На півдні України аграрії змушені переглядати методи роботи через подорожчання добрив і пального. Логістичні труднощі, висока вартість газу та нестабільні поставки роблять мінеральні добрива дедалі менш доступними. Господарства шукають способи зменшити витрати, не ризикуючи врожаєм. Водночас нові технології та біодобрива дають можливість частково компенсувати дефіцит ресурсів.

Про це журналістам Новини.LIVE розповів заступник директора Одеського селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Євгеній Домарацький.

Реклама

Проблеми з добривом

Навіть сприятлива волога не знімає головної проблеми агросектору — високої вартості мінеральних добрив. Через логістику, зростання ціни на газ і періодичні перебої у постачанні фермери змушені скорочувати дози внесення та шукати альтернативи. Проте межа економії існує: нестача азоту чи фосфору одразу позначається на зимостійкості озимини та формуванні колосу. У воєнних умовах втрачати потенціал урожаю — неприпустимо.

“Від добрив повністю відмовитися неможливо — це помилка. Але якщо дотримуватися сівозміни, можна зменшити дози мінеральних добрив”, — говорить заступник директора Одеського селекційно-генетичного інституту НЦНС Євгеній Домарацький.

Одним із рішень стають сучасні біодобрива. Вони допомагають ґрунту краще утримувати поживні речовини та відновлювати структуру, що особливо важливо у регіонах, де тривалі посухи виснажили землю.

Економія на паливі

Додатковий чинник економії — паливо: хоч дефіциту немає, його ціна змушує фермерів оптимізувати кількість проходів техніки. Це прискорює перехід на мінімальний або смуговий обробіток, що зберігає вологу та зменшує витрати.

“Більшість аграріїв переходять на енергоощадні технології: мінімальний обробіток, мінітілл, стріп-тіл. На це вплинули і кліматичні зміни, і ціна пального”, — пояснює Домарацький.

Технологічна модернізація стає новим стандартом. Менше навантаження на ґрунт, економія ресурсу та адаптація до кліматичних змін дають господарствам змогу працювати стабільніше. У ряді фермерських господарств такі підходи вже показують перші позитивні результати.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, як вплинули дощі на сходи одеських аграріїв. Також ми писали про те, що озимі на півдні під загрозою.

США випустили черговий документ по Україні, який вже встигли назвати “мирний план” Дональда Трампа. Складається він з 28 пунктів, серед яких є і визнання за Росією частини окупованих територій, обмеження української армії, гарантії безпеки від Америки, відмова від НАТО та будівництво так званої “буферної” зони. Ця пропозиція вже викликала серйозне обговорення у суспільстві. Для багатьох українців ця угода прозвучала не як шлях до миру, а як вимога відмовитися від частини власної держави.

Журналісти Новини.LIVE запитали в одеситів, як вони ставляться до “мирного договору” що пропонує Дональд Трамп?

Реклама

Окуповані території

Найемоційніше на пропозиції реагують люди, які вже втратили свої домівки через російське вторгнення. Інна, переселенка з Донецької області, каже, що читати про готовність “закріпити” регіон за Росією для неї — не просто політика, а особиста трагедія. Вона розповідає, що живе в Одесі, та немає змоги повернутися хоча б подивитися на свій будинок. Її родина втратила не лише житло, а й роботу, звичне коло близьких і друзів. Будь-яка ідея “миру без повернення територій” для таких людей звучить як офіційне закріплення їхнього вигнання.

“Дуже багато сумнівів із цього приводу. Те, що треба забрати Донецьку область. Я родом з Донецької області, я переміщена особа… І просто віддати мою землю, і всі люди залишаться без домівки. Це дуже неприємно”, — каже Інна.

Чимало опитаних загалом підтримують ідею перемовин, але різко заперечують конкретні пункти, що легітимізують окупацію. Віталій, каже, що готовий говорити про мир, але не на таких умовах. На його погляд, документ містить небезпечні “пастки”, які можуть зіграти проти України в довгостроковій перспективі.

