Події
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс
У селі Слобода Підлісівська в Ямпільській громаді Вінницької області виявили унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями.
Про це кореспондентові Укрінформу розповів старший науковий співробітник державного підприємства Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.
«Печери в Слободі Підлісівській відомі з узагальнюючих праць Віктора Гульдмана та Юхима Сіцінського, виданих у 1901 році. Вони згадують дві печери, які використовуються пастухами. Втім, згадки кам’яних лав в одній із печер дозволяли сподіватися, що з ними не так все просто й вони можуть бути цікавими в історичному та археологічному плані. Познайомившись з місцевим жителем та краєзнавцем Юрієм Білінським, який показав нам ці печери у 2014 році, ми побачили, що вони перспективні для досліджень і містять давні зображення. Завдяки менеджменту голови громадської організації «Туристична Ямпільщина» Мирослави Марченко та благодійникам з Києва родині Валентина та Олени Куцих на початку квітня ми з колегами обстежили ці печери», – зазначив Нечитайло.
На Вінниччині археологи виявили унікальний скельно-печерний комплекс / Фото надав Павло Нечитайло
За його словами, перша печера має вигляд прямокутної кімнати з вирубаними вздовж стін лавами-лежанками. Її вхідний отвір містить пази для встановлення дерев’яних дверей. На вході висічено зображення вершника, персональний ідентифікаційний символ та ще одне зооморфне зображення. Всередині печери, попри значне пошкодження давньої поверхні сучасними написами та природними чинниками, теж збереглись цікаві зображення.
Як зазначив археолог, особливо слід виділити два зображення вершників, одне з яких стилістично подібне до висіченого на вході. Складається враження, що вершник на обох зображеннях не сидить на спині коня, а стоїть. Надзвичайно цікавим є сюжетне зображення. Воно зображає крилату фігуру обабіч якої ще два обличчя. Також збереглись складні знаки, в основі яких хрест.
«Друга природна печера з незначними доопрацюваннями має витягнуту форму довжиною понад 10 м і шириною близько 6 м. Східна сторона цієї печери зберегла понад 20 давніх зображень, на більшості з яких – хрести. Збереглася також культова ніша у східній стінці. Нагадаю, що східна сторона являється сакральною в християнстві. Вівтарі церков орієнтовані на схід, зі сходу очікуємо приходу Спасителя. У шурфі біля великої печери знайдено рештки культурного шару, що складався з вуглинок та фрагменту кераміки, яку можна датувати другою половиною ХІІІ – першою половиною XV століття», – додав Нечитайло.
Окрім того, на території села в урочищі «Мала стінка» археологи виявили сліди ще одного сакрального християнського комплексу. На жаль, через природні чинники він майже зруйнований.
«Таким чином на території села Слобода Підлісівська було виявлено унікальний скельно-печерний комплекс із давніми зображеннями. Подібних пам’яток на території України залишилось небагато. Зокрема, у верхній течії Дністра на території Тернопільської та Івано-Франківської областей. Хоча ми і знаємо подібні пам’ятки, однак вони містять набагато менше петрогліфів (стародавні зображення на камені – ред.). За кількістю та атрактивністю територія Ямпільщини має першість в цьому плані. Зображення дуже цінні для розуміння ідеології, уявлень давніх вірувань населення України. Виникнення подібних пам’яток пов’язані з радикальними аскетичними проявами чернецтва східної церкви», – зауважив археолог.
Він також розповів, що вчені пов’язують існування печерних обителей з філософською течією та містичними практиками ісихазму.
За його словами, це надзвичайно потужні туристичні об’єкти і радісно бачити, як громада розуміє їхню цінність і допомагає в дослідженні цих непересічних пам’яток.
Як повідомляв Укрінформ, у селі Оксанівка на Вінниччині археологи досліджують скельний монастир ХІ-ХVII століть, який є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Фото: Павло Нечитайло
Події
В Україні розпочали підготовку до 100-річчя української анімації
Команда фестивалю актуальної анімації та медіамистецтва Linoleum та Довженко-Центру спільно з анімаційною спільнотою та за підтримки Українського культурного фонду розпочала підготовку до святкування 100-річчя української анімації у 2027 році.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на фестиваль Linoleum.
«100-річчя української анімації – це не лише нагода згадати нашу історію, а й можливість разом визначити, якою ми хочемо бачити українську анімацію в майбутньому. Саме тому ми починаємо не зі святкування, а зі стратегічної розмови, до якої запрошуємо представників різних професійних середовищ», – зазначила директорка фестивалю Linoleum Анастасія Верлінська.
За її словами, протягом наступних місяців вони спільно напрацюють практичні рішення для виставкових і музейних проєктів, кураторських програм, освітніх форматів, створення нового контенту та використання сучасних технологій.
“Ми хочемо, щоб 2027 рік став не лише серією подій, а початком довгострокових змін, які посилять українську анімацію та зроблять її історію більш видимою як в Україні, так і за її межами», – зазначила вона.
До програми святкування увійдуть дослідницькі, архівні, дискусійні, фестивальні, освітні та індустрійні ініціативи з метою осмислення української анімаційної спадщини, актуалізації «сліпих зон» її історії та формування сталої моделі збереження й розвитку анімації як невіддільної складової культурної політики України.
До участі у фокус-групах долучаться представники анімаційної та аудіовізуальної спільноти, а також провідні фахівці й фахівчині, які формують розвиток відповідних напрямів – експерти у сфері музейної справи, архівної діяльності, продюсування, програмування фестивалів, цифрових технологій, культурної політики та міжнародної співпраці. Серед них – аніматор Микита Лиськов, представники/ці фестивалів Миколайчук OPEN, Sunny Bunny, KISFF та Docudays, Музею історії міста Києва, Українського дому, Squat 17b – культурний простір, Довженко-Центру тощо.
Презентація стратегії святкування відбудеться 29 вересня під час відкриття Міжнародного фестивалю актуальної анімації Linoleum у Довженко-Центрі.
Як повідомляв Укрінформ, фестиваль актуальної анімації та медіамистецтва Linoleum – найбільший показ авторської анімації в Україні, який займається промотування незалежної анімації та створення сприятливих умов для розвитку анімаційної та суміжних індустрій в Україні.
У 2026 році фестиваль відбудеться з 29 вересня по 4 жовтня у двох локаціях Києва – UNIT.City та Довженко-Центрі.
Фото ілюстративне: скриншот відео
Події
Премія книжкових блогерів оприлюднила лонглист
Організатори оприлюднили довгий список Премії книжкових блогерів «Книжкової країни», яка об’єднує 35 найобговорюваніших перекладів книжок, виданих у 2025-2026 роках.
Як передає Укріноформ, про це повідомило Читомо.
Як зазначають організатори, ключовим критерієм відбору став вплив на читацьку спільноту й популярність книжки серед читачів.
Формуючи довгий список, журі враховувало власні читацькі враження, інтерес до видань, а також те, як активно їх обговорювали у книжкових клубах і спільнотах.
На сайті фестивалю стартувало читацьке голосування за короткий список премії – воно триватиме до 31 липня. Проголосувати можна за посиланням.
За його результатами визначать 5 книжок-фіналістів. Переможця серед них обере журі Премії книжкових блогерів, а оголосять його 19 вересня під час фестивалю «Книжкова країна. Загадкова».
До складу журі цього сезону увійшли:
- Надія Панченко («Світло бібліотек»);
- Тетяна Гонченко («Непозбувний книгочитун»);
- Влад Рудніцький («Той, хто не любив читати»);
- Анастасія Іщенко («Книжковий восьминіг»);
- Євгенія Яцюк («Це ніхто не буде читати»);
- Настя Гавриш («Настя, що почитати?»);
- Наталя Телентюк («Ната в книжкових світах»);
- Анна Хакімова («Книжкова драконка»).
До довгого списку премії увійшли:
- «Жінки» (Крістін Генна, «РМ»);
- «Мої друзі» (Фредрік Бакман, #книголав);
- «Божественні супротивники», кн. 1 (Ребекка Росс, «РМ»);
- «Тисяча осяйних сонць» (Халед Госсейні, «Видавництво Старого Лева»);
- «Життя після «так» (Тейлор Дженкінс Рід, Artbooks);
- «Опівнічні діти» (Салман Рушді, «Фабула»);
- «Завіт води» (Абрахам Верґіс, Artbooks);
- «Катабазис» (Ребекка Кван, «Жорж»);
- «Поховай наші кості в опівнічній землі» (В. Е. Шваб, #книголав);
- «Інциденти у нас вдома» (Джош Малерман, «Ще одну сторінку»);
- «Наші дружини на дні морському» (Джулія Армфілд, «Ще одну сторінку»);
- «Сирени» (Емілія Гарт, Glimmer);
- «Траурно ваш» (Айві Фербенкс, Glimmer);
- «Пташиний короб» (Джош Малерман, «Лабораторія»);
- «Ми — Легіон, ми — Боб», кн. 1 (Денніс Тейлор, Lobster);
- «Послухач», кн. 1 (Петра Стеглікова, «Навчальна книга — Богдан»);
- «Пам’ять під назвою Імперія» (Аркаді Мартін, Vivat);
- «Затруєна чаша» (цикл «Тінь Левіафана»), кн. 1 (Роберт Джексон Беннетт, «Апріорі»);
- «Аґла. Алеф», кн. 1 (Радек Рак, «Видавництво Жупанського»);
- «Місто сходів» (Роберт Джексон Беннетт, «Апріорі»);
- «Фамільяр» (Лі Бардуґо, Vivat);
- «Псалом для дикостворених» (Бекі Чемберс, Vivat);
- «Повернення Рейчел Прайс» (Голлі Джексон, Readberry);
- «Пісня Ахілла» (Медлін Міллер, Vivat);
- «Світанок перед Жнивами» (Сюзанна Коллінз, BookChef);
- «Не закохані» (Алі Гейзелвуд, Vivat);
- «Чорти» (Джо Аберкромбі, Nebo BookLab Publishing);
- «Одне темне вікно» (Рейчел Ґілліґ, Nebo BookLab Publishing);
- «Бджолине жало» (Пол Мюррей, «Видавництво Старого Лева»);
- «Якщо зі світу зникнуть коти» (Ґенкі Кавамура, «Ще одну сторінку»);
- «Весільний народ» (Елісон Еспач, «Фабула»);
- «Проєкт “Аве Марія”» (Енді Вейр, «Видавництво 333»);
- «Книга гуски» (Іюнь Лі, «Видавництво Старого Лева»);
- «П’ята фігура» (Робертсон Девіс, Stretovych);
- «Бірнамський ліс» (Елінор Каттон, «Лабораторія»).
Навесні переможцем премії стала збірка Артура Дроня «Гемінгвей нічого не знає» (Видавництво Старого Лева), а торік восени перемогли одразу дві книжки – «Зайчик» Мони Авад («Жорж») і «Дім на краю світу» Майкла Каннінгема («Лабораторія»).
Як повідомляв Укрінформ, на фестивалі «Книжкова країна», який відбувся 23-26 квітня у Києві на ВДНГ, відвідувачі придбали понад 85 000 книжок, ще 1 580 зібрали для військових на фронті, а понад 400 передали сільським бібліотекам.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
Буданов привітав акторку Аду Роговцеву з днем народження
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов привітав акторку театру та кіно Аду Роговцеву з днем народження, наголосивши, що вона є прикладом справжнього служіння українській культурі.
Допис і відеопривітання він опублікував у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Є люди, чия присутність у культурі давно вийшла за межі професії. Ада Роговцева саме така людина. Видатна акторка, яка десятиліттями творить українське мистецтво, а у найважчі для країни часи завжди поруч зі своїм народом”, — зазначив Буданов.
Він наголосив, що талант Роговцевої, її людська гідність, чесність і любов до України викликають щиру повагу багатьох поколінь українців.
“Дякую за Вашу працю, за Вашу принципову позицію і за приклад справжнього служіння українській культурі. З днем народження, дорога пані Адо! Многая літа!” — зазначив керівник ОП.
Ада Роговцева сьогодні святкує 89-ліття. Вона народилася 16 липня 1937 року у Глухові Чернігівської області.
Роговцева є Народною артисткою УРСР (1967), Народною артисткою СРСР (1978), Героєм України (2007).
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoЦіни на овочі та фрукти на Привозі в Одесі у липні 2026
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одесу 6 липня: наслідки та пошкодження
-
Суспільство1 тиждень agoУряд розподілив додаткові ₴7,4 мільярда для безоплатного харчування школярів
-
Одеса1 тиждень agoВідкриті пляжі Одеси: скільки працює та які правила
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть фільм «Відбій повітряної тривоги»
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одеси 6 липня: наслідки атаки та свідчення людей
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей вшосте за добу оголошували повітряну тривогу
-
Війна1 тиждень agoРосіяни випробовують новий БПЛА крилатого типу на оптоволокні
