Політика
Норвегія наступного року планує збільшити допомогу Україні до $8,6 мільярда
Уряд Норвегії запропонував збільшити фінансову підтримку України у 2026 році на 15 млрд норвезьких крон, тож загальний обсяг допомоги наступного року становитиме щонайменше 85 млрд крон (близько 8,6 млрд доларів).
Про це повідомляється на сайті уряду Норвегії, передає Укрінформ.
Зазначається, що з цих коштів близько 15 млрд крон буде надано у вигляді цивільної допомоги, а 70 млрд крон – у вигляді військової.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде поінформував, що цивільна допомога піде на забезпечення освітлення та опалення домівок, підтримку роботи лікарень і шкіл, а також на допомогу населенню поблизу лінії фронту. Додаткові кошти спрямують на посилення енергетичної безпеки, реконструкцію, бюджетну підтримку влади та подвоєння асигнувань до Інвестиційного фонду Norfund для бізнесу в Україні. Також збільшать гуманітарну підтримку.
Водночас більша частина фінансування припадатиме на військову підтримку.
«Уряд продовжить роботу в рамках спільної ініціативи країн Північної Європи, Балтії та Польщі з надання обладнання та підготовки українських військовослужбовців. Ми також посилимо зусилля в Коаліції з морської військової підтримки України, закуповуватимемо обладнання в українській оборонній промисловості та зміцнюватимемо пріоритетні можливості, такі як артилерія, БПЛА, автономні системи та протиповітряна оборона», – сказав міністр оборони Норвегії Торе Сандвік.
Якщо Стортинг (норвезький парламент) схвалить проєкт бюджету, загальний обсяг підтримки України з боку Норвегії на 2023–2030 роки становитиме 275 млрд норвезьких крон, йдеться у повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство оборони Норвегії підписали меморандум про співпрацю, в межах якого буде запущена програма підтримки новітніх оборонних технологій Brave-Norway.
Фото: Мінветеранів
У Джидді Президент України Володимир Зеленський обговорив зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом три напрями співпраці між країнами.
Про це інформує пресслужба Офісу Президента, передає Укрінформ.
«Перший напрям – експорт нашої української безпекової експертизи та спроможностей у захисті неба. Другий – енергетична співпраця, яка додає Україні стійкості в цей складний час. Третій – напрямок продовольчої безпеки. Працюємо разом, щоб посилити наші народи та партнерів», – цитує пресслужба Зеленського.
Президент наголосив, що Україна готова ділитися своїм досвідом та напрацюваннями для взаємовигідної співпраці з Саудівською Аравією в захисті життів.
Окрему увагу було приділено питанням енергетичної стійкості, зокрема у зв’язку з кризою на ринку пального, що виникла через ситуацію навколо Ірану та блокування Ормузької протоки.
Також сторони обговорили перспективи участі Саудівської Аравії в реалізації інфраструктурних проєктів, відновленні та відбудові України, а також про партнерство у фінансовому секторі та інших державних проєктах.
Лідери визначили завдання для своїх команд і розраховують на їх оперативне та повне виконання.
Зеленський поінформував Мухаммада бін Салмана Аль Сауда про перебіг переговорного процесу щодо закінчення війни Росії проти України та подякував за всі зусилля з боку Саудівської Аравії.
Як повідомляв Укрінформ, 24 квітня Президент Володимир Зеленський прибув до Саудівської Аравії.
Фото: ОП
Президент Володимир Зеленський прибув до Саудівської Аравії, де зустрінеться зі Спадкоємним принцом Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Зеленський нагадав, що вчора, 23 квітня, на зустрічі з європейськими лідерами було закріплено фінансові гарантії стійкості України.
“Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним. Ціную змістовну співпрацю між нашими країнами”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Євросоюз та Україна привітали затвердження кредиту на 90 млрд євро, водночас закликавши треті країни допомогти у подоланні прогалин у фінансуванні України, а також прийняття 20-го пакету санкцій проти РФ.
Наступні президентські вибори у Франції 2027 року стануть визначальними для розвитку всієї Європи.
Таку думку висловив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю Укрінформу.
Дипломат відзначив вплив на євроінтеграцію України результатів ключових виборів у країнах ЄС.
«Наприклад, наступні президентські вибори у Франції. Вони будуть визначальні не тільки для нас і для нашої інтеграції. Вони визначальні взагалі для розвитку Європи. Оскільки сьогоднішня Європа побудована багато в чому французами на основі французької, я би її назвав, раціональної моделі. Тобто архітектори сьогоднішньої Європи значною мірою походять із Франції. Я не хочу применшувати ролі німців, італійців, голландців, бельгійців – кого завгодно, але Франція має знакові фігури і знаковий вплив з точки зору того, як функціонує Європа. І якщо буде якийсь надлом наступного року, то це буде надлом всієї Європи, а значить і нашої євроінтеграції», – вважає ексглава МЗС.
Також серед важливих міжнародних подій найближчим часом він назвав вибори у Німеччині, де потенційно можуть перезавантажити керівну коаліцію, що також негативно вплине на українську євроінтеграцію.
«Крім того, нам варто пам’ятати, що навіть у разі проведення успішних передвступних переговорів ніхто не відміняв референдуму (про вступ у ЄС – ред.), який може бути у Франції. Або в Голландії чи Угорщині. І для того, щоб вигравати ці референдуми, нам потрібні дуже і дуже непрості системні рішення, як ми працюємо з цими країнами. Це не робота з окремими політиками. Хоча відносини (президентів – ред.) Зеленського і Макрона для нас є позитивною історією. Але голосують, як ви розумієте, французи, а не Макрон. І як ви прекрасно бачите, більшість французів Макрона не люблять – достатньо подивитися на будь-які опитування. В Голландії теж дуже непростий референдум буде. Та і в Угорщині. Я думаю, що Кремль зробить все можливе, щоб референдум проходив дуже кепсько. І ця європейська історія для нас дуже важлива», – зазначив дипломат.
У цьому зв’язку, на його думку, українській владі потрібно активно використовувати дипломатію на рівні регіонів, установлювати і розвивати якомога більше регіональних партнерств. Адже після завершення бойових дій в Україні роль саме регіональної дипломатії може стати ключовою для майбутньої євроінтеграції, переконаний Клімкін.
Як повідомляв Укрінформ, колишній глава МЗС Павло Клімкін прогнозує, що Україна матиме найскладніші переговори про вступ у ЄС саме із сусідніми країнами.
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події1 тиждень agoОголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака