Connect with us

Події

Національний заповідник «Замки Тернопілля» презентує 11 пам’яток краю

Published

on


Національний заповідник «Замки Тернопілля» за підтримки Українського культурного фонду створює інклюзивну мобільну виставку про замки та палаци XIV-XVIII ст., які розташовані на Тернопільщині. 

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила координаторка проєкту «Інклюзивна мобільна виставка «Замки Тернопілля», заступниця генерального директора НЗ «Замки Тернопілля» з наукової та культурно-просвітницької роботи Тетяна Думська. 

“Наш проєкт передбачає створення інклюзивної мобільної виставки, яку зможуть побачити жителі різних регіонів України офлайн, а також усі охочі онлайн на нашому сайті. Ми створимо 11 тактильних макетів пам’яток культурної спадщини національного значення нашої області, їх звукоописи, 11 відеороликів з перекладом жестовою мовою. Також видамо ілюстровану книгу про замки Тернопільщини у форматі простої мови”, – розповіла Думська.

Фото: Тернопільська ОВА
Фото: Тернопільська ОВА

Вона наголосила, що інклюзивна мобільна виставка завдяки комплексному підходу дозволить людям з інвалідністю ознайомитись із об’єктами культурної спадщини Тернопільщини у доступний для них спосіб:

  • особи з порушеннями зору – через тактильні макети, інформаційні таблички шрифтом Брайля та звукоопис;
  • особи з порушеннями слуху – через відеоролики з використанням жестової мови;
  • особи з ментальними розладами – через тактильні макети і книгу у форматі простої мови;
  • для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату передбачили подіуми, які враховують потреби маломобільних груп.

“Також на нашому сайті zamky.te.ua ми розмістимо 3D-моделі замків, їхній звукоопис, відеоролики з використанням жестової мови, електронну версію книги у форматі простої мови, щоб усі охочі могли ознайомитися з частиною культурної спадщини України, гордістю Тернопільщини – замками і палацами XIV-XVIII ст.”, – додала заступниця генерального директора НЗ «Замки Тернопілля». 

У рамках інклюзивної виставки будуть представлені макети замків у Збаражі, Скалаті, Теребовлі, Микулинцях, Чорткові, Скалі-Подільській, Кривчі, Підзамочку, Язловці, Золотому Потоці і палац у Вишнівці. 

Національний заповідник «Замки Тернопілля» залучив до підготовки проєкту команду експертів. 

“Для створення звукоописів замків ми залучили музейницю, аудіодискрипторку, інструкторку з просторового орієнтування. Експертка із застосування простої мови та легкого читання, науковиця допоможе нам створити книгу про замки у форматі простої мови”, – розповіла Думська. 

На реалізацію проєкту створення інклюзивної мобільної виставки Український культурний фонд виділив 999 тис. грн. Презентувати інклюзивну мобільну виставку планують у другій половині вересня. Спершу її покажуть у Збаразькому замку, а далі – у Тернополі та інших куточках України.

Читайте також: На Тернопільщині запобігли руйнуванню на горі Бона памятки архітектури національного значення

До слова, у 2021 році за підтримки Українського Культурного Фонду Національний заповідник «Замки Тернопілля» реалізував проєкт «Доторкнись – Відчуй – Пізнай», який передбачав низку заходів, спрямованих на адаптацію простору Збаразького замку до потреб відвідувачів з порушеннями зору. Саме тоді було надруковано книгу в універсальному дизайні «Замки Тернопілля. Путівник для особливого туриста», встановлено елементи доступності на території замку, а також встановлено у Призамковому парку тактильний макет Збаразького замку.

У 2023 році з метою забезпечення можливості оглянути другий поверх палацу Збаразького замку відвідувачам з порушенням опорно-рухового апарату на сайті заповідника створили і розмістили 3D-тур замком. У 2024 році оцифрували колекції дерев’яних сакральних скульптур, розробили 3D-тур залою сакральної дерев’яної скульптури та створили звукоопис скульптур.

Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі триває реалізація проєкту «Рух без барʼєрів».

Перше фото: Замок у Збаражі, Тернопільська ОВА



Джерело

Події

На Венеційській бієнале Україну представить скульптура «Оленя» з Покровська

Published

on


На цьогорічній виставці сучасного мистецтва у Венеції Україну представить художниця Жанна Кадирова з проєктом «Гарантії безпеки» та скульптурою «Олень» із центрального парку міста Покровська.

Про це розповіли учасники Венеційської бієнале від України в межах діалогової платформи в Українському Домі в Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Бетонну скульптуру «Олень» авторства української художниці Жанни Кадирової у центральному парку міста Покровська на Донеччині демонтували влітку 2024 року з наближенням бойових дій та евакуацією міста. Ця скульптура стане візитівкою українського павільйону на цьогорічній бієнале у Венеції. Але шлях «Оленя» не обмежується лише участю у бієнале.

