Росія вночі масовано атакувала Одещину ракетами та безпілотниками. Під ударом опинилися житлові будинки, швейний цех, енергетична й портова інфраструктура. В Одеському районі виникла пожежа у житловому будинку, одна людина постраждала. Також було пошкоджено міжнародний пункт пропуску “Орлівка” на кордоні.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.

Реклама

Наслідки атаки

Цієї ночі Одещина перебувала під масованою комбінованою атакою Росії. Внаслідок ударів пошкоджені два житлові будинки та будівля швейного цеху. В Одеському районі в одному з житлових будинків виникла пожежа. Унаслідок атаки постраждала одна людина.

Під ударом також опинилася портова інфраструктура. Росія атакувала міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення “Орлівка” на кордоні з Румунією. Там також спалахнула пожежа.

Робота рятувальників

Працівники ДСНС оперативно локалізували займання. До ліквідації наслідків російської атаки залучили понад 100 рятувальників.

Наразі фахівці продовжують працювати на місцях ударів та усувати наслідки обстрілу.

ОНОВЛЕНО 10:35: На жаль, кількість постражлалих внаслідок обстрілів РФ на Одещину зросла до 7 осіб. Це чоловіки віком 32-72 років. Потерпілі отримали травми різного ступеня тяжкості. Чотирьох травмованих госпіталізовано до лікарні.

Що відомо про атаку

Увечері 31 серпня о 20:37 тривогу оголосили в Одеському районі, а о 20:40 — у Подільському, Березівському та Роздільнянському. Повітряні сили о 20:42 попередили про реактивні БпЛА з моря, але вже о 20:45 для південних районів дали відбій. О 22:05 дрони знову зафіксували у напрямку Одеси. О 22:28 Повітряні сили повідомили про баражуючі боєприпаси “Бандероль”, і о 22:29 в Одесі пролунав вибух. Упродовж наступних хвилин фіксували реактивні БпЛА з півночі, дрони з моря та реактивний дрон на Маяки. З 22:52 сповістили про швидкісну ціль, і о 22:57 в Одесі стався черговий вибух.

Надалі повідомляли про групу “Бандероль” та ракету на Чорноморськ. Вибухи в місті пролунали о 23:02, 23:04 та 23:10, а ОВА підтвердила роботу ППО. О 23:15 Повітряні сили попередили про швидкісні засоби, звичайні та реактивні БпЛА, а о 23:21 в Одесі знову чули вибух. О 23:23 тривога повернулася на південь, проте о 23:26 її скасували для Одеського району. О 23:29 МВА повідомила про пошкодження інфраструктури. До кінця доби дрони фіксували через Тузловські лимани курсом на Вилкове, Катлабуг, Татарбунари та Сарату.

Вже 1 вересня о 00:07 Одеський район знову взяли під тривогу. З 00:08 до 00:44 повідомляли про рух БпЛА й реактивних БпЛА біля Затоки, Чорноморська, Болграда, Ізмаїла, Сергіївки, Балабанівки та Лиманки у бік Одеси. О 01:08 дали відбій для півдня, а о 01:18 — для центральних та північних районов. О 01:36 в Одеському районі знову залунала сирена, але о 01:45 тривогу скасували.

Наступна тривога в Одеському районі почалася о 02:09: о 02:15 в Одесі пролунав вибух, після чого Повітряні сили повідомили про реактивні БпЛА з моря. О 03:12 знову зафіксували реактивний БпЛА на Одесу, а о 03:14 у місті був вибух. О 03:34 для Одеського району дали відбій. О 05:05 тривогу оголошували в Роздільнянському, Подільському та Березівському районах, із відбоєм о 05:11. О 05:50 сирена знову залунала в Одеському районі. О 07:56 Повітряні сили попередили про реактивні БпЛА з моря на Одесу та Південне, а о 08:09 для Одеського району оголосили остаточний відбій.

ОНОВЛЕНО 14:15: Ворог продовжує бити по цивільній інфраструктурі Одещини. Зранку, 1 вересня, внаслідок атаки загорілося приміщення поштового терміналу, яке вже раніше зазнавало пошкоджень через російські удари.

Пожежу ліквідували підрозділи ДСНС. За попередньою інформацією, обійшлося без постраждалих. На місці працюють усі відповідні служби.

Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 27 серпня Росія знову атакувала Одесу та область. Після удару пошкоджений багатоповеровий житловий будинок, а також навчальний заклад та критична інфраструктура. Інформації про загиблих та постраждалих наразі немає.

Також Новини.LIVE писали, що російські війська завдали удару по терміналу “Нової пошти” на Одещині. Через влучання будівля зазнала часткового руйнування, після чого спалахнула пожежа. Вогонь уже загасили. За попередніми даними, люди не постраждали.

Росія продовжує бити по Одесі та області, використовуючи різні види озброєння. Удари пов’язані не лише з терором, а й зі спробами впливати на роботу українських портів. Ворог використовує Чорне море для атак, змушуючи Україну посилювати захист узбережжя.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVЕ.

Реклама

Росія прагне блокади

Одеса залишається важливою ціллю для російських військових через її роль у морському експорті України. Водночас противник не має можливості провести повноцінну морську блокаду, тому намагається тиснути ударами по портовій та іншій інфраструктурі.

“Російські військові продовжують свої спроби щодо створення умов морської блокади. Ті завдання, які російський диктатор поставив перед своїми військовими в Чорному морі наприкінці минулого року, вони намагаються в будь-який спосіб реалізувати”, — зауважив Дмитро Плетенчук.

За словами речника Військово-морських сил ЗСУ Дмитра Плетенчука, пряме блокування моря для Росії залишається складним завданням. Тому одним зі способів тиску стають ракетні та дронові удари.

“Враховуючи те, що справжню морську блокаду вони не можуть провести, все, що їм залишається, — це наносити удари. Переоцінити важливість морського експорту для України досить складно”, — додав речник.

Атаки з моря

Під час останньої атаки російські війська знову активно використовували морський напрямок. Звідти запускали ударні дрони та боєприпаси, зокрема “Бандероль”. Такий спосіб атак дає противнику певні переваги через особливості польоту над водою.

“Деякі види боєприпасів більш ефективні якраз, якщо їх використовувати на поверхні води. Там не треба оминати рельєф, можна розвивати швидкість”, — розповів речник ВМС.

Ще одним фактором є близькість окупованого Криму до Одещини. Через це російське озброєння може швидше досягати регіону, а часу на реагування залишається менше.

“Плюс з Криму підлітний час менший. Тому традиційно атаки на Одещину відбуваються саме з цього напрямку”, — додав він.

Захист ускладнює море

Для української ППО атаки з боку моря мають свої особливості. Військовим доводиться враховувати не лише напрямок польоту цілей, а й умови роботи безпосередньо над водою.

“З моря відбивати атаки складніше. З одного боку, у тебе ніби чистий обрій, а з іншого боку, в море підтягувати засоби ППО складніше набагато”, — заявив Плетенчук.

Окремою проблемою залишається нестабільність морської поверхні. Військові, які працюють із катерів, мають враховувати хитавицю та інші умови, яких немає під час роботи на суші.

“Море — це ж таки не суходіл, немає такої стабільності. В будь-якому разі є хитавиця. І, звісно, такі атаки з моря відбивати складніше”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Росія б’є з Криму

За словами Плетенчука, значна частина засобів ураження, які використовуються проти Одещини, запускається з території окупованого Криму. Водночас військові фіксують випадки знищення ворожих цілей, зокрема реактивних засобів.

“Є багато випадків збиття, зокрема і щодо реактивних засобів є такі. Але тим не менш росіяни намагаються змінювати підходи на цьому напрямку”, — зауважив він.

Плетенчук вважає, що зміна тактики пов’язана з відсутністю реальних успіхів Росії на морі. Тому противник дедалі більше покладається на удари по українських містах та інфраструктурі.

