Загальна місткість НПЗ у Туапсе — 159 140 кубічних метрів. Про це повідомляє “Мілітарний”.

Після атаки з’явилися супутникові знімки, які оприлюднив OSINT-канал у Telegram “Exilnova+”. На них помітно, що більшість резервуарів були знищені чи пошкоджені.

Інший канал “Око Гора” підрахував, що внаслідок атаки було 24 резервуари, що становить 52% від загальної кількості. Ще 4 одиниці (9%) зазнали пошкоджень. Неушкодженими залишилися 18 резервуарів (39% парку).

НПЗ у Туапсе — що відомо

Нафтопереробний завод у Туапсе вважають одним із найбільш технологічно складних підприємств “Роснефти”. Об’єкт належить до ключових експортних терміналів півдня Росії, через який здійснюється відвантаження нафти на експорт через Чорне море.

Постачання нафти для переробки на завод здійснюється із Західно-Сибірських, Оренбурзьких та Ставропольських родовищ за допомогою трубопроводу Тихорецьк – Туапсе, залізничного, водного та автомобільного транспорту.

Завод здатний переробляти до 12 мільйонів тонн нафти на рік із глибиною переробки близько 98% — надзвичайно високий показник для галузі.

Атаки на НПЗ у Туапсе

Нагадаємо, серія вибухів у Туапсе розпочалася пізно ввечері 15 квітня 2026 року. Місцеві жителі скаржилися на атаку дронів, а на відео з місця подій було видно дим і вогонь над резервуарами з російською нафтою.

Далі удари сталися в ніч на 16-те і 20 квітня, після чого росіяни повідомляли про безліч вибухів і масштабну пожежу. У мережі жителі публікують наслідки пожежі, що замовчує місцева влада.

А поки у Туапсе продовжували третю добу гасити пожежу на НПЗ і морському терміналі, що спалахнула після атаки БпЛА, працівники міжрайонної прокуратури вирішили висадити дерева. Силовики опублікували звіт про озеленення міста напередодні 9 травня, позуючи з деревами і лопатами на тлі стовпів чорного диму.

Сепаратисти-туареги “Фронту визволення Азаваду” (FLA) разом із бойовиками-джихадистами JNIM, яких пов’язують з “Аль-Каїдою”, розпочали масштабні наступальні дії проти військової хунти країни. Про це повідомляє ВВС.

Бої тривали в районі військової бази Каті поблизу столиці країни Бамако, в містах Гао та Кідаль та інших.

Речник FLA Мохамед Ельмаулуд Рамадан заявив, що його сили взяли під контроль кілька позицій у Гао та Кідалі, де якраз розміщується база колишніх “вагнерівців”, яких генерал Ассімі Гоїта найняв для боротьби із повстанцями після військового перевороту у 2021 році.

У соціальних мережах публікують кадри, на яких, як стверджується, горить збитий гелікоптер російських найманців.

У неділю вранці, 26 квітня, російський пропагандист Ілля Туманов, який адмініструє профільний авіаканал Fighterbomber, підтвердив, що росіяни втратили у Африці один з гелікоптерів, який попав під “зовнішній вогневий вплив” зенітно-ракетного комплексу.

Уточнюється, що екіпаж гелікоптера та мобільна вогнева група на борту загинули.

При цьому МЗС Росії повідомляло, що 25 квітня 250 бойовиків атакували міжнародний аеропорт Бамако-Сену та розташовану поряд військову базу. Напад “бандформувань” нібито був відбитий Збройними силами Малі, а громадяни РФ начебто не постраждали.

Нагадаємо, на початку квітня FPV-дрони повстанців розгромили табір “Африканського корпусу” РФ у Малі.

Також Фокус писав, як повстанці-туареги перемогли найманців-росіян, які воюють в Африці замість бойовиків приватної військової компанії “Вагнер”.

У межах реформування мобілізації в Україні розглядається можливість перегляду чинної системи бронювання. Одним із варіантів є зняття бронювання майже з усіх громадян, які наразі його мають, розповіла політична оглядачка Юлія Забеліна в ефірі Radio NV, зазначивши, що частина пропозицій викликає скепсис.

“Серед ідей, наприклад — зняти бронювання взагалі з усіх, хто зараз заброньований, і, наприклад, залишити заброньованими лише тих, хто працює в сфері оборони. Тобто, тих, хто працює на підприємствах, пов’язаних з обслуговуванням сфери оборони і з продукуванням зброї. Тобто, все, що пов’язано з якісним забезпеченням роботи сил оборони. Також зняти взагалі всіх, хто знаходиться в розшуку”, — зазначила Юлія Забеліна:

Водночас кількість підприємств, які матимуть статус критичних, може бути зменшена. Окремо розглядається підхід до повного “перезапуску” системи мобілізації. Серед пропозицій — зняття з розшуку всіх громадян і подальше формування призову за чіткими запитами. Зокрема, планується набір за віком або за конкретними спеціальностями, які необхідні війську.

“Тобто, по суті, таким чином обнулити весь процес, перезапустити його і далі вже в кожній, скажімо так, категорії набирати конкретно по запитам. Отже, наприклад, набирати по віку або тих фахівців, які безпосередньо потрібні в армії. Частіше за все я чула від своїх співрозмовників, що у війську треба конкретний вік. Частіше я чула, що це — молоді люди, яки умовно можуть бути 25 років. Тобто, конкретно по запитам набирати, а не так, як це зараз відбувається достатньо хаотично”, — наголосила Забеліна.

Окремо зазначається, що президент Володимир Зеленський наполягає на впровадженні чітких термінів служби з можливістю демобілізації. Також, за словами Забеліної, існують різні підходи до вирішення проблем мобілізації між міністром Михайло Федоровим та головнокомандувачем Олександром Сирським.

“Це буде перший серйозний краш-тест для міністра Федорова. Не розробка ППО, не вбивство більшої кількості росіян на фронті, а саме розв’язання проблеми мобілізації. І від того, чи справиться він з цією проблемою чи ні, буде залежати вже його політичне майбутнє. Зокрема, один з депутатів, який долучений теж до процесу, зазначив мені, що от президент, мовляв, відправив Михайло Федорова, в Міноборони як в пастку, а ключ віддав главкому Олександру Сирському”, — розповіла Юлія Забеліна.

Окрім цього, за словами журналістки, у збереженні нинішнього стану роботи ТЦК зацікавлена значна кількість людей у різних структурах, що створює додаткові труднощі для змін і перешкоджає реалізації нових підходів. Водночас Михайло Федоров виступає за активніше залучення поліцейських до процесу мобілізації. Проте цю ідею не підтримує міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

Нагадаємо, що у матеріалі Focus повідомлялось про можливі зміни, які дозволять поліції затримувати осіб зі статусом “у розшуку” у системі “Оберіг” Йдеться про посилення контролю за військовозобов’язаними в межах реформ мобілізації.

Раніше ми також інформували, що у Верховній Раді обговорюють реформу ТЦК та зміни до мобілізації, зокрема посилення контролю й перегляд системи бронювання. Серед ідей — жорсткіші механізми обліку та перевірки військовозобов’язаних, а також нові підходи до роботи ТЦК.