Увечері в неділю, 8 листопада, російська армія завдала масованого удару по Одеській області. На півночі регіону є перебої зі світлом. Під обстрілом опинився енергетичний об’єкт ДТЕК “Одеські електромережі”.

Про це з посиланням на начальника Одеської ОВА Олега Кіпера і ДТЕК передає Новини.LIVE.

Реклама

Наслідки удару по енергетиці Одещини ввечері 8 листопада 

Частина родин залишилася без світла. Енергетики оглянули вціляле обладнання та почали розбирати завали, щойно це дозволила безпекова ситуація. На заваді роботам стають повітряні тривоги та загрози нових атак.

У ДТЕК запевняють, що бригади енергетиків працюють цілодобово, щоб якнайшвидше повернути світло в кожну оселю.

Раніше Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської ОВА Олега Кіпера і ДТЕК повідомляв, що 5 листопада внаслідок російської атаки зазнали пошкоджень енергетика та цивільна інфраструктура на півдні Одещини. У регіоні застосували обмеження електропостачання для побутових споживачів. Стабілізаційні графіки діяли в усіх 12 чергах.

Також Новини.LIVE писав про удар РФ по пов’язаних із виготовленням взуття складах на Одещині. Спалахнула пожежа. Вигоріли автівки, постраждала людина.

У Чорному морі поступово змінюється ситуація через українські удари по військових об’єктах Росії. Під удар потрапляють не лише цілі в окупованому Криму, а й підприємства військово-промислового комплексу далеко в тилу РФ. Водночас російська авіація продовжує становити загрозу для українських сил.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Реклама

Ослаблення ППО РФ

Росія намагається відновлювати та посилювати протиповітряну оборону після українських ударів по військових об’єктах. Однак цей процес ускладнюється не лише втратами самих комплексів, а й проблемами з отриманням компонентів для їхнього виробництва. Дмитро Плетенчук пояснив, що боротьба з російською ППО має кілька напрямків. Зокрема, йдеться про протидію безпілотникам та знищення великих систем, які використовують для перехоплення українських ракет.

“Десь вони намагаються відновити, десь наростити засоби протиповітряної оборони. Іноді вдало, іноді не дуже. Тому так, тенденція, звісно, зберігається. Тенденція полягає в тому, що не просто відновлювати ці засоби, тому що вони втрачають періодично, а компонентна база, з яких складаються подібні засоби, вони все одно залишаються імпортними в доволі великій своїй номенклатурі”, — зазначив речник ВМС.

Застосування “Нептунів”

Окремим напрямком українських ударів стало знищення підприємств російського військово-промислового комплексу. Зокрема, 7 листопада українська зброя уразила підприємство “Протон-Електротекс” в Орлі. За словами Плетенчука, після того, як російські кораблі перестали активно виходити в море, українські військові отримали можливість застосовувати напрацьований досвід для ураження інших важливих цілей. Йдеться, зокрема, про об’єкти оборонної промисловості, розташовані далеко від лінії фронту. Речник наголосив, що успіх таких операцій став можливим завдяки співпраці українських виробників зброї та військових, які мають досвід її застосування.

“Спочатку ми вражали об’єкти в Криму наземні, в такому тестовому режимі, але успішно. Після цього географія стала трошки ширшою. І ми є лише одним із багатьох виконавців, звісно, але сам той факт, що ми вражаємо цілі, які далеко за межами акваторії, далеко в тилу ворога, каже про те, що дійсно українська зброя успішна, дійсно є результати, є куди рухатися”, — сказав Плетенчук.

Послаблення авіації РФ

Українські удари по військових аеродромах та інших об’єктах можуть ускладнити роботу російської авіації. Проте повністю усунути загрозу такими діями не вдасться, адже літаки можуть використовувати й інші локації для запуску ракет та атак. Плетенчук пояснив, що знищення засобів, які запускають ракети та безпілотники, залишається важливим завданням. Водночас російська авіація продовжує впливати на ситуацію в Чорному морі та на можливості українських сил проводити операції.

“Треба, точніше, краще знищувати того, хто стріли запускає. Тобто вражати лучника, а не відбивати кожну стрілу окремо. Це тактика, яка вже давно має місце в Збройних силах України, і це чудово”, — наголосив речник.

