Російський удар “Орешником” по Львову, який не мав жодної військової мети, як і суттєвих наслідків, бо у так званому “кінетичному виконанні” він не може ефективно уразити бодай щось, знову підняв питання, а чи можливо взагалі перехоплення подібної ракети і чи здатні наявні в Україні Patriot та SAMP-T його перехопити. У Defense Express розповіли, чому не можуть і яка зброя може протистояти подібним балістичним ракетам середньої дальності.

В Україні немає систем, які здатні перехопити балістичні ракети середньої та міжконтинентальної дальності, про що ще на початку минулого 2025 року повідомив Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський. І за рік у цій сфері для України нічого не змінилось.

Patriot та SAMP-T не можуть перехопити “Орешник” – чому так

Водночас те, що Patriot та SAMP-T не можуть перехопити “Орешник” – це не недолік даних систем.

“Це не є проявом аналоговнєтності “Орешника”, в електроніці якого взагалі використовуються радіолампи (і це не про стійкість до ЕМІ ядерного вибуху). Справа в тому, що на кожний засіб є свій контрзасіб, як і для кожної задачі свій інструмент”, — пояснюють експерти.

Задачею Patriot є забезпечення протиракетної оборони від балістичних ракет тактичного та оперативно-тактичного класу. А перехоплювати балістичні ракети середньої дальності мають вже інші комплекси іншого класу: “Так само як бронежилети мають різні класи захисту, а протиснарядного бронежилета не існує”, — проводять аналогію експерти.

Тому умовний Patriot PAC-3 успішно збиває балістичні ракети від ОТРК “Искандер” та аеробалістичні “Кинжал”, але не бойові блоки балістичної ракети середньої дальності. Адже виробник Lockheed Martin для своєї протиракети MSE для Patriot ніколи не заявляв про можливість боротися з чимось більшим за тактичні балістичні ракети.

Які комплекси можуть збити російський “Орешник” та подібні йому ракети

Експерти пояснюють, що особливість “Орешника” у тому, що він має роздільну бойову частину із блоками індивідуального наведення. А це означає, що його необхідно уразити ще до того моменту, як буде здійснено їх відокремлення та розведення по окремим траєкторіям. А це відбувається на висотах значно понад 100 км, тобто у космосі.

І цю задачу наразі може виконати не так й багато систем, які мають можливість екзоатмосферного перехоплення цілей. А саме:

• SM-3 з системою Aegis (США);
• Ground-Based Interceptor (США);
• Arrow-3 (Ізраїль);
• THAAD (США), але за певних умов.

Найбільш відомий комплекс SM-3, який успішно перехоплював як міжконтинентальні балістичні ракети, та навіть супутник.

Значно менш поширена американська система ПРО — Ground-Based Interceptor. Вона розгорнута на території США у кількості лише 64 протиракети (при штатній витраті дві на одну ціль) й також успішно демонструвала свої можливості. Хоча якраз фільм про те, як вона схибила (“Будинок з динаміту”) змусив Пентагон виправдовувати свій ракетний щит за 50 млрд доларів.

Для ізраїльської Arrow-3 під час випробувань типи балістичних ракет, які вона перехоплювала, не оголошувалось. Але відомі системні успішні збиття ракет, що запускав Іран та єменські хусити з дальністю польоту понад 2000 км.

А от для THAAD задача збиття балістичних ракет середньої дальності може виявитись складнішою. Зокрема Lockheed Martin для цього комплексу декларує можливість перехоплення балістичних ракет не просто середньої дальності, а й так званої проміжної — intermediate-range ballistic missiles (у США дві категорії балістичних ракет середньої дальності) з дальністю польоту від 3 до 5,5 тисяч км.

У реальних бойових умовах, на прикладі відбиття атаки Ірану по Ізраїлю, доведено перехоплення моноблочних medium-range ballistic missile (з дальністю польоту від 1 до 3 тисяч км).

Але відносно можливості перехоплення THAAD балістичних ракет середньої дальності із роздільними бойовими частинами, тобто ще до розділення бойової частини, є певні питання, відповідь на які залежить від безлічі перемінних. При цьому вони мають бути на користь системи протиракетної оборони. Бо THAAD має обмежену дальність ураження цілі та висоту, яка охоплює межу між високими шарами атмосфери та початком космічного простору.

Нагадаємо, в залишках російського “Орешника” знайшли електронні лампи нібито для стійкості до ЕМІ ядерного вибуху. Але експерти кажуть, що це технологія, яка застаріла ще у 1960-х роках.

Служба безпеки України вже показала уламки ракети “Орешник“: блок стабілізації, частини двигуна, механізму орієнтації та сопла блоку розведення.

Ролик спочатку опублікований в Instagram швидко розлетівся соцмережами, а деякі користувачі в коментарях жартома вирішили, що перед ними зовсім “хаскі в котячому тілі”.

У той час як синоптики закликали людей залишатися вдома і бути обережнішими на слизьких дорогах, у соцмережах з’явилося відео, яке підкорило серця тисяч глядачів.

Американка показала, як її кішка на прізвисько Мерсі вперше побачила сніг. Обережно відчинивши двері на балкон, господиня дозволила вихованцеві зробити крок на настил, покритий свіжим снігом. Мерсі вийшла повільно і насторожено, тихо нявкнула і завмерла, явно намагаючись зрозуміти, що це за незвичайне холодне “покриття” під лапами.

Але замішання тривало недовго. Уже за кілька секунд кішка розслабилася, плюхнулася в сніг і почала перекидатися, із задоволенням покриваючись білими сніжинками. Темна шерсть контрастувала з яскравим снігом, а сама Мерсі виглядала по-справжньому щасливою. Утім, зимові забави виявилися недовгими. Невдовзі кішка піднялася і сама попрямувала назад до хати, ніби вирішивши, що холоду з неї досить.

