Усі новини
Новий космічний телескоп NASA за $488 млн зробив перші зображення Всесвіту (фото)
12 березня в космос було запущено новий інфрачервоний телескоп NASA під назвою SPHEREx. Він має допомогти побачити Всесвіт таким, яким його ще ніколи не бачили астрономи завдяки своїм унікальним можливостям. NASA показало перші тестові зображення телескопа, на кожному з яких зображено до 100 000 джерел світла.
Про це пише Space.
Космічний телескоп Вебб, який розпочав роботу 2022 року, здійснив революцію в астрономії, тому що він може спостерігати Всесвіт в інфрачервоному діапазоні світла, який не видно людському оку. Але абсолютно новий інфрачервоний космічний телескоп SPHEREx може робити це ще краще і NASA показало його перші тестові зображення космосу.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
12 березня в космос було запущено новий інфрачервоний телескоп NASA під назвою SPHEREx
Телескоп SPHEREx, вартістю 488 млн доларів, допоможе вченим зазирнути в найвіддаленіші куточки видимого Всесвіту, що дасть змогу краще зрозуміти, як він розвивався впродовж 13,8 млрд років після появи внаслідок Великого вибуху. Зокрема, астрономи хочуть отримати більше інформації про розвиток галактик і зірок за мільярди років, а також про те, як саме космос почав швидко розширюватися незабаром після своєї появи. Астрономи за допомогою даних телескопа SPHEREx мають намір створити найбільшу карту видимого Всесвіту.
Космічний телескоп SPHEREx здатний бачити крізь найщільніші хмари пилу, через які не проникає видиме світло, але проходить інфрачервоне світло. Це дасть йому можливість розглянути найдальші зірки і галактики з дуже високою деталізацією.
Телескоп SPHEREx, вартістю 488 млн доларів, допоможе вченим зазирнути в найдальші куточки видимого Всесвіту
Фото: NASA
Перші тестові знімки космосу насправді не показують всі можливості нового телескопа, але тим не менш вони показують, що всі шість детекторів обсерваторії працюють так, як потрібно. На складеному зображенні показано різні види космосу, створені за допомогою шести різних детекторів телескопа SPHEREx.
На складеному зображенні показано різні види космосу, створені за допомогою шести різних детекторів телескопа SPHEREx
Фото: NASA
Кожен детектор відповідає за виявлення інформації в 17 унікальних діапазонах довжин хвиль інфрачервоного світла, тому телескоп SPHEREx може спостерігати за Всесвітом у 102 діапазонах довжин хвиль інфрачервоного світла. На кожній із тестових фотографій показано до 100 000 різних джерел світла: галактик і зірок.
Кольори, призначені цим зображенням, звісно, присутні у видимій частині електромагнітного спектра, тобто того, що ми можемо бачити своїми очима. Але всі вони представляють інфрачервоні довжини хвиль світла. Більш червоні частини зображення представляють більш довгі хвилі, в той час як більш фіолетові — більш короткі хвилі.
Кожен детектор відповідає за виявлення інформації в 17 унікальних діапазонах довжин хвиль інфрачервоного світла, тому телескоп SPHEREx може спостерігати за Всесвітом у 102 діапазонах довжин хвиль інфрачервоного світла.
Фото: NASA
У видимій частині електромагнітного спектра, чим червоніше світло, тим його хвиля довша. З нашого погляду на Землі і навколо неї довжини хвиль світла, що виходять від космічних об’єктів, насправді переходять з більш синьої частини спектра в червону частину, а потім потрапляють в інфрачервоний діапазон. Це відбувається тому, що розширення Всесвіту змушує довжини хвиль світла розтягуватися в міру їх переміщення від джерела до Землі.
Тому інфрачервона астрономія є такою важливою, адже за допомогою інфрачервоного світла можна побачити астрономічні джерела, що знаходяться за мільярди світлових років від нас. Навіть ті, що існували через кілька сотень мільйонів років після Великого вибуху і навіть раніше.
Наразі детектори телескопа SPHEREx охолоджуються, адже їм потрібна дуже низька температура для того, щоб проводити інфрачервоні дослідження Всесвіту. Уже наприкінці квітня новий космічний телескоп NASA розпочне повноцінну наукову роботу.
Як уже писав Фокус, на Сонці виник потужний спалах і вчені прогнозують появу сильної геомагнітної бурі на Землі. Очікується, що найближчими днями на Сонці виникне сильніший спалах, який може створити більше проблем для земних технологій.
Наука
Вікінги були маркетологами ще тисячу років тому: як з`явилася назва Гренландії
Скандинавський першовідкривач Ерік Рудий дав Гренландії її назву приблизно у 985 році. Нині історики вважають це продуманим маркетинговим ходом, який мав на меті залучити поселенців з Ісландії.
Близько 982 року Еріка Рудого вигнали з Ісландії після жорстокої сутички, що закінчилася вбивствами. Як покарання його було заслано, і він вирушив на захід, до земель, які до цього бачив лише здалеку, пише Фокус.
Він досліджував їх близько трьох років. Навколо були переважно лід, скелі та фіорди, але вздовж південно-західного узбережжя виявилися зелені долини, пасовища для худоби та довгі затоки, багаті на рибу.
Коли термін вигнання закінчився, він повернувся додому з готовим планом. Згідно з ісландськими сагами, він назвав цю землю Гренландією (“Зеленою землею”), вважаючи, що приваблива назва спонукає людей вирушити туди.
Розрахунок виявився правильним. У 985 році з Ісландії відплив флот із поселенцями, худобою та припасами. Не всі кораблі дісталися до місця призначення, але ті, що дісталися, заснували два поселення.
Східне поселення розташовувалося неподалік від сучасного Какортока. Західне поселення знаходилося далі вздовж узбережжя, поруч із сучасним Нууком. Серед зелені з’явилися ферми, собор у Гардарі та невеликі кам’яні церкви.
Поселенці жили за рахунок розведення худоби та овець, полювання на тюленів, а також торгівлі моржовою кісткою, яка високо цінувалася в Європі. Так тривало кілька століть.
Згодом свідчень стає дедалі менше. До середини XIV століття Західне поселення зникло. Досі точаться суперечки щодо того, що сталося з його мешканцями: похолодання, падіння попиту на моржову кістку, перебої з постачанням — чи все це разом узяте.
Інші новини науки
Думки
як вибори у США перетворилися на особисту дуель між Трампом та Обамою.
Якщо уявити, що якимось чином Трампу вдалося б скасувати конституційну поправку, яка забороняє обрання на посаду президента втретє, то, найімовірніше, цією можливістю в нинішніх умовах скористалися б саме ці двоє. Саме тому, можливо, Трамп навіть не намагатиметься цього зробити, а боротьбу в майбутньому вестимуть їхні представники.
При цьому логіка агітації Обами побудована суто у стилі Бродського: якщо Євтушенко проти колгоспів, то я за. Зокрема, якщо Трамп проти підтримки Зеленського, то Обама за його підтримку: “У той час як ми відштовхуємо від себе ключових союзників, таких як Канада, Білий дім схиляє коліна перед Володимиром Путіним і зраджує українців, які борються за свою свободу та демократію” (Джорджія, 28 жовтня 2026 року). У першому наближенні це відкриває для України перспективу повернення Америки до “нормальної” політики в разі перемоги демократів. Але є нюанси.
- По-перше, якщо демократи не здобудуть переконливої перемоги, і в руках Трампа залишаться суттєві важелі впливу на зовнішню політику, то Трамп займе симетричну позицію “з протилежного боку”, і шансів, що він, продовжуючи коливатися як маятник, знову полюбить Зеленського і розлюбить Путіна, стане значно менше.
- А по-друге — що навіть важливіше — навіть побіжний аналіз виступів Обами показує, що для нього та демократів тема України займає далеко не перше місце. Тому в разі їхньої переконливої перемоги, коли відпаде необхідність протистояти Трампу, вони можуть просто втратити до неї інтерес. У цьому випадку вони за замовчуванням продовжать курс Трампа, не акцентуючи на цьому особливої уваги й не перетворюючи кожен свій крок на виставу.
