Гітлерівська Німеччина намагалась втримати Київ силами 4 танкової армії Вермахту (у складі угрупування військ “Південь”), загальною чисельністю 80-100 тис. солдатів, з тисячами гармат, чотирма сотнями танків та такою ж кількістю літаків. Тим часом СРСР наступав силами 1 Українського фронту, зосередивши під Києвом близько 150 тис. бійців, тисячі одиниць артилерії, сотні танків й літаків. Щоб зламати опір противника, на Лютізькому плацдармі створили надщільний вогонь гармат: 300-350 стволів на 1 км фронту гатили по позиціях Вермахту та призвели до прориву 3 листопада 1943 року. Фокус зібрав інформацію про події, які відбувались під час визволення української столиці 83 роки тому.

Як відбувалося визволення Києва

За інформацією Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна завершили Київську наступальну операцію і визволили столицю України від нацистських окупантів.

Підготовка до наступу тривала з кінця вересня. Після невдалих спроб прориву з Букринського плацдарму головний удар було перенесено на Лютізький. 3 листопада радянські війська розпочали вирішальний наступ. Уже в ніч з 5 на 6 листопада 1943 року танкісти капітана Чумаченка прорвалися до центру міста. Над будівлею ЦК КП(б)У замайорів червоний прапор.

До світанку Київ було повністю очищено від німецьких підрозділів. Москва того ж дня салютувала воїнам, що здійснили визволення Києва — ключову подію битви за Дніпро.

Битва за Київ: між перемогою та трагедією

Як пише “Еспресо”, битва за Київ стала однією з найкривавіших сторінок Другої світової війни в Україні.

Штурм столиці розпочався о 4-й годині ранку, і за офіційними даними в ній загинуло понад 417 тисяч радянських солдатів.

Історики зазначають, що такі втрати спричинив наказ Йосипа Сталіна взяти Київ до 7 листопада — до річниці Жовтневої революції. Наступ проводився поспіхом, аби зробити “подарунок до свята”. Ціна цієї політичної демонстрації — десятки тисяч життів.

Звільнення Києва і нова окупація

Хоча звільнення Києва від нацистів стало переломним моментом у війні, воно принесло українцям не очікувану свободу, а відновлення радянського режиму.

Місто, що перебувало під окупацією 778 днів — з 19 вересня 1941 року до 6 листопада 1943-го, — лежало в руїнах.

З 900 тисяч довоєнного населення залишилося лише близько 180 тисяч. Хрещатик був зруйнований, Успенський собор Києво-Печерської лаври підірвано, а Бабин Яр став місцем масових розстрілів.

Після визволення Києва радянська влада розпочала хвилю арештів, депортацій і примусових мобілізацій. Так званих “чорносвитників” — чоловіків без військового вишколу — кидали на передову.

Почалася нова епоха репресій, коли багато українців, що пережили німецьку окупацію, були звинувачені у “зраді Батьківщини”.

Український внесок у визволення

У битві за Київ та визволенні України брали участь мільйони українців.

Понад 7 мільйонів воювали у складі Червоної армії, партизанських загонів і підпілля. Ще близько 100 тисяч бійців УПА боролися як проти нацистської, так і проти радянської окупації.

За різними оцінками, у Другій світовій війні загинуло від 8 до 10 мільйонів українців, з яких половина — цивільні.

Таким чином, визволення Києва стало частиною загальнонаціональної боротьби, але не принесло довгоочікуваної свободи.

Історичне значення події

Сьогодні 6 листопада 1943 року залишається важливою датою в історії Києва.

Це день військової звитяги, але й водночас — момент історичного переосмислення.

Перемога без свободи не може бути повною, а жертви, покладені заради чужої імперії, нагадують про ціну залежності.

Основні факти про визволення Києва:

• Дата події: 6 листопада 1943 року
• Операція: Київська наступальна операція
• Ключова битва: битва за Київ — складова битви за Дніпро
• Командувач: генерал армії Микола Ватутін
• Втрати: понад 417 тисяч солдатів
• Історичне значення: початок визволення України від нацистської окупації

Визволення Києва 6 листопада 1943 року стало поворотним моментом не лише битви за Дніпро, а й усієї Другої світової війни в Україні. Та водночас ця подія нагадує, що свобода, здобута ціною залежності, не може бути повноцінною. Для України це день пам’яті — про героїзм, про втрати, про незламність і про прагнення до справжньої незалежності.