Росія береже кораблі

Окремо Плетенчук пояснив, чому російські кораблі рідше виходять у море для запуску ракет. За його словами, Росія має обмежену кількість носіїв у Чорному морі й намагається не наражати їх на додаткову небезпеку.

“Наразі вже максимальна кількість носіїв в строю дорівнює п’яти. Це три надводних кораблі і два підводні човни”, — додав речник Військово-морських сил ЗСУ.

Ризики запуску ракет

Попри можливість виходу в море, російські кораблі залишаються в пункті базування Новоросійськ. Частину ракет противник запускає безпосередньо звідти, що, за словами військового, теж створює ризики для самих росіян.

“Вони фактично використовують ракети з конвеєра в більшості випадків. І робити пуски в пункті базування небезпечно, в першу чергу через те, що може бути нештатне спрацювання”, — заявив Плетенчук.

Водночас російські війська продовжують використовувати авіацію та розвідувальні дрони над Чорним і Азовським морями. Ця активність залишається високою.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія не відмовляється від планів продовжувати війну та може прагнути захопити нові українські території. Серед них може бути й Одещина, яка має стратегічне значення для України. Водночас тиск на регіон уже позначається на роботі портів і морському експорту. Ситуація залишається важливою не лише для України, а й для інших країн.

Також Новини.LIVE писали, що Одещина, як і Київ та інші регіони України, продовжує жити під загрозою тривалих повітряних атак. Росіяни застосовують різні засоби ураження та намагаються виснажити українську ППО. Водночас метою ворога є не лише руйнування інфраструктури, а й постійний психологічний тиск на людей.

В Одесі 1 вересня школярі почали новий навчальний рік в умовах війни. Замість звичного подвір’я свято провели в укритті, щоб діти залишалися в безпеці. Першокласники та випускники разом почули перший дзвоник і змогли відчути святкову атмосферу попри тривоги та зміни в останній момент. Для багатьох це стало особливим початком.

Журналісти Новини.LIVE побували в одному із ліцеїв Одеси та зафільмували свято 1 дзвоника.

Реклама

Свято змінили

В одному з одеських ліцеїв до 1 вересня готувалися заздалегідь. Планували провести урочистості в актовій залі, прикрасили приміщення та підготували виступи дітей. Однак через погіршення безпекової ситуації план довелося змінити буквально напередодні. Директорка ліцею Галина Андрійшина розповіла, що остаточне рішення провести свято в укритті ухвалили в останній момент. Окремої репетиції в такому форматі не було, тому частину заходу організовували вже на місці.

“До 1 вересня ми намагалися готуватися, як завжди, щоб максимально діти отримали свою частку щастя, отримали трошечки свята в цей день. Проте такі тривоги, які почастішили, внесли корективи, і ми вимушені були трошечки переформатувати. Спочатку ми вирішили, що відмовляємося від свята на вулиці взагалі, щоб якомога більше забезпечити нашим дітям спокійне проведення у зв’язку з безпековими умовами”, — зазначила директорка.

Цього року на свято запросили не всіх учнів. Участь взяли чотири перші класи та три одинадцяті. Для першачків це був перший крок у шкільне життя, а для випускників — один із останніх перших дзвоників у школі.

Перший клас

Учителі також готували для дітей звичне святкування, але повітряні тривоги внесли свої корективи. Попри це, педагогиня каже, що головним завданням залишалося подарувати першокласникам позитивні емоції. Вчителька першого класу Катерина Олегівна зазначила, що діти дуже чекали на цей день. За її словами, навіть в укритті хотілося зберегти для них відчуття справжнього свята.

“Ми взагалі планували наше свято в актовій залі. Актова зала була вже прикрашена, дітки всі готували номери, ми готували танець. Але тривога вносить свої корективи і, на жаль, свято таке, як ми планували, не вдалося”, — розповіла Катерина Олегівна.