“З якого переляку потрібно визнати Крим російським? Ні. Треба пункти переглядати. На цих умовах залишатися не можна”, — каже Віталій.

Припинення війни

Серед опитаних є й ті, хто бачить у плані позитив — передусім можливість припинення вогню та повернення до нормального життя. Ангеліна каже, що хоче миру, як і всі, але не може прийняти ідею “обміну територій на тишу”. За останні роки українці весь час переживають: постійні повітряні тривоги, переїзди та хвилювання за рідних на фронті. Тому будь-яка думка про мир здається привабливою, але коли доходить до втрати територій — виникає внутрішній конфлікт.

“Ця угода має багато позитивних сторін, таких як припинення вогню… Однак там є і те, що ми маємо віддати території. Тоді постає питання всіх українців: за що ми боролися стільки часу? Тому, в мене немає однозначного рішення. Звісно, хочеться, щоб це вже все припинилося…”, — каже Ангеліна.

Марія, також хоче припинення війни, але боїться, що поступки підштовхнуть Росію до нової агресії вже через кілька років. В такі моменти згадуються уроки історії — від Мюнхенської угоди до Мінських домовленостей. Усі ці події в українців асоціюються з тим, що поступки агресору рідко гарантують тривалий мир.

“З одного боку, це начебто припинить війну. А з іншого — ми втратимо те, за що і воювали. Тому я, якщо чесно, не знаю”, — каже Марія.

Росія знову нападе 

Інші ж наголошують, що угода не має повторювати попередніх помилок. Будь-які переговори мають спиратися на інтереси України, а не на бажання великих держав домовитися між собою. На погляд Івана, у плані занадто багато механізмів контролю над Україною та занадто мало реальних гарантій безпеки.

“Потрібно, щоб були прийнятні умови саме для України. Бо є аналогії в історії… ця війна може повторитися. І може бути ще гірше. І ми можемо тоді вже не вистояти”, — каже Іван.

Українці прагнуть миру, але не готові приймати його на умовах, які фактично узаконюють наслідки російської агресії. Для більшості респондентів питання не лише в територіях — це питання справедливості, пам’яті про загиблих і права кожної людини повернутися додому. Пропонований “мирний план” Трампа дає надію на паузу у війні, але водночас викликає глибоку недовіру та страх, що такий компроміс стане лише передумовою для нової ескалації. 

Раніше ми писали, що РФ завдала удару по цивільній інфраструктурі на Одещині — які наслідки. А також, про те Ердоган анонсував розмову з Путіним що до України. 

22 листопада російська атака зупинила роботу поромного пункту пропуску “Орлівка” на кордоні з Румунією. Через атаки рух через цю ділянку тимчасово обмежили, тож людям радять користуватися альтернативними маршрутами. Прикордонники наголошують, що удари по цьому напрямку ворог завдає не вперше.

Про ситуацію в ефірі День.LIVE розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

Реклама

Удар по КПП

Речник ДПСУ Андрій Демченко уточнив, що після обстрілу роботу переправи довелося зупинити. Він пояснив, що інфраструктура пункту пропуску працює по обидва боки кордону, а рух забезпечує пором, який перевозить і пасажирів, і вантажний транспорт.

“Росіяни свідомо запускають туди свої засоби ураження, розуміючи, що щодня через цю переправу проходить багато людей”, — наголосив речник.

Він додав, що обстріли спрямовані не лише на порушення роботи об’єкта, а й на створення небезпеки для цивільних. У пункті пропуску постійно рухається транспорт і перебувають громадяни, які чекають на пором або перетинають кордон.

“Цинізм у тому, що ворог б’є саме по зоні, де найбільше цивільних. Мета — не просто пошкодити інфраструктуру, а й завдати смертельної шкоди людям”, — підкреслив Демченко.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, коли відновлять КПП “Орлівка” на Одещині. Також ми писали про те, які є алтернативні дороги до Румунії.