Битва за Київ — 1943 та 2022 роки

Битва за Київ у 1943 році справді тривала три дні, з 3 по 6 листопада, хоч ще до 13 листопада тривало остаточне звільнення столиці від загарбників. Для наступу на підрозділи Вермахту, які окупували Київ, СРСР кинув 150-тисячне військо та здобув перевагу завдяки потужному артилерійському валу. У лютому 2022 року російська армія спробувала повторити події 80-річної давнини. Для цього в наступ на Київ кинули угрупування ЗС РФ в 30-40 тис. осіб, які їхали довгими колонами танків, БТР, БМП тощо та спробували десантуватись в ключових точках на підступах до столиці: Сили оборони спинили наступ росіян. “Київ за 3 дні” перетворився на знак “доброї волі” та відступ у березні 2022 року та затяжну війну станом на листопад 2026 року.

Фокус також писав про метро на Троєщину, “мертві станції” та знищені архіви.

Фокус ще повідомляв про те що на Київщині проводитимуть облік мешканців. Адвокат пояснив, чи залучатимуть до цього процесу ТЦК.

Про це повідомив голова комітету Сергій Бабак у Telegram. За запропонованою моделлю абітурієнти складатимуть три обов’язкові предмети: українську мову, математику та історію України. Ще один предмет вони зможуть обрати самостійно. Таким чином пропонується зберегти чинну схему “3+1“.

Що визначатиме МОН

Законопроєкт не встановлює всіх параметрів тестування. Кількість днів, тривалість НМТ, кількість додаткових сесій та умови перескладання визначатиме Міністерство освіти і науки. Рішення комітету не означає остаточного затвердження моделі НМТ на 2027 рік. Для цього Верховна Рада має ще ухвалити відповідний закон.

Нагадаємо, у Верховній Раді обговорюють можливість скорочення кількості предметів на НМТ з чотирьох до трьох. Також школярам, які потрапили під нічні обстріли перед тестуванням, дозволять складати НМТ в інший день.

Крім того, у Міністерстві освіти і науки України розробляють алгоритми, які дадуть змогу випускникам та абітурієнтам перескладати національний мультипредметний тест (НМТ).

Також ми писали, що за даними останніх тестів, лише 54% школярів в Україні досягли базового рівня знань з математики. На думку економіста Тимофія Милованова, це неподобство, ба більше — національна проблема: адже знання та освіта — наша зброя проти ворога.

Високогір’я Карпат уже вкрите снігом – місцями його шар досягає 14 сантиметрів, а в окремих західних областях опади у вигляді снігу можливі в першій декаді листопада. Про це в коментарі NV розповіла начальниця відділу взаємодії зі ЗМІ Укргідрометцентру Наталія Птуха.

Детальніший прогноз щодо снігопадів синоптики оприлюднять згодом, проте перші прояви холодів відчуються вже найближчими днями.

“Але поки що так можна сказати: буде прохолодна погода, можливо, навіть з нотками зимового характеру”, – зазначила Птуха.

Варто зазначити, що останні два тижні в Україні було тепліше за кліматичну норму. Середньодобова температура трималася в межах від +8 до +15 градусів, а на Київщині становила близько +11,5.

За словами синоптикині, нинішні метеорологічні умови цілком відповідають міжсезонню, тому перші холодні дні в цей час – закономірність, а не аномалія.

“Листопад — це перехідний місяць від осені до зими, пора передзим’я починається, час такого стійкого переходу середньодобової температури від +5 у бік зниження”, – наголосила Птуха.

За поточними прогностичними даними, у столиці перший сніг можливий уже наступного тижня: вночі температура опускається до 0 градусів, а денний максимум не перевищує +3. Саме такі показники створюють умови, за яких опади випадають у вигляді снігу або мокрого снігу.

Раніше повідомлялося, що останній тиждень жовтня в Україні обіцяв аномальне тепло майже без опадів. За прогнозом синоптика Ігоря Кібальчича, температура мала піднятися до +18 градусів, а дощі очікувалися лише місцями й незначні.

Також повідомлялося, що над розігрітими водами Тихого океану формується Ель-Ніньйо – явище, яке на погоду в Європі та Україні впливає досить опосередковано. Водночас сезонні моделі Copernicus і ECMWF прогнозували Києву відносно теплішу осінь і високу ймовірність першого снігу саме в листопаді, а не в жовтні.