В Одесі готуються до реалізації великого проєкту будівництва сміттєпереробного заводу за південнокорейською технологією. Його мають збудувати за принципом waste-to-energy, а підготовку документації профінансує корейська сторона.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Одеську міську раду.

Реклама

Сміттєпереробний завод в Одесі

Виконавчий комітет Одеської міської ради погодив зміни до середньострокового плану публічних інвестицій. Проєкт будівництва сміттєпереробного комплексу за технологією waste-to-energy перевели до галузі “міська інфраструктура”.

Це рішення необхідне для подальшого залучення південнокорейських інвестицій та пріоритизації об’єкта на державному рівні. Наступний етап запланований на 1 жовтня 2026 року, коли проєкт мають подати до єдиного проєктного портфеля громади. Надалі його планують включити до державного портфеля.

Сам проєкт реалізують у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України. У липні 2025 року під час Ukraine Reconstruction Conference у Римі Одеська міська рада та південнокорейська корпорація POSCO International підписали Меморандум про взаєморозуміння. Проєкт також схвалив корейський Фонд економічного співробітництва та розвитку EDCF, який і фінансуватиме будівництво, а в червні 2025 року його зареєстрували у державній системі DREAM.

Коли планують почати будівництво

Розробка передпроєктної документації має розпочатися у першому кварталі 2027 року. У третьому кварталі 2027 року готову передпроєктну документацію мають передати EDCF. Після цього розпочнеться підготовка технічного проєкту.

До будівельних робіт планують перейти у 2029 році. За оптимальних умов зведення комплексу триватиме від двох до двох з половиною років. Остаточну вартість та технічні характеристики об’єкта визначать після розробки техніко-економічного обґрунтування.

Яку користь отримає Одеса

Комплекс працюватиме за технологією waste-to-energy. Його будівництво має допомогти місту розв’язати проблему утилізації побутових відходів, але цим роль нового об’єкта не обмежуватиметься. Під час переробки сміття комплекс вироблятиме енергію. Таким чином, після запуску об’єкта Одеса має отримати додаткові джерела тепла та електроенергії.

Ще на початку 2025 року Новини.LIVE писали, що навколо будівництва сміттєпереробного заводу в Одесі виникла суперечка між міською та обласною владою. Тоді йшлося про можливе фінансування у межах шведського грантового проєкту. В Одеській ОДА заявляли, що місто не подавало пропозицій щодо розміщення об’єктів з переробки відходів та їхніх технічних характеристик. Через це необхідні дані не потрапили до Регіонального плану управління відходами до 2030 року.

Також Новини.LIVE писали, що на Одещині також планували розвивати автономну генерацію для критичної інфраструктури. Йшлося про газопоршневі електростанції, які мали забезпечувати роботу систем тепло- та водопостачання у разі проблем з енергосистемою. За тодішніми розрахунками, такі установки мали дати Одесі близько 40 МВт потужності, а області — ще 40–60 МВт.

Також Одещина розглядала й інші проєкти альтернативної генерації за підтримки іноземних партнерів. Велика Британія планувала спрямувати понад 20 мільйонів доларів на проєкт виробництва водню та відновлюваної енергії в регіоні. Він передбачав водневий завод потужністю 100 МВт, а також сонячну та вітрову електростанції на 120 і 80 МВт відповідно.

Кабмін розподілив освітню субвенцію на вересень–грудень 2026 року. Для Одеської міської громади передбачили понад 1 млрд грн. Кошти мають забезпечити виплати педагогам до кінця року з урахуванням підвищення зарплат із вересня.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №1077 від 31 серпня 2026 року.

Реклама

Скільки грошей отримає Одеса

Для бюджету Одеської міської територіальної громади у постанові передбачено 1 044 067,6 тис. грн освітньої субвенції на вересень — грудень 2026 року. Новий розподіл почав діяти з 1 вересня.

Кошти мають забезпечити оплату праці педагогів до кінця року. Із вересня їхні зарплати зростають у середньому ще на 20%. Для фінансування цього підвищення уряд перерозподілив 25,8 млрд грн на програму освітньої субвенції.

Які громади отримають найбільше після Одеси

Найбільше фінансування серед громад області передбачили Одесі. Після неї найбільшу суму отримає Ізмаїльська міська громада — 98,6 млн грн.

Далі за обсягом субвенції йдуть Чорноморська міська громада — 86,3 млн грн, Саф’янівська сільська — 81,3 млн грн, Роздільнянська міська — майже 64 млн грн та Білгород-Дністровська міська — 59,9 млн грн.

Також серед найбільших отримувачів — Балтська міська громада — 58,1 млн грн, Подільська міська — 58 млн грн, Ренійська міська — 54,3 млн грн, Арцизька міська — 53,6 млн грн та Кілійська міська — 53,5 млн грн.

Скільки передбачили для всього регіону

Загалом на вересень–грудень 2026 року для Одеської області передбачили 3 млрд 737,3 млн грн освітньої субвенції. Із них майже 3,474 млрд грн розподілили між 91 територіальною громадою області.

Із загальної суми 263,4 млн грн освітньої субвенції надійдуть безпосередньо до обласного бюджету. Ці кошти передбачені на зарплати педагогів закладів, фінансування яких належить до обласного рівня, зокрема спеціальних шкіл, ліцеїв та інших закладів освіти обласного підпорядкування. Звичайні комунальні школи отримують державне фінансування зарплат педагогів через бюджети своїх територіальних громад.

Як зміняться зарплати педагогів

Уряд пояснив, що новий розподіл має забезпечити своєчасну виплату зарплат педагогам до кінця року з урахуванням чергового етапу підвищення. Із вересня 2026 року заробітна плата педагогічних працівників має зрости в середньому ще на 20%. Раніше, із січня 2026 року, зарплати вчителів уже підвищили на 30%. 

Загалом на вересень–грудень уряд розподілив між місцевими бюджетами України 57,4 млрд грн освітньої субвенції. Ще 500 млн грн передбачили в резерві на випадок додаткових потреб.

Що змінили у розрахунку грошей

Разом із новим розподілом Кабмін змінив формулу, за якою визначають обсяг освітньої субвенції. Із 1 вересня граничну розрахункову наповнюваність початкових класів встановили на рівні 24 учнів. Ця зміна особливо стосується великих міст і громад, де показник раніше був вищим.

За новими правилами формула враховуватиме більше розрахункових класів і точніше визначатиме потребу в коштах на оплату праці вчителів. Для громад, де розрахункова наповнюваність уже становила 24 учні або менше, нічого не змінюється.

Крім того, з вересня до формули повернули всі години навчального плану, частина яких не фінансувалася з початку повномасштабного вторгнення. У МОН зазначають, що під час нового розрахунку субвенції ці години вже враховані.

Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі у 2026 році на муніципальні виплати працівникам освітньої галузі передбачили понад 165 мільйонів гривень. Окрім зарплати, частина педагогів може отримувати місцеві надбавки та інші виплати.

Також Новини.LIVE повідомляли, що в Одесі перший день навчального року пройшов під звуки повітряної тривоги й в укритті. Новий навчальний рік розпочали очно 116 шкіл Одеси, однак у разі тривалих тривог, блекаутів чи інших небезпек заклади мають переходити на інші формати. Окремі школи працюватимуть на базі сусідніх закладів через проблеми з укриттями. Крім того, з перших днів навчання в Одесі та кількох навколишніх громадах вже виникли проблеми зі шкільним харчуванням. Після скарг батьків в Одеській області запровадили щоденний моніторинг їдалень, а перевірки проводитимуть без попередження.

Водіям з Одещини, які планують їхати до Молдови власним автомобілем, перед поїздкою варто перевірити весь пакет документів. Окрім техпаспорта та страховки, на кордоні необхідно мати документ про проходження техогляду. Без нього автомобіль можуть не пропустити до країни.

Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на Державну митну службу України та Прикордонну поліцію Молдови.

Реклама

Техогляд для в’їзду до Молдови

Вимога щодо технічного огляду для українських автомобілів не нова. Вона передбачена Правилами дорожнього руху Молдови, затвердженими ще постановою уряду №357 від 13 травня 2009 року.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Молдова значно спростила правила перетину кордону для українців. До країни дозволяли в’їжджати за внутрішніми паспортами, документами зі спливлим строком дії, їх копіями, а в окремих випадках — за документами в електронному вигляді. На практиці спрощення торкнулися і контролю документів на транспорт.

Однак 16 січня 2025 року Державна митна служба України повідомила про повернення обов’язкової перевірки техогляду. Інформацію українські митники отримали від Прикордонної поліції Молдови.

Відтоді водій автомобіля з українською реєстрацією повинен мати чинний протокол або сертифікат перевірки технічного стану транспортного засобу. Якщо такого документа немає, молдовська сторона може відмовити автомобілю у в’їзді.

Які документи потрібні для поїздки до Молдови

Перед виїздом з Одещини автомобілем водієві варто перевірити наявність усіх документів. Для перетину кордону та подальшого руху територією Молдови необхідні:

• чинний документ для перетину державного кордону;
• посвідчення водія відповідної категорії;
• свідоцтво про реєстрацію автомобіля;
• міжнародний страховий поліс “Зелена картка”;
• чинний протокол або сертифікат перевірки технічного стану автомобіля.

Якщо за кермом перебуває не власник машини, на кордоні також можуть попросити документ, який підтверджує право користування автомобілем.

Атаки на пункти пропуску Одещини

У серпні та вересні 2026 року російські війська значно посилили атаки на прикордонну інфраструктуру Одещини. Раніше Новини.LIVE писали, що у ніч проти 20 серпня російські безпілотники впали неподалік одного з пунктів пропуску в районі Рені. Уже в ніч проти 21 серпня під прямим ударом опинився міжнародний пункт пропуску “Табаки” на кордоні з Молдовою. Росіяни атакували його безпілотниками типу Shahed та “Гербера”. Кілька дронів влучили безпосередньо в територію КПП, пошкодивши будівлі та конструкції. Пропуск людей і транспорту повністю зупиняли, а потік перенаправили через інші переходи. Роботу “Табаків” відновили 22 серпня, облаштувавши тимчасові робочі місця для прикордонників та митників.

Наступної атаки прикордонна інфраструктура зазнала в ніч проти 25 серпня. Російські війська вдарили по пункту пропуску “Виноградівка” на кордоні з Молдовою. Через значні пошкодження там стало неможливо проводити пропускні операції, тому людей і транспорт спрямували через сусідні КПП. Роботу вдалося відновити 28 серпня за допомогою тимчасових конструкцій.

У ніч проти 1 вересня росіяни атакували вже пункт пропуску “Орлівка” на кордоні Одещини з Румунією. Удар пошкодив будівлі та конструкції, необхідні для оформлення людей і транспорту, через що роботу КПП тимчасово призупинили. А вже у ніч проти 6 вересня через чергову російську атаку на півдні Одещини роботу пункту пропуску “Орлівка” призупиняли до ранку. При цьому про пряме влучання саме по території КПП цього разу офіційно не повідомлялося.