Connect with us

Події

опера й анімація для дітей

Published

on


Новий формат культурної дипломатії, який популяризує світову класику та українських виконавців

Данська Опера Хеделенд із середини вересня запрошує на унікальну виставу «Летючий Голландець» із п’ятьма українськими солістами, які співатимуть наживо. Музичним супроводом у театральній залі Люнгойсален (Lynghøjskolen) звучатиме зроблений у Києві з участю Національного симфонічного оркестру України і Національної заслуженої академічної капели України «ДУМКА» запис музики Вагнера. Сценографією буде спеціально створена анімація.

Усе разом зовсім скоро, після вистави в передостанній день жовтня, у великій залі Люнгойсален неподалік Копенгагена знайде втілення в мультфільмі, яким заохочуватимуть молодшу аудиторію до оперного мистецтва. До його створення долучилися понад 140 виконавців з України.

Укрінформ розповідає про цей незвичайний проєкт  – один із прикладів культурної дипломатії, коли іноземці з країни за дві тисячі кілометрів від Києва у період повномасштабної російсько-української війни звернулися до наших митців із пропозицією співпраці, попередньо зачарувавшись талантом однієї з виконавиць. Коментують директор Опери Хеделенд Клаус Люнге; продюсер проєкту гендиректор НСОУ Олександр Горностай і солісти: сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук та бас Тарас Бережанський

Данська Опера Хеделенд (Opera Hedeland), яка теплої пори щоразу збирає просто неба до трьох тисяч глядачів, у питанні популяризації класичної музики серед дітей та підлітків є взірцем, чий досвід може згодитися вітчизняним театрам, філармоніям і фестивалям.

ДІВЧИНОЮ ІЗ ЗАХОДУ В ОПЕРІ ПУЧІНІ В ДАНІЇ СТАЛА ВИПУСКНИЦЯ МУЗИЧНОГО ЗАКЛАДУ СІВЕРСЬКОДОНЕЦЬКА

Концертне виконання «Летючого Голландця» у Національній філармонії України. Фото Вікторії Головченко.

Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець» складається з кількох етапів. У Національній філармонії України в Києві на початку вересня Національний симфонічний оркестр України і Національна капела України «ДУМКА» із солістами під орудою Алли Кульбаби занурили слухачів у драматичну історію «Летючого Голландця» Ріхарда Вагнера.

У Києві зробили запис концертного виконання й окремо студійний запис оркестру, який тривав упродовж чотирьох днів.

Цю музику використають для створення п’ятдесятихвилинного дитячого мультфільму данського виробництва, повідомляє на своєму сайті Опера Хеделенд,  також розповідає про те, що в  Національній філармонії України в Києві, в Колонній залі імені Миколи Лисенка, через війну обмежена кількість відвідувачів – лише 300 (бо стільки може вмістити укриття в разі російських ракетно-дронових атак на столицю України).

Солісти концертного виконання опери «Летючий Голландець».
Солісти концертного виконання опери «Летючий Голландець».

Яскрава галерея вокальних образів українських виконавців, високопрофесійні національні оркестр і хор представляють слухачам «Летючого Голландця», ранній твір німецького композитора. Образ Сенти, чия жертовність дарує Голландцю шанс на визволення, створила сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. Тенори Дмитро Фощанка і Данило Коток наповнили драму пристрастю і розпачем, баритон Володимир Козлов уособив трагічну постать Голландця, а бас Тараса Бережанського увиразнив глибину і фатальність прокляття головного героя, якого може врятувати лише справжнє кохання.

Вистава наживо 30 жовтня в Данії за участі п’ятьох українських виконавців, які не раз виступали за кордоном, стане частиною нового анімаційного фільму данського виробництва про «Летючого Голландця». Прем’єра цього мультфільму із субтитрами данською і українською мовами відбудеться в обраних кінотеатрах 10 грудня. Згодом його зможуть подивитися всі охочі в ютубі Опери Хеделенд.

Ксенія Бахрітдінова-Кравчук в опері «Дівчина з Заходу». Фото Mikal Schlosser.
Ксенія Бахрітдінова-Кравчук в опері «Дівчина з Заходу». Фото Mikal Schlosser.

А почалося все з того, що солістку Національної опери України Ксенію Бахрітдінову-Кравчук запросили влітку 2024 року виконати головну партію Мінні в опері Пучіні «Дівчина з Заходу» оперного театру Хеделенд, який представляє постановки просто неба поблизу Копенгагена в розкішній локації на три тисячі місць поблизу красивого парку.

«Директор театру Клаус Люнге стежить за перебігом повномасштабної російсько-української війни, підтримує Україну, переживає через постійні атаки російської армії на наші міста і села, – розповідає Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. – Минулого року ми в Данії зіграли три вистави «Дівчина із Заходу» і повноцінну скорочену версію опери для юних глядачів».

У СТВОРЕННІ МУЛЬТФІЛЬМУ ЗАДІЯНІ ПОНАД 140 ВИКОНАВЦІВ З УКРАЇНИ

«Ми докладаємо багато зусиль, щоб надати дітям можливість відкрити для себе оперу, – пояснює Клаус Люнге, режисер Opera Hedeland. – Сьогодні вони з новою музикою знайомляться переважно через соціальні мережі, такі як TikTok, і вона стає трохи схожою на камеру відлуння.

Клаус Люнге. Фото Per Morten Abrahamsen.
Клаус Люнге. Фото Per Morten Abrahamsen.

Тому останніми роками ми знімаємо оперні фільми для дітей, з якими вони можуть знайомитися у школі або вдома. Цього року ми робимо наступний крок і випускаємо мультфільм за мотивами «Летючого Голландця» Вагнера з музикою, записаною п’ятьма солістами, хором із 60 осіб та оркестром із 81 музикантом – усі з України».

Опера Хеделенд уже понад 20 років представляє глядачам постановки під відкритим небом на тлі одного з найкрасивіших парків Данії. Саме там розташований посеред мальовничої природи, біля озера, найбільший амфітеатр. Оскільки літні покази відбуваються на вулиці, то глядачам радять, відповідно до погоди, брати з собою ковдру та теплий одяг.

Зауважмо, що в Україні покази просто неба до 2022 року практикував Херсонський драматичний театр імені Миколи Куліша, який є організатором міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії». Вистави показували в Олешківських пісках і неподалік – на сценічному майданчику «Чумацька криниця».

Данська Опера Хеделанд – величезна зала просто неба. Фото Mikal Schlosser.
Данська Опера Хеделанд – величезна зала просто неба. Фото Mikal Schlosser.

Але повернімося в Данію. Обов’язковими для Опери Хеделенд, поряд із комерційними показами кожної видовищної постановки для дорослих, є її скорочена безкоштовна вистава для дитячої аудиторії. Останнім часом зазвичай окремо знімають відеоверсію, показують її в кінотеатрах, а потім розміщують у вільному доступі, ще й надають, за запитами, всі матеріали про поставлені опери.

Цього року створюють анімаційну відеоверсію «Летючого Голландця» без початкової постановки для дорослих. Щоб реалізувати такий план, навесні нинішнього року директор Опери Хеделенд Клаус Люнге зателефонував Ксенії Бахрітдіновій-Кравчук, виконавиці в «Дівчині із Заходу», й поділився бажанням створити проєкт для дитячої аудиторії з українськими виконавцями. Тоді активно почався пошук партнерів проєкту в Україні.

Партію Сенти виконує сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук.
Партію Сенти виконує сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук.

Ксенія Бахрітдінова-Кравчук виросла в Сіверськодонецьку на Луганщині, там здобула освіту в музучилищі (тепер коледж). Випускниця Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка спочатку була солісткою оперного театру в Харкові, а потім у Києві. У 2022 році евакуювалася з дитиною в Литву, де перебувала перші три місяці; наступні два – у Швеції. Будучи за кордоном, виконувала з однодумцями багато концертів на підтримку України. А потім повернулася в Київ.

Виконувала оперні партії в Литві, Швеції та Данії, де визнана за одним із рейтингів, за версією Cph Culture, кращою оперною співачкою 2024 року за виконання ролі Мінні у «Дівчині із Заходу». Співала в постановках у Молдові та Ізраїлі. Нещодавно восени, після тривалої співпраці, стала солісткою Литовської національної опери.

ДО АНІМАЦІЙНОГО ПРОЄКТУ ОРКЕСТР ЗА КОРДОНОМ ЗА ТРИ РОКИ ВИСТУПИВ 85 РАЗІВ, А БАС СЛУЖИТЬ ДОБРОВОЛЬЦЕМ

Продюсер дансько-українського проєкту зі створення анімаційного фільму за оперою «Летючий Голландець», генеральний директор Національного симфонічного оркестру України Олександр Горностай розповідає, що це перший такий проєкт одного з найвідоміших за кордоном вітчизняних колективів. І додає, що від 1 травня 2022 року до 12 липня 2025 року оркестр узяв участь у 85 тріумфальних виступах поза межами України: в Німеччині відбулися 33 з них, у Великобританії – 17, у США – 11, у Франції – 8.