«Минулої осені розпочався тур “Оленя”, який називається “З Покровська до Венеції”. Ми стартували з Києва від моєї майстерні. Потім були селище Ясіня, міста Івано-Франківськ і Львів, після цього “Олень” перетнув кордон і опинився у Білостоку в Польщі на моїй персональній виставці. І звідти він помандрує далі по містах Європи – аж до Венеції», – зазначила авторка проєкту художниця Жанна Кадирова.

Скульптура стане центром українського проєкту “Гарантії безпеки”, присвяченого 30 річниці Будапештського меморандуму на цьогорічній бієнале у Венеції.

Тетяна Бережна
Тетяна Бережна

«Усталений світовий порядок та уявлення про нього має бути переосмислено. Україна бере на себе роль сказати, що гарантії безпеки не працюють і мають бути інші. І наш павільйон буде говорити саме цією мовою. Ми сподіваємося, що “Оленя” буде поставлено там, де ми хочемо і його буде видно з усіх усюд», – зазначила комісарка національного українського павільйону на виставці у Венеції, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

З організаторами бієнале у Венеції домовилися, що скульптуру «Оленя» розташують на набережній одного з каналів «міста на воді». Скульптуру буде підвішено на крані машини, якою її везли від самого Покровська, що символізуватиме «підвішений стан» української культури через війну.

Скульптура «Олень» від 2019 року стояла в Покровську на модернізованому постаменті від радянського літака, і стала своєрідною візитівкою міста.

Як повідомлялося, авторка скульптури «Олень» Жанна Кадирова – українська художниця і скульпторка. Учасниця групи “Р.Е.П.” (“Революційний Експериментальний Простір”), яка виникла під час української Помаранчевої революції в Києві 2004 року. Її роботи були представлені на численних виставках по всьому світу.

Читайте також: На Роттердамському кінофесті відбулася світова прем’єра українського фільму «Ротація»

Як повідомляв Укрінформ, LXI Міжнародна виставка сучасного мистецтва – Венеційська бієнале відбудеться з 9 травня по 22 листопада 2026 року, де Україну представить художниця Жанна Кадирова із проєктом «Гарантії безпеки». Кураторами виступу є Ксенія Малих та Леонід Марущак. Основний акцент проєкту – рефлексія на тему війни, пам’яті та безпеки, зокрема через евакуйовану з Покровська скульптуру «Олень».

Перше фото: Жанна Кадирова

Фото в тексті: Павло Багмут/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Премія Олеся Гончара оголосила номінантів

Published

on



Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оприлюднило список претендентів на здобуття літературної премії імені Олеся Гончара у 2026 році.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Держмистецтв.

Цьогоріч на здобуття премії, яку присуджують за кращі літературні твори, що утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України, подали заявки 24 кандидати.

Так, у 2026 році на звання лавреата премії імені Олеся Гончара претендують:

  • Ірина Белан – роман «Граппіг. Kumedno», видавничий дім «Орландо»;
  • Леся Бернакевич – роман «Мужчина, з яким нічого не було», видавництво «Простір-М»;
  • Галина Вердиш (літературний псевдонім Галина Верд) – збірка «Сни війни», видавництво ВД «АДЕФ-Україна»;
  • Сергій Деркач – роман «Янголи бога війни», ТОВ «Гамазин»;
  • Галина Дудка – збірка поезії «Світи мені сонцем», видавництво «Щек»;
  • Ірина Іваськів – збірка оповідань і повістей «Євдокія», видавництво «Дружко»;
  • Євген Ільїн – роман «Реліквія», видавець Федоров О. М., «Друкарський двір Олега Федорова»;
  • Олександр Карпенко – роман-фентезі «Землі безсмертників», видавництво «Український пріоритет»;
  • Костянтин Коверзнєв – роман «Останнє Різдво перед кінцем світу», видавництво «Терен»;
  • Анжела Левченко – збірка поезії «Між вічністю і миттю на межі», ФОП Цюпак А.А.;
  • Леонід Лейдерман – роман-мозаїка «Сім’я Шойхетів, або Пересипська симфонія», видавництво «Політехперіодика»;
  • Євдокія Макаренко – роман «Грішна», ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк»;
  • Олександр Мимрук – збірка поезії «Річка з назвою птаха», «Видавництво Старого Лева»;
  • Інна Михайлова (літературний псевдонім Їнка Сяньчина) – збірка поезії «Ґрааль», видавничий дім «Гельветика»;
  • Надія Позняк – збірка поезії «Прикордонного міста малесенький рай : життєва проза – поезія війни», видавничо-виробниче підприємство «Мрія»;
  • Галина Половенко – роман «Життя як уламки скла», видавництво Ірини Гудим;
  • Юлія Присяжна, упорядниця – збірник публіцистичних статтей «З глибин думками повернусь», видавництво ПАІС;
  • Сергій Савюк – роман «Щоденник бойового медика», видавництво «Гамазин»;
  • Людмила Смолярова (літературний псевдонім Міла Смолярова) – збірка новел «Дим», видавництво «Темпора»;
  • Андрій Стебелєв – збірка нарисів «Художнє слово на Вінниччині», ПП «ТД «Едельвейс і К»;
  • Анатолій Сухобрус – історична драма «Симоненків Подзвін», портал UkrDramaHub;
  • Тетяна Чудновець – роман «Подоляночка. Незломима», видавничий дім «Орландо»;
  • Василь Шкіря – збірка «За тиждень до весни», всеукраїнське державне видавництво «Карпати»;
  • Світлана Щиголєва – поетизована адаптація трагедії «Павло Полуботок. Наказний гетьман України», видавництво «Майдан».

Розглядатиме заявки та подані твори й обиратиме лавреата Комітет з присудження премії. Про результати повідомлять на офіційному сайті Держмистецтв та на сторінках у соцмережах.

Читайте також: Кокотюха став лавреатом літературної премії Всеволода Нестайка

Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році лавреаткою премії імені Олеся Гончара стала письменниця Олена Пшенична за роман «Там, де заходить сонце».

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Права на картину Марчука: суд призначив експертизу підписів

Published

on



У межах розгляду цивільної справи за позовною заявою художника Івана Марчука суд призначив почеркознавчу експертизу одного із відповідачів – сина колишнього народного депутата Михайла Апостола Ігоря.

Про це йдеться в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду, яка є у розпорядженні Укрінформу.

“Призначити у цивільній справі № 607/14205/25 за позовною заявою Марчука Івана Степановича до Павленка Сергія Петровича, Синиці Михайла Миколайовича, Апостола Ігоря Михайловича, Стрипко Тамари Олексіївни про визнання недійсним ліцензійного договору, судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз”, – йдеться в ухвалі суду.

Фахівці повинні з’ясувати, чи підписи на ліцензійному (авторському) договорі №1 від 21 травня 2020 року (саме цей документ у суді вимагає визнати недійсним Іван Марчук – ред.) від імені Ігоря Апостола були виконані ним самим.

Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи надіслала до суду представниця позивача адвокат Наталія Калініченко. Вона аргументувала необхідність цієї експертизи тим, що Ігор Апостол згідно зі свідченнями сторін не був присутній під час підписання договору і не був знайомий з Іваном Марчуком ні до, ні після підписання договору.

“Після ознайомлення з клопотанням Апостола Ігоря Михайловича стороною Позивача було виявлено суттєву розбіжність між підписом на вказаному документі та підписом у оскаржуваному ліцензійному договорі. Крім того, аналіз віднайдених документів з відкритих джерел також вказує на те, що підпис Апостола Ігоря Михайловича на договорі не збігається з його реальним підписом на інших документах. Оскільки дотримання письмової форми є обов’язковою умовою укладення такого виду договору, відсутність власноручного підпису сторони свідчить про дефект форми договору, тобто недотримання обовʼязкової письмової форми, що має відповідні юридичні наслідки. Адже договір, який не підписано стороною не може вважатись укладеним”, – зазначила у своїму виступі у залі суду Наталя Калініченко.

Представниця відповідача Ігоря Апостола адвокат Оксана Притула висловила заперечення проти цього клопотання позивача. Вона зазначила, що проведення такої експертизи не пов’язано із предметом судового спору, і також повідомила, що її клієнт запевняє і підтверджує, що усі підписи в ліцензійному договорі належать йому.

“Волевиявлення на укладення такого договору в нього було, як на момент підписання, так залишається на сьогодні, є вільним і відповідало його внутрішній волі. При цьому хочу зазначити також, що суд призначає експертизу тоді, коли без призначення експертизи неможливо встановити відповідні обставини. Цю обставину можливо встановити, в тому числі, заявою мого клієнта про те, що Ігор Михайлович визнає свій підпис”, – зазначила Притула.

Згідно з ухвалою суд витребував у ряду установ (банк, відділу УДМС, ЦНАПі, ДПС) копії документів із підписами Ігоря Апостола. А також зобов’язав Ігоря Апостола з’явитися до суду для відібрання експериментальних зразків підпису в положенні стоячи та сидячи, а також надати суду у зазначений строк зразки умовно-вільних підписів (зразки підпису, виконані до відкриття провадження у справі, але пов’язані з обставинами цієї справи) і вільних підписів (підписи, не пов’язані з обставинами справи), що містяться в оригіналі документа, близьких за часом виконання підпису у ліцензійному договорі.

Як повідомляв Укрінформ, про спробу заволодінням авторськими правами на зображення його творів іншими особами Іван Марчук повідомив на своїй офіційній сторінці.

Читайте також: Шахрайство з картинами Марчука: донька художника просить не маніпулювати її ім’ям

Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.

Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору 11 липня 2025 року за позовною заявою Марчука. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору є Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович та Стрипко Тамара Олексіївна.

Поліція відкрила кримінальне провадження на підставі заяви українського художника Івана Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою. Тривають слідчі дії.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.