Він додав, що навіть після ураження окремих аеродромів російська авіація може продовжувати роботу з інших місць. Однак це вимагатиме від противника більше ресурсів.

“Авіація — це така штука, яка може, звісно, працювати з інших локацій. Тому це буде складніше, дорожче, енергозатратніше, ресурсно затратніше. Але, тим не менше, воно буде працювати”, — пояснив Плетенчук.

За його словами, присутність російської авіації над акваторією залишається проблемою для України, оскільки впливає на результативність українських атак. Тому робота над протидією повітряним цілям залишається актуальною.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія посилює захист Кримського мосту та стягує до нього додаткові сили протиповітряної оборони. Окупанти також намагаються захистити споруду від атак із моря. Для цього ворог використовує різні засоби охорони та постійно змінює систему оборони. Більшість таких заходів росіяни запроваджують після попередніх українських ударів.

Також Новини.LIVE писали, що російські військові постійно вдосконалюють безпілотники, якими атакують Україну, зокрема Одещину. Ворог змінює їхню конструкцію та способи застосування, щоб збільшити дальність польоту. Водночас окупований Крим залишається одним із головних майданчиків для запусків. На морі ситуація теж напружена, адже РФ намагається обмежити український експорт.

Після руйнування Каховської ГЕС біля узбережжя Одещини масово гинули мідії, а в глибинах Чорного моря науковці зафіксували небезпечне підняття сірководню. І це лише частина змін, про які відомо вченим. Бойові дії, забруднення та кліматичні зміни створюють нові загрози для екосистеми. Та деякі наслідки можуть проявитися лише з часом і виявитися незворотними.

Напередодні Міжнародного дня Чорного моря, який відзначають 31 жовтня, журналісти Новини.LIVE поговорили про його стан та вплив війни з Віктором Коморіним — виконувачем обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.

Реклама

Забруднення Чорного моря

Війна суттєво впливає на екосистему Чорного моря. Через атаки на судна у воду потрапляють олія та нафтопродукти. Одним із наймасштабніших ударів стало руйнування Каховської ГЕС, після якого до моря, зокрема біля узбережжя Одещини, потрапила величезна кількість сміття, забрудненої води, біогенних і токсичних речовин. Різкі зміни солоності також негативно вплинули на морські організми.

“Тоді було визначено, що десь біля 50% мідій, які старше трьох років біля узбережжя Одещини, загинули, але не це основне. Головне те, що екосистема поступово починає зменшувати свою здатність до того, щоб протидіяти антропогенному включенню. Ну, і, не тільки антропогенному, а і, наприклад, кліматичним змінам”, — каже виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.

Окрім наслідків руйнування Каховської ГЕС, додаткову загрозу для морського середовища становлять аварійні ситуації із суднами, які виникають унаслідок бойових дій. Через пошкодження суден у Чорне море потрапляють різні забруднювальні речовини.

“Це і олія, яка у великих кількостях, небачених до цього, в море потрапила в результаті тих аварійних ситуацій, які відбулися через те, що бомбили. Потім це і вилив нафтопродуктів. Всі ми знаємо про судна, які були або залишені екіпажем, або в аварійному стані. І це, звісно, відбувалося з-за того, що були відповідні атаки на ці судна”, — зазначає еколог.

Через війну науковці можуть досліджувати Чорне море переважно на доступних ділянках Одеського узбережжя, де відбирають проби води та морських організмів. Іноді з цим допомагають військові. Для спостереження за рештою акваторії вчені використовують супутникові дані та математичне моделювання, однак ці методи не дозволяють повноцінно оцінити стан морського дна. 

“Якщо біля узбережжя ми більш-менш зможемо дослідити, то сказати, як, наприклад, відчуває себе філофорне поле Зернова — ботаничний заказник загальнодержавного значення — ми на сьогоднішній день не знаємо. Тому що це досить далеко від узбережжя. По супутниковим картам цього не скажеш. Це потрібно досліджувати саме біля дна цих біоцинозів, які на сьогоднішній день там є. Тобто велика кількість процесів для вивчення недоступні зараз”, — підкреслює Віктор Коморін.

Екосистема Чорного моря

Занепокоєння науковців викликає загальна стійкість екосистеми Чорного моря, зокрема її здатність відновлюватися після масштабних екологічних потрясінь. Адже війна не завершується і наступні виклики можуть стати роковими для екосистеми.  

“Екосистема знаходиться в досить неврівноваженому стані, що будь-яка наступна аварійна ситуація, на кшталт тої, що була з Каховською ГЕС, спричинить вже незворотні процеси. Після Каховської ГЕС екосистема поступово повернулася в фонові свої значення. Що буде відбуватися далі – це питання”, — говорить еколог.

Екологічні показники повертаються до звичних значень, але це не свідчить про повне відновлення морського середовища. Потрапляння токсичних речовин, зміни складу води та інші наслідки бойових дій порушують умови існування морських видів, змінюють їхню чисельність і впливають на функціонування всієї екосистеми. Внаслідок такої шкоди цілком імовірна втрата здатності до самовідновлення моря і тоді вже без втручання людини не обійтись.

“А це зміна структурно-функціональних характеристик екосистеми. Коли сама екосистема вже не здатна сама себе відновлювати, коли живе починає гинути, коли змінюються настільки біорізноманіття. Стан морських вод настільки змінюється, що вже не можна вийти на попередній рівень стану екосистеми. Тобто він буде на якомусь іншому стану, значно гіршому за екологічними властивостями, за екологічними показниками”, — розповідає виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.

Риба та дельфіни

На початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, в Чорному морі фіксували значну кількість випадків загибелі та викидання дельфінів на берег. Серед можливих причин масової загибелі дельфінів був і вплив бойових дій. Щоб встановити достеменні причини їхньої загибелі, науковці досліджували тканини та внутрішні органи тварин. Частину відібраних зразків також передали до європейських лабораторій для проведення аналізів.

“Результат цих аналізів свідчить про те, що не може сказати одностайно, що саме війна вплинула на смерть цих дельфінів. Скоріше за все це був комплекс явищ, як природних, так і антропогенних — ну як-от війна. Тобто це не однозначно якийсь там вибух, наприклад, яким могло пошкодити внутрішнє вухо дельфіна. Ні, це загалом та ситуація, яка склалася в результаті військових дій взагалі”, — зауважує експерт.

Ситуація з рибними запасами Чорного моря також залишається невизначеною. Через обмеження промислового рибальства під час війни чисельність окремих видів риб могла зрости, однак підтвердити це науковці поки не можуть. Для оцінки реальних запасів промислових видів необхідні комплексні дослідження, які Україна разом з іншими чорноморськими країнами планувала провести ще до початку повномасштабного вторгнення.

“На початку 2022 року, ще до початку цих крупномасштабних агресій Російської Федерації, ми планували на нашому судні “Борис Александров”, разом з Грузією, Туреччиною, Болгарією та Румунією здійснити велику експедицію по всьому Чорному морю, щоб дослідити запас всіх промислових видів риб, які існують. Кожна держава виділяла певні кошти для того, щоб дослідити це в межах своїх вод, а вже потім об’єднати всі дослідження за одною методикою, на одному судні”, — каже виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.

Потепління Чорного моря

Кліматичні зміни впливають на Чорне море через підвищення температури води, а також зачіпають низку природних процесів, зокрема коливання рівня моря та зміну погодних умов. Однак через регіональні особливості Чорноморського басейну ці процеси можуть відрізнятися від загальних тенденцій у Світовому океані.

“Але ми явно бачимо, що змінилася циркуляція вітрова. Ми явно бачимо, що змінилася рівень опадів. Ми явно бачимо, що змінилася сезонна мінливість. Вона зараз на місяць далі проходить, ніж це було раніше. Змінилися течії, змінилися круговороти, які є в Чорному морі, змінилися рівень основного чорноморської течії, тобто це великомасштабна течія, яка проходить через все Чорне море”, — коментує еколог Віктор Коморін.

Зміни клімату позначаються і в глибинних шарах Чорного моря. Зокрема, водообміну та надходження органічних речовин можуть впливати на розподіл кисню й сірководню, від якого залежать умови існування морських організмів. Певні ознаки таких процесів науковці виявили ще під час експедицій до початку повномасштабного вторгнення.