Олександр Горностай у філармонії в Кельні (Німеччина).
Олександр Горностай у філармонії в Кельні (Німеччина).

Партію моряка Даланда співає бас Тарас Бережанський, який із 2023 року поєднує оперну кар’єру із службою солдатом у вогневій групі добровольчого формування територіальної оборони «Мрія». Він уже після початку повномасштабної російсько-української війни, восени 2022 року, виконував головну партію в опері «Аттіла» Джузеппе Верді у Сіднейській опері. Це було післяковідне поновлення спільної з «Ла Скала» постановки.

Український співак на сцену в Австралії виходив із синьо-жовтим прапором, нагадуючи про напад Росії на нашу країну. Наступного року співав у Муніципальному театрі Сантьяго (Чилі) «Ріголетто», а в 2024-му – «Чарівну флейту». Хоча нині значно менше закордонних виступів митця, аніж до повномасштабної війни.

Герої анімації за мотивами опери «Летючий Голландець». Фото Oh Man productions.
Герої анімації за мотивами опери «Летючий Голландець». Фото Oh Man productions.

«Вважаю, що анімаційний формат дуже цікавий для дитячої аудиторії», – коментує Тарас Бережанський, соліст Львівської національної опери і Національної філармонії України.

Співак згадує незвичайну версію «Чарівної флейти» Моцарта – авангардний мультимедійний проєкт режисера-експериментатора, керівника Komische Oper Баррі Коски, прем’єра якого відбулася 2012-го в Берліні. В ньому поєднано живу музику та акторську гру з анімацією та відео.

Та вистава з успіхом побувала в багатьох країнах світу. Постановники зробили п’ять сетів її сценічного оформлення, тому водночас її показували в різних містах на різних континентах. У тригодинній виставі особисто Тарасові Бережанському працювати було надзвичайно цікаво, хоча його персонаж мізансценічно практично нічого не робив, як і Цариця Ночі – бо рухи й дії просто намальовані. Виконання було в Ізраїлі у 2021-му.

Соліст дещо хвилюється, бо в Данію солісти їдуть співати «Летючого Голландця» без диригента. Каже, що виконувати оперні партії під «мінусовку» (під фонограму) складно. Бо в естрадних піснях просто порахувати такти «раз–два–три–чотири», а в оперних творах немає організованої ритмічної структури, присутні паузи – тому непросто вирахувати, коли вступати у виконання.

Тарас Бережанський (у центрі) виконує партію Даланда.
Тарас Бережанський (у центрі) виконує партію Даланда.

«Мій персонаж, вважаю, створений, щоби бути контрастом сумному, загадковому і міфічному героєві – Летючому Голландцю. Батько Сенти – місцями досить комічний персонаж, із людськими вадами. Коли йому Голландець пропонує великі гроші, щоб Даланд віддав йому за дружину «мою» доньку – то він із радістю погоджується. Його не обходить, що дівчина ще навіть незнайома з цим нареченим», – коментує Тарас Бережанський.

Артист – батько доньки-підлітка каже, що навіть є сімейні жарти про те, хто буде її нареченим, відповідно до партій із «Летючого Голландця». Тому, упевнений, що українсько-данська оперна історія з анімацією сподобається глядачам, дорослим і дітям.

Валентина Самченко, м. Київ

Фото Національної філармонії України і надані співрозмовниками



Джерело

Події

На Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів

Published

on



У Вінницькій області до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини внесено ще дев’ять елементів.

Про це повідомляє Вінницька обласна рада, передає Укрінформ.

Як зазначається, рішення ухвалила експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини.

Зокрема, до переліку увійшли плетіння шлейки у селі Сальник (Калинівська територіальна громада) та традиція випікання «Січеного-крученого короваю» (село Бережанка, Ободівська територіальна громада).

До обласного переліку також внесені традиція приготування та споживання «Малисника з кукурудзяного борошна», відтворення традиції виготовлення іграшки-оберега «Коник» (село Грабарівка, Студенянська територіальна громада), традиція спільного випасання корів – «череда» у селі Самгородок (Самгородоцька територіальна громада), народний побутовий танець «Ганка» (село Плоске, Вендичанська територіальна громада).

До переліку ввійшли ще три кулінарні традиції: випікання чеського печива (село Миколаївка, Самгородоцька територіальна громада), випікання пиріжків із гречаною кашею до холодцю (Літинська територіальна громада), приготування страви «Бараболяна кишка по-марʼянівськи» (Гайсинська територіальна громада).

Читайте також: Писанку визнали нематеріальною культурною спадщиною штату Парана в Бразилії

Як повідомлялось, у грудні 2025 року на Вінниччині експертна рада внесла до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини ще шість елементів, серед яких, зокрема, побутування хустки на Вінниччині, обряд «Обертіння», традиційна страва «Гречані пампушки і приготування калинового варення, а також культура приготування старовинної страви «шпундра» і технологія приготування традиційної обрядової страви Павлівська квасоля.

Фото: Вінницька обласна рада



Джерело

Continue Reading

Події

Сакральні пам’ятки з Києво-Печерської лаври вперше покажуть у Британії

Published

on


«На безкоштовній експозиції «Сакральні скарби з Києва» (Sacred Treasures from Kyiv) представлять сім пам’яток, серед яких – ключові предмети богослужіння в українській православній традиції: ікона, напрестольне Євангеліє у срібному окладі – літургійна книга, що використовується під час християнського богослужіння, – дискос для Євхаристії та срібна позолочена чаша із зображенням Розп’яття», – ідеться в повідомленні.

Як зауважили у міністерстві, створені київськими майстрами-золотарями доби бароко, ці пам’ятки демонструють їхню виняткову майстерність і відображають духовну культуру Києво-Печерської лаври.

Зокрема, їх представлять у галереях V&A Sacred Silver and Stained Glass та Silver Galleries поруч з іншими експонатами з колекції музею.

Генеральний директор заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко зазначив, що ця експозиція дає можливість розповісти історію, що виходить далеко за межі самих цих визначних пам’яток.

«Срібні Царські врата разом з іншими скарбами з колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” відкривають цілий розділ української культурної спадщини, який досі залишається маловідомим за межами України. Завдяки цим творам міжнародна аудиторія знайомиться з українською школою сакрального золотарства XVIII століття – одним із найвищих досягнень українського барокового мистецтва. Для нас особливо важливо, що завдяки партнерству з Музеєм Вікторії та Альберта ця історія буде представлена світові й постане в міжнародному контексті як невіддільна частина спільної культурної спадщини Європи», – підкреслив він.

Як зазначається, «Сакральні скарби з Києва» продовжують багаторічне партнерство між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та V&A, у центрі якого – дослідження походження та історії двох пар рідкісних срібних позолочених Царських врат із Лаври та переосмислення їх інтерпретації.

Зокрема, у радянський період вони опинилися поза монастирем і згодом потрапляли до різних приватних колекцій за кордоном, перш ніж увійти до колекції Гілберта.

Нині Царські врата, надані V&A Gilbert Trust for the Arts у довгострокове користування, представлені в оновлених Галереях Гілберта. Це єдині відомі зразки такого типу поза межами православного світу.

Деякі з пам’яток, наданих заповідником, були створені тими самими майстрами, які працювали над Царськими вратами. Представлення у V&A пам’яток із Лаври разом з оновленою інтерпретацією Царських врат допомагає відновити їх український історичний і мистецький контекст. Упродовж десятиліть їх каталогізація та інтерпретація спиралися на російську імперську рамку, а українське походження та культурне значення залишалися поза належною увагою.

V&A спільно з Національним заповідником «Києво-Печерська лавра», за додаткової підтримки Українського інституту та ICOM UK, працювали над тим, щоб повніше розкрити історію цих врат. Це частина ширших змін у міжнародній музейній практиці – зокрема в тому, як українську спадщину в закордонних колекціях досліджують, описують і представляють.

Британська Рада підтримала транспортування пам’яток до Великої Британії, а також участь фахівців Лаври в кураторському дослідженні та професійному обміні з британськими колегами. Український інститут сприяє партнерству між українськими та британськими інституціями й співорганізовує публічну програму проєкту.

Читайте також: У Львові відкрили виставку скульптур з уламків бойової техніки

Проєкт також підтримують Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України та Посольство України у Сполученому Королівстві.

Зокрема, він розвиває сталі професійні зв’язки між культурними інституціями України та Великої Британії та робить внесок у культурний вимір 100-річного партнерства між двома країнами.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що культурна спадщина України є невіддільною частиною європейської історії та заслуговує на гідне міжнародне представлення, що спирається на українські знання й експертизу.

«Представлення сакральних скарбів Києво-Печерської лаври у V&A демонструє важливу роль українських державних інституцій, дослідників і кураторів у тому, як нашу спадщину вивчають і представляють світові. Такі партнерства зміцнюють міжнародну співпрацю та створюють нові можливості для дослідження, збереження й захисту культурної спадщини України», – підкреслила вона.

Своєю чергою директор V&A Трістрам Гант зазначив, що ці національні скарби демонструють виняткову майстерність українських золотарів і розкривають багату мистецьку спадщину, яку зберігає Лавра.

«Сподіваємося, що експозиція та симпозіум у вересні допоможуть глибше оцінити унікальну спадщину України та сприятимуть співпраці у культурній сфері, щоб досліджувати й розповідати надзвичайну історію країни», – додав він.

Виконавчий директор Британської Ради Скотт Макдональд підкреслив, що така співпраця є потужним прикладом того, чого можуть досягти довгострокові культурні партнерства між Україною та Великою Британією.

«Завдяки обміну знаннями та досвідом між українськими й британськими фахівцями ця виставка допоможе поглибити розуміння багатої культурної спадщини України та познайомити з її історіями ширшу аудиторію у Великій Британії. Ми пишаємося тим, що підтримуємо цю співпрацю в межах 100-річного партнерства між Україною та Великою Британією, яке зміцнюватиме культурні зв’язки між нашими двома країнами в майбутньому», – зазначив він.

Як зауважив генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко, ця співпраця є прикладом тривалого партнерства, побудованого на взаємній повазі, яке дає довгострокові результати.

«Наша спільна робота над деколонізаційним посібником для музеїв сприяла точнішій атрибуції походження Царських врат та їх представленню у величних залах Музею Вікторії та Альберта як частини культурної спадщини України. Ми раді, що Царські врата відкрили шлях до ширшої взаємодії між провідними інституціями України та Великої Британії», – підкреслив він.

«Сакральні скарби з Києва» будуть представлені в галереях 84 і 89 V&A South Kensington з 14 вересня 2026 року до 17 вересня 2027 року.

Читайте також: Україна працює над правовим захистом двох картин Львівського музею, на які у Польщі заявили претензії

Царські врата, що походять із Києво-Печерської лаври, перебувають у V&A на довгостроковій позичі від Gilbert Trust for the Arts і представлені в Галереях Гілберта у V&A South Kensington.

Кураторками експозиції виступили Євгенія Равцова, Аліс Мінтер і Александра Вотсон Джонс.

V&A South Kensington – це родина музеїв, об’єднаних вірою в силу творчості. Його колекції V&A South Kensington охоплюють 5 000 років історії мистецтва, дизайну та перформансу. Музей також проводить виставки й освітні програми, займається дослідженнями та реставрацією. У його зібраннях представлені мистецтво, дизайн, мода, фотографія, меблі, театр, архітектура та кераміка. Тут також розташована Національна бібліотека мистецтва Великої Британії.

За даними Міністерства культури, 15 вересня у V&A South Kensington відбудеться міжнародний симпозіум «Українська культурна спадщина та інституції Великої Британії: зміна перспектив і практик» (Ukrainian Cultural Heritage and UK Institutions: Shifting Perspectives and Practice).

Підтримує симпозіум та забезпечує участь у ньому української делегації Британська Рада. Зокрема, українські, британські та міжнародні фахівці обговорять, як змінюються підходи до дослідження, інтерпретації, збереження та представлення української спадщини.

Як повідомляв Укрінформ, в італійському місті Галатіна відкрилась благодійна фотовиставка «Україна. Краса поза болем», яка через роботи українських фотографів розповідає про життя країни в умовах війни та стійкість її людей.

Фото: Мінкульт



Джерело

Continue Reading

Події

Вийшов трейлер трилера Бена Аффлека «Тварини»

Published

on



Стримінгова платформа Netflix презентувала трейлер трилера «Тварини» (Animals) двічі лауреата премії «Оскар» Бена Аффлека.

Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.

Аффлек не лише режисер, а й співавтор сценарію та виконавець головної ролі у політичному трилері, прем’єра якого відбудеться 9 жовтня.

Він грає кандидата на посаду мера Лос-Анджелеса Марка Кімбала, який разом із дружиною, роль якої виконує Керрі Вашингтон, намагається врятувати викраденого сина.

Аффлек є двічі лауреатом кінопремії «Оскар»: за сценарій фільму «Розумник Вілл Гантінґ» у 1998 році та за свою стрічку «Арго», яка у 2013 році перемогла у номінації «Найкращий фільм».

Читайте також: Кейт Бекінсейл зіграє в екшнтрилері «Волоцюга»

Як повідомляв Укрінформ, кінокомпанія Amazon MGM Studios презентувала трейлер психологічного трилера «Веріті» (Verity), в якому головні ролі виконують Енн Гетевей, Дакота Джонсон і Джош Гартнетт.

Фото: Netflix



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.