Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Події
7-й Карпатський гірський кінофестиваль оголосив прийом заявок
VIII Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль (Carpathian Mountain International Film Festival) розпочав прийом заявок на участь у конкурсних і позаконкурсних програмах.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Держкіно.
Кінофестиваль проходитиме з 16 до 19 вересня 2027 року в Ужгороді.
CMIFF – професійний майданчик для зустрічі кінематографістів з усього світу, присвячений кіно й відеоконтенту про гори, їх культуру, екологію та захист довкілля.
До участі запрошуються повнометражні і короткометражні ігрові, документальні та анімаційні фільми.
Стрічки мають бути присвячені гірській і пригодницькій тематиці, екології, захисту довкілля, екстремальному спорту або подорожам. Також приймаються фільми, зняті в горах або на локаціях із гірськими ландшафтами.
Переможців визначатиме професійне журі.
Серед основних конкурсних номінацій – найкращий повнометражний і короткометражний ігровий фільм, найкращий повнометражний і короткометражний документальний фільм, найкращий анімаційний фільм та приз глядацьких симпатій. Також журі може присуджувати спеціальні відзнаки.
До конкурсної програми приймаються фільми, завершені після 1 січня 2026 року. Стрічки, створені раніше, можуть бути запрошені до позаконкурсної програми.
Фільми необхідно подавати в цифровому форматі (Full HD, DCP, MP4 або MOV). Стрічки, мова яких не є українською, повинні мати українські або англійські субтитри. У разі відбору до офіційної програми учасники мають надати діалогові листи українською або англійською мовами.
Подати заявку можуть юридичні особи та фізичні особи віком від 18 років незалежно від громадянства й місця проживання, за умови наявності необхідних майнових прав на фільм.
Кінцевий термін безкоштовного подання заявок за тарифом Early Bird – 1 березня 2027 року.
Подати заявку та ознайомитися з повним регламентом фестивалю можна на офіційній сторінці CMIFF на платформі FilmFreeway.
Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві стартував 11-й фестиваль українського кіно Ukraīna!, який представить польській аудиторії 50 художніх, документальних та короткометражних стрічок.
Фото: Суспільне Закарпаття
Події
Пішов із життя поет Іван Семененко
Пішов з життя член Національної спілки письменників України, представник Лаврської школи поезії Іван Семененко.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомив Український інститут книги.
“3 листопада відійшов у засвіти поет Іван Семененко”, – йдеться у повідомленні.
Лаврську школу поезії пов’язують також із Миколою Воробйовим та Олегом Лишегою.
Семененко – автор збірок “Святом прокушений простір”, “Обшири з горла предка”, “Даруємо так вітру молоток”, “Архіпелаги – Атоли”, “Нерозривне сонце”.
Він народився у 1936 року в Київській області. У 16 років намагався втекти з СРСР до української діаспори в Канаді, однак його затримали, а згодом засудили до 10 років мордовських політичних таборів. На волю вийшов у 1956 році.
Навчався він у Київському педінституті іноземних мов на факультеті французької філології. У бібліотеці відкрив для себе західноєвропейський модернізм, читав класиків в оригіналі й почав писати верлібром. У 1957 році за сприяння поета Миколи Гірника вірш Семененка “До Вітчизни” надрукували в газеті “Декада”. Однак після цієї публікації інші видання відмовлялися друкувати його поезії, звинувачуючи автора в “буржуазному націоналізмі”. Окрім того, поет був під постійним наглядом КДБ.
Певний час Семененко вчителював. Однак згодом його не приймали до школи на роботу через антикомуністичну творчість. Через це на початку 1980-х він влаштувався пожежником на кіностудії Інституту театрального мистецтва на території Києво-Печерської Лаври. Саме там поети Семененко, Воробйов та Лишега зблизились. Дослідники згодом назвуть їх Лаврською школою поезії.
У 2016 році Іван Малкович включив добірку віршів Семененка в “Антологію української поезії XX століття”. Також окремі добірки віршів поета можна прочитати в архіві журналу “Сучасність” (1993 рік), “Світовид”(IV (13) 1993 рік) а також на сайті мистецького журналу “Артанія”.
Детальну інформацію щодо часу та місця поховання повідомлять згодом.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні після важкої хвороби на 67-му році життя помер письменник Сергій Батурин (Онищенко), член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.
Події
У Варшаві розпочався 11-й фестиваль українського кіно
У Варшаві стартував 11-й фестиваль українського кіно Ukraīna!, який представить польській аудиторії 50 художніх, документальних та короткометражних стрічок.
У Варшаві фестиваль триватиме до 8 листопада, де покази відбуватимуться у кінотеатрах Atlantic і Amondo, а також у Центрі кінокультури імені Анджея Вайди, передає Укрінформ.
Під час відкриття кінофестивалю його директорка Беата Бєронська-Лях підкреслила, що попри війну, український кінематограф розвивається, а режисери знімають фільми не лише про бойові дії, а й про родину і повсякденне життя.
«Щороку ми замислюємося, чи буде нам що показати на фестивалі, чи виживе українське кіно під час війни і чи зможуть кіномитці продовжувати працювати. Сьогодні українські кінематографісти працюють у дуже складних умовах, часто під загрозою бомбардувань та повітряних тривог», – зазначила Бєронська-Лях.

Водночас, за її словами, українські режисери створюють не лише фільми воєнної тематики, а й комедії, мюзикли та сімейні історії.
Радник посольства України в Польщі Віталій Білий подякував організаторам кінофестивалю за популяризацію українського кіно в Польщі. Він також наголосив на важливості польської солідарності з Україною та розвитку спільних кінопроєктів.

Голова правління Української кіноакадемії Пилип Іллєнко зауважив, що завдяки опору українських військових кінематографісти мають можливість продовжувати роботу над художніми й документальними стрічками. Він підкреслив важливість осмислення і художнього відображення війни безпосередньо під час її перебігу.

Своєю чергою голова Польської кіноакадемії Даріуш Яблонський запевнив у подальшій підтримці українських митців з боку польської кіноспільноти. Він також відзначив багаторічні контакти між кінематографістами двох країн і необхідність спільно розповідати світові про їхній досвід.

Фестиваль відкрив фільм «Демони» режисерки Наталки Ворожбит. Це друга повнометражна робота Ворожбит після фільму «Погані дороги» та остання головна роль акторки Руслани Писанки.
Варшавську програму фестивалю 8 листопада завершить концерт польсько-українського гурту Dagadana. Музиканти наживо виконають музичний супровід до німого фільму Олександра Довженка «Сумка дипкур’єра».

Після завершення варшавської частини фестиваль у листопаді та грудні відбудеться ще в 11-ти містах Польщі, зокрема у Кракові, Вроцлаві, Гданську, Любліні, Глівіцах, Лодзі, Жешуві, Плоцьку, Бєльсько-Бялій, Зеленій Гурі, Познані та Перемишлі.

Як повідомляв Укрінформ, у межах 11-го фестивалю українського кіно в Польщі вперше запровадили освітню програму для школярів з майстер-класами з розпізнавання дезінформації у відеоконтенті.
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна1 тиждень agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна1 тиждень agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів
