Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Події
Український ПЕН розпочав прийом заявок на фестиваль «Прописи»
Український ПЕН розпочав прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців «Прописи», який відбудеться 31 березня – 4 квітня в Івано-Франківську.
Про це повідомляє Український ПЕН, передає Укрінформ.
«Прописи» – це проєкт Українського ПЕН, який поєднує навчальний формат із фестивальним. Відібрані за конкурсом автори та авторки-початківці зможуть взяти участь у серії лекцій та майстер-класів від провідних українських та закордонних письменників, критиків, журналістів, літературних менеджерів, удосконалити свої навички творчого письма, попрацювати з досвідченими наставниками над своїми ідеями або вже створеними текстами», – ідеться у повідомленні.
Співорганізатор фестивалю-воркшопу – програма промоції читання «Текстура».
Організаційні партнери «Прописів» у 2026 році – INDEX: Інститут документування та взаємодії та The Ukrainians Media.
Партнери фестивалю – книгарня «Сенс».
Головним фокусом «Прописів» цього року буде літературна документалістика: художній репортаж, наративний нонфікшн.
Дебютанти також здобудуть знання про документальний театр, про взаємодію автора з мас-медіа та мистецтво самопрезентації, про захист авторських прав, а також про роль письменників у відстоюванні свободи слова.
Крім авторів-початківців, які вже мають досвід творення літературної документалістики, організатори запрошують також і тих, хто працює з поезією, прозою чи драматургією, але зацікавлений у тому, якими інструментами література може відтворювати факти об’єктивної реальності.
Подати заявку на участь можна до 28 лютого 2026 року включно за посиланням:
Результати відбору будуть оголошені 10 березня.
До журі «Прописів», яке відбиратиме учасників та учасниць фестивалю-воркшопу, ввійшли:
Остап Сливинський – куратор «Прописів», поет, перекладач, літературознавець, викладач Українського католицького університету, автор літературно-документальної книжки «Словник війни», голова Програмної ради Lviv Book Forum;
Олеся Яремчук – журналістка, письменниця, авторка книжки «Наші інші», співавторка та співупорядниця книжки «Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів – бранців Кремля», програмна координаторка INDEX: Інститут документування та взаємодії;
Тарас Прохасько – письменник, журналіст, лавреат Шевченківської премії 2020 року;
Марічка Паплаускайте – журналістка, письменниця, шеф-редакторка Reporters, співзасновниця The Ukrainians Media, авторка книжок «Бог дивовижних людей та інших грішників», «Потяг прибуває за розкладом»;
Ганна Устинова – авторка п’єс, текстів ініціативи «Люди культури, яких забрала війна» та короткої художньої прози, заступниця виконавчого директора Українського ПЕН;
Ярина Микитин – культурна менеджерка, координаторка програми промоції читання «Текстура».
У межах «Прописів» також відбудуться відкриті для відвідування події – публічна програма фестивалю буде оголошена згодом.
Цьогоріч фестиваль «Прописи» проведуть вже вчетверте. Вперше фестиваль-воркшоп відбувся в Івано-Франківську у 2021 році.
У професійній програмі «Прописів», як зазначено в умовах конкурсу, зможуть взяти участь дебютанти у сфері письменництва та літературної критики віком 18-35 років.
Апліканти повинні мати щонайменше один художній чи критичний твір, опублікований на онлайн-ресурсі чи в друкованому виданні, однак ще не видати жодної власної книжки.
Підсумком «Прописів» стане друкований альманах, до якого ввійдуть твори учасників та учасниць проєкту, а також їхні тексти з враженнями про фестиваль-воркшоп.
Детальніше про умови участі можна ознайомитися за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН увосьме уклав список найкращих вітчизняних видань, що вийшли протягом 2025 року, до нього увійшли 252 книжки.
Події
Фільм про вбитого в Ірпені американського журналіста
Стрічка «Озброєний лише камерою: життя і смерть Брента Рено» про американського журналіста, який загинув у березні 2022 року під час висвітлення війни Росії проти України, отримала номінацію на Оскар-2026.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє видання NV.
Стрічка потрапила у номінацію «Найкращий короткометражний документальний фільм»..
Разом із нею у номінацію пройшли: «Усі порожні кімнати» (All the Empty Rooms), «Дітей більше немає: Були і пішли» (Children No More: Were and are Gone), «Диявол зайнятий» (The Devil Is Busy), «Ідеальна дивність» (Perfectly A Strangeness).
Світова прем’єра фільму «Озброєний лише камерою: життя і смерть Брента Рено» відбулася на кінофестивалі SXSW, де він отримав приз глядацьких симпатій у номінації документальних короткометражних фільмів.
Рено був вбитий російськими військовими 13 березня 2022 року – він став першим американським журналістом, який загинув, висвітлюючи повномасштабну війну в Україні.
Його молодший брат і колега Крейг Рено забрав тіло Брента та його останні записи з України й привіз їх до рідного дому в Арканзасі та зняв фільм про нього.
Фільм створений у стилі vérité – стиль документального кіно, що прагне максимальної реалістичності. Він містить кадри репортажів братів з різних куточків світу, зокрема з Іраку, де вони перебували разом з Національною гвардією Арканзасу, з Гаїті після землетрусу 2010 року, з Сомалі, де тривала війна, з Гондурасу, звідки іммігранти прямували до США та останні зйомки Брента після його прибуття в Україну.
Як повідомляв Укрінформ, 22 січня Американська академія кінематографічних мистецтв і наук оголосила список номінантів на 98-ту премію «Оскар».
Документальна стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» не потрапила до п’ятірки номінантів у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».
Скриншот з відео
Події
У Молодому театрі покажуть прем’єрну виставу «Картотека» за п’єсою польського драматурга
У Київському національному академічному Молодому театрі відбудеться прем’єра вистави «Картотека», створеної за однойменною п’єсою польського драматурга Тадеуша Ружевича.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
Прем’єрні покази пройдуть 23 та 24 січня, о 18:00, на основній сцені театру.
Як зазначається, це сучасна сценічна інтерпретація одного з ключових текстів XX століття, що й сьогодні звучить актуально.
У центрі сюжету – чоловік, який втратив цілісність власної пам’яті та намагається зібрати себе з уламків спогадів, образів і голосів минулого. Його свідомість розірвана на картки – сторінки життя, що хаотично змішані. А кожна зустріч, кожен фрагмент є спробою зрозуміти, ким ми є у світі, де історія постійно змінюється.
Вистава «Картотека» постає як метафора колективної пам’яті, зокрема персонажі тут не стільки окремі особистості, скільки тіні й функції, що відбивають різні аспекти понівеченого досвіду.
Також, ця історія є гострим і точним діагнозом часу, що говорить про втрату цінностей і пошук власного місця серед уламків минулого. Вона змусить глядачів замислитися над тим, що залишає по собі війна, і як пам’ять формує сьогодення.
Як повідомляв Укрінформ, імерсивну різдвяну виставу «Говорять ті, що слухали вічність» на території Національного заповідника «Софія Київська» переглянули близько 8 тисяч людей.
Фото: molodyytheatre.com
-
Відбудова1 тиждень agoУ Миколаєві почали відновлювати водопостачання в три мікрорайони
-
Одеса1 тиждень agoЛанжерон після обстрілу: уламки дронів на пляжі
-
Одеса1 тиждень agoДСНС Одеси працює під час атак РФ і негоди
-
Події1 тиждень agoВісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки
-
Політика1 тиждень agoНавроцький вважає, що лише Трамп може зупинити Путіна
-
Усі новини1 тиждень agoЯк зігрітися без опалення — топ найкращих малопотужних обігрівачів
-
Одеса1 тиждень agoАварійні відключення світла в Одеській області у 2025 році
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорив з Федоровим захист неба, забезпечення фронту та проблеми з ТЦК
