Події
Національний заповідник «Замки Тернопілля» презентує 11 пам’яток краю
Національний заповідник «Замки Тернопілля» за підтримки Українського культурного фонду створює інклюзивну мобільну виставку про замки та палаци XIV-XVIII ст., які розташовані на Тернопільщині.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила координаторка проєкту «Інклюзивна мобільна виставка «Замки Тернопілля», заступниця генерального директора НЗ «Замки Тернопілля» з наукової та культурно-просвітницької роботи Тетяна Думська.
“Наш проєкт передбачає створення інклюзивної мобільної виставки, яку зможуть побачити жителі різних регіонів України офлайн, а також усі охочі онлайн на нашому сайті. Ми створимо 11 тактильних макетів пам’яток культурної спадщини національного значення нашої області, їх звукоописи, 11 відеороликів з перекладом жестовою мовою. Також видамо ілюстровану книгу про замки Тернопільщини у форматі простої мови”, – розповіла Думська.
Вона наголосила, що інклюзивна мобільна виставка завдяки комплексному підходу дозволить людям з інвалідністю ознайомитись із об’єктами культурної спадщини Тернопільщини у доступний для них спосіб:
- особи з порушеннями зору – через тактильні макети, інформаційні таблички шрифтом Брайля та звукоопис;
- особи з порушеннями слуху – через відеоролики з використанням жестової мови;
- особи з ментальними розладами – через тактильні макети і книгу у форматі простої мови;
- для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату передбачили подіуми, які враховують потреби маломобільних груп.
“Також на нашому сайті zamky.te.ua ми розмістимо 3D-моделі замків, їхній звукоопис, відеоролики з використанням жестової мови, електронну версію книги у форматі простої мови, щоб усі охочі могли ознайомитися з частиною культурної спадщини України, гордістю Тернопільщини – замками і палацами XIV-XVIII ст.”, – додала заступниця генерального директора НЗ «Замки Тернопілля».
У рамках інклюзивної виставки будуть представлені макети замків у Збаражі, Скалаті, Теребовлі, Микулинцях, Чорткові, Скалі-Подільській, Кривчі, Підзамочку, Язловці, Золотому Потоці і палац у Вишнівці.
Національний заповідник «Замки Тернопілля» залучив до підготовки проєкту команду експертів.
“Для створення звукоописів замків ми залучили музейницю, аудіодискрипторку, інструкторку з просторового орієнтування. Експертка із застосування простої мови та легкого читання, науковиця допоможе нам створити книгу про замки у форматі простої мови”, – розповіла Думська.
На реалізацію проєкту створення інклюзивної мобільної виставки Український культурний фонд виділив 999 тис. грн. Презентувати інклюзивну мобільну виставку планують у другій половині вересня. Спершу її покажуть у Збаразькому замку, а далі – у Тернополі та інших куточках України.
До слова, у 2021 році за підтримки Українського Культурного Фонду Національний заповідник «Замки Тернопілля» реалізував проєкт «Доторкнись – Відчуй – Пізнай», який передбачав низку заходів, спрямованих на адаптацію простору Збаразького замку до потреб відвідувачів з порушеннями зору. Саме тоді було надруковано книгу в універсальному дизайні «Замки Тернопілля. Путівник для особливого туриста», встановлено елементи доступності на території замку, а також встановлено у Призамковому парку тактильний макет Збаразького замку.
У 2023 році з метою забезпечення можливості оглянути другий поверх палацу Збаразького замку відвідувачам з порушенням опорно-рухового апарату на сайті заповідника створили і розмістили 3D-тур замком. У 2024 році оцифрували колекції дерев’яних сакральних скульптур, розробили 3D-тур залою сакральної дерев’яної скульптури та створили звукоопис скульптур.
Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі триває реалізація проєкту «Рух без барʼєрів».
Перше фото: Замок у Збаражі, Тернопільська ОВА
Події
Помер письменник Володимир Погорецький
Пішов із життя український поет і прозаїк, громадський діяч, засновник та головний редактор літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль» Володимир Погорецький.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці його товариш – професор Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Павлюк.
«Відійшов у вічність мій друг Володимир Погорецький (Золота Пектораль). Людина тихої гідності, чесного слова і незрадливої любові, яка тримала світ навіть тоді, коли він летить у прірву», – зазначив Павлюк.
Володимир Антонович Погорецький народився 30 березня 1967 року в селі Полівці Тернопільської області. Навчався в медичному й теологічному інститутах. Проходив військову службу в Афганістані, що стало наскрізною темою його творчості. Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеню.
У 2007 році Погорецький заснував літературно-мистецький журнал «Золота пектораль». Серед іншого, він готував до друку щорічний літературний альманах «Сонячне гроно», був автором-упорядником мартиролога «Книга памʼяті. Афґаністан (1979-1989). Тернопільська область», історико-краєзнавчого путівника «Чортківщина» й антології «Золота пектораль. Чортків і околиці».
Погорецький – член Національної спілки письменників та Національної спільки журналістів України, лавреат Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого помер головний диригент Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії, народний артист України Роман Кофман.
Фото: Читомо
Події
У Сумській філармонії вперше відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою
У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.
Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.
“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.
В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.
Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.
Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.
За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.
В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.
Фото: Сумська ОВА
Події
Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців
Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.
«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.
За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.
Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.
“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.
Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.
Фото: Ольга Будник/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Війна6 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Суспільство6 днів agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
-
Відбудова1 тиждень agoУ Корабельному районі Миколаєва розпочали масштабну реконструкцію водопровідних мереж
