Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла експертка кліматичного відділу ГО “Екодія” Софʼя Садогурська.

За її словами, зміна клімату змушує види змінювати ареали поширення, а менш стійкі до потепління та посух організми поступаються місцем більш адаптованим.

“Зміна клімату може спричиняти зміни в ареалах поширення видів. Менш толерантні до потепління та посушливих умов види можуть замінюватися видами, які більш адаптовані до цих умов. І це можуть бути як наші місцеві види, так і нові “прибульці” — немісцеві інвазійні види, що швидко поширюються і витісняють місцевих представників”, — пояснила Садогурська.

Експертка навела як приклад Чорне море, де кліматичні зміни створюють сприятливіші умови для видів, які раніше тут не зустрічалися або не могли активно розмножуватися.

“Останніми роками в Чорному морі все частіше зустрічаються такі немісцеві види, як американський блакитний краб, японська річкова креветка і навіть вже звичні молюски рапани, які насправді потрапили сюди з Японського моря”, — зазначила вона.

За словами Садогурської, нові види швидко адаптуються до нових умов і починають витісняти місцевих мешканців моря, які не встигають пристосуватися до швидких екологічних змін.

Вона також наголосила, що поширення інвазійних видів потребує законодавчого регулювання на державному рівні та впровадження конкретних заходів у громадах і на природоохоронних територіях. За її словами, це є ще одним викликом, пов’язаним зі зміною клімату.

Інші новини науки

Нові дані свідчать про те, що наступні покоління мая продовжували відвідувати стародавні пам’ятки, проводячи там ритуали та вшановуючи місця, пов’язані з їхніми предками. У дослідженні було розглянуто дві пам’ятки мая в Белізі — Каксіл-Уїнік та Аїїн-Уїнік, пише Phys.org.

Археологи знайшли докази того, що люди пізнього посткласичного періоду продовжували повертатися до цих покинутих центрів через століття після їхнього розквіту. Ці висновки підтверджують дедалі більшу кількість досліджень, які показують, що священні місця залишалися важливими навіть після зміни політичних систем.

За словами авторів дослідження, “у північному Белізі соціальна організація посткласичного періоду (900–1542 рр. н. е.) відрізнялася від попередніх систем управління, проте давні релігійні практики продовжувалися”. Вони пояснили, що паломники посткласичного періоду відвідували покинуті священні місця, де вони відновлювали та переставляли монументи, залишали жертви та іноді будували невеликі вівтарі з укладених каменів.

Дослідницька група провела розкопки на обох об’єктах, вивчаючи розподіл артефактів, розташування пам’ятників та керамічні залишки, щоб краще зрозуміти, коли відбувалися ці події. Докази вказують на те, що відвідувачі навмисно переставляли пошкоджені пам’ятники, відновлюючи зламані частини та змінюючи їх орієнтацію. Подібні дії зафіксовано на кількох інших об’єктах мая, що свідчить про те, що це було частиною ширшої культурної традиції.

Одним із важливих об’єктів дослідження був пам’ятник, відомий як Стела 1 у Каксіл-Уїніку. Вперше досліджений у 1931 році, пам’ятник був повторно оглянутий дослідниками, які виявили навколо нього фрагменти кадильниці Чен-Мул пізнього посткласичного періоду.

Серед фрагментів був шматок у формі реалістичного людського обличчя. Кераміка, ймовірно, була залишена як ритуальні підношення відвідувачами, які прибули на це місце через довгий час після закінчення його первісного заселення.

Найважливіша знахідка походить з Аїїн-Уїнік, де археологи ідентифікували те, що, на їхню думку, є першим зафіксованим в регіоні вівтарем пізнього посткласичного періоду. Вівтар складався з невеликої купи ретельно розкладених вапнякових блоків, оточених фрагментами керамічних кадильниць. Камені, ймовірно, були взяті з сусідніх покинутих будівель і навмисно зібрані для ритуального використання.

Автори написали: “Кераміка була єдиними артефактами, присутніми навколо вівтаря. До них належать типи пізнього класичного періоду, що відповідають останньому заселенню на цьому місці, та 25 черепків, ідентифікованих як фрагменти ліпних кадильниць Чен-Мул пізнього посткласичного періоду”. Вони також пояснили, що уламки були знайдені на вівтарі та безпосередньо навколо нього, що пов’язує їх із візитом у пізньопосткласичний період.

Кадильниці зазвичай використовувалися в релігійних церемоніях мая. Спалювання пахощів було важливим ритуальним актом, який часто асоціювався зі спілкуванням між людьми та духовним світом. Наявність цих предметів навколо вівтаря свідчить про важливість цього місця навіть після занепаду.

Дослідники застерігають, що їхнє датування значною мірою ґрунтується на керамічній типології — методі, який порівнює стилі кераміки з відомими зразками з різних періодів. Хоча цей підхід широко використовується в археології, він не завжди є точним. Майбутні дослідження можуть уточнити хронологію та виявити додаткові вівтарі посткласичного періоду на інших пам’ятках по всій території Белізу.

Ці знахідки дають уявлення про те, як спільноти мая зберігали зв’язки зі своїм минулим. Замість того, щоб просто залишити покинуті міста, пізніші групи поверталися до них, відновлювали пам’ятники, приносили жертви та включали стародавні символи в нові релігійні практики. Ці дії допомагали підтримувати культурну спадкоємність попри значні політичні та соціальні зміни.

Інші новини науки

Про це повідомило видання “Київ24” з посиланням на місцеві сервіси бронювання.

За їхніми даними, за проживання від двох діб гостям пропонують 10 літрів бензину, а від трьох діб — 20 літрів. Пальне видають під час заселення на запит клієнта.

Фактично готелі перейшли до своєрідного “паливного бартеру”, намагаючись стимулювати попит на відпочинок. Таким способом вони намагаються компенсувати зниження інтересу до стандартних туристичних послуг.

Паливна криза в Криму — що відомо

Раніше на всій території тимчасово окупованого Криму запровадили обмеження на продаж бензину А-95 — не більше 20 літрів на одну людину на добу.

Подібні заходи ввели й у Севастополі. 31 травня бензин марок АІ-92 та АІ-95 там продавали лише за талонами. Окупаційний “губернатор” міста Михайло Развожаєв заявив, що денний запас пального на АЗС ТЕС розкупили за кілька годин після відкриття.

Ще 29 травня окупаційна влада оголосила про жорсткі обмеження на продаж бензину А-95, які набули чинності наступного дня. Попри заклики не створювати запасів пального, мешканці масово кинулися на заправки.

Перебої з постачанням пального пов’язують із масованими ударами українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, а також із контролем ЗСУ над федеральною трасою Р-280 “Новоросія”, яку Росія використовує як сухопутний маршрут до Криму.

22 травня OSINT-дослідник Клеман Молен повідомляв, що рух так званим “сухопутним коридором” до окупованого півострова був обмежений через посилення атак українських сил.

На тлі дефіциту пального жителі окупованого Криму активно скаржилися на нестачу бензину та труднощі з його придбанням.