Очікування батьків

Для батьків цей день також став важливою подією. Попри організаційні моменти та зміну формату святкування, мама одного з першокласників каже, що хвилюватися часу майже не було. Вона привітала дітей та їхніх батьків із початком нового етапу і зазначила, що всі чекали на цей день із радістю.

“Хочу привітати всіх першокласників, їхніх батьків з цим радісним етапом у житті. На жаль, сьогодні було перше вересня в укритті, було спекотно, але свято прийшло і всі дуже раді, що цей момент настав. Ніхто не хвилювався, всі були заклопотані різними організаційними питаннями, але всі раді, ніхто не встиг хвилюватися”, — сказала Оксана.

Перші враження

Для першокласників цей день став особливим. Хтось напередодні хвилювався, хтось зовсім не боявся школи, а дехто більше переживав через ранній підйом. Діти розповіли, як готувалися до свого першого 1 вересня та з яким настроєм прийшли до ліцею.

Сава зізнався, що перед початком навчання трохи переживав. До школи хлопчику допомагали збиратися батьки, але сам він теж долучався до підготовки. Приходити до ліцею йому було не страшно.

“Так, переживав перед цим днем. До школи збирався з допомогою батьків. Мені не було страшно приходити”, — розповів першокласник Сава.

Макс до першого дня у школі поставився значно спокійніше. Хлопчик каже, що не хвилювався перед початком навчання та з радістю прийшов до ліцею. Страху перед новим етапом у нього не було.

“Добре збирався до школи. Не переживав. Не страшно. Я радий до школи ходити”, — сказав першокласник Макс.

Марго розповіла, що її ранок перед школою виявився трохи напруженим. Дівчинка хвилювалася, бо вони поспішали, а ще їй доведеться звикнути до нового режиму. Вставати рано щодня вона поки що не дуже готова.

“Я трохи переживала. Я готувалася, ми трохи спізнювалися, я хвилювалася. Мене мама розбудила. До того, щоб так рано вставати кожен день, я ще не дуже готова”, — розповіла першокласниця Марго.

Олівія, навпаки, чекала на школу з гарним настроєм. Дівчинка заздалегідь підготувала необхідні речі та зовсім не боялася першого дня. Вона впевнена, що в школі буде цікаво, і вже готова до ранніх підйомів.

“Дуже класно збиралася до школи. Я хотіла в школу, бо думала, що буде класно. Взагалі не боялася, не переживала. Рюкзак, речі, ручки — все купили. І рано вставати кожен день я готова”, — поділилася першокласниця Олівія.

Новий навчальний рік

Загалом сьогодні, 1 вересня, в Одесі розпочали роботу 116 зі 120 шкіл. Учні закладів, які не мають власних укриттів, тимчасово навчатимуться на базі інших міських шкіл.

За рішенням уряду, новий навчальний рік починається без традиційних масових заходів. Усі формати першого дня мають відповідати безпековій ситуації, а заходи можна проводити лише з урахуванням місткості укриттів.

В Одесі цього року навчатимуться понад 84 тисячі школярів. Із них близько 32 тисяч обрали очний формат, приблизно 40,5 тисячі — змішаний, ще майже 10 тисяч навчатимуться дистанційно.

Для 5,5 тисячі першокласників цей день став початком шкільного життя. Попри війну та повітряні тривоги, одеські школи знову наповнилися дитячими голосами.

Як повідомляли Новини.LIVE, в одеських школах змінили підхід до їжі, проте питання якості залишається відкритим. Окрім масштабної модернізації їдалень, навчальні заклади змушені підлаштовуватися під реалії війни та впроваджувати нові формати харчування навіть в укриттях. При цьому кожен випадок неякісної роботи постачальників має завершуватися жорсткою реакцією та розірванням контрактів.

Також Новини.LIVE писали, що в окупованому Криму росіяни шукають нових кандидатів для служби за контрактом серед студентів та абітурієнтів. Від керівників коледжів та вишів вимагають передати дані молодих чоловіків, які можуть бути відраховані, а також тих, хто цього року не склав вступні випробування.