Політика
Найкращою гарантією безпеки України є сильна українська армія
Польща братиме участь у «Коаліції охочих», але польських військових підрозділів фізично не буде в Україні. Найкращою гарантією безпеки України є сильна українська армія.
Про це в етері TVN24 заявив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський, передає Укрінформ.
«Польща буде в «Коаліції охочих», але не фізично в самій Україні», – зазначив Сікорський.
Він додав, що зараз уточнюється концепція участі цієї коаліції в Україні після можливого досягнення перемир’я.
Глава польської дипломатії також підкреслив, що «найбільшою і найкращою запорукою безпеки України є хоробра та добре оснащена українська армія».
Сікорський зауважив, що складно назвати успіхом Росії те, що у так званій СВО «за три дні» російська армія усе ще воює на сході України.
За його словами, Росія поставила на воєнні рейки економіку, витрачає приблизно 40% свого бюджету на озброєння, роблячи це за рахунок інвестицій, охорони здоров’я тощо, але також використовує резерви й обладнання, успадковані від СРСР. Так, Путін розпочав війну із запасом у понад 13 тисяч старих радянських танків, які модернізував спеціально до війни.
«Українці знищили більшість із них, і навіть з такою мобілізацією економіки росіяни виробляють близько 200 нових танків на рік. Тож російські резерви витрачаються дуже швидко», – констатував польський міністр.
Він наголосив, що є сценарій, за яким Росії просто не вистачатиме людей і техніки для продовження загарбницької війни.
Раніше глава польського уряду Дональд Туск заявив, що Польща не направлятиме своїх військ до складу можливого миротворчого контингенту в Україні, оскільки зосереджується на захисті східного флангу – кордону з Росією та Білоруссю. Варшава допомагатиме Києву, як і донині: забезпечуючи логістичну підтримку, зокрема функціонування хабу Ряшів-Ясьонка.
Політика
Справа Міндіча — поліція відкрила провадження через стеження за журналістами
Солом’янське управління поліції Києва відкрила кримінальне провадження через незаконне стеження за журналістами. Інформацію на журналістів збирали спецпризначенці під час корупційної схеми “Мідас”.
Водночас кримінальне провадження було відкрито не одразу після засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про це повідомив нардеп “Голосу” Ярослав Юрчишин.
Юрчишин обурився тим фактом, що правоохоронці відреагували настільки повільно.
Чому для відкриття провадження треба чекати і писати депутатські звернення? І чи було би відкрите провадження, якби ми це не пушили публічно?” — зазначив нардеп.
Він наголосив, що така поведінка відносно журналістів у демократичній державі є неприпустимою, а заплющувати очі на це є “пострілом собі в ногу”. За словами Юрчишина, реакція мала би бути миттєвою, особливо під час війни.
“Те, що провадження відкрили — це єдино правильна, хоч і запізніла реакція. Тримаю руку на пульсі”, — наголосив нардеп.
Нагадаємо, 15 грудня Ярослав Юрчишин опублікував список журналістів, на яких збирали інформаційні довідки фігуранти “Міндічгейту”.
Фігуранти антикорупційної справи “Мідас” збирали інформацію про:
- Марину Ансіфорову (COSA Intelligence Solutions, Bihus.Info, “Українська правда”, LIGA.net);
- Юрія Бутусова (військовий та головний редактор Цензор.нет);
- Станіслава Речинського (головний редактор та засновник сайту ОРД);
- Володимира Федоріна (редактор-засновник Forbes Україна);
- Ольгу Чайку (редакторка Forbes Україна);
- Юрія Ніколова (співзасновник проєкту Наші гроші);
- Андрія Куликова (голова комісії з журналістської етики).
Слідчі також знайшли досьє на двох уже покійних журналістів: засновника “Дзеркала тижня” Володимира Мостового та журналіста-розслідувача Олексу Шалайського.
Перед цим нардеп “Голосу” Ярослав Железняк показував, що подібна папка була зібрана і на нього та членів його родини. За його даними, загалом було 527 подібних “досьє”.
Політика
Сенат Чехії залишить український прапор перед своєю будівлею
Верхня палата чеського парламенту наразі не збирається знімати український прапор зі своєї будівлі.
Про це Укрінформу повідомили в пресслужбі Сенату.
«Рішення про використання національних прапорів на будівлях штаб-квартири Сенату приймає Голова Сенату, згідно з Регламентом верхньої палати. Голова Сенату Мілош Вистрчіл наразі не планує знімати український прапор, який висить на фасаді Валленштейнського палацу з 22 лютого 2022 року», – повідомили в пресслужбі.
Як повідомлялося, першим з офіційних закладів, з якого зняли український прапор стала Палата представників (нижня палата парламенту ЧР). Це зробив на початку листопада, в перший же день після його обрання, спікер Томіо Окамура.
Напередодні, 7 січня, прапор зник з будівлі уряду. Втім, Укрінформ там запевнили, що це не стосується питання підтримки України. Просто тепер, як зазначили в пресслужбі, перед будівлею уряду є «стандартна комбінація прапорів», як це було раніше – прапори Чеської Республіки та Європейського Союзу. Водночас прапор України підійматимуть у дні значущих подій.
Українські прапори масово з’явилися в Празі та інших містах Чехії одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Окрім урядових споруд та парламенту, їх масово розміщували на громадському транспорті, фасадах муніципальних будівель та у вікнах приватних осель на знак солідарності з українським народом.
Політика
Кабмін звільнив голову Держлікслужби – через негативну оцінку роботи
Кабінет міністрів звільнив Романа Ісаєнка з посади голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Як передає Укрінформ, про це ідеться в розпорядженні уряду від 7 січня.
“Звільнити Ісаєнка Романа Миколайовича з посади голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у зв’язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2025 році (пункт 3 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”)”, – ідеться в документі.
Як повідомляв Укрінформ, 24 грудня 2025 року Кабінет міністрів порушив дисциплінарне провадження стосовно голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
За інформацією ЗМІ, у листопаді Національне антикорупційне бюро України проводило обшуки у головному офісі Держлікслужби.
Ісаєнко перебував на посаді голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками з 12 березня 2024 року.
Фото: Держлікслужба
-
Війна6 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна6 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна4 дні agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — в ТЦК годуватимуть громадян державним коштом
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться Фестиваль музики Бориса Лятошинського
-
Події1 тиждень agoВийшов офіційний постер фільму «Мавка. Справжній міф»