У підписі до відео господиня написала, що Мерсі “познайомилася з вермонтською зимою” і, судячи з усього, залишилася задоволена.

Реакція соцмереж

Відгук глядачів не змусив на себе чекати. У коментарях кішку називали “сніговим малюком”, “найщасливішим котом” і навіть “хаскі, який випадково став кішкою”.

Деякі зізналися, що це найкраще відео, яке вони бачили за довгий час.

“Тільки чорні кішки так радіють снігу? Мій кіт робить те саме, він навіть підстрибує, як зайчик, коли особливо збуджений”, — написав один із користувачів.

Історія Мерсі нагадала і про важливе. Хоча сніг може бути для тварин джерелом цікавості та радості, господарям варто пам’ятати про безпеку. Експерти з Cats Protection наголошують, що в морозну погоду улюбленцям важливо мати змогу швидко повернутися в тепло, а після прогулянок потрібно очистити шерсть від снігу та реагентів.

Раніше Фокус повідомляв, що:

• Українка тримає півня в будинку замість кота чи собаки. Жінка розповідає, що сприймає курей не як сільськогосподарських тварин, а як повноцінних домашніх улюбленців.
• У коргі та такси народилося цуценя з дуже цікавою зовнішністю. Чарівний вихованець, якого жартома називають “доргі”, швидко став улюбленцем соцмереж.

Також стало відомо, що кіт 5 місяців виживав у горах із дикими тваринами. Його знайшли співробітники канадського провінційного парку, після чого місцеві жителі організували для нього багатоетапну подорож, щоб він встиг повернутися до сім’ї до Різдва.

Повністю темний і загадковий об’єкт масою в 1 мільйон Сонць і, можливо, чорною дірою як “серце” продовжує спантеличувати астрономів, незважаючи на подальші дослідження. Цей загадковий руйнівник розташований на відстані близько 11 мільярдів світлових років від нас і був виявлений минулого року завдяки своєму гравітаційному впливу. Наразі це найвіддаленіший темний об’єкт, який був виявлений тільки за рахунок його гравітаційного впливу. Це може бути новий клас темних об’єктів у космосі. Дослідження опубліковано в журналі Nature Astronomy, пише Space.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Темний об’єкт у глибокому космосі, який астрономи назвали загадковим руйнівником, адже він порушує багато теоретичних моделей, являє собою не зовсім повну загадку.

Астрономи впевнені, що знають, що знаходиться в “серці” цього дивного космічного об’єкта. Вони вважають, що в центрі знаходиться чорна діра, яка займає приблизно 25% загальної маси темного об’єкта. При цьому в міру віддалення від центру щільність об’єкта зменшується, утворюючи великий дископодібний компонент. Це структура, яку ніколи раніше не бачили астрономи, тому це може бути новий клас темних об’єктів. Вважається, що темні об’єкти складаються переважно з темної матерії, загадкової невидимої речовини, яку можна виявити лише завдяки її впливу на звичайну матерію.

Цей дивний об’єкт був виявлений у системі гравітаційного лінзування JVAS B1938+666. Гравітаційне лінзування — це явище, вперше передбачене Альбертом Ейнштейном у теорії гравітації 1915 року, відомій як загальна теорія відносності. Воно відбувається, коли світло від фонового джерела проходить через викривлення простору, спричинене масивним об’єктом на передньому плані, відомим як гравітаційна лінза, внаслідок чого зазвичай прямий шлях світла стає викривленим, а саме світло посилюється. Гравітаційне лінзування дає змогу побачити об’єкти на великих відстанях у космосі за рахунок посилення світла, а також дає змогу дізнатися про розподіл маси всередині самої системи лінзування.

Гравітаційна лінза JVAS B1938+666 складається з масивних об’єктів, розташованих на відстані від 6,5 до 11 мільярдів світлових років від нас. Туди входить і загадковий руйнівник, найдальший елемент JVAS B1938+666. Астрономи визначили розподіл маси в цьому об’єкті, виявивши його профіль щільності. Це було складно зробити, адже JVAS B1938+666 складається з безлічі різних об’єктів, основним з яких є масивна еліптична галактика. Але, на відміну від цих інших об’єктів, загадковий руйнівник абсолютно невидимий.

Щоб вивчити його, астрономи порівняли дані, зібрані за допомогою безлічі телескопів, з різними моделями темної матерії. Виявилося, що жодна з цих моделей не могла пояснити загадковий руйнівник. Хоча дослідження цього об’єкта досі проводили з використанням радіотелескопів, потенційне рішення цієї космічної загадки може бути знайдено завдяки телескопам, які працюють в інших діапазонах довжин хвиль світла, зокрема й інфрачервоному випромінюванню.

За словами вчених, якби вдалося побачити будь-яке випромінювання у видимому або інфрачервоному діапазоні світла, то можна було б, наприклад, зробити висновок, що це дещо аномальна дуже компактна карликова галактика. Але якщо не вдасться побачити світло зірок або іншу видиму матерію, це означатиме, що це темний об’єкт, властивості якого важко пояснити за допомогою сучасних моделей темної матерії.

Як уже писав Фокус, вчені виявили в космосі темний об’єкт з найменшою масою. Можливо, це згусток таємничої темної матерії.

Також Фокус писав про те, що дивна веселка навколо мертвої зірки спантеличила астрономів. Вчені отримали зображення барвистої ударної хвилі, схожої на туманність. Такої структури навколо білого карлика не повинно бути.