Connect with us

Події

На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс

Published

on


У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.

«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.






На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.

Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.

«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.

Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.

«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.

Читайте також: На Вінниччині державі повернули землі з пам’ятками археології трипільської культури

Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.

За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.

Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.

Фото: Павло Нечитайло



Джерело

Події

Все буде добре, але не одразу

Published

on


Театральна майстерня Третього армійського корпусу презентувала другу виставу, яку покажуть у п’ятнадцяти містах

Оптиміст має надію, що завтра буде краще; песиміст вважає, що гірше; а боєць ЗСУ сподівається, що завтрашній день таки настане. А далі – за ситуацією.

Це одна з ремарок, яка звучить у новій виставі  «Все буде добре, але не одразу», яку в Києві представила Театральна майстерня Трійки  – Третього армійського корпусу. Проєкт є спільною роботою з відомим театром-студією «Чорний квадрат». Показ відбувся в театрі «Сузір’я».

Євген Авдєєнко, актор з бойовим досвідом

За сюжетом, це діалоги військового Назара (Євген Авдєєнко) з дружиною  Олею (Анна Яновіцька). Назар приходить у відпустки, починаючи з 2022 року. Він же – не «якийсь Покімон», щоби ничками ходити в магазини, а чоловік, тому й пішов захищати Україну. Хоча дружина не змогла не дорікнути напівсерйозно-напівжартома, що її обранець постійно хотів вислизнути з дому: чи ремонтувати машину, чи на рибалку.

Євген Авдєєнко та Анна Яновіцька
Євген Авдєєнко та Анна Яновіцька

Нова вистава присвячена четвертій річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, на жаль, – каже  продюсер постановки, ветеран Третього армійського корпусу, друг  із позивним Космос. Деталізує: «Це вистава про війну, в ній будуть горе і радість, кохання. Це те, що переживає кожна українська родина. В цій виставі будуть смішні моменти і трагічні».

Режисер вистави Анатолій Нєйолов
Режисер вистави Анатолій Нєйолов

Бойові історії в постановці – не вигадані, а з реального життя бійців Трійки. «Ми переглядали записи із камер на шоломах бійців, відео з ютуба,  інтерв’ю – і вирішували, як побачене, почуте і прочитане  перенести на сцену, – каже Укрінформу режисер вистави директор театру-студії «Чорний квадрат» Анатолій Нєйолов. – А сцени про взаємини подружжя – це вже наша робота».

 Анна Яновіцька у ролі дружини військового
Анна Яновіцька у ролі дружини військового

Режисер розповів, що було  завдання зробити виставу про звичайні стосунки подружжя, контекстом яких став чотирирічний марафон повномасштабної російсько-української війни. «Щоби створити виставу ʺВсе буде добре, але не одразуʺ,  ми працювали з психологами; знайомилися з історіями поранених захисників та їхніми проблемами, – уточняє Анатолій Нейолов. – Це бійці розповідали, чому не можуть заснути вночі й що соромляться сліз, коли хочеться плакати. А потім ми створили діалоги про це для вистави».

 Актори грають подружжя у період повномасштабної війни
Актори грають подружжя у період повномасштабної війни

Тобто постановники не вигадували абичого, а  прописували  моменти, які проживають захисники на фронті і тоді, коли приходять у відпустку чи лікуються у шпиталях. «Ми брали справжні проблеми, які є у справжніх живих людей; робили це вже за допомогою мистецтва,  зв’язували в єдиний сюжет», – каже  режисер.

 Актор Євген Авдєєнко став на захист України 24.02.2022
Актор Євген Авдєєнко став на захист України 24.02.2022

Роль Назара виконує чинний військовослужбовець Третьої штурмової бригади, заслужений артист України Євген Авдєєнко, який  став на захист країни 24 лютого 2022 року, у день початку повномасштабної російсько-української війни. Тому ненаграними є розповіді про те, скажімо, що саме треба враховувати під час переміщення в БТРі і на такій бойовій машині.

Або діалог про номери телефонів побратимів.

– Там Бодя з’явився в Телеграмі. Помахай йому, – каже дружина.

– Вже помахав, – дуже стримано відповів чоловік-захисник, що прийшов у відпустку в жовтні 2022-го.

 Євген Авдєєнко проживає на сцені свій попередній бойовий досвід
Євген Авдєєнко проживає на сцені свій попередній бойовий досвід

– Ви що, посварилися?

– Нема Боді. Нема, нема. Загинув у перші дні війни.  Мабуть, оператор продав його номер і тепер інша людина ним користується.

– Скільки таких номерів?

– Вісім чи десять…

– Виходить, кожен раз, коли блимає той телефон, – тобі боляче? Чому не видаляєш?

 Дружина для чоловіка-захисника  у виставі стає психологом
Дружина для чоловіка-захисника у виставі стає психологом

– Оль, я ж не ідіот. Розумію, що треба, треба, треба видалити. Але якщо так, то ніби вони десь у парку Шевченка каву п’ють, в кінотеатрі сидять. А ми просто з ними не зідзвонюємося. Якщо стерти номери, то буде як якась маленька зрада. А ці пацани ніколи нікого не зрадили. То хай будуть тут, у телефоні, у моєму серці назавжди. А росіянам я цього ніколи не пробачу.

Ще один із найщемливіших моментів – діалог про фірмову картоплю, «лєгендарну», яку готував Назар. За його словами, про це постійно згадує побратим Вульф.

– Іншому, Аналітику, не зайшло? – перепитує дружина.

– Зайшло… Аналітику назавжди 19…

Виконавець ролі Назара у виставі «Все буде добре, але не одразу» Євген Авдєєнко 2005 року завершив навчання в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Працював у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки та Театрі драми і комедії на лівому березі. Знімався в серіалах: «Ворожка», «Біля причалу», «Звонар», «Шлях поколінь» і повнометражному фільмі «Черкаси». Із 2018 року принципово відмовився працювати в російськомовних проєктах.

Євген воював на Запорізькому, Авдіївському та Бахмутському напрямках. Півтора року служив в артилерії. У кінці листопада 2023-го після травми перевівся у відділ інформаційно-гуманітарної підтримки особового складу.

Актор Театральної майстерні Трійки  Євген Авдєєнко
Актор Театральної майстерні Трійки Євген Авдєєнко

Одним із завдань майже відразу стало – створення моновистави. Це була перша постановка театральної майстерні Третього армійського корпусу і «Чорного квадрата» –  «Ненароджені для війни» із реальними історіями добровольців.

Із 2024 року її в різних містах подивилися 8 тисяч глядачів, відбулися 65 показів. Загалом у межах проєкту було зібрано понад 3 мільйони гривень, які спрямовані на закриття актуальних потреб військових Третьої штурмової бригади.

Весною минулого року виставу Трійки представляли у США. Відбулося 10 показів у різних містах, зокрема у Нью-Йорку, Вашингтоні, Бостоні й Філадельфії. Тур став можливим завдяки запрошенню та підтримці української діаспори. А створена радіовистава «Ненароджені для війни» здобула відзнаку міжнародної премії Prix Europa 2025.

Другу виставу Театральної майстерні Третього армійського корпусу «Все буде добре, але не одразу» в березні–квітні планують показати у 15 українських містах. У постановці згадують «сталеві яйця», звучить поезія Ліни Костенко і сучасні українські пісні.

Валентина Самченко, м. Київ

Фото Павла Багмута



Джерело

Continue Reading

Події

У США, Канаді та Європі відкрили виставку про енергетичну кризу в Україні

Published

on


У Вашингтоні, Сан-Франциско, Левісі та Берліні відкрилася виставка “Shadow of the Night”, яка розповідає про життя під час найскладнішої зими для енергетичної системи України.

Про це повідомило Міністерство культури України, передає Укрінформ.

«Ця виставка – спосіб перетворити увагу на дію. Коли мільйони людей залишаються без світла, тепла й води, міжнародна солідарність може дати дуже практичний результат – підтримати енергетичну стійкість там, де вона рятує життя», – зазначила директорка та засновниця Energy Act for Ukraine Foundation Уляна Оніщук.

Зазначається, що ініціатива допомагає авдиторіям у різних країнах побачити, як «інфраструктурне насильство» перетворюється на повсякденну реальність: темряву, холод, перерваний медичний догляд, зупинку роботи та постійне переналаштування життя.

Виставка створена у форматі Ready-to-Print, що дозволяє партнерським організаціям друкувати й експонувати її локально – без перевезення оригіналів, складної логістики чи значних бюджетів. Виставка може існувати в різних масштабах: від одного зображення як публічного акту свідчення до повноцінної інсталяції з освітніми та дискусійними програмами.

Проєкт розроблено у співпраці з Artists Support Ukraine, започаткованою Port of Culture за підтримки Міністерства культури України.

Як повідомляв Укрінформ, в укритті Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відкрилася виставка «Незламні обличчя війни», у межах якої представлені портрети полеглих захисників України.

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців

Published

on



Визначили переможців всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2025».

Про це повідомляється на сайті конкурсу, передає Укрінформ. 

 Номінація «Хрестоматія»

«Художня класика»:

  • Іван Багряний. Тигролови. Ілюстратор Денис Темний; Іван Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я. Ілюстраторка Валерія Ляшенко; Валер’ян Підмогильний. Місто. Ілюстратор Максим Павлюк; Леся Українка. Лісова пісня. Ілюстраторка Поліна Дорошенко; Тарас Шевченко. Катерина. Ілюстратор Микола Толмачов. – К.: Основи, 264+176+272+152+40 с. (о+п);
  • Галина Журба. Доктор Качіоні; Іван Нечуй-Левицький. Над Чорним морем; Михайло Грушевський. Під зоряним небом; Олена Пчілка. Маскарад. – Х.: Віват, 320+352+336+528 с.

«Життєписи»:

  • В’ячеслав Брюховецький. Віктор Петров у двобої з Левіафаном: біографічні розвідки й літературознавчі констатації. – К.: Дух і Літера, 592 с.

«Літературознавство / критика»:

  • Історія української літератури у 12 томах. Т.9. Література кінця ХІХ – початку ХХ століття (1890–1910-ті роки). У 2 книгах; Т.12. Література після 1991 року. – К.: Інститут літератури НАНУ; Наукова думка, 763+774+1008 с.

Номінація «Красне письменство»

«Сучасна українська проза / есеїстика / драматургія»:

  • Марія Матіос. Жінці можна довіряти. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 640 с.

«Жанрова література»:

  • Василь Шкляр. Рік Шершня. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 496 с.

«Сучасна зарубіжна проза / есеїстика / драматургія»:

  • Ласло Красногоркаї. Меланхолія опору. – К.: Комора, 416 с.

«Поезія / афористика»:

  • Ярина Чорногуз. Нічийний шафран. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 96 с.

Номінація «Софія»

«Філософія / антропологія / психологія»:

  • Маркус Вілашек. Кант. Революція мислення. – К.: Темпора, 464 с.

«Політологія / соціологія / культурологія»:

  • Юрґен Бравер, Губерт ван Тейлл. Замки, битви й авіабомби. Як економічна теорія тлумачить військову історію. – К: Ніка-Центр, 456 с.

Номінація «Минувшина»

«Популярні видання / історична публіцистика»:

  • Сергій Плохій. Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 224 с;
  • Пітер Померанцев. Як виграти інформаційну війну. Пропагандист, який перехитрив Гітлера. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 400 с.

«Дослідження / документи»:

  • Радомир Мокрик. Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії. – Л.: Локальна історія, 432 с.

«Біографії / мемуари»:

  • Володимир В’ятрович. Генерал Кук. Біографія покоління УПА. – Х.: Віват, 944 с.

Номінація «Обрії»

«Науково-популярна література»:

  • Джим Голт. Чому існує світ? Екзистенційний детектив. – Л.: Контур, 382 с;
  • Анна Євгенія Янченко. 29 століть. Віднайдена історія вина в Україні. – Х.: Віват, 272 с.

«Бізнес / економіка / успіх»:

  • Ендрю Шонфілд. Повоєнна економіка: історія європейських економічних див. –К.: Наш Формат, 528 с.

«Публіцистика / сучасні мемуари»:

  • Валерій Залужний. Моя війна. – Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 248 с.

«Спеціальна й адаптаційна література / стиль життя»:

  • Олег Однороженко, Валерій Поцелуйко, Олексій Руденко, Олексій Шереметьєв. Inhocsignovinces.Історія підрозділів сухопутних військ Збройних сил України в знаках і символах. – Х.: Фоліо, 397 с.
Читайте також: Премія Читомо оголосила переможців 2025 року

Номінація «Дитяче свято»

«Книжки для малечі»:

  • Романа Романішин, Андрій Лесів. З півслова. Про спілкування та розуміння одне одного. – Л.: Видавництво Старого Лева, 128 с.

«Література для молодших школярів»:

  • Френк Баум / Іван Сулима. Чарівник країни Оз. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 120 с.

«Література для школярів середніх класів та підлітків»:

  • Катя Штанко. Вершники дощу. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 416 с.

«Нонфікшн»:

  • Наталія Савчук. Тато мій Петлюра. – Тернопіль: Богдан, 56 с.

Номінація «Візитівка»

«Малярство / фотографія / пластика»:

  • Френсіс Архипенко-Ґрей. Моє життя з Олександром Архипенком. – К.: Дух і Літера, 216 с.
  • Марчела Можина. Ніл Хасевич. – К.: Projector Publishing, 280 с.

«Архітектура / місто / дизайн»:

  • Андрій Пучков. Український архітектурний стиль. Візії, модуси, століття. – К.: Родовід, 276 с.
  • Михайло Бокотей. Студійне скло в Україні. – К.: ArtHuss, 360 с.

«Кіно / театр / музика / мистецька культурологія»:

  • Аль Пачіно. Сонні-бой. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 362 с.
  • Станіслав Цалик. Коли кролик з’їв сценарій та інші епізоди з історії українського кіно. – Х.: Фоліо, 416 с.

«Етнографія / історія повсякдення / мандри»:

  • Єва Райська. Бахтало. Історії українських ромів. – Брустури: Дискурсус, 192 с.

Як повідомляв Укрінформ, премія книжкових блогерів від фестивалю «Книжкова країна» оголосила короткі списки.

Фото: pixabay.com



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.