У акваторії Чорного моря 3 травня зафіксували слабкий землетрус. Підземні поштовхи відчувалися поблизу Туреччини, де за останню добу сталася ціла серія сейсмічної активності.

Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на Європейський середземноморський сейсмологічний центр.

Землетрус у Чорному морі

За даними центру, землетрус стався близько 05:48. Його магнітуда склала 1,5, а епіцентр розташовувався на глибині 7,5 кілометра неподалік турецького узбережжя.

Крім того, ще один поштовх зафіксували раніше — 1 травня близько 23:26. Він стався неподалік окупованого Криму, приблизно за 151 кілометр від Керчі. Його магнітуда сягнула 2,9.

За інформацією Європейського середземноморського сейсмологічного центру, протягом останньої доби в районі Туреччини відбулося кілька десятків землетрусів різної сили.

Фахівці зазначають, що такі слабкі підземні поштовхи зазвичай не становлять загрози для населення, однак свідчать про активність сейсмічної зони.

Землетруси у Чорному морі: що відомо 

Це не перший землетрус, зафіксований у Чорному морі цього року. Так, 10 лютого в Чорному морі поблизу Криму зафіксували землетрус. Підземні поштовхи сталися неподалік від Керчі та мали невелику магнітуду. За даними фахівців, загрози для людей і інфраструктури немає. Коливання зареєстрували лише сейсмологічні прилади. Окрім цього, 2 лютого на півдні України та в тимчасово окупованому Криму відчули землетрус магнітудою 4,8 бала. Епіцентр був за 78 км на захід від Керчі на глибині 10 км. 

Також Новини.LIVE писали, що на Одещині вранці 26 квітня зафіксували землетрус у Роздільнянському районі біля села Бриновка. Підземні поштовхи стали третім подібним випадком в області за минулий місяць. За офіційними даними, землетрус стався о 04:17:21. Його магнітуда склала 2,6 за шкалою Ріхтера, а осередок залягав на глибині 16 кілометрів. 

До цього  землетруси в Одеській області реєстрували:

• 22 квітня о 01:07:10 — магнітуда 2,5, глибина 12 км;
• 19 квітня о 10:19:43 — магнітуда 2,6, глибина 8 км.

Крім цього, Новини.LIVE інформували, що Одесу вдень, 26 квітня, накрила сильна пилова буря. Через потужний вітер у повітря піднялися пил, пісок та дрібний бруд, а в окремих районах міста різко погіршилася видимість. Напередодні синоптики попереджали про небезпечну погоду. Вздовж узбережжя Одещини було оголошено І рівень небезпечності (жовтий) через сильний вітер.

Як передає Укрінформ, на цьому наголосив у Телеграмі уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

За його словами, використання балаклав під час мобілізаційних заходів є неприпустимим. Люди мають право розуміти, хто саме до них підходить, хто їх зупиняє, затримує чи застосовує силу. Коли обличчя приховані – неможливо ідентифікувати осіб, які потенційно можуть порушувати права людини або вчиняти кримінальні правопорушення.

“І саме через це ми щодня отримуємо звернення громадян щодо дій окремих представників ТЦК та СП. Один із таких випадків – у Дніпрі. На відео – чоловік, якого офіційна версія пропонує вважати таким, що “сам впав та вдарився головою”. Наразі він перебуває у вкрай важкому стані, до того – був у комі”, – зауважив омбудсман.

До уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернулася мешканка Дніпра, оскільки її чоловік зазнав травм унаслідок дій групи осіб у балаклавах та форменному одязі, яких вона ідентифікує як представників ТЦК та СП. Внаслідок цих подій чоловік отримав черепно-мозкову травму та перебуває у лікарні у вкрай важкому стані.

Відповідно до законодавства України, представники ТЦК та СП під час виконання службових обов’язків повинні бути належним чином ідентифіковані та предʼявляти службові посвідчення. Приховування обличчя викликає у людей недовіру та нерозуміння, хто саме перед ними, що прямо впливає на оцінку таких подій.

Розпочато досудове розслідування за статтею 128 Кримінального кодексу України – необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Омбудсман вже звернувся до прокуратури, яка здійснює процесуальне керівництво, з вимогою забезпечити повне та неупереджене розслідування та перевірити, чи дотримувалися представники ТЦК та СП вимог законодавства під час здійснення заходів оповіщення. Лубінець наголосив, що вимагатиме повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин цієї справи.

“Ця історія – не про один випадок. Вона про те, як подібні дії сприймаються людьми, коли немає прозорості та зрозумілої ідентифікації. Держава, що діє в масках, не має дивуватися, що громадяни від неї тікають”, – підкреслив омбудсман.

Як повідомляв Укрінформ, на Одещині кількість скарг на дії ТЦК за рік зросла майже на 40%.

Поки для військових закуповували двоярусні ліжка за цінами, які суттєво перевищували ринкові, держава, за даними слідства, могла зазнати багатомільйонних збитків. В Одесі суд продовжив процесуальні обов’язки начальнику КЕУ, якого підозрюють у недбалому ставленні до закупівель меблів для армії.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань.

Слідство встановило, що у травні 2023 року Одеське квартирно-експлуатаційне управління підписало угоду з підприємством “ПГОІ Еколайн-Дізайн” на постачання 956 двоярусних армійських ліжок типу “А”. Загальна вартість закупівлі склала 5,4 мільйона гривень, а ціна одного ліжка — 5750 гривень.

Правоохоронці вважають, що під час укладення договору посадовець не провів аналіз ринку, не перевірив альтернативні комерційні пропозиції та не проконтролював ефективність використання бюджетних коштів. Водночас за матеріалами справи, ринкова вартість таких ліжок разом із доставленням тоді становила приблизно 3731 гривню за одиницю.

За версією слідства, лише за цим контрактом держава могла переплатити майже 1,9 мільйона гривень.

Також слідчі з’ясували, що вже у червні 2023 року КЕУ уклало ще один договір із тим самим постачальником — цього разу на закупівлю тисячі армійських ліжок. Сума угоди склала 5,7 мільйона гривень, а вартість одного ліжка залишилася незмінною — 5750 гривень.

У прокуратурі зазначають, що і в цьому випадку ринкова ціна продукції була значно нижчою, а ймовірна переплата могла перевищити 2 мільйони гривень. Слідство вважає, що посадовець не забезпечив належного контролю за витрачанням державних коштів та укладенням договорів.

У судових матеріалах йдеться, що загальні збитки, яких, за оцінками правоохоронців, зазнав державний бюджет через дії начальника Одеського КЕУ, можуть становити понад 17,3 мільйона гривень.

Суд підтримав клопотання прокурора та продовжив строк дії обов’язків підозрюваному до 21 червня 2026 року.

У січні Інтент писав про цю справу. На момент подій, про які вказано у судовій справі, КЕУ керували Олександр Шило та Юрій Цвілодуб.

Анна Бальчінос