Суспільство

Одеські медійники звинуватили голову місцевої ради Союзу журналістів у розкритті їхніх даних злочинцю Анонси

Published

1 рік ago

05.04.2025

Одеські працівники медіа закликали керівника Одеського відділення Національного союзу журналістів Юрія Работіна піти з посади й звинуватили його у переданні їхніх особистих даних обвинуваченому в створені бойової групи для повалення влади Олегу Мальцеву.

Про це стало відомо з відкритого листа, на ім’я Юрія Работіна оприлюдненого журналісткою Марією Ковальовою.

“Нам стало достеменно відомо, що дані щонайменше тридцяти журналістів, які підписали офіційну скаргу до суду, опинилися у розпорядженні фігуранта справи — Мальцева. Особа, яка раніше займалась системним переслідуванням журналістів, отримала в руки телефони та інші персональні дані тих, кого вважала мішенню. Це стало можливим завдяки Вам, Юрію Анатолійовичу. Саме Ви, за наявною інформацією, передали Мальцеву матеріали з персональними даними підписантів. Таким чином, Ви не просто знехтували етичними нормами — Вами було поставлено під загрозу життя, здоров’я та безпеку журналістів та їхніх родин, зокрема тих, хто нині перебуває на передовій”, – наголосили автори звернення.

Журналісти наполягають, що такі дії можуть підпадати під кваліфікацію статті 182 Кримінального кодексу України — “Порушення недоторканності приватного життя”, що тягне за собою кримінальну відповідальність.

У коментарі “Детектору медіа” Ковальова розповіла, що з власних джерел отримала скрини листування Мальцева та Юрія Работіна, де останній повідомляє про підписи журналістів під характеристикою підозрюваного. Також є скрин повідомлення, в якому Мальцев розповідає про отриману інформацію своїй адвокатці Євгенії Тарасенко.

Сам Юрій Работін заявив Інтенту, що не буде поки коментувати відкритого листа.

“Мені треба розібратися спочатку у ситуації, а потім вже щось з цього приводу коментувати”, – пояснив він.

Юрій Работін — заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України, автор книжок поезії та прози й лауреат декількох літературних премій. Однак сайт “Миротворець” називає його сепаратистом та одним з організаторів проросійських виступів у Одесі.

Також свою позицію навела також Національна спілка журналістів України. Вони повідомили, що “стурбовані інформацією про конфліктну ситуацію” і засуджують “поширення персональних даних”.

У вересні 2024 року військова контррозвідка Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань нейтралізували оперативно-бойову групу воєнної розвідки російської федерації в Одесі. У них вилучено понад 70 одиниць вогнепальної зброї з оптичними прицілами та боєприпаси, а також бронежилети, шоломи, балістичні окуляри та інше тактичне спорядження. У разі захоплення Одеси учасникам групи обіцяли посади у місцевій окупаційній адміністрації рф.

В СБУ не повідомляли прізвищ затриманих, але низка ЗМІ повідомила, що йдеться про Олега Мальцева, якого кілька років тому звинувачували в медіа у створенні секти та цькування журналістів. Саме нагадування про ті цькування та секту журналісти підписали та скерували правоохоронцям. Юрій Работін згідно із заявами журналістів отримав ці документи із персональними даними медійників та передав їх адвокату Мальцева.

Зазначимо, що це не перший скандал навколо Одеського НСЖУ. Так у квітні 2021 року Інститут масової інформації повідомив, що Одеська обласна організація Національної спілки журналістів України видала посвідчення членів спілки стороннім особам, які мають сумнівний стосунок до журналістики. А відео підписаних документів, які лежать на столі голови Одеської організації НСЖУ Юрія Работіна, з’явилося на Facebook-сторінці видання “Херсонський вісник new”.

Згодом Одеська обласна організація Національної спілки журналістів України скасувала своє рішення про приєднання цих людей до своїх лав.

Кирило Бойко

Джерело

Суспільство

До ПЦУ перейшли майже 2 тисячі релігійних громад

Published

5 години ago

03.06.2026

Головний з новин

Із 2018 року з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України перейшли майже дві тисячі релігійних громад. Більшість переходів відбулися у мирний спосіб.

Про це повідомив голова Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час презентації всеукраїнського опитування «Оцінка релігійної ситуації в Україні», що відбулася в Укрінформі.

«Після створення ПЦУ майже 2 000 громад Української Православної Церкви перейшли до Православної Церкви України. Це такі помісні церкви, як грузинська, албанська, польська, чеських земель і Словаччини… Тобто це велика кількість парафій», – сказав Єленський

За його словами, переходи відбувалися і відбуваються переважно в сільській місцевості.

Єленський підкреслив, що переважна більшість переходів відбувається в мирний спосіб. Проте є і такі випадки, які доходять до суду.

Голова ДЕСС навів приклад рішення Європейського Суду з прав людини щодо випадку, який трапився у селі Птича Рівненської області.

Він зауважив, що претензія ЄСПЛ полягала в тому, що держава не забезпечила «мирного перебігу релігійного життя в цьому населеному пункті».

Читайте також: В Україні наразі заброньовані 6,5 тисячі священників – Єленський

Як повідомлялося, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі релігійної громади УПЦ села Птича на Рівненщині, констатувавши порушення державою Україна статті 9 Конвенції (право на свободу совісті та віросповідання). Конфлікт та судовий розгляд стосувалися права громади на користування місцевим храмом.

Протистояння за Свято-Успенський храм у с. Птича між вірянами УПЦ (які володіли майном) та представниками УПЦ Київського патріархату (згодом — ПЦУ) тривало з 2014 року. Конфлікт супроводжувався фізичними сутичками, а храм тривалий час був опечатаний.

Джерело

Суспільство

Мільйони готівкою і бізнес подружжя: що відкрили декларації керівників медзакладів Миколаєва Анонси

Published

5 години ago

03.06.2026

Головний з новин

Керівники комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Миколаєва задекларували загалом понад 27,9 мільйона гривень доходів та 12,9 мільйона гривень заощаджень. Центр публічних розслідувань разом з Інтент проаналізували фінансові звіти 14 керівників міських медзакладів за 2025 рік.

Дослідження охопило декларації керівників міських лікарень №1, №3, №4, №5, міської дитячої лікарні №2, пологового будинку №3, центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) №1-7. Пологові будинки №1 і №2 у 2024 році припинили існування як окремі заклади – їх реорганізовано. Для пологового будинку №3, яким керує Олег Іщенко, також планується реорганізація.

Доходи: підприємці в родині та зарплатні лідери

Найбільший сукупний дохід родини – у виконувачки обов’язків керівника Міської лікарні №4 Лариси Дергунової: 5,6 мільйона гривень. Власний дохід Дергунової склав 1,29 мільйона гривень – зарплата 954 тисячі гривень, сумісництво 125 тисяч гривень та пенсія 214 тисяч гривень. Основну частину родинного доходу – 4,08 мільйона гривень – принесла підприємницька діяльність чоловіка Сергія Дергунова. Крім того, він отримав пенсію 227 тисяч гривень. Загалом родина заробила на 12 відсотків менше, ніж у 2024 році.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Другою за доходами стала колишня в.о. директора ЦПМСД №1 Руслана Бернацька (до 2025 року – Омелянчук): 2,95 мільйона гривень виключно власних доходів. З цієї суми 2,10 мільйона гривень – підприємницька діяльність, 503 тисячі гривень – зарплата, 299 тисяч гривень – соціальні виплати, 31 тисяча гривень – оренда майна. Порівняно з 2024 роком доходи Бернацької зросли на 165 відсотків. З 2025 року посаду в.о. директора ЦПМСД №1 обіймає Олена Скуратовська – вона задекларувала 950 тисяч гривень доходу.

Директор міської лікарні №3 Юрій Дячук задекларував 2,39 мільйона гривень родинного доходу – на один відсоток менше, ніж у 2024 році. Власний дохід Дячука склав 1,39 мільйона гривень: зарплата 1,05 мільйона гривень, пенсія 184 тисячі гривень, сумісництво 142 тисячі гривень, дохід від оренди 14 тисяч гривень. Дружина Олена задекларувала один мільйон гривень: зарплата 648 тисяч гривень та 353 тисячі гривень від продажу рухомого майна.

Виконувачка обов’язків директора ЦПМСД №5 Ганна Петрова отримала 2,36 мільйона гривень – виключно власних доходів. Значну частину – 1,34 мільйона гривень – склав дохід від продажу квартири площею 48 квадратних метрів у Миколаєві. Решта – зарплата 712 тисяч гривень, пенсія 172 тисячі гривень та сумісництво 136 тисяч гривень. Порівняно з 2024 роком дохід зріс на 118 відсотків.

Директорка ЦПМСД №3 Леся Мазепа задекларувала 1,74 мільйона гривень родинного доходу – утричі більше, ніж роком раніше (+254%). Власний дохід Мазепи склав 1,24 мільйона гривень: підприємницька діяльність принесла 512 тисяч гривень, зарплата – 546 тисяч гривень, сумісництво – 148 тисяч гривень. Чоловік Володимир заробив 469 тисяч гривень зарплати, донька Ольга – 27 тисяч гривень.

Решта керівників задекларувала від 947 тисяч до 1,68 мільйона гривень. Серед них – директорка МЛ №5 Олена Терентьєва (1,68 мільйона), в.о. директора ЦПМСД №2 Денис Курило (1,65 мільйона, хоча у декларації вказав іншу посаду), в.о. ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська (1,63 мільйона), директорка МЛ №1 Марія Грачова (1,45 мільйона) та в.о. ЦПМСД №4 Сергій Мотуз (1,40 мільйона). Найменший дохід – у директора ПБ №3 Олега Іщенка: 947 тисяч гривень.

Як бачимо, значну частину родинних доходів у кількох керівників формує бізнес подружжя. Найяскравіше це видно у родини Дергунових, де підприємницька діяльність чоловіка дала втричі більше, ніж зарплата самої в.о.

Заощадження: майже все – готівка

Загальні заощадження 14 керівників склали 12,88 мільйона гривень, з яких 12,21 мільйона гривень (95 відсотків) – готівка. Банківських рахунків небагато: 670 тисяч гривень. Позик не зафіксовано.

Найбільше заощадив Денис Курило – 3,27 мільйона гривень, і майже всі кошти у валюті: 36 400 доларів США (1,54 мільйона гривень за курсом НБУ на 31 грудня 2025 року) та 34 400 євро (1,71 мільйона гривень). На банківському рахунку – 62 тисячі гривень. Порівняно з 2024 роком заощадження зросли на 66 відсотків.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Юрій Дячук зберіг 3,21 мільйона гривень – практично вся сума у валюті: 25 000 доларів США (1,06 мільйона гривень) та 29 000 євро (1,45 мільйона гривень) – власні кошти; ще 5 000 доларів США (212 тисяч гривень) та 4 000 євро (199 тисяч гривень) – у дружини Олени. На рахунках – 289 тисяч гривень. Загалом заощадження зросли на сім відсотків.

Руслана Бернацька задекларувала 2,94 мільйона гривень готівкою в гривнях – на 77 відсотків більше, ніж у 2024 році. А директорка міської дитячої лікарні №2 Любов Савчук зберігає один мільйон гривень готівкою – так само, як і роком раніше.

Виконувачка обов’язків директора ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська задекларувала 851 тисячу гривень готівкою: 10 000 доларів США особисто (424 тисячі гривень) та 10 000 доларів США у чоловіка (424 тисячі гривень). Заощадження зросли на 44 відсотки.

Решта керівників задекларувала від нуля до 424 тисяч гривень. Марія Грачова зберігає 424 тисячі гривень (10 000 доларів США у чоловіка), Вікторія Заміхановська та Олена Скуратовська – по 312–320 тисяч гривень, Леся Мазепа – 300 тисяч гривень, Олена Власова – 249 тисяч гривень на рахунках. Без заощаджень – Олег Іщенко, Ганна Петрова та Сергій Мотуз.

Цікавий контраст: Курило та Дячук, які очолюють рейтинг заощаджень, тримають кошти переважно у валюті, тоді як Бернацька з майже трьома мільйонами гривень обрала готівку в національній валюті.

Житлова нерухомість

Найбільша власна житлова площа – у в.о. директора ЦПМСД №4 Сергія Мотуза: будинок площею 298 квадратних метрів у Миколаєві. Його мати Людмила також має право користування цим будинком та земельною ділянкою на 1044 квадратні метри поруч.

Директорка міської лікарні №1 Марія Грачова має будинок площею 197 квадратних метрів у Миколаєві – у спільній власності з чоловіком. А виконувачка обов’язків керівника ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська задекларувала 160 квадратних метрів: дві квартири в Миколаєві (87,6 та 42,4 квадратного метра) у спільній власності з чоловіком та садовий будинок площею 30 квадратних метрів у Кир’яківці.

Очільниця МЛ №5 Олена Терентьєва має 159 квадратних метрів: дві квартири в Миколаєві (50,3 та 33,1 квадратного метра) та власний будинок площею 75,6 квадратного метра у Білозірці. Натомість її колега Юрій Дячук задекларував 158 квадратних метрів: власний будинок 91,6 квадратного метра та квартира площею 66,3 квадратного метра у дружини.

Решта керівників має від 17,5 до 139 квадратних метрів. Найбільше серед них – у директора ЦПМСД №3 Лесі Мазепи (139 квадратних метрів у двох об’єктах) та директора ПБ №3 Олега Іщенка (134 квадратних метри). Найменше – у Руслани Бернацької: квартира 17,5 квадратного метра у спільній власності. Нежитлову нерухомість задекларувала лише в.о. ЦПМСД №6 Тетяна Ганусовська – гараж площею 18 квадратних метрів.

Директори-землевласники

Найбільше земельних активів – у директора ПБ №3 Олега Іщенка: 4,77 гектара у чотирьох ділянках у Гайсинському районі Вінницької області. Директор Міської лікарні №3 Юрій Дячук задекларував 3,56 гектара у двох ділянках у Котляревому Миколаївської області. Руслана Бернацька – 2,9 гектара у двох ділянках у Вінницькому районі. Директорка ЦПМСД №3 Леся Мазепа – 1,71 гектара у двох ділянках у Тульчинському районі Вінницької області. Директорка МЛ №5 Олена Терентьєва задекларувала п’ять ділянок загальною площею 0,23 гектара.

ЗАОЩАДЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Решта керівників або не має земельних ділянок, або задекларувала незначні наділи – від 0,05 до 0,12 гектара.

Автопарк

Найбільший автопарк – у директора ПБ №3 Олега Іщенка та директора МЛ №3 Юрія Дячука (по три автомобілі). В Іщенка – Toyota Land Cruiser Prado 2007 року (80 тисяч гривень) та BMW 335ix 2008 року (250 тисяч гривень) – особисті, Volkswagen Jetta 2016 року – у дружини. У Дячука – Mitsubishi Outlander 2021 року (820 тисяч гривень) та Renault 18 1981 року – особисті, Ford Puma 2025 року (999 тисяч гривень) – у дружини.

В.о. ЦПМСД №4 Сергій Мотуз задекларував два автомобілі: Chery Tiggo 7 Pro 2023 року (885 тисяч гривень) та Renault Megane 2012 року матері (176 тисяч гривень). У 2025 році він продав Chery Tiggo 4 2020 року за 420 тисяч гривень. Директорка МЛ №5 Олена Терентьєва має два особисті автомобілі: Nissan Qashqai 2012 року (212 тисяч гривень) та Opel Ascona. Директорка МЛ №1 Марія Грачова задекларувала Lexus GX 460 2010 року (150 тисяч гривень) у чоловіка.

Решта керівників задекларувала по одному автомобілю або не має власного транспорту. У Лариси Дергунової, Олени Скуратовської та Тетяни Ганусовської – автомобілі виключно у чоловіків: BMW X5 2017 (800 тисяч гривень), Mazda CX-5 та Subaru Outback 2017 відповідно.

Тож керівники 14 медичних закладів Миколаєва задекларували 27,9 мільйона гривень сукупного доходу та 12,9 мільйона гривень заощаджень. Дев’яносто п’ять відсотків усіх заощаджень готівка, значна частина – у доларах та євро. Лідери за заощадженнями – Денис Курило (3,27 мільйона, переважно валюта) та Юрій Дячук (3,21 мільйона, переважно валюта). Найвищий сукупний родинний дохід – у родини Дергунових (5,60 мільйона), де основним заробітком є підприємницька діяльність чоловіка. Про нерухомість за кордоном жоден із керівників у декларації не зазначив.

Олеся Ланцман

Джерело

Суспільство

Юні веслувальники Вилківської ДЮСШ підкорили чемпіонат України

Published

5 години ago

03.06.2026

Головний з новин

Маленьке місто Вилкове вже багато років виховує сильних і талановитих спортсменів, які успішно представляють Одещину. Про це повідомляє Одеська ОДА, передає Бессарабія.UA.

На чемпіонаті України серед юніорів та молоді до 23 років, що проходив в Умані з 20 по 24 травня, вихованці КЗПО «Вилківська ДЮСШ» вкотре вибороли медалі:

Авдєєв Данило

К-2 200 м;
К-4 200 м;
К-4 500 м;

Молчанов Вʼячеслав

К-2 1000 м;
К-1 500 м;
К-2 500 м;
К-4 500 м;

Овсянніков Денис

К-2 1000 м;
К-1 500 м;
К-2 500 м;
К-4 500 м;

Якушонок Дмитро

К-2 200 м;
К-4 200 м;
К-4 500 м.

«Щиро вітаємо спортсменів, тренерів і батьків із блискучими результатами! Дякуємо за щоденну працю та відданість спорту!

Окрема подяка тренерському складу, адміністрації та всім працівникам КЗПО «Вилківська ДЮСШ» за віру в дітей та внесок у розвиток юних спортсменів.

Бажаємо впевнених стартів і ще більше золотих нагород!

Одещина пишається вами!» — наголосили в ОДА.

Частичное или полное использование материалов разрешается только при условии прямой и открытой для поисковых систем гиперссылки на сайт Бессарабія.UA. Гиперссылка должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала и вести непосредственно на цитируемый материал. Гиперссылка обязательна вне зависимости от полного либо частичного использования материалов. Использование фотографий и видео разрешается при условии указания источника Бессарабія.UA. Если на фотографии присутствует вотермарк сайта, их сохранение при использовании фотографий обязательно

Джерело