На території Одещини продовжує функціонувати мережа «Пунктів незламності», створена для підтримки громадян у разі критичних ситуацій. Наразі в області працюють 457 таких об’єктів, де відвідувачі можуть підзарядити мобільні гаджети, скористатися зв’язком та отримати необхідну допомогу.

Найбільша кількість локацій зосереджена в Одесі, де розгорнуто 277 пунктів, з яких 161 перебуває у комунальній власності, а 116 організовано представниками відповідального бізнесу. Активно працюють пункти і в районах області: в Ізмаїльському районі функціонує 35 точок, у Подільському — 19, у Білгород-Дністровському — 14, а в Одеському районі — 15. Також допомогу надають підрозділи ДСНС, поліції та Укрзалізниці, які сумарно забезпечують роботу понад 80 спеціалізованих об’єктів.

Для зручності пошуку актуальні адреси всіх точок доступні за посиланням: nezlamnist.gov.ua

Уночі, 14 квітня, південь Одещини атакували ударні безпілотники. Під удар потрапили порт в Ізмаїлі, цивільна інфраструктура та житлові будинки. Виникли пожежі та руйнування, зокрема на території СТО. Попри масштаб атаки, обійшлося без загиблих і постраждалих.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.

Удар по порту

У ніч на 14 квітня, російські дрони масовано атакували Ізмаїльський район, цілячись у портову та цивільну інфраструктуру. У самому Ізмаїльському порту зафіксовано кілька влучань. Пошкоджено причал, баржу, а також цивільне судно під прапором Панами. Постраждало і портове обладнання, однак робота об’єкта критичної інфраструктури залишається стабільною.

Наслідки атаки

Серйозні руйнування сталися на території станції техобслуговування. Після влучання там спалахнула масштабна пожежа площею близько 700 квадратних метрів. Вогонь знищив два пасажирські автобуси та сім легкових автомобілів.

Також, унаслідок атаки пошкоджено шість приватних будинків — у них зруйновані покрівлі. Крім того, ушкоджень зазнав автомобіль швидкої допомоги.

Робота рятувальників

Рятувальники ліквідовували наслідки в складних умовах через повторні сигнали повітряної тривоги, але змогли швидко ліквідувати займання і не допустили поширення полум’я. На місцях працювали 17 рятувальників і кілька одиниць техніки, до гасіння долучилися і підрозділи Нацгвардії.

Південь без світла

Зазначимо, через аварійне пошкодження тимчасової мережі електропостачання без світла залишилася частина Ізмаїльського району. Відключення торкнулися південної та південно-східної частин Ізмаїла, частини міста Кілія, а також сіл Василівка, Омарбія, Кислиця та Стара Некрасівка. Енергетики вже працюють на місці та обіцяють відновити електропостачання у найкоротші терміни.

Обстріли за добу

З ночі на Одещині чотири рази лунав сигнал повітряної тривоги. Дрони летіли у різних напрямках. Зокрема на Овідіополь, Білгород-Дністровський та Ізмаїльський райони. Крім того, вчора вдень загрозу оголошували декілька разів. Під час яких росіяни атакували регіон ударними дронами та ракетою з акваторії Чорного моря.

Як повідомляли Новини.LIVE, що Одеська область вночі, 10 квітня, зазнала масованої атаки дронів. Під удар потрапили енергетичні об’єкти та портова інфраструктура. Частина громад залишилась без електропостачання. На щастя, обійшлося без постраждалих.

Також Новини.LIVE писаи, що вночі, 8 квітня, російські безпілотники вчергове атакували південь Одещини. Під удар потрапили портова та цивільна інфраструктура. Попередньо, обійшлося без загиблих і постраждалих.

Про це на пресконференції в Укрінформі розповіли представники Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

За словами директора департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Дмитра Пахольченка, нове українське законодавство у сфері захисту інформації передбачає масштабні зміни, спрямовані на імплементацію європейських норм із кібербезпеки. Відсоток впровадження цих норм в Україні за минулий рік становив 80%, і спрямовані вони на посилення спроможностей національної системи кібербезпеки.

«По-перше, це перехід на ризикоорієнтовану модель, яку ми впроваджуємо для державних органів та операторів критичної інфраструктури. По-друге, створення інституції керівників і підрозділів із кіберзахисту в кожному державному й місцевому органі влади та на об’єктах критичної інфраструктури. По-третє, це створення великої масштабної національної системи реагування на кібератаки та системи обміну щодо них», – сказав Пахольченко.

Директор департаменту захисту інформації Держспецзв’язку Андрій Головенко вважає, що нова система інформаційного захисту є значно ефективнішою через більшу гнучкість для власників, розпорядників та суб’єктів господарювання, які її впроваджують.

«Не стало дуже багато бюрократичних перешкод, як то різноманітних погоджень, розглядів технічної документації тощо. Нова система дозволяє це зробити значно швидше і без проміжних узгоджень. Протягом 10 діб ухвалюється рішення щодо тієї чи іншої системи до переліку авторизованих систем. Таким чином ми скоротили час для ухвалення рішення, дали гнучкий підхід до впровадження заходів захисту відповідно до того чи іншого обраного профілю. Власники, розпорядники або ті суб’єкти, які будують системи, обирають технічні стандарти для реалізації заходів захисту і немає формалізованого набору документів, як це було раніше», – розповів Головенко.

Як зазначив директор департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кібербезпеки Держспецзв’язку Ігор Стельник, на сайті адміністрації Держспецзв’язку вже розміщено відомості про понад 100 авторизованих систем і проведення заходів державного контролю у частині з них показали максимальну ефективність нового законодавства.

«Доведення новел, новацій і змін у законодавстві та їхня результативність є дуже важливими у сфері захисту інформації. Колись ця сфера була дуже закритою і не такою публічною як зараз. Нове законодавство фундаментально змінило підходи до сфери захисту інформації. Це максимальна спрямованість формування державної політики на захист інтересів, прав і свобод громадян України. Адже це стосується кожного з нас», – наголосив Стельник.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 27 березня 2025 року ухвалила закон щодо посилення захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.