Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
У Києві в Музеї книги і друкарства України відкрили експозицію робіт художника Єгора Толкунова «Херсон, який неможливо вкрасти».
Про це повідомила КМДА, передає Укрінформ.
Значна частина картин художника зберігалася у Херсонському художньому музеї імені Олексія Шовкуненка та була викрадена російськими загарбниками під час незаконного вивезення музейної колекції восени 2022 року.
За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, ця виставка цінна тим, що допомагає зберігати пам’ять, яку Росія намагається стерти разом із музейними колекціями, – пам’ять про Херсон і його людей, про українську культуру, яку неможливо вкрасти чи знищити.
“Кожне збережене ім’я митця, кожна робота, яку ми продовжуємо бачити та досліджувати, – це наш спосіб не дозволити окупантам переписати нашу історію. Сьогодні ми особливо гостро відчуваємо, наскільки важливо підтримувати Херсон і нагадувати про нього”, – зауважив Мондриївський.
Художник народився 18 липня 1943 року в селі Петрівка Генічеського району Херсонської області. У 1969-му закінчив Республіканське художнє училище в Кишиневі, навчався у реставраційних майстернях імені І.Грабаря у Москві, працював художником-реставратором у Бердянському художньому музеї. Від 1971 року працював у Херсонських художньо-виробничих майстернях, а з 1974-го був членом Національної спілки художників України.
Творчий доробок Толкунова охоплює різні періоди та мистецькі пошуки – від картин у “суворому” стилі радянського періоду та реалістичних і романтичних образів до конструктивних експериментів і живописної абстракції. Важливе місце у його творчості посідали тематичні полотна та портрети. Художник досліджував людину, її внутрішній світ, зв’язок минулого, сучасного і майбутнього. В останні роки життя його живопис став вільнішим за пластикою мазка та сміливішим у поєднанні кольорів.
У березні 2026 року співробітники Херсонського художнього музею ідентифікували дві роботи художника – “Автопортрет” 1987 року та “Ливарний цех” 1980 року. Їх виявили на фотографії Центрального музею Тавриди в окупованому Криму. Обидва полотна були серед експонатів, незаконно вивезених російськими загарбниками з Херсона.
У квітні 2026 року заочно повідомили про підозру незаконному директору Центрального музею Тавриди у викраденні майже 11 тисяч експонатів Херсонського художнього музею. Йому інкримінують воєнний злочин, вчинений групою осіб за попередньою змовою.
“Виставка “Херсон, який неможливо вкрасти” нагадує, що разом із музейними експонатами Росія не може викрасти пам’ять про українських митців, їхню творчість та історію українського Півдня”, – зауважили у КМДА.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2026 року у приміщенні Міністерства закордонних справ була представлена високоякісними артпринтами колекція Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, яку викрали російські загарбники .
Фото: Музей книги і друкарства України, Facebook, kyivcity.gov.ua
На 64-му Нью-Йоркському кінофестивалі, який триватиме з 25 вересня по 12 жовтня, відбудеться показ відреставрованого фільму Юрія Іллєнка “Криниця для спраглих”.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Національна спілка кінематографістів України.
Стрічка була створена на кіностудії імені Олександра Довженка у 1965 році.
“Це не просто кіно. Це чиста візуальна поезія, загорнута у форму притчі. Це історія про літнього чоловіка, який доглядає криницю та ділиться водою з кожним подорожнім. У вимираючому селі він стає живим містком між минулим і теперішнім. Його спогади та реальність переплітаються, перетворюючи стрічку на глибоку філософську поему про час, пам’ять та наше коріння”, – зазначили у спілці.
Для Іллєнка (оператора геніальних “Тіней забутих предків”) цей фільм став режисерським дебютом. І одразу потрапив під ніж тоталітарної цензури. Радянська влада, злякавшись українського змісту стрічки, просто заборонила її на понад 20 років. Глядачі змогли побачити її лише наприкінці 80-х років.
Компанія Fixafilm філігранно відреставрувала кожен кадр, і тепер весь світ має змогу побачити унікальний візуальний стиль українського поетичного кіно у високій якості.
Нью-Йоркський кінофестиваль (NYFF) – один із найстаріших і найпрестижніших кінофестивалів у США, який не має конкурсної програми, а фокусується на демонстрації найкращих нових досягнень світового кінематографа.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві 26 серпня відбудеться ретроспективний показ стрічки Кіри Муратової “Астенічний синдром”.
Фото: Dovzhenko Centre
У Києві відкрилася виставка картин із зображенням військової техніки ЗСУ криворізького художника Андрія Гука.
Виставку представила науково-дослідна установа ЗСУ, повідомляє кореспондент Укрінформу.
На ній подано близько 70 картин із зображенням військової техніки, яку використовують ЗСУ у російсько-українській війні, автором яких є художник із Кривого Рогу Андрій Гук.
За його словами, коли почалося повномасштабне вторгнення, його місто одразу опинилося у безпосередній близькості до бойових дій, бажання малювати в нього тоді не було. А творче натхнення з’явилося, коли українські «Нептуни» потопили російський крейсер «Москва». Згодом виникла ціла серія картин із зображенням військової техніки ЗСУ під назвою «Сталь перемоги».
«Як почалася повномасштабка, руки опустилися і нічого не міг робити, замовлення від людей не виконував. А як поклали крейсер на дно – одразу ж у майстерню, за фарби, і «Нептун» був перший, тобто зображення автомобільної установки з цією ракетою. З того і розпочався цей проєкт. Коли я вже не знав, яку ще військову техніку можна далі малювати – підказували мої друзі військові», – сказав художник.
Експертну допомогу митцю надавали у науково-дослідній установі ЗСУ, максимально достовірно й повно наповнюючи серію взірцями військової техніки, яку сьогодні використовують Сили оборони.
«Перед нами техніка різних країн, різних поколінь, різних конструкторських шкіл. Усе це Україна була змушена за надзвичайно короткий час освоїти, навчитися застосовувати, обслуговувати, ремонтувати, поєднувати й адаптувати до реальної війни. Тому ці сімдесят робіт – вже не просто колекція військової техніки, а портрет надзвичайної здатності українців вчитися й адаптуватися», – зазначив представник науково-дослідної установи ЗСУ Ігор Чепков.
Виставка «Сталь перемоги» приурочена до 35-ої річниці Незалежності України й демонструватиметься до 1 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві на вуличній виставці на честь лідера ОУН Євгена Коновальця показали військову техніку часів УНР.
-
Одеса1 тиждень agoАквапарки Одеси та області 2026: ціни, знижки й умови
-
Політика1 тиждень agoКорецький готовий взяти радником представника від молодіжних організацій
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський запровадив проєкт підтримки дітей із прифронтових територій «Карпатська зміна»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували інклюзивний культурно-мистецький проєкт «Коло незламних»
-
Усі новини1 тиждень agoПотап прокоментував скандальні слова Полякової — що сказав репер
-
Відбудова1 тиждень agoУ Костянтинівці загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» перевищила 6,6 мільярда
-
Суспільство1 тиждень agoУ МВА відреагували на намір Інфоксводоканалу підвищити тарифи на воду в Одесі Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко