Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Експерти Спеціальної події «Мовна ініціатива» (Орися Демська, Тарас Марусик, Анастасія Онатій, Анастасія Розлуцька, Марʼяна Романишин, Ольга Шевчук-Клюжева) шляхом рейтингового голосування обрали найкращі проєкти та ініціативи у чотирьох номінаціях за вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.

Форум “Українська – мова вільних” у Києві / Фото: Олександр Клименко. Укрінформ

1 / 12

Переможцями у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови 2026» стали:

•  «ПУЛЬС» (Профіль Української Лексики) – сучасна інноваційна онлайн-платформа та лінгвістичний проєкт, спрямований на опис і лексикографічну кодифікацію української мови відповідно до рівнів Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR);
• «ЦВІТові суботи» (авторка Леся Дуда) – серія безкоштовних щосуботніх онлайн-зустрічей, яку організовує міжнародна онлайн-школа української мови та культури «ЦВІТ». Проєкт створено спеціально для українських дітей, які проживають за кордоном, з метою збереження їхньої національної ідентичності;
•  «Криміада» – щорічний Фестиваль української мови, який проводиться у місті Володимир (Волинська область).

Переможцями у номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови – 2026» стали:

•  «Підпілля» – незалежний громадський рух та медіа-платформа в Україні, що популяризує українську мову, культуру, державність та захист прав титульної нації;
•  «Солов’їне шоу» – розважально-освітній YouTube-проєкт та телевізійна вікторина, яка в легкій і гумористичній формі допомагає покращити знання української мови;
•  «Добрі історії для малечі» – подкаст аудіоказок (Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва).

Переможцями у номінації «Амбасадор української мови» стали:

•  АТ «Укрзалізниця»;
•  Книгарня «СЕНС»;
• Ольга Дубчак (авторка «Чути українською», «Бачити українською», «Бути українською», «Перемагати українською»).

Переможцями у номінації «Легенда» стали:

• Лариса Масенко – українська мовознавиця, доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України;
•  Павло Гриценко – український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор (2008-2026) Інституту української мови НАН України;
• Іван Малкович – український поет і видавець, власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Крім того, до переліку кращих проєктів 2026 року у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» увійшли:

•  «Українська література в коміксах» – інтерактивна вебплатформа та онлайн-каталог, створений для популяризації та сучасного переосмислення класичних творів української літератури;
• «Рутенія. Графіка української мови» – культурно-мистецький та науковий проєкт, метою якого є створення автентичного візуального образу української мови та її національної абетки на основі історичних рутенських літер і козацьких скорописів;
• Мистецько-просвітницький проєкт мовних плакатів «Захист мови – шлях до перемоги. На лінії вогню: битва за національне “Я”» (Тетяна Олійник);
• Мовна ініціатива Андрія Шимановського;
• Творче обʼєднання МУР;
• Розмовний клуб «Язиката Хвеська» (Харківська обласна бібліотека для дітей та юнацтва);
• Курс підвищення кваліфікації для всіх охочих «Українська за 30 кроків (крок за два)»;
• Електронний збірник креативних завдань з української мови «Креативна калинова»;
• «Лінині читання» – культурно-просвітницький марафон, присвячений творчості видатної української поетеси Ліни Костенко;
• Інтерактивна карта діалектів української мови НДІ історичного й ареального мовознавства імені В.В.Німчука Ужгородського університету;
• Курси «Стоїмо» (координаторка Ірина Антоняк, Івано-Франківськ);

До переліку кращих проєктів 2026 року у номінації «Найкращий медіапроєкт з української мови» увійшли:

•  Всеукраїнський радіодиктант національної єдності;
•  Рух «Єдині», проєкт освітньої та психологічної підтримки у переході на українську мову;
• «Батьки-засновники» – проєкт, що досліджує понад десять століть нашої історії, починаючи з часів Русі, розповідає про мислителів та інтелектуалів, які в різні епохи виступали за ідею автономії та самостійної України;
• Дитячий ютуб-канал «Пані Калина»;
• Проєкт «Прайдем пагамонім» від Суспільне Чернігів;
• Рух “За мову” (проєкт Миколи Владзімірського);
• «Сила слова» – медіапроєкт, який популяризує сучасну українську поезію через цифровізацію, творчі колаборації та нові формати;
• Людмила Коткова (просвітницькі дописи і відео про мову, мовну політику, національну ідентичність);
• «Диктор Шпрехер» – проєкт українського просвітника, філолога та диктора німецького походження, який створює популярні пізнавальні відео та контент про історію, українську мову, літературу й культуру;
• «Урок_на_зубок з Антоніною Поповою»;
• Освітній медіапроєкт «Нові автори в програмі Нової української школи»;
• Інформаційна колонка «Філологічна середа» на сторінці ФБ ВОУНБ ім. В. Отамановського;

Як повідомлялося, День української писемності та мови відзначається 27 жовтня.

Про це повідомляє у Фейсбуці Кримськотатарський ресурсний центр з посиланням на окупаційний туристичний портал Криму, передає Укрінформ.

«Російські окупанти продовжують використовувати Ханський палац у тимчасово окупованому Бахчисараї для поширення пропаганди. З 31 жовтня до 1 листопада на території історичної пам’ятки кримськотатарського народу планують провести «історичну реконструкцію» військового табору російської імперії», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на території палацу встановлять військові намети, облаштують польові кухні та склади. Відвідувачам демонструватимуть стройову підготовку й караульну службу російських військових підрозділів.

Окупанти також планують відкрити виставку, присвячену Кримській війні 1853–1856 років, під час якої представлять історичні артефакти.

Правозахисники зауважили, що Кримська війна завершилася поразкою російської імперії та підписанням Паризького мирного договору 30 березня 1856 року. Згідно з його умовами, російській імперії заборонили утримувати військовий флот і військово-морські арсенали на Чорному морі.

Як повідомляв Укрінформ, росіяни продовжують знищувати Ханський палац у Бахчисараї.