Connect with us

Події

На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс

Published

on


У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.

«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.






На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.

Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.

«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.

Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.

«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.

Читайте також: На Вінниччині державі повернули землі з пам’ятками археології трипільської культури

Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.

За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.

Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.

Фото: Павло Нечитайло



Джерело

Події

Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США

Published

on


Документальний фільм «Паляниця» здобув відзнаки на двох престижних міжнародних кінофестивалях у США – Ethos Film Awards 2026 та Dallas International Film Festival 2026.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на команду фільму.

«Для команди фільму «Паляниця» велика честь отримати нагороду на Ethos Film Awards 2026 та взяти участь у Dallas International Film Festival 2026. Наш фільм вже став потужним голосом України у світі. «Паляниця» був створений, щоб через мистецтво стріт-арту ще раз нагадати світові, який уже втомився від війни, про Україну» – розповіла продюсерка Катерина Тимченко.

Вона зазначила, що фільм – це нагадування, що боротьба триває, що треба гуртуватися і допомагати.

На фестивалі ETHOS Film Awards, що пройшов у Santa Monica (США), фільм «Паляниця» режисерів Кадіма Тарасова та Юлії Большинської став єдиною українською стрічкою у офіційній програмі фестивалю та отримав почесну нагороду як робота, що має відчутний вплив і змінює людей та суспільство заради миру (Impact award for peace). На Dallas International Film Festival (DIFF) відбулася американська прем’єра фільму для широкого загалу.

За словами Андрія Різоля, голови правління Асоціації «Дивись українське!», яка займається міжнародним просуванням стрічки, надзвичайно важливим є те, що «Паляниця» знаходить широкий відгук у міжнародної аудиторії.


«Ця стрічка об’єднує людей навколо ідей свободи та людської гідності, сприяє міжнародній підтримці України», – наголосив Різоль.


Він додав, що фільм вже став частиною глобального культурного діалогу про Україну, а також був інтегрованій у міжнародні покази та кіномарафон Culture vs War у 23-х країнах світу.

Як відомо, ETHOS Film Awards, організований ETHOS Film Institute, об’єднує кінематографістів активістів та освітян із понад 180 країн світу навколо тем миру, емпатії та соціального впливу.

Читайте також: Фільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe

Dallas International Film Festival, заснований Dallas Film Society, об’єднує незалежних кінематографістів, індустрійних професіоналів і глядачів з усього світу, презентуючи повнометражні та короткометражні фільми різних жанрів і сприяючи розвитку авторського кіно та культурному обміну.

Фото надані командою фільму



Джерело

Continue Reading

Події

Leléka провела першу репетицію на головній сцені Євробачення

Published

on


Представниця України на Євробаченні-2026 Leléka провела першу репетицію на головній сцені конкурсу у Відні.

Як повідомляє Суспільне.Культура, фотографії співачки опублікували в офіційних соцмережах конкурсу та Суспільного Мовлення, передає Укрінформ.

Раніше деталями репетиції організатори поділилися на вебфорумі Reddit: на сцені Leléka з’явилася разом із музикантом Ярославом Джусем, який зіграв на бандурі. Народний інструмент, за повідомленням, є відсиланням до української культури та символізує відчуття дому.

Образ для співачки створювала дизайнерка Лілія Літковська. До роботи над ним також долучилася команда стилістки Маргарити Шекель.

Номер для Євробачення цьогоріч створює команда на чолі з режисером Іллею Дуциком.

Читайте також: Leléka виступила на промоконцерті у Лондоні

«Постанова починається з появи білого подіуму, яким співачка рухається назустріч музиканту Ярославу Джусю. Після першого приспіву сцена занурюється в темряву, зосереджуючи всю увагу на виконавиці. Згодом світло та кольори повертаються, і артистка виходить на кульмінаційну ноту», – зазначає Суспільне.Культура.

Як повідомляв Укрінформ, півфінали і фінал пісенного конкурсу Євробачення-2026 разом із Тімуром Мірошниченком коментуватимуть Василь Байдак, Світлана Тарабарова і Аlyona Аlyona.

Фото: Corinne Cumming, Alma-Bengtsson/EBU



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відбудеться служба в річницю смерті письменника Валерія Шевчука

Published

on



У Костелі св. Миколая в Києві відбудеться служба в річницю смерті письменника Валерія Шевчука.

Про це у Фейсбуці написала донька письменника Юліана Шевчук, передає Укрінформ.

“Згадайте сьогодні мого тата, хто його знав. Служба Божа у річницю смерті письменника Валерія Шевчука відбудеться сьогодні, 6 травня, у костелі святого Миколая у м. Києві (тато був римо-католиком), вул. Велика Васильківська, 75, о 18.30. Вічне спочивання. Спочивай у мирі, тату”, – написала Юліана Шевчук.

Донька письменника зазначила, що, згадуючи письменника, зазвичай говорять лише про його книги.

“Моя мрія – не стільки перевидання татових книг, яких вже видано дуже багато, а дати його творам «друге життя» чи навіть «безсмертя» – щоб його творчість сприймало і молоде покоління, а барокові мотиви його творів «ожили» б у паралелях із сучасною епохою”, – написала Юліана Шевчук.

Як зазначила вона, спадщина письменника має потенціал для сучасних екранізацій і театральних постановок із новими, сміливими художніми рішеннями, що поєднують минуле й сучасність.

Зокрема, на її думку, такі твори, як «Око прірви», «Вертеп» і «Привид мертвого дому» залишаються актуальними, адже відображають боротьбу добра і зла, суспільні процеси та виклики, близькі й сьогоднішній Україні.

Як повідомляв Укрінформ, письменник Валерій Шевчук помер 6 травня 2025 року.

Народився він 20 серпня 1939 р. у Житомирі.

У 1961 р. Шевчук дебютував оповіданням «Настунька» про Т. Шевченка в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі. Відтоді він не полишав письменницьку працю.

Валерій Шевчук вважається одним з фундаторів Житомирської прозової школи.

Читайте також: У Національному музеї літератури України відкрилася виставка «Сад духовний Валерія Шевчука»

Крім того, Валерій Шевчук є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури. Також він працював над актуалізацією старокиївської літературної тематики та літератури середньої доби: роман «На полі смиренному» (1982), роман-есей «Мисленне дерево» (1986), упорядкування в перекладах на сучасну літературну мову збірки любовної лірики 16-19 століть «Пісні Купідона» (1984), «Літопис Самійла Величка» у журналі «Київ» 1986—1987 рр. та інше.

Валерій Шевчук став лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка, премії фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, О. Копиленка, І. Огієнка, премії в галузі гуманітарних наук «Визнання» (2001).

29 листопада 2011 року була започаткована в Інституті філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка премія Валерія Шевчука (Премія Шевчука) — українська літературна премія, творча відзнака за кращу книгу прози, видану українською мовою за попередній календарний рік.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.