Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Події
Росія пошкодила в Україні 1723 пам’ятки та понад 2500 об’єктів культурної інфраструктури
Росіяни пошкодили в Україні 1723 пам’ятки культурної спадщини, 2524 об’єкти культурної інфраструктури постраждали.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
“Станом на початок квітня 2026 року через російську агресію в Україні зруйновано та пошкоджено 1723 пам’ятки культурної спадщини та 2524 об’єкти культурної інфраструктури. Серед пошкоджених об’єктів культурної спадщини 159 мають статус національного значення, 1403 — місцевого, 161 — щойно виявлені. Повністю зруйновано 45 пам’яток культурної спадщини”, – йдеться у повідомленні.
Загалом пошкодження зафіксовано у 18 областях. Найбільших руйнувань зазнали пам’ятки в Харківській області — 349, Херсонській — 302, Одеській — 200, Донецькій — 195, Київській області та м. Києві — 173.
Водночас внаслідок обстрілів та бойових дій постраждали 2524 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 518 — повністю знищено.
Найбільших втрат культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Сумській, Київській та Миколаївській областях.
Загалом постраждали:
- клубні заклади – 1245;
- бібліотеки – 872;
- заклади мистецької освіти – 191;
- музеї та галереї – 139;
- театри, кінотеатри та філармонії – 52;
- парки, зоопарки – 11;
- заповідники – 9;
- цирки – 4;
- кіностудія у м. Києві.
Руйнування зафіксовані у 341 територіальній громаді по всій Україні. Найбільше — в громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (38 ТГ), Харківської (34 ТГ), Чернігівської (34 ТГ), Запорізької (31 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (23 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей.
Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди виділяють 1 млн євро на підтримку сектору культури через Український фонд культурної спадщини.
Події
До Держреєстру нерухомих пам’яток внесли церкву в Дружківці та пам’ятки Святогірської лаври
Кабінет міністрів з ініціативи Міністерства культури вніс 13 об’єктів культурної спадщини національного значення в Донецькій області до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
«До Державного реєстру вже внесено 34 333 об’єкти культурної спадщини, з яких 2 710 мають національне значення. Внесення об’єктів до Реєстру допомагає зберегти їх та привертає додаткову увагу до їх захисту. Росіяни постійно намагаються знищити наші пам’ятки, тому держава посилює їхню охорону та підкреслює необхідність дотримання норм міжнародного гуманітарного права», — сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Свято-Миколаївська церква у Дружківці стала важливим елементом формування архітектурного образу міста. Вона є акцентом центральної вулиці та домінантою навколишньої забудови.
Святогірський Успенський монастир — один із найдавніших духовних комплексів на сході України. За переказами, ще у IX столітті тут проповідували святі Кирило і Мефодій. У Іпатіївському літописі згадується, що у 1111 році місцеві християни зустрічали тут князя Володимира Мономаха.
Перша письмова згадка про монастир датується 1526 роком, хоча дослідники вважають, що печерний монастир існував значно раніше — ще до Хрещення Русі. Спочатку монастир розміщувався у печерах, які утворювали складний багаторівневий комплекс. Згодом з’явилися наземні храми, зокрема Свято-Успенська соборна церква та Петропавлівська церква.
Сьогодні монастирський комплекс розташований вздовж берега річки біля підніжжя крейдяної гори, яку пронизують печери та келії. Окремо на уступі гори стоїть Свято-Миколаївська церква.
Як повідомлялося, Мінкульт разом з обласними та Київською міською державними (військовими) адміністраціями системно оновлює дані про пам’ятки, які раніше входили до Списку пам’ятників архітектури УРСР. Фахівці уточнюють назви, датування та місцезнаходження об’єктів, щоб сформувати актуальну і точну базу культурної спадщини.
Фото: Denis Vitchenko/wikipedia.org
Події
В галереї Міського саду Artodessa триває виставка “Одеській палімпсест”
В галереї #ARTODESSA Літнього театру Міського саду триває персональна виставка живопису Ігоря Варєшкіна “Одеській палімпсест”. У проекті представлено серію міських пейзажів, виконаних за кілька років творчої діяльності художника.
У творах Ігоря Варєшкіна, відомого своїми одеськими пейзажами ще з початку 90-х років минулого століття, наше місто цього разу постає у меланхолійному, зворушливому образі. Обриси старих будинків, тихі вулички з самотніми фігурами перехожих та силуетами дерев, випромінюють спокій та позачасову суть Одеси.
Автор розмірковує: «Місто для мене не лише вулиці та провулки, це жива пам’ять, нашарування часу В своїх роботах я намагаюсь передати дух місця, те, що римляни називали genius loci — геній місця. Одеса для мене постає як палімпсест: місто, в якому кожен новий шар не стирає попередній, а лише частково його приховує, дозволяючи минулому проступати крізь сьогоденне. Це погляд на місто ніби крізь вікно в потойбіччя, де реальність межує з пам’яттю, а архітектура стає метафорою людської присутності. Я не пишу «види» Одеси, не займаюся «краєзнавством», у роботах мене цікавить не зовнішні ознаки міста, а його образ, той невидимий шар, який формує характер місця. Я пишу фасади будівель, як портрети людей. Вони мають свій характер, свою біографію, свої зморшки часу. Мені важливо створити портрет міста, як середовище проживання, яке створила людина, в якій вона живе і середовище яке в великій мірі форматує саму людину. Я намагаюсь, щоби в роботах Одеса поставала не як туристичний образ і не як документальна топографія, а як внутрішній портрет міста — міста як стану, як відчуття, як живої сутності».
Вхід вільний.
Галерея працює кожного дня з 14:00-19:00. Понеділок вихідний.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Політика1 тиждень agoУкраїна має чітку стратегію перемоги
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Події1 тиждень agoПремія Лисенка назвала лавреатів
-
Війна1 тиждень agoРосія проводить приховану примусову мобілізацію на тлі величезних втрат на війні в Україні
-
Суспільство6 днів agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Суспільство6 днів agoТраса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом
