі зіграють Даніїл Мірешкін, Акмал Гурєзов, Олена Хохлаткіна, Лариса Руснак, Дарія Легейда, Мaрія Рудинськa, Віталій Ажнов, Дмитро Чернов, Андрій Самінін, Сергій Калантай, Михайло Кукуюк, Іван Шаран, Іван Білаш, Ромaн Ясіновський, Іван Довженко тa Ян Корнєв.
Як повідомлялося, на Прикарпатті дружини військових зіграють документальну виставу «Парасоля».
Події
У Києві відбувся допрем’єрний показ фільму про авіапрорив до оточеного Маріуполя
Фільм розповідає історію українських пілотів та розвідників, які навесні 2022 року здійснили одну з найзухваліших місій російсько-української війни – прорив повітряного коридору до оточеного загарбниками міста Маріуполь Донецької області та гарнізону «Азовсталі», щоб доставити боєприпаси, медикаменти й евакуювати поранених.
Показ відвідали, зокрема, рідні та близькі безпосередніх учасників операції. Серед них – родина воїна 10-го окремого загону спецпризначення ГУР Олександра Клепікова. 5 квітня 2022 року він разом із полеглим Героєм України Назаром Боровицьким у складі евакуаційної групи вилетів на пошуки й порятунок побратимів із гелікоптера, що повертався з Маріуполя та був підбитий російськими військовими.

«Це був реальний героїчний вчинок. Хлопці знали, що це політ в один кінець. Незважаючи на це, ніхто не сумнівався, що треба виконувати завдання. На жаль, 5 квітня вони загинули. Я вдячний авторам фільму за те, що вони зберігають пам’ять про цей подвиг – для наступних поколінь», – зазначив батько Олександра.

Стрічку створили за підтримки Головного управління розвідки, Сухопутних військ Збройних сил України, представників окремого загону спеціального призначення «Азов» та Міністерства культури.
Режисер «Сталевих птахів» Сергій Сторожев поділився, що одним із ідейних натхненників у створенні цього фільму було саме ГУР.
«Нам надали ексклюзивні матеріали, максимально допомагали в комунікації з іншими підрозділами та консультували в процесі створення фільму. Це не про яскраві спецефекти – це про сенси, про фіксацію здобутків наших героїв. Це документ, який потрібен для того, щоб ніхто цього ніколи не забув», – зауважив він.
Як повідомляв Укрінформ, на 15:15 понеділка, 18 травня, на каналі 2+2 запланована телевізійна прем’єра фільму «Сталеві птахи».
Фото: ГУР
Події
У Києві до Дня вишиванки заплановані виставки та тематичні культурні заходи
У Києві до Дня вишиванки у столичних закладах культури відбудеться низка тематичних заходів.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у відповіді Департаменту культури КМДА на інформаційний запит Укрінформу.
У КМДА зазначили, що окремої міської програми заходів до Дня вишиванки не формували через чинні обмеження воєнного стану та рекомендації щодо мінімізації масових зібрань. Водночас культурні інституції столиці долучаються до відзначення через локальні ініціативи.
Зокрема, у Києві заплановано: виставку-берегиню «Вишиванка – генетичний код єдності» у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих; виставку вишивки у Національному музеї декоративного мистецтва України; книжкову виставку «День вишиванки: одягни свою історію» у Спеціалізованій молодіжній бібліотеці Києва; виставковий проєкт «Орнаменти поетового дому» у музеї-квартирі Павла Тичини; флешмоб «Одягай вишиванку — носи історію» у Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка для дітей.
У КМДА підкреслили, що такі ініціативи формують культурний вимір Дня вишиванки, який реалізується через участь закладів культури та особисту долученість громадян.
Як відомо, у третій четвер травня в Україні традиційно відзначають День вишиванки
Акція бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишитій сорочці.
У 2014 році свято вийшло не тільки за межі гуртка свідомого українського студентства, а й за межі самої України.
Третій четвер травня обраний не випадково. Засновники акції наполягають на тому, щоби День вишиванки припадав саме на будень, а не на вихідний, наголошуючи, що вишиванка – це органічна складова життя та культури українців, а не вкритий нафталіном артефакт.
У цей день вже традиційно проходять цікаві конкурси у мережі, наприклад «найкраща вишиванка» або «найкраще фото у вишиванці». Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном та громадяни інших країн.
Цьогоріч українська громада Угорщини готується масштабною акцією відзначити ювілейну двадцяту річницю заснування Всесвітнього дня вишиванки, що об’єднає учасників у самому центрі Будапешта для демонстрації незламності та єдності.
У Стамбулі до Дня вишиванки проведуть благодійні майстер-класи на підтримку українських захисників.
У столиці Кенії, Найробі, посольство спільно з українськими митцями організовує майстерню української вишивки, що стане платформою для культурного діалогу між українськими та кенійськими традиціями текстильного мистецтва.
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика5 днів agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Події1 тиждень agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Події1 тиждень agoXIV книжковий фестиваль VinBookFest пройде 16-17 травня
-
Усі новини5 днів agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Одеса5 днів agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Усі новини7 днів agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
