Як передає Укрінформ, про це повідомляє Нацполіція.

Оперативники Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції у взаємодії з Головним управлінням СБУ у місті Києві та Київській області припинили діяльність ворожої агентурної мережі, яка готувала низку резонансних вбивств. Діяла злочинна група у столиці та області.

Координацію діяльності здійснював куратор з Головного розвідувального управління Генштабу ЗС РФ, який спеціалізується на проведенні розвідувально-диверсійних операцій на території України.

Ним виявився 39-річний співробітник 4-го управління центру спеціального призначення “Кубінка” Сил спеціальних операцій ворожої спецслужби за позивним “Метеор”.

Для втілення злочинних планів він залучив чотирьох осіб, один з яких був правоохоронцем. За наказом куратора вони встановлювали потенційних жертв з-поміж відомих громадських діячів чи представників командування підрозділів Сил оборони України, зокрема Головного управління розвідки, Національної гвардії, добровольчих формувань територіальної громади. Після цього розпочинали виконання замовлення.

Один з агентів – керівник охоронної фірми, відповідав за забезпечення команди транспортом. Наданий ним автомобіль, брендований під службовий та з проблисковими маячками, допомагав швидко залишити місце злочину, не привертаючи зайвої уваги.

Кермувала ним 46-річна переселенка із Запоріжжя. Вона повинна була доставити кілера до місця вчинення злочину, а після цього вивезти його до заздалегідь орендованої квартири.

Безпосереднього виконавця, раніше судимого за розбій, працівник спецслужби РФ завербував ще у 2022 році в Херсоні через свою резидентку. Вона ж після звільнення міста виїхала разом з ним до Росії, продовжуючи допомагати проводити підривну діяльність та вербувати потенційних агентів.

Зв’язок учасники групи підтримували через іноземні месенджери. Вони забезпечували конфіденційність розмов та не зберігали історію листувань. Зброю та необхідні боєприпаси отримували у заздалегідь облаштованих схованках на території Київської та Черкаської областях.

Усіх учасників агентурної мережі затримали під час підготовки вбивства командира одного з добровольчих формувань територіальної громади Києва.

В ході проведених обшуків у зловмисників правоохоронці вилучили зброю, змінні SIM-картки та мобільні телефони з доказами протиправної діяльності.

Окрім цього, встановлено, що завербовані агенти планували здійснити ще декілька вбивств кількох впливових українських діячів із застосуванням вибухових пристроїв, які планували закладати під автомобілі.

Усім учасникам мережі вже повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 (державна зрада), ч. 2 ст. 15 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 (закінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб) та ч. 2 ст. 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї) Кримінального кодексу України.

Їм загрожує від 10 років до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

Дії куратора та його резидентки кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 (державна зрада), ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 (замах на вчинення диверсії, вчинений за попередньою змовою групою осіб) та ч. 2 ст. 15 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 (закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, вчинене з корисливих мотивів, на замовлення та за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу України.

Їм заочно оголошені підозри.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні знешкодили агентурно-бойову мережу РФ із 10 осіб, які шпигували за Силами оборони та готували замовні вбивства публічних осіб, зокрема волонтера Сергія Стерненка та бійця РДК Іллі Богданова.

Минулої доби на Херсонщині внаслідок обстрілів російських військ загинула одна людина, а ще двоє отримали поранення. Окупанти атакували житлові квартали та цивільну інфраструктуру в 15 населених пунктах області.

Про це повідомила поліція Херсонської області.

Під ворожим вогнем опинилися Херсон, Антонівка, Берислав, Станіслав та інші громади. Російська армія застосовувала авіацію, артилерію та міномети для ударів по мирних мешканцях.

“Внаслідок влучання снарядів пошкоджено 12 приватних будинків, багатоповерхівку, господарчу споруду та два цивільні автомобілі”, – зазначили у пресслужбі поліції.

З артилерії військові рф обстріляли Ромашкове. Смертельні поранення дістав 61-річний місцевий житель.

