Connect with us

Події

Одеський міжнародний кінофестиваль назвав цьогорічних переможців

Published

on



Журі XVI Одеського міжнародного кінофестивалю визначило переможців.

Про це пресслужба заходу повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Так, головний приз у категорії «Найкращий європейський повнометражний фільм» здобула стрічка «Шість днів навесні» (Six jours ce printemps-là, 2025) спільного виробництва Франції, Люксембургу та Бельгії. Її режисер Жоакім Лафосс отримав статуетку «Золотий Дюк».

  • Спеціальний диплом міжнародного журі отримав український фільм «Ти – космос» режисера Павла Острікова.
  • У номінації «Найкращий український повнометражний документальний фільм» перемогла стрічка «Простий солдат» режисерів Артема Рижикова та Хуана Каміло Круса. Її творці отримали статуетку «Золотий Дюк» і премію розміром 75 тисяч гривень від офіційного банку-партнера «Південний».
  • Спеціальними дипломами Національної документальної конкурсної програми нагороджені українські проєкти «Татова колискова» режисерки Лесі Дяк і «Музика буття» Геннадія Черномашинцева.
  • Диплом ФІПРЕССІ в категорії «Найкращий український повнометражний документальний фільм» отримала стрічка «Простий солдат» режисерів Артема Рижикова й Хуана Каміло Круса.
  • Головний фестивальний приз — «Гран-прі» за результатами глядацького голосування присуджений стрічці «Ти – космос». Її режисер Павло Остріков отримав статуетку «Золотий Дюк» і премію розміром 75 тисяч гривень.
Читайте також: Спілка кінокритиків України назвала десять найкращих кінодебютів часів війни

У рамках церемонії закриття окремим блоком відбулося нагородження переможців пітчингів Film Industry Office.

  • У секції Development журі відзначило одразу два проєкти: по 40 тисяч гривень отримали «Золоті лосини» режисера Аркадія Непиталюка та «Заплутані» Івана Орленка.
  • У секції Work in Progress головний приз – винагороду розміром 80 тисяч гривень – здобув фільм «Кожна смерть зменшує мене» режисера Сергія Баженова.
  • Пакет маркетингових послуг від StarLight Creative отримав проєкт «Сиквела» режисерки Алли Мітюкової.
  • Послуги зі звукопостпродакшену у форматах Dolby Atmos та 5.1 від Cinema Sound UA Production вартістю 3,5 тисячі доларів дісталися проєкту «Мрія Кіри» режисера Дениса Колеснікова.
  • Гран-прі Megogo AI Film Fest здобув Євген Чернишов за роботу «Сеанс у психолога». Переможцями цього конкурсу в інших номінаціях стали:
  • «Найкращий синематик» – стрічка «Шлях» Володимира та Валерії Прідорогіних;
  • «Найкраща анімація» – фільм «Нічна зміна» креативної агенції Adshot Creative;
  • «Сценарій» – проєкт «Професія» Марії Зозулі;
  • «Вертикальний формат» – збірка «Синтетика» креатора amheus;
  • AI Vision: UKRAINE – стрічка «Тиха вода – глибока» Ольги Мороз.
Читайте також: Мандрівний кінофестиваль Docudays UA побуває у 19 областях – що покажуть

Як повідомляв Укрінформ, XVI Одеський міжнародний кінофестиваль розпочався 24 вересня у Києві.



Джерело

Події

Лауреаткою премії у сфері нематеріальної культурної спадщини 2025 року стала вишивальниця Орися Рябунець

Published

on



Цьогоріч за премію змагалися 37 дослідників і майстрів, які багато років зберігають українські традиції.

Орися Рябунець – завідувачка канцелярії Рівненської дитячої художньої школи імені А. І. Мартиненка, заслужена майстриня народної творчості України та одна з найвідоміших сучасних дослідниць української вишивки.

Премія, заснована Кабінетом міністрів, відзначає вагомий внесок у виявлення, фіксацію, збереження та популяризацію етнокультурної спадщини українського народу. Цьогорічне рішення комітету – визнання багаторічної праці майстрині, яка понад пів століття досліджує та відтворює традиції Полісся й інших регіонів України.

Переможниця – авторитет у сфері традиційної вишивки. Народилася у 1952 році на Івано-Франківщині, з дитинства переймала техніки ручного шитва від матері та бабусі. У її творчому доробку понад 90 технік вишивки, включно з рідкісними та майже втраченими. Її роботи вирізняють філігранність виконання, глибока етнографічна точність і впізнаваний авторський стиль, у якому традиція поєднується із сучасною естетикою, зазначили у Мінкульті.