“Через центральну частину моря, від Одеси до Батумі, ми досліджували центральну частину Чорного моря у тому числі. І ми побачили, що, наприклад, сірководень, який раніше був на глибинах 100-120 метрів, ми його знайшли на 60 метрах в одній з точок. Тобто він піднявся. І піднявся він не тільки тому, що в нього є підпорка знизу, саме органічна речовина, яка потрапляє сюди з різних джерел”, — роз’яснює експерт.

Особливість Чорного моря полягає в тому, що більшість морських організмів може існувати лише у верхніх шарах води, насичених киснем. На більших глибинах переважає сірководневе середовище, непридатне для життя риб та багатьох інших видів. Через такі природні особливості біорізноманіття Чорного моря і без того обмежене, а поєднання кліматичних змін із наслідками війни створює додаткові загрози для морських мешканців.

“В Чорному морі ми налічимо десь 5 тисяч видів живих організмів, а в Середземному, наприклад, 15 тисяч. Тобто видове різноманіття і так воно слабеньке у нас. Якщо впливає як антропогенний вплив, наприклад, війна у тому числі, так і кліматична складова, то воно ще менше становиться, ніж то було напередодні”, — стверджує виконуючий обов’язки директора Українського наукового центру екології моря.

Цвітіння води

Одним із помітних наслідків забруднення Чорного моря є цвітіння води. Це явище пов’язане з евтрофікацією — надмірним надходженням поживних речовин, які за сприятливої температури та солоності спричиняють активне розмноження фітопланктону. Через це вода може набувати зеленого, бурого або червонуватого відтінку. Війна створює додаткові умови для розвитку цього процесу.

“Починаючи від того, що, наприклад, в результаті обстрілів можуть не працювати станції біологічної очистки. Це можуть бути річкові стоки. Так, наприклад, в 2023 році, велика кількість річкових вод потрапила тоді в Чорне море і принесла дуже велику кількість органічних речовин, які моментально спричинили цвітіння води. Якщо це раніше було десь в серпні, вересні, то тоді воно почалося в червні, тобто на кілька місяців раніше”, — констатує експерт.

Затонулі судна

На початку повномасштабного вторгнення поблизу острова Зміїний затонуло чимало суден і літаків. У них могли залишитися запаси пального, які через пошкодження поступово потрапляють у море. У 2025 році після аварії в Керченській протоці нафтопродукти почали виявляти вздовж узбережжя від Дунаю до Очакова. Щоб з’ясувати походження забруднення та перевірити його можливий зв’язок із затонулою технікою, науковці дослідили склад речовин і відстежили їхнє поширення морем.

“Виявилося, що це нафтопродукти з чотирьох або навіть п’яти джерел. Потім зробили математичне моделювання, діагностичне, тобто це зворотній прогноз. Одне, коли ми знаємо вітер наперед і робимо розрахунки, щоб дізнатися, куди воно принесе, а діагностичне — маючи дані щодо вітру, який був, щодо течі і хвилі, які були, зробити зворотні розрахунки. І виявилося, що з 90% ймовірністю джерела знаходяться біля острова Зміїний”, — відзначає Віктор Коморін.

Наслідки війни для Чорного моря не зникнуть одразу після завершення бойових дій. Затонулі судна, накопичені токсичні речовини та порушення природних процесів можуть ще десятиліттями впливати на морське середовище. Водночас справжні масштаби екологічної шкоди досі залишаються невідомими, а без повноцінних наукових досліджень неможливо визначити, яких заходів потребуватиме відновлення екосистеми. Тому після завершення війни важливо буде відновити морські експедиції, щоб оцінити завдану шкоду та не допустити подальшої втрати біорізноманіття Чорного моря.

Раніше Новини.LIVE розповідали про наслідки розливу соняшникової олії на узбережжі Одещини після російського удару по порту Чорноморська. Забруднення дісталося заповідних територій “Тузлівських лиманів” і продовжило поширюватися вздовж берега.

Також Новини.LIVE розповідали про появу арктичних птахів на узбережжі Одещини. Білих побережників помітили в районі Тузлівських лиманів під час сезонної міграції.