Connect with us

Події

На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс

Published

on


У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.

«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.






На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.

Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.

«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.

Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.

«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.

Читайте також: На Вінниччині державі повернули землі з пам’ятками археології трипільської культури

Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.

За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.

Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.

Фото: Павло Нечитайло



Джерело

Події

У Києві відбудеться фестиваль «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного

Published

on


У Києві з 3 по 5 липня відбудеться четвертий фестиваль «Протасів Яр» пам’яті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади «Холодний яр» Романа «Сенеки» Ратушного.

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці фестивалю у Фейсбуці.

Цьогорічним гаслом фестивалю стануть слова філософа-стоїка Сенеки: «Щоб слова не дзвеніли, а важили».

У програмі «Протасового Яру» заплановані дискусії й публічні розмови, музика, театральні та музично-поетичні перформанси, екскурсії, спеціальні події від дружніх українських фестивалів, а також дитяча галявина.

«Водночас ми збираємось у момент, коли Протасів Яр знову під загрозою. Боротьба за нього триває в судах. Доля найбільшої частини Протасового Яру (приблизно 16 гектарів з 21-го) досі під великим питанням. На сьогодні існує серйозна загроза того, що на Протасі можуть почати забудову, оскільки з більшої частини вже забрали природоохоронний статус, а землі не віддадуть громаді, а залишать у приватних руках. Тоді питання забудови, проти якої боровся Роман Ратушний разом з усією місцевою громадою, – лише питання часу», – йдеться на сторінці фестивалю.

Саме тому цьогорічний логотип фестивалю доповнює розірвана будівельна стрічка – як нагадування про те, що боротьба триває.

«Це наш спосіб сказати: ми пам’ятаємо, за що боровся Роман. І ми не готові це віддати», – наголосили організатори.

Фестиваль пройде на галявині Протасового Яру.

Як повідомлялося, основна мета фестивалю «Протасів Яр» – популяризація сучасного і традиційного мистецтва, української історії, правозахисних ініціатив і вшанування пам’яті про Романа Ратушного.

Читайте також: На фестивалі «Протасів Яр» презентували меморіальний проєкт на честь братів Ратушних

Роман Ратушний у 2019 році очолив громадське об`єднання «Захистимо Протасів Яр», яке виступало проти побудови багатоповерхівок у парковій зоні столиці. Після початку вторгнення Росії Роман пішов добровольцем до лав Сил оборони України. Він загинув у бою під Ізюмом 9 червня 2022 року, потрапивши у ворожу засідку. Поховали Романа на Байковому кладовищі.

Після загибелі Романа його справу продовжують однодумці з громадської організації «Захистимо Протасів Яр».

У липні 2022 року Протасів Яр отримав статус об’єкта природно-заповідного фонду, а у 2023 році заказнику присвоєно ім’я Романа Ратушного.



Джерело

Continue Reading

Події

В Одеському музеї західного та східного мистецтва показали яскраві пастелі 23 авторів

Published

on


В Одеському музеї західного та східного мистецтва триває масштабна виставка «ПАСТЕЛЬНА СИМФОНІЯ 2026». Музей вже третій рік поспіль приймає благодійний міжнародний мистецький проєкт, спрямований на підтримку України та постраждалих від російської агресії. Цьогорічна експозиція об’єднала художників з різних країн світу, яких поєднала любов до пастелі, творчості та мистецтва без кордонів. На вас чекає неймовірна виставка, сповнена кольору, світла, емоцій та натхнення.


 

 

 
Кураторка виставки — Юлія Шарапова.
Фото: Діана Добош Брода.
Запрошуємо відчути справжню пастельну симфонію мистецтва, виставка триває до 21 червня.
📆 Щоденно
(окрім середи)
⏳з 12:00 до 18:00
(Каса до 17:30)
🎟 Квиток: 100/50 грн
*Для людей, які були тимчасово вимушені полишити свої домівки вхід безкоштовний
📍Італійська, 9.





Джерело

Continue Reading

Події

Літературний фестиваль «Фронтера» оголосив фокус-тему і перших учасників

Published

on



VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера», який відбудеться 25–26 липня в Луцьку, оголосив фокус-тему та перших учасників.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Фокусною темою цьогорічної «Фронтери» обрали «Межі причетності».

Організатори зазначають, що під час фестивалю говоритимуть про вибір не залишатися осторонь, відповідальність і безвідповідальність, включеність і виключеність із життя спільноти, а також про те, як війна, культура й досвід спільної боротьби змінюють уявлення про причетність.

У центрі програми – індивідуальні й колективні, емоційні та політичні межі участі в житті спільноти.

«У межах цьогорічного фестивалю ми вирішили говорити про внутрішні та зовнішні поштовхи до дій та бездіяльності. Як література та інші види мистецтва фіксують межі причетності? Як сучасні українські митці, дипломати і медійники міркують про такі речі? Адже тут – і про демократію, і про пам’ять, національні контексти та геополітику, персональний вибір-без-вибору, а також уявлення спільноти про цінності», – зауважив куратор програми фестивалю «Фронтера» Микита Москалюк.

За його словами, дискусії, поетичні читання, публічні інтерв’ю та інші події об’єднають учасників із різними професійними досвідами й поглядами.

«Знаю, що «Фронтера» знову стане місцем зустрічі і перезарядки, але й сподіваюся, що нагадає: наше «разом» складається з внеску кожного й кожної окремо», – додав Москалюк.

У програмі фестивалю заплановані дискусії, поетичні читання, публічні інтерв’ю, музика, стендап і міждисциплінарні події за участі українських та іноземних авторів і авторок.

До Луцька приїдуть учасники із семи країн і двох континентів, зокрема з Іспанії, Португалії, Нідерландів, Чилі, Польщі та України.

Читайте також: Стали відомі 20 письменників – учасників BestsellerFest у Львові

Серед перших підтверджених учасників та учасниць фестивалю:

  • письменник, військовослужбовець, художник, режисер Валерій Пузік;
  • поетка, літературознавиця, перекладачка, членкиня Українського ПЕН Галина Крук;
  • письменник, перекладач, військовослужбовець Євген Лір;
  • журналістка, документалістка і телеведуча, віцепрезидентка Українського ПЕН Мирослава Барчук;
  • письменниця, редакторка, журналістка, менеджерка літературних проєктів, членкиня Українського ПЕН Анастасія Левкова.

Повну програму фестивалю організатори оголосять згодом.

Літературний фестиваль «Фронтера» відбудеться 25–26 липня у Луцьку на території музейного простору «Окольний замок» та Волинського фахового коледжу Національного університету харчових технологій.

Як повідомляв Укрінформ, міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив програму, яка цьогоріч включає 240 подій.

Фото: pixabay



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.