Connect with us

Відбудова

«Не для пташки». Як відновлюють будинки в Бородянці

Published

on


Від підвалу з мишами – до сонячних панелей: історія одного відновлення

Через Бородянку пролягав один із головних напрямків наступу російських військ на Київ на початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Уже за два дні бронетехніка ворога з’явилася на околицях селища. Після окупації та масштабних руйнувань Бородянка стала прикладом того, як може відбуватися комплексне відновлення: не лише будівель, а й життя.

БОРОДЯНКА. ДІМ, ЩО ВИСТОЯВ

Будинок на вулиці Ветеранів, 2, тепер бездоганний на вигляд. Фасад – новий, стіни – утеплені, дах блищить новою бляхою. На перший погляд, це типова невелика житлова будівля із затишного туристичного містечка. Але важливе уточнення – відновлений, бо про пошкодження нагадують світлини та спогади мешканців, які пережили окупацію.

Біля нової альтанки стоять три жінки, які тримають тарілки з нарізаними апельсинами та солодощами. Доки ми говоримо, люб’язно пропонують пригоститися. Але їхні погляди знову концентруються на підвалі, в якому вони ховалися, коли вперше побачили російський триколор так близько.

«Оце зараз, де середній під’їзд, там підвал є. Ми там сиділи. У підвалі було шестеро дітей. Після 13-го числа (березня, – ред.) нас залишилося одинадцятеро з усього дому. Їсти не було чого, води не було, мусили багаття палити», – розповідає одна з мешканок, яка не виїжджала із селища й залишалась у будинку до кінця.

Жінки розповідають, як ворожі танки стояли неподалік, біля місцевого інтернату, а ракети падали у двори. Одна з них – буквально через дорогу, але, як кажуть, «на щастя, не вибухнула».

У якусь мить розмова переходить від болю до побуту. Мимохіть згадують: «П’ятнадцять мішків картоплі вони (російські військові, буряти, – ред.) забрали. Один лишили. Може, не побачили. Електрочайники винесли, а нижню частину, де розетка, лишили».

Тоді ж підвал став порятунком для дорослих і дітей, щоправда, по сусідству були миші та пил. Згадують жінки, як виносили з квартир матраци, ковдри, покривала, – хто що мав – і клали на бетон, щоб не було так холодно і твердо.

А коли ворог пішов – стало легше, та все ж холод і тиша залишилися.

«До травня практично без світла були. Їжу варили надворі. Каналізації не було – до ставка ходили. Раніше ще газ був, але потім і його перекрили. Але ми вижили. Богу відомо як, та таки вижили. Зараз навіть і не скажеш, що тут таке було», – розмірковує одна з мешканок будинку, принагідно запрошуючи скуштувати завчасу приготовані частування.

А й справді – нова бруківка, сучасний дитячий майданчик, з якого лунає сміх малечі, та навіть альтанка, в якій згадуються моторошні події, – не нагадують про ті часи, але дають надію на нову розбудову Бородянки.

ВІД РУЇН ДО ЖИТТЯ. ЯК БОРОДЯНКА ВІДНОВЛЮЄТЬСЯ

Зведений ще у 1976-му, тепер будинок – майже як новий. Утеплений фасад, сучасна покрівля, сонячні панелі на даху, дитячий майданчик під вікнами. А головне – повернулися люди. У деяких вікнах – штори, квіти, а ще сушиться білизна. Бородянка живе.

«Он бачите на фото – як було, а як стало. Ми як у казці живемо… Ну вже майже Євросоюз», – сміється одна з мешканок, яку ми зустрічаємо біля під’їзду. Поруч стоять ще сусіди, разом із малечею, тож атмосфера – великої родини.

Спочатку в око впадають разючі фасадні зміни самого дому та прибудинкової території. Мешканці згадують, що була величезна проблема з комунікаціями, які відновили, а також в усіх квартирах поставили нові пластикові вікна. У під’їздах ще стоїть запах фарби, яка не встигла повністю висохнути. Діти бавляться на новому майданчику, хоча кажуть, що раніше в них теж була гойдалка, однак тепер поставили сучасніші та безпечніші конструкції.

«Я тут живу вже 30 років. У нас був дах – ну просто катастрофа. Протікав, узимку було холодно, хоч ковдрою накривайся. А тепер – усе новеньке. Хлопці (будівельники, – ред.) працювали зранку до ночі, не гуляли, не байдикували. Ми дуже вдячні», – ділиться одна з мешканок будинку Ольга.

Микола Калашник
Микола Калашник

Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник називає Бородянку «експериментальною моделлю» відбудови для всієї України. За його словами, саме тут відпрацьовують комплексний підхід – не просто «підлатати дах», а повністю змінити якість життя.

«Бородянка стає взірцем комплексного відновлення: із сучасним житлом, зручним транспортом, увагою до безпеки, екології та цифрових сервісів. Це приклад того, як можна і треба відбудовувати українські громади. Селище, яке у 2022 році зазнало великих руйнувань, – пошкоджено 825 об’єктів, серед яких 744 житлові будинки. Уже відновлено близько 600 обʼєктів», – каже очільник ОВА.

Профінансували відновлення будинку коштом державного бюджету, вартість робіт – близько 26 млн грн.

У будинку повністю замінили дах, утеплили фасад і цоколь, оновили інженерні мережі, капітально відремонтували під’їзди та місця загального користування.

Окремо зосереджувались на облаштуванні прибудинкової території. Фахівці встановили сучасний дитячий майданчик, де вже грається малеча й не може натішитися новій активності, впорядкували місця для паркування авто, поклали бруківку в пішохідній зоні та подбали про зелені насадження.

Жителям селища особливо до душі ініціатива із встановленням «лежачих поліцейських». Ольга розповідає: раніше водії – чи то на мотоциклах, чи легковиках, а деколи й на вантажівках – часто тиснули на газ. Тепер дорога не така рівна, тож стало безпечніше для дітей, та ще й шуму менше.

Виконувачка обов’язків Бородянського селищного голови Ірина Захарченко згадує, що під час окупації селище було однією з найгарячіших точок. Танкові обстріли, авіаудари, розбиті комунікації, заміновані поля… Однак мешканці не очікували, що їхній будинок затвердять для участі в комплексному експериментальному проєкті з відновлення, який ініціював Президент України.

«По всій Бородянці були зруйновані дахи, водогін, каналізація, газові мережі – цей будинок не став винятком. Ми подали документи на всі об’єкти, пошкоджені під час окупації, і цей потрапив до проєкту», – зауважує посадовиця.

Та тепер тут геть інша атмосфера: люди сміються, жартують, п’ють чай разом на лавці, згадують ремонт і прорабів на ім’я. Цей дім – не просто конструкція, а спільнота, що пережила втрату, і тепер творить своє відновлення разом.

Подальші плани більш масштабні: відновлення шкіл, садочків, бібліотеки та навіть індустріальний парк. Усе – за участі міжнародних партнерів, уряду, місцевої влади і, головне, – жителів Бородянки.

«Ми з командою працюємо не тільки над відновленням, а й над тим, щоб люди хотіли тут залишитися. Щоб бізнес приходив, щоб діти могли ходити до школи поруч, щоб були робота, транспорт, сервіс», – наголошує Калашник.

Цей будинок, як і десятки інших у селищі, – свідчення, що відбудова – це не про бетон і фарбу. Це про повернення життя. І якщо є приклад, як це можна зробити, – то це точно тут.

«Ми навіть не мріяли про таке. Але тепер знаємо: нас не зламати», – каже пані Ольга, дивлячись у вікно свого відновленого дому.

Галина Тибінь, Київ

Фото Володимира Тарасова



Джерело

Відбудова

«Укрзалізниця» отримала від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення інфраструктури

Published

on



АТ «Укрзалізниця» отримало від Німеччини ще 10 автомобілів для відновлення залізничної інфраструктури.

Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.

«5 пікапів та 5 вантажних фургонів – це транспорт для колійників, зв’язківців та енергетиків. Їхня робота — якнайшвидше відновити пошкоджену інфраструктуру та рух поїздів після російських атак», – йдеться в повідомленні.

Передача автомобілів стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України та німецьких партнерів. Техніку передав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні Борис Руґе.

Читайте також: У Єврокомісії пояснили, як український бізнес може отримати до 15% кешбеку за інвестиції у стандарти ЄС

Як повідомлялося, Німеччина у межах широкого пакета підтримки передала «АТ Укрзалізниця» 13 автівок для реагування після обстрілів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Колишні урядовці назвали основні виклики у відновленні України

Published

on


Колишні високопосадовці у минулих українських урядах назвали ключові напрямки розвитку повоєнної України та пов’язані з цим виклики.

Про це висловилися Анатолій Кінах, Сергій Тігіпко та Анатолій Толстоухов під час міжнародної пресконференції «Мир від сьогодні і назавжди».

На думку українського державного і політичного діяча, президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України (2001–2002 рр.) Анатолія Кінаха – однією з найбільших загроз для України після закінчення війни стане державна інституційна криза.

«Одним із головних викликів і безпрецедентною загрозою є зниження інституційної дієздатності української держави. Починаючи з ефективності, професіоналізму, державницьких позицій, які стали величезним дефіцитом у системі державного управління. Вміння діяти, захищати, відновлювати державу стратегічними програмно-цільовими методами, навколо яких треба об’єднуватися всім, незалежно від політичного кольору й міжособистісних відносин. Це матиме найпринциповіше значення після завершення війни, що стане ще більшим іспитом, ніж війна», – вважає Кінах.

Анатолій Кінах

Головним фактором розвитку української держави після війни стане її економіка та бізнес, який уже зараз інвестує у розвиток вітчизняної економіки – зазначив український підприємець, меценат, позаштатний радник керівника ОП, ексголова Національного банку України, ексвіцепрем’єр-міністр України Сергій Тігіпко.

«Більшість бізнесу в Україні ставить собі сьогодні за мету не просто вижити, а думає про розвиток, про інвестиції, збираючи невеликі гроші і вже вкладаючи їх у розвиток. Мир – це насамперед економічна сила. Ми зараз працюємо з аналітиками над тим, щоб створити довгострокову програму розвитку економіки України. І дуже хотілося б, щоб ця програма працювала не на один склад уряду чи одного президента, а щоб вона стала стратегією економічного розвитку на 15-20 років», – сказав Тігіпко.

Сергій Тігіпко
Сергій Тігіпко

У відновленні повоєнної України ключовою інституцією стане громадянське суспільство – переконаний український державний діяч, політик і науковець, міністр Кабінету міністрів України (1997-2020) Анатолій Толстоухов.

«Ключовою платформою для відновлення України стає громадянське суспільство з його особистостями. І ми повинні говорити про це чимдалі гучніше. Будувати нову Україну мають не лише українці тут, а й в усьому світі», – наголосив Толстоухов.

Під час заходу обговорювали роль громадянського суспільства, міжнародних організацій, бізнесу та дипломатії для досягнення справедливого й сталого миру.

Читайте також: Кредити на відновлення після обстрілів: уряд розширив програму на паливний сектор, логістику та торгівлю

Як повідомляв Укрінформ, аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Відбудова

у 14 областях реалізують проєкти із водопостачання

Published

on


В 14 областях України у межах планів стійкості реалізують 30 проєктів водопостачання для більш надійного забезпечення понад 10 мільйонів людей.

Як передає Укрінформ, про це міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Фейсбуці.

«Вода має бути в домівках навіть тоді, коли Росія атакує критичну інфраструктуру. З цим розрахунком готуємо системи водопостачання до зими: будуємо нові водогони, створюємо резервні джерела води та живлення для водоканалів», – зазначив він.

Калашник побував на будівництві водогону в Бучанській громаді Київської області, який з’єднає Гаврилівку, Луб’янку, Блиставицю, Бучу та Ворзель.

Зазначається, що станом на зараз вже прокладені 12 кілометрів труб, а загалом проєкт передбачає майже 20 кілометрів водогону в дві нитки, нові свердловини, насосні станції та станції очищення води.

«Для людей результат вимірюється стабільною подачею води належної якості. Для громади дві нитки водогону — це також резерв, який допоможе зберегти водопостачання, якщо одну з ділянок доведеться ремонтувати», – додав він.

Також міністр зазначив, що робота триває в різних регіонах. Зокрема, частину проєктів реалізують самі громади, частину – Агентство відновлення.

Як приклад він навів Одеську обасть, де будують два групові водогони для 29 населених пунктів, у яких проживають понад 68 тисяч людей. Це близько 218 кілометрів магістральних водогонів і майже 385 кілометрів мереж у населених пунктах.

Крім того, за словами Калашника, у Дніпропетровській області Агентство відновлення завершує будівництво систем водопостачання для майже 30 тисяч жителів 49 населених пунктів. «Після руйнування Росією Каховської ГЕС ці громади втратили надійне джерело води. Нові водогони й насосно-фільтрувальні станції мають вирішити цю проблему», – зауважив він.

«Масштаб роботи значно більший за окремі об’єкти. У межах планів стійкості реалізуються 30 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони передбачають майже 900 кілометрів нових водогонів, резервні водозабори, електроживлення та обладнання для автономної роботи водоканалів», – поінформував міністр.

Читайте також: У Кривому Розі оновили обладнання на магістральному водогоні, що мінімізує ризики при блекаутах

За його даними, після завершення ці рішення мають забезпечити надійніше водопостачання для понад 10 мільйонів людей.

«До зими маємо завершити об’єкти, які вже на фінальній стадії, та забезпечити резервне живлення діючих систем. Водночас будуємо захист об’єктів водопостачання – разом із новими водогонами, а не після їх запуску. Під час атак система має продовжувати працювати, а якщо виникнуть пошкодження – давати змогу швидко відновити подачу води», – підсумував Калашник.

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області триває будівництво двох групових водопроводів, які забезпечуватимуть питною водою 68 тисяч мешканців 29 населених пунктів регіону.

Фото: Микола Калашник/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.