Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Події
Під час масованої атаки пошкоджені сім культурних закладів Києва
У Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня пошкоджень зазнали сім провідних культурних інституцій.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство культури України повідомляє у Фейсбуці.
На цей час у переліку:
– Національний художній музей України
– Національна філармонія України
– Національна музична академія України
– Національний центр “Український Дім”
– Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого
– Київська опера.
Також значних пошкоджень зазнав Національний музей “Чорнобиль”.
Крім того, пошкоджені пам’ятки архітектури, зокрема Контрактовий дім і Поштова станція.
“Дуже важка ніч для України. Численні російські ракети та “Шахеди” на мирне населення. Наймасштабніша серія пошкоджень культурних закладів Києва за часи повномасштабної війни РФ проти України. Поки росіяни отримували нагороди на Каннському кінофестивалі, їхні брати та сестри обстрілювали українських дітей. Особливо цинічно виглядала нагорода російським митцям та їхня спроба вибілити себе, перекладаючи провину лише на російського диктатора-президента”, – заявила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.
У Мінкульті зауважили, що продовжують збирати інформацію про наслідки російської атаки і координують взаємодію із пошкодженими закладами культури.
Як поінформували у Національній філармонії України, попри спричинені російською атакою наслідки усі заплановані на сьогодні концерти відбудуться за графіком. Там зазначили, що вибуховою хвилею пошкоджена будівля філармонії — вибиті вікна й пошкоджені двері.
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого повідомила у Фейсбуці, що внаслідок російської атаки пошкоджена історична будівля на вулиці Грушевського: вибухова хвиля знищила вікна, пошкодила стелю й фасад.
Також пошкоджене приміщення бібліотеки на вулиці Набережно-Хрещатицька, 1.
В установі поінформували, що бібліотека на вулиці Грушевського, 1 призупиняє обслуговування читачів у читальних залах.
Про відновлення роботи й подальші зміни повідомлятимуть додатково.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня зазнали пошкоджень приміщення Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України.
Події
Після атаки РФ Національний художній музей зачиняють на невизначений термін
Росіяни пошкодили Національний художній музей України, він зачиняється на невизначений термін.
Як передає Укрінформ, про це команда музею повідомляє у Фейсбуці.
“Відсьогодні музей буде зачинений на невизначений термін. Про наше відкриття ми обов’язково повідомимо окремо”, – ідеться у повідомленні.
У музеї висловили сподівання невдовзі зустрітись.
“Бережіть себе і тримайтеся”, – додали в музеї.
Як повідомляє у Фейсбуці Міністерство культури України, музей зазнав пошкоджень через вибухову хвилю внаслідок російської атаки. Колекція та працівники не постраждали.
Працівники музею та профільні служби зараз оглядають будівлю, фіксують наслідки атаки та уточнюють масштаби руйнувань. В Мінкульті зазначили, що будівля музею — пам’ятка архітектури, історії, монументального мистецтва національного значення.
«Національний художній музей України — це місце, де зберігається історія українського мистецтва. Росія систематично атакує цивільну інфраструктуру й культурні інституції. Кожен такий удар — спроба залякати та знищити нашу ідентичність. Ми документуємо всі пошкодження та продовжуємо працювати над відновленням нашої пошкодженої культурної спадщини», — наголосила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна.
Національний художній музей України — один із найстаріших і найважливіших музеїв країни. ВІн зберігає та представляє українське мистецтво від княжої доби до сучасності.
Колекція NAMU налічує десятки тисяч творів українського мистецтва — від іконопису та класичного живопису до сучасного мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої ракетно-дронової атаки РФ вночі 24 травня зафіксоване пошкодження будівлі “Київського муніципального академічного театру опери та балету”.
Події
У Києві відбудеться фестиваль «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного
У Києві з 3 по 5 липня відбудеться четвертий фестиваль «Протасів Яр» пам’яті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади «Холодний яр» Романа «Сенеки» Ратушного.
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сторінці фестивалю у Фейсбуці.
Цьогорічним гаслом фестивалю стануть слова філософа-стоїка Сенеки: «Щоб слова не дзвеніли, а важили».
У програмі «Протасового Яру» заплановані дискусії й публічні розмови, музика, театральні та музично-поетичні перформанси, екскурсії, спеціальні події від дружніх українських фестивалів, а також дитяча галявина.
«Водночас ми збираємось у момент, коли Протасів Яр знову під загрозою. Боротьба за нього триває в судах. Доля найбільшої частини Протасового Яру (приблизно 16 гектарів з 21-го) досі під великим питанням. На сьогодні існує серйозна загроза того, що на Протасі можуть почати забудову, оскільки з більшої частини вже забрали природоохоронний статус, а землі не віддадуть громаді, а залишать у приватних руках. Тоді питання забудови, проти якої боровся Роман Ратушний разом з усією місцевою громадою, – лише питання часу», – йдеться на сторінці фестивалю.
Саме тому цьогорічний логотип фестивалю доповнює розірвана будівельна стрічка – як нагадування про те, що боротьба триває.
«Це наш спосіб сказати: ми пам’ятаємо, за що боровся Роман. І ми не готові це віддати», – наголосили організатори.
Фестиваль пройде на галявині Протасового Яру.
Як повідомлялося, основна мета фестивалю «Протасів Яр» – популяризація сучасного і традиційного мистецтва, української історії, правозахисних ініціатив і вшанування пам’яті про Романа Ратушного.
Роман Ратушний у 2019 році очолив громадське об`єднання «Захистимо Протасів Яр», яке виступало проти побудови багатоповерхівок у парковій зоні столиці. Після початку вторгнення Росії Роман пішов добровольцем до лав Сил оборони України. Він загинув у бою під Ізюмом 9 червня 2022 року, потрапивши у ворожу засідку. Поховали Романа на Байковому кладовищі.
Після загибелі Романа його справу продовжують однодумці з громадської організації «Захистимо Протасів Яр».
У липні 2022 року Протасів Яр отримав статус об’єкта природно-заповідного фонду, а у 2023 році заказнику присвоєно ім’я Романа Ратушного.
-
Відбудова1 тиждень agoФермери Миколаївщини зможуть отримати фінансову підтримку на відновлення господарств
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі відремонтували корпус Єврейської лікарні
-
Події1 тиждень agoСтрічка «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на фестивалі документального кіно у Белграді
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Події1 тиждень agoНацбанк випустив дві пам’ятні монети на честь митців Розстріляного відродження
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Усі новини1 тиждень agoекспертка пояснила, в чому навушники Sony кращі (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
