Про це повідомили представники музею під час презентації проєкту «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum» на Ютуб-каналі Укрінформу.

«Основний фонд музею налічує більше 230 000 експонатів. І він включає предмети дуже унікальні, предмети світового рівня. Це і давньоєгипетські колекції, і античні старожитності, і антикварна зброя, археологічні знахідки національного значення, визначні мистецькі твори, етнологічні, природничі артефакти та багато-багато іншого. І Полтавський краєзнавчий Digital Museum – це проєкт, що трансформує традиційний музей у відкритий цифровий хаб», – розповіла координаторка проєкту Марина Бутенко.

Через ремонтно-реставраційні роботи, які тривають із 2021 року, можливості для відвідування музею наразі обмежені. Але нині на сайті музею доступні понад 5000 оцифрованих експонатів, 3D-моделі, відеоекскурсії з оглядом на 360 градусів, аудіосупровід та переклад українською жестовою мовою.

У межах останнього проєкту оцифрували 60 предметів: 50 у двовимірному форматі та 10 у тривимірному. На платформі також розмістили п’ять відеоекскурсій із панорамним оглядом на 360 градусів і десять аудіогідів – п’ять тематичних текстів українською мовою та їхні англійські адаптації.

Експертка з наукового супроводу Наталія Кондратенко наголосила, що цифрове відтворення дає змогу розглядати предмет навіть детальніше, ніж під час звичайного огляду у вітрині. Втім, це не створює конкуренцію реальному відвідуванню музеїв.

«Фізичний музей залишається простором безпосередньої зустрічі з предметом, емоційного досвіду та усвідомлення його унікальності. Ми з вами звикли говорити, що музей зберігає предмети для майбутніх поколінь. Сьогодні він має подбати і про те, щоб ці предмети були присутні в цифровому просторі, де формується значна частина знань сучасної людини», – наголосила вона.

Адміністраторка та редакторка сайту Дарина Землякова розповіла, що платформа об’єднує цифрову бібліотеку предметів, 3D-моделі та відеоекскурсії. Користувачі можуть самостійно обирати, що саме досліджувати, і повертатися до матеріалів у зручний час.

Окрему увагу команда приділила доступності. Відеоекскурсії супроводжуються перекладом українською жестовою мовою, а для людей із порушеннями зору передбачена аудіодискрипція – словесний опис візуального змісту. На сайті також можна змінювати контрастність, розмір шрифту та інтервали між текстом.

Фахівчиня з перекладу українською жестовою мовою Світлана Баклицька зазначила, що для користувачів важливі не лише наявність перекладу, а й розмір зображення перекладача, контрастність і можливість переглядати матеріали самостійно, не очікуючи на організовану екскурсію.

Фахівчиня з аудіодискрипції Марина Бабець додала, що словесний опис допомагає людям із порушеннями зору самостійно отримувати інформацію про експонати та краще уявляти їхній вигляд.

За словами Марини Бутенко, цифровий музей надалі планують розвивати, доповнюючи його матеріалами про Полтавщину. Команда також працюватиме над фізичною доступністю музейного простору з урахуванням обмежень, пов’язаних зі статусом історичної будівлі.

Проєкт реалізували Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Український культурний фонд. Колекцію можна переглянути на сайті музею.

Як повідомляв Укрінформ, у Полтаві на подвір’ї краєзнавчого музею імені Василя Кричевського працює тактильна експозиція, створена в межах проєкту «Новий код Полтавського краєзнавчого. Доступність і рівність». Вона має зробити музейні матеріали доступнішими для людей із порушеннями зору та слуху, а також для інших відвідувачів.

Фото із сайту: visitpoltava.com

Про це у Фейсбуці повідомила Львівська міськрада, передає Укрінформ.

“За словами організаторів, цьогорічна тема фестивалю – “Приховане”. Це все не проговорене, забуте, не досліджене, сховане чи маловідоме. Фестиваль стартував із відкриття однойменної виставки у Машинній залі Львівської політехніки”, – йдеться у повідомленні.

Протягом місяця у місті триватимуть виставки, екскурсії, зустрічі та дискусії, а в різних локаціях Львова встановлюватимуть мистецькі об’єкти. Зокрема, на площі Короля Данила, поруч із Львівським театром ляльок, з’явиться інсталяція «Небесна криниця».

Як зазначили у міськраді раніше, однією з головних локацій фестивалю стала Машинна зала Львівської політехніки. Саме тут представили виставку “Приховане”, яка працює з особливостями цього простору. За словами організатора Львівського тижня скульптури Павла Гудімова, відвідувачам потрібно уважно придивлятися, адже деякі твори буквально розчиняються серед механізмів та архітектури зали.

“Багато хто, мільйони людей, навіть не мають поняття, що це шедевральний простір. Вони проходять вулицею, навіть не задумуючись, що тут є це прекрасне. По-друге, сучасне мистецтво. У нас практично немає музею сучасного мистецтва. Воно приховане, воно так само знаходиться десь на маргінесі. Фестиваль дає можливість усім цим ідеям, художникам, вирости у своєму мистецтві, взяти свої твори, принести себе і показати себе. Кожен із нас, хто прийде на виставку в Машинну залу, перевірить себе на те, скільки у ньому цього прихованого. Деякі скульптури настільки мініатюрні або розчинилися в цьому просторі, що треба навіть показати пальцем, що це скульптура, а не частина якогось механізму”, – зазначив Гудімов.

Як повідомляв Укрінформ, в Одесі на Біржовій площі біля стін міськради тимчасово встановили три скульптури Михайла Реви із серії “Мій дім”, над якою автор працює з початку війни.

Фото: Львівська міськрада

Померла актриса Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, заслужена артистка України Наталія Перчевська.