Connect with us

Події

На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс

Published

on


У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.

«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.






На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.

Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.

«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.

Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.

«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.

Читайте також: На Вінниччині державі повернули землі з пам’ятками археології трипільської культури

Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.

За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.

Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.

Фото: Павло Нечитайло



Джерело

Події

Зірка «Аватара» Зої Салдана стала найкасовішою акторкою всіх часів

Published

on



Американська акторка і лавреатка «Оскара» Зої Салдана після виходу третього фільму франшизи «Аватар» – «Аватар: Вогонь і попіл» (Avatar: Fire and Ash) стала найкасовішою акторкою всіх часів.

Про це повідомило Variety, передає Укрінформ.

Салдана знялася у трьох найкасовіших фільмах усіх часів: «Аватар» 2009 року, його сиквелі 2022 року «Шлях води», які посідають перше і третє місця відповідно у рейтингу, а також «Месники: Завершення» 2019 року, який посів друге місце.

Вона також стала першою акторкою, яка знялася у чотирьох фільмах, що зібрали понад $2 мільярди у світовому прокаті, серед яких «Месники: Війна нескінченності» 2018 року.

Салдана також знялася у трилогії «Зоряний шлях», яка зібрала понад $1 мільярд у світовому прокаті.

Станом на 2024 рік світові касові збори фільмів за участю Зої Салдани перевищили 14 мільярдів доларів, вона посідала третє місце серед найкасовіших акторів усіх часів – після Скарлетт Йоганссон та Семюеля Л. Джексона.

Проте після виходу у грудні 2025 року у кінопрокат третього фільму франшизи «Аватар», який уже зібрав $1,23 мільярда, Салдана стала найкасовішою акторкою всіх часів – згідно з підрахунками, її фільми зібрали загалом $15,47 мільярда.

Акторка 13 січня ввечері опублікувала відео в соціальних мережах, в якому висловила подяку всім, хто допоміг їй досягти цієї віхи.

Читайте також: У США оголосили переможців «Золотого глобуса»

Зої Салдана – американська і домініканська кіноакторка, володарка призу за найкращу жіночу роль Каннського кінофестивалю, премій BAFTA, “Золотий глобус” і “Оскар” за роль у мюзиклі “Емілія Перес” (2024).

Як повідомляв Укрінформ, касові збори фільму «Аватар: Вогонь і попіл» (Avatar: Fire and Ash) канадського кінорежисера Джеймса Кемерона перевищили $1 мільярд за 18 днів прокату у світі.

Фото: Michael Buckner/Variety



Джерело

Continue Reading

Події

Вісім українських ілюстраторів увійшли до короткого списку Болонської виставки

Published

on


Болонський ярмарок дитячої книги оприлюднив список фіналістів 60-ї Болонської виставки ілюстраторів, серед яких вісім українських художників і художниць.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

На цьогорічну виставку ілюстраторів надійшло 20 790 робіт від 4 158 художників із 95 країн і регіонів. Фіналістами премії стали 317 ілюстраторів та ілюстраторок, серед яких вісім українських:

Юлія Ґвілім «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука»;

Грася Олійко «Привіт»;

Поліна Дорошенко – обкладинка без текстових ;

Олег Грищенко «Один день у Чорнобилі»;

Романа Романишин «Навколо нас є багато історій»;

Анна Сарвіра «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні, хоча моїх друзів там вже немає»;

Марія Різак «Зображення 1»;

Влада Сошкіна «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

«Усі фіналісти на Болонському ярмарку дитячої книги отримають пріоритетний доступ і гарантоване місце для перегляду портфоліо в межах заходів Illustrators Survival Corner 2026, де вони отримають відгуки та цінні пропозиції від відомих видавців, ілюстраторів, авторів, агентів та артдиректорів», – зазначається на сайті ярмарку.

Крім того, одного з фіналістів оберуть для створення візуальної ідентичності Болонського ярмарку дитячої книги 2027 року під керівництвом дизайн-студії Chialab, що дасть додаткові можливості продемонструвати свої роботи світовій аудиторії.

Болонський ярмарок дитячої книжки – провідна галузева подія, яка збирає унікальну та різноманітну світову аудиторію та стала світовим центром обміну авторськими правами преміумкласу у сфері видавничої справи, що також поширюється на сучасні мультимедійні та ліцензійні бізнеси у сфері дитячих історій, ілюстрацій, анімації та суміжних галузях.

Читайте також: За «Тореадорами з Васюківки» знімуть фільм

Болонська виставка ілюстраторів проходить щороку, починаючи з 1967-го. Метою цього конкурсу є продемонструвати останні тренди ілюстрації через нові імена художників. Виставка організовується в межах Ярмарку дитячої книжки у Болоньї, який є провідним ярмарком дитячих книжок у світі.

Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році українка Марія Гайдук із проєктом «Вбиваючи богів» отримала Міжнародну премію за ілюстрацію на Болонському дитячому книжковому ярмарку.

Фото: bolognachildrensbookfair.com



Джерело

Continue Reading

Події

Україна та Кіпр співпрацюватимуть у сфері захисту культурної спадщини

Published

on


Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна провела онлайн-зустріч із міністеркою культури Республіки Кіпр Васіліки Кассіаніду, де обговорили співпрацю у сфері культури та захисту культурної спадщини.

Про це повідомляє Мінкультури, передає Укрінформ.

“Зустріч була присвячена питанням збереження й відновлення культурної спадщини України в умовах війни, а також розвитку двосторонньої культурної співпраці. Тетяна Бережна подякувала кіпрській стороні за послідовну підтримку та наголосила на важливості культурного виміру співпраці в період головування Кіпру в Раді”, – йдеться у повідомленні.

Сторони обговорили проведення неформальної зустрічі міністрів культури країн-членів ЄС, яка відбудеться на Кіпрі у березні в рамках головування цієї країни у Раді Європейського Союзу, що триватиме до червня 2026 року.

Тетяна Бережна / Фото: Мінкульт

Бережна також запросила кіпрську делегацію взяти участь у другій міжнародній конференції «Співпраця заради стійкості». Під час конференції обговорять подальший розвиток Українського фонду культурної спадщини, а також ініціатив Альянсу культурної стійкості.

Окремим блоком зустрічі стало обговорення практичної двосторонньої взаємодії у сфері культури. Своєю чергою, кіпрська сторона висловила зацікавленість у залученні українських митців і кінематографістів до провідних культурних подій на Кіпрі, зокрема міжнародних кіно- та танцювальних фестивалів, що відбуваються навесні. 

Сторони домовилися про налагодження прямих контактів між організаторами фестивалів та відповідними інституціями з української сторони.

Читайте також: У Києві презентували проєкт цифрової фіксації пам’яток культурної спадщини

“На завершення зустрічі сторони підтвердили взаємну зацікавленість у поглибленні співпраці, зокрема шляхом активізації роботи над Меморандумом про взаєморозуміння у сфері культури та розширення обміну експертизою у сфері збереження культурної спадщини”, – відзначають в мінстерстві.

Зазначається, що кіпрська сторона запросила українських фахівців до співпраці з Департаментом старожитностей Кіпру, наголосивши на готовності ділитися власним досвідом захисту культурної спадщини в умовах конфлікту.

Як повідомлялося, Данія, Нідерланди, Польща, Велика Британія та Іспанія погодилися інвестувати майже 4 млн євро у новостворений Фонд культурної спадщини.

Перше фото згенеровано штучним інтелектом



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.