За роки мистецької діяльності вишивальниця представила роботи на більш як 575 виставках – від музеїв України до галерей Польщі, Франції та Канади. Її твори зберігаються у музейних колекціях та культурних інституціях по всьому світу.

Рябунець проводить майстер-класи, консультує дослідників, навчає нове покоління майстрів. Її учениці вже стали лауреатками мистецьких премій і провідними діячками у сфері нематеріальної культурної спадщини.

Читайте також: Бібліотеці в Латвії передали 115 книг українською мовою

“Внесок Орисі Рябунець – це справжнє мистецтво, а також збереження живого зв’язку між минулим та сучасністю. Вона відновлює техніки, що зникають, та підтримує розвиток української ідентичності через традиційну культуру. Саме такі постаті формують культурну стійкість України й забезпечують передачу унікальних знань наступним поколінням”, – зауважили у міністерстві.

Як повідомляв Укрінформ, бувальщини про конотопську відьму внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Події

Біля Галича археологи знайшли артефакт Трипільської культури

Published

on



На Прикарпатті, у селі Залуква, що біля Галича, археологи знайшли артефакт Трипільської культури – фігурку глиняного бичка.

Про це у Фейсбуці повідомив гендиректор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, передає Укрінформ.

«Під час археологічних досліджень багатошарового поселення в урочищі Сад села Залуква, проведених відділом археології Національного заповідника «Давній Галич» та відтворення історичних ландшафтів у 2025 році, наші фахівці натрапили на унікальний артефакт — глиняну фігурку бичка Трипільської культури», – повідомив Володимир Олійник.

За його інформацією, знахідка датується етапом В ІІ (початок IV тис. до н.е.) і є цінним свідченням духовного світу та мистецьких традицій трипільців.

Читайте також: На Бакоті виявили давньоруське поховання дитини та скіфський наконечник стріли

Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур кам’яно-мідної доби (енеоліту). Розвивалася в V—IV тис. до н. е. (протягом 2000 років) і пройшла у своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. Трипільські племена посідали простори Східної Європи від Карпат до Дніпра, від Полісся до Чорного моря.

Як повідомляв Укрінформ, у Галицькому замку археологи виявили елементи давнього оздоблення.



Джерело

Continue Reading

Події

В Одесі створили волонтерську групу для реагування на пошкодження культурної спадщини після атак

Published

on


В Одесі на базі Художнього музею провели тренінги «Вартові спадщини: волонтерські дії після ракетних ударів», на яких розповіли про алгоритм першочергових дій у разі руйнування об’єктів культурної спадщини через російські обстріли.

Про це Укрінформу розповіли у пресслужбі Одеського художнього музею.

Учасниками програми стали 160 людей, 90 з яких дійшли до практичної частини. Саме ця група волонтерів тепер формує перше в місті ядро спільноти, готової діяти у випадку нових ударів по культурних об’єктах.

Учасники прослухали шість онлайн-лекцій від експертів з кризового реагування, реставраторів, музейників та фахівців з безпеки. Також волонтери мали два дні практичної підготовки, де відпрацьовували дії в умовах, наближених до реальних. Учасники навчилися фіксувати руйнування, проводити первинну стабілізацію пошкоджених експонатів, сортувати фрагменти тощо.






В Одесі створили волонтерську групу для реагування на пошкодження культурної спадщини після атак / Фото: Івана Страхова

Організувала тренінги ГО Museum for Change у партнерстві з ГО ACURE та НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab за підтримки міжнародної організації Cultural Emergency Response (Нідерланди) в межах проєкту Black Sea Regional Hub.

«Для Одеси це важливо: ми маємо фахово підготовлених людей, які знають, як діяти і як врятувати цінні об’єкти. Це суттєво збільшує шанси зберегти нашу спадщину», – зазначають організатори.

Читайте також: Данія жертвує €1,3 мільйона на відновлення української культурної спадщини

Як повідомляв Укрінформ, у будівлі Одеського національного художнього музею (ОХМ), яка зазнала значних пошкоджень унаслідок влучання російської ракети 5 листопада 2023 року, завершені стабілізаційні роботи за кошти благодійників. Роботи виконали за кошти міжнародного фонду ALIPH у співфінансуванні з Європейським Союзом. Оператор допомоги – громадська організація Museum for Change.

Фото Івана Страхова



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.