Китай вперше оприлюднив детальний план висадки своїх астронавтів на Місяць до 2030 року, адже раніше з’являлися лише розпливчасті повідомлення без будь-яких конкретних деталей. Представлена дорожня карта дає найповніше уявлення про те, як Китай намагається не відставати від США у плані підкорення Місяця, пише Gizmodo.

Під час 7-го симпозіуму з пілотованих космічних польотів у Пекіні головний конструктор китайської програми дослідження Місяця Ван Сян представив детальний огляд місій, які мають призвести до висадки китайських астронавтів на Місяць до 2030 року.

На початку 2027 року нова ракета-носій “Чанчжен-10” має вивести на орбіту космічний корабель “Менчжоу”, на якому китайські астронавти через кілька років полетять до Місяця. План передбачає відправку цього корабля до космічної станції “Тяньгун”, щоб перевірити його працездатність і готовність до тривалих польотів у космосі.

Також наступного року Китай планує запуск більш потужної версії ракети “Чанчжен-10”, яка виведе на навколоземну орбіту посадковий модуль “Ланьюе”, на якому астронавти згодом спуститься на поверхню Місяця. У ході цієї місії посадковий модуль без екіпажу повинен буде долетіти до Місяця, приземлитися на його поверхні та знову злетіти.

Планується, що у 2029 році одна ракета “Чанчжен-10” доставить на навколомісячну орбіту посадковий модуль, а друга допоможе доставити туди ж космічний корабель із трьома китайськими астронавтами на борту. Після цього двоє астронавтів перейдуть у посадковий модуль, який здійснить посадку на поверхню Місяця. Місія на поверхні Місяця має тривати три земні дні, і щодня члени екіпажу виходитимуть із посадкового модуля для проведення наукових досліджень

Після завершення місії на Місяці члени екіпажу піднімуться на навколомісячну орбіту на модулі “Ланьюе”, а потім повернуться на корабель “Менчжоу” і на ньому повернуться на Землю.

Наразі роботи з проектування, розробки та створення техніки для висадки на Місяць у рамках китайської місячної програми йдуть повним ходом. На сьогодні це найдетальніша інформація про майбутню пілотовану місію Китаю на Місяць, адже раніше представники китайської місячної програми публічно не оприлюднювали таких подробиць.

Таким чином, Китай офіційно вступив у місячну космічну гонку зі США. Нагадуємо, що NASA планує здійснити висадку астронавтів на поверхню Місяця на початку 2028 року в рамках місії “Артеміда-4”. Поки що складно сказати, чи вдасться це зробити вчасно, адже невідомо, чи встигнуть компанії SpaceX і Blue Origin підготувати місячний посадковий модуль до призначеного часу.

Нагадуємо, що востаннє американські астронавти побували на Місяці у грудні 1972 року.

Інші новини науки

Принцеса Уельська поділилася, що її наймолодший син мріє стати пілотом винищувача. Проте майбутня королева вже попередила його, що для цього знадобиться вісім років і “дуже багато наполегливої ​​праці”. Про це пише The Mirror.

Робота мрії принца Луї

Минулого року Кейт відвідала авіабазу Королівських ВПС Конінгсбі (RAF Coningsby) у графстві Лінкольншир — це був її перший візит на базу в ролі почесного авіакомодора. Під час зустрічі з пілотами, які несуть службу на передовій британської протиповітряної оборони, принцеса навіть спробувала виконати “мертву петлю” на тренажері винищувача Typhoon.

Перебуваючи там, дружина принца Вільяма розповіла про своїх трьох дітей — зокрема про сина Луї, його амбітні плани на майбутнє та незвичайну професію, яку він хоче обрати, коли підросте.

Виявляється, він дуже хоче стати пілотом винищувача. Втім, Кейт додала: “Я скажу їм (своїм дітям), що для цього потрібно вісім років і дуже багато наполегливої ​​праці”.

Один із військовослужбовців подарував їй три моделі літаків Typhoon для дітей і зауважив: “Нам казали, що ваші діти були в захваті від того, що ви побачите літак”. Кейт відповіла: “Вони дуже засмутяться, дізнавшись, що я бачила “Тайфун” без них”.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Король посварився з принцом Вільямом через різні погляди на ситуацію з принцом Гаррі.

Гітлерівська Німеччина намагалась втримати Київ силами 4 танкової армії Вермахту (у складі угрупування військ “Південь”), загальною чисельністю 80-100 тис. солдатів, з тисячами гармат, чотирма сотнями танків та такою ж кількістю літаків. Тим часом СРСР наступав силами 1 Українського фронту, зосередивши під Києвом близько 150 тис. бійців, тисячі одиниць артилерії, сотні танків й літаків. Щоб зламати опір противника, на Лютізькому плацдармі створили надщільний вогонь гармат: 300-350 стволів на 1 км фронту гатили по позиціях Вермахту та призвели до прориву 3 листопада 1943 року. Фокус зібрав інформацію про події, які відбувались під час визволення української столиці 83 роки тому.

Як відбувалося визволення Києва

За інформацією Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна завершили Київську наступальну операцію і визволили столицю України від нацистських окупантів.

Підготовка до наступу тривала з кінця вересня. Після невдалих спроб прориву з Букринського плацдарму головний удар було перенесено на Лютізький. 3 листопада радянські війська розпочали вирішальний наступ. Уже в ніч з 5 на 6 листопада 1943 року танкісти капітана Чумаченка прорвалися до центру міста. Над будівлею ЦК КП(б)У замайорів червоний прапор.

До світанку Київ було повністю очищено від німецьких підрозділів. Москва того ж дня салютувала воїнам, що здійснили визволення Києва — ключову подію битви за Дніпро.

Битва за Київ: між перемогою та трагедією

Як пише “Еспресо”, битва за Київ стала однією з найкривавіших сторінок Другої світової війни в Україні.

Штурм столиці розпочався о 4-й годині ранку, і за офіційними даними в ній загинуло понад 417 тисяч радянських солдатів.

Історики зазначають, що такі втрати спричинив наказ Йосипа Сталіна взяти Київ до 7 листопада — до річниці Жовтневої революції. Наступ проводився поспіхом, аби зробити “подарунок до свята”. Ціна цієї політичної демонстрації — десятки тисяч життів.

Звільнення Києва і нова окупація

Хоча звільнення Києва від нацистів стало переломним моментом у війні, воно принесло українцям не очікувану свободу, а відновлення радянського режиму.

Місто, що перебувало під окупацією 778 днів — з 19 вересня 1941 року до 6 листопада 1943-го, — лежало в руїнах.

З 900 тисяч довоєнного населення залишилося лише близько 180 тисяч. Хрещатик був зруйнований, Успенський собор Києво-Печерської лаври підірвано, а Бабин Яр став місцем масових розстрілів.

Після визволення Києва радянська влада розпочала хвилю арештів, депортацій і примусових мобілізацій. Так званих “чорносвитників” — чоловіків без військового вишколу — кидали на передову.

Почалася нова епоха репресій, коли багато українців, що пережили німецьку окупацію, були звинувачені у “зраді Батьківщини”.

Український внесок у визволення

У битві за Київ та визволенні України брали участь мільйони українців.

Понад 7 мільйонів воювали у складі Червоної армії, партизанських загонів і підпілля. Ще близько 100 тисяч бійців УПА боролися як проти нацистської, так і проти радянської окупації.

За різними оцінками, у Другій світовій війні загинуло від 8 до 10 мільйонів українців, з яких половина — цивільні.

Таким чином, визволення Києва стало частиною загальнонаціональної боротьби, але не принесло довгоочікуваної свободи.

Історичне значення події

Сьогодні 6 листопада 1943 року залишається важливою датою в історії Києва.

Це день військової звитяги, але й водночас — момент історичного переосмислення.

Перемога без свободи не може бути повною, а жертви, покладені заради чужої імперії, нагадують про ціну залежності.

Основні факти про визволення Києва:

• Дата події: 6 листопада 1943 року
• Операція: Київська наступальна операція
• Ключова битва: битва за Київ — складова битви за Дніпро
• Командувач: генерал армії Микола Ватутін
• Втрати: понад 417 тисяч солдатів
• Історичне значення: початок визволення України від нацистської окупації

Визволення Києва 6 листопада 1943 року стало поворотним моментом не лише битви за Дніпро, а й усієї Другої світової війни в Україні. Та водночас ця подія нагадує, що свобода, здобута ціною залежності, не може бути повноцінною. Для України це день пам’яті — про героїзм, про втрати, про незламність і про прагнення до справжньої незалежності.

Битва за Київ — 1943 та 2022 роки

Битва за Київ у 1943 році справді тривала три дні, з 3 по 6 листопада, хоч ще до 13 листопада тривало остаточне звільнення столиці від загарбників. Для наступу на підрозділи Вермахту, які окупували Київ, СРСР кинув 150-тисячне військо та здобув перевагу завдяки потужному артилерійському валу. У лютому 2022 року російська армія спробувала повторити події 80-річної давнини. Для цього в наступ на Київ кинули угрупування ЗС РФ в 30-40 тис. осіб, які їхали довгими колонами танків, БТР, БМП тощо та спробували десантуватись в ключових точках на підступах до столиці: Сили оборони спинили наступ росіян. “Київ за 3 дні” перетворився на знак “доброї волі” та відступ у березні 2022 року та затяжну війну станом на листопад 2026 року.

Фокус також писав про метро на Троєщину, “мертві станції” та знищені архіви.

Фокус ще повідомляв про те що на Київщині проводитимуть облік мешканців. Адвокат пояснив, чи залучатимуть до цього процесу ТЦК.