Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Рідкісний примірник коміксу про Супермена, який колись був викрадений з будинку голлівудського актора Ніколаса Кейджа, був проданий за рекордні $15 мільйонів.
Про це повідомляє АР, передає Укрінформ.
Продаж коміксу Action Comics No. 1 був узгоджений компанією Metropolis Collectibles/Comic Connect з Манхеттена, яка заявила, що власник коміксу та покупець бажають залишитися анонімними.
Комікс, який вийшов у 1938 році і коштував тоді 10 центів, є антологією оповідань про персонажів, які здебільшого зараз маловідомі, проте в ньому є історія про походження Супермена і його подорож на Землю.
Голлівудський актор Ніколас Кейдж купив цей примірник в 1996 році за $150 000. У 2000 році комікс викрали з його будинку в Лос-Анджелесі, а у 2011 році видання знайшов чоловік, який придбав вміст старого складського приміщення в Південній Каліфорнії. Комікс повернули Кейджу, а через шість місяців актор продав його на аукціоні за $2,2 мільйона.
За словами генерального директора Metropolis Collectibles/Comic Connect Стівена Фішлера, крадіжка відіграла велику роль у підвищенні вартості коміксу. Фішлер порівняв це з викраденням «Мони Лізи» Леонардо да Вінчі з паризького Лувру в 1911 році.
«Повернення картини перетворило «Мону Лізу» з просто чудової картини да Вінчі на світову ікону – і саме цим є Action No. 1 – іконою американської поп-культури», – зазначив він.
Президент Metropolis Collectibles/Comic Connect Вінсент Зурзоло зазначив, що наразі відомо про існування близько 100 примірників Action Comics No. 1.
«Це один із святих граалів коміксів. Без Супермена і його популярності не було б ні Бетмена, ні інших легендарних супергероїв», – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, минулого року екземпляр коміксу «Супермен № 1» 1939 року, знайденийна горищі в будинку в Каліфорнії, був проданий за $9,12 мільйона.
Фото: Wikipedia/Gary Dunaier
Традицію випікання обрядових хлібів на Буковині внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Зокрема, міністерство внесло до переліку ще один елемент – «Культура і традиції, пов’язані з Великодніми обрядовими хлібами на Буковині».
Зазначається, що Великодній обрядовий хліб є сукупною назвою для традиційної випічки: пасок, бабок, великоднього печива «кукуци» тощо.
«Великодні обрядові хліби Буковини різноманітні, а деякі різновиди властиві лише цьому регіону. У регіоні печуть велику паску «дору», «рогату» паску, прикрашену рельєфом з тіста, білу солодку високу бабку, политу «ситою», пісні житні коржики «кукуци», які роздають дітям на Чистий четвер», – зауважили у відомстві.
Також Мінкульт доповнив перелік нематеріальної культурної спадщини України елементами «Традиція приготування та споживання киселиці в лемківській спільноті» та «Кривулька – лемківська жіноча нагрудна прикраса: орнаментальні традиції та технологія виготовлення».
Як зазначається, відтепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури.
У відомстві нагадали, що Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України був започаткований у 2012 році, загалом до нього вже внесли 120 елементів.
Як повідомляв Укрінформ, до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще один елемент – «Культура побутування бувальщин про конотопську відьму».
Фото: bukcentre.cv.ua
Фільм українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» увійшов до довгого листа кінопремії Британської академії кіно та телевізійних мистецтв (BAFTA) у категорії «Найкращий документальний фільм».
Про це повідомляється на сайті премії, передає Укрінформ.
Загалом було обрано 10 стрічок з 61, які потрапили до лонглиста у цій номінації. Згодом члени Британської академії телебачення та кіномистецтва оберуть пʼять стрічок, які увійдуть до короткого списку у цій категорії.
Оголошення всіх номінантів на кінопремію відбудеться 27 січня, а переможців буде названо на 79-й церемонії вручення премії BAFTA Film Awards 2026 22 лютого.
Як повідомляв Укрінформ, фільм «2000 метрів до Андріївки» розкриває наслідки російсько-української війни через особисту й болісну перспективу. Зокрема Чернов звертає об’єктив на українських військових – ким вони є, звідки вони прийшли і які неймовірно важкі рішення їм доводиться ухвалювати в окопах, борючись за кожен клаптик рідної землі.
Стрічка також представить Україну на 98 премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Британське видання The Guardian опублікувало перелік найкращих фільмів року, серед яких – фільм українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки».
У 2024 році інша стрічка Чернова «20 днів у Маріуполі» здобула премію «Оскар», перемігши в номінації «Найкращий документальний фільм».
Також цей фільм отримав премію Британської академії кіно та телевізійних мистецтв (BAFTA) в категорії «Найкращий документальний фільм».
Фото: Кадр із фільму
-
Війна1 тиждень agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна1 тиждень agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна5 днів agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Усі новини6 днів agoІсаак Ньютон – 11 фактів про науковця, що відкрив закон всесвітнього тяжіння
-
Усі новини5 днів agoще 100 млн років тому у них був хвіст (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoвчені знайшли причину, але не порятунок
-
Усі новини5 днів agoНайжахливіші будинки знаменитостей — рейтинг журналістів