В результаті атак дронами типу FPV пошкоджено два приватні будинки в Новокаїрах, багатоквартирний – у Дар’ївці, один приватний будинок в Інженерному.

Через атаки ударними безпілотниками пошкоджено два приватні будинки в Українці та Новодмитрівці, інфраструктуру на території навчального закладу у Хрещенівці, а також адміністративну будівлю, яка уже пошкоджена попередніми обстрілами. 

Вдень росіяни обстріляли житлові квартали Корабельного району Херсона з артилерії. Зазнали пошкоджень два багатоквартирні будинки та два автомобілі.

Пізніше під артобстріл потрапила 66-річна жінка. Вона отримала вибухову травму й уламкове поранення стегна. 

Ввечері внаслідок артилерійських ударів пошкоджено багатоквартирний та приватний будинки.

У Центральному районі ворожий FPV-дрон атакував мікроавтобус, який перевозив продукти. Внаслідок удару 61-річний водій отримав вибухову та черепно-мозкову травми, контузію, поранення обличчя, живота й ноги. Транспортний засіб пошкоджено.

Крім того, за інформацією правоохоронців, зафіксовані влучання в об’єкти критичної інфраструктури, що спричинило тимчасові перебої зі світлом у деяких районах. Поліцейські відкрили кримінальні провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни.

Олеся Ланцман

Останніми днями у медіа активно обговорюють зміни до порядку обліку дітей дошкільного та шкільного віку, затверджені постановою Кабінету Міністрів №241 від 25 лютого 2026 року. Подекуди цю новину подають як сенсацію – мовляв, запроваджується «тотальний контроль за прогулами» або «батьків масово штрафуватимуть». Роз’яснення з цього приводу у Фейсбук надав директор департаменту освіти і науки Одеської ОДА Олександр Лончак, передає видання «Південь сьогодні».

За словами посадовця, насправді зміни значно більш прагматичні та логічні. Йдеться передусім про вдосконалення взаємодії між закладами освіти, органами управління освітою, службами у справах дітей та підрозділами Національної поліції України, зокрема підрозділами ювенальної превенції.

«Мета – оперативніше реагувати у випадках, коли дитина систематично випадає з освітнього процесу.

Зміни уточнюють алгоритми обміну інформацією та встановлюють чіткіші строки її передачі. Важливим є і те, що дані про дітей, які не відвідують навчання, мають обов’язково передаватися до уповноважених служб, тоді як раніше це формулювалося як «за потребою». Очевидно, що оцінка такої «потреби» могла бути суб’єктивною», – зазначає директор департаменту.

Водночас він нагадує, що, якщо учень без поважної причини не відвідує школу 10 і більше днів, заклади освіти і раніше були зобов’язані інформувати відповідні служби. Тож нові зміни радше уточнюють порядок взаємодії та роблять його більш оперативним, у тому числі завдяки цифровим сервісам.

«Важливо розуміти: ці нововведення не спрямовані проти батьків чи педагогів. Їхнє головне завдання – захистити право дитини на освіту та своєчасно реагувати на ситуації, коли дитина може опинитися у складних життєвих обставинах.

Кожен учитель добре знає своїх учнів і їхні родини. Освітяни щодня працюють з дітьми і в більшості випадків прекрасно розуміють, коли йдеться про життєві обставини, а коли про ситуації, що потребують більшої уваги», – пояснює посадовець.

І додає, що є випадки, де мовчати не можна: коли учень/учениця систематично не відвідує школу, коли є ризики насильства, занедбаності або інших небезпечних обставин. Саме тоді важливо, щоб система реагувала швидко і злагоджено.

«Тому дивімося на ці зміни з позиції інтересів дитини.

Вони спрямовані на те, щоб жодна дитина не залишилася поза увагою, а взаємодія між освітянами, соціальними службами та ювенальною превенцією була чіткою і своєчасною.

Реагуймо на ці новації спокійно, професійно і відповідально.

У центрі нашої спільної роботи – безпека, благополуччя і право кожної дитини на освіту», – резюмує Олександр Лончак.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА