Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
У КНУ імені Тараса Шевченка до Дня Африки відкрилась виставка «Африканські маски: етнофілософія, правосвідомість, культура та живі традиції».
Як передає Укрінформ, виставка покликана представити культурне, символічне та світоглядне розмаїття Африканського континенту, а також привернути увагу до розвитку африканських студій в Україні як важливого напряму сучасних академічних і міжнародних досліджень.
Центральною частиною виставки стала унікальна приватна колекція африканських масок Івана Стамова, доповнена матеріалами Центру досліджень країн Африки Київського національного університету імені Тараса Шевченка – автентичними предметами, зібраними під час польових досліджень у різних регіонах континенту.
Виставка стала результатом співпраці колекціонера Стамова та Центру досліджень країн Африки КНУ: науковці отримали можливість працювати з унікальною збіркою, а під час відкриття представлені перші результати цього дослідження й наукової колаборації.
У відкритті взяли участь представники дипломатичного корпусу, наукового та експертного середовища, дослідники й фахівці з африканістики, державні і культурні діячі та урядовці.
За інформацією КНУ імені Тараса Шевченка, виставка відкрилась 27 травня у мистецькому салоні (авдиторія 321) в головному корпусі університету (вул. Володимирська, 60). Вона триватиме до 29 травня.
Як повідомляв Укрінформ, до Дня Києва на станції метро «Золоті Ворота» відкрилася виставка художніх робіт «Незламне місто».
Фото Укрінформу можна купити тут
«Українсько-єврейська Зустріч» та громадська організація «Форум видавців» оголосили склад міжнародного журі цьогорічної премії «Зустріч» у категорії нонфікшн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті премії.
Зазначається, що «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» покликана відзначити спільний досвід українців та євреїв упродовж століть, виражений у друкованому слові.
Вона присуджується щорічно за найвпливовіший твір художньої літератури та літератури нонфікшн (почергово в різні роки), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства.
Цього року премією будуть відзначені твори в категорії нонфікшн – історичні праці, біографії, мемуари, публіцистика, есеїстика.
До складу міжнародного журі увійшли:
- професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», professor emeritus Варшавського університету, есеїстка, перекладачка, громадська діячка, членкиня українського і польського ПЕНів, Оля Гнатюк (Польща-Україна, голова журі премії);
- віцепрезидент Української асоціації юдаїки, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Гірік (Україна);
- історикиня, дослідниця Центру міської історії у Львові, доцентка кафедри історії і керівниця Єврейських студій Українського католицького університету Владислава Москалець (Україна).
«Українці та євреї майже два тисячоліття живуть пліч-о-пліч на території сучасної України. Нарізно й спільно вони сплели полотно, яке назавжди увійшло в культурну, мовну й історичну спадщину України. Тривалі періоди мирного співіснування супроводжувалися також роками трагедій, які розділяли ці два народи різними історичними переживаннями й наративами. Та все ж тепер, коли триває XXI століття, а Україна та Ізраїль формують свою ідентичність як незалежні держави, плетиво спільної підоснови залишається, даючи нове розуміння минулого», – зауважили організатори премії.
Нагородження переможців премії відбудеться у вересні 2026 року на 33-му Львівському міжнародному фестивалі BookForum.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році переможцем літературної премії «Зустріч» стала антологія «Століття присутності. Єврейський світ в українській короткій прозі 1880-х – 1930-х» за редакцією Христини Семерин.
Виставу «Енеїда», в якій грають ветерани, відвідали перша леді Олена Зеленська, Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та члени уряду.
Про це повідомляє пресслужба Офісу Президента, передає Укрінформ.
«Перша леді України Олена Зеленська разом із Прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко, віцепрем’єр-міністеркою з питань гуманітарної політики – міністеркою культури України Тетяною Бережною та міністрами відвідала спектакль «Енеїда» від «Театру Ветеранів» – унікального проєкту відділу комунікацій командування Сил ТрО ЗСУ й «Театру Драматургів», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що цей проєкт поєднує психологічну реабілітацію та творчу реалізацію для ветеранів, які пережили травматичний досвід. Ветеранів навчають професійно писати п’єси й розповідати власні історії через театр, а також допомагають їм інтегруватися в суспільство.
«В “Енеїді” “Театру Ветеранів” на сцені – сучасні козаки. Всі вони пройшли нелегкий шлях. І гра на сцені допомагає їм переосмислити воєнний досвід і знайти нові перспективи», – зазначила Олена Зеленська.
Вона подякувала за професійну та яскраву виставу й наголосила, що творчість та особиста участь у ній здатні зцілити багато травм.
«Не тільки в Тиждень безбарʼєрності, а щодня, цілорічно маємо пам’ятати про це й робити мистецтво доступним для всіх і для себе самих», – наголосила дружина Президента.
Як повідомлялося, в Україні з 25 по 31 травня проходить Національний тиждень безбар’єрності.
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Політика1 тиждень agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила павільйон на Всесвітньому урбаністичному форумі у Баку
-
Політика1 тиждень agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Усі новини1 тиждень agoАліна Гросу народила – як назвали дитину
-
Суспільство1 тиждень agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси