Connect with us

Події

На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс

Published

on


У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.

«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.






На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло

За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.

Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.

«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.

Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.

«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.

Читайте також: На Вінниччині державі повернули землі з пам’ятками археології трипільської культури

Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.

За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.

Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.

Фото: Павло Нечитайло



Джерело

Події

У Вінниці відбудеться XV фестиваль VinBookFest

Published

on


У Вінниці 5-6 вересня відбудеться XV книжковий фестиваль VinBookFest, він пройде під гаслом «Час відкриттів».

Про це VinBookFest повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«5–6 вересня 2026 року Вінниця вкотре стане книжковою столицею України. У рамках відзначення Дня міста відбудеться ювілейний XV книжковий фестиваль VinBookFest, який організовують Вінницька міська централізована бібліотечна система, ГО «Культурний Всесвіт» та БФ «Відкрита книга», за підтримки Вінницького міського голови Сергія Моргунова та сприяння Департаменту культури Вінницької міської ради», – йдеться у повідомленні.

Тема XV VinBookFest – «Час відкриттів». Позаяк початок вересня традиційно асоціюється із Днем знань, новим навчальним роком, новими планами та прагненням до розвитку. І саме в цей час школярі, студенти, педагоги та всі, хто навчається впродовж життя, вирушають назустріч новим знанням і відкриттям.

Цьогорічний фестиваль об’єднає 35 провідних українських видавництв, які представлять новинки та найцікавіші книжкові видання.

На гостей чекатимуть прем’єри книжкових новинок, презентації, автограф-сесії, творчі зустрічі, професійні дискусії, інтерактивні локації, тематичні майстер-класи, фотозони та книжковий ярмарок.

Цьогоріч вперше завітають на VinBookFest. Серед такі відомі автори, як Марія Матіос, Ірина Кацімон, Дмитро Крюков, Мартин Якуб, Едуард Сорока, Катерина Юнакова, Міла Іванцова, Мирослав Кошик, Зірка Мендзатюк, і Леся Вороніна.

Цьогорічна програма промовисто звучатиме про війну, досвід військових та людей, які документують і осмислюють нашу сучасність. Свої історії та книги представлять Сергій Деркач, Вікторія Колмикова, Ігор Захаренко, Оксана Чорна, Віталій Запека, Євген Шибалов, а також команда BANDERAS.

Окремий пласт фестивальної програми – історія України, політика та філософія. До відкритого діалогу з читачами долучаться Віталій Капранов, Володимир Шовкошитний та Дмитро Чекалкин.

А шанувальників художньої літератури чекатимуть зустрічі з улюбленими авторами – Василем Шклярем, Мирославом Дочинцем, Андрієм Кокотюхою, Русланом і Людмилою Горовими, Наталкою Доляк, Василем Добрянським, Владою Холод та іншими письменниками.

Важливою складовою фестивалю стане «Вінницький літературний простір» – локація, яка об’єднає понад 40 авторів із Вінниччини. Тут відбуватимуться презентації книг, творчі зустрічі та безпосереднє спілкування письменників із читачами. Свої книги представлять зокрема Тетяна Редько, Теа Скай, Ірина Малярська, Влад Гріньє, Віра Гранатова, Юлія Горобець-Веретковська та інші автори. До заходу долучиться ГІ «Слово діє» зі своїм творчим проектом.

Вже другий рік поспіль саме на VinBookFest відбуваються перші презентації книг-переможців міської програми підтримки книговидання про Вінницю. Цьогоріч читачі познайомляться з шістьма виданнями, серед яких «Архітектурна спадщина єврейської Вінниці» Б.Палатніка, артбук «Михайло Коцюбинський» Л.Кравченко, «Архітектура Вінниччини в роботах митців (живопис, графіка, декоративне та монументальне мистецтво)» В.Бойчука, «Правда про «Вервольф» В.Вітковського, «Нерозвіяні сторінки. Віталій Газінський: мистецька постать крізь час» З.Куркової-Газінської та «Дім, в якому пахне хлібом» О.Гуд.

Читайте також: Організатори назвали фокустему львівського BookForum, який відбудеться у вересні

Із програмою фестивалю, який триватиме упродовж двох днів, – 5 і 6 вересня на Європейській площі Вінниці. Участь у ньому візьмуть 80 авторів, заплановані 60 подій.

Під час фестивалю та концертної програми триватиме збір коштів і книг на підтримку українських військових у рамках акції «Подаруй книгу воїну».

Як повідомлялось, ХІV книжковий фестиваль VinBookFest відбувся у Вінниці в межах Європейського вікенду 16-17 травня.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

оновлені дати оголошення лонг- і шортлистів

Published

on



Офіс премії “Воля” переглянув графік роботи журі: довгі списки у трьох категоріях оголосять 10 листопада, короткі списки – 25 листопада. Церемонія оголошення лавреатів премії відбудеться у першій половині грудня 2026 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

“Ми сподівалися на резонанс, проте не очікували, що номінують одразу близько сотні книжок. Низка з них уже відомі й прочитані, проте маємо опрацювати всі подані пропозиції. Дати зміщуємо задля більш якісного опрацювання”, – зауважив голова журі премії “Воля” Ростислав Семків.

“Воля” відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у категоріях: найкраща українська прозова книжка; найкраща українська документальна книжка; найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою.

Читайте також: В Україні запустили подкаст «Укрліт: аудіокниги»

У міністерстві нагадали, що на премію “Воля” цьогоріч номіновані 106 книжок у трьох категоріях, 95 з яких пройшли технічний відбір і продовжать боротьбу за нагороди.

Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет “Києво-Могилянська академія” започаткували нову державну літературну нагороду – премію “Воля”.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Театри Лесі Українки та Івана Франка готують прем’єру «Кассандри»

Published

on


Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представлять спільну прем’єру драми ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» Ґжеґожа Яжини та Романа Павловського-Фельберга.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

Спільна прем’єра двох провідних національних театрів Києва переосмислює античне пророцтво як історію про жінок, пам’ять і війну.

ΚΑΣΣ_ΑΝΔΡΑ «КАСС_АНДРА» – класична і водночас гостроактуальна історія про жіночий досвід війни: про нерозказаний біль тих, хто проти власної волі опинився під владою завойовників, і про тиху вперту силу зберегти власну ідентичність навіть тоді, коли вона не здатна подолати ворожих укріплень.

Спираючись на «Іліаду» Гомера, «Аґамемнона» Есхіла, «Троянок» Жана-Поля Сартра за мотивами Евріпіда та драматичну поему Лесі Українки, вистава переосмислює міф про непочуту античну провісницю Кассандру – троянську царівну і жрицю Аполлона, чиї пророцтва про майбутню катастрофу ніхто не слухав, аж поки не стало запізно, і яка після падіння Трої дісталась у наложниці Аґамемнону, але на власні очі побачила його безславну загибель.

Прем’єра на сцені театру імені Лесі Українки відбудеться 12 вересня, на сцені театру імені Івана Франка – 20–21 листопада 2026 року.

Читайте також: Івано-Франківський театр ляльок поставив виставу «Зачарована Десна» в рамках інклюзивного проєкту

Як повідомляв Укрінформ, художній керівник театру The Public Theater у Нью-Йорку, один із впливових театральних діячів США Оскар Еустіс відвідав Театр на Подолі у Києві.

Фото: lesyatheatre.com.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.