Під час масованих обстрілів українських міст Росія неодноразово використовувала північнокорейські балістичні ракети серії KN-23 та KN-24.

Військові інженери і науковці Міністерства оборони України провели лабораторні дослідження уламків цих ракет після використання в реальних бойових умовах та зʼясували, наскільки вони є самостійною розробкою.

Аналіз уламків ракети, яка впала у Харкові 2 січня 2024 року, підтвердив параметри, які збігаються з кресленнями з південнокорейських наукових видань.

Північнокорейські ракети мають унікальну геометрію. Діаметр KN-23 становить 110 см у задній частині із звуженням до 90 см попереду. Показник у 110 см не зустрічається у жодної іншої країни світу, крім КНДР. Діаметр KN-24 становить близько 100 см, він ще зустрічається у світі, зазначили в Міноборони.

Експерти також порівняли уламки з фотографіями з ракетних заводів і виявили сім ключових подібностей: від кількості отворів під болтові кріплення сопла до наявності специфічних ніш під приймачі супутникової навігації.

Експерти Міноборони дійшли висновку, що KN-23 vs KN-24 не є прямими копіями радянсько/російських зразків і не виготовлені “за ліцензією” балістичної ракети “Іскандер 9М723”.

Але є ознаки, що Північна Корея доопрацювала певний первісний варіант розробок балістичної ракети “Іскандер”.

Ракети з КНДР використовують менш енергетичне паливо. Північнокорейські двигуни більші та довші за російські аналоги (приблизно в 1,5 раза), щоб забезпечити аналогічну дальність.

Водночас під час виробництва використовуються застарілі методи: а якість пайки – приблизно 50-річної давнини, зазначили в Міноборони.

У блоках керування знайдені компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Як зауважили в Міноборони, ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій.

Щоб забезпечити термостійкість ракети під час руху в атмосфері, поряд із застосування теплозахисного покриття на головній частині встановлено обтікач із графітових матеріалів. Як зауважили в Міноборони, це відносно дешеве рішення застосоване північнокорейськими конструкторами, швидше за все, виходячи з відсутності доступу до більш сучасних теплозахисних матеріалів.

Усі профільні дослідження, які виконують військові інженери і науковці Міноборони, є складовою частиною судової експертизи, яка здійснюється відповідними органами.

Ці дослідження лягають у доказову базу розслідування злочинів війни і впливають на формування санкційної політики.

Як зазначили в Міноборони, попри використання застарілих технологій ці ракети, як всі інші балістичні засоби, вкрай незручні для ППО, тож становлять смертельну небезпеку для українців.

Як повідомляв Укрінформ, у Міноборони роз’яснили, для виконання яких бойових завдань використовуються британські безпілотники Malloy T-150.

Фото: Міноборони

Як повідомив у своєму Telegram-каналі радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, удар по локомотиву завдано безпілотником із чітким і стабільним відеозображенням. Такий рівень передачі сигналу може свідчити про використання LTE-модема або оптоволоконного каналу зв’язку.

За його словами, варіант із оптоволокном виглядає технічно складним: необхідно прокласти кабель через Дніпро шириною близько 600 метрів і забезпечити проліт дрона ще приблизно на 7 кілометрів до цілі. Попри заяви російських джерел про застосування оптики, на місці удару відповідних слідів не зафіксували.

Місцеві телеграм-канали 16 квітня повідомляли про атаку російських безпілотників по потягу у Херсоні. У поширених відео зафіксовано момент удару по складу з пасажирськими вагонами, приєднаними до локомотива.

Атака ЗС РФ по Херсону 16 квітня — які наслідки

Паралельно російська армія продовжує обстріли житлових кварталів міста. За даними голови Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, під вогнем опинився Корабельний район. Як відомо внаслідок удару пошкоджено дахи, стіни та вікна будинків. Крім того, дві жінки віком 71 та 45 років зазнали поранень і перебувають у лікарні у стані середньої тяжкості. Загалом від початку доби у Херсоні постраждали семеро людей, більшість — унаслідок атак безпілотників.

Більше того, раніше цього дня посадовець попереджав про загрозу нових атак: за наявною інформацією, 16 квітня російські війська планують масовані удари по центральній частині Херсона із застосуванням безпілотників та артилерії. Зокрема, мешканців міста закликали без нагальної потреби не виходити на вулицю та утриматися від відвідування центру.

Раніше радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, коментуючи атаку росіян на потяг у Харківській області наприкінці січня, зазначав: удар завдали не по локомотиву, а по центру поїзда, який рухався. За його словами, оператор керував дроном через радіомодем типу mesh, ймовірно із використанням технологій Starlink. Він підкреслив, що це було свідоме рішення, адже пілоти розрізняють типи вагонів і обирають ціль не випадково.

Також Фокус писав, що 4 березня росіяни атакували пасажирський потяг на вокзалі у Миколаєві. Внаслідок удару один із вагонів повністю охопило сильною пожежею.

Російські війська під час атак на Одесу застосовують комбіновані удари ракетами і дронами, запускаючи їх, зокрема, з території тимчасово окупованого Криму, при цьому атаки можуть тривати годинами і відбуватися кількома хвилями.