Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Події
Шість замків Закарпаття внесли до Держреєстру нерухомих пам’яток
Кабінет міністрів України включив шість закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
До Держреєстру внесли: Квасівський замок – ХІІ-ХІІІ століття (с. Квасово), замок Нялаб – ХІІІ століття (с-ще Королево), Севлюшський замок – XIII-XV століття (м. Виноградів), палац Шенборнів (замок Берегвар) – кінець XIX століття (с. Карпати), замок Сент-Міклош – XІV-XV століття (с-ще Чинадійово), Середнянська фортеця – ХІІІ століття (с-ще Середнє).
У міністерстві підкреслюють, що реалізація рішення уряду сприятиме збереженню та популяризації пам’яток національного значення, розташованих на Закарпатті.
Як повідомлялося, Міністерство культури України внесло 26 унікальних музейних предметів до Державного реєстру національного культурного надбання.
Події
Померла акторка театру Франка Наталія Омельчук
На 78 році пішла з життя заслужена артистка України, актриса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Наталія Омельчук.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Театр Франка у Фейсбуці.
«Із глибоким сумом повідомляємо, що на 78 році життя пішла з життя Заслужена артистка України, актриса театру Франка Наталія Омельчук. Наталія Олексіївна присвятила сцені понад п’ятдесят сім років свого життя, щоденної праці, відданості професії й любові до театру», – ідеться в повідомленні.
Як зауважили колеги акторки, вона була частиною творчої історії театру Франка, людиною сцени, пам’ять про яку житиме у виставах, спогадах і серцях.
«Щиро співчуваємо рідним, близьким і всім, хто поділяє цей біль. Світла пам’ять», – додали у театрі.
Наталя Омельчук народилася 27 березня 1947 року. В 1967 році закінчила драматичну студію при Київському академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Пізніше, з 1969 року, працювала в ньому.
Акторка запам’яталася глядачам своїми ролями у численних виставах. Зокрема, Палажки в «Конотопській відьмі» Г. Квітки-Основ’яненка, Тессали в «Домі, у якому переночував Бог» Ґ. Фіґейредо, Баби Палажки в «Кайдашевій сім’ї» І. Нечуя-Левицького та багатьох інших.
Як повідомляв Укрінформ, у віці 70 років від тяжкої хвороби померла акторка Тамара Плашенко.
Фото: Pixabay
Події
В Ужгороді помер видатний диригент, народний артист України Володимир Співак
В Ужгороді помер народний артист України, видатний диригент, керівник академічного духового оркестру Закарпатської обласної філармонії Володимир Співак.
Про це повідомляє у Фейсбуці Ужгородська міська рада, передає Укрінформ.
“Маестро не лише творив музику, а й щедро передавав свої знання молодому поколінню, виховуючи нових музикантів, для яких став наставником і прикладом відданості мистецтву. Світла пам’ять про талановитого диригента, мудрого наставника та щиру людину назавжди залишиться у серцях колег, учнів, друзів і всіх, кому пощастило знати його особисто або чути музику у його виконанні”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, усе життя Співака було нерозривно пов’язане з музикою. Він служив військовим диригентом у Збройних силах України, а згодом очолив створений за його ініціативи духовий оркестр Закарпатської обласної філармонії.
“Завдяки його таланту, енергії та невтомній праці Академічний естрадно-духовий оркестр став справжньою окрасою культурного життя Ужгорода і Закарпаття та здобув щиру любов слухачів. Маестро не лише творив музику, а й щедро передавав свої знання молодому поколінню, виховуючи нових музикантів, для яких став наставником і прикладом відданості мистецтву. Світла пам’ять про талановитого диригента, мудрого наставника та щиру людину назавжди залишиться у серцях колег, учнів, друзів і всіх, кому пощастило знати його особисто або чути музику у його виконанні. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Володимира Григоровича. Вічна пам’ять…”, – зазначили в Ужгородській міській раді.
Володимир Співак народився 14 травня 1958 року у селі Кугаївці Чемеровецького району Хмельницької області. З 1982 до 2005 року був військовим диригентом у Збройних силах України. У 2005 році ініціював створення духового оркестру при Закарпатській обласній філармонії. Від листопада 2005 року – художній керівник та диригент цього оркестру. Чимала частина творів, що виконуються оркестром, є авторськими аранжуваннями Співака. У 2019 році диригент отримав звання народного артиста України.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві попрощалися із засновником видавництва «Наш Формат» Владиславом Кириченком.
-
Війна1 тиждень agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Усі новини1 тиждень agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Події6 днів agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини6 днів agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Авто4 дні agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Події1 тиждень agoСиквел «Диявол носить Prada» вийде у прокат 1 травня
