Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Події
На фестивалі в Локарно відбудеться світова премʼєра «Демонів», у якому останню роль зіграла Руслана Писанка
Фільм “Демони” режисерки Наталки Ворожбит, у якому свою останню роль зіграла Руслана Писанка, покажуть на 79-му кінофестивалі в Локарно.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Кіно-Коло.
Для Писанки ця робота стала останньою роллю.
“Я довго шукала акторку на головну роль. Не люблю брати відомих акторів, у мене є оцей азарт відкривати нових. Але коли Руся прийшла на проби, я потім не могла її забути. І ризикнула”, – зазначила Ворожбит.
За сюжетом фільму, після розпаду Радянського Союзу Ніна, яку зіграла Писанка, прихистила росіянина-волоцюгу. Він називає себе письменником, і Ніна сподівається розпочати з ним нове життя, але містичні землі Полтавщини, де відьми живуть поруч із людьми, а мертві говорять із живими, крок за кроком розкривають справжню сутність її коханця.
Festival del film Locarno відбудеться з 5 по 15 серпня. Це один із найстаріших і найпрестижніших кінофестивалів світу, головний конкурс якого традиційно представляє найяскравіші авторські кінороботи з різних країн.
Як повідомляв Укрінформ, українська акторка і телеведуча Руслана Писанка померла у Німеччині 19 липня 2022 року.
Кадр з фільму
Вийшов офіційний трейлер документального фільму “Кузьма: Страшно веселий” про Андрія Кузьменка.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Українська кіноакадемія.
13 серпня у всіх кінотеатрах України вийде фільм від KNIFE! Films про Кузьму Скрябіна.
“Історія Андрія Кузьменка, лідера гурту “Скрябін”, якого любили мільйони, а по-справжньому знали одиниці. Через ексклюзивні, небачені раніше, архіви фільм показує його внутрішні зміни, самоіронію та життя на повній швидкості, яке й досі не відпускає”, – зауважили автори.
Як повідомляв Укрінформ, на кінофесті в Локарно відбудеться світова прем’єра фільму “Я рідко прокидаюсь мріючи”.
У понеділок, 13 липня, розпочався прийом документів для участі у відборі кандидатів на чотири посади членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за квотою Президента.
Оголошення оприлюднено на сайті Офісу Президента, передає Укрінформ.
Зазначається, що 7 липня відбулося засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів для призначення Президентом на посаду члена (членів) Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, утвореної Указом Президента України від 23 червня 2026 року № 507/2026. Головою конкурсної комісії обрано Ганну Красноступ, секретарем – Інну Лебеденко.
“Конкурсна комісія, відповідно до свого рішення від 07.07.2026 року, оголошує про проведення відбору кандидатів для призначення Президентом України на чотири посади членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 13 липня 2026 року… Приймання пропозицій від суб’єктів права подання кандидатур, заяв та документів кандидатів здійснюватиметься з 13 липня 2026 року впродовж 21 дня. Датою закінчення прийняття пропозицій від суб’єктів права подання кандидатур, заяв та документів кандидатів (кінцевим терміном подання документів учасниками відбору) є 3 серпня 2026 року”, — сказано в оголошенні.
Зазначається, що пакет матеріалів подається особисто або поштою у паперовому вигляді в заклеєному конверті з доданим USB-накопичувачем, що містить скановані копії всіх документів у форматі PDF. Документи, надіслані поштою, мають бути відправлені не пізніше ніж за п’ять календарних днів до завершення прийому.
Документи, подані після 3 серпня, не розглядатимуться. Якщо пакет документів є неповним або містить помилки, конкурсна комісія може надати до п’яти днів для їх усунення.
Відбір кандидатів для призначення Президентом на посаду члена (членів) Національної ради з питань телебачення і радіомовлення проводиться відповідно до Закону «Про медіа» та Положення про конкурсну комісію, затвердженого Указом Президента України від 23 червня 2026 року № 507/2026.
Зокрема, кандидат на посаду члена Нацради має бути громадянином України, проживати в Україні щонайменше п’ять останніх років, мати вищу освіту, не менше п’яти років досвіду роботи у сфері медіа, електронних комунікацій або права, а також володіти державною мовою.
Не можуть претендувати на посаду особи з іншим громадянством, непогашеною судимістю, обмеженою чи відсутньою дієздатністю, ті, на кого поширюється закон про очищення влади, а також власники чи бенефіціари медіакомпаній або операторів електронних комунікацій.
Член Нацради працює на постійній основі, тож не може поєднувати посаду з іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової, творчої, медичної та окремих видів спортивної діяльності), бути членом політичної партії чи депутатом, а також має дотримуватися вимог антикорупційного законодавства.
Подавати кандидатури можуть об’єднання медіапідприємств, громадські об’єднання та творчі спілки, які активно працюють у медійній сфері щонайменше три роки. Кожна така організація має право висунути одного кандидата.
Серед іншого учасник відбору має надати подання — рекомендацію від суб’єкта, який висуває кандидата, і витяг із протоколу засідання про ухвалення відповідного рішення, копію документа, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України; документи, що підтверджують проживання особи на території України протягом останніх п’яти років, про вищу освіту, про досвід роботи у сферах медіа не менше п’яти років, автобіографію; копію документа, що підтверджує володіння державною мовою; декларацію особи тощо.
Як повідомляв Укрінформ, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення звільнила з посади керівника апарату Євгена Перелигіна.
-
Суспільство1 тиждень agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoПара з різницею у віці
-
Усі новини7 днів agoСніжана Онопко – українська модель підтримала росіянку
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль розповів про умови конкурсу на будівництво нової генерації
-
Одеса1 тиждень agoОдеса частково знеструмнена: робота трамваїв і тролейбусів
-
Усі новини1 тиждень agoФастфуд в Англії — мешканці Грасміра протестують проти кебабної
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Діани та Чарльза – чому вона почувалася третьою
-
Відбудова1 тиждень agoНа ремонт будинку в Охтирці оголосили тендер