Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Події
Україна братиме участь у Євробаченні-2027
Україна візьме участь у 71-му пісенному конкурсі «Євробачення-2027», який відбудеться у місті Бурґас (Болгарія).
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Суспільне.
«Суспільне Мовлення оголосило, що Україна візьме участь в 71-му Пісенному конкурсі Євробачення-2027, який відбудеться в Болгарії. Україна буде проводити Нацвідбір за складної безпекової ситуації і можливих викликів зимового періоду. За цих умов ми зробимо все можливе, щоб українські виконавці презентували свої пісні, а глядачі обрали того, хто гідно представить Україну на найбільшій музичній сцені Європи», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, національний відбір стане можливістю для суспільства разом підтримати українську культуру та молодих артистів, а участь України в конкурсі – важливим інструментом культурної дипломатії.
«Євробачення сьогодні – критично важливий інструмент прямої взаємодії з сотнями мільйонів європейців. Для України участь у конкурсі – це насамперед про суб’єктність, захист культурного суверенітету та можливість тримати український контекст у фокусі світової уваги аж до самого фіналу. Водночас формат проведення Національного відбору буде змінено і розроблено з урахуванням безпекових ризиків та можливих викликів зимового періоду», – зауважив голова правління Суспільного Мовлення Микола Чернотицький.
71-й конкурс Євробачення пройде в прибережнному болгарському місті Бурґас.
Півфінали відбудуться 11 та 13 травня, гранд-фінал – 15 травня на новому спортивно-розважальному майданчику «Арена Бурґас».
«Лише залишаючись активними учасниками європейського простору, ми несемо у світ свої меседжі, спонукаємо до співпраці і підтримки. Таким чином, робимо свій музичний внесок в пісенне розмаїття Європи, демонструємо власну мистецьку самобутність. Щонайменше з березня по травень музичний світ обговорює заявки та пісні від країн-учасниць. Це майданчик, на якому голос України має звучати», – зазначила виконавча продюсерка творчого об’єднання «Євробачення» Оксана Скибінська.
Як повідомляв Укрінформ, Болгарія прийматиме конкурс наступного року після перемоги на цьогорічному Євробаченні співачки Dara з піснею Bangaranga. Українська виконавиця Leléka з піснею Ridnym посіла 9-те місце.
Фото: Іnstagram/eurovision
Події
На Житомирщині відбувся гастрофестиваль «Білий борщ і не тільки»
У селі Гальчин на Житомирщині вп’яте пройшов гастрономічний фестиваль «Білий борщ і не тільки», в якому взяли участь представники 14 областей.
Про це повідомило Управління культури та туризму Житомирської ОВА у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«У селі Гальчин Гришковецької територіальної громади відбувся п’ятий, ювілейний гастрофестиваль “Білий борщ і не тільки”. Цьогоріч подія вийшла далеко за межі традиційного місцевого свята. Фестиваль об’єднав представників 14 областей України, які презентували гастрономічні традиції, автентичні рецепти, пісні, народні костюми та культурні особливості своїх регіонів», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ідея фестивалю виникла з прагнення популяризувати місцеву автентичну страву – білий борщ, який готують із заквашеного цукрового буряка.
У межах заходу вперше провели чемпіонат із приготування борщу. Представники різних областей України демонстрували рецепти та способи приготування цієї страви. До складу журі чемпіонату увійшов відомий український кулінар Євген Клопотенко.
Під час фестивалю також діяли гастрономічні локації та відбувалися культурні презентації.
Як повідомляв Укрінформ, розпочався XXVIII Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», який триватиме до 19 вересня.
Події
Український фільм «Тиша» першим отримав нову відзнаку на Венеційській бієнале
Короткометражний фільм «Тиша» українського режисера Павла Шпегуна отримав на Венеційській бієнале відзнаку Airone della Laguna – International Collateral Award.
Про це Український інститут повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Цьогоріч нагороду вручили вперше – і її першим володарем став український фільм», – ідеться в повідомленні.
Як зазначається, Airone della Laguna – International Collateral Award є новою міжнародною нагородою, заснованою для підтримки режисерів нового покоління, інноваційних кінематографічних підходів і нових голосів національних кінематографій. Її запровадили, щоб відзначати оригінальність ідей, новаторський сторітелінг, сміливу візуальну мову та роботу із сучасними темами.
Переможців Airone della Laguna обирали серед фільмів конкурсної секції Orizzonti Венеційського кінофестивалю. До конкурсу короткометражок увійшли 13 стрічок з різних країн світу.
«Тиша» є дебютною режисерською роботою Павла Шпегуна. Це камерна психологічна історія про близькість, втрату та мовчання, здатне говорити більше за слова.
Головний герой – молодий стендап-комік на ім’я Лука. Після невдалого виступу хлопець знайомиться в барі із загадковою дівчиною. Вони проводять разом ніч, говорять про самотність, біль і власні втрати, намагаючись водночас зберігати емоційну дистанцію. Коли всі необхідні слова закінчуються, настає тиша.
До створення «Тиші» долучився український кінопродакшен ForeFilms. Стрічку представили в міжнародному конкурсі Orizzonti Short Films 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю.
Як повідомляв Укрінформ, головну нагороду Венеційського кінофестивалю цьогоріч отримала данська режисерка Мей ель-Тухі.
-
Війна5 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Відбудова1 тиждень agoУ Бородянці на Київщині відновили ще два пошкоджені росіянами житлові будинки
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі планують удосконалити систему паліативної допомоги
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Війна1 тиждень agoДіятиме 90 днів: у Раді запропонували нову відстрочку від мобілізації
-
Відбудова1 тиждень agoКиїв отримав від Данії генератори та рятувальне обладнання
