Connect with us

Події

На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс

Published

on


У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.

«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.






На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.

Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.

«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.

Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.

«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.

Читайте також: На Вінниччині державі повернули землі з пам’ятками археології трипільської культури

Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.

За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.

Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.

Фото: Павло Нечитайло



Джерело

Події

У Києві презентували другу частину відеоекранізації «Енеїди» Котляревського

Published

on


У Києві презентували другу частину екранізації “Енеїди” Івана Котляревського, створену за підтримки Українського культурного фонду.

Презентація відбулася у пресцентрі Укрінформу.

Галина Криворчук

“Усі ми чудово знаємо “Енеїду” з дитинства, зі шкільних років. Але цьогоріч нашій групі пощастило доторкнутися до цієї прекрасної поеми й оживити її так, щоб її можна було подивитися заново, свіжими очима, і згадати те, що колись було недочитано, не прочитано й повернутися до цієї прекрасної книги, до цієї прекрасної літератури ще раз”, – зазначила продюсерка Галина Криворчук.

Спікерка розповіла, що торік творча група “Гра долі” за підтримки Європейського Союзу та House of Europe екранізувала першу частину “Енеїди”. Приязне сприйняття публікою цього проєкту спонукало творчу команду надалі його розвивати. Тож другу частину екранізації здійснили за підтримки Українського культурного фонду в межах програми “Мистецтво в кадрі”.

Василь Вітер
Василь Вітер

Зі свого боку сценарист, режисер і актор Василь Вітер підкреслив, що перша частина відеопроєкту стала була більше експериментом, під час якого команда шукала цікаві форми й поєднання. Натомість для другої частини Вітер підготував чіткий сценарій – адаптацію поеми Котляревського, перетворивши її на драматургічно цілісний серіал із семи частин, кожна з яких є завершеною 30-хвилинною історією з героями, інтригами та взаєминами персонажів.

Усі ролі в серіалі грають два актори – Наталка Сопіт і Василь Вітер. Головні образи закріплені за Василем Вітром, який грає і самого автора Івана Котляревського,  і його улюбленця Енея.

Своєю чергою Сопіт розповіла про роботу над жіночими персонажами.

Наталка Сопіт
Наталка Сопіт

“Для екранізації ми взяли, здається, лише десять образів, а їх же набагато більше. І наскільки вони різні! Міфологічні образи, які ми звикли уявляти як богинь та інших міфічних персонажів, тут (у творі, – ред.) утілені через українські жіночі характери”, – наголосила вона.

Вконавиця ролей зазначила, що, готуючись до втілення персонажів, прагнула взяти до уваги індивідуальну психофізику й усталені уявлення про міфологічних персонажів.

Читайте також: Дві «Енеїди» на одному фестивалі: від Майдану до великої війни

“Я відмітила для себе приблизні образи. Богині-олімпійки – це норовливі, підступні пані, як -от Юнона. Земні жінки пристрасні та харизматичні. Мені найбільше припала до душі Сивілла (..). Є там і прості жінки, сміливі, жартівливі. Усі вони є дуже яскравими образами у Котляревського в “Енеїді”, – зазначила акторка.

Показ серіалу розпочався 9 вересня 2026 року – до дня народження Івана Котляревського. Проєкт відкриває документальний фільм “Іван Котляревський. Любов єдина”, знятий у Полтаві 2021 року.

Як повідомляв Укрінформ, в українських театрах за останні роки створили 11 вистав за «Енеїдою» Івана Котляревського.

Фото: Юлія Овсяннікова/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

В Одесі пройде Тиждень воєнного кіно: що у програмі

Published

on



В Одесі 15-18 жовтня пройде Тиждень воєнного кіно – некомерційний благодійний кінофестиваль, присвячений українській воєнній документалістиці.

Про це повідомили організатори фестивалю, передає Укрінформ.

“Протягом чотирьох днів на великому екрані Одеської кіностудії покажуть 15 документальних фільмів, короткометражок і репортажів, створених представниками різних з’єднань та родів сил у складі ЗСУ”, – йдеться у повідомленні.

За словами організаторів заходу, серед учасників – 35 окрема бригада морської піхоти, 36 окрема бригада морської піхоти, 39 окрема бригада морської піхоти, 65 окрема механізована бригада, 95 окрема десантно-штурмова Поліська бригада, 1 окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла, бригада «Рубіж» та інші.

У фільмах розкажуть про роботу штабу, будні стабпункту, спостереження за роботою пілотів FPV-дронів, про те, як відбувається евакуація тяжко пораненого бійця тощо.

Також у програмі – документальний фільм «Мілітантропос», створений творчим об’єднанням ТАБОР. Його прем’єра відбулась у Каннах минулого року.

Окрім того, у межах Тижня воєнного кіно відбудеться виставка «Перехідний стан». Її автор – Костянтин Гузенко, військовий і фотограф, який загинув при виконанні обов’язків.

Читайте також: 55-й кінофестиваль «Молодість» оголосив програму короткометражок

Організатори додали, що Тиждень воєнного кіно – повністю благодійний проєкт, вхід на покази буде вільний для всіх (за попередньою реєстрацією на сайті проєкту. Також на сайті можна подивитися розклад показів).

Як повідомляв Укрінформ, у Києві 30 вересня відбулася презентація документального фільму “З любов’ю, Лілу” одеської поетеси та журналістки Тетяни Милимко.

Кадр із фільму «Сова»/docudays.ua





Джерело

Continue Reading

Події

У Празі презентували книжки про Маріуполь та жінок, які боролися за свободу України

Published

on


У столиці Чехії відбулася зустріч української громади з військовими-письменниками Мариною «Мамайкою» Мірзаєвою та Олександром «Східом» Іванцовим.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Мамайка» та «Схід» – військовослужбовці 3-ї окремої штурмової бригади 3-го армійського корпусу ЗСУ. Представлені книжки – їхній перший літературний досвід.

Марина – історикиня, військовослужбовиця та авторка книги «Жінки Свободи». «Моя книга — це поєднання української історії, дослідження про жінок в ОУН-УПА та моїх власних щоденникових записів з війни», – коротко охарактеризувала авторка свою книжку кореспонденту Укрінформу.

Видання містить 46 історій українок, які свідомо обрали боротьбу з тим самим ворогом, що намагається знищити Україну й сьогодні.

«Моя книга — це особиста історія та шлях на сучасній війні», – каже Олександр «Схід» Іванцов про свою роботу «Флешбек: Маріуполь». Олександр – Герой України, учасник гелікоптерного рейду до оточеного Маріуполя. 25 березня 2022 року він брав участь у секретній місії ГУР, яка доправила підкріплення та медикаменти на «Азовсталь». Він став єдиним українським військовослужбовцем, який у травні 2022 року не вийшов з «Азовсталі» в російський полон. Тиждень «Схід» ховався на заводі, після чого за 18 днів пішки подолав близько 200 кілометрів окупованою територією. Матеріал, на якому побудована книга, військовий починав писати на клаптиках паперу між обстрілами під час оборони Маріуполя.

«Наші книги репрезентують Україну в цілому – сьогодні та в минулому. Це поєднання особистісних історій, які фактично демонструють роль українського народу мати власну державність. Це живі голоси: Олександра, як людини, яка виходила з оточеного Маріуполя, а перед тим він туди залетів в гелікоптером. І моя історія – історія жінки, яка потрапляє до війська і рефлексує про те, як перепроживається війна крізь призму жіночого», – розповіла Мірзаєва.

Військові автори нещодавно презентували свої твори, в Парижі та на Франкфуртському книжковому ярмарку. У планах, якщо дозволить служба, подальші презентації. А також переклад книжок різними європейськими мовами – вже є домовленості щодо цього.

Учасники зустрічі, які відбулась в Українському молодіжному центрі Hub Nusle, мали можливість поспілкуватися з авторами, придбати книжки, а також підтримати донатами ББС 3 ОШБр на Starlink та комплектуючі до ударних БпЛА літакового типу.

Читайте також: Громада представила ювілейний стенд Ukraine на книжковому фестивалі в Будапешті

Нагадаємо, Україна цьогоріч вчергове взяла участь у Франкфуртському книжковому ярмарку, одному з наймасштабніших та найвпливовіших у світі заходів у сфері літератури, який тривав від 7 до 11 жовтня.

Фото: Ольга Танасійчук / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.