Олександра Сомова призначили виконуючим обов’язки заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. До виконання своїх обов’язків він приступив 12 листопада 2026 року.

Про це йдеться в розпорядженні в.о. міського голови Одеси Ігоря Коваля.

Згідно з документом, Сомова призначили тимчасово — до заміщення цієї посади у порядку, передбаченому законодавством України. Оклад посадовця встановили згідно зі штатним розписом.

Підставою для кадрового рішення стала особиста заява Олександра Сомова, а також подання виконувачки обов’язків керуючого справами Виконавчого комітету Одеської міської ради О. І. Чернової.

Олександр Сомов у 2020 році був обраний депутатом Фонтанської сільської ради восьмого скликання від партії “ЄС”. 

Декларацію кандидата на посаду виконувача обов’язків заступника Одеського міського голови за 2025 рік Олександр Сомов подав 11 листопада 2026 року — напередодні свого офіційного вступу на посаду. У документі він вказав дружину Анжелу Сомову.

Усю задекларовану нерухомість родини оформлено на дружину посадовця. Згідно з документом, Анжела Сомова з 2009 року володіє квартирою в Одесі загальною площею 90,6 квадратного метра, а з 2008 року — земельною ділянкою площею 22 тисячі 780 квадратних метрів у селі Великий Буялик Березівського району Одеської області. Транспортних засобів, об’єктів незавершеного будівництва, корпоративних прав чи цінного рухомого майна ані в самого посадовця, ані в його дружини немає.

Єдиним джерелом доходу родини у 2025 році стала заробітна плата самого Олександра Сомова. У комунальній установі “Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Пересипського району міста Одеси” він заробив 151 тисячу 817 гривень. Ще 95 тисяч 894 гривні зарплати він отримав у Фонтанській сільській раді Одеського району.

Заощадження подружжя зберігає переважно готівкою. Особисто Олександр Сомов задекларував 2 тисячі євро та 25 тисяч гривень готівкою, а також 2 долари США на рахунку в ПриватБанку. Його дружина Анжела Сомова зберігає готівкою 20 тисяч доларів США. 

Раніше Центр публічних розслідувань (ЦПР) дослідив зарплати в Одеській міській раді. Журналісти виявили, що за вісім місяців 2026 року директорці юридичного департаменту Одеської міськради Інні Поповській за вісім місяців 2026 року нарахували 706,9 тисячі гривень – найбільше серед керівників виконавчих органів. 

Друге місце посіла виконувачка обов’язків директорки департаменту фінансів Галина Савченко – 644,8 тисячі гривень. Далі з однаковою сумою 615,6 тисячі йдуть директор департаменту аналітики та контролю Микола Макогонюк і директор департаменту транспорту Сергій Щербань, який обіймав посаду до 17 вересня 2026 року. Замикає п’ятірку директор департаменту економічного розвитку Андрій Розов – 597,5 тисячі гривень.

Юлія Калабайда

В Одесі сьогодні, 7 листопада, провели акцію на підтримку кримських цивільних заручників. На Дерибасівській нагадали про українців, яких Росія утримує у своїх в’язницях, та труднощі їхнього звільнення. Організатори обрали Чорне море символом зв’язку з окупованим Кримом і страждань його жителів.

Про це інформує журналістка Новини.LIVE Вікторія Бєккєр.

Реклама

Геноцид Чорного моря

За словами організаторки акції Азізи Ескендер, акція “Німий крик. Чорне море” стала сьомою у серії заходів на підтримку кримських цивільних заручників. Вона відбулася на Дерибасівській, навпроти Міського саду. Чорне море стало символом болю людей, які залишаються в окупації та російських в’язницях, а також нагадуванням про шкоду, якої Росія завдає природі.

“Сьогодні вона присвячена Чорному морю як образу геноциду, який творить Росія проти нашого народу, проти українців, кримськотатарського народу, проти окупованого Криму, а також проти екології. Тому що Чорне море також знає великого страждання, це екоцид для нашої природи”, — розповіла Азіза Ескендер.

Організаторка пояснила, що Чорне море нагадує про зв’язок Одеси з окупованим Кримом. Вона наголосила, що люди, які залишаються в російських в’язницях, потребують постійної уваги, адже повернути цивільних із полону особливо складно.

“Ми вже сьомий раз в Одесі наголошуємо, що ми маємо бути голосами тих, хто знаходиться в окупації, тих, хто знаходиться в російських катівнях. І кожен день в російському полоні може бути останнім. І особливо це стосується цивільних, яких дуже важко повернути на вільну землю”, — зазначила Азіза Ескендер.

Акція поєднала демонстрацію та мистецький перформанс. Азіза Ескендер вважає, що мистецтво допомагає привернути увагу до проблеми навіть тих людей, які раніше не цікавилися долею кримських заручників.

“Через мистецтво, через яскраві образи ми можемо привертати більше уваги і торкатися людських сердець, і це може надихати на боротьбу людей, які дуже далеко від цієї теми”, — пояснила організаторка.

Кримчани в російському полоні

Актор, режисер, викладач акторської майстерності та колишній військовослужбовець Олег Шевчук розповів, чому для нього важлива ця акція. Він народився в Криму, там жили його дід і прадід. За його словами, історія родини тісно пов’язана з кримськими татарами, тому їхнє переслідування Росією він сприймає особливо болісно.

“По-перше, мене хвилює доля полонених, будь-яких полонених українських. По-друге, я з Криму, я корінний кримчанин, я там народився, там народився мій дід, мій прадід. І проблеми кримських татар мене хвилювали дуже давно”, — сказав Олег Шевчук.

Чоловік звернув увагу на становище кримських татар, яких Росія ув’язнила після окупації півострова. На його думку, звільнення цих людей ускладнюється тим, що російська влада вважає мешканців Криму своїми громадянами.

“Росія їх вважає своїми громадянами. А своїх громадян Росія відпускає дуже рідко, дуже неохоче. І татари в них просто як заручники”, — пояснив Олег Шевчук.

Він також згадав режисера Олега Сенцова, з яким був знайомий, та інших кримчан, яких Росія переслідувала після окупації. Окремо Олег Шевчук говорив про кримських татар, засуджених за звинуваченнями у причетності до організації “Хізб ут-Тахрір”, яку Росія визнала терористичною.

“Ви прийшли на чужу територію. Ви прийшли на територію країни, де ця організація не була терористичною. Чому ви їх саджаєте?” — наголосив Олег Шевчук.

Боротьба за полонених за полонених

Олег Шевчук розповів, що тема полону стосується його й особисто: один із його побратимів досі перебуває в російському ув’язненні. Чоловік вважає, що родинам полонених доводиться докладати надто багато власних зусиль, аби домогтися інформації про близьких та їхнього звільнення.

“На жаль, доля полонених — це доля їхніх рідних, а вже потім держави. Я це знаю точно, що якщо ти не будеш бігати по інстанціях, в ГУР, СБУ і тощо, ніхто твого рідного з полону не звільнить”, — заявив Олег Шевчук.

За словами організаторки Азізи Ескендер, саме тому акції на підтримку кримських цивільних заручників проводять регулярно. Вона переконана, що люди в окупації та російських в’язницях не повинні залишатися без підтримки.

“Ми є єдиним голосом їхньої свободи. Тому ми сьогодні тут і говоримо про тих, хто потребує цього”, — сказала Азіза Ескендер.

Новини.LIVE писали, що під Одеською міськрадою відбулася акція на підтримку українізації міського простору. Учасники вимагали запровадити мораторій на російськомовний культурний продукт. Також активісти закликали перейменувати провулок Ніни Онілової на честь загиблого захисника Юрія Слєпчєнка. 

Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі близько 40 рятувальників долучилися до здавання крові. Такі акції надзвичайники проводять приблизно кожні три місяці. Частину отриманих після донації коштів вони передають на підтримку ЗСУ. 

Також Новини.LIVE повідомляли, що в Одесі відбулася хода на підтримку військовополонених, цивільних заручників та зниклих безвісти. Учасники пронесли центральними вулицями два 100-метрові полотнища — Державний прапор України та Прапор Надії. До ходи долучилися родини, які чекають на повернення близьких.