Події
Netflix та ВВС замовили два нових сезони серіалу «Гострі картузи»
Сиквел від сценариста та автора ідеї серіалу «Гострі картузи» Стівена Найта отримав замовлення на два сезони від Netflix та ВВС.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Variety.
Акторський склад серіалу, дія якого розгортається у Великій Британії у 1953 році, наразі тримається у таємниці, однак відомо, що ірландський актор Кілліан Мерфі, який грав головного героя Томаса Шелбі у попередніх сезонах, тепер виступить як виконавчий продюсер.
«Після важких бомбардувань під час Другої світової війни Бірмінгем будує краще майбутнє з бетону та сталі», – йдеться в описі сюжету нових сезонів серіалу.
Там також зазначається, що у продовженні перегони за право володіти масштабним проєктом реконструкції Бірмінгема перетворюються на «жорстку боротьбу міфічних масштабів», тоді як у центрі Бірмінгема, який описується як «місто безпрецедентних можливостей і небезпек», перебуває родина Шелбі.
Повідомляється, що нові серії зніматимуть компанії Kudos та Garrison Drama у Бірмінгемі на студії Digbeth Loc.
«Я дуже радий оголосити про новий розділ в історії «Гострих картузів». Він знову буде пов’язаний із Бірмінгемом і розповість історію міста, що відроджується з попелу після «Бірмінгемського бліцу». Нове покоління Шелбі взяло кермо у свої руки, і це буде ще та подорож», – сказав Найт.
Два нових сезони складатимуться з шести 60-хвилинних епізодів кожен. Окрім Найта і Мерфі, виконавчими продюсерами стануть Карен Вільсон та Мартін Хейнс (Kudos), Джеймі Глейзбрук (Garrison Drama), Джо Макклелан і Даніель Скотт Хаутон (BBC) та Мона Куреші і Тобі Бентлі (Netflix).
Як повідомляв Укрінформ, у червні минулого року Netflix підтвердив вихід фільму «Гострі картузи» з оскароносним Кілліаном Мерфі у ролі Томаса Шелбі.
Фото: imdb.com
У 55 років померла британська письменниця Мадлен Софі Вікгем, яка стала всесвітньо відомою за авторство книжкової серії-бестселера «Шопоголік».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
Зазначається, що у Вікгем залишилися чоловік та п’ятеро дітей.
Загалом авторка, яка більш відома під псевдонімом Софі Кінселла, написала понад 30 книг, тираж яких перевищив 45 мільйонів примірників.
У квітні 2024 року письменниця оголосила, що наприкінці 2022 року їй поставили діагноз гліобластома (агресивний тип раку мозку), і що після операції вона пройшла променеву терапію та хіміотерапію.
Зазначається, що у 24 роки вона написала свій перший роман «Тенісна вечірка» про групу друзів, які беруть участь у турнірі вихідного дня.
Вікгем подала свій перший рукопис, написаний під псевдонімом Софі Кінселла, «Таємний світ мрій шопоголіка», не розкриваючи видавцям свою особу.
Книга, яка в деяких країнах видавалася під назвою «Шопоголік», була опублікована у 2000 році та стала першою з 10 частин серії «Шопоголік».
Історії розповідають про фінансову журналістку Беккі Блумвуд, яка має проблеми з контролем своїх витрат.
Перший і другий романи серії – останній під назвою «Шопоголік за кордоном» – були екранізовані. Стрічка «Шопоголік» режисера Пі Джей Хогана з Айлою Фішер та Г’ю Денсі в головних ролях вийшов у 2009 році.
Як повідомляв Укрінформ, помер український та американський письменник, перекладач та лінгвіст Юрій Тарнавський.
Фото: Sophie Kinsella/Фейсбук
Події
Лауреаткою премії у сфері нематеріальної культурної спадщини 2025 року стала вишивальниця Орися Рябунець
Цьогоріч за премію змагалися 37 дослідників і майстрів, які багато років зберігають українські традиції.
Орися Рябунець – завідувачка канцелярії Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка, заслужена майстриня народної творчості України та одна з найвідоміших сучасних дослідниць української вишивки.
Премія, заснована Кабінетом міністрів, відзначає вагомий внесок у виявлення, фіксацію, збереження та популяризацію етнокультурної спадщини українського народу. Цьогорічне рішення комітету – визнання багаторічної праці майстрині, яка понад пів століття досліджує та відтворює традиції Полісся й інших регіонів України.
Переможниця – авторитет у сфері традиційної вишивки. Народилася у 1952 році на Івано-Франківщині, з дитинства переймала техніки ручного шитва від матері та бабусі. У її творчому доробку понад 90 технік вишивки, включно з рідкісними та майже втраченими. Її роботи вирізняють філігранність виконання, глибока етнографічна точність і впізнаваний авторський стиль, у якому традиція поєднується із сучасною естетикою, зазначили у Мінкульті.
За роки мистецької діяльності вишивальниця представила роботи на більш як 575 виставках – від музеїв України до галерей Польщі, Франції та Канади. Її твори зберігаються у музейних колекціях та культурних інституціях по всьому світу.
Рябунець проводить майстер-класи, консультує дослідників, навчає нове покоління майстрів. Її учениці вже стали лауреатками мистецьких премій і провідними діячками у сфері нематеріальної культурної спадщини.
“Внесок Орисі Рябунець – це справжнє мистецтво, а також збереження живого зв’язку між минулим та сучасністю. Вона відновлює техніки, що зникають, та підтримує розвиток української ідентичності через традиційну культуру. Саме такі постаті формують культурну стійкість України й забезпечують передачу унікальних знань наступним поколінням”, – зауважили у міністерстві.
Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.
Фото: Мінкульт
На Прикарпатті, у селі Залуква, що біля Галича, археологи знайшли артефакт Трипільської культури – фігурку глиняного бичка.
Про це у Фейсбуці повідомив гендиректор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.
«Під час археологічних досліджень багатошарового поселення в урочищі Сад села Залуква, проведених відділом археології Національного заповідника «Давній Галич» та відтворення історичних ландшафтів у 2025 році, наші фахівці натрапили на унікальний артефакт — глиняну фігурку бичка Трипільської культури», – повідомив Володимир Олійник.
За його інформацією, знахідка датується етапом В ІІ (початок IV тис. до н.е.) і є цінним свідченням духовного світу та мистецьких традицій трипільців.
Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур кам’яно-мідної доби (енеоліту). Розвивалася в V—IV тис. до н. е. (протягом 2000 років) і пройшла у своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. Трипільські племена посідали простори Східної Європи від Карпат до Дніпра, від Полісся до Чорного моря.
Як повідомляв Укрінформ, у Галицькому замку археологи виявили елементи давнього оздоблення.
-
Суспільство7 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Суспільство5 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Відбудова1 тиждень agoАгентство відновлення отримає додатково ₴334 мільйони на інфраструктурні проєкти
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом
-
Відбудова1 тиждень agoВ Одесі оголосили тендер на капремонт дитячої поліклініки, яка цьогоріч постраждала від обстрілу