Політика
Навроцький не стане проукраїнським президентом, пріоритетом буде внутрішня політика
Новий президент Польщі Кароль Навроцький не стане проукраїнським – і цього не варто очікувати. Головним пріоритетом політика буде внутрішня стабілізація, а не зовнішня політика.
Таку думку в коментарі Укрінформу після експертної дискусії «Польща та Україна у боротьбі з пропагандою Кремля», яка відбулася 7 серпня у Києві, висловив директор Інституту світової політики Євген Магда.
«Навроцький, як і багато політиків, під час кампанії говорив те, що об’єднувало його виборців. Але тепер він може діяти по-іншому, виходячи з власних інтересів. Треба дочекатися конкретних кроків – наприклад, чи відбудеться його візит в Україну до кінця 2025 року», – зазначив Магда.
За словами експерта, у Польщі зараз – криза в коаліції, і Навроцький, користуючись своїми президентськими повноваженнями, прагнутиме зміцнити позиції всередині країни.
Водночас Магда наголосив, що Україні слід думати, як залишатися пріоритетом польської східної політики, особливо з огляду на виклики, пов’язані з українськими біженцями. «Це не лише реальність, а й серйозний виклик для польського суспільства, яке перестало бути мононаціональним», – додав він.
Експерт, також застеріг від поділу польських політиків на проукраїнських і не проукраїнських: «Всі польські політики пропольські. Це нормально, просто в них різна ідеологія».
Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький 6 серпня склав присягу глави держави перед Національними зборами (спільне засідання Сейму і Сенату РП).
Президент України Володимир Зеленський у першій розмові з обраним президентом Польщі Навроцьким висловив сподівання, що Польща й надалі залишатиметься надійним партнером і союзником України.
В інтерв’ю Укрінформу глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що термін візиту новообраного президента Польщі Навроцького до України є відкритим питанням, Київ тут не прив’язується до якихось символічних дат.
На думку голови Бюро міжнародної політики при президентові Польщі Марціна Пшидача, Навроцький підтримуватиме Україну, зокрема у контексті військової допомоги і протидії російській агресії, але ця допомога не буде беззастережною. Польща матиме свої умови, зокрема у площині складної історії.
Фото: facebook/Karol Nawrocki
Політика
У МЗС Естонії назвали атаку росіян по сховищу ядерного палива «прорахованою авантюрою»
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна прокоментував удар військ РФ по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) у Київській області.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі X.
“Постійне бомбардування РФ українських ядерних об’єктів та навмисне використання нею енергії як озброєння – це прорахована авантюра, пов’язана з ядерною безпекою, що підштовхує Європу до чергової катастрофи”, – написав він.
За словами міністра, такий рівень зухвальства Кремля не може залишатися без відповіді. Він вимагає найсуворіших заходів.
“Жодній державі не можна дозволяти грати в рулетку з глобальною ядерною безпекою”, – зазначив естонський урядовець.
Як повідомляв Укрінформ, на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) внаслідок влучання російського безпілотника вночі проти 7 червня була частково зруйнована будівля приймання контейнерів, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося.
Політика
Україна інформує міжнародних партнерів про удар РФ по сховищу ядерних відходів
Міністерство закордонних справ, Міністерство енергетики та всі профільні служби України вже працюють над тим, щоб донести до кожного з міжнародних партнерів інформацію про свідомий удар РФ по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива поблизу ЧАЕС.
Про це заявив Президент України Володимир Зеленський у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Сьогодні росіяни знов завдали удару по особливій території навколо Чорнобильської атомної станції. «Шахед» уразив одну з будівель Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Об’єкт надзвичайно критичної інфраструктури. І надзвичайно підлий російський удар. МЗС України, Міністерство енергетики та всі наші служби вже займаються тим, щоб кожен із партнерів знав, що відбулося», – йдеться у повідомленні.
Глава держави підкреслив, що наразі перевищення норм радіаційного фону немає, а українські рятувальники оперативно ліквідували пожежу на об’єкті після ворожого удару. Водночас Президент закликав світову спільноту до реальних нових кроків, які змусять агресора відчути наслідки своєї терористичної війни.
Зеленський також відзначив, що цієї ночі під ударами опинилися цивільні об’єкти у 13 областях України. Загалом же протягом тижня Росія випустила проти України 88 ракет, понад 3250 ударних дронів та близько 1800 керованих авіаційних бомб.
Як повідомляв Укрінформ, на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) внаслідок влучання російського безпілотника вночі 7 червня була частково зруйнована будівля приймання контейнерів, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося.
У Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України оприлюднили фото пошкодження на Чорнобильській атомній електростанції, що виникло внаслідок російського удару 7 червня.
Фото: ОП
Політика
Потрібно закривати всі лазівки, якими Росія користується для обходу санкцій
Нині необхідно посилювати санкції проти Росії у різних сферах, але також слід закрити всі лазівки, якими Москва користується для обходу вже запроваджених проти неї санкцій.
Про це в інтерв’ю порталу ERR розповіла заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, передає Укрінформ.
«Необхідно посилювати санкції проти тіньового флоту, проти банківського сектора, але головне – треба закривати всі ті лазівки, якими користується Росія для обходу санкцій. Ми маємо позбавити Росію фінансових можливостей продовжувати війну, щоб ціна агресії зростала з кожним днем. Отже, рецепт один – максимальний тиск на Росію з боку США та інших міжнародних гравців, щоб вона зупинила свою війну проти України і покарала», – сказала вона.
За словами Беци, Росія не стоїть на місці і реагує швидше, ніж відповідальні за введення санкцій західні інституції.
«Потрібно якнайшвидше приймати санкційні пакети, синхронізуючи їх між ЄС, Канадою, США та іншими партнерами. Ми маємо і наші «далекобійні санкції», тобто удари вглиб території противника, тому що ми маємо право захищатися відповідно до статті 51 Статуту ООН», – додала вона.
На думку заступниці глави МЗС, необхідно об’єднати політичний тиск та ізоляцію Росії, санкційний тиск та далекобійні удари.
«Необхідне посилення оборонних можливостей України та ЄС, бо, як я вже казала, це не лише війна проти України. Росія вже давно розпочала гібридну війну проти Заходу. Мета Росії незмінна – знищити чи підкорити собі Україну. Це їй не вдасться, але ще одна мета Росії – це поділ світу на сфери впливу, де Україна відігравала б роль буфера між Росією та Заходом. Тож ці реваншистські та імперські наміри Росії сягають далеко за межі України» – зазначила Беца.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна активно працює з Європейським Союзом над підготовкою 21-го пакета санкцій проти Росії та розраховує на врахування своїх пропозицій.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини7 днів agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини7 днів agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Усі новини6 днів agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Політика7 днів agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Усі новини1 тиждень ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події6 днів agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Події1 тиждень agoНа Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв
