Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
На території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» у межах проєкту «Втрачений Київ» встановили другий інформаційний стенд, присвячений Воскресенській церкві.
Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА зауважили, що Воскресенська церква – видатна пам’ятка київської сакральної архітектури – була зруйнована радянською владою у 1934–1935 роках.
«За різних історичних обставин столиця втратила десятки унікальних храмів, будівель і цілих архітектурних ансамблів. Проєкт «Втрачений Київ» покликаний повернути ці об’єкти в суспільну пам’ять. Адже лише усвідомлюючи масштаб втрат, ми можемо по-справжньому зрозуміти цінність тієї культурної спадщини, яка збереглася, і відповідально ставитися до її захисту», – зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.
За її словами, відсутність будівлі не повинна означати відсутність пам’яті про неї. Саме тому в столиці прагнуть повернути пам’ять про ті об’єкти, які формували історичне обличчя Києва.
«Світовий досвід, зокрема Лондона, Відня, Варшави, Гданська чи Дрездена, доводить, що візуалізація втраченої спадщини через інформаційні стенди є важливою частиною сучасної міської культури. Такі маркери дозволяють мешканцям і туристам «прочитати» історію міста, навіть якщо самі пам’ятки вже не збереглися», – підкреслила Соловйова.
Стенд, який розміщений на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива, містить історичну довідку про храм, архівні зображення та інформацію про його роль у формуванні історичного середовища Подолу.
Як повідомили в Департаменті, в межах проєкту «Втрачений Київ» планують встановлювати інформаційні стенди на місцях зруйнованих об’єктів, а також записати серію коротких подкастів про найважливіші пам’ятки, що зникли з мапи міста.
Ініціативу реалізує Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» у партнерстві з комунальним закладом «Центр консервації предметів археології» та громадською організацією «Україна Інкогніта».
Перший стенд у межах проєкту «Втрачений Київ», розміщений на Контрактовій площі, присвячений Богоявленському собору Київського Братського монастиря – одному з найвизначніших храмів Подолу, знищеному в 1935 році.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці минулого року стартував проєкт «Втрачений Київ», який реалізується Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ» та ГО «Україна Інкогніта».
Фото: kyivcity.gov.ua
Ще десятеро фахівців долучилися до команди експертів, які оцінюватимуть проєкти учасників ініціативи Президента Володимира Зеленського «Тисячовесна».
Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.
Як зазначається, експертами ініціативи стали:
- співдиректор Львівського органного залу, директор Меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, культурний діяч, менеджер у сфері класичної музики, літературознавець, перекладач, директор Галицького музичного товариства, співзасновник Ukrainian Festival Orchestra Тарас Демко;
- актор, музикант, волонтер Владислав Михальчук;
- директор-художній керівник Київської опери, заслужений працівник культури України, продюсер Петро Качанов;
- керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович;
- засновниця платформи Ukrainian. Photographies Вікторія Бавикіна. Вона була кураторкою Національного павільйону України на 60-ій бієнале у Венеції. Також курувала виставкові проєкти для Мистецького Арсеналу (Київ), Єрімлов Центру (Харків), центру фотографії Stills (Единбург), Open Eye Gallery (Ліверпуль), Національного музею фотографії Норвегії тощо.
- співзасновниця MOCA NGO and UMCA Ольга Балашова;
- головний виконавчий директор і власниця диджитальної агенції Tyshchuk Digital HUB, експертка з розвитку брендів у Youtube Ольга Тищук;
- сценаристка, генеральна продюсерка та засновниця Fresh Production Group Юлія Чернявська;
- письменниця, сценаристка, перекладачка, авторка літературних й анімаційних персонажів «Петрик П’яточкин» та «Капітошка» Наталія Гузєєва;
- культурна менеджерка, кураторка, лауреатка премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2026 Олена Афанасьєва.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що до 12 червня триває етап технічного оцінювання заявок.
«Команда перевіряє подані проєкти на відповідність умовам конкурсу та комплектність документів. А вже з 17 червня розпочнеться експертне оцінювання. Понад 120 експертів аналізуватимуть проєкти за визначеними критеріями, щоб обрати найсильніші ідеї, які будуть реалізовані», – зазначила віцепрем’єрка.
Як повідомлялося, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд гривень. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.
Станом на 6 червня ініціатива зібрала 1151 заявку. 17% із заявлених проєктів є дебютними.
Фото: Володимир Зеленський/Телеграм
Український інститут книги розраховує на подальше розширення програми підтримки перекладів Translate Ukraine та залучення нових учасників.
Про це йдеться у відповіді УІК на запит Укрінформу.
“Ми зацікавлені у подальшому розширенні географії програми та залученні нових учасників. Водночас масштаби розвитку програм підтримки значною мірою залежать від виділеного на програму бюджетного фінансування та рівня міжнародного інтересу до української літератури. Сподіваємося, що завдяки системній промоції та розвитку партнерств охоплення програми й надалі зростатиме, що створить додаткові можливості для перекладачів та іноземних видавців, які працюють з українською книгою”, – йдеться у відповіді.
Зазначається, що наразі УІК не визначає окремі країни чи мовні ринки як безумовно пріоритетні для просування української літератури, а прагне працювати з широким колом міжнародних партнерів і підтримувати присутність української книги на різних ринках.
Зокрема, Інститут продовжує популяризувати програму Translate Ukraine на різних міжнародних майданчиках, насамперед під час книжкових ярмарків і професійних подій, а також через мережу партнерів в Україні та за кордоном.
Як повідомлялося, у межах програми Translate Ukraine Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах. Найбільше перекладів заплановано польською мовою – 9 видань, англійською – 8, сербською – 7. Далі – чеська та німецька мови (по 6 видань). По 5 книжок вийде арабською, французькою та італійською.
Загалом українські книжки перекладуть 30 мовами.
Фото: © vejaa
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Події2 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини6 днів agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки