В Одесской области, в частности в селе Алтестово, зафиксировали случаи бешенства среди животных. По информации СМИ, опасных животных уже обезвредили.

В то же время известно о случаях укусов людей. Пострадавшие обратились за медицинской помощью и проходят курс антирабической профилактики, которая необходима для предотвращения развития заболевания.

Бешенство — острое инфекционное заболевание, которое в случае появления клинических симптомов практически всегда заканчивается смертью. Вирус передается преимущественно через слюну инфицированного животного во время укуса, а также может попасть в организм через царапины или поврежденные участки кожи.

Специалисты советуют после укуса или царапины не пытаться самостоятельно оценить состояние животного и не ожидать появления симптомов. Рану необходимо как можно скорее промывать водой с мылом в течение 10–15 минут, после чего обратиться в медицинское учреждение для оценки необходимости вакцинации.

Антирабическую помощь следует начать как можно раньше, ведь после появления симптомов эффективного лечения бешенства практически не существует.

Російські танкери намагаються приховувати своє місцеперебування у Чорному морі, щоб убезпечитися від можливих ударів. Для цього можуть використовувати підміну координат або вимикають системи відстеження. Однак такі хитрощі не гарантують захисту. Українські військові мають інші способи виявлення суден, навіть коли ті зникають із мап.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Реклама

Як танкери приховують координати

Російські судна так званого тіньового флоту можуть намагатися приховати свої маршрути, щоб уникнути можливих українських ударів. Один зі способів — підміна координат, через яку системи відстеження показують судно зовсім не там, де воно перебуває насправді. Водночас у ВМС наголошують, що така практика не нова. За словами Дмитра Плетенчука, для підміни супутникових навігаційних сигналів можуть використовувати потужні засоби радіоелектронної боротьби. Росія вже застосовувала такі технології в різних морських районах.

“Росіяни це практикують в іншій частині Чорного моря, в Азові і навіть на Півночі. Тобто на Балтиці вони це теж періодично робили. Що стосується нашої акваторії, це стала практика, тут, в принципі, нема нічого нового”, — розповів Плетенчук.

Він пояснив, що через такі втручання судна іноді відображаються на навігаційних мапах навіть посеред суші. Також екіпажі можуть вимикати AIS — автоматичну ідентифікаційну систему, яка передає інформацію про судно, зокрема його координати. Проте речник ВМС не підтвердив, що російські танкери самостійно підміняють координати за допомогою встановленого на борту обладнання. За його словами, виключати таку можливість не варто.

Знаходження судна

Приховані або неправдиві координати можуть ускладнювати відстеження маршруту танкера. Проте це не означає, що судно стає невидимим для української розвідки. Навіть якщо його немає на звичайній електронній мапі, військові можуть використовувати інші засоби спостереження. Зокрема, йдеться про супутникову розвідку, яка дає змогу виявляти об’єкти незалежно від сигналів AIS.

“Якщо мова йде про супутникову розвідку, звісно, це ніяк не впливає, тому що там є кілька шарів, є теплова сигнатура, є інші способи виявлення. Тому, якщо у вас є потужні інструменти розвідки, сучасні, то, в принципі, це вимикання нічого не змінює”, — зазначив речник ВМС.

Маршрути у Чорному морі

Російські судна можуть користуватися різними маршрутами в Чорному та Азовському морях. Зокрема, це стосується перевезень вантажів із тимчасово окупованих українських територій. Однак можливості змінювати курс залежать від особливостей акваторії. В Азовському морі судноплавство обмежене невеликими глибинами. Там кораблі мають дотримуватися визначених фарватерів. У Чорному морі таких обмежень значно менше, тому судна можуть обирати різні шляхи до пункту призначення.

“Є різні маршрути, є різні коридори, звісно, але вказується кінцева точка. Не можна обирати вільне плавання в Азові, наприклад, там не так багато маршрутів, за рахунок того, що це мілководне море”, — пояснив Плетенчук.

Водночас для безпеки цивільного судноплавства існують визначені маршрути, які допомагають уникати небезпечного зближення суден. За словами речника, танкер залишається великим об’єктом, тому повністю приховати його місцеперебування досить складно.

Морські дрони України

На тлі спроб російських танкерів уникнути можливих ударів Україна продовжує розвивати морські безекіпажні системи. Саме такі засоби становлять одну із загроз для російських суден у Чорному морі, зокрема потенційно й для танкерів тіньового флоту. Плетенчук розповів, що ВМС використовують платформу “Сарган 3000”. Вона може виконувати роль носія інших безпілотників. Такі можливості вже застосовували на практиці.

“Ми застосовуємо “Сарган 3000”, це платформа в чомусь схожа, якщо брати суто фізично, “Сарган” більший. Ми так само його використовуємо як носій інших дронів і успішно вже застосовували”, — розповів речник.

Розвиток подібних платформ розширює можливості безекіпажних систем. Однак конкретні характеристики їхнього застосування проти танкерів Плетенчук не розкрив.

Інтерес міжнародних партнерів

Українські морські безпілотні технології привертають увагу іноземних військових. Під час розмови також згадували випробування українських безекіпажних платформ у США, зокрема на навчаннях Bayonet Quest 26 у штаті Мічиган.

“Україна була, є і залишається світовим драйвером у застосуванні морських безекіпажних систем. Це технології, які вдосконалюються практично постійно, саме через те, що ворог постійно шукає способи протидії”, — зазначив Плетенчук.

Він додав, що міжнародні навчання за участю безекіпажних систем регулярно відбуваються і в Європі. Україна демонструє на них нові можливості, а зацікавленість партнерів, за словами речника, продовжує зростати.

“У наших дронах використовуються різноманітні технології, зокрема деякі можуть бути надані партнерами, тому тут все досить взаємно зазвичай”, — підсумував Дмитро Плетенчук.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.

Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.

У селі Ласків Люблінського воєводства (Польща) завершилися пошукові дослідження на православному кладовищі, під час експедиції виявили останки понад 40 осіб.

Про це у Фейсбуці повідомив Український інститут національної пам’яті, передає Укрінформ.

“За результатами досліджень виявлено групові та одиночні поховання. За попередніми оцінками, на дослідженій території виявлено останки понад 40 осіб, серед яких є жінки, діти та чоловіки”, – йдеться у повідомленні.

Навесні 2027 року УІНП планує провести подальші ексгумаційні дослідження в селі Ласків, під час яких можна буде встановити вік, стать і причини смерті похованих осіб.

“В останній день пошукових робіт було проведено шурфування та частково розкрито одне з групових поховань, у якому виявлено останки восьми осіб. На завершення експедиції її учасники запалили лампадки, вшанувавши пам’ять невинно вбитих українців”, – додали в УІНП.

Пошукові дослідження тривали з 2 до 16 жовтня на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Проведення пошукових робіт забезпечувало комунальне підприємство «Доля», яке 31 серпня отримало відповідний дозвіл від польської сторони.

Керівник КП «Доля» Святослав Шеремета зауважив, що більшість поховань розташовані на глибині 40–70 сантиметрів від поверхні ґрунту.

В УІНП поінформували, що “за різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей”. У межах досліджень істориків та експертів з України й Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули у 1944 році. Водночас окремі історики називають більшу кількість жертв – близько 350 осіб.

Читайте також: У Львові пошуковці підсумували ексгумаційні роботи на Голосківському цвинтарі

Як повідомляв Укрінформ, у польському селі Ласків українська експедиція виявила близько 30 останків загиблих у березні 1944 року.

Фото: Український інститут національної пам’яті