Політика
Німеччина скептично налаштована щодо відповіді Росії на мирні зусилля Трампа

Німеччина підтримує всі ініціативи, які можуть привести до завершення війни РФ проти України, зокрема зусилля президента США Дональда Трампа, але скептично налаштована щодо реакції на них господаря Кремля.
Про це заявив на брифінгу заступник речника Федерального уряду Штеффен Маєр, коментуючи останні кроки Трампа, зокрема щодо його зустрічі з Володимиром Путіним, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми підтримуємо ці ініціативи. Ми перебуваємо у постійному діалозі з європейськими партнерами, а також з адміністрацією США. Вкрай необхідно знайти шлях до справедливого миру. Для нас відправною точкою завжди було і залишається припинення вогню — без цього немає сенсу говорити про мир. Ми підтримуємо зусилля і з великою зацікавленістю, але також з певним скепсисом спостерігаємо за тим, як Путін поводитиметься в цьому питанні», – заявив Маєр.
Він зазначив, що Німеччина підтримує Україну у боротьбі проти російського загарбницького вторгнення і доклала багатьох зусиль, щоб зміцнити позиції Києва на потенційних мирних переговорах.
За словами речника, Берлін підтримує всі зусилля, спрямовані на те, щоб припинити війну.
«Але ми також бачимо, і це чітко показали останні тижні та місяці, що є одна особа, яка очевидно не зацікавлена в тому, щоб серйозно продовжувати мирний процес. Цією особою є Володимир Путін. Саме тому ми підтримуємо всі зусилля, зокрема й з боку президента США Трампа, щоб знову зрушити з місця мирний процес… Але єдиним дієвим методом є подальший тиск на Путіна. Він реагує лише на тиск, як показало минуле, …тож ми маємо посилити цей тиск на Путіна, щоб змусити його сісти за стіл переговорів», – сказав представник німецького уряду.
Він також підкреслив, що сьогодні головна увага прикута до зустрічі Трампа з Президентом України Володимиром Зеленським, і назвав добрим факт спілкування між двома лідерами.
Представник німецького уряду зауважив, що останніми тижнями відбувався «дуже хороший» обмін думками з американською адміністрацією, особливо щодо посилення підтримки України.
Як повідомлялось, у п’ятницю в Вашингтоні Президент України Володимир Зеленський має зустрітися з Дональдом Трампом у Білому домі.
Напередодні Трамп мав 2-годинну телефонну розмову з Путіним, після чого оголосив про намір зустрітися з ним у Будапешті.
Політика
Кобилинська сподівається запустити Офіс військового омбудсмана до 2026 року

«У нас на запуск (Офісу – ред.) є цілий рік, нам законодавство дозволяє. Звичайно, ми не будемо так довго тягнути. Я дуже сподіваюся, що вже до Нового року ми оголосимо про запуск Офісу військового омбудсмана», – сказала Кобилинська.
Вона нагадала, що Офіс військового омбудсмана буде офіційно запущений після оголошення у виданні «Урядовий кур’єр» або «Голос України».
Нині відбувається дуже багато процесів щодо його запуску. Є низка складних і довготривалих бюрократичних процедур, і дуже важливо максимально їх прискорити, зазначила військовий омбудсман.
«Мені важливо мати в команді технократів, які знають державну систему, знають, як відбуваються перевірки, що перевіряти, як перевіряти. І звичайно, потрібні люди з пасіонарним баченням – тобто ті, які можуть вдихнути життя в цю нову інституцію», – сказала Кобилинська.
За її словами, паралельно триває опрацювання скарг і звернень військовослужбовців. «Ми з цим працюємо. Мені важливо, щоб не було паузи у роботі з захистом прав військовослужбовців», – наголосила військовий омбудсман.
Найбільше скарг, за її словами, стосується соцгарантій, фінансового забезпечення та ненаправлення на лікування. Водночас Кобилинська зауважила, що в низці питань необов’язкове втручання військового омбудсмана.
«Є, наприклад, якщо це ЗСУ, Головне управління захисту прав військовослужбовців у Міноборони… І з такими скаргами, що стосуються соцгарантій, правових гарантій, в принципі, можна звертатися до Міноборони», – сказала вона, додавши, що якщо йдеться про Нацгвардію чи прикордонну службу, в таких випадках можна звертатися до МВС.
Але якщо питання особи не вирішується внутрішньо у системі, тоді слід звертатися до військового омбудсмана, зауважила Кобилинська.
Крім того, за її словами, дуже багато скарг надходить через ненаправлення на лікування. “У командирів дуже часто немає можливості відправити військовослужбовців на лікування, і вони з цього приводу часто скаржаться”, – пояснила військовий омбудсман.
Також останнім часом багато скарг надходить на довготривале перебування на позиціях. За словами Кобилинська, є розуміння того, що це відбувається не через небажання командування міняти цих людей. «Але дуже небезпечними є ротації зараз. Не вистачає і особового складу для того, щоб повноцінно проводити заміни. Водночас ми порушуємо це питання постійно. І я хочу, щоб у кожного командира було розуміння, що ми не маємо права виснажувати під нуль фактично ресурси нашого особового складу», – заявила Кобилинська.
Щодо взаємодії з іншими держорганами, військовий омбудсман поінформувала, що вже кілька разів зустрічалася з уповноваженим ВР з прав людини Дмитром Лубінцем і обговорювала питання повноважень, щоб уникнути дублювання.
«Зійшлися на тому, що все, що стосується проходження військової служби, – це відповідальність військового омбудсмана, що стосується питань військовозобов’язаних, ветеранів після їхнього звільнення – це вже відповідальність уповноваженого ВР із справ людини. Тобто, все, що стосується періоду від зарахування до списків особового складу і до моменту звільнення військовослужбовців – це все компетенція військового омбудсмана», – уточнила вона.
Кобилинська зазначила, що взаємодія з правоохоронними органами вже налагоджена. «Я повідомляю (правоохоронні органи – ред.), якщо виявляю порушення з ознаками кримінального правопорушення, тому що це вже не компетенція військового омбудсмана… Але, тим не менше, я залишаю на контролі такі кейси і відстежую, як ведеться досудове розслідування, щоб воно було ефективне, щоб на етапі досудового розслідування не було порушень», – зазначила Кобилинська.
Зокрема, вона зустрічалася з генпрокурором Русланом Кравченком і його заступниками, а також з міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком, який визначив контактну особу, котра комунікує з Офісом військового омбудсмана.
«Поступово налагоджуємо взаємодію з усіма», – запевнила військовий омбудсман.
Вона також повідомила, що зустрічалася з Прем’єр-міністром Юлією Свириденко, яка пообіцяла максимальне сприяння Офісу військового омбудсмана.
«Нам дуже зараз потрібна допомога від уряду: від питання пошуку приміщення для Офісу військового омбудсмана до питання різних видів забезпечення, вироблення державних політик щодо захисту прав військовослужбовців», – наголосила Кобилинська.
Як повідомлялося, 15 жовтня Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Кобилинську (дівоче прізвище – Решетилова) військовим омбудсманом.
Фото: Ольга Кобилинська
Політика
Трамп перед зустріччю із Зеленським зателефонує Путіну