Так чи інакше, завдяки цій дуелі ми отримали можливість взяти участь у репетиції майбутньої вирішальної битви, яка може на десятиліття вперед визначити траєкторію розвитку політичної системи Америки. Пряме зіткнення Трампа й Обами створює той рівень драматизму, який дозволяє відчути інтригу та напругу майбутньої битви.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці “Думки” несе автор.
Наука
Космічний парадокс не дає спокою вченим: невже Всесвіт удвічі старший
Можливо, Всесвіт виник не 13,8 мільярдів років тому, а набагато раніше.
Вважається, що Всесвіт виник у результаті Великого вибуху, коли з’явилися час і простір. Це сталося майже 13,8 мільярда років тому. З того часу, як вважається, Всесвіт продовжує збільшуватися в розмірах, тобто розширюється, і, можливо, цей процес буде нескінченним. Але якщо сила, що відповідає за прискорене розширення, тобто темна енергія, з часом слабшатиме, то цей процес зупиниться, і Всесвіт може повернутися до початкового стану, який був у момент Великого вибуху. Однак існує космічний парадокс, який не дає спокою деяким вченим. Він вказує на те, що вік Всесвіту може бути набагато більшим, пише Science Focus.
Вік Всесвіту можна визначити, вимірявши поточну швидкість його розширення, а потім застосувати ці дані до минулого. Але потрібно також знати, як змінювалася швидкість розширення космосу з плином часу. Це залежить від складу матерії та щільності енергії у Всесвіті. Ця інформація зберігається у реліктовому випромінюванні — світлі, що збереглося з часів Великого вибуху, яке й досі наповнює весь космос.
Вважається, що Всесвіт виник у результаті Великого вибуху, коли з”явилися час і простір. Це сталося майже 13,8 мільярда років тому
Фото: IFLS
У 2021 році вчені уточнили вік Всесвіту, використовуючи для цього стандартну космологічну модель Лямбда-CDM, яка описує еволюцію космосу з моменту його виникнення. Згідно з поточними оцінками, вік Всесвіту становить 13,797 мільярда років. Але ця цифра може бути неточною, як вважають деякі вчені.
Наприклад, зараз найстарішою відомою зіркою вважається HD 140283, або зірка Мафусаїл. Її вік оцінюють у діапазоні від 13 до 13,7 мільярда років. Але у 2013 році астрономи припустили, що вік зірки насправді становить 14,5 млрд років плюс-мінус 800 мільйонів років. Однак вона не може бути старшою за сам Всесвіт. І все ж деякі вчені вважають, що вік Всесвіту насправді оцінили неправильно.
Наразі найстарішою відомою зіркою вважається HD 140283, або зірка Мафусаїл
Фото: IFLS
На це також вказує той факт, що астрономи поки що не можуть пояснити, яким чином вже через 300 мільйонів років після Великого вибуху існували добре розвинені галактики, яким для цього були потрібні мільярди років.
Вчені запропонували можливі рішення цього парадоксу. Наш Всесвіт постійно розширюється, тому дуже віддалені об’єкти випромінюють світло в більш червоному діапазоні, і це називається червоним зсувом. Тобто, чим далі об’єкт, тим більший у нього червоний зсув.
Свою версію того, чому світло на більшій відстані стає червонішим, запропонував у 1929 році астрофізик Фріц Цвіккі. Справа в тому, що світло втрачає свою енергію під час проходження крізь космос. Це гіпотеза старіючого світла, і вона не знайшла підтримки, адже не передбачає розширення космосу.
У 2023 році вчені висунули припущення, що гіпотеза про старіння світла та розширення Всесвіту не обов’язково є взаємовиключними поняттями. Якщо їх поєднати, то можна зрозуміти, чому найстаріші галактики виглядають дуже зрілими, хоча їм 300 млн років.
Ця теорія припускає, що космос постійно розширюється, але взаємодія між частинками змінюється з часом, і це впливає на поведінку світла, яке може втрачати енергію. Таким чином, галактики з високим червоним зсувом насправді існують уже кілька мільярдів років. А вік Всесвіту в такому разі становить 26,7 мільярда років, тобто у 2 рази більше, ніж вважається.
Інші новини науки
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна7 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoВідеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна6 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Одеса1 тиждень agoАтака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів
