Connect with us

Події

На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс

Published

on


У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.

«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.






На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.

Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.

«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.

Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.

«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.

Читайте також: На Вінниччині державі повернули землі з пам’ятками археології трипільської культури

Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.

За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.

Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.

Фото: Павло Нечитайло



Джерело

Події

До шортліста Європейської кінопремії увійшли п’ять українських стрічок

Published

on


Європейська кіноакадемія відібрала п’ять українських фільмів до коротких списків 39-ї Європейської кінопремії (European Film Awards): один ігровий повнометражний, один документальний повнометражний та три короткометражні.

Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.

До шортлісту ігрових повнометражних фільмів (Fiction Shortlist) увійшла стрічка “За Перемогу!” (To the Victory!) Валентина Васяновича, створений у копродукції Україною та Литвою.

До шортлісту документальних повнометражних фільмів (Documentary Shortlist) увійшов фільм “Сліди” (Traces), режисерки Аліса Коваленко та Марися Нікітюк (Україна, Польща).

У шортлісті короткометражних фільмів (Short Film Shortlist) Україну представляють:

“Пасхальний день” (Easter Day) – режисер Микола Засєєв (Франція, Україна).

“Відкритий світ” (Homecoming) – режисери Ярема Малащук і Роман Хімей (Україна).

“Київський торт” (Kyiv Cake) – режисер Микита Лиськов (Естонія, Україна).

Загалом до шортлістів повнометражного кіно цьогоріч увійшли 68 стрічок із 40 європейських країн: 45 ігрових, 15 документальних та 8 анімаційних фільмів.

Попереду – наступний етап відбору. Номінації на European Film Awards 2027 оголосять у листопаді, а 39-та церемонія вручення Європейської кінопремії відбудеться 16 січня 2027 року в Афінах, Греція.

“Українське кіно продовжує бути невіддільною частиною європейського кінематографічного простору, представляючи різні жанри, художні підходи та авторські голоси”, – зауважили у Кіноакадемії.

Читайте також: Фільм українського офіцера-прикордонника покажуть на кінофестивалі в Амстердамі

Як повідомляв Укрінформ, українські кіновиробники можуть подати заявки до Європейського фонду солідарності з українськими фільмами для отримання коштів на фінансування стрічок.

Фото: Європейська кіноакадемія



Джерело

Continue Reading

Події

Українські кіновиробники можуть подати заявки у Європейський фонд солідарності на фінансування

Published

on



Українські кіновиробники можуть подати заявки до Європейського фонду солідарності з українськими фільмами для отримання коштів на фінансування стрічок.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Держкіно у Фейсбуці.

“Європейський фонд солідарності з українськими фільмами (European Solidarity Fund for Ukrainian Films – ESFUF) оголосив про відкриття другого та останнього у 2026 році конкурсу на отримання фінансової підтримки кіновиробництва”, – йдеться у повідомленні.

Конкурс відкритий для повнометражних кінопроєктів у трьох категоріях: ігрове, документальне та анімаційне кіно.

Обов’язковою умовою є створення фільмів у міжнародній копродукції між українськими кіновиробничими компаніями та компаніями, зареєстрованими у країнах – фінансових партнерах ESFUF.

В Держкіно наголошують, що заявки необхідно подати до початку знімального процесу.

Обсяги фінансової підтримки становлять до €200 тисяч для ігрових та анімаційних фільмів та до €90 тисяч для документальних стрічок.

У разі повторного подання того самого кінопроєкту заявники мають додати пояснювальну записку із зазначенням: причин повторного подання заявки; змін і розвитку творчої складової проєкту; змін у фінансовій структурі проєкту.

Заявки необхідно надсилати на електронну адресу: [email protected] до 23:59 за центральноєвропейським часом 2 листопада 2026 року.

Результати конкурсного відбору оголосять під час Берлінського міжнародного кінофестивалю (Berlinale) у лютому 2027 року.

ESFUF започатковано у 2023 році для підтримки розробки та завершення українських кінопроєктів. У 2024 році діяльність фонду розширено програмою підтримки кіновиробництва, яку у 2026 році продовжено на третій рік поспіль.

Читайте також: Публіка полюбила українське кіно

Наразі ініціатива об’єднує 18 європейських партнерів та Європейську асоціацію національних кіноагентств (EFAD).

Як повідомляв Укрінформ, режисер стрічки “Ти – космос” Павло Остріков зніме фільм про професора грецької міфології, який вирушає до Царства мертвих.

Фото: esfuf.eu



Джерело

Continue Reading

Події

Українську майстерню «Аґрафка» номінували на премію Астрід Ліндґрен

Published

on



Творчу майстерню «Аґрафка» Романи Романишин і Андрія Лесіва номінували на Меморіальну премію імені Астрід Ліндґрен (ALMA) 2027 року в категорії «Ілюстратори».

Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура.

Загалом на премію 2027 року номінували 227 кандидатів із 80 країн та регіонів. Серед них – письменники, ілюстратори, оповідачі та організації, які популяризують читання.

Переможця оголосять 6 квітня 2027 року. Його визначить експертне журі з 20 учасників. Лавреат отримає kr5 мільйонів – близько ₴22,3 мільйона.

Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен – щорічна шведська нагорода, заснована урядом Швеції у 2002 році на честь дитячої письменниці Астрід Ліндґрен. Нею відзначають досягнення у літературі для дітей та юнацтва. Премію присуджують авторам, ілюстраторам, оповідачам та організаціям за твори високого художнього рівня, що відповідають гуманістичним цінностям. Нагороду вручає Шведська рада мистецтв.

Майстерня «Аґрафка» – творчий та сімейний тандем художників Романи Романишин і Андрія Лесіва. Вони є одними з найбільш популярних українських ілюстраторів не лише в межах України, а в усьому світі.

У 2012 році казка «Ріпка» у переказі Івана Франка та ілюстративному втіленні «Аґрафки» увійшла до світового каталогу найкращих дитячих книжок «Білі круки».

З 2013 року «Аґрафка» співпрацює із «Видавництвом Старого Лева»: саме тоді вийшла збірка «П’ятикнижжя» Грицька Чубая в оформленні Романи Романишин і Андрія Лесіва.

Читайте також: Українські ілюстраторки Маргарита Вінклер та Аліна Ковтун отримали премію World Illustration Awards

У вересні 2023 року «Аґрафка» вдруге отримала відзнаку на літфестивалі в Берліні за німецьке видання книги «Війна, що змінила Рондо». Окрім цього, в листопаді 2023 року майстерня здобула премію від видання «Читомо» в номінації «Амбасадор української книги».

Творча майстерня «Аґрафка» отримувала чотири нагороди BolognaRagazzi Awards 2026 року. Зокрема, у 2026 році – за книгу «З півслова». Також це видання у червні здобуло відзнаку European Design Awards 2026.

Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшли «Арабески» Сергія Жадана та «Мої жінки» Юлії Ілюхи.

Фото: Суспільне Культура



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.