Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Документальний фільм TO DIE TO LIVE української режисерки Юлії Гонтарук увійшов до програми 60-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
“Стрічка TO DIE TO LIVE (колишня назва “Залізна сотня”) — єдина з України увійшла до програми фестивалю. Фільм є спільним виробництвом України, Латвії та Словаччини”, — зауважили у кіноакадемії.
Гонтарук працювала над фільмом 12 років.
Як зазначили у кіноакадемії, “фільм розповідає, як у 2014 році троє українських добровольців воювали на передовій, коли російська війна вперше прийшла на українську землю. Зазнавши втрат і зустрівшись зі смертю віч-на-віч, вони стикаються з новим викликом: як знайти себе у світі, що не змінився? Та щойно здається, що настав крихкий мир і їхнє життя почало налагоджуватися, Росія розпочинає повномасштабне вторгнення, і війна знову кличе їх до бою. TO DIE TO LIVE охоплює 12 років боротьби”.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в межах Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA 9 червня відбудеться українська прем’єра фільму “Тиха повінь” (Silent Flood) режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука.
Фото: Українська кіноакадемія
Франко-іранська письменниця, режисерка та художниця Маржан Сатрапі, авторка графічного роману «Персеполіс», померла у Парижі у віці 56 років.
Про це повідомила Euronews із посиланням на рідних і друзів мисткині, передає Укрінформ.
Як зазначається, Сатрапі померла трохи більше ніж через рік після смерті свого чоловіка Маттіаса Ріпи.
Офіційна причина її смерті не повідомляється.
Маржан Сатрапі народилася 22 листопада 1969 року у Решті, що на південному заході Ірану. Вона відверто критикувала теократичний режим в ІРІ.
Світову славу Сатрапі приніс автобіографічний графічний роман “Персеполіс”, у якому вона описала дитинство й юність у Тегерані після Ісламської революції 1979 року.
Книга, створена у 2000–2003 роках, стала світовим бестселером і була перекладена понад 20 мовами.
У 2007 році Сатрапі зняла анімаційний фільм «Персеполіс». Прем’єра відбулася на Каннському кінофестивалі, на якому стрічка отримала приз журі. Фільм також здобув премію «Сезар» у Франції та був номінований на «Оскар».
Серед інших відомих робіт Сатрапі – графічний роман «Курча з чорносливом» («Poulet aux prunes»), який вона екранізувала у співпраці з Венсаном Паронно, комедійний фільм жахів «Голоси» з Раяном Рейнольдсом у головній ролі та біографічний фільм «Небезпечний елемент», присвячений дворазовій лавреатці Нобелівської премії Марії Кюрі.
Як повідомляв Укрінформ, 17 квітня у віці 77 років померла знаменита французька кіноакторка Наталі Бай.
Фото: Georges Bird/wikipedia.org
У Києві презентували перший вініловий реліз сучасної української класичної музики у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» — альбом «Спроможні» («Empowered»).
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Запис і випуск платівки створено в межах масштабного міжнародного мультимедійного проєкту культурної дипломатії «Спроможні».
До першого альбому ввійшли твори чотирьох композиторів різних поколінь: Олександра Козаренка, Володимира Зубицького, Золтана Алмаші та Олександра Родіна. Після початку повномасштабної російсько-української війни ці твори неодноразово виконували на провідних світових сценах, зокрема, в Carnegie Hall в Нью-Йорку та Берлінській філармонії.
Музична композиція «Місто Марії» Золтана Алмаші присвячена Маріуполю. Вона стала першим твором композитора, написаним після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Твір «Після прочитання Лавкрафта» Олександра Родіна відкриває психологічний та емоційний виміри проживання війни.
Богдана Півненко, керівниця Національного ансамблю солістів «Київська камерата», розповіла, що запис музичного альбому «Спроможні» відбувся в Будинку звукозапису Українського радіо у складному для Києва й усієї України грудні минулого року в умовах постійних блекаутів та повітряних тривог.
Візуальна концепція альбому «Спроможні» створена на основі однойменного художнього фотопроєкту, автором якого є митець-захисник Сергій Михальчук.
«Альбом об’єднав видатних українських композиторів, музикантів і митців навколо спільної ідеї – показати світові силу, гідність та спроможність української культури», – прокоментував продюсер проєкту Андрій Різоль. Він підкреслив, що вітчизняна музика є важливим інструментом культурної дипломатії України.
.jpeg)
У Києві презентували альбом «Спроможні» («Empowered») / Фото: Олександр Клименко, Укрінформ
1 / 15
Національний ансамбль солістів «Київська камерата» для гостей виконав твори, які ввійшли до музичного альбому «Спроможні». Диригувала Кері-Лінн Вілсон.
Почесним гостем презентації-концерту став генеральний менеджер Метрополітен-опери Пітер Гелб.
Як повідомляв Укрінформ, у Національній філармонії 26 травня відбувся концерт, у межах якого «Київська камерата» представила дві прем’єри.
-
Відбудова1 тиждень agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова1 тиждень agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Бельгії знову намагаються показати російський пропагандистський фільм про Україну
-
Суспільство1 тиждень agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Суспільство1 тиждень agoЮрій Лейдерман: “Перемога сьогодні – єдина форма свободи” Анонси
-
Політика1 тиждень agoУ Єврокомісії розповіли про неанонсований візит Умєрова в Брюссель
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
-
Усі новини3 дні agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі