Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
На Прикарпатті, у гірському селі Поляниця, художники Володимир Березний та скульптор і ветеран війни Василь Семко створили зі снігу двометрову скульптуру гуцула-музиканта. Ширина композиції – близько семи метрів.
Про це у Фейсбуці повідомляє Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, передає Укрінформ.
«У Поляниці, серед гір і морозного повітря, народився унікальний творчий проєкт за участю прикарпатських митців… — ветерана війни, скульптора Василя Семка та художника Володимира Березного. Центральним образом став гуцул-музикант, що грає на цимбалах, — символ Карпат, сили традиції та незламності духу. Снігова скульптура вражає розмірами: близько двох метрів заввишки та семи метрів завширшки», – повідомляє управління культури ОДА.
За їхньою інформацією, снігову композицію художники створили на терасі одного з парків-готелів, на висоті сьомого поверху.
«Процес створення був не менш вражаючим, ніж результат. Сніг утрамбовували та впресовували вручну, а зимові морози стали природним союзником митців, надійно “скріпивши” конструкцію», – додають в управлінні культури.
Зазначається, що після роботи на висоті митці продовжили творчий діалог уже на землі, де з’явилася друга снігова скульптура.
Обидві стали магнітом для туристів і мешканців регіону.
Василь Семко — скульптор із селища Перегінське, ветеран війни, митець із сильною громадянською позицією. У своїй творчості поєднує традиційні образи з сучасним осмисленням української ідентичності, активно долучається до благодійних мистецьких ініціатив на підтримку ЗСУ.
Володимир Березний – івано-франківський художник, знаний своєю образною мовою та глибоким відчуттям форми. Постійний учасник культурних і благодійних проєктів, зокрема аукціонів на підтримку Збройних Сил України.
Як повідомляло агентство, у Гайсині на Вінниччині військовий перетворює снігові кучугури на арт-об’єкти.
Коштом державної допомоги «єКнига» за 2025 рік українці придбали майже 435 тисяч книжок, переважна більшість із яких – друковані видання.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.
Зазначається, що Мінкульт разом із Українським інститутом книги підсумували результати програми державної допомоги 18-річним громадянам України на придбання книжок станом на 1 січня 2026 року.
«Майже пів мільйона книжок для сотень тисяч читачів – такими є результати програми «єКнига» за перший повний рік її роботи», – йдеться у повідомленні.
Як зауважила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна, результати програми «єКнига» підтверджують, що системна державна підтримка читання працює.
«Ми формуємо сталу читацьку культуру серед молоді. Водночас створюємо реальний попит на українську книжку, який безпосередньо впливає на розвиток книговидавничого ринку, книгарень і всієї екосистеми читання в країні», – додала вона.
У 2025 році державну допомогу в межах програми «єКнига» отримали 245 740 вісімнадцятирічних українців.
Загалом за кошти програми вони придбали 434 808 книг. Переважна більшість покупок – друковані видання, а частка електронних і аудіокнижок становить лише 1,36%.
Як зазначається, покупки здійснювалися як у стаціонарних, так і в онлайн-книгарнях, а найактивніше книги купували в Києві, Львівській, Дніпропетровській, Івано-Франківській та Полтавській областях.
Також програма продемонструвала стабільну динаміку: після пікового старту з березня 2025 року кількість нових заяв тримається на рівні близько 3 тисяч щотижня.
«Гендерний розподіл отримувачів: 62% – жінки, 38% – чоловіки», – додали у міністерстві.
Рейтинги продажів свідчать про широкий інтерес молоді до художньої та нонфікшн-літератури, а також про присутність українських авторів серед лідерів продажів.
Зокрема, серед українських авторів за кількістю проданих книжок у межах програми «єКнига» лідирує Володимир Станчишин.
Також серед популярних українських авторів Ілларіон Павлюк, Андрій Сем’янків, Макс Кідрук, Сергій Жадан, Ліна Костенко, Андрій Кокотюха, Василь Симоненко, Анастасія Левкова і Євгенія Кузнєцова.
У Мінкульті нагадали, що «єКнига» – це програма для кожного 18-річного українця на придбання книжок українською мовою (паперових, електронних або аудіо), а з 1 січня 2026 року сума допомоги становить 998,4 грн.
Програму реалізують спільно Міністерство культури, Міністерство цифрової трансформації та Український інститут книги за підтримки Проєкту підтримки Дія/UNDP Ukraine/Уряду Швеції.
Як повідомляв Укрінформ, 16 грудня 2024 року в застосунку «Дія» запрацювала нова програма «єКнига», за допомогою якої 18-річні українці зможуть отримати від держави кошти на українські книжки.
Уряд ухвалив ініційовану Міністерством культури постанову про запуск експериментального проєкту зі створення електронної системи «Державний реєстр нерухомих пам’яток України».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
«Державний реєстр нерухомих пам’яток – це перехід від паперового обліку до системного цифрового захисту нашої культурної спадщини. Ми створюємо єдину, прозору й захищену базу даних. Вона дозволить зберігати інформацію про пам’ятки, ефективно управляти ними, захищати об’єкти культурної спадщини від незаконних посягань. Це важливий крок до європейської моделі охорони культурної спадщини і до відновлення країни», – підкреслила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Експериментальний проєкт триватиме два роки з дня набрання постановою чинності.
У цей період буде відпрацьовано технічні рішення, порядок внесення та перевірки даних, а також способи взаємодії між усіма учасниками проєкту.
Державний реєстр нерухомих пам’яток України стане єдиною цифровою системою, яка об’єднає дані про: об’єкти культурної спадщини національного та місцевого значення, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини, об’єкти всесвітньої спадщини та їхні буферні зони, історичні ареали населених місць, історико-культурні заповідники та заповідні території, зони охорони пам’яток.
Запровадження Реєстру передбачає: перехід до цифрового обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини, формування Переліку об’єктів культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», візуалізацію місцезнаходження пам’яток і пов’язаних з ними зон охорони з визначеними режимами використання, можливість пошуку об’єктів за координатами та електронну інформаційну взаємодію з іншими державними системами, зокрема у сфері геопросторових даних.
Координатором експериментального проєкту виступить Міністерство культури України. Учасниками є обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, а також Український державний інститут культурної спадщини.
Експериментальний проєкт передбачає не тільки ведення обліку об’єктів нерухомої культурної спадщини. Реєстр також міститиме переведені в цифрову форму матеріали, згідно з якими визначаються обмеження у використанні земель, та взаємодіятиме з базою даних Містобудівного кадастру, ЄДЕССБ та Державним земельним кадастром.
Крім того, система забезпечує технічну можливість картографічної візуалізації місцезнаходження нерухомих об’єктів культурної спадщини.
Проєкт є продовженням роботи, ініційованої у 2021 році, коли міністерство провело роботу з обласними адміністраціями з наповнення електронної бази даних про об’єкти культурної спадщини як «декларування» даних. А вже наприкінці 2023 року презентувало концепт електронної системи Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
У 2023 році міністерство затвердило структуру Бази геоданих у сфері охорони культурної спадщини. Це дозволяє працювати з цифровими даними про пам’ятки за єдиними правилами, узгоджувати інформацію з різних систем і забезпечувати її коректний обмін між державними реєстрами.
Завдяки Проєкту міжнародної технічної допомоги «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)» міністерство у 2024 році разом з партнерами розробило програмне забезпечення та презентувало концепцію Реєстру.
З 10 квітня 2024 року система запрацювала в тестовому режимі.
Крім того, відбулися онлайн-навчання для фахівців органів охорони культурної спадщини, розпочалося наповнення бази даних і перевірка внесеної інформації.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці відбулася презентація проєкту цифрової фіксації пам’яток «Віртуалізація культурного надбання міста Києва».
Фото: Юлія Свириденко, Телеграм
-
Одеса5 днів agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеса переводить школярів з онлайну до класів — коли відновлять очне навчання
-
Відбудова1 тиждень agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Суспільство1 тиждень agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Одеса1 тиждень ago
СБУ затримала агента ГРУ з Одещини за підготовку терактів
-
Політика1 тиждень agoСуд частково арештував майно Тимошенко
-
Події1 тиждень agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Політика1 тиждень agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди