Водночас проблема не полягає лише у виборі журналістів писати про негативні події. Як показує дослідження Юрія Мельника та ін., проведене у 2023 році на основі аналізу Google News, 70,54% заголовків є позитивними. Цей висновок суперечить поширеному уявленню про те, що саме журналісти є головною причиною переважання негативного контенту в інформаційному просторі.

Натомість ми, як читачі, відповідальні за популярність негативних новин. Доктор Чарльз Р. Чаффін пояснив у журналі Psychology Today, що коли ми читаємо негативну інформацію, мигдалина — частина мозку, відповідальна за оброблення емоцій — надсилає сигнали, які підвищують пильність та емоційне збудження, утримуючи нашу зацікавленість у історії. У 2023 році Клер Е. Робертсон та ін. у своєму дослідженні для Національного інституту охорони здоров’я виявили, що негативні слова в заголовках новин збільшують рівень споживання, в той час як позитивні слова його знижують. Ба більше, навіть серед негативних новин кожне додаткове негативне слово збільшує коефіцієнт кліків на 2,3%.

Такий рівень залученості зумовлений ширшим поширенням негативних новин у соціальних мережах. Згідно з аналізом новинних сайтів США та Великої Британії, проведеним журналом Nature у 2024 році, користувачі соцмереж у 1,91 раза частіше діляться посиланнями на статті з негативним змістом. До того ж посилання на такі матеріали частіше поширюються безпосередньо в межах самих платформ.

Останнім часом особливу небезпеку становить те, що українці дедалі частіше використовують Telegram як джерело новин. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, згідно з дослідженням міжнародної компанії Ipsos 61% українців назвали Telegram своїм основним джерелом інформації. Серед людей віком 25–34 років цей показник сягнув 87%. Адміністратори Telegram-груп часто публікують сенсаційну та неперевірену інформацію, прагнучи забезпечити її вірусне поширення. Водночас архітектура цього месенджера дедалі більше ускладнює відстеження, моніторинг і регулювання поширення дезінформації.

У результаті негативні новини не лише привертають більше уваги, а й отримують алгоритмічну перевагу: вони швидше поширюються, частіше взаємодіють із аудиторією і, відповідно, піднімаються на вершину новинних стрічок. Це створює середовище, у якому навіть нейтральні або позитивні події відступають на другий план.

Однак така домінантність негативного контенту має наслідки, що виходять за межі медіаспоживання. Дослідження, проведене групою науковців на чолі з Венді М. Джонстоном у 2011 році, показало, що всього 14 хвилин перегляду негативних телевізійних новин викликають у людей посилення тривожності, смутку та схильності до катастрофізації власних переживань. У такому стані організм виробляє адреналін і кортизол, переходячи в режим “бий або біжи”. До симптомів цього стану належать прискорене серцебиття, поверхневе дихання, розлади травлення тощо.

Через постійний вплив негативних новин — по телебаченню, у Telegram, на інформаційних сайтах та в соціальних мережах — багато людей опиняються в стані хронічного стресу. Згідно з інформацією із сайту Центра відновлювальної медицини в штаті Мічиган, це призводить до порушення регуляції рівня кортизолу, уповільнення роботи щитоподібної залози та зниження рівня статевих гормонів, що своєю чергою спричиняє постійну втому, непереносимість холоду, набір ваги й навіть безпліддя. Крім того, можуть виникати здуття живота, діарея або запор, проблеми з пам’яттю, втрата концентрації, безсоння, біль у суглобах і м’язова напруга.

У результаті такого інформаційного перенапруження дедалі більше людей стикаються з явищем так званої “втоми від новин”. Згідно з дослідженням Media Development Foundation за 2025 рік, 46% опитаних українців свідомо уникають новин про війну. Особливо помітною є ця тенденція серед молоді: люди віком 18–24 років демонструють загальне зниження споживання новин.

Водночас повна відмова від новин не є рішенням. У контексті війни доступ до інформації залишається критично важливим для особистої безпеки. Тому ключове завдання полягає не в тому, щоб уникати новин, а в тому, щоб навчитися взаємодіяти з ними більш усвідомлено.

Тож як знайти баланс між отриманням інформації та збереженням власного здоров’я?

Знайдіть надійні джерела та уникайте пустих заголовків

Проблема не в самих негативних новинах, а в безконтрольному потоці інформації. Вибір кількох надійних джерел і читання повних матеріалів замість нескінченного перегляду заголовків допомагає краще розуміти нюанси кожної події.

Встановіть межі для споживання новин

Незалежно від того, чи ви переглядаєте соціальні мережі, Telegram-канали чи новинні сайти, важливо визначити час, який ви готові присвячувати отриманню інформації. Як зазначає психолог Дон Грант у рекомендаціях American Psychological Association (2022), контроль за кількістю споживання новин є одним із підтверджених способів покращити емоційний стан. Зокрема, він радить регулярно вимикати сповіщення, свідомо виділяти час протягом дня без використання гаджетів, а також обмежувати користування соціальними мережами приблизно до 15 хвилин на день.

Уникайте “інформаційної бульбашки”

Алгоритми соціальних мереж показують нам більше контенту, який вже привернув нашу увагу. Тому свідомий пошук позитивних, конструктивних або аналітичних матеріалів може допомогти уникнути спотвореного уявлення про реальність.

Робіть паузу після емоційно важких новин

Група охорони здоровʼя Acibadem International радить дати собі час на відновлення після новин про трагедії чи катастрофи. Наприклад, корисними способами відволіктися можуть стати прогулянки, розмови з близькими або будь-яка інша діяльність.

Однак важливо розуміти, що вирішення проблеми не можна покладати виключно на користувачів. Натомість соціальним мережам та медіаплатформам слід змінити алгоритми, щоб вони враховували не лише рівень залучення і так звану сенсаційність статті, а і якість та суспільну цінність цього контенту.

З вівторка, 14 липня, температура повітря в країні вдень підійметься до +25…+30 градусів. Про це виданню “Телеграф” розповів кандидат географічних наук, метеоролог Ігор Кібальчич.

І вже з 17 по 20 липня в Україні очікується сильна спека. Вдень прогнозується до +28…+33 градусів, а на півдні південному сході температура може сягати +34…+36 градусів.

На тлі спеки 19 та 20 липня у західних, північно-західних та південно-західних регіонах можуть пройти зливи з грозами, також не виключений шквальний вітер та град, зазначив синоптик.

Водночас на решті території країни істотних опадів не передбачається.

Своєю чергою синоптикиня Наталка Діденко раніше публікувала діаграму з прогнозом погоди майже до кінця липня для Києва. Графік температур показує, що з 20 по 24 липня температура повітря підвищиться, але згодом піде на спад.

Нагадаємо, 8 липня негода охопила одразу декілька регіонів України. Під час потужних злив за декілька хвилин випала місячна норма опадів.

Також нагадаємо, що напередодні Укргідрометцентр випустив попередження про грози 11 липня в Києві та області. Синоптики оцінювали рівень небезпечності, як “жовтий”.

Тим часом над Росією зійшлися два циклони, через що Москву заливатиме до наступного тижня.

Про цікаві розкопки розповів народний депутат Олексій Гончаренко, який поспілкувався із ректором педагогічного університету імені Ушинського, професором Андрієм Красножоном. Також він зняв відео, про те, що вже вдалося знайти, а також про те, що ще приховує земля в самому центрі Одеси.

Професор та нардеп у відео пожартували про те, що теза про 200-річну Одесу не витримує ніякої критики, адже саме в ці хвилини вони знайшли в центрі міста античні руїни, яким понад 2500 років.

Її частину знайшли ще минулого року біля місцевого фунікулеру: стінка тягнеться на 20 метрів і це частина фундаментної траншеї, на якій вже стояла кріпосна стіна. Так можна зрозуміти, що центр Одеси раніше виглядав зовсім не так, як зараз. Прямо за пам’ятником Дюка був яр і все це було частиною оборонних споруд давніх греків, які тут жили тисячі років тому.

Професор розповів, що греки прибули до Одеси з Істрії, і в Одесі вже знаходили античну кераміку, скіфські наконечники для стріл, але люди жили тут і до греків.

“Істрія – це велике місто біля Дунаю. А от з того боку Одеської затоки знаходилась вже територія Альвійської держави біля сучасного Миколаєва. І ту от стінка, вона фактично була прикордонною між двома полісами. І ми знаємо, що наприкінці, на початку II століття до нашої ери між тими полісами виникла війна”, – пояснив історик.

Поселення були зруйновані скіфами, тому цілком зрозуміло, чому тут знаходять залишки їх зброї.

“Очевидно, що коли ми говоримо про Одесу, то насправді місто, яке тут стояло, воно стояло вже 2500 років тому. Його знищували, воно зникало. Потім з’являлось знов”, – зазначив Гончаренко, та розповів, що професор Красножон взагалі шукає башту і залишки турецького замку Хаджибей, який він знайшов рік тому.

Народний депутат продовжив: “Тож тут були і давні греки, тут були і турки. Тут потім прийшла Російська імперія, але прийшла вона не на пусте місце, як вони люблять розповідати, що начебто коли сюди прийшла Російська імперія, тут нічого не було. Це брехня. І ви бачите все на власні очі. Дякуємо професору Красножону і дякуємо всім, хто зараз робить всю цю класну роботу”.

Нагадаємо, Фокус розповідав, про розкопки 2025 року в центрі Одеси, коли прямо під пам’ятником Дюку в центрі Одеси знайшли 2000-річні артефакти.

Також були знайдені рештки укріплень часів Османської імперії.