Connect with us

Війна

Обмін полоненими між Україною і РФ — в ГУР розповіли про таємний канал — WSJ

Published

on



Україна та РФ від початку повномасштабної війни використовують таємний канал для обміну полоненими. За ним постійно триває обмін полоненими військовослужбовцями, що є феноменом для сучасної війни.

Про секретний канал пише видання The Wall Street Journal з посиланням на коментарі бригадного генерала Дмитра Усова, заступника голови Головного управління розвідки Міністерства оборони України та секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, передає “РБК-Україна”. Журналісти зазначили, що Росії й Україні вдалося обмінятися понад 10 000 полоненими військовими попри складність мирних переговорів.

За словами авторів матеріалу, обміни полоненими між Україною й РФ стали найбільшою хвилею у Європі з часів Другої світової війни. До рук Дмитра Усова на початку повномасштабного російського вторгнення навесні 2022 року потрапив телефон загиблого окупанта. Україна тоді щойно втратила двох своїх бійців у боях на північний захід від Києва. Бригадний генерал зателефонував за одним із номерів у списку контактів і запропонував обміняти тіла загиблих. Відтоді, за словами журналістів, зародився таємний канал обміну.

Обмін полоненими між Україною і РФ: як був налагоджений процес

Дмитро Усов за два місяці після початку повномасштабної війни встановив зв’язок з генерал-лейтенантом Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ Олександром Зоріним, і тоді було створено фундамент для регулярних обмінів. Автори матеріалу зазначають, що Зорін до війни проти України обіймав ключові посади в Лівії та Сирії і був “на голову вищий” від усіх представників країни-агресора, з якими Усов спілкувався раніше.

Результатом перших перемовин стало виведення захисників Маріуполя з “Азовсталі” — на той момент на території комбінату лишалися в облозі понад 2 500 українських військових.

Подальші переговори проводилися за участю посередників з Туреччини, Катару та Саудівської Аравії, пишуть журналісти з посиланням на слова Усова. Звільнені українські бійці час від часу передавали штабу списки полонених товаришів, щоб прискорити обмін.

Робота за таємним каналом тривала навіть в умовах небезпечної логістики, зокрема після збиття російського літака Іл-76, як стверджує Кремль, з українськими полоненими на борту. Іноді пропонувалися ризиковані схеми, як обміни засуджених колаборантів чи рештки російських шпигунів, що померли давно. Втім, за словами Усова, сторони “встановили певний рівень комунікації” і канал обміну полоненими продовжує функціонувати.

Обмін полоненими між РФ і Україною — сучасний феномен

WSJ також наводить зауваження військових істориків про те, що постійний обмін полоненими під час активної фази війни є вкрай рідкісним явищем. Радянський Союз після Другої світової утримував полонених німців до середини 1950-х років, Сполучені Штати Америки та Північний В’єтнам почали обміни лише 1973 року, а Іран й Ірак завершили обмінюватися військовими через десятиліття після закінчення війни.

Обмін полоненими: 14 серпня повернули 84 українці

Президент України Володимир Зеленський 14 серпня повідомив про черговий обмін полоненими з РФ, під час якого додому повернулися 84 військові та цивільні людини. Серед цивільних були й ті, кого окупанти утримували з 2014, 2016 і 2017 років, а серед військових — захисники Маріуполя. В Координаційному штабі з питань поводження з полоненими розповіли, що було визволено 33 військових та 51 цивільного українця, наймолодшому з яких 26, а найстаршому — 74 роки. Одного зі звільнених українців росіяни позбавили волі у 2016 році у 18-річному віці.

Нагадаємо, в Офісі генерального прокурора 7 серпня назвали ім’я росіянина, який катував українську журналістку Вікторію Рощину в полоні. За даними прокурорів, за наказом керівника СІЗО №2 Таганрога Олександра Штоди українку били, принижували, погано годували й не пускали до неї лікарів.

Український морський піхотинець Олександр Кірієнко 1 серпня відповів американській реперці Азілії Бенкс, яка осміяла його стан після полону.



Джерело

Війна

Британія на «Рамштайні» закликала союзників планувати військову підтримку України на 2027 рік

Published

on



Міжнародні партнери мають забезпечити Україні військову підтримку не лише для проходження складної зими, а й на 2027 рік, щоб вона могла й надалі утримувати фронт і мати сильні позиції для майбутніх переговорів.

Про це заявив міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг під час 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України у Брюсселі 19 листопада, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми також маємо забезпечити підтримку на 2027 рік. Ми сподіваємося, що дипломатична ініціатива, яка зараз триває, матиме успіх. Це не війна, яку обрала Україна, і не війна, продовження якої хоче бачити будь-хто з нас. Але, поки це буде потрібно, ми стоятимемо з Україною», – сказав Стрітінг.

Він наголосив, що Україні необхідна міжнародна допомога, поки її Сили оборони продовжують тримати фронт.

За словами британського міністра, робота Контактної групи має допомогти поставити Україну в якомога сильнішу позицію для майбутніх переговорів.

Стрітінг також звернув увагу на важливість довгострокової співпраці з Україною у сфері оборонних технологій та інновацій. Він зазначив, що український бойовий досвід і розробки мають значення не лише для самої України, а й для безпеки союзників. Інвестиції в Україну, за його словами, є не лише питанням спільних цінностей і підтримки країни, яка протистоїть російській агресії, а й внеском у власну національну безпеку союзників.

«Україна є першим ешелоном оборони Європи та НАТО. Тому союзники мають вчитися в України. Україна сьогодні розв’язує ті завдання, з якими НАТО може зіткнутися завтра… Україна пропонує можливості для співпраці, які посилять нашу колективну оборону. Міжнародні зобов’язання та українські інновації – це асиметричні переваги України у протистоянні путінській воєнній машині», – сказав британський міністр.

Читайте також: Ракети і обладнання: Gripen для України зможуть отримати озброєння за підтримки Швеції та Британії

Глава британського оборонного відомства також заявив, що нинішній рік був невдалим для Росії у війні проти України. За його словами, російські війська зазнають втрат, які важко собі уявити, а економічні наслідки війни для росіян стають дедалі відчутнішими.

Як повідомляв Укрінформ, Велика Британія оголосила, що надає Україні зимову допомогу – понад 1000 ракет для систем протиповітряної оборони – на суму 240 мільйонів фунтів стерлінгів. Постачання розпочнеться в грудні. 



Джерело

Continue Reading

Війна

Дрон РФ у небі над Кишиневом — Молдова обмежила польоти — Фокус

Published

on


З 16:27 за місцевим часом у всьому повітряному просторі Молдови введено обмеження на польоти з міркувань безпеки.

Причиною став безпілотник типу “Шахед” (Shahed) або “Герань-2”, який рухався з півдня у бік сектора Ботаніка на південному сході Кишинева, повідомляє Euronews România з посиланням на інформацію Центру повітряних операцій Національної армії.

За даними Digi24, ударний безпілотник типу “Герань-2” двічі входив у повітряний простір Молдови на тлі масованих атак РФ на Україну. Журналісти телеканалу TV8 помітили літальний апарат у столичному районі Пошта Веке (Poșta Veche), прямо над будівлею своєї редакції.

Згідно із заявою Міністерства оборони, безпілотник вперше увійшов у повітряний простір Республіки Молдова о 15:49 з боку населеного пункту Гребеники (Одеська область) і попрямував у бік Тирасполя (Придністровський регіон).

Потім дрон вилетів з країни у напрямку населеного пункту Славяносербка (Одеська область). О 16:02 той же безпілотник знову увійшов у повітряний простір Республіки Молдова — з боку населеного пункту Великоплоске (Одеська область) — і попрямував у бік села Малаєшти у Криулянському районі.

Центр повітряних операцій Національної армії Республіки Молдова продовжує здійснювати моніторинг національного повітряного простору. Влада закликає громадян у разі виявлення безпілотних літальних апаратів або уламків підозрілих літальних апаратів не наближатися до них, не торкатися їх і не переміщувати, оскільки вони можуть містити вибухонебезпечні компоненти.

Крім того, людей просять відійти на безпечну відстань, утриматися від користування телефонами поблизу підозрілих об’єктів та негайно зателефонувати до служби екстреної допомоги 112, покинувши небезпечну зону.

Днем раніше російські дрони ледь не перетнули кордон з Румунією. У ніч з понеділка, 16 листопада, на вівторок, 17 листопада, система радіолокаційного спостереження Міністерства національної оборони виявила чотири повітряні цілі приблизно за 4 кілометри на схід від міста Вилково (Україна), а потім ще сім цілей — приблизно за 10 кілометрів на північний схід від міста Ізмаїл (Одеська область), неподалік від кордону з Румунією.

Два літаки F-16 ВПС Румунії, які перебували на чергуванні з охорони повітряного простору, піднялися в небо з 86-ї авіабази у Фетешті.




Нагадаємо, що в РФ заявляють, нібито Молдова готується до війни з Росією.

Також повідомлялося, що Молдова більше не купуватиме російський газ.



Джерело

Continue Reading

Війна

Росіяни намагаються обійти Куп’янськ з «неочікуваного кута»

Published

on



Російські окупаційні війська намагаються обійти місто Куп’янськ Харківської області з північного заходу, але ці спроби не мають успіху.

Про це в телеефірі розповів речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає Укрінформ.

«Зараз вони роблять спробу обійти з неочікуваного кута й зайти з північного заходу. Це під населеним пунктом Радьківка в першу чергу – вони туди зараз активно тиснуть і намагаються взяти там контроль. Бо раніше, якщо вони ходили східніше через Голубівку, то після операції “Велес” і ще декількох дій цей напрямок для них став не таким простим, і вони хочуть заробити хоча б “сіряк”, щоб заходити через Радьківку безпосередньо вже на місто», – розповів Трегубов.

Водночас він назвав такі спроби окупантів зайти до Куп’янська «не оптимальними».

Читайте також: Покровський напрямок – найгарячіший, на фронті за добу було 135 боєзіткнень

«Населені пункти Кіндрашівка та Радьківка є поруч, на Кіндрашівку вони зараз сунуть більш активно, але Радьківка – між Кіндрашівкою та Куп’янськом, тому без неї нічого не вийде. От зараз вони намагаються втілити в життя цей задум, але ситуація і в самому місті, і в Радьківці для них зараз не оптимальна», – вважає Трегубов.

Як повідомляв Укрінформ, після операції «Велес» проникнення військових РФ до Куп’янська не фіксували.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.