Connect with us

Події

На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс

Published

on


У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.

«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.






На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.

Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.

«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.

Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.

«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.

Читайте також: На Вінниччині державі повернули землі з пам’ятками археології трипільської культури

Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.

За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.

Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.

Фото: Павло Нечитайло



Джерело

Події

Фільм «Жовті букви» отримав головну нагороду Берлінале-2026

Published

on



Політична драма «Жовті букви» (Yellow Letters) німецького кінорежисера турецького походження Ількера Чатака здобула головний приз «Золотий ведмідь» на Берлінському міжнародному кінофестивалі 2026 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Euronews.

Політична драма розповідає історію турецького режисера та його дружини-акторки, яким раптово забороняють працювати через їхні політичні погляди.

Голова журі кінофестивалю Вім Вендерс назвав «Жовті букви», яка отримала головний приз на Берлінале-2026, «жахливим передчуттям та поглядом у найближче майбутнє, яке може статися і в наших країнах».

«Це фільм, який дуже чітко говорить про політичну мову тоталітаризму на відміну від емпатичної мови кіно», – додав Вендерс.

Приз журі «Срібний ведмідь» за друге місце отримав фільм «Спасіння» Еміна Альпера.

Серед інших лауреатів головних нагород була німецька акторка Сандра Гюллер, яка отримала «Срібного ведмедя» за найкращу акторську гру за головну роль у фільмі Маркуса Шляйнцера «Троянда».

Чорно-біла драма розповідає історію жінки, яка видає себе за чоловіка в сільській місцевості Німеччини 17-го століття, щоб уникнути обмежень патріархату.

Фільм «Королева на морі» американського режисера Ленса Гаммера, у якому головну роль жінки, яка доглядає за своєю матір’ю, хворою на деменцію, зіграла Жюльєт Бінош, отримав дві нагороди.

Фільм чутливо зображує спустошення, яке хвороба Альцгеймера завдає близьким пацієнта.

Актори Том Кортні та Анна Колдер-Маршалл, яка грає хвору матір у фільмі, розділили «Срібного ведмедя» за найкращу роль другого плану.

Читайте також: Постраждалий від удару РФ по Вінниці хлопчик отримав міжнародну нагороду Cinema for Peace

Фільм також отримав приз журі «Срібний ведмідь» за третє місце.

Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм «Сліди» Аліси Коваленко і Марисі Нікітюк переміг в глядацькому голосуванні у секції Panorama, а саме в документальній категорії Panorama Dokumente на 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі.



Джерело

Continue Reading

Події

У всеукраїнський прокат навесні вийде художній фільм про ветеранів «Втомлені»

Published

on



У всеукраїнський прокат 7 травня вийде драматичний фільм Юрія Дуная «Втомлені» – історія про боротьбу ветеранів із невидимими ранами, відновлення та силу взаємопідтримки.

Про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зазначається, «Втомлені» – це одна з небагатьох українських стрічок на важку, але важливу для українського суспільства тему: відновлення та проживання травм війни військовими.

До роботи над кінокартиною долучилися чинні військовослужбовці й ветерани. Вони стали частиною команди й акторського складу, допомогли втілити свій досвід на екрані.

Головні герої фільму: Люба та Андрій – ветерани, які намагаються подолати травми війни та знайти підтримку одне в одному. Почуття дають обом надію, але байдужість оточення та власні страхи стають серйозним випробуванням для їхнього зв’язку.

Стрічку створила компанія «Іллєнко Фільм Продакшенс» за підтримки Державного агентства з питань кіно.

Ролі виконали Валерія Ходос, Дмитро Сова, Ірма Вітовська, Олег Симороз, Дарія Творонович, Дарина Легейда, Пилип Іллєнко та інші.

Читайте також: Український документальний фільм «Сліди» переміг в «Панорамі» на Берлінале

За дистрибуцію проєкту відповідає компанія FILM.UA Distribution. На її офіційному каналі в Ютубі вже доступний тизер-трейлер.

Як повідомляв Укрінформ, 1 березня в широкий прокат вийде романтичне фентезі «Мавка. Справжній міф» режисерки Каті Царик.

Фото: Втомлені/The Fatigued/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Події

В Індії та Франції вийдуть нові переклади Василя Стуса і Катерини Калитко

Published

on


У Франції вийде друком книжка поезій, вибраних листів і щоденників поета, перекладача, прозаїка й літературознавця Василя Стуса, а в Індії переклали вибрані вірші поетки та перекладачки Катерини Калитко.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.

Фотоколаж Читомо


Французьке видання, яке отримало назву “Палімпсести. Поезія та листи з ГУЛАГу”, вийде друком у видавництві Noir sur blanc. Переклад з української – французький письменник, історик літератури, славіст і професор Женевського університету Жорж Ніва.



“Це справді перекладацький подвиг Жоржа Ніва, якому у травні виповниться 91 рік. Одне велике французьке видавництво відмовилося видати цю книжку. Жорж Ніва був дуже засмучений відмовою і туманними перспективами цієї книжки деінде (враховуючи вік перекладача), але, здається, все обернулося на краще. Три роки щоденної праці пана Ніва як перекладача і мої, як провідника до світу мови Стуса, не змарновані”, – написав у Фейсбуці письменник, сценарист і живописець Олесь Ільченко.

У продажу книжка зʼявиться 12 березня 2026 року. До видання увійшла добірка віршів Стуса, вибрані листи до його близьких та деякі прозові тексти, зокрема “Табірний зошит”, таємно вивезений з в’язниці.

“Україна ототожнюється із двома національними поетами: Тарасом Шевченком і Василем Стусом, якого також заарештував і двічі відправляв до ГУЛАГу брежнєвський режим. Зі самотності своєї камери пророчий голос Стуса стає голосом України. Це найдивовижніша відповідь на неодноразові спроби Росії заперечити існування України, її культури, її мови, її мистецтва”, – йдеться в анотації.

Поезію Катерини Калитко в перекладі на гінді опублікували в індійському журналі “Критика” – виданні, присвяченому літературній, культурній та художній критиці. Переклала вірші індійська літераторка Теджі Гровер.

Приводом до публікації перекладів стала участь Калитко в міжнародному поетичному фестивалі Sansaar, що відбудеться у Нью-Делі, Індія з 27 лютого по 1 березня 2026 року. Окрім української авторки, у події візьмуть участь поети з Литви, Словенії, Італії, Судану, Єгипту, Іраку, Сирії, Аргентини та Алжиру.

“Що ж, візовий стрес позаду, то вже можна і написати. Проводжатиму зиму й зустрічатиму весну в Індії, у Делі, на міжнародному поетичному фестивалі Sansaar. Мої читання називатимуться за рядком із мого вірша: And Even While Silent in Ukrainian, You are Speaking. Говоритимемо про те, як поезія все ще зберігає людяність у страшному часі й безжальному світі”, – написала Калитко.

Читайте також: Уривки віршів українських поеток розмістили на станціях метро у Парижі

“Метод боротьби з абсурдом, несправедливістю та беззаконням зрештою формує саме суспільство, і воно постійно його практикує. Література завжди виконувала обов’язок висвітлювати тих, хто пережив досвід і може його описати. Представлені вірші всесвітньо відомої української поетеси Катерини Калитко є саме реалізацією цього обов’язку. У них зафіксований той крик війни та вимушеного переселення, який треба почути”, – зазначили у журналі.

Як повідомляв Укрінформ, у Литві вийде друком книжка “Потяг прибуває за розкладом” Марічки Паплаускайте, у Британії зʼявилася збірка оповідань “Мої жінки” Юлії Ілюхи, а у Франції – “Життя на межі” Володимира Єрмоленка та Тетяни Огаркової.

Перше фото ілюстративне: ©vejaa



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.