Президент Дональд Трамп проведе в четвер телефонну розмову з кремлівським очільником Володимиром Путіним щодо війни, яку веде Росія проти України.
Політика
Стефанчук зустрівся у Лондоні з лідером британської Ліберально-демократичної партії

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук закликав лідера Ліберально-демократичної партії Великої Британії Едома Дейві підтримати механізм передачі Україні заморожених російських активів.
Як передає Укрінфом, про це Стефанчук повідомив у Фейсбуці.
“Провів у Лондоні зустріч із лідером Ліберально-демократичної партії Великої Британії сером Едом Дейві. Зосередили увагу на ключових питаннях спільної безпеки”, – зазначив Стефанчук.
За його словами, йшлося про подальшу оборонну підтримку України: посилення ППО, збільшення постачання озброєнь, розвиток спільного оборонного виробництва.
Голова ВР наголосив, що Україна пропонує партнерам системну модель допомоги – щонайменше 0,25% ВВП кожної європейської держави на оборону України.
“Це інвестиція не лише в нашу стійкість, а й у безпеку всієї Європи”, – підкреслив Стефанчук.
Окремо сторони обговорили санкційний тиск на Росію.
“Маємо закривати всі шляхи обходу санкцій, зупиняти “тіньовий флот” і постачання компонентів, що живлять російський ВПК”, — заявив Стефанчук.
Крім того, сторони обговорили питання використання заморожених російських активів.
Стефанчук наголосив, що “агресор має заплатити за завдані руйнування”.
Він закликав британських колег підтримати механізм передачі цих коштів Україні, зокрема вирішити питання £2,5 мільярда, отриманих від продажу футбольного клубу “Челсі” у 2022 році, які досі не спрямовані на допомогу Україні.
Стефанчук висловив Дейві “вдячність за особисту підтримку України – за те, що він дав прихисток у своєму домі українській родині, яка була вимушена залишити рідну домівку через російську агресію”. Це справжній прояв людяності, зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, Стефанчук обговорив зі спікером Палати лордів парламенту Великої Британії Джоном Макфолом посилення підтримки України та оборонної співпраці між країнами.
Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook
-
Україна1 тиждень ago
Вибух у Києві — зруйновано житловий будинок, є жертви — останні новини
-
Економіка1 тиждень ago
Пенсії в Україні зростуть — коли буде індексація у 2026 році
-
Війна1 тиждень ago
«Птахи Мадяра» долучаться до Сил безпілотних систем для ударів по стратегічних об’єктах у Росії
-
Україна1 тиждень ago
Українка спробувала вивезти за кордон $970 тисяч під капотом авто (фото)
-
Усі новини1 тиждень ago
Дрон Halia – США та Україна створюють безпілотник-амфібію – відео
-
Одеса1 тиждень ago
Євгена Борисова ушпиталили під час суду в Одесі
-
Політика1 тиждень ago
Зеленський призначив двох членів Вищої ради правосуддя
-
Події1 тиждень ago
На Вінниччині померла засновниця єдиного в Україні музею сувенірних черевичків