Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
На Тернопільщині археологи виявили на городі місцевих жителів трипільське житло, вік якого становить близько шести тисяч років.
Про це кореспонденту Укрінформу розповіла старша наукова співробітниця відділу археології Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН України Яна Яковишина.
“На цій території місцеві жителі під час городніх робіт постійно знаходили трипільську кераміку, фрагменти від жител. Тому цього року з дозволу власників ми провели розвідкові роботи. Заклали невеликі шурфи, щоб подивитися, чи збережений культурний шар, і натрапили на трипільське житло. Ми визначили його розміри: довжина – 10 метрів, ширина – сім”, – розповіла Яковишина.
За її словами, якщо вдасться домовитися з львівськими геофізиками про співпрацю, то зимою на цій території проведемо геомагнітне сканування.
“Трипільські поселення дуже часто були знищені вогнем, а перепалена глина дає певне магнітне випромінювання. І спеціальним приладом це все фіксується потім на карті. Тобто ми будемо мати фактично мапу поселення, яке знаходиться на цій території завдяки геомагнітній розвідці”, – додала археологиня.
Навесні науковці планують дослідити трипільське житло, яке вони виявили, та провести на цьому місці розкопки.
“Коли ми розкриємо це житло, то будемо мати уявлення, як воно виглядало, чи збереглися якісь інтер’єрні елементи – піч чи, можливо, вівтар. Також ми виявили кісточки тварин, які можуть допомогти визначити точний час побудови цього житла після проведення радіокарбонного аналізу. Якщо орієнтовно визначити вік трипільського житла за виявленою керамікою, то це приблизно шість тисяч років”, – додала Яковишина.
За словами фахівчині, житло виявили на території, де десятки років тому було відкрите трипільське поселення площею близько один гектара. Ця локація над річкою Збруч, з трьох боків була захищена урвищами, схилами, а підхід до помешкань був лише від сторони мису. Саме у таких місцях оселялися трипільці, розповіла експертка.
Як повідомляв Укрінформ, два трипільські поселення на Тернопільщині внесли до попереднього списку ЮНЕСКО.
Фото Гусятинського краєзнавчого музею
Роман Ілларіона Павлюка “Я бачу, вас цікавить пітьма” вийшов у чеському перекладі Ірини Дворакової.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне Культура.
Психологічний трилер розповідає про кримінального психолога Андрія Гайстера, який вирушає в селище Буськів Сад розслідувати зникнення дівчинки.
За сюжетом, головний герой стикається у селищі з байдужістю жителів, які не переймаються ні пошуками дівчинки, ні загрозою з боку таємничого маніяка на прізвисько Звір, ні тим, що якісь сили перешкоджають усім спробам вибратися з села.
Художній роман у жанрі психологічного трилера “Я бачу, вас цікавить пітьма” опублікувало “Видавництво Старого Лева” 2020 року. Українською переклала Вікторія Стах.
Упродовж останніх років Павлюк став одним із найпопулярніших українських письменників — зокрема, тираж його роману “Я бачу, вас цікавить пітьма” ще в травні 2024-го перетнув позначку в 100 тисяч примірників.
За даними Forbes, станом на вересень 2025-го роялті від продажу книжок Павлюка становило приблизно 4 мільйони гривень – це найприбутковіший вітчизняний автор.
Павлюк — український письменник, журналіст і військовослужбовець є автором книжок “Білий попіл”, “Танець недоумка”, “Я бачу, вас цікавить пітьма”, яка увійшла до короткого списку премії “Книга року BBC — 2020”, а також “Книга Еміля”.
У 2015 році Павлюк брав участь у російсько-українській війні у складі добровольчого батальйону “Гарпун”. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він мобілізувався до одного з підрозділів Головного управління розвідки.
Окрім того, з жовтня 2023 року до травня 2024 року він очолював Управління преси та інформації Міністерства оборони України, після чого був переведений на інший напрям роботи у відомстві.
Також Павлюк займався реформуванням Військового телебачення України. Під час запуску телеканалу “Армія ТБ”, який у березні 2023 року отримав десятирічну супутникову ліцензію Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, він заявляв про намір зробити його Discovery Military.
До цього Павлюк був автором документальних проєктів “Код нації”, “Звичайні зомбі. Як працює брехня” та “Зомбі 2. Промивка мізків”, а у 2011 році входив до складу журі 63-ї американської телевізійної премії “Еммі”.
Як повідомляв Укрінформ, вийшла друком поетична збірка “Бездоріжжя” філософа й морського піхотинця Владислава Лози, який загинув у травні 2024 року.
Україна візьме участь у 71-му пісенному конкурсі «Євробачення-2027», який відбудеться у місті Бурґас (Болгарія).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.
«Суспільне Мовлення оголосило, що Україна візьме участь в 71-му Пісенному конкурсі Євробачення-2027, який відбудеться в Болгарії. Україна буде проводити Нацвідбір за складної безпекової ситуації і можливих викликів зимового періоду. За цих умов ми зробимо все можливе, щоб українські виконавці презентували свої пісні, а глядачі обрали того, хто гідно представить Україну на найбільшій музичній сцені Європи», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, національний відбір стане можливістю для суспільства разом підтримати українську культуру та молодих артистів, а участь України в конкурсі – важливим інструментом культурної дипломатії.
«Євробачення сьогодні – критично важливий інструмент прямої взаємодії з сотнями мільйонів європейців. Для України участь у конкурсі – це насамперед про суб’єктність, захист культурного суверенітету та можливість тримати український контекст у фокусі світової уваги аж до самого фіналу. Водночас формат проведення Національного відбору буде змінено і розроблено з урахуванням безпекових ризиків та можливих викликів зимового періоду», – зауважив голова правління Суспільного Мовлення Микола Чернотицький.
71-й конкурс Євробачення пройде в прибережнному болгарському місті Бурґас.
Півфінали відбудуться 11 та 13 травня, гранд-фінал – 15 травня на новому спортивно-розважальному майданчику «Арена Бурґас».
«Лише залишаючись активними учасниками європейського простору, ми несемо у світ свої меседжі, спонукаємо до співпраці і підтримки. Таким чином, робимо свій музичний внесок в пісенне розмаїття Європи, демонструємо власну мистецьку самобутність. Щонайменше з березня по травень музичний світ обговорює заявки та пісні від країн-учасниць. Це майданчик, на якому голос України має звучати», – зазначила виконавча продюсерка творчого об’єднання «Євробачення» Оксана Скибінська.
Як повідомляв Укрінформ, Болгарія прийматиме конкурс наступного року після перемоги на цьогорічному Євробаченні співачки Dara з піснею Bangaranga. Українська виконавиця Leléka з піснею Ridnym посіла 9-те місце.
Фото: Іnstagram/eurovision
-
Війна6 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis
-
Війна1 тиждень agoУдари по складах — Росія атакувала виробників снеків Флінт та Чіпстер
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина отримала понад 33 тонни енергообладнання від Литви та Фінляндії
-
Суспільство1 тиждень agoБез Чорного моря логістика зерна дорожча на 50-90 євро/т
-
Суспільство1 тиждень agoСАП просить для фігурантки справи «Карфаген» Івахненко арешту із заставою у ₴50 мільйонів